Рішення від 09 березня 2026 р. у справі №320/36613/25 — Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

10 березня 2026 року м. Київ справа №320/36613/25

Київський окружний адміністративний суд у складі головуючої судді Горобцової Я.В., розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом підприємства об`єднання громадян «ГЕФЕСТ ПРОДАКТ» до Головного управління ДПС у Київській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,

в с т а н о в и в:

До Київського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява підприємства об`єднання громадян «ГЕФЕСТ ПРОДАКТ» до Головного управління ДПС у Київській області, в якій позивач просить суд визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Київській області від 19 червня 2025 року №281770705 та №281780705.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 10.11.2025 відкрито провадження в адміністративній справі та вирішено здійснювати її розгляд за правилами загального позовного провадження.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що висновки акту перевірки, на підставі яких прийняті оскаржувані податкові повідомлення-рішення, не відповідають дійсним обставинам справи та нормам чинного законодавства, і тому позивач вважає спірні рішення протиправними та такими, що підлягають скасуванню.

Заперечуючи проти заявлених позовних вимог відповідач, у наданому суду відзиві наголошує, що оскаржувані податкове повідомлення-рішення прийняті податковим органом відповідно до вимог чинного законодавства, посилаючись на обставини, викладені в акті перевірки та наданому суду відзиві.

У судовому засіданні 05.02.2026 вирішено здійснювати подальший розгляд справи у порядку письмового провадження.

Розглянувши подані учасниками справи документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено таке.

Як вбачається з матеріалів справи, на підставі наказу ГУ ДПС у Київській області від 01.05.2025 за № 1619-п, виданого на підставі п.п. 191.1.1 п.191.1 ст.19, п.п.20.1.4. п.20.1. ст.20, п.п.75.1.2 п.75.1 ст.75, п.п.78.1.8 п.78.1 ст.78, п.п.69.22 п.69 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України відповідачем проведено документальну позапланову виїзну перевірку позивача щодо дотримання податкового законодавства при декларуванні за березень 2025 року у податковій декларації з податку на додану вартість від 21.04.2025, реєстраційний номер 9107681906, від`ємного значення з податку на додану вартість (далі - ПДВ).

За результатами перевірки складено акт документальної позапланової виїзної перевірки щодо дотримання податкового законодавства при декларуванні від`ємного значення з податку на додану вартість, у тому числі заявленого до відшкодування з бюджету від 15.05.2025 № 24739/10-36-07-05/43913585, яким встановлено наступні порушення вимог п. 44.1, п. 44.3, ст. 44, п. 85.2 ст. 85, п.198.3, п.198.6 ст. 198, п. 200.1 п. 200.2 п. 200.4 п 200.7 п. 200.8 п. 200.9 ст. 200 Податкового Кодексу України в результаті чого:

завищено суму бюджетного відшкодування податку на додану вартість (рядок 20.2.1) по декларації з податку на додану вартість з додатками за березень 2025 року у розмірі 18 682 023,00 грн.

завищено суму від`ємного значення, яке зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного періоду (р.21 Декларації) за березень 2025 року у розмірі 66 117,00 грн.

За результатами перевірки відповідачем прийнято податкові повідомлення-рішення від 19 червня 2025 року:

№281770705 форми «В1», яким встановлено завищення суми бюджетного відшкодування на суму 18 682 023, 00 грн. та застосовано штрафну санкцію в розмірі 4 670 505, 80 грн;

№281780705 форми «В4», яким встановлено завищення від`ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду) в сумі 66 117, 00 грн.

Не погоджуючись з такими рішеннями відповідача, позивач звернувся до суду з даним адміністративним позовом.

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог виходячи з такого.

Актом перевірки встановлено, що взявши до уваги інформацію щодо кількості працюючих осіб, кількості працюючих із них інвалідів, кількість годин праці на добу, а також специфіку сировини (являється важкою, габаритною, зі специфічним процесом переробки її до товарного виду) у «ГЕФЕСТ ПРОДАКТ» відсутня достатня кількість трудових ресурсів щодо переробки такої кількості сировини (риби), що ставить під сумнів весь процес здійснення господарської діяльності та її доцільності.

Аналізуючи кількість придбаної сировини, виявлені факти порушення ведення господарської діяльності (детально наведено в розділі 3.1 акту перевірки), реальність, достовірність та доцільність здійснених поставок в межах договору поставки №1043 від 03 квітня 2023 року неможливо підтвердити, адже порушення виявлені в ході виробництва свідчать про штучне формування податкового кредиту ПОГ «ГЕФЕСТ ПРОДАКТ» від ТОВ «АЙСБЕРГ-ФІШ» з метою відображення штучного грошового обігу.

Окрім цього, при проведеному аналізі дати та часу реєстрації та проведення фіскального чеку кожен чек реєструвався з тривалістю часу 3-5хв., що свідчить про те, реєстрація фіскальних чеків вчинена з метою відображення грошового обігу, а не фактичного відпуску продукції кінцевим споживачам, так як фізично не можливо відпускати покупців за 3-5хв., адже потрібно враховувати час на передачу придбаного товару від постачальника до покупця (так би мовити «з рук в руки»), зважування його, пакування його, та особливо перерахування готівки та при потребі -видача решти, адже, як видно зі звітів мова йдеться не про передачу однієї гривні, а про тисячі гривень, які фактично потрібно взяти з рук в руки, перерахувати, відкрити касу, закрити касу, видати товар, сформувати чек, видати чек, та в результаті відпустити покупця. Витрата часу фактично становитиме більшу кількість часу, ніж відображено в первинних документах платником. Кількість покупців в середньому протягом дня - 130-150 чоловік.

Крім того, згідно звітності підприємства, не встановлено витрат на рекламні кампанії ПОГ «ГЕФЕСТ ПРОДАКТ», які могли б пояснити таку кількість покупців (кінцевих споживачів), які купували десятки кілограмів солоної риби на десятки тисяч гривень кожен для власного споживання.

У контексті таких доводів відповідача, суд звертає увагу на таке.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства встановлені Податковим кодексом України (далі також - ПК України).

Відповідно до пункту 198.5 статті 198 ПК України зазначено, що платник податку зобов`язаний нарахувати податкові зобов`язання виходячи з бази оподаткування, визначеної. відповідно до пункту 189.1 статті 189 цього Кодексу, та скласти не пізніше останнього дня звітного (податкового) періоду і зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних в терміни, встановлені цим Кодексом для такої реєстрації, зведену податкову накладну за товарами/послугами, необоротними активами, придбаними/виготовленими з податком на додану вартість (для товарів/ послуг, необоротних активів, придбаних або виготовлених до 1 липня 2015 року, - у разі якщо під час такого придбання або виготовлення суми податку були включені до складу податкового кредиту), у разі якщо такі товари/послуги, необоротні активи призначаються для їх використання або починають використовуватися:

а) в операціях, що не є об`єктом оподаткування відповідно до статті 196 цього Кодексу (крім випадків проведення операцій, передбачених підпунктом 196.1 7 пункту 196.1 статті 196 цього Кодексу) або місце постачання яких розташоване за межами митної території України;

б) в операціях, звільнених від оподаткування відповідно до статті 197, підрозділу 2 розділу XX цього Кодексу, міжнародних договорів (угод) (крім випадків проведення операцій, передбачених підпунктом 197.1.28 пункту 197.1 статті 197 цього Кодексу та операцій, передбачених пунктом 197.11 статті 197 цього Кодексу);

в) в операціях, що здійснюються платником податку в межах балансу платника податку, у тому числі передача для невиробничого використання, переведення виробничих необоротних активів до складу невиробничих необоротних активів;

г) в операціях, що не є господарською діяльністю платника податку (крім випадків, передбачених пунктом 189.9 статті 189 цього Кодексу).

У разі якщо такі товари/послуги, необоротні активи в подальшому починають використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності, у тому числі переведення невиробничих необоротних активів до складу виробничих необоротних активів, платник податку може зменшити суму податкових зобов`язань, що були нараховані відповідно до цього пункту, на підставі розрахунку коригування до податкової накладної, зазначеної в абзаці першому цього пункту, зареєстрованого в Єдиному реєстрі податкових накладних.

У разі якщо на момент перевірки платника податку контролюючим органом в акті вибіркової (часткової) інвентаризації, проведеної платником податку на вимогу такого органу, виявлено нестачу придбаних таким платником товарів (крім випадку, якщо така нестача обумовлена знищенням внаслідок дії обставин непереборної сили, що підтверджується відповідно до законодавства), для цілей розділу V цього Кодексу такі товари вважаються використаними платником податку в операціях, що не є господарською діяльністю платника податку.

Відповідно до підпункту 199.1. статті 199 ПК України визначено, що у разі якщо придбані та/або виготовлені товари/послуги, необоротні активи частково використовуються в оподатковуваних операціях, а частково - ні, платник податку зобов`язаний нарахувати податкові зобов`язання виходячи з бази оподаткування, визначеної відповідно до пункту 189.1 статті 189 цього Кодексу, та скласти не пізніше останнього дня звітного (податкового) періоду і зареєструвати зведену податкову накладну в Єдиному реєстрі податкових накладних на загальну суму частки сплаченого (нарахованого) податку під час їх придбання або виготовлення, яка відповідає частці використання таких товарів/послуг, необоротних активів в неоподатковуваних операціях.

При цьому, відповідно до п. 200.1 ст. 200 ПК України сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов`язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

Згідно п. 200.4 ст. 200 ПК України при від`ємному значенні суми, розрахованої згідно з п. 200.1 цієї статті, така сума: а) враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу) в частині, що не перевищує суму, обчислену відповідно до п. 200-1.3 ст. 200-1 цього Кодексу на момент отримання контролюючим органом податкової декларації, а в разі відсутності податкового боргу; б) або підлягає бюджетному відшкодуванню за заявою платника у сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх та звітному податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, в частині, що не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 200-1.3 статті 200-1 цього Кодексу на момент отримання контролюючим органом податкової декларації, на поточний рахунок платника податку та/або у рахунок сплати грошових зобов`язань або погашення податкового боргу такого платника податку з інших платежів, що сплачуються до державного бюджету; в) та/або зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду.

Згідно п. 200.14 ст. 200 ПК України у разі перевищення заявленої платником податку суми бюджетного відшкодування над сумою, визначеною контролюючим органом за результатами перевірок, надсилає платнику податку податкове повідомлення, в якому зазначаються сума такого перевищення та підстави для її вирахування; у разі з`ясування за результатами проведення перевірок факту, за яким платник податку не має права на отримання бюджетного відшкодування, надсилає платнику податку податкове повідомлення, в якому зазначаються підстави відмови в наданні бюджетного відшкодування.

Як передбачено пунктом 44.1 статті 44 ПК України, для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Відповідно до абзаців 5, 11 статті 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» господарська операція - дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов`язань, власному капіталі підприємства; первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію.

Згідно з частиною 1, 2 статті 9 цього Закону підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені у паперовій або в електронній формі та повинні мати такі обов`язкові реквізити: назву документа (форми); дату складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Неістотні недоліки в документах, що містять відомості про господарську операцію, не є підставою для невизнання господарської операції, за умови, що такі недоліки не перешкоджають можливості ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції, та містять відомості про дату складання документа, назву підприємства, від імені якого складено документ, зміст та обсяг господарської операції тощо.

Суд зазначає, що податковим законодавством не встановлено конкретного переліку первинних документів, які повинні складатися за наслідками тієї чи іншої господарської операції. Будь-які документи (у тому числі договори, накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції. Якщо ж фактичного здійснення господарської операції не було, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені чинним законодавством.

Таким чином, з метою дослідження фактичного руху активів у межах господарської діяльності необхідно встановити зміст господарських операцій, договірні умови, фактичний порядок надання послуг, специфіку предмету надання послуги, обсяги і зміст послуги, щодо зберігання майна, належним чином дослідити первинні бухгалтерські документи, складені щодо господарських операцій, з`ясувати, чи розкривають первинні документи зміст операцій з надання послуг, щодо зберігання майна, та оцінювати такі докази кожний окремо та у їх сукупності, а також у сукупності з іншими доказами у справі.

Щодо питання наявності розпорядження про право користуватися пільгою.

Позивачем застосовувало ставку оподаткування податком на додану вартість у розмірі 20% та 0% згідно п.193.1 ст.193 Кодексу з урахуванням п.10 підрозділу 2 розділу XX Кодексу та п.8 підрозділу 2 Розділу XX «Перехідні положення».

З метою виконання статутних завдань і цілей зареєстровані громадські організації осіб з інвалідністю мають право здійснювати необхідну господарську і підприємницьку діяльність шляхом створення госпрозрахункових установ і організацій зі статусом юридичної особи (далі підприємства інвалідів) згідно ст. 14 Закону України «Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні».

Розпорядженням Київської обласної державної адміністрації (Київської обласної військової адміністрації) від 30.03.2023 №228 ПОГ «ГЕФЕСТ ПРОДАКТ» надано дозвіл на право користування пільгами з оподаткування для підприємств та організацій громадських організацій з інвалідністю.

Строк користування податковою пільгою з 01.04.2023 по 30.09.2023 (включно).

Розпорядженням Київської обласної державної адміністрації (Київської обласної військової адміністрації) від 26.09.2023 №993 ПОГ «ГЕФЕСТ ПРОДАКТ» надано дозвіл на право користування пільгами з оподаткування для підприємств та організацій громадських організацій з інвалідністю.

Строк користування податковою пільгою з 01.10.2023 по 30.09.2024 (включно).

Причиною виникнення від`ємного значення різниці між сумою податкового зобов`язання та сумою податкового кредиту (із зазначенням частки загальної суми податкового кредиту звітного (податкового) періоду, у якому виникло від`ємне значення ПДВ) є: застосування норми п.8 підрозділу 2 розділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України, відповідно до якого на період до 1 січня 2025 року за нульовою ставкою оподатковується податком на додану вартість постачання товарів (крім підакцизних товарів) та послуг (крім послуг, що надаються під час проведення лотерей і розважальних ігор та послуг з постачання товарів, отриманих у межах договорів комісії (консигнації), поруки, доручення, довірчого управління, інших цивільно- правових договорів, що уповноважують такого платника податку (далі комісіонера) здійснювати постачання товарів від імені та за дорученням іншої особи (далі комітента) без передання права власності на такі товари), що безпосередньо виготовляються підприємствами та організаціями громадських об`єднань осіб з інвалідністю, які засновані громадськими об`єднаннями осіб з інвалідністю і є і є їх власністю, де кількість осіб з інвалідністю, які мають там, основне місце роботи, становить протягом попереднього звітного періоду не менше 50 відсотків середньооблікової кількості штатних працівників, і за умови, що фонд оплати праці таких осіб з інвалідністю становить протягом звітного періоду не менше 25 відсотків суми загальних витрат на оплату праці, що відносяться до складу витрат виробництва.

При цьому, наявність працівників підтверджується: наказом про затвердження штатного розпису від 21 квітня 2023 року № 07-П, штатним розписом, що вводиться в дію з 22 квітня 2023 року (34 працівники), наказом про затвердження штатного розпису від 15 грудня 2023 року № 08-П, штатним розписом, що вводиться в дію з 01 січня 2024 року (34 працівники), списками працівників з інвалідністю, розрахунковою відомістю за травень 2023 року, червень 2023, серпень 2023 року, вересень 2023, жовтень 2023, листопад 2023, грудень 2023 року, звітом відрахування у фонди за травень 2023 року, червень 2023, серпень 2023 року, вересень 2023, жовтень 2023, листопад 2023, грудень 2023, протоколом від 04.01.2023 «Проведення санітарно-гігієнічного навчання персоналу», наказом № 3 від 04.01.2023 «Про створення робочої групи НАССР». табелями обліку використаного робочого часу за квітень, травень, червень, липень, серпень, вересень, жовтень, листопад, грудень 2023 року.

Інвалідність працівників позивача підтверджується довідками МСЕК, жодних зауважень до яких акт перевірки не містить.

Кількість працівників позивача складала у періоди: Грудень 2023 - 31 працівник; Листопад 2023 - 31 працівник; Жовтень 2023 - 31 працівник; Вересень 2023 - 29 працівників; Серпень 2023 - 29 працівників; Липень 2023 - 29 працівників; Червень 2023 - 27 працівників; Травень 2023 - 13 працівників.

Тобто, доводи ГУ ДПС про недостатню кількість працівників позивача, на думку суду, спростовується доказами, наявними у матеріалах справи.

При цьому, факт оренди позивачем нерухомого майна підтверджується Договором оренди № 5 від 03 квітня 2023 року, відповідно до якого, позивач орендує приміщення за адресою: 49127, м. Дніпро, вул. Виробнича, 4 та актом прийому-передавання в оренду приміщення до договору оренди № 5 від 03 квітня 2023 року.

З даних документів вбачається, що позивачем орендовано частину виробничих приміщень площею 468, 2 кв. м., склад-холодильник площею 102,0 кв.м., офіс площею 40,0 кв.м., та обпадання розташоване на земельній ділянці загальною площею 1,7765 га за адресою 49127, м. Дніпро, вул. Виробнича, 4.

У матеріалах справи наявний акт прийому-передавання в оренду приміщень від 03 квітня 2023 року.

Оренда об`єкта нежитлової нерухомості за адресою: м. Дніпро, вул. Виробнича, 4 підтверджується Актами здачі-прийняття робіт (надання послуг) № ОУ-0000015, №ОУ-0000033, №ОУ-0000030, № ОУ-0000122, №ОУ-0000100, №ОУ-0000027, №ОУ-0000087, № ОУ-0000023, №ОУ-0000015, №ОУ-0000061, №ОУ-0000012, №ОУ-0000009, рахунком-фактурою № СФ-0000015 від 01 червня 2023 року, №СФ-0000033 від 01 листопада 2023, №СФ-0000030 від 02 жовтня 2023; №СФ-0000385 від 10 жовтня 2023, №СФ-0000322 від 11 вересня 2023, №СФ-0000027 від 01 вересня 2023, №СФ- 0000087 від 10 серпня 2023 року, №СФ-0000023 від 01 серпня 2023, №СФ-0000183 від 09 червня 2023, №СФ-000012 від 01 травня 2023, №СФ-0000009 від 03 квітня 2023 року, Актами надання послуг (послуги оренди нежитлового приміщення за жовтень 2023 року) №492 від 31 жовтня 2023 року, № 419 від 30 вересня 2023 року, №117 від 31 травня 2023 року, №159 від 30 червня 2023 року, №244 від 31 липня 2023 року, №288 від 31 серпня 2023 року.

Як вбачається з матеріалів справи, між позивачем та ТОВ «АЙСБЕР-ФІШ» укладено Договір про відшкодування витрат № 2 від 01 травня 2023 року відповідно до умов якого «Замовник в період з « 01» травня 2023 року по « 31» грудня 2023 року відшкодовує витрати понесені в рахунок сплати Виконавцем електропостачальній організації та водопостачальній організації за використану електроенергію, холодну воду та каналізацію, під час експлуатації частини виробничих приміщень, які складаються з нежитлових приміщень на 1 та 2 поверсі, загальною площею 468,2 кв.м, склад-холодильник (1шт.) площею 102,0 кв.м, офіс площею 40 кв. м, та обладнання, що розташовані за адресою: м. Дніпро, вул. Виробнича, буд. 4».

Між позивачем та ТОВ «АЙСБЕР-ФІШ» укладено Договір про надання послуг № 1 від 03 квітня 2023 року відповідно до якого «Виконавець в період з « 03» квітня 2023 року по « 31» грудня 2023 року зобов`язується надати за завданням Замовника послуги з лабораторного контролю на всіх етапах, пов`язаних з виробництвом та реалізацією рибних та морепродуктів, а саме: вхідний контроль сировини, контроль зберігання сировини, контроль за технологічним процесом виробництва готової продукції, лабораторний контроль за фізико-хімічними, мікробіологічними показниками, контроль за зберіганням готової продукції, контроль за станом обладнання; контроль за дотримання умов НАССР, послуги з вивозу сміття; послуги з проведення дератизації, дезінсекції, компенсація з надання комунальних послуг».

У матеріалах справи також наявний Експлуатаційний дозвіл № а-UА-12-02-039-VІІІ-РР; ХVІ-РР, SР, РS від 01 травня 2023 року виданого ПІДПРИЄМСТВУ ОБ`ЄДНАННЯ ГРОМАДЯГ «ГЕФЕСТ ПРОДАКТ», адреса потужностей: м. Дніпро, вул. Виробнича, 4.

Таким чином, судом встановлено наявність у позивача працівників та виробничих потужностей для здійснення господарської діяльності.

При цьому, власне здійснення позвиачем господарської діяльності підтверджується. Технологічною інструкцію з приготування тузлуку; Технологічною інструкцію з посолу крупної риби; Протоколом від 04.01.2023 «Проведення санітарно-гігієнічного навчання персоналу; Наказом № 3 від 04.01.2023 «Про створення робочої групи НАССР»; Звітами з виробництва по посолу риби: за 27.12.2023 без №., 28.12.2023 без №., 29.12.2023 без №., 02.10.2023 без №., 03.10.2023 без №., 04.10.2023 без №., 05.10.2023 без №., 06.10.2023 без №., 07.10.2023 без №., 09.10.2023 без №., 10.10.2023 по 14.10.2023 без №., з 16.10.2023 по 20.10.2023 без №.; з 16.11.2023 по 30.11.2023 без №., з 01.12.2023 по 26.12.2023 року без №., з 02.05.2023 по 30.05.2023 без №., з 01.06.2023 по 30.06.2023 без №., 01.08.2023 по 30.08.2023 без №.. з 01.09.2023 по 30.09.2023 року без №.

Позивачем у ТОВ «Українські хімічні технології ЛТД» на підставі договору № 61 від 28.06.2023 року було придбано засіб мийний лужний, засіб дезінфекційний, що підтверджується ТТН № 4321 від 29.06.2023, видатковою накладною № 4321 від 29.06.2023, рахунком № 4500 від 28.06.2023.

Позивачем у ТОВ «РІККОНЕ» було придбано «сіль», що підтверджується ТТН № 229 від 26.06.2023, видатковою накладною № 229 від 26.06.2023, рахунком на оплату № 172 від 26.06.2023, Договором поставки № 260623 від 26.06.2023.

Позивачем у ТОВ «КОМПАНІЯ «БІКО» було придбано товар з номенклатурою: «нарукавник, шапочка, бахіли», що підтверджується ТТН від 29.06.2023 № 010612, від 29.06.2023 № 010613, видатковими накладними № 10613, 10612 від 29.06.2023, рахунком на оплату № 4409, 4406 від 28.06.2023, Договором поставки № 20-1/23/ДПк.

Позивачем у ТОВ «АЛАН ПАК» було придбано товар з номенклатурою: «Пакет», що підтверджується видатковою накладною № 1679 від 28.06.2023, сертифікатом якості, ТТН № 1679 від 28.06.2023, рахунком на оплату № 1735 від 21.06.2023, специфікаціє № 1 від 21.06.2023, Договором поставки № С-1342 від 21.06.2023.

Позивачем у ТОВ «АСТРОФЛЕКС» було придбано товар з номенклатурою: «етикетка термо», що підтверджується видатковою накладною № 463 від 28.06.2023, рахунком на оплату № СФ06/102 від 28.06.2023, Договором поставки №1006/2023 від 10.06.2023.

МІЖ ТОВ «АЙСБЕРГ-ФІШ» ТА ПОГ «ГЕФЕСТ ПРОДАКТ» укладено Договір поставки від 03 квітня 2023 року, відповідно до якого Постачальник зобов`язується передати у власність Покупця рибоморепродукцію, а Покупець зобов`язується прийняти та оплатити товар (п. 1.2 Договору).

Факт виконання умов Договору та купівлі товарів в ТОВ «Айсберг-ФІШ» підтверджується первинними документами, а саме: видатковими накладними №РН-0001261 від 24.08.2023, №РН-0001211 від 17.08.2023, №РН-0001220 від 18.08.2023, №РН-0001201 від 16.08.2023, №РН-0001055 від 26.07.2023, №РН-0001044 від 24.07.2023, №РН-0001033 від 21.07.2023, №РН-0001019 від 19.07.2023 року, №РН-0001022 від 20.07.2023, №РН-0001010 від 18.07.2023,№РН-0000999 від 17.07.2023 року, №РН-0000999 від 17.07.2023, №РН-0001019 від 19.07.2023, №РН-0001020 від 20.07.2023, №РН-0001033 від 21.07.2023, №РН-0000922 від 03.07.2023, №РН-0001085 від 19.07.2023, №РН-0001032 від 21.07.2023, №РН-0000998 від 17.07.2023, №РН-0001023 від 20.07.2023, №РН-0000973 від 13.07.2023, №РН-0001009 від 18.07.2023, №РН-0000984 від 14.07.2023, №РН-0000961 від 11.07.2023, №РН-0000954 від 10.07.2023, №РН-0000969 від 12.07.2023, №РН-0000934 від 05.07.2023, №РН-0000946 від 07.07.2023, №РН-0000928 від 04.07.2023, №РН-0000941 від 06.07.2023, №РН-0001306 від 01.09.2023, №РН-0001313 від 04.09.2023, №РН-0001325 від 05.09.2023, №РН-0001327 від 06.09.2023, №РН-0001336 від 07.09.2023, №РН-0001358 від 08.09.2023, №РН-0001363 від 11.09.2023, №РН-0001370 від 12.09.2023, №РН-0001380 від 13.09.2023, №РН-0001390 від 14.09.2023, №РН-0001400 від 15.09.2023, №РН-0001411 від 18.09.2023, №РН-0001429 від 19.09.2023, №РН-0001446 від 20.09.2023, №РН-0001458 від 21.09.2023, №РН-0001460 від 22.09.2023, №РН-0001508 від 27.09.2023, №РН-0001498 від 26.09.2023, №РН-0000717 від 31.05.2023, №РН-0000708 від 30.05.2023, №РН-0000699 від 29.05.2023, №РН-0000706 від 30.05.2023, №РН-0000702 від 29.05.2023, №РН-0000692 від 26.05.2023, №РН-0000693 від 26.05.2023, №РН-0000693 від 26.05.2023, №РН-0000677 від 24.05.2023, №РН-0000686 від 25.05.2023, №РН-0000674 від 24.05.2023, №РН-0000666 від 22.05.2023, №РН-0000653 від 22.05.2023, №РН-0000663 від 23.05.2023, №РН-0000641 від 18.05.2023, №РН-0000658 від 22.05.2023, №РН-0000623 від 16.05.2023, №РН-0000647 від 19.05.2023, №РН-0000632 від 17.05.2023, №РН-0000717 від 31.05.2023, №РН-0000608 від 12.05.2023, №РН-0000586 від 10.05.2023, №РН-0000577 від 09.05.2023, №РН-0000546 від 04.05.2023, №РН-0000566 від 08.05.2023, №РН-0000513 від 02.05.2023, №РН-0000561 від 05.05.2023, №РН-0000510 від 01.05.2023, №РН-0000802 від 13.06.2023, №РН-0000811 від 14.06.2023, №РН-0000780 від 09.06.2023, №РН-0000791 від 12.06.2023, №РН-0000771 від 08.06.2023, №РН-0000762 від 07.06.2023, №РН-0000740 від 05.06.2023, №РН-0000751 від 06.06.2023, №РН-0000721 від 01.06.2023, №РН-0000729 від 02.06.2023, №РН-0000721 від 01.06.2023, №РН-0000729 від 02.06.2023, №РН-0000740 від 05.06.2023, №РН-0000751 від 06.06.2023, №РН-0000762 від 07.06.2023, №РН-0000771 від 08.06.2023, №РН-0000780 від 09.06.2023, №РН-0000791 від 12.06.2023, №РН-0000802 від 13.06.2023, №РН-0000811 від 14.06.2023, №РН-0000653 від 22.05.2023, №РН-0000666 від 23.05.2023, №РН-0000677 від 24.05.2023, №РН-0000686 від 25.05.2023, №РН-0001055 від 26.07.2023, №РН-0000693 від 26.05.2023, №РН-0000699 від 29.05.2023, №РН-0000708 від 30.05.2023, №РН-0002146 від 20.11.2023, №РН-0002157 від 21.11.2023, №РН-0002163 від 22.11.2023, №РН-0002177 від 23.11.2023, №РН-0002208 від 24.11.2023, №РН-0002223 від 27.11.2023, №РН-0002224 від 28.11.2023, №РН-0002234 від 29.11.2023, №РН-0002528 від 20.12.2023, №РН-0002624 від 27.12.2023, №РН-0002638 від 28.12.2023, №РН-0002497 від 18.12.2023, №РН-0002515 від 19.12.2023, №РН-0002529 від 19.12.2023, №РН-0002329 від 06.12.2023, №РН-0002368 від 08.12.2023, №РН-0002391 від 11.12.2023, №РН-0002496 від 18.12.2023, №РН-0002514 від 19.12.2023, №РН-0002133 від 17.11.2023, №РН-0002568 від 22.12.2023, №РН-0002584 від 25.12.2023, №РН-0002599 від 26.12.2023, №РН-0002279 від 04.12.2023, №РН-0002117 від 16.11.2023, №РН-0001290 від 30.08.2023, №РН-0001256 від 24.08.2023, №РН-0001296 від 31.08.2023, №РН-0001282 від 28.08.2023, №РН-0001265 від 25.08.2023, №РН-0001269 від 28.08.2023, №РН-0001247 від 23.08.2023, №РН-0001241 від 22.08.2023, №РН-0001233 від 21.08.2023, №РН-0001215 від 17.08.2023, №РН-0001224 від 18.08.2023, №РН-0001197 від 15.08.2023, №РН-0001205 від 16.08.2023, №РН-0001182 від 14.08.2023, №РН-0001192 від 15.08.2023, №РН-0001163 від 10.08.2023, №РН-0001172 від 11.08.2023, №РН-0001143 від 08.08.2023, №РН-0001152 від 09.08.2023, №РН-0001133 від 07.08.2023, №РН-0001140 від 08.08.2023, №РН-0001118 від 03.08.2023, №РН-0001127 від 04.08.2023, №РН-0001101 від 01.08.2023, №РН-0001107 від 02.08.2023, які підписані представника ТОВ «Айсберг-Фіш» та ПОГ «ГЕФЕСТ» та скріплені печатками підприємств.

Статтею 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» визначено, що первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

У статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», встановлено вимоги до первинних документів, які є підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій. Згідно з даною нормою, підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій.

Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Такі первинні документи повинні мати обов`язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Суд зазначає, що вищенаведені документи містять всі реквізити первинного документа. При цьому, жодних зауважень до даних документів акт перевірки не містить.

Оплата за зобов`язаннями підтверджується відповідними банківськими виписками та не заперечується відповідачем.

Судом враховано, що виробничі та складські потужності ПОГ «ГЕФЕСТ ПРОДАКТ» перебувають за однією адресою з Постачальником - ТОВ «АЙСБЕР - ФІШ», та розташовані за адресою - м. Дніпро, вул. Виробнича, 4 (також підтверджується даними з повідомлень 20-ОПП).

Тому переміщення придбаного товару від Постачальника до Покупця відбувається власними силами Покупця, документами, які підтверджують отримання товару, є видаткові накладні, перелік яких наведено вище.

Згідно акта перевірки вбачається, що «В охопленому перевіркою звітному періоді ПОГ «ГЕФЕСТ ПРОДАКТ» не оформляв взаємовідносини з ризиковими контрагентами, відображення яких у бухгалтерському і податковому обліку вплинуло на визначення у Декарації відємного значення з ПДВ, у тому числі заявленого до бюджетного відшкодування». Тобто, відповідачем не заперечується факт можливості реалізувати продукцію контрагентами Позивача.

Крім того, позивачем надано фіскальні чеки, які підтверджують обставини реалізації товарно-матеріальних цінностей.

Згідно із абзацами 5, 6 статті 2 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» реєстратор розрахункових операцій - пристрій або програмно-технічний комплекс, в якому реалізовані фіскальні функції і який призначений для реєстрації розрахункових операцій при продажу товарів (наданні послуг), операцій з купівлі-продажу іноземної валюти та/або реєстрації кількості проданих товарів (наданих послуг), операцій з приймання готівки для подальшого переказу. До реєстраторів розрахункових операцій відносяться: електронний контрольно-касовий апарат, електронний контрольно-касовий реєстратор, вбудований електронний контрольно-касовий реєстратор, комп`ютерно- касова система, електронний таксометр, автомат з продажу товарів (послуг) тощо.

Розрахункова операція - приймання від покупця готівкових коштів, платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо за місцем реалізації товарів (послуг), видача готівкових коштів за повернутий покупцем товар (ненадану послугу), а у разі застосування банківської платіжної картки - оформлення відповідного розрахункового документа щодо оплати в безготівковій формі товару (послуги) банком покупця або, у разі повернення товару (відмови від послуги), оформлення розрахункових документів щодо перерахування коштів у банк покупця

В силу вимоги статті 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» суб`єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням електронних платіжних засобів, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також операції з приймання готівки для подальшого її переказу зобов`язані:

1) проводити розрахункові операції на повну суму покупки (надання послуги) через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи реєстратори розрахункових операцій або через зареєстровані фіскальним сервером контролюючого органу програмні реєстратори розрахункових операцій зі створенням у паперовій та/або електронній формі відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій, або у випадках, передбачених цим Законом, із застосуванням зареєстрованих у встановленому порядку розрахункових книжок.

Використання програмних реєстраторів розрахункових операцій при оптовій та/або роздрібній торгівлі пальним забороняється;

2) надавати особі, яка отримує або повертає товар, отримує послугу або відмовляється від неї, включаючи ті, замовлення або оплата яких здійснюється з використанням мережі Інтернет, при отриманні товарів (послуг) в обов`язковому порядку розрахунковий документ встановленої форми та змісту на повну суму проведеної операції, створений в паперовій та/або електронній формі (у тому числі, але не виключно, з відтворюванням на дисплеї реєстратора розрахункових операцій чи дисплеї пристрою, на якому встановлений програмний реєстратор розрахункових операцій ОК-коду, який дозволяє особі здійснювати його зчитування та ідентифікацію із розрахунковим документом за структурою даних, що в ньому міститься, та/або надсиланням електронного розрахункового документа на наданий такою особою абонентський номер або адресу електронної пошти);

3) застосовувати реєстратори розрахункових операцій, що включені до Державного реєстру реєстраторів розрахункових операцій, та/або програмні реєстратори розрахункових операцій з додержанням встановленого порядку їх застосування;

4) забезпечувати цілісність пломб реєстратора розрахункових операцій та незмінність його конструкції та програмного забезпечення;

5) у разі незастосування реєстраторів розрахункових операцій або програмних реєстраторів розрахункових операцій у випадках, визначених цим Законом, проводити розрахунки з використанням книги обліку розрахункових операцій та розрахункової книжки з додержанням встановленого порядку їх ведення, крім випадків, коли ведеться облік через електронні системи прийняття ставок, що контролюються у режимі реального часу центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів;

6) забезпечувати зберігання (у разі використання) використаних книг обліку розрахункових операцій та розрахункових книжок протягом трьох років після їх закінчення;

7) подавати до контролюючих органів звітність, пов`язану із застосуванням реєстратора розрахункових операцій та розрахункових книжок, не пізніше 15 числа наступного за звітним місяця у разі, якщо цим пунктом не передбачено подання інформації по дротових або бездротових каналах зв`язку.

Аналізуючи вказані норми Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», суд зазначає, що суб`єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням електронних платіжних засобів, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також операції з приймання готівки для подальшого її переказу зобов`язані проводити розрахункові операції на повну суму покупки (надання послуги) через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи реєстратори розрахункових операцій або через зареєстровані фіскальним сервером контролюючого органу програмні реєстратори розрахункових операцій зі створенням у паперовій та/або електронній формі відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій, або у випадках, передбачених цим Законом, із застосуванням зареєстрованих у встановленому порядку розрахункових книжок.

При цьому, розрахункова операція - це приймання від покупця готівкових коштів, платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо за місцем реалізації товарів (послуг), видача готівкових коштів за повернутий покупцем товар (ненадану послугу), а у разі застосування банківської платіжної картки - оформлення відповідного розрахункового документа щодо оплати в безготівковій формі товару (послуги) банком покупця або, у разі повернення товару (відмови від послуги), оформлення розрахункових документів щодо перерахування коштів у банк покупця.

Наказом Міністерства фінансів України від 05 серпня 2020 року № 477 було затверджено Порядок функціонування Системи обліку даних реєстраторів розрахункових операцій (далі - Порядок).

Згідно пунктів 1, 2, 3, 4, 7 розділу II даного Порядку, СОД РРО - інформаційна система, призначена для збору, зберігання, використання даних РРО та ПРРО (у тому числі електронних копій розрахункових документів та фіскальних звітних чеків, створених РРО та ПРРО), перевірки справжності та достовірності розрахункових документів.

СОД РРО розташована в ДПС та використовується в межах повноважень посадовими особами органів ДПС для виконання завдань та функцій, визначених Податковим кодексом України.

СОД РРО складається із сервера додатків та бази даних.

СОД РРО забезпечує: 1) функціонування у цілодобовому режимі; 2) інтеграцію та обмін даними з фіскальним сервером контролюючого органу та іншими інформаційними системами ДПС; 3) обробку даних, отриманих від Системи збору і зберігання даних РРО, побудованої за технологією Національного банку, та від фіскального сервера контролюючого органу; 4) збереження даних про реєстрацію, перереєстрацію, скасування реєстрації РРО/ПРРО; 5) збереження документів: створених РРО, що переведені у фіскальний режим роботи; створених ПРРО, що зареєстровані фіскальним сервером контролюючого органу, або створених в режимі офлайн з присвоєними ПРРО фіскальними номерами з діапазону номерів, сформованих фіскальним сервером контролюючого органу, та переданих до фіскального сервера контролюючого органу після завершення режиму офлайн у порядку, встановленому статтею 7 Закону; 6) можливість надання через Електронний кабінет, що функціонує відповідно до статті 42-1 розділу II Податкового кодексу України, даних про розрахунковий документ на запит покупця (споживача).

Доступ будь-яких компонентів до бази даних СОД РРО здійснюється виключно через сервер додатків.

Таким чином, інформація, яка зберігається в СОД РРО відображає всі дані про проведені розрахункові операції та реквізити фіскального чека.

Тобто, факт реалізації товарно-матеріальних цінностей, як вже зазначалось вище, підтверджується фіскальними чеками.

Реалізація товарно-матеріальних цінностей також підтверджується звітами ЕККА за травень 2023 року: №№ 1, 2, З, 4, 5, 6.

За червень 2023 року: №№ 7, 8, 9, 10, 11, 12, 13, 14, 15, 16, 17, 18, 19, 20, 21, 22, 23,

24, 25, 26, 27, 28, 29, 30, 31, 32, 33, 34, 35, 36, 37, 38, 39, 40, 41, 42, 43, 44, 45, 46, 47, 48, 49, 50, 51, 52, 53, 54, 55, 56.

За серпень 2023 року: №№ 104, 105, 106, 107, 108, 109, 110, 111, 112, 113, 114, 115, 116, 117, 118, 119, 120, 121, 122, 123, 124, 125, 126, 127, 128, 129, 130, 131, 132, 133, 134, 15, 136, 137, 138, 139, 140, 141, 142, 143, 144, 145, 146, 147, 148, 149, 150, 151, 152, 153, 154, 155, 156.

За вересень 2023 року: №№ 159, 160, 161, 162, 163, 164, 165, 166, 167, 168, 169, 170, 171, 172, 173, 174, 175, 176, 177, 178, 179, 180, 181, 182, 183, 184, 185, 186, 187, 188, 189, 190, 181, 192, 193, 194, 195, 196, 197, 198, 199, 200, 201, 202, 203, 204, 205, 206.

Також на підтвердження реалізації товарно-матеріальних цінностей позивачем долучено до справи видаткові накладні:

за жовтень 2023 року від 13.10.2023, 27.10.2023, 20.10.2023, 23.10.2023, 21.10.2023, 24.10.2023, 25.10.2023, 26.10.2023.

за листопад 2023: 01.11.2023, 02.11.2023, 03.11.2023, 04.11.2023, 06.11.2023, 07.11.2023, 08.11.2023, 09.11.2023, 10.11.2023, 14.11.2023, 15.11.2023, 15.11.2023, 16.11.2023, 18.11.2023, 20.11.2023, 23.11.2023, 24.11.2023, 25.11.2023, 27.11.2023, 28.11.2023,30.11.2023.

за грудень 2023 року: 1.12.2023, 06.12.2023, 08.12.2023, 09.12.2023, 11.12.2023, 13.12.2023, 14.12.2023, 15.12.2023, 16.12.2023, 18.12.2023, 19.12.2023, 20.12.2023, 21.12.2023, 22.12.2023, 25.12.2023, 26.12.2023, 27.12.2023, 28.12.2023, 29.12.2023.

Судом встановлено, що вищенаведені документи містять всі реквізити первинного документа. Жодних зауважень до даних документів акт перевірки не містить.

Позивачем також долучено до справи прибуткові касові ордери. Зарахування готівкових коштів на банківські рахунки підтверджується квитанціями до платіжної інструкції на переказ готівки № 728.

Тобто, позивачем надано докази, які підтверджують правомірність формування податкового кредиту. Суд звертає увагу, що відповідачем не заперечується перехід права власності на товар у розпорядження позивача, а позиція, викладена в акті перевірки, ґрунтується лише на тому, що позивач не міг обробити таку кількість продукції та реалізовував занадто багато товарно-матеріальних цінностей. Тобто, відповідач зазначає, що позивач не міг реалізовувати товар у обсягах відображених у наданих документах, проте контролюючим органом не встановлено невикористання товару в негосподарській діяльності (не встановлено порушення п. 198.5 статті 198 ПК України). Таким чином, на думку суду, висновки, викладені в акті перевірки, суперечить одне одному, що додатково до наведеного вище свідчать про їх безпідставність.

При вирішенні даної справи суд враховує наданий позивачем висновок експерта за результатами проведеної економічної експертизи, яким сформовано такі висновки:

1. В межах наданих на дослідження документів не підтверджується документально висновок Акту від 15.05.2025 №24739/10-36-07-05/43913585 документальної позапланової виїзної перевірки щодо дотримання податкового законодавства при декларуванні від`ємного значення з податку на додану вартість, у тому числі заявленого до відшкодування з бюджету, щодо завищення ПОГ «ГЕФЕСТ ПРОДАКТ» у податковій декларації з ПДВ за березень 2025 суми бюджетного відшкодування ПДВ у розмірі 18 682 023,00 грн. внаслідок порушення вимог п.44.1, п.44.3 ст.44, п.85.2 ст.85, п.198.3, п.198.6 ст. 198, 1.200.1, 1.200.4, ?.200.7, 1.200.8, п.200.9 ст.200 Податкового кодексу України.

2. У межах наданих на дослідження документів не підтверджується документальна висновок Акту від 15.05.2025 №24739/10-36-07-05/43913585 документальної позапланової виїзної перевірки щодо дотримання податкового законодавства при декларуванні від`ємного значення з податку на додану вартість, у тому числі заявленого до відшкодування з бюджету, щодо завищення ПОГ «ГЕФЕСТ ПРОДАКТ» у податковій декларації з ПДВ за березень 2025 суми від`ємного значення ПДВ, яке зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного періоду, у розмірі 66 117,00 грн. внаслідок порушення вимог п.44.1, п.44.3 ст.44, п.85.2 ст.85, п.198.3, п.198.6 ст. 198, 1.200.1, п.200.4, п.200.7, п.200.8, п.200.9 ст. 200 Податкового кодексу України.

Враховуючи зазначене вище та оскільки судом, в межах розгляду даної адміністративної справи, не було встановлено обставин, які б ставили під сумнів здійснення позивачем власної господарської діяльності та її доцільності, необґрунтованими є висновки, викладені відповідачем в акті перевірки, про порушення позивачем вимог податкового законодавства.

А як наслідок, неправомірними та такими, що підлягають скасуванню у судовому порядку, є оскаржувані податкове повідомлення-рішення, що ґрунтується на зазначених висновках акту перевірки.

Відповідно до статті 244 КАС України під час ухвалення рішення суд вирішує, зокрема:

1) чи мали місце обставини (факти), якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються;

2) чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження.

Відповідно до положень частин 1 та 2 статті 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Згідно положень статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Відповідно до частини 2 статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони:

1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України;

2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано;

3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії);

4) безсторонньо (неупереджено);

5) добросовісно;

6) розсудливо;

7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації;

8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія);

9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення;

10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

За наслідком здійснення аналізу оскаржуваного рішення на відповідність наведеним вище критеріям, суд, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень наведеного законодавства України, матеріалів справи, приходить до висновку про те, що заявлені позовні вимоги підлягають задоволенню.

Згідно статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Враховуючи зазначене, суд вважає необхідним стягнути на користь позивача понесені ним судові витрати по сплаті судового збору у розмірі 30 280, 00 грн за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

На підставі викладеного, керуючись статтями 2, 5-11, 19, 72-77, 90, 241-246, 250, 263 КАС України суд, -

в и р і ш и в:

Адміністративний позов підприємства об`єднання громадян «ГЕФЕСТ ПРОДАКТ» (08148, Київська область, Бучанський район, село Софіївська Борщагівка, вулиця Соборна, будинок 103/10, нежитлове приміщення 316; ЄДРПОУ 43913585) до Головного управління ДПС у Київській області (03151, місто Київ, вулиця Святослава Хороброго, будинок 5а; код ЄДРПОУ ВП 44096797) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень – задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати податкові повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Київській області від 19 червня 2025 року №281770705 та №281780705.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Київській області на користь підприємства об`єднання громадян «ГЕФЕСТ ПРОДАКТ» понесені останнім судові витрати у розмірі 30 280, 00 грн (тридцять тисяч двісті вісімдесят гривень).

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Суддя Я.В. Горобцова

Горобцова Я.В.