Рішення від 10 березня 2026 р. у справі №240/21337/25 — Житомирський окружний адміністративний суд

ЖИТОМИРСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 березня 2026 року м. Житомир справа № 240/21337/25

категорія 112010201

Житомирський окружний адміністративний суд у складі судді Нагірняк М.Ф., розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області про визнання дій протиправними, зобов`язання вчинити дії,

встановив:

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом, в якому просить:

- визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області щодо виплати йому пенсії з 01.04.2025 року, нарахованої з його нового грошового забезпечення станом на 01.01.2021 року на виконання рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 27.05.2025 року у справі № 240/1546/25, в розмірі 54 597,44 грн, не в повному розмірі з обмеженням в сумі 43 991,34 грн.;

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Житомирській області виплачувати йому пенсію з 01.04.2025 року у повному нарахованому, з його нового грошового забезпечення станом на 01.01.2021 року на виконання рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 27.05.2025 року у справі № 240/1546/25, розмірі 54 597,44 грн., без будь яких обмежень.

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що на виконання судового рішення Позивачу здійснено перерахунок пенсії. Однак, під час перерахунку, Відповідачем обмежено пенсію розміром, внаслідок чого розмір пенсії, що виплачується становить 43 991,34 грн. На думку Позивача, Головним управлінням Пенсійного фонду України у Житомирській області протиправно обмежено пенсію максимальним розміром, чим порушено його конституційне право на соціальний захист.

Ухвалою суду відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без проведення судового засідання та повідомлення (виклику) учасників справи.

Відповідач в установлений судом строк відзив на позов не подав, що у відповідності до вимог ч.4 ст.159 КАС України судом розцінюється як визнання позову.

Згідно з ч.5 ст.250 КАС України датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини справи, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов до наступного висновку.

Встановлено, що Позивач перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Житомирській області та отримує пенсію відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб".

Рішенням Житомирського окружного адміністративного суду від 27.05.2025 року у справі №240/1546/25 зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Житомирській області з 01.02.2021 перерахувати та виплачувати пенсію ОСОБА_1 на підставі довідки ІНФОРМАЦІЯ_1 №XЗ 69880 від 06.01.2025 року, виданої станом на 05.03.2019 у відповідності до вимог ст. 43 і 63 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" від 09.04.1992 №2262-ХІІ та положень постанови Кабінету Міністрів України "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб" від 30.08.2017 №704.

Під час перерахунку пенсії Відповідачем застосовано обмеження пенсії максимальним розміром, внаслідок чого фактична сума пенсії до виплати склала 43 991,34 грн.

02.09.2025 року Позивач звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області із заявою щодо нарахування та виплати пенсії без обмеження її максимальним розміром.

Проте, Головне управління Пенсійного фонду України в Житомирській області листом від 19.08.2025 року повідомило Позивача, що розмір його пенсії, в обчисленому на виконання судових рішень розмірі, з врахуванням сум індексації відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 16.02.2022 № 118 «Про індексацію пенсій та заходи щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2022 році», постанови Кабінету Міністрів України від 24.02.2023 № 168 «Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2023 році», постанови Кабінету Міністрів України № 185 «Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2024 році» та постанови Кабінету Міністрів України від 25.02.2025 № 209 «Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткові заходи щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2025 році» становить 54 597,44 грн.

Однак, виплата пенсії здійснюється у попередньому розмірі 43 991,34 грн., на виконання рішення Житомирського окружного адміністративного суду у справі №240/6167/24.

Вважаючи такі дії Відповідача протиправними, Позивач звернувся за захистом своїх прав до суду.

Суть спору між сторонами в даній справі зведена виключно до наявності чи відсутності протиправності в діях Відповідача щодо визначення при проведенні з 01.04.2025 року перерахунку пенсії Позивача обмеження пенсії максимальним розміром - десятьма прожитковими мінімумами, в розмірі 43 991,34 грн.

Суд враховує, що застосування максимального розміру пенсії десятьма прожитковими мінімумами, установлених для осіб, які втратили працездатність, передбачалося вимогами Закону України від 08.07.2011 №3668-VI "Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи" (далі - Закон N 3668-VI), в редакції Закону №911-VIII, та Закону України 27 березня 2014 року №1166-VII "Про запобігання фінансової катастрофи та створення передумов для економічного зростання в Україні" (далі - Закон №1166-VII).

Так, приписами статті 2 Закону №3668-VI, в редакції Закону №911-VIII, було передбачено, що максимальний розмір пенсії (крім пенсійних виплат, що здійснюються з Накопичувального пенсійного фонду) або щомісячного довічного грошового утримання (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною), призначених (перерахованих), окрім іншого, відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність.

Аналогічно Законом №3668-VI були внесені зміни до ст.43 Закону №2262-XII, які передбачали, що "максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність";

Більш того, вказану частину, яка в подальшому стала частиною сьомою, ст.43 Закону №2262-XII Законом N 911-VIII доповнено другим реченням, а саме "тимчасово, у період з 1 січня 2016 року по 31 грудня 2016 року, максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати 10740 гривень".

Правові норми Закону №3668-VI набрали чинності з 01.10.2011 року, а правові норми Закону №911-VIII набрали чинності з 01.01.2016 року.

Суд звертає увагу, що вказані правові норми (в цілому) ч.7 ст.43 Закону N 2262-XII, що набули чинності відповідно до Закону №3668-VI та Закону N 911-VIII, були предметом судового розгляду Конституційним Судом України у справі за конституційним поданням Верховного Суду України щодо відповідності Конституції України (конституційності) положень другого речення частини сьомої статті 43, першого речення частини першої статті 54 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" (справа № 1-38/2016).

Відповідно до рішення Конституційного Суду України від 20 грудня 2016 року № 7-рп/2016 обидва речення частини сьомої статті 43 Закону N 2262-XII визнані такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними).

Тобто, з дня набрання чинності вказаного рішення Конституційного Суду України від 20 грудня 2016 року № 7-рп/2016 обмеження пенсій, призначених відповідно до положень Закону №2262-XII, десятьма прожитковими мінімумами, установлених для осіб, які втратили працездатність, є неконституційними.

Таким чином, позовні вимоги Позивача відповідають вимогам чинного законодавства, є обґрунтованими, а тому підлягають задоволенню.

Порушене право Позивача підлягає поновленню шляхом зобов`язання Головного управління Пенсійного фонду України здійснити перерахунок та виплату пенсії Позивачу з 01.04.2025 року без обмеження її максимальним розміром, з урахуванням фактично проведених виплат.

Відповідно до вимог ст.139-143 КАС України підстави для стягнення або відшкодування судових витрат по даній справі відсутні.

Керуючись статтями 2,90,139-143,242-246,250,255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

вирішив:

Позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області (вул. Ольжича, буд. 7, м. Житомир, 10003, код ЄДРПОУ 13559341) задовольнити.

Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області щодо виплати з 01.04.2025 року нарахованої пенсії ОСОБА_1 з обмеженням її максимальним розміром.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Житомирській області здійснити перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 з 01.04.2025 року без обмеження її максимальним розміром, з урахуванням фактично проведених виплат.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Рішення суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя М.Ф. Нагірняк

11.03.26