Рішення від 11 березня 2026 р. у справі №420/23733/25 — Одеський окружний адміністративний суд

Справа № 420/23733/25

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 березня 2026 року м. Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі

головуючого судді: Юхтенко Л.Р.,

розглянувши у порядку письмового провадження в приміщенні Одеського окружного адміністративного суду адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 (ІПН НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області (код ЄДРПОУ 21295057, місце знаходження: 73036,м. Херсон, вул.В.Крицак,6) про визнання протиправною бездіяльність та зобов`язання вчинити певні дії,-

ВСТАНОВИВ:

До Одеського окружного адміністративного суду 17 липня 2025 року (документ сформований через систему Електронний суд 16.07.2025) надійшла позовна заява ОСОБА_1 (ІПН НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області (код ЄРПОУ 21295057, місце знаходження: 73036, м. Херсон, вул. Валентини Крицак, 6), в якій позивач просить:

Визнати протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області (код ЄДРПОУ 21295057) щодо не здійснення нарахування та виплати ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) пенсії з 01.11.2022.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Херсонській області (код ЄДРПОУ 21295057) нарахувати та виплатити ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) пенсію, в тому числі суму недоотриманої пенсії з 01.08.2022.

Стягнути з Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області (код ЄДРПОУ 21295057) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) за рахунок бюджетних асигнувань понесені судові витрати.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Херсонській області (код ЄДРПОУ 21295057) подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.

Ухвалою від 14 серпня 2025 року після усунення недоліків у позовній заяву, позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито спрощене позовне провадження без повідомлення (виклику) учасників справи у порядку ч. 5 ст. 262 КАС України.

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що позивач перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Херсонській області з 21 липня 2021 року як одержувач пенсії відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

Позивач обрала спосіб отримання пенсійних виплат через установу уповноваженого банку шляхом зарахування на її особовий рахунок.

Позивач зазначає, що з серпня 2022 року пенсійні виплати на рахунок позивача не надходять.

21.02.2025 позивач подала до відповідача заяву про зміну виплатних реквізитів, однак пенсійні виплати до цього часу так і не відновлені.

На адвокатський запит представника позивача від відповідача була отримана інформація, що пенсійні кошти по липень 2022 року перераховані на банківський рахунок гр. ОСОБА_1 у повному обсязі. Інформація про незарахування коштів на рахунок отримувача або повернення коштів до Головного управління від банківської установи не надходила. Пенсійні кошти за серпень, вересень і жовтень 2022 року, перераховані Головним управлінням на банківський рахунок гр. ОСОБА_1 , банківською установою повернуті на рахунок Пенсійного фонду із зазначенням причини “інші”. Враховуючи викладене, виплата пенсії гр. ОСОБА_1 з 01.11.2022 призупинена відповідно до частини першої статті 49 Закону.

Позивач вважає, що відповідач протиправно припинив виплату пенсії позивачеві, чим порушив її конституційне право на отримання пенсії.

Так, позивач зазначає, що статтею 49 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» встановлено, що виплата пенсії за рішенням територіальних органів Пенсійного фонду або за рішенням суду припиняється: 1) якщо пенсія призначена на підставі документів, що містять недостовірні відомості; 2) на весь час проживання пенсіонера за кордоном, якщо інше не передбачено міжнародним договором України, згода на обов`язковість якого надана Верховною Радою України; 3) у разі смерті пенсіонера; 4) у разі неотримання призначеної пенсії протягом 6 місяців підряд; 5) в інших випадках, передбачених законом.

З аналізу норм статті 49 Закону вбачається, що визначені законодавством підстави припинення виплати пенсії не є вичерпними.

Проте, зі змісту наведеної норми законодавства вбачається, що «інші випадки» припинення виплати пенсії повинні також бути передбачені саме законом.

Припинення виплати пенсії можливе лише на підставі відповідного рішення, що прийнято органом Пенсійного фонду або судом.

Разом з цим, відповідачем не надано позивачу доказів на підтвердження наявності передбачених статтею 49 Закону підстав для припинення позивачу виплати пенсії. Тому такі дії відповідача позивач вважає протиправними.

До суду 02 вересня 2025 року від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, в якому відповідач просив відмовити у задоволенні позовних вимог, зазначивши, що позивачем пропущено строк звернення до суду.

Так, позивачка просить здійснити перерахунок його пенсії з 01.08.2022, що виходить за межі шестимісячного строку, встановленого статтею 122 КАС України.

Верховний Суд у складі Судової палати з розгляду справ щодо захисту соціальних прав Касаційного адміністративного суду, відступаючи від правових висновків Верховного Суду щодо застосування строків позовної давності, у постанові від 31.03.2021 у справі №240/12017/19 (в ЄДРСР № 95946021) вказав, що для визначення початку перебігу строку для звернення до суду необхідно встановити час, коли позивач дізнався або повинен був дізнатись про порушення своїх прав, свобод та інтересів. Позивачці недостатньо лише послатись на необізнаність про порушення її прав, свобод та інтересів. При зверненні до суду вона повинна довести той факт, що вона не могла дізнатися про порушення свого права й саме із цієї причини не звернулась за захистом до суду протягом шести місяців від дати порушення її прав, свобод чи інтересів чи в інший визначений законом строк звернення до суду.

Також представник відповідача зазначає, що ОСОБА_1 перебуває на обліку в Головному управлінні з 21.07.2021 як отримувач пенсії за віком відповідно до Закону України “Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування” від 09.07.2003 №1058-ІV (далі - Закону №1058).

В червні 2025 року від Позивачки надійшло звернення за (вх. 11.07.2025 № 4759/8), яке за своїм змістом відповідає вимогам Закону України від 02.10.1996 №394/96-ВР “Про звернення громадян” (зі змінами).

Але представник відповідача звертає увагу, що заява, зокрема, про поновлення пенсії подається заявником до територіального органу Пенсійного фонду України за формою затвердженою у додатку 1 до Порядку № 22-1.

Абзацом 7 Пункту 1.8. Порядку № 22-1 передбачено, що днем звернення за перерахунком пенсії вважається день прийняття органом, що призначає пенсію, заяви з усіма необхідними документами (у разі подання заяви через вебпортал або засобами Порталу Дія - дата реєстрації заяви зі сканованими копіями документів, які відповідають оригіналам документів та придатні для сприйняття їх змісту (мають містити чітке зображення повного складу тексту документа та його реквізитів).

За результатом розгляду вищезазначеного звернення, Головним управлінням надано відповідь від 07.07.2025 за №2100-0210-8/26701 виключно інформаційного характеру про те, що з березня 2022 року по липень 2022 року пенсія ОСОБА_1 щомісячно перераховувалась на особистий рахунок відкритий в АТ КБ “Приватбанк.” Розмір пенсії Позивачки складав: - березень 2022 року - 7208,77 грн; - квітень 2022 року - 7208,77 грн; - травень 2022 року - 7208,77 грн; - червень 2022 року - 7208,77 грн; - липень 2022 року - 7228,30 грн.

Таким чином, пенсійні кошти по липень 2022 року перераховані на банківський рахунок ОСОБА_1 у повному обсязі. Інформація про незарахування коштів на рахунок отримувача або повернення коштів до Головного управління від банківської установи не надходила.

У серпні 2022 року на особистий рахунок ОСОБА_1 в банківській установі було нараховано пенсію за серпень 2022 року в розмірі - 7228,30 грн, але кошти повернулись із зазначеною причиною - “інші”.

Також кошти повернулися і в вересні 2022 року в сумі - 7228,30 грн і в жовтні 2022 року в сумі - 7228,30 грн із зазначеною причиною - “інші”.

Відповідно до пункту 23 Постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.1999 № 1596 «Про затвердження Порядку виплати пенсій та грошової допомоги через поточні рахунки в банках» (із змінами), (далі - Порядок №1596), повернуті Пенсійному фонду України та органам соціального захисту населення незараховані на поточні рахунки суми пенсій та грошової допомоги згідно з відмітками уповноважених банків у списках вносяться органами Пенсійного фонду та органами соціального захисту населення у відповідний розділ особового рахунка одержувача.

Залежно від причини незарахування органи Пенсійного фонду та органи соціального захисту населення вносять зміни до реквізитів поточних рахунків або тимчасово зупиняють перерахування коштів.

Відповідно до пункту 16 Порядку № 1596, якщо суми пенсії одержуються за довіреністю більш як один рік або не одержуються з поточного рахунка більш як один рік, уповноважений банк зобов`язаний повідомити про це відповідному органу Пенсійного фонду не пізніше 28 числа місяця, у якому виникли такі обставини, а одержувач - подати нову заяву до органу Пенсійного фонду згідно з вимогами, визначеними в пункті 10 цього Порядку. У разі невиконання одержувачем цієї умови орган Пенсійного фонду припиняє перерахування пенсії на поточний рахунок у визначену одержувачем установу уповноваженого банку.

Враховуючи вищевказане, виплата пенсії ОСОБА_1 з 01.11.2022 призупинена відповідно до частини першої статті 49 Закону №1058.

Представник відповідача зазначає, що для поновлення виплати пенсії ОСОБА_1 треба особисто звернутися до будь-якого працюючого сервісного центру Пенсійного фонду України із документом, що посвідчує особу, для проходження фізичної ідентифікації відповідно до Положення про організацію прийому та обслуговування осіб, які звертаються до органів Пенсійного фонду України, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 30.07.2015 №13-1, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 18.08.2015 за № 991/27436 (із змінами).

Представник відповідача зазначив, що 21.02.2025 року через вебпортал електронних послуг Пенсійного фонду України, надійшла заява про виплату пенсії по фактичному місцю проживання за адресою АДРЕСА_2 .

Інших заяв від ОСОБА_1 до Головного управління не надходило.

Отже, враховуючи вищевикладене, вбачається що призупинення виплати пенсії Позивачці відбулось у відповідності та на підставі норм чинного законодавства України. При цьому, Позивачкою не здійснено всіх необхідних дій спрямованих на поновлення призупиненої пенсії.

Окремо, Головне управління звертає увагу суду, на ту обставину, що ОСОБА_1 є особою, стосовно якої порушене кримінальне провадження та повідомлено про підозру у державній зраді. Таким чином, обставини справи свідчать, що позовні вимоги є безпідставними, необґрунтованими нормами права.

До відзиву на позовну заяву додані копія пенсійної справи позивача.

Своєю чергою до суду 11 вересня 2025 року від представника позивача надійшли додаткові пояснення, відповідно до яких представник просив задовольнити позовні вимоги, зазначивши, що у разі порушення законодавства про пенсійне забезпечення органом, що призначає пенсію, особа має право звертатися до суду із вимогами щодо виплати пенсії за минулий час без обмеження будь-яким строком. Тому шестимісячний строк звернення до суду у цій справі не підлягає застосуванню.

Також представник позивача звертає увагу, що позовні вимоги стосуються виконання відповідачем обов`язку з виплати призначеної пенсії, а не проведення перерахунку пенсії.

Щодо існування кримінального провадження проти позивача представник позивача зазначає, що наявність повідомлення про підозру не є вироком суду і жодним чином не може обмежувати право на соціальний захист та закон не передбачає такої підстави припинення пенсії як порушення кримінального провадження.

Вивчивши матеріали справи, а також обставини, якими обґрунтовуються вимоги та заперечення, докази, якими вони підтверджуються, судом встановлено таке.

Сторони не заперечують, що ОСОБА_1 перебуває на обліку в Головному управлінні ПФУ в Херсонській області з 21.07.2021 та їй призначена пенсія за віком відповідно до Закону України “Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування” від 09.07.2003 №1058-ІV (далі - Закону №1058), що підтверджено рішенням Головного управління ПФУ в Херсонській області 213050023481 від 18.08.2021.

Відповідач зазначив, що у серпні 2022 року на особистий рахунок ОСОБА_1 в банківській установі було нараховано пенсію за серпень 2022 року в розмірі - 7228,30 грн, але кошти повернулись із зазначеною причиною - “інші”.

Також кошти повернулися пенсійні виплати у вересні 2022 року в сумі - 7228,30 грн та у жовтні 2022 року в сумі - 7228,30 грн із зазначеною причиною - “інші”.

У зв`язку з цим виплата пенсії ОСОБА_1 з 01.11.2022 призупинена відповідно до частини першої статті 49 Закону №1058.

Матеріалами пенсійної справи позивача підтверджено, що 21.02.2025 року через вебпортал електронних послуг Пенсійного фонду України, надійшла заява позивача про виплату пенсії по фактичному місцю проживання за адресою АДРЕСА_2 .

Також на адвокатський запит представника позивача листом від 24.06.2025 року № 2100-0210-8/24990 та від 07.07.2025 № 2100-9210-8/26701 Головне управління ПФУ в Херсонській області повідомило, що виплата пенсії ОСОБА_1 з 01.11.2022 призупинена відповідно до частини першої статті 49 Закону №1058. На підставі заяви від 21.02.2025 про зміну виплатних реквізитів, поданої ОСОБА_1 , змінено адресу за фактичним місцем проживання. Інших заяв від ОСОБА_1 до Головного управління не надходило.

Не погодившись із припиненням виплати пенсії, позивач звернувся до суду з цим позовом.

Проаналізувавши положення чинного законодавства, обставини справи, суд дійшов висновку, що позовні вимоги належать задоволенню, з огляду на таке.

Частиною 2 ст.19 Конституції України унормовано, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно зі статтею 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Законом України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» №1058-ІV (далі, - Закон № 1058-ІУ) визначено принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел, передбачених цим Законом, а також регулює порядок формування Накопичувального пенсійного фонду та фінансування за рахунок його коштів видатків на оплату договорів страхування довічних пенсій або одноразових виплат застрахованим особам, членам їхніх сімей та іншим особам, передбаченим цим Законом.

Згідно з статті 1 Закону №1058-ІV, пенсія - щомісячна пенсійна виплата в солідарній системі загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, яку отримує застрахована особа в разі досягнення нею передбаченого цим Законом пенсійного віку чи визнання її особою з інвалідністю, або отримують члени її сім`ї у випадках, визначених цим Законом.

Відповідно до частини 1 статті 46 Закону № 1058-ІV нараховані суми пенсії, на виплату яких пенсіонер мав право, але не отримав своєчасно з власної вини, виплачуються за минулий час, але не більше ніж за три роки до дня звернення за отриманням пенсії. У цьому разі частина суми неотриманої пенсії, але не більш як за 12 місяців, виплачується одночасно, а решта суми виплачується щомісяця рівними частинами, що не перевищують місячного розміру пенсії.

Згідно з частини 2 статті 46 Закону № 1058-ІV, нараховані суми пенсії, не отримані з вини органу, що призначає і виплачує пенсію, виплачуються за минулий час без обмеження будь-яким строком з нарахуванням компенсації втрати частини доходів. Компенсація втрати частини пенсії у зв`язку з порушенням строків її виплати пенсіонерам здійснюється згідно із законом.

Відповідно до частини 1 статті 47 Закону № 1058-ІV пенсія виплачується щомісяця, у строк не пізніше 25 числа місяця, за який виплачується пенсія, виключно в грошовій формі за зазначеним у заяві місцем фактичного проживання пенсіонера в межах України організаціями, що здійснюють виплату і доставку пенсій, або через установи банків у порядку, передбаченому Кабінетом Міністрів України.

Згідно з частиною 1 статті 49 Закону № 1058-ІV виплата пенсії за рішенням територіальних органів Пенсійного фонду або за рішенням суду припиняється: 1) якщо пенсія призначена на підставі документів, що містять недостовірні відомості; 2) на весь час проживання пенсіонера за кордоном, якщо інше не передбачено міжнародним договором України, згода на обов`язковість якого надана Верховною Радою України; 3) у разі смерті пенсіонера; 4) у разі неотримання призначеної пенсії протягом 6 місяців підряд; 5) в інших випадках, передбачених законом.

Аналіз вищенаведеної норми свідчить, що виплата пенсії припиняється лише на підставі відповідного рішення територіальних органів Пенсійного фонду або суду.

При цьому, перелік підстав для припинення виплати пенсії за рішенням територіальних органів пенсійного фонду України, є вичерпним та передбачає можливість припинення виплати пенсії лише у випадках, прямо передбачених законом.

Отже, за змістом частини першої статті 49 Закону № 1058-IV припинення виплати пенсії можливо лише за умови прийняття пенсійним органом або судом відповідного рішення з підстав, визначених законом.

Повертаючись до обставин у справі, суд зазначає, що відповідачем виплата пенсії ОСОБА_1 з 01.11.2022 призупинена відповідно до частини першої статті 49 Закону №1058, внаслідок того, що у серпні 2022 року на особистий рахунок ОСОБА_1 в банківській установі було нараховано пенсію за серпень 2022 року в розмірі - 7228,30 грн, але кошти повернулись із зазначеною причиною - “інші”, також кошти повернулися і в вересні 2022 року в сумі - 7228,30 грн і в жовтні 2022 року в сумі - 7228,30 грн із зазначеною причиною - “інші”.

Відповідачем не надано суду ні рішення територіальних органів Пенсійного фонду, ні рішення суду про припинення позивачеві виплати пенсії.

Відповідач посилається на положення постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.1999 № 1596 «Про затвердження Порядку виплати пенсій та грошової допомоги через поточні рахунки в банках» (із змінами), (далі - Порядок №1596), відповідно до пункту 16 якого, в редакції чинної на дату припинення виплати пенсії позивачу, якщо суми пенсії та грошової допомоги одержуються за довіреністю більш як один рік або не одержуються з поточного рахунка більш як один рік, уповноважений банк зобов`язаний повідомити про це відповідному органу Пенсійного фонду або органу соціального захисту населення не пізніше 28 числа місяця, у якому виникли такі обставини, а одержувач - подати нову заяву до органу Пенсійного фонду або органу соціального захисту населення згідно з вимогами, визначеними в пункті 10 цього Порядку.

У разі невиконання одержувачем цієї умови орган Пенсійного фонду або орган соціального захисту населення припиняє перерахування пенсії та грошової допомоги на поточний рахунок у визначену одержувачем установу уповноваженого банку та проводить виплату через національного оператора поштового зв`язку за зазначеним у заяві місцем фактичного проживання одержувача в населеному пункті у межах України в установленому порядку.

Надаючи оцінку вказаним діям відповідача, суд зазначає, що з аналізу норм статті 49 Закону № 1058-IV вбачається, що визначені законодавством підстави припинення виплати пенсії не є вичерпними.

Проте, суд зауважує, що зі змісту наведеної норми законодавства вбачається, що «інші випадки» для припинення виплати пенсії повинні також бути передбачені саме законом.

Ознакою, яка відрізняє закон від інших нормативно-правових актів, є критерій регулювання найбільш важливих суспільних відносин.

Порядок, на який посилається відповідач не є законом, а є підзаконними нормативно-правовими актом, який має нижчу юридичну силу, що значно звужує встановлене законодавством право на отримання виплат позивачем, а тому право позивача на отримання виплат було безпідставно порушено відповідачем.

За таких обставин, суд доходить висновку, що позовні вимоги: визнати протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області (код ЄДРПОУ 21295057) щодо не здійснення нарахування та виплати ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) пенсії з 01.11.2022, є правомірними та належать задоволенню.

Також суд доходить висновку, що належать задоволенню позовні вимоги: зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Херсонській області (код ЄДРПОУ 21295057) нарахувати та виплатити ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) пенсію, в тому числі суму недоотриманої пенсії з 01.08.2022, з таких підстав.

Відповідач не заперечує, що у серпні 2022 року на особистий рахунок ОСОБА_1 в банківській установі було нараховано пенсію за серпень 2022 року в розмірі - 7228,30 грн, але кошти повернулись із зазначеною причиною - “інші”, також кошти повернулися і в вересні 2022 року в сумі - 7228,30 грн і в жовтні 2022 року в сумі - 7228,30 грн із зазначеною причиною - “інші”.

Таким чином, позивачем не було отримано пенсію за період з серпня 2022 року по жовтень 2022 року.

З огляду на те, що припинення виплати пенсії позивачу відбулось з підстав, які не передбачені частиною першою статті 49 Закону № 1058-IV, суд доходить висновку, що припинення виплати пенсії відбулося з вини органу, що призначає і виплачує пенсію, що є підставою для виплати пенсії за минулий час без обмеження будь-яким строком відповідно до частини другої статті 46 Закону № 1058-IV.

З наведених підстав суд відхиляє доводи відповідача про порушення шестимісячного строку звернення до суду, оскільки застосування строку звернення до суду, встановленого частиною другою статті 122 КАС України, може мати наслідком неможливість реалізувати передбачене частиною другою статті 46 Закону № 1058-IV право пенсіонера на виплату сум пенсії за минулий час у зв`язку із порушенням строків її виплати без обмеження будь-яким строком.

Посилання відповідача на те, що стосовно позивача порушено кримінальне провадження та повідомлено про підозру не беруться судом до розгляду, оскільки такі обставини не були підставою призупинення виплати пенсії.

Згідно з приписів ст. 6 КАС України суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави.

Відповідно до ч.1,3 ст.90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні, суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Враховуючи встановлені судом обставини, норми матеріального права, що регулюють спірні правовідносини, оцінюючи викладені сторонами доводи, суд дійшов висновку, що дії відповідача не відповідають ознакам, передбаченим у ч. 2 ст. 2 КАС України, зокрема, вони вчинені не у спосіб, передбачені законом та є необґрунтованими, а тому, суд дійшов висновку, що позовні вимоги належать задоволенню в повному обсязі.

Також у позовній заяві позивач просить встановити судовий контроль за виконанням судового рішення та зобов`язати відповідача подати суду звіт про виконання судового рішення.

Розглянувши вказане клопотання, суд вважає, що воно не належить задоволенню, з таких підстав.

Частиною 2 ст. 14 КАС України передбачено, що судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України.

Згідно з положеннями ч. 1 ст. 382 КАС України суд, який розглянув адміністративну справу як суд першої інстанції і ухвалив судове рішення, за письмовою заявою особи, на користь якої ухвалено судове рішення і яка не є суб`єктом владних повноважень, або за власною ініціативою може зобов`язати суб`єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.

В адміністративних справах з приводу обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, соціальних виплат непрацездатним громадянам, виплат за загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням, виплат та пільг дітям війни, інших соціальних виплат, доплат, соціальних послуг, допомоги, захисту та пільг за письмовою заявою заявника суд зобов`язує суб`єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати звіт про виконання судового рішення.

Враховуючи те, що зазначена норма не є імперативною та позивачем не надано доказів того, що рішення не буде виконане відповідачем добровільно, суд вважає, що клопотання не належить задоволенню.

Відповідно до ст. 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

У зв`язку з тим, що позов задоволено, сплачений судовий збір належить стягненню з відповідача на користь позивача.

У позовній заяві представник позивача зазначив, що бажає надати суду розрахунок та докази пронесених витрат на правничу допомогу протягом п`яти днів після ухвалення рішення судом.

З наведених підстав питання про розподіл судових витрат на правничу допомогу не розглядається судом разом з ухваленням рішення суду.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 6, 12, 72, 77,90, 139, 205,246, 255,295,297 КАС України, суд

В И Р І Ш И В:

Позовну заяву ОСОБА_1 (ІПН НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області (код ЄДРПОУ 21295057, місце знаходження: 73036,м. Херсон, вул.В.Крицак,6) про визнання протиправною бездіяльність та зобов`язання вчинити певні дії,- задовольнити.

Визнати протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області (код ЄДРПОУ 21295057, місце знаходження: 73036,м. Херсон, вул.В.Крицак,6) щодо не здійснення нарахування та виплати ОСОБА_1 (ІПН НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 ) пенсії за віком з 01.11.2022 року.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Херсонській області (код ЄДРПОУ 21295057, місце знаходження: 73036,м. Херсон, вул.В.Крицак,6) нарахувати та виплатити ОСОБА_1 (ІПН НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 ) пенсію за віком з 01.11.2022 року та суму недоотриманої пенсії за віком з 01.08.2022 року.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області (код ЄРПОУ 21295057, місце знаходження: 73036, м. Херсон, вул. Валентини Крицак, 6) на користь ОСОБА_1 (ІПН НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 ) судовий збір у розмірі 968,96 грн (дев`ятсот шістдесят вісім гривень 96 копійок).

Рішення суду може бути оскаржено в порядку та в строки, встановлені ст. ст. 295, 297 КАС України, з урахуванням п.п.15.5 п. 15 ч. 1 Перехідних положень КАС України.

Рішення суду набирає законної сили в порядку та в строки, встановлені ст. 255 КАС України.

Суддя Л.Р. Юхтенко