Рішення від 11 березня 2026 р. у справі №260/8206/25 — Закарпатський окружний адміністративний суд

Суд: Закарпатський окружний адміністративний суд

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Адміністративне

Категорія: військового обліку, мобілізаційної підготовки та мобілізації

Дата: 11 березня 2026 р.

Справа: №260/8206/25

Суддя: Калинич Я.М.

ЗАКАРПАТСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

і м е н е м У к р а ї н и

12 березня 2026 рокум. Ужгород№ 260/8206/25

Закарпатський окружний адміністративний суд у складі головуючої судді Калинич Я.М., розглянувши у порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до ІНФОРМАЦІЯ_1 ( АДРЕСА_2 , код ЄДРПОУ НОМЕР_2 ), Комісії з розгляду питань надання військовозобов`язаним відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період при ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправною бездіяльність та зобов`язати вчинити дії, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 (далі – позивач, ОСОБА_1 ), в особі представника – адвоката Петренко Катерини Дмитрівни, звернувся до Закарпатського окружного адміністративного суду із позовом до ІНФОРМАЦІЯ_2 (далі – відповідач 1, ІНФОРМАЦІЯ_3 ), Комісії з розгляду питань надання військовозобов`язаним відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період при ІНФОРМАЦІЯ_4 (далі – відповідач 2, Комісія), в якому просив:

1. Визнати протиправною бездіяльність ІНФОРМАЦІЯ_2 щодо не продовження відстрочки ОСОБА_1 на підставі пункту 9 частини першої статті 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» на строк установлений Указом Президента України про продовження строку проведення мобілізації, шляхом внесення до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів інформації про зміну дати закінчення дії відстрочки.

2. Визнати протиправним та скасувати рішення, оформлене протоколом ІНФОРМАЦІЯ_2 в особі Комісії з розгляду питань надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, про відмову ОСОБА_1 у наданні відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації на особливий період відповідно до пункту 9 частини першої статті 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» за заявою позивача від 15.08.2025 року, зареєстрованою 16.08.2025 року.

3. Визнати протиправним та скасувати рішення, оформлене протоколом ІНФОРМАЦІЯ_2 в особі Комісії з розгляду питань надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації від 26 серпня 2025 №48, про відмову ОСОБА_1 у наданні відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації на особливий період відповідно до пункту 9 частини першої статті 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» за заявою позивача від 15.08.2025 року, зареєстрованою 26.08.2025 року.

4. Зобов`язати ІНФОРМАЦІЯ_5 прийняти рішення про надання ОСОБА_1 відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період на підставі пункту 9 частини 1 статті 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» та внести до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів відповідну інформацію.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що позивач, з підстав передбачених п.9 ч.1 ст.23 Закону України «Про мобілізацію та мобілізаційну підготовку» є особою, яка не підлягають призову на військову службу під час мобілізації, оскільки зайнятий постійним доглядом за хворою матір`ю. На підставі здійснення догляду позивачем за матір`ю, яка потребує постійного догляду, у відповідності до Указів Президента «Про продовження строку проведення загальної мобілізації», а саме з 19 березня 2025 року по 08 травня 2025 року, та з 09 травня по 07 серпня 2025 року комісією ІНФОРМАЦІЯ_6 позивачу була надана відстрочка у вказані періоди, на підставі п.9 ч.1 ст.23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію». Відстрочка не була продовжена на строк проведення мобілізації згідно до Указу Президента України від 14.07.2025 року №479/2025 на 90 діб. Позивач 15.08.2025 року прибув за повісткою до відповідача 1, та останнім було повідомлено про необхідність подання заяви (додаток 4 до Порядку №560) до голови комісії ІНФОРМАЦІЯ_2 для оформлення відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації у порядку, визначеному постановою Кабінету Міністрів України від 16 травня 2024р. №560. Позивачем була подана відповідна заява про відстрочку з повним пакетом документів. Прибувши знов за повісткою 25.08.2025 року до відповідача 1, позивачу в усній формі було повідомлено про те, що йому відмовлено у наданні відстрочки, при цьому жодних документів про відмову не було надано. В подальшому, рішенням комісії, оформленим протоколом №48 від 26.08.2025 ОСОБА_1 відмовлено у надані відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період та повідомлено, що ОСОБА_1 підлягає призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період на загальних підставах.

06 жовтня 2025 року представником позивача подано заяву про забезпечення позову.

Ухвалою суду від 08 жовтня 2025 року у задоволенні заяви про забезпечення позову відмовлено.

Ухвалою суду від 10 жовтня 2025 року позовну заяву залишено без руху, надано позивачеві строк для усунення недоліків.

Ухвалою судді Закарпатського окружного адміністративного суду Рейті С.І. від 17 жовтня 2025 року суддя прийняв позовну заяву до розгляду та відкрив спрощене позовне провадження у справі.

23 жовтня 2025 року представником позивача подано заяву про забезпечення позову.

Ухвалою суду від 27 жовтня 2025 року у задоволенні заяви про забезпечення позову відмовлено.

02 листопада 2025 року представником позивача було подано клопотання про застосування заходів процесуального примусу та повторне витребування доказів.

28 листопада 2025 року представником відповідача було подано заяву про виконання ухвали суду.

02 грудня 2025 року ухвалою суду відмовлено у задоволенні заяви представника позивача про застосування заходів процесуального примусу за невиконання ухвали суду щодо надання витребуваних доказів та повторно витребувано докази.

06 грудня 2025 року представником позивача подано заяву про зміну предмету позову.

06 грудня 2025 року представником позивача було подано до суду заяву про застосування заходів процесуального примусу, повторне витребування доказів.

Рішенням Вищої ради правосуддя від 23 грудня 2025 року №2780/0/15-25 звільнено ОСОБА_2 з посади судді Закарпатського окружного адміністративного суду у зв`язку з поданням заяви про відставку.

Розпорядженням керівника апарату Закарпатського окружного адміністративного суду від 01.01.2026 року №178 призначено повторний автоматизований розподіл адміністративної справи №260/8206/25.

За результатами проведення повторного автоматичного розподілу 01.01.2026 року справа призначена судді Калинич Я.М.

Ухвалою Закарпатського окружного адміністративного суду від 05 січня 2026 року матеріали адміністративної справи №260/8206/25 прийнято до провадження суддею Калинич Я.М., постановлено продовжити розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження за матеріалами справи, без проведення судового засідання та виклику учасників справи, роз`яснено учасникам справи, що у зв`язку із зміною складу суду розгляд справи почато спочатку.

11 січня 2026 року представником позивача подано клопотання про підтримання та розгляд попередньо поданої заяви про зміну предмету позову та про застосування заходів процесуального примусу, повторне витребування доказів.

Ухвалу суду від 13 січня 2026 року постановлено поновити позивачу строк для подання заяви про зміну предмета позову та прийнято таку до розгляду. З урахуванням зміни позовних вимог, такі викладені у наступній редакції:

Ухвалою суду від 13 січня 2026 року постановлено про відмову у задоволенні заяви представника позивача про застосування заходів процесуального примусу у справі №260/8206/25 та повторно витребувано від відповідачів належним чином завірені копії документів.

04 лютого 2026 року представником позивача подано до суду заяву про застосування заходів процесуального примусу, повторне витребування доказів.

04 лютого 2026 року представником позивача також подано заяву про зміну предмета позову, у якій зазначила, що у зв`язку з тим, що відповідачем подано оскаржуване рішення, оформлене протоколом №46 від 16.08.2025 року, за результатами розгляду заяви від 15.08.2025 року, зареєстрованої 16.08.2025 року, вважає за необхідне подати заяву про зміну предмету позову та зазначення реквізитів оскаржуваного рішення, про яке не було відомо позивачу до часу подання відповідачем відповідних доказів.

Ухвалою суду від 16 лютого 2026 року постановлено прийняти до розгляду заяву представника позивача про зміну предмету позову, та розглядати адміністративну справу за наступними позовними вимогами:

2. Визнати протиправним та скасувати рішення, оформлене протоколом №46 від 16.08.2025 року ІНФОРМАЦІЯ_2 в особі Комісії з розгляду питань надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, про відмову ОСОБА_1 у наданні відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації на особливий період відповідно до пункту 9 частини першої статті 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» за заявою позивача від 15.08.2025 року, зареєстрованою 16.08.2025 року.

Відповідно до положень ч.5 ст.262, ч.1 ст.263 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у письмовому провадженні) за наявними у справі матеріалами.

Суд зазначає, що судове рішення у справі, постановлене у письмовому провадженні, складено у повному обсязі відповідно до ч.4 ст.243 КАС України, з врахуванням положень ст.263 КАС України.

Згідно з ч.5 ст.250 КАС України датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок наявних у справі доказів у їх сукупності, суд зазначає наступне.

ОСОБА_1 за категорією обліку є військовозобов`язаним, зареєстрований за місцем проживання АДРЕСА_3 , та перебував на обліку у ІНФОРМАЦІЯ_7 .

З травня 2024 року отримував відстрочку від призову під час мобілізації на підставі п.9 ч.1 ст.23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», а саме у зв`язку із доглядом за матір`ю, яка потребує постійного догляду.

ОСОБА_1 10 березня 2025 року змінено адресу фактичного проживання/перебування, про що свідчить довідка про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи від 10.03.2025 року №2118-5003627015 та зареєстровано фактичне проживання за адресою: АДРЕСА_4 .

У зв`язку з чим, позивачем змінено місце перебування його на обліку як військовозобов`язаного з ІНФОРМАЦІЯ_8 на ІНФОРМАЦІЯ_5 з 10.03.2025 року.

З матеріалів справи встановлено, що позивач мати позивача ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_9 , відповідно до довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи №2118-5003620639 від 28.02.2025 проживає за адресою: АДРЕСА_5 , є особою з інвалідністю ІІ групи, яка потребує постійний сторонній догляд, що підтверджується висновком №11/2 про наявність порушення функції організму через які невиліковно хворі особи не можуть самостійно пересуватися та самообслуговуватися і потребують соціальної послуги з догляду на непрофесійній основі (форма первинної облікової документації №080-4/о), Випискою з протоколу засідання лікарської консультативної комісії від 12.03.2025 №11/2, довідкою до акта огляду МСЕК серії 12ААБ №418845 та актом про встановлення факту здійснення особою постійного догляду від 02.04.2025.

На підставі здійснення догляду позивачем за матір`ю, яка потребує постійного догляду, у відповідності до Указів Президента «Про продовження строку проведення загальної мобілізації», а саме з 19 березня 2025 року по 08 травня 2025 року, та з 09 травня по 07 серпня 2025 року комісією ІНФОРМАЦІЯ_6 позивачу була надана відстрочка у вказані періоди, на підставі п.9 ч.1 ст.23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію».

Оскільки відстрочка не була продовжена на строк проведення мобілізації відповідно до Указу Президента України від 14.07.2025 року №479/2025 на 90 діб, позивач 15.08.2025 року прибув за повісткою до відповідача 1, та останнім було повідомлено про необхідність подання заяви (додаток 4 до Порядку №560) до Голови комісії ІНФОРМАЦІЯ_2 для оформлення відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації у порядку, визначеному постановою Кабінету Міністрів України від 16 травня 2024р. №560.

Позивачем була подана відповідна заява про відстрочку з додатками. До своєї заяви від 15.08.2025 року позивач додав засвідчені копії: ВОД №1632; паспорта ОСОБА_1 ; РНОКПП ОСОБА_1 ; довідки ВПО від 10.03.2025 №2118-5003627015; свідоцтва про народження ОСОБА_1 ; акта про встановлення факту здійснення особою постійного догляду; паспорта ОСОБА_3 ; РНОКПП ОСОБА_3 ; довідки ВПО від 28.02.2025; Висновку 11/2 від 12.03.2025 про потребу постійної послуги з догляду; Виписки з протоколу засідання лікарської консультаційної комісії від 12.03.2025 №11/2. Однак про результати розгляду такої позивача не повідомлено.

Позивачем було повторно подано заяву про відстрочку 25.08.2025 року до Голови комісії ІНФОРМАЦІЯ_6 з оновленим пакетом документів. Разом з тим, позивачу про результат розгляду заяви повідомлено не було, у зв`язку з чим 26.08.2025 року засобами поштового зв`язку «Укрпошта» за накладною №5403808307052 представником позивача було направлено на адресу відповідача адвокатський запит щодо результатів розгляду заяв позивача. Відповідно до трекінгу поштового відправлення даний адвокатський запит було вручено уповноваженій особі ІНФОРМАЦІЯ_6 29.08.2025 року.

Відповідно до змісту листа №8140 від 04.09.2025 року ІНФОРМАЦІЯ_6 , отриманого у відповідь на адвокатський запит надано відповідь, що Комісією для розгляду питань надання військовозобов`язаним відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період при ІНФОРМАЦІЯ_10 26 серпня 2025 року було розглянуто заяву ОСОБА_1 про надання йому відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період за п.9 ч.1 ст.23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» та рішенням комісії, оформленим протоколом №48 від 26.08.2025 року ОСОБА_1 відмовлено у надані відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період. Крім того повідомлено, що ОСОБА_1 підлягає призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період на загальних підставах. Причини відмови: на розгляд комісії не було подано документів, визначених додатком 5 Порядку проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16 травня 2024р. №560, що підтверджують неможливість здійснення постійного догляду іншим працездатним членом сім`ї: висновок медико-соціальної експертної комісії чи лікарсько-консультативної комісії закладу охорони здоров`я про потребу іншого працездатного члена сім`ї в постійному догляді, або витяг з Єдиного реєстру осіб, зниклих безвісті за особливих обставин, або рішення суду про визнання безвісно відсутнім або рішення суду про оголошення його померлим.

Відповідно до повідомлення від 03.09.2025 року №8075, що є додатком №7 до Порядку №560, за результатами розгляду заяви ОСОБА_1 про надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, протоколом від 26 серпня 2025р. за №48 комісія ухвалила рішення про відмову у наданні ОСОБА_1 відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період, адже ОСОБА_1 підлягає призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період на загальних підставах, з зазначенням причини відмови: на розгляд комісії не було подано документів, визначених додатком 5 Порядку проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16 травня 2024р. №560, що підтверджують неможливість здійснення постійного догляду іншим працездатним членом сім`ї: висновок медико-соціальної експертної комісії чи лікарсько-консультативної комісії закладу охорони здоров`я про потребу іншого працездатного члена сім`ї в постійному догляді, або витяг з Єдиного реєстру осіб, зниклих безвісті за особливих обставин, або рішення суду про визнання безвісно відсутнім або рішення суду про оголошення його померлим.

Крім того, в ході судового розгляду встановлено, що заяву про надання відстрочки від призову ОСОБА_1 від 15.08.2025 року було розглянуто та прийнято рішення, оформлене протоколом Комісії для розгляду питань надання військовозобов`язаним відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період при ІНФОРМАЦІЯ_10 №46 від 16.08.2025 року. У такому рішенні не зазначено ні складу комісії, ні причини відмови.

Не погодившись із такими рішеннями, вважаючи відмови незаконними та необґрунтованими, позивач звернувся до суду із цим позовом.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з наступного.

У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи відповідають вони встановленим ч.2 ст.2 КАС України вимогам.

Частиною другою статті 19 Конституції Україні передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Статтею 65 Конституції України встановлено, що захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, шанування її державних символів є обов`язком громадян України. Громадяни відбувають військову службу відповідно до закону.

Згідно з частинами 2, 3, 5, 7 статті 1 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» військовий обов`язок установлюється з метою підготовки громадян України до захисту Вітчизни, забезпечення особовим складом Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, а також правоохоронних органів спеціального призначення (далі - Збройні Сили України та інші військові формування), посади в яких комплектуються військовослужбовцями.

Військовий обов`язок включає: підготовку громадян до військової служби; взяття громадян на військовий облік; прийняття в добровільному порядку (за контрактом) та призов (направлення) на військову службу; проходження військової служби; виконання військового обов`язку в запасі; проходження служби у військовому резерві; дотримання правил військового обліку.

Від виконання військового обов`язку громадяни України звільняються на підставах, визначених цим Законом.

Виконання військового обов`язку громадянами України забезпечують державні органи, органи місцевого самоврядування, утворені відповідно до законів України військові формування, підприємства, установи та організації незалежно від підпорядкування і форм власності в межах їх повноважень, передбачених законом, центри надання адміністративних послуг, центри рекрутингу та районні (об`єднані районні), міські (районні у містах, об`єднані міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, територіальні центри комплектування та соціальної підтримки Автономної Республіки Крим, областей, міст Києва та Севастополя (далі - територіальні центри комплектування та соціальної підтримки).

24.02.2022 Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» №64/2022 введено воєнний стан на території України з 24.02.2022 строком на 30 діб. В подальшому, воєнний стан було продовжено. На час розгляду справи воєнний стан в Україні триває.

Указом Президента України від 24.02.2022 №69/2022 «Про загальну мобілізацію» оголошено загальну мобілізацію, яка проводиться на всій території України.

На момент розгляду цієї адміністративної справи правовий режим воєнного стану в Україні продовжено та не скасовано, а відповідно під час розгляду справи застосуванню підлягає законодавство, що регулює порядок призову на військову службу по мобілізації в умовах воєнного стану.

Правові основи мобілізаційної підготовки та мобілізації в Україні, встановлює Закон України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» від 21.10.1993 №3543-ХІІ (далі - Закон №3543-ХІІ), який визначає засади організації цієї роботи, повноваження органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, а також обов`язки підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності (далі - підприємства, установи і організації), повноваження і відповідальність посадових осіб та обов`язки громадян щодо здійснення мобілізаційних заходів, .

За приписами ст.1 Закону №3543-ХІІ мобілізація - комплекс заходів, здійснюваних з метою планомірного переведення національної економіки, діяльності органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ і організацій на функціонування в умовах особливого періоду, а Збройних Сил України, інших військових формувань, Оперативно-рятувальної служби цивільного захисту - на організацію і штати воєнного часу. Мобілізація може бути загальною або частковою та проводиться відкрито чи приховано.

Відповідно до частини 5 статті 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» призов громадян на військову службу під час мобілізації або залучення їх до виконання обов`язків за посадами, передбаченими штатами воєнного часу, забезпечують місцеві органи виконавчої влади та здійснюють територіальні центри комплектування та соціальної підтримки або командири військових частин (військовозобов`язаних, резервістів Служби безпеки України - Центральне управління або регіональні органи Служби безпеки України, військовозобов`язаних, резервістів розвідувальних органів України - відповідний підрозділ розвідувальних органів України, осіб, які уклали контракти про перебування у резерві служби цивільного захисту, - відповідні органи управління центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері цивільного захисту).

Порядок проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період визначається Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до пункту 1 Положення про територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23.02.2022 року №154 (далі - Положення №154), територіальні центри комплектування та соціальної підтримки є органами військового управління, що забезпечують виконання законодавства з питань військового обов`язку і військової служби, мобілізаційної підготовки та мобілізації.

Пунктом 8 цього Положення визначено, що завданнями територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки є виконання законодавства з питань військового обов`язку і військової служби, мобілізаційної підготовки та мобілізації, керівництво військовим обліком призовників, військовозобов`язаних та резервістів на території відповідної адміністративно-територіальної одиниці, здійснення контролю за його станом, зокрема в місцевих держадміністраціях, органах місцевого самоврядування та в органах, що забезпечують функціонування системи військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів на території відповідної адміністративно-територіальної одиниці (крім СБУ та розвідувальних органів України), забезпечення в межах своїх повноважень адміністрування (територіальні центри комплектування та соціальної підтримки Автономної Республіки Крим, областей, мм. Києва та Севастополя) та ведення Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів (далі - Реєстр) (районні територіальні центри комплектування та соціальної підтримки), проведення заходів з приписки громадян до призовних дільниць, призову громадян на військову службу, проведення відбору кандидатів для прийняття на військову службу за контрактом, участь у відборі громадян для проходження служби у військовому резерві Збройних Сил, підготовка та проведення в особливий період мобілізації людських і транспортних ресурсів, забезпечення організації соціального і правового захисту військовослужбовців, військовозобов`язаних і резервістів, призваних на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори до Збройних Сил (далі - збори), ветеранів війни та військової служби, пенсіонерів з числа військовослужбовців Збройних Сил (далі - пенсіонери) та членів їх сімей, участь у військово-патріотичному вихованні громадян, здійснення інших заходів з питань оборони відповідно до законодавства.

Згідно з пунктом 11 Положення №154 районні територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, крім функцій, зазначених у пункті 9 цього Положення, зокрема, оформляють для військовозобов`язаних, резервістів відстрочки від призову під час мобілізації, які надаються в установленому порядку, та проводять перевірку підстав їх надання, ведуть спеціальний облік військовозобов`язаних.

У силу пункту 12 Положення №154 керівник територіального центру комплектування та соціальної підтримки має право, зокрема, видавати у межах своїх повноважень накази та розпорядження.

Аналіз наведених норм свідчить про те, що до повноважень територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки належить оформлення військовозобов`язаним відстрочки від призову під час мобілізації та в особливий період і воєнний час.

Кабінет Міністрів України 16 травня 2024р. прийняв Постанову №560 «Про затвердження Порядку проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період» (надалі - Порядок №560). Суд застосовує редакцію чинну на час виникнення спірних правовідносин 12.08.2025.

У статті 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» наведені підстави відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації та передбачені категорії військовозобов`язаних, які не підлягають призову на військову службу під час мобілізації.

Зокрема, згідно з частиною 1 цієї статті (у редакції Закону України від 11.04.2024 року №3633-IX, який набрав чинності 18.05.2024 року) не підлягають призову на військову службу під час мобілізації військовозобов`язані:

9) зайняті постійним доглядом за хворою дружиною (чоловіком), дитиною та/або своїми батьком чи матір`ю (батьком чи матір`ю дружини (чоловіка), якщо вона сама потребує постійного догляду за висновком медико-соціальної експертної комісії чи лікарсько-консультативної комісії закладу охорони здоров`я, померла (загинула), визнана зниклою безвісти або безвісно відсутньою, оголошена померлою, і батько чи мати дружини не має інших працездатних членів сім`ї, які зобов`язані та можуть здійснювати за ними догляд), які за висновком медико-соціальної експертної комісії чи лікарсько-консультативної комісії закладу охорони здоров`я потребують постійного догляду.

Згідно з частинами 7, 8 статті 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» перевірка підстав щодо надання військовозобов`язаним відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації та її оформлення здійснюється територіальними центрами комплектування та соціальної підтримки.

Відстрочка від призову на військову службу під час мобілізації може оформлюватися за допомогою Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів на підставі даних, отриманих з інших державних реєстрів або баз даних, які підтверджують, що військовозобов`язаний має право на одну з вищезазначених відстрочок. Порядок оформлення відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації за допомогою цього реєстру визначається Кабінетом Міністрів України.

Постановою Кабінету Міністрів України від 16.05.2024 №560 затверджено Порядок проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період (далі - Порядок №560), яким врегульовано процедуру надання військовозобов`язаним та резервістам відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період та її оформлення.

Як визначено у п.56, 57, 58, 58-1, 59-61, 64, 65 Порядку №560, відстрочка від призову на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період надається військовозобов`язаним з підстав, визначених статтею 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію».

Відповідно до п.58 Порядку №560 за наявності підстав для одержання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період військовозобов`язані (крім заброньованих та посадових (службових) осіб, зазначених у підпунктах 16-23 пункту 1 додатка 5) особисто подають на ім`я голови комісії районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки або його відділу (військовозобов`язані СБУ чи розвідувальних органів - голові Комісії в Центральному управлінні або регіональному органі СБУ чи відповідному розвідувальному органі) за місцем перебування на військовому обліку заяву за формою згідно з додатком 4, до якої додаються документи, що підтверджують право на відстрочку, або копії таких документів, засвідчені в установленому порядку, зазначені у переліку згідно з додатком 5. Під час подання заяви військовозобов`язаний пред`являє військово-обліковий документ (військово-обліковий документ в електронній формі). Заява військовозобов`язаного підлягає обов`язковій реєстрації в день її подання.

Як встановлено судом позивачу ОСОБА_1 була надана відстрочка від призову на військову службу під час мобілізації за правилами п.58 Порядку №560 на підставі пункту 9 частини 1 статті 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» до 08.05.2025 року, у зв`язку із доглядом за матір`ю, особою з інвалідністю 2 групи, яка потребує постійного стороннього догляду, що підтверджується довідкою копією військово-облікового документу та протоколом Комісії №18 від 18.03.2025 року.

Відповідно до п.60 Порядку №560 відстрочка від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період, надана (оформлена) відповідно до пунктів 57-58-1 цього Порядку, у разі продовження строку проведення мобілізації продовжується районним (міським) територіальним центром комплектування та соціальної підтримки без повторного надання військовозобов`язаним документів, що підтверджують право на відстрочку, за наявності у нього законних підстав на відстрочку (відповідно до раніше поданих військовозобов`язаним документів для оформлення відстрочки) на строк, установлений Указом Президента України про продовження строку проведення мобілізації, але не більш як до настання обставин, за яких особа втрачає законні підстави для відстрочки, шляхом внесення до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів інформації про зміну дати закінчення дії відстрочки.

Перевірка підстав у військовозобов`язаного щодо надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період (крім випадків, коли відстрочка від призову оформляється та надається автоматично відповідно до пункту 59 цього Порядку) здійснюється посадовими особами територіального центру комплектування та соціальної підтримки (Центрального управління або регіонального органу СБУ чи відповідного підрозділу розвідувальних органів) відповідно до їх функціональних обов`язків за допомогою Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів на підставі даних, отриманих з інших державних реєстрів або баз (банків) даних.

Перевірка підстав у військовозобов`язаного на відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період здійснюється протягом п`яти днів у разі: подання військовозобов`язаним заяви про надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період; видання указу Президента України про проведення мобілізації (продовження строку проведення мобілізації); надходження звернення органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування; отримання офіційної інформації (повідомлення) про втрату особою законних підстав для відстрочки.

У разі виявлення відсутності законних підстав у військовозобов`язаного для відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період комісія при територіальному центрі комплектування та соціальної підтримки (комісія Центрального управління або регіонального органу СБУ чи відповідного підрозділу розвідувальних органів) скасовує таку відстрочку протягом семи днів з дати виявлення відсутності законних підстав у військовозобов`язаного для відстрочки.

Відповідачем 1 не надано, а судом не встановлено, що посадовими особами ІНФОРМАЦІЯ_6 було виявлено відсутність законних підстав у ОСОБА_1 як військовозобов`язаного для відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації.

Суд відмічає, що такі дії відповідача суперечать положенням пункту 60 Порядку №560, наведеним судом вище, відтак є протиправними.

Також суд зауважує, що наслідком автоматичного продовження дії відстрочки є перевірка посадовими особами підстав для наявності у військовозобов`язаного законних підстав на відстрочку (відповідно до раніше поданих військовозобов`язаним документів для оформлення відстрочки), що відповідачем зроблено не було.

Разом із тим, якщо змінились обставини надання відстрочки, або існує необхідність подання нових документів Порядок №560 передбачає дві форми звернення до ІНФОРМАЦІЯ_6 шляхом подання паперового варіанту на підставі п.58 Порядку №560 та у порядку п.59.

Так відповідно до п.59 Порядку №560 за наявності технічної можливості відстрочка від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період може оформлятися та надаватися автоматично у разі створення запиту на її оформлення військовозобов`язаним через електронний кабінет призовника, військовозобов`язаного, резервіста за допомогою Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів на підставі даних, отриманих з інших державних реєстрів або баз (банків) даних, які підтверджують, що військовозобов`язаний має право на відстрочку з підстав, визначених статтею 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію». У разі виявлення шляхом електронної інформаційної взаємодії Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів з іншими державними реєстрами або базами (банками) даних відсутності у військовозобов`язаного законних підстав щодо надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період, оформлену автоматично, така відстрочка підлягає автоматичному скасуванню.

Враховуючи встановлені судом обставини та наведені правові норми, суд приходить до висновку про задоволення позовної вимоги про визнання протиправними дії відповідача 1 щодо не розгляду питання про автоматичне продовження ОСОБА_1 відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації у зв`язку із здійсненням постійного догляду за його матір`ю шляхом внесення до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів інформації про зміну дати закінчення дії відстрочки.

Щодо позовних вимог про визнання протиправними та скасування рішень, оформлених протоколами №48 та №48 ІНФОРМАЦІЯ_2 в особі Комісії з розгляду питань надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, про відмову ОСОБА_1 у наданні відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації на особливий період відповідно до пункту 9 частини першої статті 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» за заявою позивача від 15.08.2025 року, суд зазначає наступне.

Для розгляду питань надання військовозобов`язаним відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період при районних (міських) територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки (відокремлених відділах) утворюються комісії у такому складі:

- голова комісії - керівник районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки (відокремленого відділу);

- члени комісії - представники апарату, структурних підрозділів (освіти та науки, охорони здоров`я, соціального захисту населення, служби у справах дітей, центру надання адміністративних послуг) районної, міської держадміністрації (військової адміністрації).

За наявності підстав для одержання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період військовозобов`язані (крім заброньованих та посадових (службових) осіб, зазначених у підпунктах 16-23 пункту 1 додатка 5) особисто подають на ім`я голови комісії районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки або його відділу заяву за формою, визначеною у додатку 4, до якої додаються документи, що підтверджують право на відстрочку, або копії таких документів, засвідчені в установленому порядку, зазначені у переліку згідно з додатком 5. Заява військовозобов`язаного підлягає обов`язковій реєстрації.

Військовозобов`язані, зайняті постійним доглядом за хворим батьком чи матір`ю дружини (чоловіка), у випадках, передбачених пунктом 9 частини першої статті 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», зазначають у заяві, зазначеній у пункті 58 цього Порядку (додаток 4), про відсутність інших працездатних членів сім`ї, які зобов`язані та можуть здійснювати постійний догляд за хворим батьком чи матір`ю дружини (чоловіка). Військовозобов`язані, зайняті постійним доглядом за хворою дружиною (чоловіком), дитиною та/або своїми батьком чи матір`ю, не зазначають у заяві, зазначеній у пункті 58 цього Порядку (додаток 4), інформацію про інших працездатних членів сім`ї, які зобов`язані та можуть здійснювати постійний догляд.

Районний (міський) територіальний центр комплектування та соціальної підтримки або його відділ за місцем перебування на військовому обліку військовозобов`язаного, який відповідно до закону зобов`язаний утримувати осіб, зазначених у пункті 13 частини першої статті 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», або здійснює постійний догляд за особами, зазначеними у пунктах 9 і 14 частини першої статті 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», під час прийняття рішення про надання відстрочки від призову на військову службу за призовом під час мобілізації перевіряє перебування такого військовозобов`язаного на військовому обліку, родинні зв`язки військовозобов`язаного та особи, яку відповідно до законодавства зобов`язаний утримувати військовозобов`язаний або за якою здійснює постійний догляд, наявність інших осіб, місце проживання яких задекларовано/зареєстровано за адресою задекларованого/зареєстрованого місця проживання військовозобов`язаного або особи, яка перебуває на утриманні або потребує постійного догляду, з використанням відомостей Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів, Державного реєстру актів цивільного стану громадян, інших інформаційних систем, реєстрів та баз даних, у тому числі шляхом інформаційного обміну.

Відстрочка від призову на військову службу під час мобілізації може оформлятися за допомогою Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів на підставі даних, отриманих з інших державних реєстрів або баз даних, які підтверджують, що військовозобов`язаний має право на відстрочку з підстав, визначених статтею 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію».

Комісія вивчає отримані заяву та підтвердні документи, оцінює законність підстав для надання відстрочки, за потреби готує запити до відповідних органів державної влади для отримання інформації, що підтверджує право заявника на відстрочку, або використовує інформацію з публічних електронних реєстрів.

Комісія зобов`язана розглянути отримані на розгляд заяву та документи, що підтверджують право на відстрочку, протягом семи днів з дати надходження, але не пізніше ніж протягом наступного дня від дати отримання інформації на запити до органів державної влади.

На підставі розгляду отриманих документів комісія ухвалює рішення про надання або відмову у наданні відстрочки. Рішення комісії оформляється протоколом.

Про прийняте комісією рішення повідомляється засобами телефонного, електронного зв`язку або поштою заявнику не пізніше ніж на наступний день після ухвалення такого рішення.

У разі позитивного рішення військовозобов`язаному надається довідка із зазначенням строку відстрочки за формою, визначеною у додатку 6.

У разі відмови у наданні відстрочки військовозобов`язаному повідомляють письмово із зазначенням причин відмови за формою, визначеною у додатку 7. Таке рішення може бути оскаржене у судовому порядку.

До ухвалення комісією рішення військовозобов`язаний не підлягає призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період.

Відстрочка від призову на військову службу під час мобілізації надається на строк дії відповідних законних підстав, але не більш як на строк проведення мобілізації, встановлений Указом Президента України. У разі продовження строку проведення мобілізації перевірка підстав у військовозобов`язаного на відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації, крім підстав, зазначених у пункті 2 частини першої, пунктах 3, 4, 5 частини третьої статті 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», здійснюється за допомогою Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів.

Військовозобов`язані, які здійснюють постійний догляд за особами, зазначеними у пунктах 9 і 14 частини першої статті 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», та не отримують компенсації (допомоги, надбавки) на догляд за ними, для розгляду питання надання їм відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації звертаються за встановленням факту здійснення постійного догляду із заявою у довільній формі на ім`я керівника виконавчого органу сільської, селищної, міської, районної у місті (у разі її утворення) ради, районної у м. Києві військової адміністрації за адресою задекларованого/зареєстрованого місця проживання особи, зазначеної у пунктах 9 і 14 частини першої статті 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», за якою здійснюється догляд. У заяві повинні бути зазначені такі відомості про військовозобов`язаного, який здійснює постійний догляд: прізвище, власне ім`я, по батькові (за наявності), адреса задекларованого/зареєстрованого місця проживання, контактні дані, реєстраційний номер облікової картки платника податків або серія (за наявності) та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовилися від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків, офіційно повідомили про це відповідному контролюючому органу і мають відмітку в паспорті); відомості про особу, за якою здійснюється постійний догляд (прізвище, власне ім`я, по батькові (за наявності), адреса зареєстрованого/задекларованого місця проживання, контактні дані, реєстраційний номер облікової картки платника податків або серія (за наявності) та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовилися від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків, офіційно повідомили про це відповідному контролюючому органу і мають відмітку в паспорті).

Військовозобов`язані, які здійснюють постійний догляд за особами, зазначеними у пунктах 9 і 14 частини першої статті 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», до заяви, зазначеної в абзаці першому цього пункту, додають документи, визначені у підпунктах 9 і 14 додатка 5 (крім акта про встановлення факту здійснення особою постійного догляду (додаток 8).

Районні, міські держадміністрації (військові адміністрації), виконавчі органи сільських, селищних, міських, районних у містах (у разі їх утворення) рад для розгляду документів щодо встановлення факту здійснення військовозобов`язаним постійного догляду за особами, зазначеними у пунктах 9 і 14 частини першої статті 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», утворюють постійно діючу комісію із встановлення факту здійснення особою постійного догляду.

Комісія із встановлення факту здійснення особою постійного догляду здійснює розгляд заяви протягом десяти календарних днів з дати її подання.

До складу комісії із встановлення факту здійснення особою постійного догляду можуть входити депутати місцевої ради, представники виконавчих органів місцевого самоврядування, громадських організацій загальною чисельністю не менше ніж п`ять осіб.

Під час своєї роботи комісія із встановлення факту здійснення особою постійного догляду:

- відвідує місце проживання особи, за якою здійснюється постійний догляд, зазначене у заяві військовозобов`язаного, для встановлення факту здійснення постійного догляду;

- перевіряє відомості щодо наявності/відсутності інших осіб, які здійснюють постійний догляд за особою, зазначеною в заяві, зокрема інформацію щодо наявних прийнятих структурними підрозділами з питань соціального захисту населення районних, міських держадміністрацій (військових адміністрацій), виконавчими органами сільських, селищних, міських, районних у містах (у разі їх утворення) рад рішень про надання соціальних послуг з догляду за особою, за якою здійснює догляд військовозобов`язаний, за її задекларованим/зареєстрованим місцем проживання.

За результатами роботи комісія із встановлення факту здійснення особою постійного догляду складає та надає військовозобов`язаному акт про встановлення факту здійснення особою постійного догляду (додаток 8).

У додатку 5 до Порядку №560 наведений перелік документів, що подаються військовозобов`язаним для отримання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації відповідно до підстав, зазначених у статті 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію».

Так, згідно з підпунктом 9 пункту 1 додатку 5 документами, що підтверджують право на відстрочку для категорії осіб, передбаченої пунктом 9 частини 1 статті 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», є:

- для особи, яка потребує постійного догляду, - довідка до акта огляду медико-соціальною експертною комісією за формою, затвердженою МОЗ, або висновок лікарсько-консультативної комісії закладу охорони здоров`я про потребу в постійному догляді за формою, затвердженою МОЗ;

- для особи, яка зайнята постійним доглядом за хворою дружиною (чоловіком), дитиною та/або своїми батьком чи матір`ю, - документи, що підтверджують родинні зв`язки (свідоцтво про шлюб або свідоцтво про народження дитини, або свідоцтво про народження особи, яка здійснює постійний догляд);

- для особи, яка зайнята постійним доглядом за батьком чи матір`ю дружини (чоловіка),- документи, що підтверджують родинні зв`язки (свідоцтво про шлюб та свідоцтво про народження дружини (чоловіка), документи, що підтверджують неможливість здійснення постійного догляду дружиною (чоловіком) або іншим працездатним членом сім`ї (висновок медико-соціальної експертної комісії чи лікарсько-консультативної комісії закладу охорони здоров`я про потребу іншого працездатного члена сім`ї в постійному догляді або свідоцтво про смерть такого члена сім`ї, або витяг з Єдиного реєстру осіб, зниклих безвісти за особливих обставин, або рішення суду про визнання безвісно відсутнім або рішення суду про оголошення його померлим), документи про отримання компенсації (допомоги, надбавки) на догляд або акт про встановлення факту здійснення особою постійного догляду (додаток 8).

Судом встановлено, що у спірному випадку, позивач ОСОБА_1 , який є військовозобов`язаним, звернувся до відповідача із первинною заявою від 15.08.2025 року та повторно 25.08.2025 із цією ж заявою від 15.08.2025 року про надання йому відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації на підставі п.9 ч.1 ст.23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», як такому, що зайнятий постійним доглядом за своєю хворою матір`ю ОСОБА_3 .

До своєї заяви від 15.08.2025 року позивач додав засвідчені копії: ВОД №1632; паспорта ОСОБА_1 ; РНОКПП ОСОБА_1 ; довідки ВПО від 10.03.2025 №2118-5003627015; свідоцтва про народження ОСОБА_1 ; акта про встановлення факту здійснення особою постійного догляду; паспорта ОСОБА_3 ; РНОКПП ОСОБА_3 ; довідки ВПО від 28.02.2025; Висновку 11/2 від 12.03.2025 про потребу постійної послуги з догляду; Виписки з протоколу засідання лікарської консультаційної комісії від 12.03.2025 №11/2.

В контексті оцінки правомірності та обґрунтованості прийнятих відповідачем рішень, за результатом розгляду заяви позивача як первинної, так і поданої повторно, суд звертає увагу, що наведені вище судом приписи Постанови №560 в частині переліку документів, які має надати заявник з метою отримання відстрочки на підставі п.9 ч.1 ст.23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» через наявність такої обставини як зайнятість постійним доглядом за хворою матір`ю, яка потребує постійного догляду, повністю узгоджуються із пунктом 9 частини 1 статті 23 Закону №3543-XII та уточнюють, які саме документи має подати військовозобов`язаний, задля реалізації права на відстрочку від призову під час мобілізації.

Із системного аналізу норми пункту 9 частини 1 статті 23 Закону №3543-XII слідує, що така визначає різні групи осіб за якими може здійснювати догляд військовозобов`язаний та набувати право на відстрочку.

Такими особами є зокрема: 1) хвора дружина (чоловік) військовозобов`язаного, його дитина та/або його батько чи матір; 2) батько чи матір дружини (чоловіка) військовозобов`язаного.

При цьому, нормами Додатку №5 Постанови №560 чітко встановлено, які саме документи відносно вказаних вище груп слід надати військовозобов`язаному для отримання відстрочки від призову під час мобілізації.

Тобто, наведені вище приписи як Закону №3543-XII, так і Порядку №560 розмежовують як категорії осіб, за якими має здійснювати догляд військовозобов`язаний для отримання права на відстрочку, так і необхідні для цього документи, які він має надати до відповідного територіального центру комплектування та соціальної підтримки.

Зокрема, у разі здійснення догляду за своїми за хворою дружиною (чоловіком), дитиною та/або своїми батьком чи матір`ю для надання відстрочки від призову на підставі пункту 9 частини 1 статті 23 Закону №3543-XII для особи, яка зайнята доглядом достатньо лише документа, який підтверджує родинні зв`язки; для особи, яка потребує догляду, - довідка до акта огляду медико-соціальною експертною комісією за формою, затвердженою МОЗ, або висновок лікарсько-консультативної комісії закладу охорони здоров`я про потребу в постійному догляді.

Із наведеного вище слідує, що під час мобілізації військовозобов`язані, які, зокрема зайняті постійним доглядом за своєю хворою матір`ю, яка за висновком медико-соціальної експертної комісії чи лікарсько-консультативної комісії закладу охорони здоров`я потребує постійного догляду, не підлягають призову на військову службу, а для набуття права на відстрочку такій особі достатньо надати лише документ, який підтверджує родинні зв`язки, а для особи яка потребує догляду - довідку до акта огляду медико-соціальною експертною комісією за формою, затвердженою МОЗ, або висновок лікарсько-консультативної комісії закладу охорони здоров`я про потребу в постійному догляді.

Отже, оскільки, як встановлено судом з наданих позивачем документів, та не спростовано відповідачем, позивач до заяви від 15.08.2025 року долучав документи, якими підтверджується статус матері позивача як особи з інвалідністю ІІ групи із вказівкою про потребу у постійному сторонньому догляді та Акт про встановлення факту здійснення особою постійного догляду, у якому серед іншого комісією, яка складала акт, засвідчено факт відсутності інших родичів, які можуть надавати такий сторонній догляд, можна вважати, що наданих позивачем документів було достатньо для прийняття рішення про надання ОСОБА_1 відстрочки від призову під час мобілізації на підставі пункту 9 частини 1 статті 23 Закону №3543-XII.

Варто зазначити, що розглядаючи заяву позивача відповідачем не надано оцінки жодному із наданих позивачем до заяви документів, які необхідні для надання відстрочки на підставі пункту 9 частини 1 статті 23 Закону №3543-XII. У відмовному листі від 03.09.2025 року №8075 не конкретизовано, які саме документи не надав або має надати додатково позивач для отримання відстрочки. Відповідач лише формально узагальнив, що позивачем не надано висновок медико-соціальної експертної комісії чи лікарсько-консультативної комісії закладу охорони здоров`я про потребу іншого працездатного члена сім`ї в постійному догляді, або витяг з Єдиного реєстру осіб, зниклих безвісті за особливих обставин, або рішення суду про визнання безвісно відсутнім або рішення суду про оголошення його померлим. Належної оцінки надані позивачем документи також не отримали за змістом Рішень комісії, оформлених протоколами №46 від 16.08.2025 року та №48 від 26.08.2025 року, у яких так само не роз`яснено які документи не надав позивач.

Також, відповідачем не надано оцінки факту здійснення позивачем догляду (постійного догляду) саме за своєю матір`ю.

Отже, спірні рішення є необґрунтованими, прийнятими без врахування всіх обставин.

Оскільки відмова позивачу у наданні відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації на особливий період не узгоджується із вказаними вище вимогами законодавства і такі дії вчинені шляхом видання відповідних рішень, ці рішення належать скасуванню як протиправні.

Вирішуючи питання щодо способу захисту порушеного права позивача, суд, виходячи з досліджених в ході розгляду справи документів, підтверджуючих право позивача на відстрочку, вважає за можливе визнати протиправною бездіяльність ІНФОРМАЦІЯ_2 щодо не продовження відстрочки ОСОБА_1 на підставі пункту 9 частини першої статті 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» на строк установлений Указом Президента України про продовження строку проведення мобілізації, шляхом внесення до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів інформації про зміну дати закінчення дії відстрочки, визнати протиправним та скасувати рішення, оформлене протоколом №46 від 16.08.2025 року ІНФОРМАЦІЯ_2 в особі Комісії з розгляду питань надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, про відмову ОСОБА_1 у наданні відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації на особливий період відповідно до пункту 9 частини першої статті 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» за заявою позивача від 15.08.2025 року, зареєстрованою 16.08.2025 року, визнати протиправним та скасувати рішення, оформлене протоколом ІНФОРМАЦІЯ_2 в особі Комісії з розгляду питань надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації №48 від 26 серпня 2025 року, про відмову ОСОБА_1 у наданні відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації на особливий період відповідно до пункту 9 частини першої статті 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» за заявою позивача від 15.08.2025 року, зареєстрованою 26.08.2025 року.

Що стосується вимоги зобов`язання ІНФОРМАЦІЯ_2 прийняти рішення про надання ОСОБА_1 відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період на підставі пункту 9 частини 1 статті 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» та внести до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів відповідну інформацію, суд зазначає наступне.

Стаття 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (право на ефективний засіб юридичного захисту) гарантує, що кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.

Під ефективним засобом (способом) необхідно розуміти такий, що призводить до потрібних результатів, наслідків, дає найбільший ефект. Тобто ефективний спосіб захисту повинен забезпечити поновлення порушеного права, бути адекватним наявним обставинам.

Отже, обираючи спосіб захисту порушеного права, слід зважати й на його ефективність з точки зору статті 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

У рішеннях по справах Клас та інші проти Німеччини, Фадєєва проти Росії, Єрузалем проти Австрії Європейський суд з прав людини зазначив, що суд не повинен підміняти думку національних органів будь-якою своєю думкою. Згідно Рекомендації Комітету Міністрів Ради Європи №R(80)2 стосовно здійснення адміністративними органами влади дискреційних повноважень, прийнятої Комітетом Міністрів Ради Європи 11.03.1980 року на 316-й нараді, під дискреційним повноваженням слід розуміти повноваження, яке адміністративний орган, приймаючи рішення, може здійснювати з певною свободою розсуду - тобто, коли такий орган може обирати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він вважає найкращим за даних обставин.

Адміністративний суд не наділений повноваженнями втручатися у вільний розсуд (дискрецію) суб`єкта владних повноважень поза межами перевірки за критеріями, визначеними статтею 2 Кодексу адміністративного судочинства України.

Завдання правосуддя полягає не у забезпеченні ефективності державного управління, а в гарантуванні дотримання вимог права, інакше порушується принцип розподілу влади. Принцип розподілу влади не допускає надання адміністративному суду адміністративно-дискреційних повноважень єдиним критерієм здійснення правосуддя є право. Тому завданням адміністративного суду є контроль за легітимністю прийняття рішень.

Виходячи зі змісту положень Кодексу адміністративного судочинства України щодо компетенції адміністративного суду, останній не може підміняти інший орган державної влади та перебирати на себе повноваження щодо вирішення питань, які законодавством віднесені до компетенції цього органу державної влади.

Завданням адміністративного судочинства є перевірка правомірності дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, відповідності його рішень критеріям, які пред`являються до рішень суб`єктів владних повноважень та закріплені в частині другій статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України.

Згідно з частиною другою статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Пунктом 10 частини 2 статті 245 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що у разі задоволення позову суд може прийняти рішення про інший спосіб захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень, який не суперечить закону і забезпечує ефективний захист таких прав, свобод та інтересів.

Відповідно до частини 4 статті 245 даного Кодексу у випадку, визначеному пунктом 4 частини другої цієї статті, суд може зобов`язати відповідача суб`єкта владних повноважень прийняти рішення на користь позивача, якщо для його прийняття виконано всі умови, визначені законом, і прийняття такого рішення не передбачає права суб`єкта владних повноважень діяти на власний розсуд.

У випадку, якщо прийняття рішення на користь позивача передбачає право суб`єкта владних повноважень діяти на власний розсуд, суд зобов`язує суб`єкта владних повноважень вирішити питання, щодо якого звернувся позивач, з урахуванням його правової оцінки, наданої судом у рішенні.

Таким чином, адміністративний суд не обмежений у виборі способів відновлення права особи, порушеного суб`єктами владних повноважень, а вправі обрати найбільш ефективний спосіб відновлення порушеного права, який відповідає характеру такого порушення.

Враховуючи викладене, з урахуванням положень ч.2 ст.9 КАС України, суд дійшов висновку, що належним способом захисту порушеного права позивача в рамках спірних правовідносин є зобов`язання ІНФОРМАЦІЯ_2 в особі Комісії з розгляду питань надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 15.08.2025 року про надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період на підставі пункту 9 частини 1 статті 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», з урахуванням висновків суду.

Відповідно до статті 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Враховуючи викладене, за наслідками судового розгляду справи, суд дійшов висновку, що відповідачами не доведено правомірності прийняття оскаржуваних рішень, відтак позовні вимоги належать частковому задоволенню.

Відповідно до ч.1 ст.143 КАС України суд вирішує питання щодо судових витрат у рішенні, постанові або ухвалі.

При задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу адміністративного судочинства України, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа (ч.1 ст.139 Кодексу адміністративного судочинства України).

Враховуючи те, що за наслідками розгляду справи суд дійшов висновку про задоволення позову в повному обсязі, наявні передбачені КАС України підстави для відшкодування позивачу понесених ним витрат зі сплати судового збору в розмірі 2906,88 грн. за рахунок бюджетних асигнувань відповідача ІНФОРМАЦІЯ_6 .

На підставі викладеного, керуючись статтями 242-246, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до ІНФОРМАЦІЯ_1 (код ЄДРПОУ НОМЕР_2 ), Комісії з розгляду питань надання військовозобов`язаним відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період при ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправною бездіяльність та зобов`язати вчинити дії – задовольнити частково.

Визнати протиправною бездіяльність ІНФОРМАЦІЯ_2 щодо не продовження відстрочки ОСОБА_1 на підставі пункту 9 частини першої статті 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» на строк установлений Указом Президента України про продовження строку проведення мобілізації, шляхом внесення до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів інформації про зміну дати закінчення дії відстрочки.

Визнати протиправним та скасувати рішення, оформлене протоколом №46 від 16.08.2025 року ІНФОРМАЦІЯ_2 в особі Комісії з розгляду питань надання військовозобов`язаним відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період при ІНФОРМАЦІЯ_1 , про відмову ОСОБА_1 у наданні відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації на особливий період відповідно до пункту 9 частини першої статті 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» за заявою позивача від 15.08.2025 року, зареєстрованою 16.08.2025 року.

Визнати протиправним та скасувати рішення, оформлене протоколом ІНФОРМАЦІЯ_2 в особі Комісії з розгляду питань надання військовозобов`язаним відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період при ІНФОРМАЦІЯ_1 №48 від 26 серпня 2025 року, про відмову ОСОБА_1 у наданні відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації на особливий період відповідно до пункту 9 частини першої статті 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» за заявою позивача від 15.08.2025 року, зареєстрованою 26.08.2025 року.

Зобов`язати ІНФОРМАЦІЯ_5 в особі Комісії з розгляду питань надання військовозобов`язаним відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період при ІНФОРМАЦІЯ_1 повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 15.08.2025 року про надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період на підставі пункту 9 частини 1 статті 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», з урахуванням висновків суду.

Стягнути на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) за рахунок бюджетних асигнувань ІНФОРМАЦІЯ_1 (код ЄДРПОУ НОМЕР_2 ) 2906,88 грн. (дві тисячі дев`ятсот шість гривень 88 копійок) сплаченого судового збору.

У задоволенні решти позовних вимог – відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги, рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту судового рішення безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду.

СуддяЯ. М. Калинич

Оригінал: reyestr.court.gov.ua