Рішення від 10 березня 2026 р. у справі №160/1042/26 — Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 березня 2026 рокуСправа №160/1042/26

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Царікової О.В.,

розглянувши у письмовому провадженні у місті Дніпро адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ) до Військової частини НОМЕР_2 ( АДРЕСА_2 ; ЄДРПОУ НОМЕР_3 ) про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії,-

УСТАНОВИВ:

16.01.2026 до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_2 , в якому позивач просить:

-визнати протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_2 стосовно не виплати додаткової винагороди в розмірі до 100000 грн за період стаціонарного лікування з 27 травня 2024 року до 18 серпня 2024 року, а також виплат за знаходження у відпустці з 10.07.2024 року по 08.08.2024 року;

-зобов`язати Військову частину НОМЕР_2 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 додаткову винагороду, передбачену Постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 № 168 Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану, у розмірі, збільшеному до 100 000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно дням перебування на стаціонарному лікуванні внаслідок поранення, пов`язаного із захистом Батьківщини одержаним 27.05.2024 р. за період: з 27 травня 2024 року по 9 липня 2024 року та період перебування у відпустках для лікування після поранення з 10.07.2024 по 08.08.2024 року з урахуванням фактично виплачених сум.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що позивач проходив службу у Військовій частині НОМЕР_2 та безпосередньо бере участь в бойових діях. Зазначає, що в період з 27 травня 2024 року до 09 липня 2024 року перебував на стаціонарному лікуванні у зв`язку із отриманим пораненням при проходженні військової служби, а у період з 10 липня 2024 по 08 серпня 2024 перебував у відпустці для лікування після поранення. Однак, за вказані періоди відповідачем протиправно не нараховано та не виплачено додаткову грошову винагороду, передбачену Постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 року № 168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану» у розмірі до 100 000 гривень.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 20.01.2026 відкрито провадження у справі та призначено розгляд останньої за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи.

23.01.2026 до Дніпропетровського окружного адміністративного суду від позивача надійшла заява про зміну предмету позову (вх. №4302/26).

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 04.02.2026 у задоволенні заяви позивача про зміну предмету позову по справі №160/1042/26 відмовлено.

04.02.2026 до Дніпропетровського окружного адміністративного суду від Військової частини НОМЕР_2 надійшов відзив на позовну заяву (вх. №6849/26), в якому представник відповідача заперечує проти задоволення позовних вимог. В обґрунтування відзиву представником Військової частини НОМЕР_2 зазначено, що законодавством передбачено, що військовослужбовець отримує грошову винагороду у розмірі 100 000 грн.: - в разі перебування на стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоров`я у зв`язку з отриманням не будь-якого поранення (контузії, травми, каліцтва), а лише пов`язаного із захистом Батьківщини; - в разі перебування у відпустці для лікування після тяжкого, а не будь-якого поранення за висновком (постановою) військово-лікарської (лікарсько-експертної, медичної) комісії. Станом на момент видання наказів про виплату військовослужбовцям військової частини НОМЕР_2 додаткової винагороди позивач у стройову частину військової частини НОМЕР_2 не надав (не пред`явив): ані медичних документів, що підтверджують його перебування на стаціонарному лікуванні; ані довідок військово-лікарських комісій, що підтверджують причинний зв`язок між пораненням, у зв`язку з яким позивач перебував на стаціонарному лікуванні, та виконанням ним обов`язків з захисту Батьківщини. 2. Позивачем у стройову частину, станом на момент видання наказів про виплату військовослужбовцям військової частини НОМЕР_2 додаткової винагороди починаючи з травня 2024, не пред`являвся документ, що є однією з підстав для нарахування додаткової винагороди у розмірі 100000 грн. - довідку про перебування на стаціонарному лікуванні. Таким чином станом на момент підготовки і видання наказів про виплату військовослужбовцям військової частини НОМЕР_2 додаткової винагороди починаючи з травня 2024, посадові особи стройової частини відповідача не мали належних і допустимих документів про те, що у спірний період позивач перебуває на стаціонарному лікуванні, яке обумовлено пораненням позивача, пов`язаним із захистом Батьківщини.

Розглянувши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини справи, на яких ґрунтується адміністративний позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до наступних висновків.

Судом з матеріалів справи встановлено, що ОСОБА_1 15.08.2023 був мобілізований на військову службу відповідно до Указу Президента України від 26 липня 2023 року № 452/2023 «Про продовження строку проведення загальної мобілізації» ІНФОРМАЦІЯ_1 , та згідно наказу командира військової частини НОМЕР_2 (по стройовій частині) від 25.03.2024 № 61 був зарахований до списків особового складу військової частини НОМЕР_2 з 23.04.2024. Проходив військову службу у Військовій частині НОМЕР_2 з 24.03.2024 по 18.08.2024 (згідно довідки Військової частини НОМЕР_2 від 15.12.2025 №691/1720/ВихЗПІ).

Згідно довідки про обставини травми від 04.07.2024 №1250, яка видана Військовою частиною НОМЕР_2 , 27 травня 2024 року під час участі в бойових діях позивач отримав вогнепальне сліпе проникаюче поранення правої бічної стінки живота з пошкодженням 4 сегменту печінки. Гемоперитонеум. Вогнепальне осколкове сліпе непроникаюче поранення лівої бічної стінки грудної клітки. ВОСП лівої гомілки, стегна, передпліччя, ВОСП м`яких тканин обличчя. Вогнепальне поєднане непроникаюче черепно-мозкове поранення із вхідним отвором в лівій скроневій ділянці. Забій головного мозку 2 ступіня. Геморагічний забій лобної частки малого об`єму.

У період з 28.05.2024 по 31.05.2024 позивач проходив стаціонарне лікування у КП «Дніпропетровська обласна лікарня ім. Мечникова «ДОР» (виписка з медичної карти №е8522).

У період з 31.05.2024 року по 09.07.2024 позивач проходив стаціонарне лікування КНП «Київська міська клінічна лікарня швидкої медичної допомоги" (виписка із медичної карти №10522).

Згідно довідки військово-лікарської комісії від 09.07.2024 №1056, яка видана КНП «Київська міська клінічна лікарня швидкої медичної допомоги» Київської міської ради, ОСОБА_1 , 1991 року народження, проведено медичний огляд ВЛК, згідно якого встановлено, що поранення, ТАК, пов`язане із захистом Батьківщини. Згідно класифікатора тяжкості отриманих травм, дана травма відноситься до тяжких (наказ МОЗ України №370 від 04.07.2007) На підставі статті 81 графи II Розкладу хвороб, потребує відпустки для лікування після поранення на 30 (тридцять) календарних днів.

З 10 липня 2024 по 08 серпня 2024 року позивач перебував у відпустці після поранення.

Наказом командира Військової частини НОМЕР_2 (по стройовій частині) від 19.08.2024 №168 солдата ОСОБА_1 вважати таким, що справи та посаду здав 18 серпня 2024 року. З 18 серпня 2024 року виключити із списків особового складу частини, зняти з усіх видів забезпечення з 18 серпня 2024 року, з продовольчого забезпечення за нормою № 1 (каталог) з 19 серпня 2024 року та видати належні атестати і направити для подальшого проходження служби до АДРЕСА_3 . Вказаним наказом наказано виплатити:

- преміювати в повному обсязі за період з 01 серпня по 18 серпня 2024 року;

- грошову надбавку за особливості проходження служби у розмірі 87,8 % від посадового окладу та окладу за військове звання за період за 01 серпня по 18 серпня 2024 року;

- надбавку за вислугу років на військовій службі у розмірі 25% посадового окладу з урахуванням окладу за військовим званням за період з 01 серпня по 18 серпня 2024 року.

На час подання позовної заяву позивачу взагалі не була нарахована та невиплачена щомісячна доплата у вигляді додаткової винагороди, яка передбачена Постановою КМУ № 168 від 28.02.2022р. за вказаний період.

Не погоджуючись з протиправною бездіяльністю відповідача, позивач звернувся до суду із даним позовом.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Наведена норма означає, що суб`єкт владних повноважень зобов`язаний діяти лише на виконання закону, за умов і обставин, визначених ним, вчиняти дії, не виходячи за межі прав та обов`язків, дотримуватися встановленої законом процедури, обирати лише встановлені законодавством України способи правомірної поведінки під час реалізації своїх владних повноважень.

Частиною другою статті 2 КАС України встановлено, що у справах про оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку. Відповідно до частин 1-3 статті 1 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» від 25.03.1992 № 2232-XII (далі - Закон № 2232-XII) захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України є конституційним обов`язком громадян України. Військовий обов`язок установлюється з метою підготовки громадян України до захисту Вітчизни, забезпечення особовим складом Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, а також правоохоронних органів спеціального призначення та Державної спеціальної служби транспорту, посади в яких комплектуються військовослужбовцями. Військовий обов`язок включає у тому числі проходження військової служби. Статтею 2 Закону №2232-XII встановлено, що проходження військової служби здійснюється громадянами України - у добровільному порядку (за контрактом) або за призовом.

Згідно п. 2, 3 постанови Кабінету Міністрів України №704 від 30.08.2017 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу складається з посадового окладу, окладу за військовим (спеціальним) званням, щомісячних (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премії) та одноразових додаткових видів грошового забезпечення.

Виплату грошового забезпечення військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу здійснювати в порядку, що затверджується Міністерством оборони, Міністерством внутрішніх справ, Міністерством фінансів, Міністерством інфраструктури, Міністерством юстиції, Службою безпеки, Управлінням державної охорони, розвідувальними органами, Адміністрацією Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації (далі - державні органи).

На виконання Указів Президента України від 24.02.2022 № 64 «Про введення воєнного стану в Україні» та № 69 «Про загальну мобілізацію» Кабінет Міністрів України 28.02.2022 прийняв постанову №168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану» (далі Постанова №168).

Відповідно до п. 1 Постанови №168 "Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану " (в редакції чинній на дату виникнення спірних правовідносин) установлено, що на період дії воєнного стану військовослужбовцям Збройних Сил, Служби безпеки, Служби зовнішньої розвідки, Головного управління розвідки Міністерства оборони, Національної гвардії, Державної прикордонної служби, Управління державної охорони, Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації, Державної спеціальної служби транспорту, військовим прокурорам Офісу Генерального прокурора, особам рядового і начальницького складу Державної служби з надзвичайних ситуацій, співробітникам Служби судової охорони, особам начальницького складу управління спеціальних операцій Національного антикорупційного бюро та поліцейським, а також особам рядового і начальницького складу Державної кримінально-виконавчої служби, які несуть службу в органах і установах зазначеної Служби, що розташовані в межах адміністративно-територіальних одиниць, на території яких надається допомога в рамках Програми єПідтримка, виплачується додаткова винагорода в розмірі 30 000 гривень щомісячно, а тим з них, які беруть безпосередню участь у бойових діях або забезпечують здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів (у тому числі військовослужбовцям строкової служби), - розмір цієї додаткової винагороди збільшується до 100 000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах. Виплата такої додаткової винагороди здійснюється на підставі наказів командирів (начальників).

Абзацом 4 пункту 1 Постанови №168 встановлено, що відповідно до наказів про виплату додаткової винагороди, збільшеної до 100000 гривень, включаються особи, зазначені у цьому пункті, у тому числі ті, які: у зв`язку з пораненням (контузією, травмою, каліцтвом), пов`язаним із захистом Батьківщини, а для поліцейських та осіб рядового і начальницького складу служби цивільного захисту - із участю у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів, перебувають на стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоров`я (у тому числі закордонних), включаючи час переміщення з одного лікарняного закладу охорони здоров`я до іншого, або перебувають у відпустці для лікування після тяжкого поранення за висновком (постановою) військово-лікарської (лікарсько-експертної, медичної) комісії.

Разом з тим, з аналізу наведених норм Постанови № 168 слідує встановлення двох умов, необхідних для виплати збільшеної до 100000 гривень винагороди, за час перебування на лікуванні в закладах охорони здоров`я, а саме: пов`язаність поранення (контузії, травми, каліцтва), із захистом Батьківщини, а також факт перебування на стаціонарному лікуванні внаслідок такого поранення.

Як було встановлено судом, 27.05.2024 під час участі в бойових діях позивач отримав вогнепальне сліпе проникаюче поранення правої бічної стінки живота з пошкодженням 4 сегменту печінки, що підтверджується довідкою про обставини травми від 04.07.2024 №1250, яка видана Військовою частиною НОМЕР_2 .

Факт перебування позивача на стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоров`я у періоди з 28.05.2024 по 31.05.2024 та з 31.05.2024 по 09.07.2024 не заперечується відповідачем та підтверджується відповідними виписками із медичної карти позивача.

Згідно довідки військово-лікарської комісії від 09.07.2024 №1056, яка видана КНП «Київська міська клінічна лікарня швидкої медичної допомоги» Київської міської ради, вбачається, що ОСОБА_1 , 1991 року народження, проведено медичний огляд ВЛК, згідно якого встановлено, що поранення, ТАК, пов`язане із захистом Батьківщини. Згідно класифікатора тяжкості отриманих травм, дана травма відноситься до тяжких (наказ МОЗ України №370 від 04.07.2007) на підставі статті 81 графи II Розкладу хвороб.

Отже, в даному випадку, вищевказані умови передбачені норм Постанови № 168, які необхідні для виплати збільшеної до 100 000 грн. винагороди позивачем дотримані та підтверджуються матеріалами справи.

За таких підстав, за періоди з 27 травня 2024 року по 9 липня 2024 року та період перебування у відпустках для лікування після поранення з 10.07.2024 по 08.08.2024 року (перебувавання на стаціонарному лікуванні у зв`язку із отриманим пораненням при проходженні військової служби та перебування у відпустці для лікування після тяжкого поранення за висновком (постановою) військово-лікарської комісії), мала бути виплачена збільшена до 100 000 грн додаткова винагорода пропорційно часу такого лікування, однак не була нарахована та не виплачена.

Обставини травми (поранення, контузії, каліцтва) позивача, яка пов`язана з захистом Батьківщини, підтверджуються довідкою про обставини травми від 04.07.2024 №1250, яка видана Військовою частиною НОМЕР_2 , а також іншими належними та допустимими доказами наявними в матеріалах справи.

При цьому відповідач не заперечує, що вичерпний перелік обставин, за наявності яких, військовослужбовці не включаються до наказу про виплату додаткової винагороди, наведений у пункті 9 наказу 164, а саме: беруть участь у міжнародних операціях з підтримання миру i безпеки; проходять службу у багатонаціональних органах військового управління за кордоном; добровільно здалися в полон з дня захоплення в полон, оголошеного наказом начальника органу Держприкордонслужби; самовільно залишили військові частини, місця служби або дезертирували з дня самовільного залишення військового частини або місця служби (дезертирства), оголошеного наказом органу Держприкордонслужби; відбувають покарання на гауптвахті та в дисциплінарних частинах з дня початку відбування покарання, оголошеного наказом командира; усунені від виконання службових обов`язків, відсторонені від виконання службових повноважень або відсторонені від посади з дня усунення або відсторонення, оголошеного наказом органу Держприкордонслужби; відмовились виконувати бойові накази за місяць, у якому здійснено таке порушення; перебували у стані алкогольного (наркотичного) сп`яніння (за фактом якого складено відповідні документи адміністративного правопорушення) - за місяць, у якому здійснено таке порушення; навмисно спричинили собі тілесні ушкодження чи іншу шкоду своєму здоров`ю або самогубство (крім випадків доведення особи до самогубства, встановленого судом) за місяць, у якому здійснено ушкодження чи іншу шкоду своєму здоров`ю або самогубство; у разі вчинення інших дій (бездіяльності), які мають ознаки кримінального правопорушення за місяць, у якому здійснено таке правопорушення; перебували: під вартою чи цілодобовим домашнім арештом; на навчанні за кордоном; направлені для проходження вискової служби за кордон до закордонних дипломатичних установ.

Доказів на існування вказаних обставин відповідачем не надано, тому всупереч вимогам п. 1 Постанови № 168 відповідач не виплатив позивачу додаткову винагороду в розмірі до 100000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно часу у зв`язку з отриманням поранення (контузією, травмою, каліцтвом), пов`язаним із захистом Батьківщини та перебуванням на стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоров`я, а саме за періоди з 27 травня 2024 року по 9 липня 2024 року та період перебування у відпустках для лікування після поранення з 10.07.2024 по 08.08.2024 року.

Однак суд зауважує, що позивачем заявлено вимогу стосовно не виплати додаткової винагороди в розмірі до 100000 грн за період стаціонарного лікування з 27 травня 2024 року до 18 серпня 2024 року, однак матеріалами справи підтверджується період стаціонарного лікування позивача з 28 травня 2024 по 31 травня 2024, та з 31 травня 2024 по 09 червня 2024, за таких підстав, враховуючи обставини встановлення під час розгляду справи порушення прав позивача, суд приходить до висновку, що належним способом захисту порушених прав позивача є визнання протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_2 стосовно не виплати додаткової винагороди в розмірі до 100000 грн за період стаціонарного лікування з 27 травня 2024 року до 09 червня 2024 року, а також виплат за знаходження у відпустці з 10.07.2024 року по 08.08.2024 року; зобов`язання Військової частини НОМЕР_2 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 додаткову винагороду, передбачену Постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 № 168 Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану, у розмірі, збільшеному до 100 000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно дням перебування на стаціонарному лікуванні внаслідок поранення, пов`язаного із захистом Батьківщини одержаним 27.05.2024 р. за період: з 27 травня 2024 року по 9 липня 2024 року та період перебування у відпустках для лікування після поранення з 10.07.2024 по 08.08.2024 року з урахуванням фактично виплачених сум.

Відповідно до ч.1 ст.77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Згідно із ч.2 ст.77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Зважаючи на встановлені у справі обставини, з огляду на приписи норм чинного законодавства, які регулюють спірні правовідносини, суд дійшов висновку про часткове задоволення адміністративного позову.

Оскільки позивач звільнений від сплати судового збору, то підстави для розподілу судових витрат відповідно до частини першої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, відсутні.

Керуючись статтями 14, 243-246, 291, 293, 295-296 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ) до Військової частини НОМЕР_2 ( АДРЕСА_2 ; ЄДРПОУ НОМЕР_3 ) про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії,- задовольнити частково.

Визнати протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_2 стосовно не виплати додаткової винагороди в розмірі до 100000 грн за період стаціонарного лікування з 27 травня 2024 року до 09 липня 2024 року, а також виплат за знаходження у відпустці з 10 липня 2024 року по 08 серпня 2024 року.

Зобов`язати Військову частину НОМЕР_2 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 додаткову винагороду, передбачену Постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 № 168 Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану, у розмірі, збільшеному до 100 000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно дням перебування на стаціонарному лікуванні внаслідок поранення, пов`язаного із захистом Батьківщини одержаним 27.05.2024 р. за період: з 27 травня 2024 року по 9 липня 2024 року та період перебування у відпустках для лікування після поранення з 10 липня 2024 року по 08 серпня 2024 року з урахуванням фактично виплачених сум.

В іншій частині позову відмовити.

Розподіл судових витрат не здійснюється.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

Повний текст рішення складений 11.03.2026.

Суддя О.В. Царікова