Постанова від 08 березня 2026 р. у справі №675/1176/25 — Хмельницький апеляційний суд

ХМЕЛЬНИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 березня 2026 року

м. Хмельницький

Справа № 675/1176/25

Провадження № 22-ц/820/572/26

Хмельницький апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: П`єнти І.В. (суддя-доповідач), Корніюк А.П., Талалай О.І.,

секретар судового засідання Заворотна А.В.

за участю представника відповідача – адвоката Каруна В.П.

розглянув у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «Слава» про стягнення грошового зобов`язання за договором оренди, розірвання договору оренди та повернення земельної ділянки, за апеляційною скаргою ОСОБА_1 , яка подана її представником – адвокатом Савчуком Юрієм Миколайовичем, на рішення Ізяславського районного суду Хмельницької області від 04 грудня 2025 року (суддя Пашкевич Р.В.).

Заслухавши доповідача, пояснення представника учасника справи, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, суд

в с т а н о в и в:

У липні 2025 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «Слава» про стягнення грошового зобов`язання за договором оренди, розірвання договору оренди та повернення земельної ділянки.

Позовні вимоги обґрунтовувала тим, що 24.12.2008 між ОСОБА_2 та СТОВ «Слава» було укладено типовий договір оренди землі, предметом якого є земельна ділянка, загальною площею 2,6424 га.

Пунктом 5 договору визначено, що нормативна грошова оцінка земельної ділянки становить 16923,83 грн. Пунктом 8 договору визначено, що договір укладено на 20 років у разі укладення договору оренди землі для ведення товарного сільськогосподарського виробництва – з урахуванням ротації культур згідно з проектом землеустрою. Орендна плата вноситься орендарем у формі та у розмірі 3% - у грошовій формі в розмірі 507,71 грн або в натуральній формі: сільськогосподарська продукція та послуги на вказану суму з окремою домовленістю з орендодавцем (п. 9 договору).

Пунктами 10 – 14 договору визначений порядок обчислення розміру орендної плати, строки її внесення та порядок обчислення пені за несвоєчасне внесення орендної плати.

Відповідно п. 36 договору встановлено, що дія договору припиняється шляхом його розірвання за рішенням суду на вимогу однієї із сторін унаслідок невиконання другою стороною обов`язків, передбачених договором, та внаслідок випадкового знищення, пошкодження орендованої земельної ділянки, яке істотно перешкоджає її використанню, а також з інших підстав, визначених законом.

Відповідальність сторін за невиконання або неналежне виконання договору передбачено п.п. 39-40 договору.

Типовий договір оренди землі від 24.12.2008 зареєстрований у Ізяславському відділі ХРФДПЦДЗК, про що у державному реєстрі земель вчинено запис від 01 лютого 2010 року за №041075400049.

Відповідно до свідоцтва про право на спадщину за заповітом від 12.01.2018, виданого державним нотаріусом Ізяславської державної нотаріальної контори Хмельницької області Довбиш В.П. по спадковій справі №131/2017 та зареєстрованого в реєстрі за №1-44 , право власності на земельну ділянку, загальною площею 2,6424 га, кадастровий номер 6822180400:05:019:0179, в порядку спадкування набула ОСОБА_1 .

Вказувала, що з часу набуття у власність земельної ділянки, кадастровий номер 6822180400:05:019:0179, в порядку спадкування ОСОБА_1 не отримувала орендну плату за землю (ні на банківський рахунок, ні через касу товариства) від СТОВ «Слава».

Зазначала також, що починаючи з 2018 року, вона самостійно сплачує земельний податок та мінімальне податкове зобов`язання з моменту введення у відповідності до податкових повідомлень рішень.

Відповідач до 31 грудня, починаючи з 2018 року по 2024 рік зобов`язаний був сплачувати оренду плату згідно з умовами договору: за 2018 рік – 3188,07 грн, за 2019 рік – 3188,07 грн, за 2020 рік – 3188,07 грн, за 2021 рік – 3188,07 грн, за 2022 рік – 3188,07 грн, за 2023 рік – 3188,07 грн, зв 2024 рік – 3350,66 грн, за 2025 рік – 3752,74 грн, проте, своїх зобов`язань не виконав.

Таким чином, зобов`язання відповідача перед позивачем за договором становить 39198,29 грн, з яких: 22479,08 грн – основне зобов`язання, 11420,85 грн – інфляційні нарахування, 2389,09 грн – 3% річних та 2909,27 грн пені.

На думку позивачки, не сплачуючи орендну плату належним чином та у визначені строки, відповідач не тільки припустився порушення вимог укладеного сторонами договору оренди землі та чинного законодавства, а ці порушення є істотними, а тому мають бути застосовані наслідки невиконання договірних зобов`язань, передбачених як в самому договорі, так і актами чинного цивільного законодавства України, а саме - розірвання договірних відносин.

Враховуючи викладене вище, ОСОБА_1 просила суд стягнути з СТОВ «Слава» на її користь 39198,29 грн, з них: 22479,08 грн основне зобов`язання, 11420,85 грн інфляційні нарахування, 2389,09 грн 3% річних та договірна пеня 2909,27 грн за типовим договором оренди землі від 24.12.2008, який зареєстровано у Ізяславському відділі ХРФДПЦДЗК, про що у державному реєстрі вчинено запис від 01.02.2010 за №041075400049; розірвати типовий договір оренди землі від 24.12.2008, який укладено між фізичною особою ОСОБА_2 , спадкоємцем якого є ОСОБА_1 , та СТОВ «Слава», який зареєстровано Ізяславському відділі ХРФДПЦДЗК, про що у державному реєстрі вчинено запис від 01.02.2010 за №041075400049; повернути земельну ділянку площею 2,6424 га, кадастровий номер 6822180400:05:019:0179, для спадкоємця ОСОБА_1 .

Рішенням Ізяславського районного суду Хмельницької області від 04 грудня 2025 року задоволенні позову відмовлено.

Стягнуто з ОСОБА_1 на користь Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «Слава» судові витрати у вигляді витрат на надання професійної правничої допомоги адвоката в сумі 7000 грн.

Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, ОСОБА_1 через свого представника ОСОБА_3 подала апеляційну скаргу, в якій просить його скасувати та ухвалити нове судове рішення про задоволення позовних вимог. При цьому, посилається на порушення судом норм матеріального та процесуального права.

Вказує, що суд при ухваленні рішення взяв до уваги виключно доводи відповідача про те, що позивачем не надано доказів повідомлення про зміну власника земельної ділянки у відповідності до вимог ч. 3 ст. 148-1 ЗК України. Проте, такий підхід не відповідає принципам цивільного судочинства та вимогам ст. 263 ЦПК України.

Згідно з відповіддю Головного управління ДПС у Хмельницькій області від 12 червня 2025 року вих.№9083/6/22-01-12-01-15 з додатками, СТОВ «Слава» сплачувало податки та військовий збір, а саме при нарахуванні орендної плати за земельну ділянку за 2022 рік, 2023 рік та 2024 рік. Сплату податку починаючи з 2022 року за ОСОБА_1 відповідач обґрунтовував, тим що йому випадково стало відомо про зміну власника земельної ділянки шляхом одержання витягу про земельну ділянку.

Зазначає, що таке твердження не відповідає дійсності у зв`язку з тим, що усі користувачі земель зобов`язані подавати податкову декларацію з плати за землю, відповідно до даної форми декларації користувачі земельних ділянок підставу використання земельної ділянки. Однак, відповідач під час розгляду справи в суді першої інстанції не надав доказів, що ним сплачувався земельний податок в період з 2018 року по 2022 рік на користь ОСОБА_2 або позивача. А тому, слід дійти висновку, відповідач не сплачував орендну плату за користування земельною ділянкою.

Звертає увагу суду на те, що позивачка повідомляла про успадкування земельної ділянки шляхом надання інформації керівництву та фахівцям в адміністративному приміщенні відповідача.

Вважає, що на відповідачеві лежить обов`язок по виплаті орендної плати, відповідачем не надано жодного доказу на вжиття заходів для погашення заборгованості з орендної плати, зокрема внесення ним на депозит нотаріуса коштів, що могло б свідчити про намагання виконання обов`язку та відсутності прострочення виконання зобов`язань орендарем (статті 532, 537 ЦК України).

За позицією позивачки, сплата орендної плати під час розгляду справи в суді першої інстанції, підтверджує той факт, що відповідач не вживав будь-яких заходів для виконання умов договору, а тому позивачка правомірно просить суд розірвати договір оренди землі з підстав порушення його умов.

Вважає, що відповідач зобов`язаний також сплатити індекс інфляції, 3% річних та пеню за несвоєчасну сплату орендної плати за землю.

У відзиві на апеляційну скаргу СТОВ «Слава» просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін. Вважає безпідставними доводи апеляційної з огляду на те, що затримка виплати орендної плати була наслідком невиконання саме позивачкою визначених ст. 148 ЗК України обов`язків та не є наслідком порушень з боку товариства.

В судовому засіданні представник відповідача - адвокат Карун В.П. просив апеляційну скаргу залишити без задоволення, рішення суду першої інстанції – без змін.

Позивачка ОСОБА_1 та її представник – адвокат Савчук Ю.М. в судове засідання не з`явились, про день, місце і час слухання справи повідомлені належним чином, До апеляційного суду представником позивачки подану клопотання про відкладення розгляду справи у зв`язку з неможливістю адвоката з`явитись до суду через сімейні обставини. Враховуючи відсутність доказів поважності причин неявки представника позивачки в судове засідання, можливість представника позивачки заявити клопотання про його участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції з використанням власних технічних засобів, реалізацію позивачкою права на викладення своїх аргументів у апеляційній скарзі, колегія суддів поважності причин неявки представника позивачки адвоката Савчука Ю.М. в судове засідання не встановила, і, відповідно, підстав для відкладення розгляду справи, а тому протокольною ухвалою Хмельницького апеляційного суду від 09.03.2026 відмовила у задоволенні клопотання про відкладення розгляду справи та вважала за можливе слухати справу за відсутності позивачки та її представника.

Колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з таких підстав.

Згідно із статтею 375 ЦПК України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Суд першої інстанції правильно встановив та виходив з того, що відповідно до державного акту на право приватної власності на землю серії Р1 №817929, ОСОБА_2 на праві приватної власності належить земельна ділянка, площею 2,6424 га, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка розташована на території Білівської сільської ради. (а.с. 69)

24.12.2008 між ОСОБА_2 та СТОВ «Слава» укладено типовий договір оренди земельної ділянки загальною, площею 2,6424 га, від 24.12.2008, кадастровий номер 6822180400:05:019:0179. (а.с. 33-34)

Пунктом 5 договору визначено, що нормативна грошова оцінка земельної ділянки становить 16923,83 грн. Пунктом 8 договору визначено, що договір укладено на 20 років у разі укладення договору оренди землі для ведення товарного сільськогосподарського виробництва – з урахуванням ротації культур згідно з проектом землеустрою. Орендна плата вноситься орендарем у формі та у розмірі 3% - у грошовій формі в розмірі 507,71 грн або в натуральній формі: с.-г. продукція та послуги на вказану суму з окремою домовленістю з орендодавцем (п. 9 договору).

Відповідно до п. 10 договору, обчислення розміру орендної плати за земельні ділянки приватної власності здійснюється з урахуванням індексації.

Обчислення розміру орендної плати за земельні ділянки державної або комунальної власності здійснюється з урахуванням їх цільового призначення та коефіцієнтів індексації, визначених законодавством, за затвердженими Кабінетом Міністрів України формами, що заповнюються під час укладання або зміни умов договору оренди чи продовження його дії.

Орендна плата вноситься у такі строки щорічно до 31 грудня поточного року (п. 11 договору).

Згідно з п. 13 договору, розмір орендної плати переглядається один раз на рік.

Пунктом 14 договору передбачено, що у разі не внесення орендної плати у строки, визначені цим договором, справляється пеня у розмірі 0.01% несплаченої суми за кожний день прострочення.

Відповідно п. 36 договору встановлено, що дія договору припиняється шляхом його розірвання за рішенням суду на вимогу однієї із сторін унаслідок невиконання другою стороною обов`язків, передбачених договором, та внаслідок випадкового знищення, пошкодження орендованої земельної ділянки, яке істотно перешкоджає її використанню, а також з інших підстав, визначених законом.

Відповідальність сторін за невиконання або неналежне виконання договору передбачено п.п. 39-40 договору.

Згідно з повідомленням відділу №3 Управління забезпечення реалізації державної політики у сфері земельних відносин ГУ Держгеокадастру у Хмельницькій області №1303/281-25 від 09.06.2025, вказаний договір оренди зареєстрований в «Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та право постійного користування землею договорів оренди землі» за №041075400049 від 01.02.2010. (а.с. 40)

Видатковими касовими ордерами від 04.09.2015, від 22.09.2016 та платіжними відомостями за відповідний період підтверджена виплата ОСОБА_2 орендної плати за земельну ділянку загальною площею 2,6424 га від 24.12.2008, кадастровий номер 6822180400:05:019:0179. (а.с. 70-72)

ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 помер.

12.01.2018 позивачка ОСОБА_1 отримала свідоцтво про право на спадщину за заповітом після смерті ОСОБА_2 на земельну ділянку, кадастровий номер 6822180400:05:019:0179, цільове призначення для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, площею 2,6424 га, що відображено також у витязі про реєстрацію у Спадковому реєстрі №50542142 від 12.01.2018. (а.с. 35)

Факт отримання в приватну власність вказаної земельної ділянки підтверджується також витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності №110508131 від 12.01.2018 та інформацією Державного земельного кадастру про право власності та речові права на земельну ділянку від 23.05.2025.( а.с. 36-37,38)

Відповідно до податкових повідомлень – рішень та квитанцій за 2018, 2021 – 2024 роки, позивачці нараховано земельний податок за земельну ділянку кадастровий номер 6822180400:05:019:0179, цільове призначення для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, площею 2,6424 га, який нею сплачено. (а.с. 17-24)

Відповідно витягу №НВ-9970605892025 із технічної документації з нормативної грошової оцінки земельних ділянок встановлено, що нормативна грошова оцінка земельної ділянки, кадастровий номер 6822180400:05:019:0179, за 2025 рік становить 125091,44 грн. (а.с. 29)

25.09.2025 позивачкою надано до суду довідку за реквізитами АТ КБ «Приватбанк», за якими відповідачем виплачено орендну плату з індексацією за 2018-2025 роки в сумі 26234 грн 08 коп, що підтверджується платіжними інструкціями №7109 від 07.10.2025 та №7237 від 03.12.2025, про що не заперечується стороною позивача.

Дані обставини підтверджуються матеріалами справи.

Відмовляючи в задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що позивачем не надано суду доказів того, що орендар був обізнаний про перехід до неї у порядку спадкування права власності на орендовану земельну ділянку, що за приписами ч. 1 ст. 148-1 ЗК України є передумовою для можливості реалізації орендарем свого обов`язку по сплаті орендної плати вже новому власнику (орендодавцеві) земельної ділянки, вказане невиконання приписів земельного законодавства з боку позивача стало причиною несвоєчасної сплати орендної плати відповідачем, що свідчить про відсутність підстав для розірвання договору оренди землі у зв`язку з систематичною несплатою орендної плати. Також судом встановлено, що з моменту отримання повідомлення від нового власника орендна плата з індексацією сплачена орендарем добровільно, порушення зобов`язань з боку орендаря не допущено, а тому відсутні підстави для стягнення інфляційних втрат, трьох відсотків річних та пені.

З такими висновками суду першої інстанції погоджується і апеляційний суд.

Відповідно до частини першої статті 15 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Правовідносини сторін за договором оренди землі регулюються спеціальним Законом України «Про оренду землі», ЗК України та загальними нормами ЦК України.

Відповідно до положень статті 1 Закону України «Про оренду землі», оренда землі - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності.

Згідно зі статтею 13 Закону України «Про оренду землі», договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов`язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов`язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

Статтею 24 Закону України «Про оренду землі» передбачено право орендодавця вимагати від орендаря своєчасного внесення орендної плати.

Згідно з частиною першою статті 32 Закону України «Про оренду землі», на вимогу однієї із сторін договір оренди землі може бути достроково розірваний за рішенням суду в разі невиконання сторонами обов`язків, передбачених статтями 24 і 25 цього Закону та умовами договору, в разі випадкового знищення чи пошкодження об`єкта оренди, яке істотно перешкоджає передбаченому договором використанню земельної ділянки, а також на підставах, визначених ЗК України та іншими законами України.

У пункті «д» частини першої статті 141 ЗК України визначено, що підставою для припинення права користування земельною ділянкою є систематична несплата орендної плати.

Згідно зі статтями 13, 15, 21 Закону України «Про оренду землі», основною метою договору оренди земельної ділянки та одним із визначальних прав орендодавця є своєчасне отримання останнім орендної плати у встановленому розмірі. У разі систематичної несплати орендної плати за користування земельною ділянкою, тобто систематичне порушення договору оренди земельної ділянки може бути підставою для розірвання такого договору.

Отже, наведеними положеннями закону, які регулюють спірні відносини, передбачена систематична (два і більше випадки) несплата орендної плати, передбаченої договором, як підстава для розірвання договору оренди.

Враховуючи, що до відносин, пов`язаних з орендою землі, застосовуються також положення ЦК України, то при вирішенні судом питання щодо розірвання договору оренди землі за обставин систематичного невнесення орендної плати застосуванню також підлягають положення частини другої статті 651 ЦК України.

Згідно з частиною другою статті 651 ЦК України, договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї зі сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених законом або договором. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

Стаття 611 ЦК України передбачає різні правові наслідки порушення зобов`язання, до яких належать, зокрема, припинення зобов`язання внаслідок односторонньої відмови від зобов`язання, якщо це встановлено договором або законом або розірвання договору, зміна умов зобов`язання, сплата неустойки, відшкодування збитків і моральної шкоди.

Застосування такого правового наслідку як розірвання договору судом саме з підстави істотності допущеного порушення договору, що значною мірою позбавляє того, на що особа розраховувала при укладенні договору, відповідає загальним засадам цивільного законодавства, до яких за пунктом 6 частини першої статті 3 ЦК України належать, зокрема, справедливість, добросовісність та розумність.

Відповідно до положень статті 526 ЦК України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно з вимогами статті 537 ЦК України, боржник має право виконати свій обов`язок шляхом внесення належних з нього кредиторові грошей або цінних паперів у депозит нотаріуса в разі: відсутності кредитора або уповноваженої ним особи у місці виконання зобов`язання; ухилення кредитора або уповноваженої ним особи від прийняття виконання або в разі іншого прострочення з їхнього боку; відсутності представника недієздатного кредитора.

Зазначена норма надає за певних умов право добросовісному кредитору виконати свій обов`язок іншим шляхом, ніж надання орендної плати особисто орендодавцю.

Однак зазначені положення не свідчать про обов`язковість таких дій, а лише регламентують можливу поведінку орендаря та нотаріуса.

Винна поведінка, яка є підставою для припинення правовідносин, кореспондується з обов`язком та небажанням його виконувати на умовах, визначених договором.

Відсутність у договорі обов`язку перераховувати кошти на депозит нотаріуса і нездійснення орендарем таких дій, не може бути безумовною підставою для розірвання договору, а лише тягне за собою виплату цих сум.

Подібні висновки викладено у постанові Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 09 грудня 2019 року у справі № 709/1089/17 (провадження № 61-12745сво18).

А тому, доводи апеляційної скарги щодо можливості відповідача внести на депозит нотаріуса кошти, що могло б свідчити про намагання виконання обов`язку та відсутності прострочення виконання зобов`язання орендарем є безпідставними.

Відповідно до частини 1, 3 статті 148-1 ЗК України (в редакції чинній на час відкриття спадщини після смерті ОСОБА_2 ) визначено, що до особи, яка набула право власності на земельну ділянку, що перебуває у користуванні іншої особи, з моменту переходу права власності на земельну ділянку переходять права та обов`язки попереднього власника земельної ділянки за чинними договорами оренди, суперфіцію, емфітевзису, земельного сервітуту щодо такої земельної ділянки. Особа, яка набула право власності на земельну ділянку, протягом одного місяця з дня набуття права власності на неї зобов`язана повідомити про це її користувачів із зазначенням: кадастрового номера (за наявності), місця розташування та площі земельної ділянки; найменування (для юридичних осіб), прізвища, ім`я, по батькові (для фізичних осіб) нового власника; місця проживання (знаходження) нового власника, його поштової адреси; платіжних реквізитів (у разі, якщо законом або договором передбачена плата за користування земельною ділянкою у грошовій формі). Повідомлення надсилається користувачу земельної ділянки рекомендованим листом з повідомленням про вручення або вручається йому особисто під розписку.

Спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців) (стаття 1216 ЦК України).

До складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті (статті 1218 ЦК України).

Частиною третьою статті 1223 ЦК України визначено, що спадщина належить спадкодавцю від дня відкриття спадщини. Тобто датою оформлення спадщини, а саме отримання спадкоємцем свідоцтва про право на спадщину не може обмежуватись можливість реалізації належних спадкоємцю прав власника від дня відкриття спадщини.

На виконання положень статті 148-1 ЗК України, спадкоємець (новий орендодавець) повинен повідомити орендаря про прийняття ним спадщини та про перехід до нього прав та обов`язків за договором оренди.

Дотримання вищевказаних дій для власника, до якого перейшло право власності на земельну ділянку, є важливим етапом, спрямованим для налагодження виплати орендної плати за укладеним до переходу права власності договором.

Подібні висновки викладено у постановах Верховного Суду від 10 березня 2021 року у справі № 146/350/20 (провадження № 61-10491св20), від 28 квітня 2021 року у справі № 341/245/19 (провадження № 61-215св21).

Відповідно до частини першої статті 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Суд першої інстанції правильно виходив з того, що позивачкою не доведено, що вона у порядку, визначеному частиною третьою статті 148-1 ЗК України, повідомила СТОВ «Слава» про набуття нею права власності на земельну ділянку з часу відкриття спадщини після смерті ОСОБА_2 , а тому, відповідач з незалежних від нього причин був позбавлений можливості виконати обов`язок щодо виплати орендної плати до відкриття провадження у цій справі.

Не заслуговують на увагу посилання в апеляційній скарзі на те, що позивачка повідомляла відповідача про успадкування земельної ділянки шляхом надання інформації керівництву та фахівцям в адміністративному приміщенні відповідача, оскільки належних та допустимих доказів в підтвердження вказаних обставин суду надано не було.

Колегія суддів вважає правильним висновок суду першої інстанції про те, що несплата орендної плати з 2018 року по 16.07.2025 мала місце у зв`язку з невиконанням орендодавцем обов`язку, передбаченого частиною третьою статті 148-1 ЗК України, орендна плата сплачена позивачці після її звернення до суду та надання нею банківських реквізитів, у зв`язку з чим підстави для задоволення позовних вимог щодо розірвання договору оренди землі у зв`язку з систематичною несплатою орендної плати та стягнення інфляційних втрат, трьох відсотків річних та пені відсутні.

Не приймаються до уваги посилання в апеляційній скарзі на правові висновки, викладені у постановах Великої Палати Верховного Суду від 05.02.2025 у справі №925/457/23 та від 20.11.2024 у справі №918/391/23, оскільки у справі, яка переглядається апеляційним судом, встановлені обставини є відмінними від тих, у яких ухвалені судові рішення, наведені як приклади.

Інші доводи апеляційної скарги не містять посилання на докази, які б спростовували висновки суду і впливали на їх законність, а зводяться до переоцінки доказів і незгоди позивачки з висновками суду щодо їх оцінки стосовно встановлення обставин справи.

Рішення суду першої інстанції ґрунтується на повно і всебічно досліджених обставинах справи та ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права, а тому підстав для його скасування в межах доводів апеляційної скарги не вбачається.

Керуючись ст.ст. 367, 374, 375, 382, 384 ЦПК України, суд

у х в а л и в:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 , яка подана її представником – адвокатом Савчуком Юрієм Миколайовичем, залишити без задоволення.

Рішення Ізяславського районного суду Хмельницької області від 04 грудня 2025 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її ухвалення, проте може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне судове рішення складено 11 березня 2026 року.

Суддя-доповідач І.В. П`єнта

Судді: А.П. Корніюк

О.І. Талалай