Рішення від 11 березня 2026 р. у справі №240/21249/25 — Житомирський окружний адміністративний суд

ЖИТОМИРСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 березня 2026 року м. Житомир справа № 240/21249/25

категорія 106030200

Житомирський окружний адміністративний суд у складі судді Капинос О.В., розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправною бездіяльності, зобов`язання вчинити дії,

встановив:

Позивач звернувся до суду з позовом , в якому просить:

Визнати бездіяльність військової частини НОМЕР_1 щодо не нарахування та невиплати ОСОБА_1 додаткової грошової винагороди, передбаченої Постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 №168 "Питання деяких виплат військовослужбовцям особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану" (в редакції станом на час виникнення спірних правовідносин) у розмірі до 100 000,00 гривень у зв`язку з пораненням (контузією, травмою, каліцтвом), пов`язаним із захистом Батьківщини, за час перебування на стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоров`я (у тому числі закордонних), включаючи час переміщення з одного лікарняного закладу охорони здоров`я до іншого та перебування у відпустці для лікування після тяжкого поранення за висновком (постановою) військово-лікарської (лікарсько-експертної, медичної) комісії за період з 15.03.2023 по 28.05.2023.

Зобов`язати військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 , додаткову грошову винагороду, передбачену Постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 №168 "Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану" (в редакції станом на час виникнення спірних правовідносин) у розмірі до 100 000,00 гривень у зв`язку з пораненням (контузією, травмою, каліцтвом), пов`язаним із захистом Батьківщини, за час перебування на стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоров`я (у тому числі закордонних), включаючи час переміщення з одного лікарняного закладу охорони здоров`я до іншого та перебування відпустці для лікування після тяжкого поранення за висновком (постановою) військово-лікарської (лікарсько-експертної, медичної) комісії з 15.03.2023 по 28.05.2023. з урахуванням раніше виплачених сум.

Визнати бездіяльність військової частини НОМЕР_1 щодо не нарахування та невиплати ОСОБА_1 додаткової грошової винагороди, передбаченої Постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 №168 "Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану" (в редакції станом на час виникнення спірних правовідносин) у розмірі до 100 000,00 грн. у зв`язку з пораненням (контузією, травмою, каліцтвом), пов`язаним із захистом Батьківщини, за час перебування на стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоров`я (у тому числі закордонних), включаючи час переміщення з одного лікарняного закладу охорони здоров`я до іншого та перебування у відпустці для лікування після поранення (контузії, травми або каліцтва) у зв`язку із отриманням тяжкого поранення за висновком (постановою) військово-лікарської (лікарсько-експертної, медичної) комісії за період з 24.03.2024 по 01.05.2024.

Зобов`язати військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 , додаткову грошову винагороду, передбачену Постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 №168 "Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану" (в редакції станом на час виникнення спірних правовідносин) у розмірі до 100 000,00 гривень у зв`язку з пораненням (контузією, травмою, каліцтвом), пов`язаним із захистом Батьківщини, за час перебування на стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоров`я (у тому числі закордонних), включаючи час переміщення з одного лікарняного закладу охорони здоров`я до іншого та перебування у відпустці для лікування після поранення (контузії, травми або каліцтва) у зв`язку із отриманням тяжкого поранення за висновком (постановою) військово-лікарської (лікарсько-експертної медичної) комісії за період з 24.03.2024 по 01.05.2024, з урахуванням раніше виплачених сум.

В обґрунтування позову зазначає, що відповідач протиправно за період перебування на стаціонарному лікуванні у зв`язку з отриманою травмою під час захисту Батьківщини та перебуванні у відпустці, у зв"язку з тяжкою травмою не виплачував додаткову винагороду з розрахунку 100000 грн.

Провадження у справі відкрито за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.

Відповідач надіслав до суду відзив на позов, в якому просить у задоволенні позову відмовити. Зазначає, що згідно довідки військової частини НОМЕР_1 №133/81 від 05.01.2026 про нарахований дохід ОСОБА_1 в повному обсязі було нараховано та виплачено грошове забезпечення, включно з урахуванням додаткової винагороди, що належало йому за час перебування на стаціонарному лікування у зв`язку із отриманим пораненням за період з 16.03.2023 по 06.04.2023, з 23.04.2023 по 28.04.2023, з 24.03.2024 по 01.04.2024. Позивач не має права на виплату додаткової винагороди з рохрахунку 10000 грн. за період перебуванні у відпустці після лікування з 07.04.2023 по 23.04.2023, з 28.04.2023 по 28.05.2023, з 01.04.2024 по 01.05.2024, оскільки травма не вказана у довідка ВЛК як тяжка.

Дослідивши матеріали справи, суд встановив наступні обставини.

Позивач проходив службу у військовій частині НОМЕР_1 , що сторонами не заперечується з 24.12.2019.

Відповідно до довідки про обставини травми, виданої військовою частиною НОМЕР_1 від 12.04.2023, 15.03.2023 старший солдат ОСОБА_1 під час безпосередньої участі у бойових діях, піл час захисту Батьківщини, а саме виконання бойових завдань у складі підрозділу військової частини НОМЕР_1 в районі АДРЕСА_1 внаслідок ворожого артилерійського обстрілу отримав: поєднане вогнепальне осколкове поранення голови, шиї, грудей, попереку, кінцівок. Дотичне вогнепальне осколкове поранення обличчя. Вогнепальне осколкове сліпе поранення шиї зліва. Непроникаюче вогнепальне осколкове поранення передньої черевної стінки. Непроникаюче вогнепальне осколкове сліпе поранення поперекової ділянки зліва. Множинні вогнепальні осколкові поранення лівої верхньої кінцівки з наявністю сторонніх тіл (металевих осколків). Вогнепальне осколкове сліпе поранення лівого стегна. Акубаротравма. Постравматична перфорація лівої барабанної перетинки. Лівобічна комбінована приглуховатість з тяжким порушенням слуху. Правобічна сенсоневральна приглуховатість з незначним порушенням слуху. Суб`єктивний шум у вухах.

У зв"язку з отриманою травмою (пораненням) позивач:

з 16.03.2023 - перебував на лікуванні в КНП "Лозівське територіальне медичне об`єднання" Лозівської міської ради Харківської області , що підтверджується випискою №1574;

з 16.03.2023 по 19.03.2023 - перебував на лікуванні у військово-медичному клінічному центрі Північного регіону, що підтверджується випискою №4081. Діагноз: Поєднане вогнепальне осколкове поранення голови, шиї, грудей, попереку, кінцівок (15.03.2023). Дотичне вогнепальне осколкове поранення обличчя. ВОСП шиї зліва. Множинні ВОСП лівої верхньої кінцівки з наявністю сторонній тіл. ВОСП лівого стегна;

з 19.03.2023 по 06.04.2023 - перебував на лікуванні в КНП Харківської обласної ради "Обласний госпіталь ветеранів війни", що підтверджується випискою №1145.

Відповідно до довідки ВЛК військової частини НОМЕР_2 від 07.04.2023 №3309 поранення пов"язане з проходженням військової служби. Травма легкого ступеня важкості.

З 07.04.2023 по 23.04.2023 - перебував у відпустці за станом здоров`я на 30 календарних днів на підставі довідки ВЛК від 07.04.2023 №3309.

З 23.04.2023 по 28.04.2023 - перебував на лікуванні у військово-медичному клінічному центрі Північного регіону, що підтверджується випискою №6633. Діагноз : стан після ВТ (від 15.03.2023). Посттравматична лівобічна перфорація б/ перетинки. Посттравматична лівобічна нейросенсорна приглуховатість.

Відповідно до довідки ВЛК військової частини НОМЕР_3 від 28.04.2023 №928, травма, так, пов"язана із захистом Батьківщини. Травма кваліфікується, як легка.

З 28.04.2023 по 28.05.2023 - перебував у відпустці за станом здоров`я на 30 календарних днів на підставі довідки ВЛК від 28.04.2023 №928.

07.08.2023 гарнізонною ВЛК №1 в/ч НОМЕР_2 проведено медичний огляд позивача, за наслідками якого складено довідку від 07.08.2023 №6153. У довідці зазначено, що травма (наслідки поранення та ВТ отриманої 15.03.2023) так, пов"язана із захистом Батьківщини. Травма тяжкого ступеня.

З 24.03.2024 по 01.04.2024 - перебував на лікуванні у військово-медичному клінічному центрі Північного регіону, що підтверджується випискою №3678. Діагноз: стан після ВТ (15.03.2023).

Відповідно до довідки ВЛК військової частини НОМЕР_3 від 01.04.2024 №534, стан після лівобічної мірингопластики з каналопластикою з приводу вибухової травми (15.03.2023), акубаротравми. Захворювання, так, пов"язане з проходженням військової служби.

З 01.04.2024 по 01.05.2024 - перебував у відпустці за станом здоров`я на 30 календарних днів на підставі довідки ВЛК від 01.04.2024 №534.

Відповідно до довідки ВЛК від 11.06.2024 №9091/1 проведено медичний огляд позивача за наслідками якого встановлено:

Наслідки вогнепального поранення (15.03.2023): множинних вогнепальних осколкових сліпих поранень м`яких тканин обличчя, голови, шиї, грудної клітини, попереку, кінцівок, черевної стінки, лікованих оперативно 15.03.2023 - первинна хірургічна обробка ран, у вигляді зміцнілих післяопераційних рубців, післятравматичної нейропатії лівого пахвового нерва з розвитком сенсорних порушень при збереженні моторної функції, з незначним порушенням функції (Y36.9).

Травма, ТАК, пов`язана із захистом Батьківщини. Кваліфікується як легка.

Наслідки вибухової травми (15.03.2023) акубаротравми з посттравматичним пошкодженням барабанної перетинки ліворуч, лікованої оперативно 29.03.2024 - лівобічна мірингопластика з каналопластикою; 27.04.2023 - лівобічна мірингопластика, у вигляді лівобічного післяопераційного адгезивного отиту, лівобічної комбінованої приглухуватості з тяжким порушенням слуху (70 дБ). правобічної сенсоневральної приглухуватості з незначними порушеннями слуху (32 дБ); Суб`єктивного шуму у вухах.

Травма, ТАК, пов`язана з проходженням військової служби. Травма кваліфікується як тяжка.

Позивачем до матеріалів справи було долучено Витяг з протоколу засідання військово - лікарської комісії Центральної військово-лікарської комісії Збройних Сил України від 20.11.2024 року №8333. У вказаному витязі зазначається про відміну "Постанови про причинний зв`язок поранень за довідкою гарнізонної ВЛК військової частини НОМЕР_2 від 07.04.2023 №3309, захворювань, як наслідків одержаної травми за довідкою госпітальної ВЛК хірургічного профілю військової частини НОМЕР_3 від 01.04.2024 №534, наслідків акубаротравми за довідкою ВЛК військової частини НОМЕР_4 від 11.06.2024 №9091/1" та зазначено, що вказані поранення та травма пов`язані із захистом Батьківщини.

Відповідно до довідки військової частини НОМЕР_1 від 05.01.2026, позивачу нараховано та виплачено додаткову винагороду (що не заперечується у позові):

за березень 2023 - 87741,93 грн. 26 днів з розрахунку 10000 грн., 4 дні з розрахунку 30000 грн.

за квітень 2023 - 40000 грн. 12 днів з розрахунку 100000 грн.

за березень 2024 - 64838,70 грн. 18 днів з розрахунку 10000 грн., 7 днів з розрахунку 30000 грн.

за квітень 2024 - 3333,33 грн. 1 день з розрахунку 100000 грн.

Зі змісту позовної заяви вбачається, що позивач вважає протиправними дії відповідача щодо не нарахування та не виплати йому у повному обсязі додаткової винагороди пропорційно із розрахунку на місяць за час перебування на стаціонарному лікуванні у зв`язку з отриманою травмою під час захисту Батьківщини та за час лікування після тяжкої травми, тому звернувся з позовом для захисту порушеного права.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з наступного.

Частиною другою статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до частини п`ятої статті 17 Конституції України держава забезпечує соціальний захист громадян України, які перебувають на службі у Збройних Силах України та в інших військових формуваннях, а також членів їхніх сімей.

Відповідно до абзацу першого пункту 1 статті 9 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" від 20 листопада 1991 №2011-XII (далі - Закон №2011-XII в редакції, чинній на час виникнення спірних відносин) держава гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби, стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів.

Згідно з пунктами другим-третім статті 9 Закону №2011-XII до складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення. Грошове забезпечення визначається залежно від посади, військового звання, тривалості, інтенсивності та умов військової служби, кваліфікації, наукового ступеня і вченого звання військовослужбовця. Грошове забезпечення підлягає індексації відповідно до закону.

Грошове забезпечення виплачується у розмірах, що встановлюються Кабінетом Міністрів України, та повинно забезпечувати достатні матеріальні умови для комплектування Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів кваліфікованим особовим складом, враховувати характер, умови служби, стимулювати досягнення високих результатів у службовій діяльності. Порядок виплати грошового забезпечення визначається Міністром оборони України, керівниками центральних органів виконавчої влади, що мають у своєму підпорядкуванні утворені відповідно до законів України військові формування та правоохоронні органи, керівниками розвідувальних органів України (абзаци перший, другий пункту 4 статті 9 Закону №2011-XII).

У зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України "Про правовий режим воєнного стану" Указом Президента України від 24.02.2022 №64/2022 "Про введення воєнного стану в Україні", затвердженим Законом України від 24.02.2022 №2102-IX "Про затвердження Указу Президента України "Про введення воєнного стану в Україні", постановлено ввести в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24.02.2022 строком на 30 діб.

Пунктами 2 та 4 Указу Президента України від 24.02.2022 №64/2022 "Про введення воєнного стану в Україні", затвердженим Законом України від 24.02.2022 №2102-IX "Про затвердження Указу Президента України "Про введення воєнного стану в Україні", визначено військовому командуванню (Генеральному штабу Збройних Сил України, командуванням видів, окремих родів військ (сил) Збройних Сил України, управлінням оперативних командувань, командирам військових з`єднань, частин Збройних Сил України, Державної прикордонної служби України, Державної спеціальної служби транспорту, Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації України, Національної гвардії України, Служби безпеки України, Служби зовнішньої розвідки України, Управління державної охорони України) разом із Міністерством внутрішніх справ України, іншими органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування запроваджувати та здійснювати передбачені Законом України "Про правовий режим воєнного стану" заходи і повноваження, необхідні для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави. Кабінету Міністрів України невідкладно: 1) ввести в дію план запровадження та забезпечення заходів правового режиму воєнного стану в Україні; 2) забезпечити фінансування та вжити в межах повноважень інших заходів, пов`язаних із запровадженням правового режиму воєнного стану на території України.

На момент виникнення спірних у цій справі відносин, як станом і на час розгляду судом цієї адміністративної справи, строк дії воєнного стану в Україні продовжено.

Відповідно до статті 1 Закону України від 12.05.2015 №389-VIII "Про правовий режим воєнного стану" (далі - Закон №389-VIII в редакції, чинній на час виникнення спірних відносин) воєнний стан - це особливий правовий режим, що вводиться в Україні або в окремих її місцевостях у разі збройної агресії чи загрози нападу, небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності та передбачає надання відповідним органам державної влади, військовому командуванню, військовим адміністраціям та органам місцевого самоврядування повноважень, необхідних для відвернення загрози, відсічі збройної агресії та забезпечення національної безпеки, усунення загрози небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності, а також тимчасове, зумовлене загрозою, обмеження конституційних прав і свобод людини і громадянина та прав і законних інтересів юридичних осіб із зазначенням строку дії цих обмежень.

Статтею 16 Закону №389-VIII передбачено, що за рішенням Ради національної безпеки і оборони України, введеним у дію в установленому порядку указом Президента України, утворені відповідно до законів України військові формування залучаються разом із правоохоронними органами до вирішення завдань, пов`язаних із запровадженням і здійсненням заходів правового режиму воєнного стану, згідно з їх призначенням та специфікою діяльності.

На виконання Указів Президента України від 24.02.2022 №64 "Про введення воєнного стану в Україні" та №69 "Про загальну мобілізацію" Кабінетом Міністрів України прийнято Постанову №168.

Абзацом 1 пункту 1 Постанови Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року №168 "Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану" (далі - Постанова №168 у редакції яка діяла впродовж спірних у даній справі періодів) установлено, що на період воєнного стану особам рядового і начальницького складу Державної служби з надзвичайних ситуацій, особам начальницького складу управління спеціальних операцій Національного антикорупційного бюро та поліцейським виплачується додаткова винагорода в розмірі до 30000 гривень пропорційно в розрахунку на місяць, а тим з них, які беруть безпосередню участь у бойових діях або забезпечують здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах їх ведення (здійснення), зокрема на тимчасово окупованій Російською Федерацією території України, на території між позиціями сил оборони та позиціями військ держави-агресора, у період здійснення зазначених заходів, розмір такої додаткової винагороди збільшується до 100000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах. Особам рядового і начальницького складу територіальних (міжрегіональних) воєнізованих формувань Державної кримінально-виконавчої служби, що залучаються Головнокомандувачем Збройних Сил до складу оперативно-стратегічного угруповання відповідної групи військ для безпосередньої участі у бойових діях або забезпечення здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах проведення воєнних (бойових) дій у період здійснення зазначених заходів, виплачується додаткова винагорода в розмірі до 100000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах.

Відповідно до абзацу 1 пункту 1-2 Постанови №168 виплата додаткової винагороди здійснюється на підставі наказів командирів (начальників).

Також Постановою №168 (у редакції, чинній на час спірних у даній справі періодів) передбачено, що до наказів про виплату додаткової винагороди, збільшеної до 100000 гривень, включаються особи, зазначені у пунктах 1 та 1-1, у тому числі такі, які: у зв`язку з пораненням (контузією, травмою, каліцтвом), пов`язаним із захистом Батьківщини, а для поліцейських та осіб рядового і начальницького складу служби цивільного захисту - із участю у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах їх ведення (здійснення), зокрема на тимчасово окупованій Російською Федерацією території України, на території між позиціями сил оборони та позиціями військ держави-агресора, у період здійснення зазначених заходів, перебувають на стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоров`я (у тому числі закордонних), включаючи час переміщення з одного лікарняного закладу охорони здоров`я до іншого, або перебувають у відпустці для лікування після поранення (контузії, травми або каліцтва) у зв`язку із отриманням тяжкого поранення за висновком (постановою) військово-лікарської (лікарсько-експертної, медичної) комісії.

Пунктом 11 Розділу XXXIV Порядку виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам, затвердженого наказом Міністерства оборони України від 07 червня 2018 року №260 (далі - Порядок №260 в редакції, чинній на час спірних у даній справі періодів) передбачено, що у період дії воєнного стану до наказів про виплату додаткової винагороди в розмірі 100 000 гривень також включаються військовослужбовці, які у зв`язку з пораненням (контузією, травмою або каліцтвом), отриманим після введення воєнного стану та пов`язаним із захистом Батьківщини, перебувають на стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоров`я (у тому числі закордонних), включаючи час переміщення з одного лікарняного закладу охорони здоров`я до іншого, або перебувають у відпустці для лікування після поранення (контузії, травми або каліцтва) у зв`язку з отриманням тяжкого поранення за висновком (постановою) військово-лікарської (лікарсько-експертної, медичної) комісії,- за весь час (періоди) перебування на такому лікуванні або у відпустці.

При цьому пунктами 9, 10 Розділу XXXIV Порядку №260 встановлено, що виплата додаткової винагороди здійснюється на підставі наказів: командирів (начальників) військових частин - особовому складу військової частини; керівника органу військового управління - командирам (начальникам) військових частин. Накази про виплату додаткової винагороди за минулий місяць видаються до 5 числа поточного місяця на підставі рапортів командирів підрозділів.

Згідно пункту 12 Розділу XXXIV Порядку №260 підставою для видання наказу про виплату додаткової винагороди в розмірі 100000 гривень у зв`язку з пораненням (контузією, травмою, каліцтвом), пов`язаним із захистом Батьківщини, є довідка про обставини травми (поранення, контузії, каліцтва), форму якої визначено додатком 5 до Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України, затвердженого наказом Міністра оборони України від 14 серпня 2008 року №402, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 17 листопада 2008 року за №1109/15800, видана командиром військової частини, де проходить службу або перебуває у відрядженні військовослужбовець, яка містить інформацію про обставини отримання військовослужбовцем поранення (травми, контузії, каліцтва) під час захисту Батьківщини.

Отже, виплата додаткової винагороди в розмірі до 100000,00 грн пропорційно в розрахунку на місяць, виплачується, зокрема, військовослужбовцям Збройних Сил України, які у зв`язку з пораненням (контузією, травмою, каліцтвом), пов`язаним із захистом Батьківщини, перебуваючи безпосередньо в районах ведення (здійснення) бойових дій, зокрема на тимчасово окупованій Російською Федерацією території України, на території між позиціями сил оборони та позиціями військ держави-агресора, у період здійснення зазначених заходів, перебувають (перебували) на стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоров`я (у тому числі закордонних), включаючи час переміщення з одного лікарняного закладу охорони здоров`я до іншого. При цьому Постанова №168 не містить жодних обмежень щодо періоду та/або кількості перебувань на стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоров`я, пов`язаних із пораненням, одержаним при захистом Батьківщини, за які виплачується збільшена до 100000 гривень винагорода. Підставою для видання наказу про виплату додаткової винагороди в розмірі 100000 гривень є довідка про обставини травми, видана командиром військової частини, де проходить службу або перебуває у відрядженні військовослужбовець, яка містить інформацію про обставини отримання військовослужбовцем поранення. Така довідка видається відповідно до наказу командира військової частини.

Також положеннями Постанови №168 передбачено право військовослужбовців на виплату їм додаткової винагороди в розмірі 100000,00 грн з розрахунку на місяць пропорційно часу перебування у відпустці для лікування після тяжкого поранення за висновком (постановою) військово-лікарської (лікарсько-експертної, медичної) комісії.

Конструкція зазначених вище норм передбачає, що підставами для включення військовослужбовця (в даному випадку - позивача) до наказу про виплату додаткової винагороди, збільшеної до 100000 гривень, є:

- отримання поранення (контузії, травми, каліцтва), пов`язаного із захистом Батьківщини;

- перебування на стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоров`я (у тому числі закордонних), включаючи час переміщення з одного лікарняного закладу охорони здоров`я до іншого;

- перебування у відпустці для лікування після тяжкого поранення за висновком (постановою) військово-лікарської (лікарсько-експертної, медичної) комісії.

Додаткова винагорода в розмірі 100000 грн. виплачується відповідно до наказу командира військової частини за період перебування військовослужбовця на стаціонарному лікуванні у зв`язку з пораненням (контузією, травмою, каліцтвом), пов`язаним із захистом Батьківщини, та у відпустці для лікування після тяжкого поранення за висновком (постановою) військово-лікарської (лікарсько-експертної, медичної) комісії.

Постанова № 168 не містить жодних обмежень щодо періоду та/або кількості перебувань на стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоров`я, пов`язаних із пораненням, одержаним при захисті Батьківщини або перебувають у відпустці для лікування після тяжкого поранення за висновком (постановою) військово-лікарської (лікарсько-експертної, медичної) комісії, за які виплачується збільшена до 100000 гривень винагорода.

Аналогічний висновок щодо застосування норм матеріального права викладений у постановах Верховного Суду від 16.05.2024 у справі № 520/16191/23 та від 27.11.2024 у справі № 380/20587/23.

Спірним у даній справі є наявність підстав для виплати позивачу додаткової винагороди з розрахунку 100000 грн. пропорційно дням перебування на стаціонарному лікуванні у зв"язку з отриманою травмою під час захисту Батьківщини та у відпустках після лікування у зв"язку з отриманням тяжкої травми (поранення) за період з 15.03.2023 по 28.05.2023 та з 24.03.2024 по 01.05.2024.

Що стосується додаткової винагороди за період перебування на стаціонарному лікуванні.

Відповідно до довідки про обставини травми, виданої військовою частиною НОМЕР_1 від 12.04.2023, 15.03.2023 старший солдат ОСОБА_1 під час безпосередньої участі у бойових діях, піл час захисту Батьківщини, а саме виконання бойових завдань у складі підрозділу військової частини НОМЕР_1 в районі АДРЕСА_1 внаслідок ворожого артилерійського обстрілу отримав: поєднане вогнепальне осколкове поранення голови, шиї, грудей, попереку, кінцівок. Дотичне вогнепальне осколкове поранення обличчя. Вогнепальне осколкове сліпе поранення шиї зліва. Непроникаюче вогнепальне осколкове поранення передньої черевної стінки. Непроникаюче вогнепальне осколкове сліпе поранення поперекової ділянки зліва. Множинні вогнепальні осколкові поранення лівої верхньої кінцівки з наявністю сторонніх тіл (металевих осколків). Вогнепальне осколкове сліпе поранення лівого стегна. Акубаротравма. Постравматична перфорація лівої барабанної перетинки. Лівобічна комбінована приглуховатість з тяжким порушенням слуху. Правобічна сенсоневральна приглуховатість з незначним порушенням слуху. Суб`єктивний шум у вухах.

У зв"язку з отриманою травмою (пораненням) позивач перебував :

16.03.2023 - на лікуванні в КНП "Лозівське територіальне медичне об`єднання" Лозівської міської ради Харківської області , що підтверджується випискою №1574;

з 16.03.2023 по 19.03.2023 - на лікуванні у військово-медичному клінічному центрі Північного регіону, що підтверджується випискою №4081. Діагноз: Поєднане вогнепальне осколкове поранення голови, шиї, грудей, попереку, кінцівок (15.03.2023). Дотичне вогнепальне осколкове поранення обличчя. ВОСП шиї зліва. Множинні ВОСП лівої верхньої кінцівки з наявністю сторонній тіл. ВОСП лівого стегна.

з 19.03.2023 по 06.04.2023 - на лікуванні в КНП Харківської обласної ради "Обласний госпіталь ветеранів війни", що підтверджується випискою №1145;

з 23.04.2023 по 28.04.2023 - перебував на лікуванні у військово-медичному клінічному центрі Північного регіону, що підтверджується випискою №6633. Діагноз: стан після ВТ (від 15.03.2023). Посттравматична лівобічна перфорація б/ перетинки. Посттравматична лівобічна нейросенсорна приглуховатість.

з 24.03.2024 по 01.04.2024 - на лікуванні у військово-медичному клінічному центрі Північного регіону , що підтверджується випискою №3678. Діагноз: стан після ВТ (15.03.2023).

Відповідно до довідки військової частини НОМЕР_1 від 05.01.2026, позивачу нараховано та виплачено додаткову винагороду (що не заперечується у позові):

за березень 2023 - 87741,93 грн. 26 днів з розрахунку 10000 грн., 4 дні з розрахунку 30000 грн.

за квітень 2023 - 40000 грн. 12 днів з розрахунку 100000 грн.

за березень 2024 - 64838,70 грн. 18 днів з розрахунку 10000 грн., 7 днів з розрахунку 30000 грн.

за квітень 2024 - 3333,33 грн. 1 день з розрахунку 100000 грн.

Таким чином, матеріалами справи підтверджується та підтверджується також змістом позовної заяви, що позивачу за спірні періоди, які стосуються стаціонарного лікування внаслідок отриманої травми, виплачено додаткову винагороду з розрахунку 100000 грн. пропорційно дням перебування на лікування, з огляду на що, вимоги у цій частині є необґрунтованими та задоволенню не підлягають.

Що стосується невиплати позивачу додаткової винагороди з розрахунку 100000 грн. за період перебування у відпустці після лікування внаслідок отриманої травми.

Відповідачем не заперечується невиплата позивачу такої винагороди за періоди перебування у відпустці з 07.04.2023 по 23.04.2023, з 28.04.2023 по 28.05.2023, з 01.04.2024 по 01.05.2024.

Мотивуючи відсутність підстав для виплати позивачу за вказані періоди додаткової винагороди з розрахунку 100000 грн., відповідач посилається на те, що відповідно до довідок ВЛК про потребу у наданні відпусток після лікування, травма кваліфікується як легка.

Суд не погоджується з такими доводами, з огляду на таке.

Як вже зазначалося, положеннями Постанови №168 передбачено право військовослужбовців на виплату їм додаткової винагороди в розмірі 100000,00 грн з розрахунку на місяць пропорційно часу перебування у відпустці для лікування після тяжкого поранення за висновком (постановою) військово-лікарської (лікарсько-експертної, медичної) комісії.

Що стосується періодів з 07.04.2023 по 23.04.2023 та з 28.04.2023 по 28.05.2023.

У період з 07.04.2023 по 23.04.2023 позивач перебував у відпустці за станом здоров`я на 30 календарних днів на підставі довідки ВЛК від 07.04.2023 №3309.

Так, відповідно до довідки ВЛК військової частини НОМЕР_2 від 07.04.2023 №3309 поранення пов"язане з проходженням військової служби. Травма легкого ступеня важкості.

З 28.04.2023 по 28.05.2023 позивач перебував у відпустці за станом здоров`я на 30 календарних днів на підставі довідки ВЛК від 28.04.2023 №928.

Відповідно до довідки ВЛК військової частини НОМЕР_3 від 28.04.2023 №928, травма, так, пов"язана із захистом Батьківщини. Травма кваліфікується, як легка.

Разом з тим, 07.08.2023 гарнізонною ВЛК №1 в/ч НОМЕР_2 проведено медичний огляд позивача, за наслідками якого складено довідку від 07.08.2023 №6153. У довідці зазначено, що травма (наслідки поранення та ВТ отриманої 15.03.2023) так, пов"язана із захистом Батьківщини. Травма тяжкого ступеня.

Вказана довідка є чинною та ніким не скасована.

Також, суд зазначає, що відповідно витягу з протоколу засідання військово - лікарської комісії Центральної військово-лікарської комісії Збройних Сил України від 20.11.2024 року №8333 відмінено , зокрема, постанову про причинний зв`язок поранень за довідкою гарнізонної ВЛК військової частини НОМЕР_2 від 07.04.2023 №3309 та зазначено, що вказані поранення та травма пов`язані із захистом Батьківщини.

Враховуючи викладене, суд зазначає, що позивач має право на виплату додаткової винагороди з розрахунку 100000 грн. за період з 07.04.2023 по 23.04.2023 та з 28.04.2023 по 28.05.2023, оскільки, як підтверджується довідками гарнізонної ВЛК та витягом з протоколу ЦВЛК, у вказані період позивач перебував у відпустці для лікування після тяжкого поранення (травми), пов"язаної з захистом Батьківщини.

Крім того, з 01.04.2024 по 01.05.2024 позивач перебував у відпустці за станом здоров`я на 30 календарних днів на підставі довідки ВЛК від 01.04.2024 №534.

Відповідно до довідки ВЛК військової частини НОМЕР_3 від 01.04.2024 №534, стан після лівобічної мірингопластики з каналопластикою з приводу вибухової травми (15.03.2023), акубаротравми. Захворювання, так, пов"язане з проходженням військової служби.

Тобто, у вказаний період позивач перебував у відпустці для лікування що стосується отриманої вибухової травми.

Відповідно до довідки ВЛК від 11.06.2024 №9091/1 проведено медичний огляд позивача за наслідками якого встановлено:

Наслідки вибухової травми (15.03.2023) акубаротравми з посттравматичним пошкодженням барабанної перетинки ліворуч, лікованої оперативно 29.03.2024 - лівобічна мірингопластика з каналопластикою; 27.04.2023 - лівобічна мірингопластика, у вигляді лівобічного післяопераційного адгезивного отиту, лівобічної комбінованої приглухуватості з тяжким порушенням слуху (70 дБ). правобічної сенсоневральної приглухуватості з незначними порушеннями слуху (32 дБ); Суб`єктивного шуму у вухах.

Травма, ТАК, пов`язана з проходженням військової служби. Травма кваліфікується як тяжка.

Позивачем до матеріалів справи було долучено Витяг з протоколу засідання військово - лікарської комісії Центральної військово-лікарської комісії Збройних Сил України від 20.11.2024 року №8333.

У вказаному витязі зазначається про відміну "Постанови про причинний зв`язок поранень за довідкою гарнізонної ВЛК військової частини НОМЕР_2 від 07.04.2023 №3309, захворювань, як наслідків одержаної травми за довідкою госпітальної ВЛК хірургічного профілю військової частини НОМЕР_3 від 01.04.2024 №534, наслідків акубаротравми за довідкою ВЛК військової частини НОМЕР_4 від 11.06.2024 №9091/1" та зазначено, що вказані поранення та травма пов`язані із захистом Батьківщини.

Таким чином, довідку ВЛК військової частини НОМЕР_3 від 01.04.2024 №534 відмінено в частині встановлення причинного зв"язку отриманої травми та пов"язано її з захистом Батьківщини. При цьому, ступінь тяжкості отриманої травми (поранення) ЦВЛК не відмінено. Відповідно до довідки ВЛК від 11.06.2024 №9091/1 отримана травма тяжкого ступня. Вказана довідка у цій частині є чинною.

Факт отримання вищевказаних медичних документів відповідач не заперечує.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що позивач має право на виплату додаткової винагороди з розрахунку 100000 грн. за період з 01.04.2024 по 01.05.2024 оскільки у вказаний період позивач перебував у відпустці для лікування після тяжкої травми, пов"язаної із захистом Батьківщини, тому дії відповідача щодо невиплати позивачу вказаних коштів є протиправними.

При цьому, суд враховує позицію Європейського суду з прав людини (в аспекті оцінки аргументів учасників справи у касаційному провадженні), сформовану в пункті 58 рішення у справі "Серявін та інші проти України" (№4909/04): згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" (Ruiz Torija v. Spain), серія A, 303-A, п. 29).

Інші доводи та заперечення сторін не спростовують вище встановленого судом та не мають визначального значення для вирішення спору по суті.

Судом враховується, що згідно з п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.

Відповідно до частини 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно з частинами 1, 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Згідно положень ст. 90 Кодексу адміністративного судочинства України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що адміністративний позов підлягає частковому задоволенню.

Керуючись статтями 242-246, 295 КАСУ,

вирішив:

Позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 . РНОКПП/ЄДРПОУ: НОМЕР_5 ) до Військової частини НОМЕР_1 ( АДРЕСА_3 . РНОКПП/ЄДРПОУ: НОМЕР_6 ), про визнання протиправною бездіяльності, зобов`язання вчинити дії, задовольнити частково.

Визнати протиправними дії військової частини НОМЕР_1 щодо не нарахування та не виплати ОСОБА_1 додаткову винагороду відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 №168 "Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану" з розрахунку 100 000 грн. пропорційно дням перебування у відпустці для лікування після поранення (контузії, травми або каліцтва) у зв`язку із отриманням тяжкого поранення за висновком (постановою) військово-лікарської (лікарсько-експертної, медичної) комісії з 07.04.2023 по 23.04.2023, з 28.04.2023 по 28.05.2023, з 01.04.2024 по 01.05.2024.

Зобов"язати військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 додаткову винагороду відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 №168 "Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану" з розрахунку 100 000 грн. пропорційно дням перебування у відпустці для лікування після поранення (контузії, травми або каліцтва) у зв`язку із отриманням тяжкого поранення за висновком (постановою) військово-лікарської (лікарсько-експертної, медичної) комісії з 07.04.2023 по 23.04.2023, з 28.04.2023 по 28.05.2023, з 01.04.2024 по 01.05.2024, з урахуванням виплачених сум.

В іншій частині позову відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Рішення суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя О.В. Капинос

12.03.26