Рішення від 11 березня 2026 р. у справі №160/34996/25 — Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 березня 2026 рокуСправа №160/34996/25

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді: Букіної Л.Є., розглянувши у спрощеному позовному провадженні без повідомлення (виклику) учасників справи (у письмовому провадженні) адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправною бездіяльність та зобов`язання вчинити певні дії,-

У С Т А Н О В И В:

До Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшов позов ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 , в якому позивач просить:

- визнати протиправною бездіяльність ІНФОРМАЦІЯ_1 щодо не нарахування та невиплати ОСОБА_1 додаткової винагороди, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 року № 168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану», у розмірі, збільшеному до 100 000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно дням перебування на стаціонарному лікуванні та у відпустці за станом здоров`я внаслідок тяжкого поранення, пов`язаного із захистом Батьківщини, за період з 07.10.2022 по 15.08.2023;

- зобов`язати ІНФОРМАЦІЯ_2 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 додаткову винагороду, передбачену постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 року № 168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану», у розмірі, збільшеному до 100 000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно дням перебування на стаціонарному лікуванні та у відпустці за станом здоров`я внаслідок тяжкого поранення, пов`язаного із захистом Батьківщини, за період з 07.10.2022 по 15.08.2023 у сумі 1 029 032.26 гривень.

В обґрунтування позовних вимог позивач вказав, що в порушення постанови Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 № 168 у період з 07.10.2022 по 15.08.2023 після отриманої травми та у зв`язку з перебуванням на стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоров`я, додаткова щомісячна винагорода у збільшеному до 100 000 грн розмірі, встановлена постановою Кабінету Міністрів України № 168 від 28.02.2022, не виплачувалась. Таку бездіяльність відповідача, вважає протиправною та такою, що суперечить встановленим чинним законодавством України нормам.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 12.01.2026 р. відкрито спрощене позовне провадження без повідомлення учасників процесу. Тією ж ухвалою суду запропоновано відповідачу надати відзив на позовну заяву.

Відповідач правом на надання відзиву не скористався.

Дослідивши письмові докази, долучені до матеріалів справи, проаналізувавши відповідні норми чинного законодавства, суд виходить із такого.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , у Збройних Силах України з лютого 2022 року за мобілізацією, призваний на військову службу ІНФОРМАЦІЯ_4 .

Згідно із довідки командира військової частини НОМЕР_1 №2472 від 02.11.2022 року 06 жовтня 2022 року позивач отримав вибухову травму у вигляді цефалгічного синдрому під час захисту Батьківщини, біля н.п. Бахмут Донецької області.

07.10.2022 року позивач був доправлений до КНП «Центральна міська клінічна лікарня Дружківської міської ради».

Згідно із виписного епікризу від 11.10.2025р. медичне лікування було проведено за протоколом, позивача виписано з відділення та рекомендовано лікування за місцем дислокації.

Начальником медичної служби, ст. лейтенанта ОСОБА_2 складено рапорт про те, що ОСОБА_1 звільняється від виконання службових обов`язків з 11.10.2022 року по 15.10.2022 року, перебуває у підрозділі, в зв`язку з лікуванням після ВТ, у вигляді цефалгічного синдрому та видано направлення №1974 від 14.10.2022 року на стаціонарне лікування.

18 жовтня 2022 року позивач прибув до стаціонару КНП «Криворізька міська лікарня №5» Криворізької міської ради для реабілітаційного лікування, оскільки 15.10.2025р. він виїхав з частини, 16.10.2022 це була неділя, лікарів в лікарні не було, 17 жовтня він прибув до лікарні, але оформлений був лише 18.10.2022, оскільки звільнилося місце.

Згідно із виписки із медичної картки хворого №5712 позивач перебував на стаціонарному лікуванні у КНП «Криворізька міська лікарня №5» Криворізької міської ради з 18.10.2022 року по 01.11.2022 року та за результатами лікування потребував звільнення від службових обов`язків та фізичного навантаження на 6 календарних днів за станом здоров`я.

03.11.2022 року позивачем був складений рапорт на ім`я командира в/ч НОМЕР_2 щодо надання дозволу на направлення позивача на військово-лікарську комісію для встановлення придатності до проходження військової служби, в зв`язку з наявністю скарг на погане самопочуття та погіршення стану здоров`я після отриманої 06.10.2022 року вибухової травми.

03 листопада 2022 року начальником медичної служби ст. лейтенантом м/с командиром в/ч НОМЕР_1 позивачу видано направлення №2521 на медичний огляд військово-лікарською комісією з метою визначення придатності до несення військової служби.

09 листопада 2022 року проведено медичний огляд позивача і згідно довідки військово-лікарської комісії №6154 від 09.11.2022 року встановлено, що він потребує стаціонарного лікування.

10 листопада 2022 року позивача було направлено на стаціонарне лікування (направлення №2626 від 10.11.2022 року) до КП «Дніпропетровський обласний госпіталь ветеранів війни «ДОР».

В зазначеному госпіталі на стаціонарному лікування в неврологічному відділенні позивач перебував з 11.11.2022 по 25.11.2022 та з 25.11.2022 по 12.12.2022.

12 грудня 2022 року позивача було виписано для подальшого лікування в ОПЛ АДРЕСА_1 .

В стаціонарі неврологічного відділення КП «Дніпропетровська багатопрофільна клінічна лікарня з надання психіатричної допомоги» Дніпропетровської обласної ради позивач перебував з 12.12.2022 по 12.01.2023 та з 12.01.2023 по 30.01.2023, що підтверджується відповідними виписками із медичної карти амбулаторного (стаціонарного) хворого.

30 січня 2023 року позивач був виписаний з медичного закладу для подальшого лікування ДОКЛ ім. І.І. Мечникова психоматичне відділення.

З 30 січня 2023 року по 15 лютого 2023 року позивач прибував в стаціонарі психоневрологічного відділення КП «Дніпропетровська обласна клінічна лікарня ім.І.І. Мечникова» ДОР. За результатами проведеного лікування звільнений від виконання службових обов`язків на 6 днів.

16 лютого 2023 позивача було направлено на медичний огляд військово-лікарською комісією з метою визначення придатності до несення військової служби.

20 лютого 2023 року позивач поступив до стаціонару відділення хірургічної клініки (шпиталю), де перебував до 27 лютого 2023 року.

Згідно довідки військово-лікарської комісії від 27 лютого 2023 року №767 було встановлено, що позивач має травму тяжкого ступеню, пов`язаною із захистом Батьківщини та потребує відпустки за станом здоров`я строком на 30 календарних днів.

Згідно відпускного квитка від 27 лютого 2023 року №1171 старший лейтенант ОСОБА_1 звільнений у відпустку для лікування у зв`язку з хворобою з 27 лютого 2023 року по 28 березня 2023 року.

В подальшому позивач перебував на стаціонарному лікуванні в наступних медичних закладах:

з 29 березня 2023 по 19 квітня 2023 – шпиталь м. Дніпро неврологічне відділення А4615;

з 1 квітня 2023 по 02.05.2023 – МЛК – 21 м. Дніпро;

з 02 травня 2023 по 15 серпня 2023 – Дніпропетровський військовий госпіталь в/ч НОМЕР_3

08 серпня 2023 року госпітальна військово-лікарська комісія в/ч НОМЕР_3 , за розпорядженням командира військової частини НОМЕР_1 №1675 від 28.03.2023 провела медичний огляд з метою визначення ступеню придатності до військової служби.

Згідно із свідоцтва про хворобу №2645 від 10.08.2023 – 11.08.2023 позивача визнано непридатним до військової служби з виключенням з військового обліку.

Відповідно до витягу із наказу командувача військ оперативного командування « ІНФОРМАЦІЯ_5 » від 21.08.2023 №373 відповідно до пункту другого частини четвертої статті 26 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» звільнено з військової служби у відставку за пунктом «б» (за станом здоров`я – на підставі висновку (постанови) військово-лікарської комісії про непридатність до військової служби з виключенням з військового обліку) старшого лейтенанта ОСОБА_1 , який перебуває в розпорядженні командира військової частини НОМЕР_4 , колишнього командира стрілецького взводу стрілецької роти військової частини НОМЕР_1 .

Згідно витягу з наказу начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 (по стройовій частині) від 04.09.2023 року №189 старшого лейтенанта ОСОБА_1 , який перебував у розпорядженні начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 , відповідно до пункту 2 частини четвертої статті 26 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» звільненого за підпунктом «б» за станом здоров`я) з 04 вересня 2023 року виключено із списків особового складу ІНФОРМАЦІЯ_1 та всіх видів забезпечення.

Зазначений витяг з наказу містить перелік обов`язкових виплат, які підлягали виплаті позивачу, в тому числі на підставі постанови Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року №168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і навчальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час воєнного стану» додаткову винагороду в розмірі 100000 (сто тисяч) у розрахунку на місяць на 31 липня 2023 року та за період з 01 серпня по 15 серпня 2023 (включно). Позивач заперечує отримання виплат по зазначеній постанові і наголошує, що як військовослужбовець ВЧ НОМЕР_1 , він отримав під час артилерійського обстрілу при виконанні військової служби на захисті Батьківщини, тяжке поранення та перебував на безперервному лікуванні в період з 07.10.2022р. по 15.08.2023р.

Позивач неодноразово в усній формі звертався на адресу Міністерства оборони України та ІНФОРМАЦІЯ_1 з офіційною заявою щодо невідкладного погашення заборгованості з виплати належного йому грошового зобов`язання, але дане питання не було вирішено, виплати грошового забезпечення із розрахунку в сумі 100000,00 гривень на місяць під час стаціонарного лікування, реабілітації або відпустки для лікування після тяжкого поранення ОСОБА_1 не проведені.

04.09.2025 року на адресу Міністерства оборони України та ІНФОРМАЦІЯ_1 був направлений адвокатський запит стосовно надання в письмовому вигляді офіційної інформації щодо причин наявності заборгованості та не проведення виплат грошового забезпечення в сумі 100000,00 гривень на місяць ОСОБА_1 як військовослужбовцю, який отримав під час артилерійського обстрілу при виконанні ним військової служби на захисті Батьківщини тяжке поранення та перебував на безперервному стаціонарному лікуванні в період з 07.10.2022р. по 15.08.2023р. Від Міністерства оборони України відповіді не надійшло, а від ІНФОРМАЦІЯ_1 поштовий конверт повернувся.

Позивач звернувся до суду оскільки вважає, що відповідачем в неналежному розмірі нарахована та виплачена додаткова винагорода за період перебування на стаціонарному лікуванні та у період перебування у відпустці після поранення.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, що склалися, суд зазначає наступне.

Згідно частин 1-3 статті 1 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» № 2232-XII від 25.03.1992 (далі - Закон № 2232-XII) захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України є конституційним обов`язком громадян України. Військовий обов`язок установлюється з метою підготовки громадян України до захисту Вітчизни, забезпечення особовим складом Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, а також правоохоронних органів спеціального призначення та Державної спеціальної служби транспорту, посади в яких комплектуються військовослужбовцями. Військовий обов`язок включає у тому числі проходження військової служби. Статтею 2 Закону № 2232-XII встановлено, що проходження військової служби здійснюється громадянами України - у добровільному порядку (за контрактом) або за призовом.

Спеціальним законом, який здійснює правове регулювання відносин між державою і громадянами України у зв`язку з виконанням ними конституційного обов`язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, а також визначає загальні засади проходження в Україні військової служби, порядок проходження військової служби, права та обов`язки військовослужбовців є Закон України Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей (далі - Закон № 2011-XII).

Відповідно до статті 9 цього Закону держава гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби, стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів. Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері праці та соціальної політики, інші центральні органи виконавчої влади відповідно до їх компетенції розробляють та вносять у встановленому порядку пропозиції щодо грошового забезпечення військовослужбовців. До складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення.

Грошове забезпечення виплачується у розмірах, що встановлюються Кабінетом Міністрів України, та повинно забезпечувати достатні матеріальні умови для комплектування Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів кваліфікованим особовим складом, враховувати характер, умови служби, стимулювати досягнення високих результатів у службовій діяльності.

Механізм та умови виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України, визначений Порядком виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам, затвердженим наказом Міністерства оборони України №260 від 07.06.2018, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 26.06.2018 за № 745/32197 (далі - Порядок № 260).

Згідно з пунктом 2 вказаного Порядку, грошове забезпечення військовослужбовця включає: щомісячні основні види грошового забезпечення; щомісячні додаткові види грошового забезпечення; одноразові додаткові види грошового забезпечення.

До щомісячних основних видів грошового забезпечення належать: посадовий оклад; оклад за військовим званням; надбавка за вислугу років.

До щомісячних додаткових видів грошового забезпечення належать: підвищення посадового окладу; надбавки; доплати; винагорода військовослужбовцям, які обіймають посади, пов`язані з безпосереднім виконанням завдань із забезпечення кібербезпеки та кіберзахисту; премія.

До одноразових додаткових видів грошового забезпечення належать: винагороди (крім винагороди військовослужбовцям, які обіймають посади, пов`язані з безпосереднім виконанням завдань із забезпечення кібербезпеки та кіберзахисту); допомоги.

Пунктом 3 Порядку №260 встановлено, що підставами для розрахунку та виплати основних і додаткових видів грошового забезпечення є: штат військової частини (установи, організації) (далі - військова частина); накази про призначення на посаду та зарахування до списків особового складу військової частини, про вступ до виконання обов`язків за посадою, в тому числі тимчасово, про зарахування в розпорядження; накази про встановлення та виплату основних і додаткових видів грошового забезпечення; накази про присвоєння військових звань; грошовий атестат або довідка про грошові виплати (за винятком осіб, призваних (прийнятих) на військову службу за контрактом, у тому числі під час проходження строкової військової служби).

Відповідно до пункту 17 Порядку №260, на період дії воєнного стану виплата грошового забезпечення особам офіцерського, старшинського, сержантського та рядового складу може встановлюватися за окремим рішенням Міністра оборони України.

На виконання Указів Президента України від 24.02.2022 № 64 «Про введення воєнного стану в Україні» та № 69 «Про загальну мобілізацію» Кабінет Міністрів України 28.02.2022 прийняв Постанову № 168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану» (далі - Постанова № 168).

Згідно пункту 1 Постанови № 168 (в редакції чинній на дату виникнення спірних правовідносин) установлено, що на період дії воєнного стану військовослужбовцям Державної прикордонної служби (та деяким іншим передбаченим у постанові категоріям осіб), виплачується додаткова винагорода в розмірі 30 000 гривень щомісячно, а тим з них, які беруть безпосередню участь у бойових діях або забезпечують здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів (у тому числі військовослужбовцям строкової служби), - розмір цієї додаткової винагороди збільшується до 100 000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах.

Виплата такої додаткової винагороди здійснюється на підставі наказів командирів (начальників).

Пунктом 5 зазначеної постанови передбачено, що вона набирає чинності з моменту опублікування і застосовується з 24.02.2022.

У контексті наведеного відслідковується, що сам факт виконання військовослужбовцями обов`язків військової служби (несення військової служби), без виконання умов визначених Постановою №168, не покладає на відповідача обов`язок видавати наказ про нарахування та виплату позивачу додаткової грошової винагороди у розмірі 100 000 грн.

За таких обставин, документальне підтвердження безпосередньої участі військовослужбовця у бойових діях є достатньою підставою для нарахування такому військовослужбовцю додаткової винагороди у розмірі 100 000 грн.

Виплата такої додаткової винагороди здійснюється на підставі наказів командирів (начальників).

Абзацом 4 п.1 Постанови №168 встановлено, що відповідно до наказів про виплату додаткової винагороди, збільшеної до 100000 гривень, включаються особи, зазначені у цьому пункті, у тому числі ті, які: у зв`язку з пораненням (контузією, травмою, каліцтвом), пов`язаним із захистом Батьківщини, а для поліцейських та осіб рядового і начальницького складу служби цивільного захисту - із участю у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів, перебувають на стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоров`я (у тому числі закордонних), включаючи час переміщення з одного лікарняного закладу охорони здоров`я до іншого, або перебувають у відпустці для лікування після тяжкого поранення за висновком (постановою) військово-лікарської (лікарсько-експертної, медичної) комісії.

П.6 Постанови №168 передбачена виплата додаткової винагороди здійснюється щомісячно за наказами по особовому складу, які видаються на підставі рапортів керівників структурних підрозділів Служби зовнішньої розвідки України за списками:

військовослужбовців, які беруть безпосередню участь у бойових діях або здійснення заходів, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, перебуваючи безпосередньо в районах їх здійснення, на тимчасово окупованій Російською Федерацією території України, на території між позиціями сил оборони та позиціями військ держави-агресора, які мають право на отримання щомісячної додаткової винагороди у розмірі 100 000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах та кількості днів місяця за який вона виплачується;

військовослужбовців, які мають право на отримання щомісячної додаткової винагороди в розмірі 30 000 гривень пропорційно в розрахунку на місяць часу виконання завдань, передбачених пунктом 3 цього розділу.

Розмір виплати за кожний календарний день визначається шляхом ділення максимального розміру додаткової винагороди (30 000 або 100 000 гривень) на кількість календарних днів у місяці, за який здійснюється виплата, з урахуванням пунктів 2 та 3 цього розділу.

З аналізу наведених норм Постанови №168 вбачається встановлення лише дві умови, необхідні для виплати збільшеної до 100 000 гривень винагороди, за час перебування на лікуванні в закладах охорони здоров`я, а саме:

- пов`язаність поранення (контузії, травми, каліцтва), із захистом Батьківщини,

- факт перебування на стаціонарному лікуванні внаслідок такого поранення.

Відповідно до п. 11 статті 10-1 Закону «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» № 2011-ХІІ, у зв`язку з хворобою військовослужбовця йому надається відпустка для лікування із збереженням грошового та матеріального забезпечення на підставі висновку військово-лікарської комісії. Тривалість такої відпустки визначається характером захворювання.

Відповідно до пункту 18 ст. 10 Закону № 2011-ХІІ(в редакції чинній на момент існування спірних відносин) в особливий період під час дії воєнного стану військовослужбовцям можуть надаватися частина щорічної, основної відпустки, а також відпустка за сімейними обставинами та з інших поважних причин із збереженням грошового забезпечення. Кожна із зазначених відпусток може бути надана тривалістю не більш як 10 календарних днів без урахування часу, необхідного для проїзду в межах України до місця проведення відпустки та назад, але не більше двох діб в один кінець. Частина щорічної основної відпустки може бути надана один раз протягом календарного року за умови одночасної відсутності не більше 30 відсотків загальної чисельності військовослужбовців певної категорії відповідного підрозділу.

За змістом пункту 19 статті 10-1 вказаного Закону надання військовослужбовцям у період, передбаченим пунктом 18 цієї статті, інших видів відпусток припиняється, крім відпустки у зв`язку з хворобою або для лікування після поранення за висновком (постановою) військово-лікарської комісії.

З аналізу наведених норм, станом на час виникнення спірних правовідносин, слідує, що в особливий період під час дії воєнного стану військовослужбовцям можуть надаватися, зокрема, відпустки у зв`язку з хворобою або для лікування після поранення за висновком (постановою) військово-лікарської комісії, але додаткова винагорода, розмір якої збільшується до 100 000 гривень, виплачується на підставі наказів командирів (начальників) за підтвердженням таких обставин:

- у зв`язку з пораненням (контузією, травмою, каліцтвом), пов`язаним із захистом Батьківщини;

- перебуванням військовослужбовця у відпустці для лікування після тяжкого поранення за висновком (постановою) військово-лікарської (лікарсько-експертної, медичної) комісії.

Тобто, Законом № 2011-ХІІ визначено випадки надання відпустки у період воєнного стану, а Постановою КМ України № 168 встановлено підстави та порядок виплати додаткової винагороди.

Отже, право особи на отримання додаткової винагороди за Постановою КМ України №168 у цьому випадку пов`язується з:

- наявністю у військовослужбовця поранення (контузії, травми, каліцтва), пов`язаним із захистом Батьківщини;

- перебуванням військовослужбовця у відпустці для лікування після тяжкого поранення за висновком (постановою) військово-лікарської (лікарсько-експертної, медичної) комісії.

При цьому, не зважаючи на те, що спеціальним законодавством врегульовано основні засади державної політики у сфері соціального захисту військовослужбовців та членів їх сімей (Закон № 2011-ХІІ), ним не врегульовано порядок виплати спірної додаткової винагороди. Оскільки порядок та підстави виплати спірної додаткової винагороди регулюється постановою КМ України № 168, саме його норми підлягають застосуванню у цьому випадку.

Окрім того, згідно пункту 2-1 Постановою КМ України № 168 встановлено, що порядок і умови виплати додаткової винагороди, передбаченої цією постановою, визначаються керівниками відповідних міністерств та державних органів.

З метою врегулювання виплати військовослужбовцям додаткової винагороди, Міністром оборони України видано Окреме доручення № 912/з/29 від 23 червня 2022 року, пунктом 7 якого визначено, що у період дії воєнного стану, до наказів про виплату додаткової винагороди, збільшеної до 100 000 гривень також, включати військовослужбовців, які у зв`язку з пораненням (контузією, травмою, каліцтвом), пов`язаним із захистом Батьківщини, перебувають на стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоров`я (у тому числі закордонних), - з дня отримання такого поранення, включаючи час переміщення до лікарняного закладу (в тому числі з одного лікарняного закладу охорони здоров`я до іншого), або перебувають у відпустці для лікування після тяжкого поранення за висновком (постановою) військово-лікарської (лікарсько- експертної комісії).

Керівникам військово-лікарських (лікарсько-експертних) комісій закладів охорони здоров`я в системі Міністерства оборони України при наданні рекомендацій про потребу у відпустці за станом здоров`я військовослужбовцям, які одержали поранення (травму, контузію, каліцтво) під час захисту Батьківщини, після закінчення стаціонарного лікування у військовому (цивільному) лікувальному закладі одночасно надавати висновки про ступінь важкості поранення для прийняття рішення командирами військових частин цих військовослужбовців щодо надання їм відпустки для лікування після тяжкого поранення виплати винагороди у розмірі 100 000 гривень за час цієї відпустки.

Суд зазначає, що прийняття Міністром оборони України Окремого доручення від 23.06.2022 № 912/з/29 узгоджується з повноваженнями, визначеними пунктом 17 Порядку № 260, а тому воно підлягає врахуванню при вирішенні питання про виплату додаткової допомоги, передбаченої Постановою № 168.

Таким чином, відповідно до вимог пункту 1 Постанови КМ України № 168, п.7 Окремого доручення Міністра оборони № 912/з/29 єдиною підставою для включення позивача до наказу командира військової частини на виплату оспорюваної додаткової винагороди у збільшеному розмірі до 100 000 гривень за періоди відпустки та відповідно набуття права на її нарахування, виплату є виключно Довідка ВЛК.

Підставою для видання наказу щодо виплати додаткової винагороди в розмірі 100 000 грн. є довідка про отримання поранення (травми, контузії, каліцтва), визначена додатком 5 до Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України, затвердженого наказом Міністра оборони України від 14.08.2008 № 402 (далі - довідка), видана командиром військової частини, де проходить службу або перебуває у відрядженні військовослужбовець, яка містить інформацію про обставини отримання військовослужбовцем поранення (травми, контузії, каліцтва), під час захисту Батьківщини.

У довідці обов`язково зазначати: військове звання, прізвище, ім`я, по батькові, рік народження військовослужбовця, який отримав поранення (контузію, травму, каліцтво), пов`язаного із захистом Батьківщини; інформацію про поранення (контузію, травму, каліцтво) (дату отримання, вид, характер і локацію поранення (контузії, травма, каліцтва)), яка вносяться на підставі медичного висновку спеціаліста; обставини, за яких було отримано поранення (контузію, травму, каліцтво) під час захисту Батьківщини, із зазначенням бойових (спеціальних) завдань, які виконував військовослужбовець під час отримання ним травм (поранення, контузії, каліцтва); підстави видачі довідки (наказ командира військової частини про отримання поранення (травми, контузії, каліцтва) військовослужбовцем, виданий на підставі журналу обліку бойових дії, бойового донесення, тощо).

Керівникам військово-лікарських (лікарсько-експертних) комісій закладів охорони здоров`я в системі Міністерства оборони України при наданні рекомендацій про потребу у відпустці за станом здоров`я військовослужбовцям, які одержали поранення (травму, контузію, каліцтво) під час захисту Батьківщини, після закінчення стаціонарного лікування у військовому (цивільному) лікувальному закладі (в тому числі закордонному) одночасно надавати медичні висновки про ступінь важкості поранення для прийняття рішення командирами військових частин цих військовослужбовців щодо надання їм відпустки для лікування після тяжкого поранення та виплати винагороди у розмірі 100 000 грн. за час цієї відпустки.

Наказом Міністерства оборони України від 25.01.2023 № 44 внесено зміни до «Порядку виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам», затвердженого наказом Міністерства оборони України від 07.06.2018 № 260, та доповнено Порядок № 260 новим розділом. Виплата додаткової винагороди на період дії воєнного стану.

Так, відповідно до пункту 10 розділу XXXIV Порядку № 260 встановлено, що у період дії воєнного стану до наказів про виплату додаткової винагороди в розмірі 100 000 гривень також включаються військовослужбовці, які:

загинули (померли внаслідок отриманих після введення воєнного стану в Україні поранень та травм, пов`язаних із захистом Батьківщини),- виплата здійснюється за весь місяць, у якому військовослужбовець загинув (помер);

захоплені в полон (крім тих, які добровільно здалися в полон) або є заручниками, а також інтерновані в нейтральні держави або безвісно відсутні (у разі, коли зазначені події сталися як до введення воєнного стану, так і після його введення),- за час перебування в полоні (заручниках) та до дня звільнення включно або за час перебування в інтернуванні та до дня повернення до України або за час безвісної відсутності;

у зв`язку з пораненням (контузією, травмою, каліцтвом), пов`язаним із захистом Батьківщини, перебувають на стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоров`я (у тому числі закордонних),- з дня отримання такого поранення, включаючи час переміщення до лікарняного закладу (в тому числі з одного лікарняного закладу охорони здоров`я до іншого), або перебувають у відпустці для лікування після тяжкого поранення за висновком (постановою) військово-лікарської (лікарсько-експертної) комісії.

Згідно із пунктом 11 Розділу XXXIV Порядку № 260 підставою для видання наказу про виплату додаткової винагороди в розмірі 100000 гривень у зв`язку з пораненням (контузією, травмою, каліцтвом), пов`язаним із захистом Батьківщини, є довідка про обставини травми (поранення, контузії, каліцтва), форму якої визначено додатком 5 до Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України, затвердженого наказом Міністра оборони України від 14 серпня 2008 року № 402, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 17 листопада 2008 року за № 1109/15800, видана командиром військової частини, де проходить службу або перебуває у відрядженні військовослужбовець, яка містить інформацію про обставини отримання військовослужбовцем поранення (травми, контузії, каліцтва) під час захисту Батьківщини.

Така довідка видається відповідно до наказу командира військової частини про отримання поранення (травми, контузії, каліцтва) військовослужбовцем.

Пунктом 12 Розділу XXXIV Порядку № 260 керівниками військово-лікарських (лікарсько-експертних) комісій закладів охорони здоров`я в системі Міністерства оборони України під час надання рекомендацій про потребу у відпустці за станом здоров`я військовослужбовцям, які одержали поранення (травму, контузію, каліцтво) під час захисту Батьківщини, після закінчення стаціонарного лікування у військовому (цивільному) лікарняному закладі (у тому числі закордонному) одночасно надаються медичні висновки про ступінь важкості поранення для прийняття рішення командирами військових частин цих військовослужбовців щодо надання їм відпустки для лікування після тяжкого поранення та виплати винагороди у розмірі 100 000 гривень за час цієї відпустки.

З системного аналізу наведених норм права вбачається, що на період дії воєнного стану військовослужбовцям, які отримали поранення (контузії, травми, каліцтва), пов`язані із захистом Батьківщини, встановлено додаткову винагороду в розмірі 100000,00 грн. за весь час безперервного перебування на стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоров`я (у тому числі закордонних), за час переміщення з одного лікарняного закладу охорони здоров`я до іншого та перебування у відпустці у зв`язку з хворобою або для лікування тяжкого поранення за висновком (постановою) військово-лікарської комісії.

З аналізу норм Постанови № 168 вбачається встановлення лише двох умов, необхідних для виплати збільшеної до 100000 гривень винагороди, а саме: пов`язаність поранення (контузії, травми, каліцтва), із захистом Батьківщини, а також факт перебування на стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоров`я (у тому числі закордонних) внаслідок такого поранення або перебування у відпустці у зв`язку із отриманням тяжкого поранення за висновком (постановою) військово-лікарської (лікарсько-експертної, медичної) комісії.

При цьому, суд зауважує, що Постанова № 168 не містить жодних обмежень щодо періоду та/або кількості перебування на стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоров`я, пов`язаних із пораненням, одержаним при захисті Батьківщини, за які виплачується у розмірі 100 000 гривень винагорода.

Згідно довідки військово-лікарської комісії від 27 лютого 2023 року №767 було встановлено, що позивач має травму тяжкого ступеню, пов`язаною із захистом Батьківщини.

Також, судом встановлено, що в результаті отриманих травм позивач перебував на стаціонарному лікуванні у період з 07.10.2022 по 15.08.2023.

Враховуючи викладене, суд доходить висновку, що позивач має право на отримання збільшеної до 100 000,00 грн винагороди протягом строку перебування на стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоров`я, у зв`язку з отриманням поранення.

Так, відповідно до пункту 11 ст. 10-1 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», військовослужбовцю на підставі висновку військово-лікарської комісії надається відпустка для лікування у зв`язку з хворобою або відпустка для лікування після поранення (контузії, травми або каліцтва) із збереженням грошового та матеріального забезпечення. Тривалість такої відпустки визначається характером захворювання, поранення (контузії, травми або каліцтва). Відпустка надається без урахування часу, необхідного для проїзду в межах України до місця проведення відпустки та назад, але не більше двох діб в один кінець. Загальний час безперервного перебування військовослужбовця в закладах охорони здоров`я та у відпустці для лікування у зв`язку з хворобою або у відпустці для лікування після поранення (контузії, травми або каліцтва) із збереженням грошового та матеріального забезпечення не може перевищувати 12 місяців поспіль. Огляд військово-лікарською комісією для вирішення питання про потребу у тривалому лікуванні проводиться не пізніше ніж через чотири місяці від початку лікування. Якщо відповідно до медичних документів закладу охорони здоров`я іноземної держави, до якого військовослужбовця направлено в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, хвороба або поранення (контузія, травма або каліцтво) військовослужбовця перешкоджає йому прибути до військово-лікарської комісії для проведення огляду з метою визначення потреби у тривалому лікуванні, такий огляд проводиться дистанційно в порядку, встановленому Міністерством оборони України. Висновок військово-лікарської комісії про потребу у тривалому лікуванні є підставою для продовження часу перебування військовослужбовця в закладах охорони здоров`я та у відпустці для лікування у зв`язку з хворобою або у відпустці для лікування після поранення (контузії, травми або каліцтва) із збереженням грошового та матеріального забезпечення на строк, визначений у такому висновку.

Не пізніше закінчення встановленого абзацом першим цього пункту строку безперервного перебування на лікуванні в закладах охорони здоров`я та у відпустці для лікування у зв`язку з хворобою або у відпустці для лікування після поранення (контузії, травми або каліцтва) військовослужбовець підлягає огляду військово-лікарською комісією для вирішення питання про його придатність до військової служби.

Після закінчення встановленого абзацом першим цього пункту строку безперервного перебування на лікуванні у закладах охорони здоров`я та у відпустці для лікування у зв`язку з хворобою або у відпустці для лікування після поранення (контузії, травми або каліцтва) військовослужбовець підлягає огляду військово-лікарською комісією для вирішення питання про придатність його до військової служби.

Після видання наказу про звільнення військовослужбовця з військової служби відпустка для лікування у зв`язку з хворобою або відпустка для лікування після поранення (контузії, травми або каліцтва) не надається..

Згідно з п. 6.13 Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України, затвердженого Наказом Міністра оборони України № 402 від 14.08.2008 (далі за текстом – Положення №402), загальний час безперервного перебування військовослужбовців у закладах охорони здоров`я (установах), у відпустці для лікування у зв`язку з хворобою та/або відпустці для лікування після поранення (контузії, травми або каліцтва) із збереженням грошового та матеріального забезпечення не може перевищувати дванадцять місяців поспіль.

Так, з матеріалів справи вбачається, що позивач з моменту отримання поранення безперервно перебуває на лікуванні в різних лікарняних закладах і на підтвердження цього має відповідні виписоки/епікризи та довідки про перебування на лікуванні на дату подання позову.

З огляду на вищевикладене, позивачем дотримано усіх умов для нарахування та виплати відповідачем додаткової винагороди у розмірі 100000,00 грн. на місяць за весь час перебування позивача на лікуванні, а саме: - наявність довідки про обставини травми (поранення, контузії, каліцтва), - пов`язаність поранення із захистом Батьківщини, - наявність документів на підтвердження факту перебування на стаціонарному лікуванні внаслідок такого поранення.

При цьому, враховуючи відсутність підстав не нарахування додаткової винагороди позивачу, відповідач протиправно не здійснив нарахування позивачу додаткову винагороду у розмірі 100000,00 грн. на місяць, чим порушив права позивача.

Згідно з статтею 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідно до статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), що міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Частиною першою статті 9 КАС України встановлено, що суд при вирішенні справи керується принципом змагальності сторін, диспозитивності та офіційного з`ясування всіх обставин у справі, відповідно до якого розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Враховуючи викладене, на підставі оцінки поданих доказів у їх сукупності, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи та системного аналізу положень законодавства України, суд вважає, що позов обґрунтований та підлягає задоволенню за виключенням вимог щодо визначення загальної суми заборгованості, адже це перебуває у виключній компетенції відповідача.

Розподіл судових витрат не здійснюється, адже позивач був звільнений від їх сплати.

Керуючись ст. 241-246, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, -

У Х В А Л И В:

Позовні вимога ОСОБА_1 – задовольнити частково.

Визнати протиправною бездіяльність ІНФОРМАЦІЯ_1 щодо не нарахування та невиплати ОСОБА_1 додаткової винагороди, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 року № 168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану», у розмірі, збільшеному до 100 000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно дням перебування на стаціонарному лікуванні та у відпустці за станом здоров`я внаслідок тяжкого поранення, пов`язаного із захистом Батьківщини, за період з 07.10.2022 по 15.08.2023.

Зобов`язати ІНФОРМАЦІЯ_2 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 додаткову винагороду, передбачену постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 року № 168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану», у розмірі, збільшеному до 100 000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно дням перебування на стаціонарному лікуванні та у відпустці за станом здоров`я внаслідок тяжкого поранення, пов`язаного із захистом Батьківщини, за період з 07.10.2022 по 15.08.2023.

У задоволенні решти позовних вимог – відмовити.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, у разі якщо її не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного перегляду справи.

Рішення суду оскаржується до Третього апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його складення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Суддя Л.Є. Букіна