Рішення від 11 березня 2026 р. у справі №300/8715/24 — Івано-Франківський окружний адміністративний суд

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"12" березня 2026 р. справа № 300/8715/24

м. Івано-Франківськ

Івано-Франківський окружний адміністративний суд в складі головуючого судді Остап`юка С.В., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Головного управління Державної податкової служби в Івано-Франківській області до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення податкового боргу в розмірі, -

ВСТАНОВИВ:

15.11.2024 Головне управління Державної податкової служби в Івано-Франківській області (далі – позивач) звернулося в суд з адміністративним позовом до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (далі – відповідач) про стягнення податкового боргу в розмірі 91 329, 17 гривень.

Ухвалою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 20.11.2024 відкрито провадження за вказаним позовом, а справу призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження відповідно до статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України.

Позивача позовні вимоги обґрунтовує тим, що відповідач протиправно, в порушення податкового обов`язку встановленого пунктом 16.1 статті 16, статтями 36, 266 Податкового кодексу України не сплатив узгоджені податкові зобов`язання з сплати: податку на доходи фізичних осіб в розмірі 2 349 гривень, військового збору в розмірі 195, 75 гривень, податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки в розмірі 73 484, 42 гривень та штрафних санкцій з акцизного податку в розмірі 15 300 гривень, внаслідок чого утворено податковий борг в розмірі 91 329, 17 гривень, який ним не сплачено.

На адресу відповідача, направлено рекомендованим листом з повідомленням про вручення поштове відправлення – ухвалу про відкриття провадження у справі від 09.04.2024, з відміткою на поштовому відправленні «судова повістка», яке, згідно відомостей поштового зв`язку, повернуто за зворотною адресою з відміткою «адресат відсутній за вказаною адресою». Відповідно до частини 11 статті 126 Кодексу адміністративного судочинства України у разі повернення поштового відправлення із повісткою, яка не вручена адресату з незалежних від суду причин, вважається, що така повістка вручена належним чином. У зв`язку із чим суд розглянув справу за наявними матеріалами.

Суд, розглянувши у відповідності до вимог статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін, дослідивши докази і письмові пояснення, викладених у заяві по суті справи, встановив наступне.

Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 є власником об`єктів нежитлової нерухомості, допустила утворення податкового боргу в розмірі 91 329, 17 гривень, що виник в результаті несплати податкових зобов`язань з сплати податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки за 2018, 2019, 2020, 2021, 2022 роки в розмірі 73 484, 42 гривень; податку на доходи фізичних осіб в розмірі 2 349 гривень; військового збору в розмірі 195, 75 гривень; штрафних санкцій з акцизного податку в розмірі 15 300 гривень.

Суми невиконаних відповідачем податкових зобов`язань з сплати податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, що сплачується фізичними особами, які є власниками об`єктів нежитлової нерухомості за 2018, 2019, 2020, 2021, 2022 роки на суму 73 484, 42 гривень визначені контролюючим органом податковими повідомленнями-рішеннями: від 22.05.2023 за № 0258517-2405-0915-UA26040190000081578 за податковий період 2022 року на суму 1 466, 40 гривень; від 22.05.2023 за №0258518-2405-0915-UA26040190000081578 за податковий період 2022 року на суму 1 112, 80 гривень; від 22.05.2023 за № 0258519-2405-0915-UA26040190000081578 за податковий період 2022 року на суму 4 217, 20 гривень; від 22.05.2023 за №0258520-2405-0915-UA26040190000081578 за податковий період 2022 року на суму 8 086 гривень; від 22.05.2023 за №0258521-2405-0915-UA26040190000081578 за податковий період 2022 року на суму 4 763, 20 гривень; від 02.09.2022 за №0580828-2405-0915 за податковий період 2021 року на суму 4 396, 80 гривень; від 02.09.2022 за №0581625-2405-0915 за податковий період 2021 року на суму 770, 40 гривень; від 02.09.2022 за №0581826-2405-0915 за податковий період 2021 року на суму 2 919, 60 гривень; від 02.09.2022 за №0583566-2405-0915 за податковий період 2021 року на суму 1 015, 20 гривень; від 02.09.2022 за №0582528-2405-0915 за податковий період 2021 року на суму 7 464 гривні; від 30.12.2021 за №0001092-2405-0915 за податковий період 2018 року на суму 637, 38 гривень, за 2019 рік на суму 714, 42 гривень, за 2020 рік на суму 808, 58 гривень. (Сума до стягнення складає 2 160, 38 гривень); від 30.12.2021 за №0001093-2405-0915 за податковий період 2018 року на суму 2 415, 48 гривень, за 2019 рік на суму 2 707, 44 гривень, за 2020 рік на суму 3 064, 28 гривень.(Сума до стягнення складає 8 187, 20 гривень); від 30.12.2021 за № 0001095-2405-0915 за податковий період 2018 року на суму 839, 90 гривень, 2019 року на суму 941, 42 гривень, за 2020 рік на суму 976, 72 гривень. (Сума до стягнення складає 2 758, 04 гривень; від 30.12.2021 за №0001091-2405-0915 за податковий період 2018 року на суму 2 728, 21 гривень, за 2019 рік на суму 3 057, 97 гривень, за 2020 рік на суму 3 172, 60 гривень. (Сума до стягнення складає 8 958, 78 гривень); від 30.12.2021 за №0001094-2405-0915 за податковий період 2018 року на суму 4 631, 41 гривень, 2019 року на суму 5 191, 21 гривень, 2020 року на суму 5 385, 80 гривень. (Сума до стягнення складає 15 208, 42 гривень).

Суми невиконаних відповідачем податкових зобов`язань з сплати податку на доходи фізичних осіб, що сплачується фізичними особами за результатами річного декларування в розмірі 2 349 гривень визначені ОСОБА_1 самостійно податковими деклараціями про майновий стан і доходи: за 2021 рік від 19.04.2022 за № 36177 на суму 783 гривні; за 2022 рік від 14.04.2023 за № 13503 на суму 783 гривні; за 2023 рік від 03.05.2024 за №46112 на суму 783 гривні.

Суми невиконаних відповідачем податкових зобов`язань з сплати військового збору в розмірі 195, 75 гривень визначені ОСОБА_1 самостійно податковими деклараціями про майновий стан і доходи: за 2021 рік від 19.04.2022 за № 36177 на суму 65, 25 гривень; за 2022 рік від 14.04.2023 за № 13503 на суму 65, 25 гривень; за 2023 рік від 03.05.2024 за №46112 на суму 65, 25 гривень.

Суми невиконаних відповідачем податкових зобов`язань з сплати акцизного податку з реалізації суб`єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів в розмірі 15 000 гривень за платежем штрафні санкції визначені контролюючим органом податковими повідомленнями-рішеннями: від 18.03.2024 за №0068910902 на суму 1 020 гривень, на підставі акта №3724/09- 19-09-02/1805815182 від 22.02.2024; від 15.02.2024 року №0045060902 на суму 1020,00 грн, що винесене на підставі акта №360/09- 19-09-02/1805815182 від 09.01.2024 року; від 24.11.2023 за №0134880902 на суму 1 020 гривень, на підставі акта №011278/09-19-09-02/1805815182 від 13.10.2023; від 09.01.2024 за №0005430902 на суму 1 020 гривень, на підставі акта №13772/09-19-09-02/1805815182 від 24.11.2023; від 22.06.2023 за №0061580902 на суму 1 020 гривень, на підставі акта №5434/09- 19-09-02/1805815182 від 12.05.2023; від 15.08.2023 за №0084220902 на суму 1 020 гривень, на підставі акта №7812/09-19-09-02/1805815182 від 04.07.2023; від 19.10.2023 за №0108610902 на суму 1 020 гривень, на підставі акта №10085/09-19-09-02/1805815182 від 13.09.2023; від 18.03.2024 за №0068900902 на суму 1 020 гривень, на підставі акта №3265/09- 19-09-02/1805815182 від 15.02.2024; від 08.05.2023 за №0039900902 на суму 1 020 гривень, на підставі акта №2326/09-19-09-02/1805815182 від 29.03.2023; від 09.03.2023 за №0012330902 на суму 1 020 гривень, на підставі акта №566/09-19-09-02/1805815182 від 27.01.2023; від 08.02.2023 за №0006440902 на суму 2 040 гривень, на підставі акта № 6868/09- 19-09-02/1805815182 від 28.12.2022; від 30.11.2022 за №0060490902 на суму 3 060 гривень, на підставі акта №4091/09-19-09-02/1805815182 від 12.10.2022.

Згідно з довідкою позивача сума податкового боргу відповідача станом на 13.11.2024 становить 91 329, 17 гривень.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів регулює Податковий кодекс України, зокрема визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час адміністрування податків, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

Стаття 8 Податкового кодексу України визначає види податків та зборів.

В Україні встановлюються загальнодержавні та місцеві податки та збори (пункт 8.1).

До загальнодержавних належать податки та збори, що встановлені цим Кодексом і є обов`язковими до сплати на усій території України, крім випадків, передбачених цим Кодексом (пункт 8.2).

До місцевих належать податки та збори, що встановлені відповідно до переліку і в межах граничних розмірів ставок, визначених цим Кодексом, рішеннями сільських, селищних, міських рад та рад об`єднаних територіальних громад, що створені згідно із законом та перспективним планом формування територій громад, у межах їх повноважень і є обов`язковими до сплати на території відповідних територіальних громад (пункт 8.3).

Згідно з підпунктами 9.1.2, 9.1.5 пункту 9.1 статті 9 Податкового кодексу України до загальнодержавних податків належать: податок на доходи фізичних осіб; екологічний податок.

Відповідно до підпункту 10.1.1 пункту 10.1 статті 10 Податкового кодексу України до місцевих податків належать податок на майно.

Суд зазначає, що відповідно до пункту 265.1 статті 265 Податкового кодексу України податок на майно складається з: податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки; транспортного податку; плати за землю.

Відповідно до підпункту 16.1.4 пункту 16.1 статті 16 Податкового кодексу України платник податків зобов`язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Згідно з статтею 36 Податкового кодексу України податковим обов`язком визнається обов`язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені цим Кодексом, законами з питань митної справи. Податковий обов`язок виникає у платника за кожним податком та збором. Податковий обов`язок є безумовним і першочерговим стосовно інших неподаткових обов`язків платника податків, крім випадків, передбачених законом. Виконання податкового обов`язку може здійснюватися платником податків самостійно або за допомогою свого представника чи податкового агента. Відповідальність за невиконання або неналежне виконання податкового обов`язку несе платник податків, крім випадків, визначених цим Кодексом або законами з питань митної справи.

Відповідно до підпункту 266.1.1 пункту 266.1 статті 266 Податкового кодексу України платниками податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки є фізичні та юридичні особи, в тому числі нерезиденти, які є власниками об`єктів житлової та/або нежитлової нерухомості.

Згідно з підпунктом 266.2.1 пункту 266.2 статті 266 даного Кодексу об`єктом оподаткування є об`єкт житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі його частка.

Відповідно до підпункту 266.6.1. пункту 266.6 статті 266 Податкового кодексу України базовий податковий (звітний) період дорівнює календарному року.

Обчислення суми податку з об`єкта/об`єктів нежитлової нерухомості, які перебувають у власності фізичних осіб, здійснюється контролюючим органом за місцем податкової адреси (місцем реєстрації) власника такої нерухомості виходячи із загальної площі кожного з об`єктів нежитлової нерухомості та відповідної ставки податку.

Відповідно до підпункту 266.7.2 пункту 267.7 статті 266 Податкового кодексу України податкове/податкові повідомлення-рішення про сплату суми/сум податку, обчисленого згідно з підпунктом 266.7.1 пункту 266.7 цієї статті, разом з детальним розрахунком суми/сум податку, та відповідні платіжні реквізити, зокрема, органів місцевого самоврядування за місцезнаходженням кожного з об`єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, надсилаються платнику податку контролюючим органом у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу, до 1 липня року, що настає за базовим податковим (звітним) періодом (роком).

Податкове/податкові повідомлення-рішення про сплату суми/сум податку та відповідні платіжні реквізити, визначені в абзаці першому цього підпункту, що надсилаються платнику податку, повинні містити щодо кожного з об`єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, зокрема, але не виключно, інформацію про адресу місцезнаходження об`єкта житлової та/або нежитлової нерухомості, його площу, ставки та надані фізичним особам пільги зі сплати податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки.

Згідно з підпунктом 266.9.1 пункту 266.9 статті даного Кодексу податок сплачується за місцем розташування об`єкта/об`єктів оподаткування і зараховується до відповідного бюджету згідно з положеннями Бюджетного кодексу України.

Пунктом 266.10 статті 266 Податкового кодексу України встановлено, що податкове зобов`язання за звітний рік з податку сплачується: фізичними особами – протягом 60 днів з дня вручення податкового повідомлення-рішення (підпункт 266.10.1).

Відповідно до підпункту 266.10.2 пункту 266.10 статті 266 Податкового кодексу України, у разі якщо контролюючий орган не надіслав (не вручив) податкове/податкові повідомлення-рішення у строки, встановлені підпунктом 266.7.2 пункту 266.7 цієї статті, фізичні особи звільняються від відповідальності, передбаченої цим Кодексом за несвоєчасну сплату податкового зобов`язання.

Згідно з підпунктом 266.10.3 пункту 266.10 статті 266 Податкового кодексу України податкове зобов`язання з цього податку може бути нараховано за податкові (звітні) періоди (роки) в межах строків, визначених пунктом 102.1 статті 102 цього Кодексу.

Суд встановив, що позивач на виконання вимог статті 266 Податкового кодексу України надіслав відповідачу податкові повідомлення-рішення: від 22.05.2023 за № 0258517-2405-0915-UA26040190000081578, №0258518-2405-0915-UA26040190000081578, № 0258519-2405-0915-UA26040190000081578, №0258520-2405-0915-UA26040190000081578, №0258521-2405-0915-UA26040190000081578; від 02.09.2022 за №0580828-2405-0915, №0581625-2405-0915, №0581826-2405-0915, №0583566-2405-0915, №0582528-2405-0915; від 30.12.2021 за №0001092-2405-0915, №0001093-2405-0915, № 0001095-2405-0915, №0001091-2405-0915, №0001094-2405-0915.

Податок на доходи фізичних осіб визначає розділ IV Податкового кодексу України.

Відповідно до пункту 162.1. статті 162 Податкового кодексу України платниками податку на доходи фізичних осіб є: фізична особа – резидент, яка отримує доходи як з джерела їх походження в Україні, так і іноземні доходи; фізична особа – резидент, яка володіє та/або користується (орендує (суборендує), на умовах емфітевзису, постійно користується) земельними ділянками, віднесеними до сільськогосподарських угідь, у частині мінімального податкового зобов`язання; фізична особа - нерезидент, яка отримує доходи з джерела їх походження в Україні; податковий агент.

Згідно з пунктом 163.1 статті 164 Податкового кодексу України об`єктом оподаткування резидента є: загальний місячний (річний) оподатковуваний дохід; доходи з джерела їх походження в Україні, які остаточно оподатковуються під час їх нарахування (виплати, надання); іноземні доходи - доходи (прибуток), отримані з джерел за межами України.

Згідно з пунктом 164.1 статті 164 Податкового кодексу України базою оподаткування є загальний оподатковуваний дохід, з урахуванням особливостей, визначених цим розділом.

Загальний оподатковуваний дохід - будь-який дохід, який підлягає оподаткуванню, нарахований (виплачений, наданий) на користь платника податку протягом звітного податкового періоду.

У разі використання права на податкову знижку базою оподаткування є чистий річний оподатковуваний дохід, який визначається шляхом зменшення загального оподатковуваного доходу з урахуванням пункту 164.6 цієї статті на суми податкової знижки такого звітного року.

Базою оподаткування для доходів, отриманих від провадження господарської або незалежної професійної діяльності, є чистий річний оподатковуваний дохід, який визначається відповідно до пункту 177.2 статті 177 та пункту 178.3 статті 178 цього Кодексу.

Доходи, які включаються до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу визначає пункт 164.2 статті 164 Податкового кодексу України.

Відповідно до пункту 164.3 статті 164 даного Кодексу при визначенні бази оподаткування враховуються всі доходи платника податку, отримані ним як у грошовій, так і негрошовій формах.

Порядок подання річної декларації про майновий стан і доходи (податкової декларації) визначає стаття 179 Податкового кодексу України.

Порядок нарахування, утримання та сплати (перерахування) податку на доходи фізичних осіб до бюджету визначає стаття 168 Податкового кодексу України.

Згідно з пунктом 16-1 підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України тимчасово, до набрання чинності рішенням Верховної Ради України про завершення реформи Збройних Сил України, встановлюється військовий збір.

Платниками військового збору є: особи, визначені пунктом 162.1 статті 162 цього Кодексу; фізичні особи - підприємці - платники єдиного податку першої, другої та четвертої груп; платники єдиного податку третьої групи, крім електронних резидентів (е-резидентів).

Військовий збір для платників збору, зазначених у підпунктах 2 та 3 цього підпункту, встановлюється з 1 січня 2025 року по 31 грудня року, у якому буде припинено або скасовано воєнний стан, введений Указом Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року № 64/2022, затвердженим Законом України "Про затвердження Указу Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року № 2102-IX.

Об`єктом оподаткування збором є: для платників, зазначених у підпункті 1 підпункту 1.1 цього пункту, - доходи, визначені статтею 163 цього Кодексу; для платників, зазначених у підпункті 2 підпункту 1.1 цього пункту, - щомісячна сума, що дорівнює розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року; для платників, зазначених у підпункті 3 підпункту 1.1 цього пункту, - доходи, визначені статтею 292 цього Кодексу.

Ставка збору становить: для платників, зазначених у підпункті 1 підпункту 1.1 цього пункту, - 5 відсотків від об`єкта оподаткування, визначеного підпунктом 1 підпункту 1.2 цього пункту, крім доходів, які оподатковуються за ставкою, визначеною підпунктом 4 цього підпункту; для платників, зазначених у підпункті 2 підпункту 1.1 цього пункту, - 10 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року, з розрахунку на календарний місяць; для платників, зазначених у підпункті 3 підпункту 1.1 цього пункту, - 1 відсоток від доходу, визначеного згідно із статтею 292 цього Кодексу; для військовослужбовців та працівників Збройних Сил України, Служби безпеки України, Служби зовнішньої розвідки України, Головного управління розвідки Міністерства оборони України, Національної гвардії України, Державної прикордонної служби України, Управління державної охорони України, Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації України, Державної спеціальної служби транспорту України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань - 1,5 відсотка з доходу, одержаного у вигляді грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, які здійснюються відповідно до законодавства України (за винятком доходів, які звільняються від оподаткування військовим збором відповідно до підпункту 1.7 цього пункту).

Нарахування, утримання та сплата (перерахування) збору з доходів платників збору, зазначених у підпункті 1 підпункту 1.1 цього пункту, здійснюються в порядку, встановленому розділом IV цього Кодексу, з урахуванням особливостей, визначених підрозділом 1 цього розділу, за ставками, визначеними підпунктом 1.3 цього пункту.

Відповідальними за утримання (нарахування) та сплату (перерахування) збору до бюджету з доходів платників, зазначених у підпункті 1 підпункту 1.1 цього пункту, є особи, визначені у статті 171 цього Кодексу.

Платники збору, зазначені у підпункті 1 підпункту 1.1 цього пункту, зобов`язані забезпечувати виконання податкових зобов`язань у формі та спосіб, визначені статтею 176 цього Кодексу.

Платників акцизного податку, об`єкти оподаткування визначають стаття 212, 2013 Податкового кодексу України відповідно.

Згідно статті 224 Податкового кодексу України контроль за правильністю обчислення і своєчасністю сплати до бюджету податку з підакцизних товарів (продукції), що виробляються на території України, здійснюється контролюючими органами. Контроль за правильністю обчислення, повнотою і своєчасністю сплати до бюджету податку з підакцизних товарів (продукції), що ввозяться на митну територію України, під час митного оформлення здійснюється контролюючими органами.

Згідно з пунктом 113.1 статті 113 Податкового кодексу України суми штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) зараховуються до бюджетів, до яких згідно із законом зараховуються відповідні податки та збори.

Пунктом 54.1 статті 54 Податкового кодексу України встановлено, що крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов`язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов`язання та/або пені вважається узгодженою.

Обов`язок контролюючого органу самостійно визначити суму грошових зобов`язань, зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення (збільшення) від`ємного значення об`єкта оподаткування податком на прибуток або від`ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством, або зменшення суми податку на доходи фізичних осіб, задекларовану до повернення з бюджету у зв`язку із використанням платником податку права на податкову знижку, визначає пункт 54.3 статті 54 Податкового кодексу України.

Відповідно до пункту 57.3 статті 57 Податкового кодексу України у разі визначення грошового зобов`язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1 – 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов`язаний сплатити нараховану суму грошового зобов`язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу.

Згідно з пунктом 58.1 статті 58 Податкового кодексу України контролюючий орган надсилає (вручає) платнику податків податкове повідомлення-рішення, якщо сума грошового зобов`язання платника податків, передбаченого податковим або іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, розраховується контролюючим органом відповідно до статті 54 цього Кодексу (крім декларування товарів, передбаченого для громадян).

Відповідно до підпункту 56.17.5 пункту 56.17 статті 56 цього ж Кодексу день закінчення процедури адміністративного оскарження вважається днем узгодження грошового зобов`язання платника податків.

Таким чином, податкові зобов`язання відповідача зі сплати: податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки за 2018, 2019, 2020, 2021, 2022 роки в розмірі 73 484, 42 гривень; податку на доходи фізичних осіб в розмірі 2 349 гривень; військового збору в розмірі 195, 75 гривень; штрафних санкцій з акцизного податку в розмірі 15 300 гривень відповідно до підпункту 56.17.5 пункту 56.17 статті 56 Податкового кодексу України є узгодженими, з моменту подання податкових декларацій та з дня закінчення процедури адміністративного оскарження відповідно.

Згідно з пунктом 59.1 статті 59 Податкового кодексу України у разі коли у платника податків виник податковий борг, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Податкова вимога може надсилатися (вручатися) контролюючим органом за місцем обліку платника податків, в якому обліковується податковий борг платника податків.

Відповідно до пункту 59.5 статті 59 даного Кодексу у разі якщо у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується (зменшується), погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що існує на день погашення.

У разі якщо після направлення (вручення) податкової вимоги сума податкового боргу змінилася, але податковий борг не був погашений в повному обсязі, податкова вимога додатково не надсилається (не вручається).

Суд встановив, що позивач на виконання вимог пункту 59.1. статті 59 Податкового кодексу України надіслав відповідачу податкову вимогу за № 0023426-1303-0915 від 20.05.2021.

Як наслідок, суд приходить до висновку, що відповідач в порушення вищевказаних норм Податкового кодексу України не виконав податкові зобов`язання з сплати податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки; податку на доходи фізичних осіб; військового збору; штрафних санкцій з акцизного податку.

Таким чином, 73 484, 42 гривень податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, 2 349 гривень податку на доходи фізичних осіб, 195, 75 гривень військового збору, 15 300 гривень штрафних санкцій з акцизного податку утворюють податковий борг відповідача в розмірі 91 329, 17 гривень, який ним не сплачено.

Пунктом 95.1 статті 95 Податкового кодексу України встановлено, що контролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності – шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

Пунктом 95.2 статті 95 Податкового Кодексу України передбачено, що стягнення коштів та продаж майна платника податків провадиться не раніше ніж через 30 календарних днів з дня надіслання такому платнику податків вимоги.

Відповідно до підпункту 20.1.34 пункту 20.1 статті 20 Податкового кодексу України контролюючі органи, визначені підпунктом 41.1.1 пункту 41.1 статті 41 цього Кодексу, мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, інших фінансових установах, небанківських надавачах платіжних послуг, електронних гаманців в емітентах електронних грошей, що обслуговують такого платника податків, на суму податкового боргу або його частини.

Згідно з пунктом 87.11 статті 87 Податкового кодексу України орган стягнення звертається до суду з позовом про стягнення суми податкового боргу платника податку - фізичної особи. Стягнення податкового боргу за рішенням суду здійснюється державною виконавчою службою відповідно до закону про виконавче провадження.

Підпунктом 97.4.3 пункту 97.4 статті 97 Податкового кодексу України встановлено, що особою, відповідальною за погашення грошових зобов`язань чи податкового боргу платника податків, є стосовно фізичної особи - підприємця або фізичної особи, яка провадить незалежну професійну діяльність, - така фізична особа.

Згідно статті 67 Конституції України кожен зобов`язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

За таких обставин, суд приходить до висновку, що заявлена до стягнення сума є узгодженою та являється податковим боргом відповідача перед бюджетом, який ним не сплачено та підлягає стягненню до відповідного місцевого бюджету та державного бюджету.

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими, а позов таким що підлягає до задоволення.

Судові витрати, які відповідно до статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України підлягають розподілу, відсутні.

На підставі статті 129-1 Конституції України, керуючись статтями 241-246, 250, 263 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ) в дохід бюджету податковий борг в розмірі 91 329 (дев`яносто одна тисяча триста двадцять дев`ять) гривень 17 копійок.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку. Відповідно до статтей 255, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано

Суддя Остап`юк С.В.