Рішення від 10 березня 2026 р. у справі №420/34233/25 — Одеський окружний адміністративний суд

Справа № 420/34233/25

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 березня 2026 року м. Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Білостоцького О.В., розглянувши в порядку спрощеного провадження, визначеного ч. 5 ст. 262 КАС України, адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії, -

В С Т А Н О В И В:

До Одеського окружного адміністративного суду надійшов позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області, в якому позивач з урахуванням уточнення позовних вимог просить:

- визнати протиправним та скасувати рішення у формі Протоколу/розпорядження щодо призначення/перерахунку пенсії №156050024592 від 11.08.2025 року Суворовського об`єднаного управління Пенсійного фонду України в м. Одесі в частині призначення пенсії ОСОБА_1 з 05.05.2025 року;

- зобов`язати Управління пенсійного фонду України в Одеській області призначити та виплатити ОСОБА_1 пенсію за віком відповідно до ст. 26, 45 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», з урахуванням стажу роботи з 16.12.1985 року по 25.12.1985 року, з 14.04.1986 по 01.09.1989 року, з 16.01.1990 року по 02.02.1990 року на території Литовської Республіки, періоду догляду за дитиною до досягнення трирічного віку з 07.04.1988 року по 04.06.1990 року, та періоду навчання з 01.09.1981 р. по 18.07.1984 р., з 11.08.2024 року.

В обґрунтування заявлених позовних вимог позивач зазначила, що рішенням Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області від 11.08.2025 року №156050024592 їй було призначено пенсію за віком з 05.05.2025 року. Водночас, за твердженням позивача, оскільки її звернення за пенсією відбулося 23.08.2024 року, тобто не пізніше трьох місяців з дня досягнення пенсійного віку, то пенсію їй мало бути призначено саме з 11.08.2024 року, тобто з дня, що настає за днем досягнення пенсійного віку, а не з 05.05.2025 року.

Не погоджуючись із вищевказаним рішенням Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області в частині дати призначення пенсії, позивач звернулась до суду з вказаним адміністративним позовом.

Ухвалою суду справу №420/34233/25 було прийнято до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без виклику (повідомлення) сторін. Відповідачам запропоновано в 15-денний строк з дня отримання ухвали надати відзив на адміністративний позов.

Під час розгляду справи до суду від Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області до суду надійшов відзив по справі, з якого вбачається, що відповідач позов не визнає та зазначає, що враховуючи те, що необхідні для призначення пенсії документи були подані позивачем в межах 3-місячного строку з первісного звернення за призначенням пенсії (05.05.2025 року), рішенням Головного управління від 11.08.2025 року №156050024592 було призначено позивачу пенсію за віком з 05.05.2025 року. Відтак, з боку Головного управління не допущено протиправних дій, після з`ясування усіх необхідних обставин пенсійної справи пенсію було призначено з дати первісного звернення (05.05.2025 року).

Від представника позивача до суду надійшла відповідь на відзив, заперечень на яку від пенсійного органу до суду не надходило.

Також під час розгляду справи від Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області до суду надійшли матеріали пенсійної справи позивача.

Згідно частини 2 ст. 262 КАС України розгляд справи по суті за правилами спрощеного позовного провадження починається з відкриття першого судового засідання. Якщо судове засідання не проводиться, розгляд справи по суті розпочинається через тридцять днів, а у випадках, визначених статтею 263 цього Кодексу, - через п`ятнадцять днів з дня відкриття провадження у справі.

Судом під час розгляду справи встановлено наступне.

ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_1 досягла пенсійного віку – 60 років.

23.08.2024 року, в межах тримісячного строку з дня досягнення пенсійного віку, позивач звернулась до Головного управління Пенсійного Фонду України в Одеській області із заявою про призначення пенсії за віком.

До вказаної заяви було додано, зокрема, але не виключно, трудову книжку серії НОМЕР_1 , свідоцтво про народження дитини НОМЕР_2 .

Разом з тим, за заявою від 23.08.2024 року за принципом екстериторіальності Головним управлінням Пенсійного фонду України у Вінницькій області було прийнято рішення №156050024592 від 30.08.2024 року про відмову в призначенні пенсії за віком у зв`язку з відсутністю страхового стажу, передбаченого ст.26 Закону України №1058-ІV (зараховано страхового стажу у розмірі 29 років 3 місяці 26 днів). У вказаному рішенні зазначено, що за результатом розгляду документів, доданих до заяви, не зараховано:

- періоди роботи, зазначені в трудовій книжці НОМЕР_1 , оскільки запис про зміну прізвища здійснено з порушенням Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників, а саме відсутня печатка організації, що провела зміну прізвища;

- періоди роботи згідно записів трудової книжки НОМЕР_3 в Литовській Республіці з 14.04.1986 року по 01.09.1989 року, та з 16.01.1990 року по 02.02.1990 року, оскільки відсутній формуляр на підтвердження періодів роботи на території Литовської Республіки.

Пізніше Головним управлінням Пенсійного фонду України у Вінницькій області було прийнято рішення №156050024592 від 07.10.2024 року про відмову у призначенні пенсії на заміну рішення №156050024592 від 30.08.2024 року у зв`язку з відсутністю страхового стажу, передбаченого ст.26 Закону України №1058-ІV (зараховано страхового стажу у розмірі 27 років 1 місяць 28 днів). У вказаному рішенні зазначено, що за результатом розгляду документів, доданих до заяви, також не зараховано:

- період догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , згідно свідоцтва про народження дитини НОМЕР_4 , оскільки відсутній формуляр на підтвердження періодів роботи на території Литовської Республіки.

01.04.2025 року до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області надійшов лист Пенсійного фонду України з формулярами LT-UА 4 “Інформаційна форма” та LT-UА 5 “Довідка про трудовий (страховий) стаж”, які надані Вільнюським відділенням правління Фонду державного соціального страхування Литовської Республіки.

З листа Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області від 13.04.2025 року вбачається, що позивачу підтверджено стаж роботи в Литві 3 роки 5 місяців 15 днів та повідомлено про умови звернення за пенсією згідно із законодавством Литовської Республіки.

Враховуючи вищевказане, позивач повторно звернулась до Головного управління Пенсійного Фонду України в Одеській області із заявою від 05.05.2025 року, на яку за принципом екстериторіальності Головним управлінням Пенсійного фонду України в Харківській області було прийнято рішення №156050024592 від 12.05.2025 року про відмову в призначенні пенсії за віком у зв`язку з відсутністю страхового стажу, передбаченого ст.26 Закону України №1058-ІV (зараховано страхового стажу у розмірі 27 років 04 місяці 08 днів). У вказаному рішенні зазначено, що за результатом розгляду документів, доданих до заяви, не зараховано період навчання згідно із наданою архівною довідкою №1758/01-1 від 04.09.2024 року.

Пізніше, позивач повторно звернулась до Головного управління Пенсійного Фонду України в Одеській області із заявою від 08.07.2025 року, на яку за принципом екстериторіальності Головним управлінням Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області було прийнято рішення №156050024592 від 16.07.2025 року про відмову в призначенні пенсії за віком у зв`язку з відсутністю страхового стажу, передбаченого ст.26 Закону України №1058-ІV (зараховано страхового стажу у розмірі 30 років 02 місяці 11 днів). У вказаному рішенні зазначено, що за результатом розгляду документів, доданих до заяви, не зараховано період роботи з 23.12.1986 року по 31.03.1987 року згідно записів трудової книжки НОМЕР_5 робота в Латвійській Республіці, оскільки відсутній формуляр на підтвердження періоду роботи.

Водночас, після ознайомлення з відповідним рішенням від 16.07.2025 року, Головним управлінням Пенсійного фонду України в Одеській області було направлено іншим територіальним органам ПФУ, якими приймались рішення за результатами розгляду заяв позивача, лист від 24.07.2025 року, в якому було висловлено незгоду щодо неврахування при обчисленні стажу періоду роботи позивача з 23.12.1986 року по 31.01.1987 року в ВО “Юрмала”, та рекомендовано повторно проаналізувати наявні в електронній пенсійній справі документи та переглянути рішення про відмову від 16.07.2025 року.

Листом від 07.08.2025 року Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області повідомило Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області про перегляд свого рішення та проведення повторного обчислення страхового стажу.

У зв`язку з вищевказаним уточненням даних в електронній пенсійній справі, рішенням Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області від 11.08.2025 року №156050024592 було призначено позивачу пенсію за віком з 05.05.2025 року, що підтверджується наданим до суду протоколом призначення пенсії.

Згідно наданого до суду розрахунку стажу форми РС-право до рішення від 11.08.2025 року №156050024592 вбачається, що позивачу до страхового стажу були враховані, зокрема, але не виключно, періоди навчання з 01.09.1981 року по 18.07.1984 року, а також період роботи з 16.12.1985 року по 25.12.1985 року, з 14.04.1986 по 01.09.1989 року, з 16.01.1990 року по 02.02.1990 року на території Литовської Республіки.

Водночас, за твердженням позивача, оскільки її звернення за пенсією відбулося 23.08.2024 року, тобто не пізніше трьох місяців з дня досягнення пенсійного віку, то пенсію їй мало бути призначено саме з 11.08.2024 року, тобто з дня, що настає за днем досягнення пенсійного віку, а не з 05.05.2025 року.

Вважаючи протиправними дії відповідача щодо непризначення пенсії з наступного дня після досягнення пенсійного віку, позивач звернулась до суду за захистом своїх прав в межах даної справи.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Відповідно до ч.2 ст.2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Дослідивши адміністративний позов, відзив, відповідь на відзив та інші письмові докази, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх всебічному, повному і об`єктивному дослідженні, проаналізувавши положення чинного законодавства, що регулює спірні правовідносини, суд доходить висновку, що позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Згідно ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

За ст.46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Це право гарантується загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними.

Відповідно до ст.55 Конституції України права і свободи людини і громадянина захищаються судом, кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.

Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел, визначені Законом України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" №1058-IV від 09.07.2003 року, у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин (далі - Закон №1058-ІV).

Відповідно до частини першої статті 1 Закону №1058-IV пенсія – це щомісячна пенсійна виплата в солідарній системі загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, яку отримує застрахована особа в разі досягнення нею передбаченого цим Законом пенсійного віку чи визнання її особою з інвалідністю, або отримують члени її сім`ї у випадках, визначених цим Законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 9 цього Закону призначаються такі пенсійні виплати: 1) пенсія за віком; 2) пенсія по інвалідності; 3) пенсія у зв`язку з втратою годувальника.

Відповідно до положень абзацу першого частини 4 ст. 24 Закону №1058-IV періоди трудової діяльності та інші періоди, що враховувалися до стажу роботи для призначення пенсії до набрання чинності цим Законом, зараховуються до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло раніше, крім випадків, передбачених цим Законом.

За ч.2 ст.26 Закону №1058-IV у разі відсутності, починаючи з 1 січня 2018 року, страхового стажу, передбаченого частиною першою цієї статті, право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 63 роки мають особи за наявності страхового стажу: з 1 січня 2024 року по 31 грудня 2024 року - від 21 до 31 року.

Згідно з ч.1 ст.44 Закону №1058-IV заява про призначення (перерахунок) пенсії та необхідні документи подаються до територіального органу Пенсійного фонду або до уповноваженого ним органу чи уповноваженій особі в порядку, визначеному правлінням Пенсійного фонду за погодженням із центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сферах трудових відносин, соціального захисту населення, особисто або через представника, який діє на підставі виданої йому довіреності, посвідченої нотаріально.

Відповідно до п.1 ч.1 статті 45 Закону №1058-IV пенсія призначається з дня звернення за пенсією, крім таких випадків, коли пенсія призначається з більш раннього строку: пенсія за віком призначається з дня, що настає за днем досягнення пенсійного віку, якщо звернення за пенсією відбулося не пізніше трьох місяців з дня досягнення особою пенсійного віку.

Документи про призначення (перерахунок) пенсії розглядає територіальний орган Пенсійного фонду та не пізніше 10 днів з дня їх надходження приймає рішення про призначення (перерахунок) або про відмову в призначенні (перерахунку) пенсії. Пенсія призначається довічно або на період, протягом якого пенсіонер має право на виплату пенсії відповідно до цього Закону (частини друга, п`ята статті 45 Закону №1058-IV).

Статтею 58 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" визначено, що Пенсійний фонд є органом, який, зокрема, призначає пенсії та готує документи для її виплати.

Питання щодо подання та оформлення документів для призначення пенсій врегульовано Порядком подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", затвердженим постановою правління Пенсійного фонду України від 25.11.2005 року №22-1, у редакції постанови правління Пенсійного фонду України 07.07.2014 року №13-1 (далі - Порядок №22-1).

Пунктом 1.1 Порядку №22-1 встановлено, що заява про призначення пенсії подається заявником до територіального органу Пенсійного фонду України (далі - орган, що призначає пенсію).

За приписами пункту 2.1 Порядку №22-1 документи, які додаються до заяви про призначення пенсії за віком: документ про присвоєння реєстраційного номера облікової картки платника податків або свідоцтво про загальнообов`язкове державне соціальне страхування; документи про стаж, що визначені Порядком підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 року №637; для підтвердження заробітної плати відділом персоніфікованого обліку надаються індивідуальні відомості про застраховану особу за період з 01 липня 2000 року. За бажанням пенсіонера у період до 01 січня 2016 року ним може подаватись довідка про заробітну плату (дохід) до 01 липня 2000 року (додаток 1) із зазначенням у ній назв первинних документів, на підставі яких її видано, їх місцезнаходження та адреси, за якою можливо провести перевірку відповідності змісту довідки первинним документам; документи про місце проживання (реєстрації) особи.

Документи, необхідні для призначення пенсії, можуть бути подані як в оригіналах, так і копіях, посвідчених нотаріально або адміністрацією підприємства, установи, організації, що подає документи заявника для призначення пенсії, чи органом, що призначає пенсію. Документи про стаж, вік та заробітну плату подаються тільки в оригіналах. У разі якщо підтвердженням страхового стажу є трудова книжка, надається копія з неї, завірена адміністрацією підприємства, установи, організації за місцем останньої роботи або органом, що призначає пенсію (п. 2.23 Порядку №22-1).

Відповідно до ст.62 Закону України від 05.11.1991 року №1788-XII «Про пенсійне забезпечення» основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до п.3 постанови Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 року №637 «Про затвердження Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній» (далі – Порядок №637) за відсутності трудової книжки, а також у випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження стажу роботи приймаються дані, наявні в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування, а також виписки або довідки, складені на основі даних, наявних в інформаційних (автоматизованих) та/або інформаційно-комунікаційних системах підприємств, установ, організацій, довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи.

Згідно ч.3 ст.44 Закону №1058-IV органи Пенсійного фонду мають право вимагати відповідні документи від підприємств, організацій і окремих осіб, видані ними для оформлення пенсії, а також в необхідних випадках перевіряти обґрунтованість їх видачі та достовірність поданих відомостей про осіб, які підлягають загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню, умови їх праці та інших відомостей, передбачених законодавством для визначення права на пенсію. На такі перевірки не поширюється дія положень законодавства про здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності.

Як вбачається з матеріалів справи, Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області рішенням від 11.08.2025 року №156050024592 призначило позивачу пенсію за віком з 05.05.2025 року. При цьому, згідно наданого до суду розрахунку стажу форми РС-право до страхового стажу позивача вже враховані періоди навчання з 01.09.1981 року по 18.07.1984 року, а також період роботи з 16.12.1985 року по 25.12.1985 року, з 14.04.1986 по 01.09.1989 року, з 16.01.1990 року по 02.02.1990 року на території Литовської Республіки.

Тобто, періоди навчання з 01.09.1981 року по 18.07.1984 року, а також період роботи з 16.12.1985 року по 25.12.1985 року, з 14.04.1986 по 01.09.1989 року, з 16.01.1990 року по 02.02.1990 року на території Литовської Республіки відповідачем визнаються та зараховані до страхового стажу позивача з дати призначення пенсії.

Щодо незарахування до стажу роботи позивача періоду догляду за дитиною до досягнення трирічного віку з 07.04.1988 року по 04.06.1990 року, суд зазначає наступне.

Відповідно до ч.4 ст. 24 Закону №1058 періоди трудової діяльності та інші періоди, що враховувалися до стажу роботи для призначення пенсії до набрання чинності цим Законом, зараховуються до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло раніше, крім випадків, передбачених цим Законом.

Частиною 3 ст. 56 Закону №1788 встановлено, що до стажу роботи зараховується також час догляду непрацюючої матері за малолітніми дітьми, але не довше ніж до досягнення кожною дитиною 3-річного віку.

Згідно ч.2 ст. 181 КЗпП України відпустка для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку та відпустка без збереження заробітної плати зараховуються як до загального, так і до безперервного стажу роботи і до стажу роботи за спеціальністю.

Відповідно п.11 наведеного вище Порядку № 637 час догляду непрацюючої матері за малолітніми дітьми встановлюється на підставі: свідоцтва про народження дитини або паспорта (у разі смерті дитини - свідоцтва про смерть); документів про те, що до досягнення дитиною 3-річного віку мати не працювала.

Тобто, час догляду непрацюючої матері за малолітніми дітьми до досягнення ними трирічного віку зараховується до страхового стажу та встановлюється на підставі свідоцтва про народження дитини або паспорта (у разі смерті дитини - свідоцтва про смерть) та документів про те, що до досягнення дитиною 3-річного віку мати не працювала.

Як було встановлено судом під час розгляду справи, Головним управлінням Пенсійного фонду України у Вінницькій області було прийнято рішення №156050024592 від 07.10.2024 року про відмову у призначенні пенсії на заміну рішення №156050024592 від 30.08.2024 року у зв`язку з відсутністю страхового стажу, в якому зазначено, що за результатом розгляду документів, доданих до заяви, також не зараховано період догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , згідно свідоцтва про народження дитини НОМЕР_6 , оскільки відсутній формуляр на підтвердження періодів роботи на території Литовської Республіки.

При цьому, у зв`язку з вищевказаним уточненням даних в електронній пенсійній справі, рішенням Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області від 11.08.2025 року №156050024592 було призначено позивачу пенсію за віком з 05.05.2025 року. При цьому, згідно наданого до суду розрахунку стажу форми РС-право, вбачається, що позивачу повністю зараховано період з 16.12.1985 року по 25.12.1985 року, з 14.04.1986 по 01.09.1989 року, з 16.01.1990 року по 02.02.1990 року на території Литовської Республіки згідно наданих формулярів.

Водночас, доказів зарахування періоду догляду за дитиною до досягнення трирічного віку з 07.04.1988 року по 04.06.1990 року до страхового стажу розрахунок стажу форми РС-право не містить.

Відносини щодо пенсійного забезпечення між Україною та Литовською Республікою регулюються Договором про соціальне забезпечення від 23.04.2001 року, який набув чинності з 08.02.2002 року, з урахуванням Угоди про внесення змін і доповнень до цього Договору від 29.09.2022 року (далі – Договір).

Згідно ч.2 ст.33 за весь страховий (трудовий) стаж, накопичений до 1 січня 1992 року на території колишнього СРСР, зобов`язання по наданню зацікавленій особі пенсії відповідно до чинного законодавства приймається Стороною, на території якої ця особа проживає в момент звернення за призначенням пенсії.

Тобто, враховуючи приписи Договору, зараховується трудовий стаж особи, набутий до 01.01.1992 року на території колишнього СРСР, на території України.

Враховуючи вищевказане, період догляду за дитиною до досягнення трирічного віку з 07.04.1988 року по 04.06.1990 року на території Литовської Республіки також мав бути зарахований пенсійним органом до страхового стажу позивача, чого відповідачем протиправно зроблено не було.

Щодо дати призначення пенсії позивачу суд зазначає наступне.

Згідно ч. 1 ст. 45 Закону №1058-IV пенсія призначається з дня звернення за пенсією, крім випадків , передбачених цією статтею.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 45 Закону №1058-IV пенсія за віком призначається з дня, що настає за днем досягнення пенсійного віку, якщо звернення за пенсією відбулося не пізніше трьох місяців з дня досягнення особою пенсійного віку. Пенсія за віком, що призначається автоматично (без звернення особи), - з дня, що настає за днем досягнення пенсійного віку, крім випадків відсутності в системі персоніфікованого обліку відомостей про страховий стаж застрахованої особи, необхідний для призначення пенсії за віком при досягненні пенсійного віку, передбаченого частиною першою статті 26 цього Закону. У разі якщо документи про страховий стаж не подані протягом трьох місяців з дня досягнення застрахованою особою пенсійного віку, передбаченого частиною першою статті 26 цього Закону, вважається, що застрахована особа виявила бажання одержувати пенсію з більш пізнього віку.

Згідно п. 1.9 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», затвердженого постановою Правління Пенсійного фонду України №22-1 від 25.11.2005 (Порядок №22-1) днем звернення за призначенням пенсії вважається день прийняття органом, що призначає пенсію, відповідної заяви.

Отже, приписами Закону №1058-IV та Порядку №22-1 передбачено, що днем звернення за призначенням пенсії вважається день прийняття органом, що призначає пенсію, відповідної заяви за умови, що документи про страховий стаж, подані протягом трьох місяців з дня повідомлення про необхідність подання додаткових документів.

Як встановлено судом, позивач вперше звернулась із заявою про призначення пенсії за віком із пакетом необхідних документів 23.08.2024 року, тобто не пізніше трьох місяців з дня досягнення особою пенсійного віку (10.08.2024 року).

Разом з тим, за заявою від 23.08.2024 року за принципом екстериторіальності Головним управлінням Пенсійного фонду України у Вінницькій області було прийнято рішення №156050024592 від 30.08.2024 року про відмову в призначенні пенсії за віком у зв`язку з відсутністю страхового стажу, та зазначено, що за результатом розгляду документів, доданих до заяви, не зараховано, зокрема, періоди роботи в Литовській Республіці з 14.04.1986 року по 01.09.1989 року, та з 16.01.1990 року по 02.02.1990 року, оскільки відсутній формуляр на підтвердження періодів роботи на території Литовської Республіки. У рішенні було також зазначено, що для порушення клопотання про підтвердження страхового стажу, набутого на території Литви, заявнику слід звернутися до територіального управління ПФУ за місцем проживання для подальшого оформлення та направлення необхідних документів Литовській стороні.

При цьому, діючим законодавством не передбачений інший спосіб отримання вищевказаного формуляру, аніж в порядку, визначеному Договором між Литовською Республікою та Україною про соціальне забезпечення.

01.04.2025 року до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області надійшов лист Пенсійного фонду України з формулярами LT-UА 4 “Інформаційна форма” та LT-UА 5 “Довідка про трудовий (страховий) стаж”, які надані Вільнюським відділенням правління Фонду державного соціального страхування Литовської Республіки.

Враховуючи вищевказане, документи, які підтверджують роботу позивача у Литовській Республіці, надійшли до відповідача лише 01.04.2025 року, тобто понад трьох місяців з дня досягнення застрахованою особою пенсійного віку. Однак, статею 45 Закону №1058-IV не передбачені наслідки порушення тримісячного строку для подання додаткових документів, необхідних для призначення пенсії, у випадку, коли таке порушення сталося не з вини особи, яка подала заяву про призначення пенсії, а з вини компетентних органів України та (або) іноземної держави.

Як вже зазначалось вище, Головним управлінням Пенсійного фонду України в Одеській області рішенням від 11.08.2025 року №156050024592 було призначено позивачу пенсію за віком з 05.05.2025 року, із зарахуванням до страхового стажу періоду навчання з 01.09.1981 року по 18.07.1984 року, а також періодів роботи з 16.12.1985 року по 25.12.1985 року, з 14.04.1986 по 01.09.1989 року, з 16.01.1990 року по 02.02.1990 року на території Литовської Республіки.

На думку суду, факт призначення позивачу пенсії за віком рішенням №156050024592 від 11.08.2025 року із зарахуванням страхового стажу позивача у кількості 33 років 7 місяців 26 днів, свідчить про те, що вказаний страховий стаж позивач вже мала на час її первинного звернення до відповідача із заявою про призначення пенсії від 23.08.2024 року.

Оскільки позивач вперше звернулась із заявою про призначення пенсії за віком із пакетом необхідних документів 23.08.2024 року, тобто не пізніше трьох місяців з дня досягнення особою пенсійного віку (10.08.2024 року), то вона має право на призначення пенсії з дня, що настає за днем досягнення пенсійного віку, а саме з 11.08.2024 року. При цьому, надання відповідачу із заявою від 05.05.2025 року додаткових документів на підтвердження наявного страхового стажу не змінює того факту, що позивач мала вказаний страховий стаж ще з моменту досягнення нею пенсійного віку, а саме - ІНФОРМАЦІЯ_1 , а тому мала право на призначення пенсії за віком саме з дня, що настає за днем досягнення пенсійного віку.

Головним управлінням Пенсійного фонду України в Одеській області не було доведено протягом часу розгляду даної справи обґрунтованості винесення рішення №156050024592 від 11.08.2025 року в частині призначення позивачу пенсії за віком з 05.05.2025 року, а тому рішення у вказаній частині є протиправним та таким, що підлягає скасуванню.

Відповідно до ч. 4 ст. 245 КАС України, у випадку, визначеному пунктом 4 частини другої цієї статті, суд може зобов`язати відповідача - суб`єкта владних повноважень прийняти рішення на користь позивача, якщо для його прийняття виконано всі умови, визначені законом, і прийняття такого рішення не передбачає права суб`єкта владних повноважень діяти на власний розсуд.

З огляду на встановлені обставини у справі №420/34233/25 суд вважає необхідним для належного захисту прав та інтересів позивача зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області призначити ОСОБА_1 пенсію за віком з 11.08.2025 року, із зарахуванням до страхового стажу позивача період догляду нею за дитиною до досягнення трирічного віку з 07.04.1988 року по 04.06.1990 року, та провести виплату пенсії з урахуванням раніше нарахованих та виплачених пенсійний виплат.

Разом з тим, оскільки Головним управління Пенсійного фонду України в Одеській області рішенням від 11.08.2025 року №156050024592 про призначення пенсії позивачу з 05.05.2025 року до страхового стажу позивача були враховані періоди навчання з 01.09.1981 року по 18.07.1984 року, а також періоди її роботи з 16.12.1985 року по 25.12.1985 року, з 14.04.1986 по 01.09.1989 року, з 16.01.1990 року по 02.02.1990 року на території Литовської Республіки, то похідні позовні вимоги про зобов`язання відповідача зараховувати зазначені періоди задоволенню не підлягають.

Щодо розподілу судових витрат, суд зазначає наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Позивачем було сплачено судовий збір за подання даного адміністративного позову суду, що підтверджується матеріалами справи.

На підставі вищезазначеного, враховуючи наявність підстав для задоволення основної позовної вимоги позивача, суд вважає за необхідне стягнути на її користь 1 211,20 грн. з Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень.

Згідно зі ст. 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. Судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом.

Керуючись вимогами ст.ст. 2, 5, 6-11, 12, 77, 90, 241-246, 255, 257, 258, 262, 291, 293, 295 КАС України, суд, -

ВИРІШИВ :

Адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії – задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області №156050024592 від 11.08.2025 року в частині призначення ОСОБА_1 пенсії за віком з 05.05.2025 року.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області призначити ОСОБА_1 пенсію за віком з 11.08.2025 року, із зарахуванням до страхового стажу період догляду за дитиною до досягнення трирічного віку з 07.04.1988 року по 04.06.1990 року, та провести її виплату з урахуванням раніше нарахованих та виплачених пенсійний виплат.

В іншій частині заявлених позовних вимог - відмовити.

Стягнути з Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області за рахунок його бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 суму сплаченого позивачем судового збору за подання адміністративного позову у розмірі 1211,20 грн.

Рішення суду може бути оскаржене до П`ятого апеляційного адміністративного суду в порядку та строки, встановлені статтями 293, 295 та пп.15.5 п.15 ч.1 розділу VII «Перехідні положення» КАС України.

Рішення суду набирає законної сили в порядку та строки, встановлені ст. 255 КАС України.

Повне найменування сторін по справі:

Позивач - ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_7 ).

Відповідач - Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області (65012, м. Одеса, вул. Канатна, 83, код ЄДРПОУ 20987385).

Суддя О.В. Білостоцький