Суд: Донецький окружний адміністративний суд
Інстанція: Перша
Юрисдикція: Адміністративне
Категорія: військового обліку, мобілізаційної підготовки та мобілізації
Дата: 09 березня 2026 р.
Справа: №200/7245/25
Суддя: Михайлик А.С.
Україна
Донецький окружний адміністративний суд
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
10 березня 2026 року Справа№200/7245/25
Донецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Михайлик А.С. розглянув у письмову провадженні за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 , Комісії з розгляду питань надання військовозобов`язаним відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії, -
ЗМІСТ ПОЗОВНИХ ВИМОГ ТА ЗАПЕРЕЧЕНЬ
ОСОБА_1 звернувся до Донецького окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до ІНФОРМАЦІЯ_1 , в якому просить суд:
визнати протиправним та скасувати рішення, оформлене протоколом комісії з питань надання військовозобов`язаним відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації на особливий період при ІНФОРМАЦІЯ_2 №26 від 05.09.2025, в частині відмови у наданні відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації на особливий період, та про яке проінформовано повідомленням 05.09.2025 №09/8281;
зобов`язати ІНФОРМАЦІЯ_3 в особі Комісії при ІНФОРМАЦІЯ_4 прийняти рішення про надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації та прийняти рішення про надання або відмову у наданні відстрочки на підставі пункту 5 частини першої статті 23 Закону України Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію від 21.10.1993 № 3543-XII.
В обґрунтування заявлених вимог позивач зазначив, що має право на відстрочку від призову під час мобілізації згідно з пунктом 3 частини першої статті 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію від 21.10.1993 № 3543-XII», у зв`язку з чим ним було підготовлено документи для оформлення відстрочки, копії яких завірено ОСОБА_1 особисто шляхом проставлення напису “згідно з оригіналом, дата, підпис та ПІБ”, для долучення їх до заяви про оформлення відстрочки. Разом з копіями вказаних документів ОСОБА_1 було особисто подано заяву за встановленою формою до Комісії ІНФОРМАЦІЯ_5 засобами поштового звязку. Відмова відповідача надати відстрочку за цією заявою ґрунтується на тому, що заява та документи, що підтверджують право на відстрочку або копій таких документів, засвідчених в установленому порядку, подано позивачем не особисто, що унеможливлює здійснення перевірки підстави для надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації та її оформлення, яка здійснюється територіальними центрами комплектування та соціальної підтримки відповідно до частини 7 статті 23 ЗУ “Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію”. Таку відмову позивач вважає протиправною, оскільки ані положеннями Закону №2232-ХІІ, ані Закону №3543-XII, ані Порядком №560 не встановлено обов`язку особистого відвідування особою територіального центру комплектування та соціальної підтримки для подання заяви та документів на відстрочку. Обов`язок особисто повідомити не означає особисто прибути. При цьому, у спірних правовідносинах комісія ІНФОРМАЦІЯ_5 не ставить під сумнів той факт, що заява про відстрочку була направлена ОСОБА_1 особисто, а до заяви додано неналежним чином завірені документи. Відсутні будь-які дані від комісії ІНФОРМАЦІЯ_5 про те, що за результатами перевірки виявлено факти, які б вказували на відсутність підстав для надання відстрочки ОСОБА_1 .
У відповіді на відзив відповідача 1 позивач вказав, що копії документів було завірено ним особисто шляхом, зауважив на відсутності в законодавстві положень із вимогою завіряти копії документів безпосередньо в ТЦК та СП та/або у нотаріуса для долучення їх до заяви про оформлення відстрочки. За змістом відповіді задля перевірки чинності медичного висновку про дитину-інваліда № 184, дійсного до 27.09.2024 відповідач мав подати запити та/або перевірити відомості щодо наявності статусу “дитина з інвалідністю”. Позивач також зазначив, що відправлення ним документів для отримання відстрочки з м. Миколаїв не впливають на прийняття рішення щодо оформлення такої відстрочки. Крім цього, зауважив, що порушення правил військового обліку, інших нормативно правових актів, що стосуються процедури мобілізації є підставою притягнення до адміністративної відповідальності військовозобов`язаних, втім, відповідачем не надано доказів, що позивач був притягнутий до відповідальності у встановленому порядку.
Відповідач 1, ІНФОРМАЦІЯ_6 , проти задоволення заявлених позивачем вимог заперечував, підстави незгоди із позовом визначив в наданому до суду відзиві. За змістом відзиву відмова у наданні позивачу відстрочки обумовлена тим, що копії документів, доданих до заяви, не засвідчені належним чином згідно з постановою КМУ №560 від 16.05.2024; наданий медичний висновок про дитину-інваліда № 184 дійсний до 27.09.2024, тобто, діючого висновку не було надано; документи надіслані поштою з м. Миколаїв, що свідчить про відсутність військовозобов`язаного за місцем реєстрації, та ставить під сумнів його доброчесність з приводу виконання вимог чинного законодавства, відповідно до вимог п.2 ч. 1 ст. 37 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу».
Відповідач 2, Комісія для розгляду питань надання військовозобов`язаним відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період ІНФОРМАЦІЯ_1 , відзив на позов не надала.
ПРОЦЕСУАЛЬНІ ДІЇ У СПРАВІ
Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 24.09.2025 провадження у справі відкрито, справу призначено до розгляду у спрощеному позовному провадженні без виклику сторін. Ухвалою від 24.11.2025 витребувано додаткові докази у справі, залучено до участі у справі як другого відповідача Комісію з розгляду питань надання військовозобов`язаним відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Відповідно до ч. 5 ст. 250 Кодексу адміністративного судочинства України датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення.
ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ ОБСТАВИНИ
Позивач, – ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , РНОКПП НОМЕР_1 , перебуває на військовому обліку як військовозобов`язаний у ІНФОРМАЦІЯ_2 (відповідач 1).
Відповідно до опису вкладення поштового відправлення 21.08.2025 позивачем направлено ІНФОРМАЦІЯ_2 заяву про оформлення відстрочки на підставі п. 5 ч. 1 статті 23 ЗУ “Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію”, до якої додано копії: паспорту громадянина України НОМЕР_2 , копія картки платника податків, копія військово-облікового документу, усвідоцтва про народження НОМЕР_3 на ім`я ОСОБА_2 , медичного висновку №184 про дитину-інваліда віком до 18 років за формою 080/о від 27.09.2022 року на ім`я ОСОБА_2
05.09.2025 Комісією з розгляду питань надання військовозобов`язаним відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період ІНФОРМАЦІЯ_1 , на засіданні розглянуто вказану заяву про відстрочку та прийнято рішення про відмову у надання відстрочки, що оформлено протоколом № 26. У протоколі вказано, що відмова прийнята: "у зв`язку із відсутністю особистого подання заяви та документів, що підтверджують право на відстрочку, або копій таких документів, засвідчених в установленому порядку, що унеможливлює здійснення перевірки підстав для надання військовозобов`язаним відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації та її оформлення, яка здійснюється територіальними центрами комплектування та соціальної підтримки відповідно до частини 7 статті 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію».".
Про прийняте комісією рішення про відмову у наданні відстрочки, оформлене протоколом від 05.09.2025 № 26 позивача проінформовано повідомленням від 05.09.2025 № 09/8281 за підписом голови Комісії.
ДЖЕРЕЛА ПРАВА Й АКТИ, ОЦІНКА АРГУМЕНТІВ ТА ВИСНОВКИ СУДУ
Відповідно до ст. 1 Закону України "Про військовий обов`язок і військову службу" № 2232-XII від 25.03.1992 (далі – Закон № 2232-XII) захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України є конституційним обов`язком громадян України. Військовий обов`язок установлюється з метою підготовки громадян України до захисту Вітчизни, забезпечення особовим складом Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, а також правоохоронних органів спеціального призначення та Державної спеціальної служби транспорту, посади в яких комплектуються військовослужбовцями. Військовий обов`язок включає у тому числі проходження військової служби.
Указом Президента України № 64/2022 від 24.02.2022 у зв`язку з військовою агресією РФ проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України "Про правовий режим воєнного стану", постановлено ввести в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24.02.2022.
Строк дії воєнного часу неодноразово продовжувався відповідними Указами Президента України і триває на теперішній час.
Указом Президента України № 69/2022 «Про загальну мобілізацію» від 24.02.2022 оголошено про загальну мобілізацію. Пунктом 8 цього Указу вказано місцевим органам виконавчої влади у взаємодії з територіальними центрами комплектування та соціальної підтримки, за участю органів місцевого самоврядування та із залученням підприємств, установ та організацій усіх форм власності, фізичних осіб-підприємців організувати та забезпечити в установленому порядку: 1) своєчасне оповіщення і прибуття громадян, які призиваються на військову службу, прибуття техніки на збірні пункти та у військові частини; 2) здійснення призову військовозобов`язаних, резервістів на військову службу, їх доставки до військових частин та установ Збройних Сил України, Національної гвардії України, Служби безпеки України, Державної прикордонної служби України, Державної спеціальної служби транспорту, Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації України, інших військових формувань України; 3) виділення тимчасово будівель, споруд, земельних ділянок, транспортних та інших матеріально-технічних засобів, надання послуг Збройним Силам України, Національній гвардії України, Службі безпеки України, Державній прикордонній службі України, Державній спеціальній службі транспорту, Державній службі спеціального зв`язку та захисту інформації України та іншим військовим формуванням України відповідно до мобілізаційних планів.
Законом України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію" від 21.10.1993 №3543-XII (далі - Закон № 3543-XII) встановлено правові основи мобілізаційної підготовки та мобілізації в Україні.
Відповідно до ст. 1 Закону № 3543-XII мобілізацією є - комплекс заходів, здійснюваних з метою планомірного переведення національної економіки, діяльності органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ і організацій на функціонування в умовах особливого періоду, а Збройних Сил України, інших військових формувань, сил цивільного захисту - на організацію і штати воєнного часу. Мобілізація може бути загальною або частковою та проводиться відкрито чи приховано.
У відповідності до ч. 1 ст. 22 Закону № 3543-XII громадяни зобов`язані:
з`являтися за викликом до територіального центру комплектування та соціальної підтримки у строк та місце, зазначені в повістці (військовозобов`язані, резервісти Служби безпеки України - за викликом Центрального управління або регіонального органу Служби безпеки України, військовозобов`язані, резервісти розвідувальних органів України - за викликом відповідного підрозділу розвідувальних органів України), для взяття на військовий облік військовозобов`язаних чи резервістів, визначення їх призначення на особливий період, направлення для проходження медичного огляду;
надавати в установленому порядку під час мобілізації будівлі, споруди, транспортні засоби та інше майно, власниками яких вони є, Збройним Силам України, іншим військовим формуванням, силам цивільного захисту з наступним відшкодуванням державою їх вартості в порядку, встановленому законом;
проходити медичний огляд для визначення придатності до військової служби згідно з рішенням військово-лікарської комісії чи відповідного районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки, закладів охорони здоров`я Служби безпеки України, а у розвідувальних органах України - за рішенням керівників відповідних підрозділів або військово-лікарської комісії Служби зовнішньої розвідки України, розвідувального органу Міністерства оборони України, центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони державного кордону.
Громадяни, які перебувають на військовому обліку, в добровільному порядку реєструють свій електронний кабінет призовника, військовозобов`язаного чи резервіста.
При цьому, згідно із п. 5 ч. 1 ст. 23 Закону № 3543-XII не підлягають призову на військову службу під час мобілізації військовозобов`язані жінки та чоловіки, опікуни, піклувальники, прийомні батьки, батьки-вихователі, які виховують дитину з інвалідністю віком до 18 років.
Згідно з ч.ч. 7-8 ст. 23 Закону № 3543-XII перевірка підстав щодо надання військовозобов`язаним відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації та її оформлення здійснюється територіальними центрами комплектування та соціальної підтримки.
Відстрочка від призову на військову службу під час мобілізації може оформлюватися за допомогою Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів на підставі даних, отриманих з інших державних реєстрів або баз даних, які підтверджують, що військовозобов`язаний має право на одну з вищезазначених відстрочок. Порядок оформлення відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації за допомогою цього реєстру визначається Кабінетом Міністрів України.
Порядок організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 30.12.2022 №1487.
Порядок організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 30.12.2022 №1487.
Відповідно до п. 2 Порядку № 1487 військовий облік є складовою змісту мобілізаційної підготовки держави. Він полягає у цілеспрямованій діяльності державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій щодо: фіксації, накопичення та аналізу наявних людських мобілізаційних ресурсів за військово-обліковими ознаками; здійснення заходів із забезпечення виконання встановлених правил військового обліку призовниками, військовозобов`язаними та резервістами; подання відомостей (персональних та службових даних) стосовно призовників, військовозобов`язаних та резервістів до органів ведення Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів.
Згідно з пп. 11 п. 1 Правил військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів (додаток 2 до Порядку № 1487) призовники, військовозобов`язані та резервісти повинні подавати щороку до 1 жовтня до районних (міських) територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки документи, що підтверджують право громадян на відстрочку від призову на базову військову службу.
18.05.2024 набрав чинності Порядок проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 16.05.2024 № 560 (далі - Порядок № 560).
Відповідно до п. 56 цього Порядку відстрочка від призову на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період надається військовозобов`язаним з підстав, визначених статтею 23 Закону України “Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію”.
Як вказано у п. 57 Порядку № 560, для розгляду питань надання військовозобов`язаним відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період при районних (міських) територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки (відокремлених відділах) утворюються комісії у такому складі:
голова комісії - керівник районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки (відокремленого відділу);
члени комісії - представники апарату, структурних підрозділів (освіти та науки, охорони здоров`я, соціального захисту населення, служби у справах дітей, центру надання адміністративних послуг) районної, міської держадміністрації (військової адміністрації).
Згідно з пунктом 58 Порядку № 560 (в редакції, чинній на час виникнення спірних відносин між сторонами) за наявності підстав для одержання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період військовозобов`язані (крім заброньованих та посадових (службових) осіб, зазначених у підпунктах 16-23 пункту 1 додатка 5) особисто подають на ім`я голови комісії районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки або його відділу (військовозобов`язані СБУ чи розвідувальних органів - голові Комісії в Центральному управлінні або регіональному органі СБУ чи відповідному розвідувальному органі) за місцем перебування на військовому обліку заяву за формою згідно з додатком 4, до якої додаються документи, що підтверджують право на відстрочку, або копії таких документів, засвідчені в установленому порядку, зазначені у переліку згідно з додатком 5.
Під час подання заяви військовозобов`язаний пред`являє військово-обліковий документ (військово-обліковий документ в електронній формі). Заява військовозобов`язаного підлягає обов`язковій реєстрації в день її подання.
Відповідно до пункту 60 Порядку № 560 (в редакції, чинній на час виникнення спірних відносин між сторонами) комісія вивчає отримані заяву та підтвердні документи, оцінює законність підстав для надання відстрочки, за потреби готує запити до відповідних органів державної влади, інших державних органів для отримання інформації, що підтверджує право заявника на відстрочку, або використовує інформацію з публічних електронних реєстрів. Орган державної влади, інший державний орган здійснює розгляд відповідного запиту протягом п`яти робочих днів з дати його отримання.
Підтвердження достовірності та/або перевірка відомостей, зазначених у заяві, здійснюються шляхом електронної інформаційної взаємодії Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів з іншими державними реєстрами або базами (банками) даних.
На підставі розгляду отриманих документів комісія ухвалює рішення про надання або відмову у наданні відстрочки. Рішення комісії оформляється протоколом.
У разі коли комісія надіслала відповідні запити до органів державної влади, інших державних органів для отримання інформації, строк розгляду заяви та документів, що підтверджують право військовозобов`язаного на відстрочку, не перевищує 15 календарних днів. У разі неотримання від органу державної влади, іншого державного органу відповіді на запит комісія не пізніше ніж на п`ятнадцятий день з дати реєстрації заяви приймає рішення на підставі поданих заявником документів. Про відсутність відповіді від органу державної влади, іншого державного органу на запит зазначається в протоколі.
Про прийняте комісією рішення заявникові повідомляється у спосіб, зазначений військовозобов`язаним у заяві про надання відстрочки, засобами телефонного, електронного або поштового зв`язку не пізніше ніж на наступний день після ухвалення такого рішення.
У разі позитивного рішення військовозобов`язаному видається довідка із зазначенням строку відстрочки за формою згідно з додатком 6.
Про відмову у наданні відстрочки військовозобов`язаному повідомляється письмово із зазначенням причини відмови за формою згідно з додатком 7. Таке рішення може бути оскаржене у судовому порядку.
До ухвалення комісією рішення військовозобов`язаний не підлягає призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період.
У разі неможливості провести перевірку наявності у військовозобов`язаного підстав для відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період за допомогою Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів та інших державних реєстрів або баз (банків) даних територіальний центр комплектування та соціальної підтримки (Центральне управління або регіональні органи СБУ чи відповідний підрозділ розвідувальних органів) повідомляє такому військовозобов`язаному засобами телефонного, електронного або поштового зв`язку про необхідність надання ним відповідних підтвердних документів для продовження раніше наданої відстрочки.
Таким чином, положеннями Закону № 2232-XII, Порядку № 1487 встановлено, що військовозобов`язані зобов`язані виконувати правила військового обліку, зокрема, з`являтися за викликом до територіального центру комплектування та соціальної підтримки у строк та місце, зазначені в повістці; повинні подавати щороку до 1 жовтня до районних (міських) територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки документи, що підтверджують право громадян на відстрочку від призову на базову військову службу, а згідно з пунктом 58 Порядку № 560, за наявності підстав для одержання відстрочки, - особисто подати на ім`я голови комісії районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки або його відділу відповідну заяву, до якої додаються документи, що підтверджують право на відстрочку.
Порядком № 560 та Порядком № 1487 встановлено випадки, коли особа має прибути, з`явитися до територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, військових частин Збройних Сил, інших військових формувань, органів тощо.
При цьому, оформлення відстрочки не належить до таких випадків, відтак, в позивача відсутній обов`язок з`являтись до ТЦК та СП для вирішення питання надання йому відстрочки, що водночас не унеможливлює отримання ним відстрочки, оскільки комісія не в праві вимагати на власний розсуд від позивача додаткових, не визначених законодавством умов для її отримання.
Зокрема, розділ Порядку № 560, яким врегульовано питання надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації та її оформлення (пункти 56-67) також не визначає особистого прибуття або явки особи для оформлення відстрочки, отже доводи щодо необхідності позивачу прибути для надання таких документів виходять за межі повноважень відповідачів.
Відповідач 2 зазначив у протоколі від 05.09.2025 № 26, що відмова у наданні відстрочки прийнята з підстав неподання особисто позивачем заяви та документів, що підтверджують право на відстрочку, або засвідченими в установленому законом порядку їх копіями, що унеможливлює здійснення перевірки підстав надання відстрочки та її оформлення, яка здійснюється територіальними центрами комплектування та соціальної підтримки відповідно до ч. 7 ст. 23 Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію".
Посилання відповідача 1 у відзиві на позов про те, що відмова у наданні позивачу відстрочки обумовлена засвідченням копій документів, доданих до заяви із порушенням постанови КМУ №560 від 16.05.2024; наданння медичного висновку про дитину-інваліда № 184 із строком дії до 27.09.2024; відсутністю позивача за місцем реєстрації через направлення заяви поштою з м. Миколаїв, - суд до уваги не приймає, оскільки такі доводи не покладались в обґрунтування спірного рішення, оформленого протоколом №26 від 05.09.2025. Крім цього, відповідачем не повідомлено у чому саме полягає неналежність оформлення копій документів та яким чином надіслання документів з м. Миколаїв впливає на оформлення відстрочки.
Суд зазначає, що відповідачі не зазначили, у чому полягає неможливість проведення перевірки підстав надання позивачу відстрочки при тому, що згідно з п. 60 Порядку № 560 перевірка таких підстав проводиться за допомогою Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів на підставі даних, отриманих з інших державних реєстрів або баз (банків) даних. Тобто, комісія наділена повноваженнями самостійно збирати документи, що підтверджують право заявника на відстрочку у випадку недостатності даних.
Відповідачами не доведено під час розгляду справи факту неможливості вирішення питання оформлення позивачу відстрочки на підставі отриманих документів або з використанням права комісії на самостійне збирання документів (у випадку недостатності поданих заявником), використанням інформації з публічних електронних реєстрів, Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів, інших баз та джерел тощо.
Згідно з ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Відповідно до ст. 19 Конституції України правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
З огляду на наведене, позивач, надіславши поштовим зв`язком від власного імені заяву про надання відстрочки та додані до неї документи для вирішення питання про її надання дотримався процедури особистого їх подання (направлення).
В суду відсутні підстави для сумніву у тому, що заява складена позивачем особисто, крім цього, вказане підтверджено позивачем у позовній заяві, тож, волевиявлення позивача є зрозумілим.
Матеріалами справи підтверджено перебування позивача на військову обліку у відповідача 1. Не є спірною обставина отримання відповідачами заяви позивача про надання йому відстрочки та доданих до них документів, за наслідком розгляду якої прийнято рішення про відмову у її задоволенні, оформлене протоколом Комісії від 05.09.2025 № 26.
Згідно з ч. 2 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Матеріалами справи підтверджено надіслання позивачем комісії заяви та документів для розгляду питання надання відстрочки. Викладені у оскаржуваному протоколі Комісії від 05.09.2025 № 26 причини для відмови у її наданні є безпідставними. Відповідачами не доведено чинення дій, необхідних для вирішення питання надання позивачу відстрочки щодо отримання недостатніх відомостей, за встановлення нормами чинного законодавства можливості отримання необхідної інформації з державних реєстрів, баз даних, направлення відповідних запитів тощо для отримання інформації у випадку недостатності певних відомостей. Під час розгляду справи відповідачами не доведено неможливості провести перевірку підстав у позивача щодо надання відстрочки, передбачену ч. 7 ст. 23 Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію" та Порядком № 560 та необхідності особистої явки позивача для подання заяви про відстрочку.
Враховуючи зазначене суд дійшов висновку, що Комісія під час розгляду заяви позивача про надання йому відстрочки, за наслідком розгляду якої прийнято рішення про відмову у її задоволенні, оформлене протоколом Комісії від 05.09.2025 № 26, діяла із порушенням вимог ч. 2 ст. 2 КАС України, зокрема, не на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; без використання повноважень з метою, з якою це повноваження надано; не обґрунтовано, без урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії).
Відповідно до пункту 1 Положення про територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23.02.2022 №154 (далі - Положення), територіальні центри комплектування та соціальної підтримки є органами військового управління, що забезпечують виконання законодавства з питань військового обов`язку і військової служби, мобілізаційної підготовки та мобілізації.
Територіальні центри комплектування та соціальної підтримки утворюються в Автономній Республіці Крим, областях, мм. Києві та Севастополі, інших містах, районах, районах у містах.
Залежно від обсягів облікової, призовної та мобілізаційної роботи утворюються районні (об`єднані районні), міські (районні у містах, об`єднані міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки (далі - районні територіальні центри комплектування та соціальної підтримки).
Відповідно до змісту пункту 11 Положення районні територіальні центри комплектування та соціальної підтримки оформляють для військовозобов`язаних, резервістів відстрочки від призову під час мобілізації, які надаються в установленому порядку, та проводять перевірку підстав їх надання, ведуть спеціальний облік військовозобов`язаних.
Відповідно до ст. 43 КАС України здатність мати процесуальні права та обов`язки в адміністративному судочинстві (адміністративна процесуальна правоздатність), особисто здійснювати свої адміністративні процесуальні права та обов`язки належить, у тому числі, органам державної влади, іншим державним органам.
Згідно зі змістом пунктом 58, 60 Порядку № 560 особи подають заяви про надання відстрочки до районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки або його відділу (на ім`я голови комісії, що діє при такому ТЦК та СП, та якою вирішується питання надання особі відстрочки); комісія вивчає отримані заяву та підтвердні документи, на підставі розгляду отриманих документів ухвалює рішення про надання або відмову у наданні відстрочки. Рішення комісії оформляється протоколом.
Згідно з матеріалами справи рішення про відмову позивачу у наданні відстрочки оформлене протоколом Комісії з розгляду питань надання військовозобов`язаним відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період ІНФОРМАЦІЯ_1 № 26 та прийнято на засіданні Комісії 05.09.2025.
Відтак, належним відповідачем у цій справі щодо вимог позивача про визнання протиправним та скасування вказаного рішення і зобов`язання прийняти рішення про надання або відмову у наданні позивачу відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації є Комісія з розгляду питань надання військовозобов`язаним відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період ІНФОРМАЦІЯ_1 , що є органом, вповноваженим на прийняття рішення стосовно спірного питання.
З огляду на висновок судом про протиправність відмови позивачу у наданні відстрочки з підстав, визначених в протоколі № 26 від 05.09.2025, суд дійшов висновку про обґрунтованість вимог позивача про визнання протиправним та скасування рішення, оформленого протоколом Комісії з питань надання військовозобов`язаним відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації на особливий період ІНФОРМАЦІЯ_1 № 26 від 05.09.2025, в частині відмови ОСОБА_1 у наданні відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації на особливий період, та про яке проінформовано повідомленням 05.09.2025 №09/8281.
Вимоги позивача про зобов`язання «прийняти рішення про надання ОСОБА_1 відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації» та «прийняти рішення про надання або відмову у наданні відстрочки» в одній частині фактично дублюються, а в іншій частині - про зобов`язання прийняти рішення безпосередньо про надання відстрочки, є передчасними, оскільки таке питання має бути вирішено Комісію при повторному розгляді заяви позивача про надання відстрочки, за наслідком розгляду якої було прийнято скасоване судом рішення, оформлене протоколом № 26 від 05.09.2025.
Відтак, вказані позовні вимоги підлягають задоволенню в частині зобов`язання Комісії прийняти рішення про надання або відмову позивачу у наданні відстрочки на підставі пункту 5 частини першої статті 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» від 21.10.1993 № 3543-XII, з урахуванням висновків суду, викладених в цьому рішенні.
Враховуючи наведене, заявлений позов підлягає задоволенню частково.
Відповідно до ч.ч. 1, 3, 8 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа. При частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору. У випадку зловживання стороною чи її представником процесуальними правами або якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони суд має право покласти на таку сторону судові витрати повністю або частково незалежно від результатів вирішення спору.
Сума сплаченого позивачем судового збору у сумі 968,96 грн (з урахуванням звернення із позовом через систему «Електронний Суд»), враховуючи виникнення спору внаслідок неправильних дій Комісії, підлягає стягненню з бюджетних асигнувань відповідача 1, оскільки при ньому діє вказана комісія.
Беручи до уваги викладене вище та керуючись ст.ст. 2, 3, 5, 9, 12, 15, 19, 22, 25, 32, 72, 76, 77, 79, 139, 194, 205, 241-243, 245, 246, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
ВИРІШИВ:
Позовні вимоги ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до ІНФОРМАЦІЯ_1 ( АДРЕСА_2 , код ЄДРПОУ НОМЕР_4 ), Комісії з розгляду питань надання військовозобов`язаним відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період ІНФОРМАЦІЯ_1 ( АДРЕСА_2 ) про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії, - задовольнити частково.
Визнати протиправним та скасувати рішення, оформлене протоколом Комісії з питань надання військовозобов`язаним відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації на особливий період ІНФОРМАЦІЯ_1 №26 від 05.09.2025, в частині відмови ОСОБА_1 у наданні відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації на особливий період, та про яке проінформовано повідомленням 05.09.2025 року №09/8281.
Зобов`язати Комісію з питань надання військовозобов`язаним відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації на особливий період ІНФОРМАЦІЯ_1 прийняти рішення про надання або відмову у наданні відстрочки ОСОБА_1 на підставі пункту 5 частини першої статті 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» від 21.10.1993 № 3543-XII, з урахуванням висновків суду, викладених в цьому рішенні.
У задоволенні решти позовних вимог відмовити.
Стягнути з бюджетних асигнувань ІНФОРМАЦІЯ_1 на користь ОСОБА_1 судовий збір у сумі 968,96 гривень (дев`ятсот шістдесят вісім гривень дев`яносто шість копійок).
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення суду або якщо справу було розглянуто в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Суддя А.С. Михайлик
Оригінал: reyestr.court.gov.ua