Рішення від 11 березня 2026 р. у справі №440/10741/24 — Полтавський окружний адміністративний суд

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 березня 2026 року м. ПолтаваСправа № 440/10741/24

Полтавський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді - Молодецького Р.І., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження у письмовому провадженні справу за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Полтавській області про скасування податкового повідомлення-рішення,

В С Т А Н О В И В:

Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 звернулася до Полтавського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Головного управління ДПС у Полтавській області, в якій просить визнати протиправним скасувати податкове повідомлення-рішення від 22.05.2024 №00073930705, винесене на підставі акта фактичної перевірки від 08.02.2024 №004862 (6122/16/31/РРО/ НОМЕР_1 ) від 03.05.2024 щодо порушення ст. 3 п. 1 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" №265/95-ВР від 06.07.1995 зі змінами та доповненнями.

Позовні вимоги обґрунтовані посиланням на невідповідність спірного податкового повідомлення-рішення вимогам чинного законодавства. За твердженням позивача, продавець магазину належним чином забезпечив проведення розрахункової операції на повну суму покупки через програмний реєстратор розрахункових операцій (ПРРО) на загальну суму 2677,00 грн. Так, протягом 12:55 год. - 12.56 год. касир підійшов до каси щоб провести чек через ПРРО, попросивши покупця сережок почекати через технічні зміни в роботі системи (система "підвисає" протягом часу та деякий час до і після повітряної тривоги у зв`язку зі сповільненням роботи мережі інтернет), але в цей час покупець взяла товар і швидко вийшла з магазину. О 12:57 год до приміщення ювелірного магазину зайшли податкові інспектори з документами з метою здійснення перевірки. Протягом періоду 13:01 год. по 13:21 була повітряна тривога і продавець перебувала в укритті. Як наслідок, товар згідно фіскального чеку був оприбуткований після того, як продавець пересвідчилася у безпеці та вийшла з укриття. Поряд з цим, відсутність факту встановлення судом вини касира щодо порушення порядку проведення розрахунків, підтверджується судовим рішенням у справі №554/5035/24. Відтак, висновки перевіряючих, сформовані у акті фактичної перевірки №004862 від 03.05.2024 щодо не забезпечення проведення розрахункової операції на повну суму покупки через програмний реєстратор розрахункових операцій (ПРРО) на загальну суму 2677,00 грн, не відповідають дійсності.

Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 16.09.2024 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження в адміністративній справі №440/10741/24. Вирішено проводити розгляд даної справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні), витребувано докази.

У наданому до суду відзиві на позов представник відповідача просив у задоволенні позовних вимог відмовити повністю. Свою позицію мотивував посиланням на відповідність спірного податкового повідомлення-рішення вимогам чинного законодавства. Вказував, що до початку проведення фактичної перевірки проведено контрольну розрахункову операцію, а саме, придбано срібні сережки з вставкою сапфір синій 2 карат, проба 925, вагою 1,63 грам, за ціною 2677,00 грн. При цьому, продавцем - особою, що проводила розрахунок - ОСОБА_2 відповідний розрахунковий документ в електронній та/або паперовій формі не створювався і відповідно на абонентський номер або адресу електронної пошти не надсилався та у паперовій формі не надавався (виданий був лише товарний чек від 25.04.2024). Суб`єктом не забезпечено проведення розрахункових операцій на повну суму покупок через програмний реєстратор розрахункових операцій (ПРРО) на загальну суму 2677,00 грн. Виходячи з вищевикладеного, ФОП ОСОБА_1 не забезпечено проведення розрахункової операції на повну суму покупки через програмний реєстратор розрахункових операцій (ПРРО) на загальну суму 2677,00 грн. Відповідальність за вказане порушення передбачена пунктом 1 статті 17 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" від 06.07.1995 №265/95-ВР у вигляді застосування штрафних санкцій в розмірі 150 відсотків вартості проданих з порушенням товарів (робіт, послуг). Відтак, контролюючим органом у спірному випадку обґрунтовано винесено податкове повідомлення-рішення від 22.05.2024 №00073930705 про застосування до позивача штрафних санкцій у розмірі 4015,50 грн (2677,00 грн х 150%).

Ухвалою суду від 30.01.2025 витребувано від Головного управління ДПС у Полтавській області докази на підтвердження наявності підстав застосування до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 фінансової санкції встановленої абзацом третім пункту 1 статті 17 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послу" у розмірі 150 відсотків суми, на яку здійснено продаж товарів, зокрема, відповідного рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій (штрафу) в належним чином засвідченій копії, що передувало податковому-повідомленню рішенню від 22.05.2024 №00073930705, та інформацію щодо його оскарження позивачем.

07.02.2025 до суду від позивача надійшли додаткові письмові пояснення у справі, в яких остання наполягає на врахуванні судом тих обставин, що в провадженні Полтавського окружного адміністративного суду знаходиться справа №440/7758/24 (суддя Л.М. Петрова) за позовом ФОП ОСОБА_1 до ГУ ДПС у Полтавській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 27.02.2024 №00026970705, винесене на підставі акта фактичної перевірки від 08.02.2024 №004467(1485/16/31/РРО/ НОМЕР_1 ) в частині щодо порушення п. 12 ст. 3 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" №265/95-ВР від 06.07.1995 та нарахування штрафних санкцій в сумі 35026,80 грн видане Головним управлінням ДПС у Полтавській області. Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 02.07.2024 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження в адміністративній справі №440/7758/24. На момент подачі даних додаткових письмових пояснень рішення по вказаній справі не винесено. Відтак, вина позивача не встановлена, а оскаржуване податкове повідомлення-рішення від 27.02.2024 №00026970705 винесене на підставі акта фактичної перевірки від 08.02.2024 №004467(1485/16/31/PPО/ НОМЕР_1 ) не набуло чинності та не підлягає виконанню. Таким чином, у діянні позивача відсутні будь-які ознаки повторності такого роду правопорушень.

03.02.2025 до суду від ГУ ДПС у Полтавській області надійшло клопотання на виконання вимог ухвали суду від 30.01.2025, в якому зазначено, що перший випадок порушення ФОП ОСОБА_1 п. 1 ст. 3 Закону № 265 виявлено податковим органом під час фактичної перевірки ФОП ОСОБА_1 за місцем фактичного провадження діяльності, а саме: магазин за адресою: АДРЕСА_1 , результати якої оформлено актом від 08.02.2024 № 1485/16/31/РРО/ НОМЕР_1 , фінансова санкція по якому застосована згідно з податковим повідомленням-рішенням від 27.02.2024 № 00026970705 у розмірі 100 %. Актом фактичної перевірки від 08.02.2024 № 1485/16/31/РРО/ НОМЕР_1 встановлено порушення: - п. 1 ст. 3 Закону України № 265/95-ВР від 06.07.1995 «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» (зі змінами та доповненнями, далі – ЗУ № 265/95-ВР), а саме: не забезпечено проведення розрахункової операції на повну суму покупки (надання послуги) через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи реєстратори розрахункових операцій з роздрукуванням відповідних розрахункових документів; - п. 12 ст. 3 ЗУ № 265/95-ВР, а саме: не забезпечено ведення в порядку, встановленому законодавством, обліку товарних запасів на складах та/або за місцем їх реалізації. Податковим повідомленням-рішенням від 27.02.2024 №00026970705 застосовано штрафну (фінансову) санкцію на загальну суму 36541,80 грн (за порушення п. 1 ст. 3 Закону України № 265/95-ВР у розмірі 100 відсотків суми проданих з порушенням товарів у сумі 1515,00 грн (1515,00 грн. * 100%), а за порушення п. 12 ст. 3 Закону № 265/95-ВР застосовано штрафну санкцію розміром 35026,80 грн). Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 02.07.2024 у справі № 440/7758/24 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження в адміністрацій справі за позовом ФОП ОСОБА_1 до ГУ ДПС у Полтавській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 27.02.2024 № 00026970705 в частині застосування штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 35026,80 гривень. При цьому, ФОП ОСОБА_1 у позовній заяві просить суд скасувати податкове повідомлення-рішення від 08.02.2024 № 00026970705 в частині щодо порушення п. 12 ст. 3 Закону України № 265/95-ВР та нарахування штрафних санкцій в сумі 35036,80 грн. Таким чином, штрафні (фінансові) санкції за порушення п. 1 ст. 3 Закону України № 265/95-ВР у розмірі 100 відсотків суми проданих з порушенням товарів позивачем не оскаржуються. Поряд з цим, кожен встановлений контролюючим органом факт не проведення розрахункових операцій через реєстратори розрахункових операцій з фіскальним режимом роботи є окремим правопорушенням. Водночас, кваліфікуючою ознакою такого правопорушення є повторність вчинення відповідного діяння, яке встановлюється у разі вчинення особою кількох правопорушень. Аналогічний правовий висновок міститься у постанові Верховного Суду від 22.02.2022 у справі №640/4426/19. Таким чином, обґрунтованим є застосування згідно з податковим повідомленням-рішенням від 22.05.2024 № 00073930705 до ФОП ОСОБА_1 штрафу у розмірі 150 відсотків вартості товарів проданих з порушеннями.

Згідно з частиною п`ятою статті 262 КАС України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше.

Статтею 258 КАС України визначено, що суд розглядає справи за правилами спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів із дня відкриття провадження у справі.

Зважаючи на достатність наданих сторонами доказів та повідомлених обставин, суд розглянув справу у порядку письмового провадження.

Дослідивши матеріали справи, суд встановив наступне.

ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) зареєстрована в якості фізичної особи-підприємця виконавчим комітетом Полтавської міської ради 11.12.2008, номер запису в ЄДР 2 588 000 0000 021774, а також являється платником єдиного податку 3 групи, що підтверджується свідоцтвом про державну реєстрацію фізичної особи-підприємця Серія В02 №870593 та витягом з реєстру платників єдиного податку від 25.03.2016.

25.04.2024, з метою контролю щодо дотримання норм законодавства з питань регулювання обігу готівки, порядку здійснення платниками податків розрахункових операцій, ведення касових операцій, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками та на підставі підпункту 20.1.4 пункту 20.1 статті 20, пункту 75.1 статті 75, підпункту 80.2.2 (наявність інформації, яка свідчить про можливі порушення платником податків законодавства, контроль за яким покладено на контролюючі органи) пункту 80.2 статті 80, пункту 82.3 статті 82 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VІ, за підписом в.о. начальника ГУ ДПС у Полтавській області А. Рябкової винесено наказ №1168-п, яким наказано провести з 25.04.2024 фактичну перевірку тривалістю 10 діб платника податків фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (р.н.о.к. НОМЕР_1 ) за місцем фактичного провадження діяльності - магазин, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , за період з 09.02.2024 по дату закінчення перевірки у встановленому Податковим кодексом України порядку.

У період з 25.04.2024 по 03.05.2024 працівниками ГУ ДПС у Полтавській області проведено фактичну перевірку господарської одиниці - магазину, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , де здійснює діяльність суб`єкт господарської діяльності ФОП ОСОБА_1 , за результатами якої складено акт фактичної перевірки №004862 від 03.05.2024.

Згідно акту фактичної перевірки перевіряючими встановлено, що суб`єктом господарювання не забезпечено проведення розрахункової операції на повну суму покупки через програмний реєстратор розрахункових операцій (ПРРО), а саме, при продажі срібних сережок з вставкою сапфір синій 2 карат, проба 925, вагою 1,63 грам, за ціною 2677,00 грн чек на ПРРО не набирався та не видавався, сума не проведення 2677,00 грн. Вказане є порушенням пункту 1 статті 3 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" від 06.07.1995 №265/95-ВР.

22.05.2024 на підставі вказаних висновків акту фактичної перевірки контролюючим органом відповідно до підпункту 54.3.3 пункту 54.3 статті 54 Податкового кодексу України та пункту 1 статті 17 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" прийнято податкове повідомлення-рішення від 22.05.2024 №00073930705 про застосування до позивача штрафних санкцій у розмірі 4015,50 грн (2677,00 грн х 150% відсотків вартості проданого з порушенням товару).

Не погодившись з податковим повідомленням-рішенням від 22.05.2024 №00073930705, позивач оскаржив його до суду.

Оцінюючи обґрунтованість позовних вимог, суд виходить з наступного.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначення вичерпного переліку податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює Податковий кодекс України (далі - ПК України).

Згідно з підпунктом 20.1.4 пункту 20.1 статті 20 ПК України контролюючі органи, визначені підпунктом 41.1.1 пункту 41.1 статті 41 цього Кодексу, мають право проводити відповідно до законодавства перевірки і звірки платників податків (крім Національного банку України), у тому числі після проведення процедур митного контролю та/або митного оформлення.

Відповідно до пункту 75.1 статті 75 ПК України контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Камеральні та документальні перевірки проводяться контролюючими органами в межах їх повноважень виключно у випадках та у порядку, встановлених цим Кодексом, а фактичні перевірки - цим Кодексом та іншими законами України, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи.

Види документальних перевірок, порядок планування, проведення та оформлення їх результатів, що проводяться контролюючим органом, визначеним підпунктом 41.1.2 пункту 41.1 статті 41 цього Кодексу, встановлюються Митним кодексом України.

Згідно з підпунктом 75.1.3 пункту 75.1 ст. 75 ПК України фактичною вважається перевірка, що здійснюється за місцем фактичного провадження платником податків діяльності, розташування господарських або інших об`єктів права власності такого платника. Така перевірка здійснюється контролюючим органом щодо дотримання норм законодавства з питань регулювання обігу готівки, порядку здійснення платниками податків розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності ліцензій, свідоцтв, у тому числі про виробництво та обіг підакцизних товарів, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами).

Відповідно до пункту 80.1 статті 80 ПК України фактична перевірка здійснюється без попередження платника податків (особи).

За приписами підпункту 80.2.2 пункту 80.2 статті 80 ПК України фактична перевірка може проводитися на підставі рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, оформленого наказом, копія якого вручається платнику податків або його уповноваженому представнику, або особам, які фактично проводять розрахункові операції під розписку до початку проведення такої перевірки, та за наявності хоча б однієї з таких підстав - у разі наявності та/або отримання в установленому законодавством порядку інформації від державних органів або органів місцевого самоврядування, яка свідчить про можливі порушення платником податків законодавства, контроль за яким покладено на контролюючі органи, зокрема, щодо здійснення платниками податків розрахункових операцій, у тому числі із забезпеченням можливості проведення розрахунків за товари (послуги) з використанням електронних платіжних засобів, ведення касових операцій, наявності патентів, ліцензій та інших документів, контроль за наявністю яких покладено на контролюючі органи, виробництва та обігу підакцизних товарів.

Суд зауважує, що позивач у спірному випадку проти підстав та порядку проведення фактичної перевірки не заперечує.

Натомість, позивач наполягає виключно на недопущенні встановленого перевіряючими порушення, посилаючись на належне забезпечення проведення 25.04.2024 розрахункової операції на повну суму покупки через програмний реєстратор розрахункових операцій (ПРРО) на загальну суму 2677,00 грн, на підтвердження чого надає фіскальний чек від 25.04.2024 №2296065849/ВН3696 (час видачі 13:17:21).

З цього приводу суд вважає за доцільне зазначити наступне.

Так, відповідно до пункту 1 статті 3 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" суб`єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням електронних платіжних засобів, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також операції з приймання готівки для виконання платіжної операції зобов`язані проводити розрахункові операції на повну суму покупки (надання послуги) через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи реєстратори розрахункових операцій або через зареєстровані фіскальним сервером контролюючого органу програмні реєстратори розрахункових операцій зі створенням у паперовій та/або електронній формі відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій, або у випадках, передбачених цим Законом, із застосуванням зареєстрованих у встановленому порядку розрахункових книжок. Використання програмних реєстраторів розрахункових операцій при оптовій та/або роздрібній торгівлі пальним забороняється.

При цьому, згідно з підпунктом 20.1.11 пункту 20.1 статті 20 ПК України контролюючі органи, визначені підпунктом 41.1.1 пункту 41.1 статті 41 цього Кодексу, мають право проводити контрольні розрахункові операції до початку перевірки платника податків щодо дотримання ним порядку проведення готівкових розрахунків та застосування реєстраторів розрахункових операцій та/або програмних реєстраторів розрахункових операцій. Товари, отримані службовими (посадовими) особами контролюючих органів під час проведення контрольної розрахункової операції, підлягають поверненню платнику податків у непошкодженому вигляді. У разі неможливості повернення такого товару відшкодування витрат здійснюється відповідно до законодавства з питань захисту прав споживачів.

Як слідує з матеріалів справи, працівником контролюючого органу до початку проведення фактичної перевірки позивача проведено у магазині контрольну розрахункову операцію, а саме, придбано срібні сережки з вставкою сапфір синій 2 карат, проба 925, вагою 1,63 грам, за ціною 2677,00 грн. При цьому, за наслідками здійснення такого продажу продавцем виписано покупцю товарний чек від 25.04.2024 на суму 2677,00 грн.

Вже після цього, 25.04.2024 о 12 год. 57 хв. до магазину увійшли перевіряючі та розпочали проведення фактичної перевірки, в ході якої отримали роздрукований о 12:57:44 Х-звіт, в якому не містилося відомостей про забезпечення продавцем проведення розрахункової операції з продажу срібних сережок на повну суму покупки через програмний реєстратор розрахункових операцій (ПРРО) на загальну суму 2677,00 грн.

Згідно відомостей Х-звіту кількість готівки в касі значиться 1117,50 грн, в той час, як фактично згідно опису грошових коштів у касі перебувало коштів в сумі 3794,60 грн, тобто різниця у коштах становить 2677,10 грн, що також свідчить про не забезпечення продавцем проведення розрахункової операції з продажу срібних сережок на повну суму покупки через програмний реєстратор розрахункових операцій (ПРРО).

В ході фактичної перевірки касиром магазину ОСОБА_2 були надані письмові пояснення за фактом продажу нею сережок без проведення операції через ПРРО. В цих поясненнях остання зазначила, що нею обслуговувався покупець, який придбав срібні сережки з вставкою сапфір синій 2 карат, проба 925, вагою 1,63 грам, за ціною 2677,00 грн. Продавець запакувала придбаний товар, виписала покупцю товарний чек, поклала товар на прилавок і попросила зачекати поки проведе покупку через ПРРО. Однак покупець швидко вийшов з магазину і продавець не встигла провести розрахункову операцію через ПРРО. Вже через 5 хвилин продавець провела розрахункову операцію через ПРРО.

Однак, судом не приймаються в якості належного доказу вищевказані письмові пояснення касира магазину ОСОБА_2 , оскільки такі пояснення суперечать як наявним у матеріалах справи доказами, так і доводам позовної заяви.

Так, суд зауважує на те, що фактичну перевірку у спірному випадку було розпочато 25.04.2024 о 12 год. 57 хв., в той час, як проведення розрахункової операції з продажу срібних сережок на повну суму покупки (2677,00 грн) через програмний реєстратор розрахункових операцій (ПРРО) касиром здійснено 25.04.2024 о 13:17:21, тобто майже через 20 хвилин після початку фактичної перевірки, а не через 5 хвилин після виходу покупця з магазину, як на те посилається продавець ОСОБА_2 в своїх письмових поясненнях.

У позовній заяві позивач вже вказує, що протягом періоду з 13:01 год. по 13:21 25.04.2024 була повітряна тривога і продавець перебувала в укритті, а тому товар згідно фіскального чеку був оприбуткований після того, як продавець пересвідчилася у безпеці та вийшла з укриття.

Разом з тим, матеріали справи не містять жодних доказів на підтвердження вищевказаної обставини, як не містять доказів й того, що магазин суб`єкта господарювання не працює під час оголошення сигналів "Повітряна тривога", а також того, що в магазині чи поряд з ним мається облаштоване укриття.

Відсутні у матеріалах справи й будь-які докази перебоїв (технічних змін) в роботі системи реєстратора розрахункових операцій магазину у зв`язку із сповільненням роботи мережі інтернет під час сигналів "Повітряна тривога".

Водночас, як вже зазначено вище, проведення розрахункової операції з продажу срібних сережок на повну суму покупки (2677,00 грн) через програмний реєстратор розрахункових операцій (ПРРО) касиром здійснено 25.04.2024 о 13:17:21, тобто в проміжок часу з 13:01 год. по 13:21, коли за твердженням позивача тривала повітряна тривога.

Отже, вищевказані обставини по суті свідчать про те, що проведення розрахункової операції з продажу срібних сережок на повну суму покупки через програмний реєстратор розрахункових операцій (ПРРО) касиром було здійснено вже після встановлення перевіряючими допущеного порушення вимог пункту 1 статті 3 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" та з метою уникнення відповідальності за таке порушення.

Посилання позивача у позовній заяві на постанову Октябрського районного суду м. Полтави від 01.07.2024 у справі №554/5035/24 (провадження №3/554/1403/2024), як на доказ, що спростовує допущення ФОП ОСОБА_1 порушення вимог пункту 1 статті 3 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг", судом оцінюються критично, оскільки відповідно до частини 4 статті 78 Кодексу адміністративного судочинства України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Суд зазначає, що у цій справі учасниками є суб`єкт господарювання ФОП ОСОБА_1 та ГУДПС у Полтавській області, в той час, як у справі №554/5035/24 учасниками були ГУ ДПС у Полтавській області та ОСОБА_2 .

Поряд з цим, висновки постанови Октябрського районного суду м. Полтави від 01.07.2024 у справі №554/5035/24 фактично ґрунтуються на недостатності здобутих посадовою особою, що склала протокол, доказів на підтвердження наявності в діях ОСОБА_2 складу адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 155-1 КУпАП, а також на поясненнях самої ОСОБА_2 , згідно з якими остання повідомила, що коли зайшли співробітники податкової чек через ПРРО був проведений.

Разом з тим, такі пояснення ОСОБА_2 не знайшли свого підтвердження під час розгляду справи №440/10741/24 та спростовуються наявними у цій справі письмовими доказами та доводами позовної заяви ФОП ОСОБА_1 .

З огляду на викладене, суд доходить висновку про фактичне підтвердження висновків акту фактичної перевірки щодо порушення суб`єктом господарювання ФОП ОСОБА_1 вимог пункту 1 статті 3 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг".

Відповідно до пункту 54.3.3 пункту 54.3 статті 54 ПК України контролюючий орган зобов`язаний самостійно визначити суму грошових зобов`язань, зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення (збільшення) від`ємного значення об`єкта оподаткування податком на прибуток або від`ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством, або зменшення суми податку на доходи фізичних осіб, задекларовану до повернення з бюджету у зв`язку із використанням платником податку права на податкову знижку, якщо згідно з податковим та іншим законодавством особою, відповідальною за нарахування сум податкових зобов`язань з окремого податку або збору та/або іншого зобов`язання, контроль за сплатою якого покладено на контролюючі органи, застосування штрафних (фінансових) санкцій та нарахування пені, у тому числі за порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності, є контролюючий орган.

Згідно з пунктом 1 статті 17 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" за порушення вимог цього Закону до суб`єктів господарювання, які здійснюють розрахункові операції за товари (послуги), за рішенням відповідних контролюючих органів застосовуються фінансові санкції у таких розмірах у разі встановлення в ході перевірки факту: проведення розрахункових операцій з використанням реєстраторів розрахункових операцій, програмних реєстраторів розрахункових операцій або розрахункових книжок на неповну суму вартості проданих товарів (наданих послуг); непроведення розрахункових операцій через реєстратори розрахункових операцій та/або програмні реєстратори розрахункових операцій з фіскальним режимом роботи; невидача (в паперовому вигляді та/або електронній формі) відповідного розрахункового документа, що підтверджує виконання розрахункової операції, або проведення її без використання розрахункової книжки на окремому господарському об`єкті такого суб`єкта господарювання:

100 відсотків вартості проданих з порушеннями, встановленими цим пунктом, товарів (робіт, послуг) - за порушення, вчинене вперше;

150 відсотків вартості проданих з порушеннями, встановленими цим пунктом, товарів (робіт, послуг) - за кожне наступне вчинене порушення.

Перевіряючи правильність застосованої спірним податковим повідомленням-рішенням штрафної санкції у розмірі 150 відсотків вартості проданих з порушеннями товарів, тобто як за повторно вчинене порушення п. 12 ст. 3 Закону №265/95-ВР, суд зауважує на тому, що раніше відносно ФОП ОСОБА_1 . ГУ ДПС у Полтавській області вже виносилося податкове повідомлення-рішення від 27.02.2024 №00026970705 про нарахування штрафних санкцій на підставі висновків акту фактичної перевірки від 08.02.2024 №004467 (дата реєстрації в органі ДПС 09.02.2024 за №1485/16/31/РРО/ НОМЕР_1 ), в тому числі й щодо порушення ФОП п. 12 ст. 3 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" №265/95-ВР від 06.07.1995, а саме, не забезпечення проведення розрахункової операції на повну суму покупки через ПРРО на загальну суму 1515,00 грн.

Матеріалами справи підтверджується, що не погодившись із податковим повідомленням-рішенням від 27.02.2024 №00026970705 ФОП ОСОБА_1 оскаржила його у судовому порядку (справа №440/7758/24).

Судовим розглядом встановлено, що згідно з рішенням Полтавського окружного адміністративного суду від 14.03.2025 у справі №440/7758/24 (https://reyestr.court.gov.ua/Review/125850535), яке набрало законної сили 08.07.2025, відмовлено у задоволенні позову фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Головного управління ДПС в Полтавській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 27.02.2024 №00026970705, винесеного на підставі акта фактичної перевірки від 08.02.2024 №004467(1485/16/31/РРО/ НОМЕР_1 ) в частині щодо порушення п. 12 ст. 3 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" №265/95-ВР від 06.07.1995 та нарахування штрафних санкцій в сумі 35 026,80 грн, виданого Головним управлінням ДПС у Полтавській області.

Відтак, на переконання суду, контролюючим органом у спірному випадку обґрунтовано винесено податкове повідомлення-рішення від 22.05.2024 №00073930705 про застосування до позивача штрафних санкцій у розмірі 4015,50 грн (2677,00 грн х 150%).

Відповідно до частини 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. Суб`єкт владних повноважень повинен подати суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі.

Водночас, суд акцентує увагу на положеннях частини 1 статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України, згідно з якими розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

До того ж, як визначено частиною 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Відповідач в ході судового розгляду справи довів, що у спірних відносинах він діяв на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Разом з тим, позивач не надала суду належних доказів того, що оскаржуване податкове повідомлення-рішення відповідача не відповідає фактичним обставинам справи та порушує її права і законні інтереси у сфері публічно-правових відносин.

Приймаючи до уваги встановлені в ході судового розгляду фактичні обставини справи, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення позову ФОП ОСОБА_1 .

Підстави для розподілу судових витрат відсутні.

Керуючись статтями 139, 241-246 Кодексу адміністративного судочинства України,

У Х В А Л И В:

У задоволенні позовних вимог фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління ДПС у Полтавській області (ідентифікаційний код ВП 44057192; вул. Європейська, 4, м. Полтава, Полтавська область, 36014) про скасування податкового повідомлення-рішення відмовити.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене до Другого апеляційного адміністративного суду в порядку, визначеному частиною 8 статті 18, частинами 7-8 статті 44 та статтею 297 Кодексу адміністративного судочинства України шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на дане рішення може бути подана протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Суддя Р.І. Молодецький