Рішення від 11 березня 2026 р. у справі №160/37251/25 — Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 березня 2026 року Справа № 160/37251/25

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого суддіЮркова Е.О.

розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи у місті Дніпро адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправною відмову та зобов`язання вчинити певні дії,-

УСТАНОВИВ:

30 грудня 2025 року ОСОБА_1 звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду із позовною заявою до ІНФОРМАЦІЯ_1 з вимогами:

- визнати протиправною відмову ІНФОРМАЦІЯ_1 у наданні відстрочки від призову на військову службу на підставі пункту 4 частини 3 статті 23 Закону України «Про мобілізацію та мобілізаційну підготовку» ОСОБА_1 ;

- зобов`язати ІНФОРМАЦІЯ_1 повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 22 грудня 2025 року про надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період, на підставі п.4 ч.3 ст. 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», з урахуванням правової оцінки, наданої судом у рішенні за даною позовною заявою та прийняти за результатами її розгляду обґрунтоване рішення про надання ОСОБА_1 відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що 18.07.2025 року направив до ІНФОРМАЦІЯ_1 заяву, в якій просив надати відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації на особливий період на підставі п.4 ч.3 ст. 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», а саме через те, що рідний брат позивача 23.03.2025 року під час виконання бойового завдання поблизу міста Торецьк Донецкої області перестав виходити на зв`язок та проводяться заходи щодо встановлення його місцезнаходження, про що внесено відомості до Єдиного реєстру осіб, зниклих безвісти за особливих обставин 17.04.2025 року за № 20250417-3084. Надані після взяття на обліку в ІНФОРМАЦІЯ_1 вкотре звернувся з заявою про надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації на особливий період на підставі п.4 ч.3 ст. 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», проте листом від 07.11.2025 року № 7412 відповідачем повідомлено про відмову у наданні відстрочки від призову на військову службу на підставі пункту 4 частини 3 статті 23 Закону України «Про мобілізацію та мобілізаційну підготовку» ОСОБА_1 через те, що витяг з Єдиного реєстру осіб, зниклих безвісти за особливих обставин сформовано більше місяця тому. Вказану відмову позивач вважає протиправною з огляду на наявність у нього права на таку відстрочку, а також ті обставини, що такий витяг з Єдиного реєстру осіб, зниклих безвісти за особливих обставин, не має терміну дійсності та діє поки особу не буде визнано загиблою, знайденим в полоні або знайдення особи. Також вказано, що ОСОБА_1 22.12.2025 року вкотре направив до ІНФОРМАЦІЯ_1 заяву про оформлення відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, проте 26.12.2025 року засобами телефонного зв`язку усно повідомлено працівниками ІНФОРМАЦІЯ_1 про відмову у наданні відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації без повідомлення причини.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 05.01.2026 року відкрито провадження у даній справі та призначено розгляд останньої за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.

Відповідач 13.02.2026 року надав до суду відзив на позовну заяву, в якому просив у задоволенні позову відмовити, мотивуючи тим, що з матеріалів справи вбачається, що протоколом від 25 грудня 2025 р. № 33 комісія ухвалила рішення про відмову у наданні ОСОБА_1 відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, згідно з п. 4 ч. 3 ст. 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» у зв`язку з відсутністю документів, підтверджуючих участь у військових діях (сповіщення тощо). Повідомлення про прийняте рішення за вих. № 9482 від 25.12.2025 р. відповідає нормам додатку 7 передбаченого Порядком проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16.05.2024 р. № 560, в зв`язку з чим підстав для визнання його протиправним немає. Також вказано, що повторний розгляд заяви щодо надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації на особливий період без визнання протиправним вже існуючого рішення комісії не відповідає нормам діючого законодавства.

Справа розглянута в межах строку розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження, встановленого статтею 258 Кодексу адміністративного судочинства України - в межах шістдесяти днів із дня відкриття провадження у справі.

У зв`язку з перебуванням головуючого судді на лікарняному з 04.03.2026 по 11.03.2026, розгляд справи здійснено 12.03.2026.

Розглянувши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини справи, на яких ґрунтується адміністративний позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до наступних висновків.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 направив до ІНФОРМАЦІЯ_1 заяву від 24.10.2025 року про оформлення відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації із повідомленням про те, що на підставі п.4 ч.3 ст. 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» не підлягає призову на військову службу під час мобілізації. До вказаної заяви було додано, зокрема:

- витяг з Єдиного реєстру осіб, зниклих безвісти за особливих обставин № 20250417-3084 від 17.04.2025 року,

- сповіщення № 2 від 24.03.2025 року (близьких родичів) про зникнення безвісти поліцейського,

- копія висновку службового розслідування за фактом зникнення безвісти старшого сержанта поліції ОСОБА_2 від 07.04.2025 року.

Листом від 07.11.2025 року № 7412 відповідачем повідомлено, що за результатами розгляду заяви та документів протоколом № 6 від 25.11.2025 року комісія ухвалила рішення про відмову у наданні відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації на особливий період, причина відмови: витяг з Єдиного реєстру осіб, зниклих безвісті за особливих обставин, сформовано терміном більше місяця тому.

Також ОСОБА_1 вкотре через застосунок «Дія» подав до ІНФОРМАЦІЯ_1 заяву від 22.12.2025 року про оформлення відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації із повідомленням про те, що на підставі п.4 ч.3 ст. 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» не підлягає призову на військову службу під час мобілізації. До вказаної заяви було додано: документи, що підтверджують родинні зв`язки та витяг з Єдиного реєстру осіб, зниклих безвісти за особливих обставин № ВГ/В-20251217-G від 17.12.2025 року.

Листом від 25.12.2025 року № 9482 відповідачем повідомлено, що за результатами розгляду заяви та документів протоколом № 33 від 25.12.2025 року комісія ухвалила рішення про відмову у наданні відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації на особливий період, причина відмови: відсутні документи підтверджуючі участь у військових діях (сповіщення тощо).

Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з наступного.

На виконання частини 2 статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з частиною 1 статті 17 Конституції України, захист суверенітету і територіальної цілісності України, забезпечення її економічної та інформаційної безпеки є найважливішими функціями держави, справою всього Українського народу.

Відповідно до статті 65 Конституції України захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, шанування її державних символів є обов`язком громадян України. Громадяни відбувають військову службу відповідно до закону.

Пунктом 20 частини першої статті 106 Конституції України передбачено, що Президент України приймає відповідно до закону рішення про загальну або часткову мобілізацію та введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях у разі загрози нападу, небезпеки державній незалежності України.

У зв`язку з військовою агресією російською федерації проти України, Указом Президента України від 24.02.2022 року № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженим Законом України від 24.02.2022 року № 2102-IX, в Україні введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24.02.2022 року, який діє досі.

Указом Президента України № 69/2022 від 24.02.2022 року «Про загальну мобілізацію» постановлено про оголошення та проведення загальної мобілізації на території Вінницької, Волинської, Дніпропетровської, Донецької, Житомирської, Закарпатської, Запорізької, Івано-Франківської, Київської, Кіровоградської, Луганської, Львівської, Миколаївської, Одеської, Полтавської, Рівненської, Сумської, Тернопільської, Харківської, Херсонської, Хмельницької, Черкаської, Чернівецької, Чернігівської областей, міста Києва.

Правові основи мобілізаційної підготовки та мобілізації в Україні, засади організації цієї роботи, повноваження органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, а також обов`язки підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності (далі - підприємства, установи і організації), повноваження і відповідальність посадових осіб та обов`язки громадян щодо здійснення мобілізаційних заходів визначає Закон України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» від 21.10.1993 року № 3543-XII (далі - Закон № 3543-ХІІ).

Відповідно до статті 17 Закону України «Про оборону» захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України є конституційним обов`язком громадян України. Громадяни України чоловічої статі, придатні до проходження військової служби за станом здоров`я і віком, а жіночої статі - також за відповідною фаховою підготовкою, повинні виконувати військовий обов`язок згідно із законодавством.

Згідно зі статтею 1 Закону №3543-ХІІ мобілізація - це комплекс заходів, здійснюваних з метою планомірного переведення національної економіки, діяльності органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ і організацій на функціонування в умовах особливого періоду, а Збройних Сил України, інших військових формувань, Оперативно-рятувальної служби цивільного захисту - на організацію і штати воєнного часу. Мобілізація може бути загальною або частковою та проводиться відкрито чи приховано.

Відповідно до частини восьмої статті 4 Закону №3543-ХІІ, з моменту оголошення мобілізації (крім цільової) чи введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях настає особливий період функціонування національної економіки, органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, Збройних Сил України, інших військових формувань, сил цивільного захисту, підприємств, установ і організацій.

На час особливого періоду дія будь-яких прийнятих до настання цього періоду нормативно-правових актів, що передбачають скорочення чисельності, обмеження комплектування або фінансування Збройних Сил України, інших військових формувань чи правоохоронних органів спеціального призначення, зупиняється.

Відповідно до частини третьої статті 22 Закону № 3543-ХІІ, під час мобілізації громадяни зобов`язані з`явитися до військових частин або на збірні пункти територіального центру комплектування та соціальної підтримки у строки, зазначені в отриманих ними документах (мобілізаційних розпорядженнях, повістках керівників територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки), або у строки, визначені командирами військових частин (військовозобов`язані, резервісти Служби безпеки України - за викликом керівників органів, в яких вони перебувають на військовому обліку, військовозобов`язані, резервісти Служби зовнішньої розвідки України - за викликом керівників відповідних підрозділів Служби зовнішньої розвідки України, військовозобов`язані Оперативно-рятувальної служби цивільного захисту - за викликом керівників відповідних органів управління центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері цивільного захисту).

Відповідно до пункту 4 частини 3 статті 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період не підлягають жінки та чоловіки, чиї близькі родичі (чоловік, дружина, син, донька, батько, мати або рідний (повнорідний, неповнорідний) брат чи сестра) загинули або зникли безвісти за особливих обставин під час здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, а також під час забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії проти України під час дії воєнного стану.

Згідно з вимогами абзацу другого пункту 16 Порядку організації та ведення військового обліку призовників і військовозобов`язаних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 30.12.2022 №1487, персонально-якісний військовий облік передбачає облік відомостей (персональних та службових даних) стосовно призовників, військовозобов`язаних та резервістів за задекларованим (зареєстрованим) місцем проживання, які узагальнюються в облікових документах та вносяться до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів. Ведення персонально-якісного військового обліку покладається на відповідні районні (міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки.

Пунктом 11 постанови КМУ № 154 від 23.02.2022 року передбачено, що районні територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, крім функцій, зазначених у пункті 9 цього Положення: оформляють для військовозобов`язаних, резервістів відстрочки від призову під час мобілізації та в особливий період і воєнний час, які надаються в установленому порядку, а також ведуть їх спеціальний облік.

В подальшому Кабінет Міністрів України прийняв постанову № 560 від 16.05.2024 року, яка набрала чинності 18.05.2024 року, «Про затвердження Порядку проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період» (далі – Порядок № 560) в якій у розділі «Надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації та її оформлення» чітко передбачено алгоритм дій районного ТЦК:

56. Відстрочка від призову на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період надається військовозобов`язаним з підстав, визначених статтею 23 Закону України Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію.

57. Для розгляду питань надання військовозобов`язаним відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період при районних (міських) територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки (відокремлених відділах) утворюються комісії.

58. За наявності підстав для одержання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період військовозобов`язані (крім заброньованих та посадових (службових) осіб, зазначених у підпунктах 16-23 пункту 1 додатка 5) особисто подають на ім`я голови комісії районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки або його відділу заяву за формою, визначеною у додатку 4, до якої додаються документи, що підтверджують право на відстрочку, або копії таких документів, засвідчені в установленому порядку, зазначені у переліку згідно з додатком 5. Заява військовозобов`язаного підлягає обов`язковій реєстрації.

60. Комісія вивчає отримані заяву та підтвердні документи, оцінює законність підстав для надання відстрочки, за потреби готує запити до відповідних органів державної влади для отримання інформації, що підтверджує право заявника на відстрочку, або використовує інформацію з публічних електронних реєстрів.

Комісія зобов`язана розглянути отримані на розгляд заяву та документи, що підтверджують право на відстрочку, протягом семи днів з дати надходження, але не пізніше ніж протягом наступного дня від дати отримання інформації на запити до органів державної влади.

На підставі розгляду отриманих документів комісія ухвалює рішення про надання або відмову у наданні відстрочки. Рішення комісії оформляється протоколом.

У разі позитивного рішення військовозобов`язаному надається довідка із зазначенням строку відстрочки за формою, визначеною у додатку 6.

У разі відмови у наданні відстрочки військовозобов`язаному повідомляють письмово із зазначенням причин відмови. Таке рішення може бути оскаржене у судовому порядку.

До ухвалення комісією рішення військовозобов`язаний не підлягає призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період.

Додатком 5 до Порядку № 560 визначено перелік документів, що подаються військовозобов`язаним для отримання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації відповідно до підстав, зазначених у статті 23 Закону України “Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію”, а саме, зокрема пунктом 2 вказаного переліку передбачено, що жінки та чоловіки, чиї близькі родичі (чоловік, дружина, син, донька, батько, мати або рідний (повнорідний, неповнорідний) брат чи сестра) загинули або зникли безвісти за особливих обставин під час здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, а також під час забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії проти України під час воєнного стану надають такі документи, що підтверджують право на відстрочку:

документи, що підтверджують родинні зв`язки (у тому числі посвідчення члена сім`ї загиблого (померлого) Захисника чи Захисниці України або посвідчення члена сім`ї загиблого (померлого) ветерана війни, в якому проставляється відмітка про норму Закону України “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту”, на підставі якої особі надано статус, або витяг із Єдиного державного реєстру ветеранів війни), витяг із Єдиного реєстру осіб, зниклих безвісти за особливих обставин, документи, які підтверджують факт загибелі (смерті) під час здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях або забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії проти України під час воєнного стану (у тому числі сповіщення або копія акта службового розслідування, або витяг із наказу про виключення із списків особового складу (із зазначенням підстави).

З матеріалів справи судом встановлено, що ОСОБА_1 є рідним братом ОСОБА_2 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Рідним ОСОБА_2 надійшло сповіщення №2 від 23.03.2025 року про обставини смерті (загибелі), захоплення в полон або заручником, а також інтернування в нейтральній державі або зникнення безвісти поліцейського, яким сповіщено про те, що ОСОБА_2 23.03.2025 року перестав виходити на зв`язок; проходять заходи щодо встановлення його місцезнаходження.

Згідно з витягами з Єдиного реєстру осіб, зниклих безвісти за особливих обставин № 20250417-3084 від 17.04.2025 року та № ВГ/В-20251217-G від 17.12.2025 року ОСОБА_2 зареєстрований зниклим безвісти на території бойових дій (під час воєнних дій).

Так, як вже встановлено судом, ОСОБА_1 засобами поштового зв`язку направив до ІНФОРМАЦІЯ_1 заяву від 24.10.2025 року про оформлення відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації із повідомленням про те, що на підставі п.4 ч.3 ст. 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» не підлягає призову на військову службу під час мобілізації. До вказаної заяви було додано, зокрема:

- витяг з Єдиного реєстру осіб, зниклих безвісти за особливих обставин № 20250417-3084 від 17.04.2025 року,

- сповіщення № 2 від 24.03.2025 року (близьких родичів) про зникнення безвісти поліцейського,

- копія висновку службового розслідування за фактом зникнення безвісти старшого сержанта поліції ОСОБА_2 від 07.04.2025 року.

Листом від 07.11.2025 року № 7412 відповідачем повідомлено, що за результатами розгляду заяви та документів протоколом № 6 від 25.11.2025 року комісія ухвалила рішення про відмову у наданні відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації на особливий період, причина відмови: витяг з Єдиного реєстру осіб, зниклих безвісті за особливих обставин, сформовано терміном більше місяця тому.

Також ОСОБА_1 через застосунок «Дія» подав до ІНФОРМАЦІЯ_1 заяву від 22.12.2025 року про оформлення відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації із повідомленням про те, що на підставі п.4 ч.3 ст. 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» не підлягає призову на військову службу під час мобілізації. До вказаної заяви було додано: документи, що підтверджують родинні зв`язки та витяг з Єдиного реєстру осіб, зниклих безвісти за особливих обставин № ВГ/В-20251217-G від 17.12.2025 року.

Листом від 25.12.2025 року № 9482 відповідачем повідомлено, що за результатами розгляду заяви та документів протоколом № 33 від 25.12.2025 року комісія ухвалила рішення про відмову у наданні відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації на особливий період, причина відмови: відсутні документи підтверджуючі участь у військових діях (сповіщення тощо).

З аналізу норм пункту 4 частини 3 статті 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» вбачається, що для її застосування необхідно встановити такі умови:

- ступінь родинного зв`язку заявника з військовослужбовцем;

- документи, які підтверджують факт загибелі (або зникнення безвісти) під час здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях або забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії проти України під час воєнного стану.

Тому, ключовим питанням у межах спірної ситуації є те, чи підтверджують надані позивачем документи факт саме загибелі (або зникнення безвісти) рідного брата під час здійснення заходів, необхідних із забезпечення національної безпеки та оборони, відсічі та стримування збройної агресії російської федерації у Донецькій області або забезпечення національної безпеки та оборони, відсічі та стримування збройної агресії російської федерації проти України під час воєнного стану.

Разом з тим, сукупність вище досліджених судом доказів дає підстави стверджувати, що ОСОБА_1 були надані до ІНФОРМАЦІЯ_1 всі необхідні, передбачені Порядком № 560 документи, необхідні для отримання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації відповідно до підстав, зазначених у статті 23 Закону України “Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію”, оскільки до заяви від 24.10.2025 року було додано, зокрема: витяг з Єдиного реєстру осіб, зниклих безвісти за особливих обставин № 20250417-3084 від 17.04.2025 року, сповіщення № 2 від 24.03.2025 року (близьких родичів) про зникнення безвісти поліцейського, копія висновку службового розслідування за фактом зникнення безвісти старшого сержанта поліції ОСОБА_2 від 07.04.2025 року, а до заяви від 22.12.2025 року було додано оновлений витяг з Єдиного реєстру осіб, зниклих безвісти за особливих обставин № ВГ/В-20251217-G від 17.12.2025 року.

Разом з тим, суд зауважує, що дані Єдиного реєстру осіб, зниклих безвісти за особливих обставин – відповідні витяги з такого реєстру – не мають строку дії (строку чинності), отже не можуть бути відхилені комісією з розгляду питань надання військовозобов`язаним відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період при ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Вказані документи ІНФОРМАЦІЯ_3 позивачу не повертались, отже наявні у відповідача.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що відмова комісії ІНФОРМАЦІЯ_1 у наданні відстрочки, оформлена протоколами № 6 від 25.11.2025 року та № 33 від 25.12.2025 року є протиправною.

У свою чергу суд зауважує, що питання відстрочки позивача має бути розглянуто відповідачем відповідно до приписів чинного на час розгляду заяви законодавства, з урахуванням внесених змін, та висновків суду, висловлених за наслідками розгляду цієї справи.

Завданням адміністративного судочинства є перевірка правомірності дій суб`єкта владних повноважень, відповідності його рішень критеріям, які пред`являються до рішень суб`єктів владних повноважень та закріплені в частині другій статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України.

За результатами розгляду справи, в межах предмету позову та на основі наявних у справі доказів суд доходить висновку, що відповідач неналежно розглянув заяву позивача про надання відстрочки від призову на військову службу на підставі п. 4 ч. 3 ст. 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» та прийняв протиправне рішення, яким відмовив позивачу в реалізації такого права.

Частиною четвертою статті 245 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що у випадку, визначеному пунктом 4 частини 2 цієї статті, суд може зобов`язати відповідача - суб`єкта владних повноважень прийняти рішення на користь позивача, якщо для його прийняття виконано всі умови, визначені законом, і прийняття такого рішення не передбачає права суб`єкта владних повноважень діяти на власний розсуд.

У випадку, якщо прийняття рішення на користь позивача передбачає право суб`єкта владних повноважень діяти на власний розсуд, суд зобов`язує суб`єкта владних повноважень вирішити питання, щодо якого звернувся позивач, з урахуванням його правової оцінки, наданої судом у рішенні.

Таким чином, у зв`язку із скасуванням оскаржуваного рішення, процедура розгляду питання про надання позивачу відстрочки вважається незакінченою і відповідач, реалізуючи свої повноваження на підставі законодавства, повинен повторно розглянути заяву позивача та прийняти обґрунтоване рішення по суті питання з урахуванням висновків суду.

Компетенція ІНФОРМАЦІЯ_1 в особі Комісії з розгляду питань надання військовозобов`язаним відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період полягає у тому, що згідно покладених завдань і функцій останній є спеціалізованим суб`єктом владних повноважень у сфері щодо прийняття рішення про надання відстрочки від мобілізації на особливий період.

А тому належним захистом порушених прав позивача буде саме зобов`язання відповідача повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 22 грудня 2025 року про надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період, на підставі п.4 ч.3 ст. 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», та прийняти рішення з урахуванням висновків суду.

Відповідно до ч.ч.1, 2 ст. 9 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Положеннями статті 90 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Згідно з ч.ч.1, 2 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

За вказаних обставин, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку, що викладені в позовній заяві доводи позивача є обґрунтованими, а вимоги такими, що підлягають частковому задоволенню.

Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, суд виходить з наступного.

Згідно із частиною 3 ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України, при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору.

Як вбачається з матеріалів справи, позивачем при зверненні до суду понесені судові витрати, пов`язані зі сплатою судового збору за подання позовної заяви до суду в розмірі 1211,20 грн., що документально підтверджується квитанцією № ЕКММ-АY3B-F6DE від 29.12.2025 року.

Отже, сплачений позивачем судовий збір за подачу позовної заяви до суду в сумі 605,60 грн. підлягає стягненню з ІНФОРМАЦІЯ_1 за рахунок бюджетних асигнувань.

У зв`язку з перебуванням головуючого судді у період з 04.03.2026 року по 11.03.2026 року на лікарняному, розгляд справи здійснено 12.03.2026 року.

Керуючись ст.ст.9, 72-77, 139, 242-243, 245-246, 258, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; ПН НОМЕР_1 ) до ІНФОРМАЦІЯ_1 ( АДРЕСА_2 ; ІК в ЄДРПОУ НОМЕР_2 ) про визнання протиправною відмову та зобов`язання вчинити певні дії – задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати рішення ІНФОРМАЦІЯ_1 про відмову у наданні відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації ОСОБА_1 , оформлене протоколом № 33 від 25.12.2025 року.

Зобов`язати ІНФОРМАЦІЯ_1 відповідача повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 22 грудня 2025 року про надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період, на підставі п.4 ч.3 ст. 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», та прийняти рішення з урахуванням висновків суду.

В задоволенні іншої частини вимог відмовити.

Стягнути з ІНФОРМАЦІЯ_1 ( АДРЕСА_2 ; ІК в ЄДРПОУ НОМЕР_2 ) за рахунок бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; ПН НОМЕР_1 ) понесені позивачем судові витрати в сумі 605,60 грн.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

Повний текст рішення суду складений 12 березня 2026 року.

Суддя Е.О. Юрков