Рішення від 09 березня 2026 р. у справі №673/1445/25 — Деражнянський районний суд Хмельницької області

Справа № 673/1445/25

Провадження № 2/673/279/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

(заочне)

"10" березня 2026 р. м. Деражня

Деражнянський районний суд Хмельницької області

в складі:

головуючої судді - Грицишиної Л.В.

з участю:

секретаря судового засідання - Осієвської Н.В.,

розглянувши в м. Деражня в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ЮрКонсалт Груп Плюс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором

в с т а н о в и в:

25 грудня 2025 року Товариство з обмеженою відповідальністю «ЮрКонсалт Груп Плюс» звернулося з позовом до ОСОБА_1 , в якому просить стягнути з відповідача заборгованість за договором позики №61/145110572 від 09.03.2021 року (далі - кредитний договір №61/145110572 від 09.03.2021 року), у розмірі 33 200 грн, з яких: 4 000 грн. – заборгованість за сумою позики, 28 080 грн. – заборгованість по нарахованим процентам, 1 120 грн. – заборгованість за комісією, 1 120 грн. – заборгованість за комісією, а також стягнути судові витрати по справі та витрати на професійну правничу допомогу.

В обґрунтування заявленого позову вказує, що 09.03.2021 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Партнер Фінанс» (далі – ТОВ «Партнер Фінанс») та ОСОБА_1 уклали кредитний договір №61/145110572, на підставі якого ТОВ «Партнер Фінанс» надало відповідачу позику у розмірі 4 000 грн, які останній зобов`язався повернути та сплатити проценти та інші платежі за Договором у порядку та строки передбачені цим договором, зокрема графіком платежів.

Однак, свої зобов`язання за кредитним договором щодо повернення заборгованості та сплаті відсотків за користування позикою відповідач не виконав, в зв`язку із чим станом на звернення з позовом до суду у відповідача виникла заборгованість за кредитним договором у розмірі 33 200 грн.

28.12.2023 року між ТОВ «Партнер Фінанс» та ТОВ «Факторингова компанія «Укрглобал-Фінанс» укладено договір факторингу №28122023, за яким до ТОВ «Факторингова компанія «Укрглобал-Фінанс» набуло право вимоги за кредитним договором № 61/145110572 від 09.03.2021 року.

17.04.2025 року між ТОВ «Факторингова компанія «Укрглобал-Фінанс» та ТОВ «Фінансова компанія «Укрфінстандарт» укладено договір факторингу №17-04/ФК-25 за яким до ТОВ «Фінансова компанія «Укрфінстандарт» перейшло право вимоги за кредитним договором № 61/145110572 від 09.03.2021 року.

25.08.2025 року між ТОВ «Фінансова компанія «Укрфінстандарт» та ТОВ «ЮрКонсалт Груп Плюс» укладено договір факторингу №25-08/ФК-25 за яким відбулося відступлення права вимоги до ТОВ «ЮрКонсалт Груп Плюс» до відповідача ОСОБА_1 за кредитним договором № 61/145110572 від 09.03.2021 року.

Оскільки ОСОБА_1 в добровільному порядку не виконує своїх зобов`язань за кредитним договором, тому ТОВ «ЮрКонсалт Груп Плюс» просить суд стягнути з нього на свою користь 33 200 грн. заборгованості за кредитним договором.

Ухвалою судді від 07 січня 2026 року постановлено справу розглядати за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін по справі.

В судове засідання представник позивача не з`явився, у позовній заяві просить розгляд справи проводити за його відсутності, підтримуючи позовні вимоги та не заперечуючи щодо ухвалення заочного рішення.

Відповідач повторно в судове засідання не з`явився, про час і місце розгляду справи повідомлявся належним чином, шляхом відправки рекомендованих повідомлень за зареєстрованим місцем його проживання та розміщенням на офіційному веб-порталі судової влади України оголошення про його виклик. Відзиву на позов не подав, заяви про розгляд справи за його відсутності або відкладення розгляду справи до суду не надходили.

За ч. 4 ст. 223 ЦПК України у разі повторної неявки в судове засідання відповідача, повідомленого належним чином, суд вирішує справу на підставі наявних у ній даних чи доказів (постановляє заочне рішення).

Суд, у відповідності до ст.280 ЦПК України, може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; відповідач не з`явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; відповідач не подав відзив; позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

З огляду на викладене та при відсутності заперечень сторони позивача, суд постановив ухвалу про розгляд справи на підставі наявних у ній доказів з ухваленням заочного рішення, згідно ст.281 ЦПК України.

Оскільки сторони в судове засідання не з`явились, у відповідності до ч.2 ст.247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Згідно ч.8 ст. 178 ЦПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений законом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Дослідивши надані докази, суд вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що 09.03.2021 року між ТОВ «Партнер Фінанс» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір № 61/145110572, за умовами якого відповідачу надана позика у розмірі 4 000 грн (п. 1.2 Договору), строком на 365 днів (п. 1.4 Договору) з процентною ставкою 2 % від суми позики за кожен день користування позикою в межах строку передбаченого п.1.4 та п. 2.2. Договору у порядку, розмірі та строки встановлені в Графіку платежів, що у загальному розмірі становить 28 080 грн. (п. 2.1. Договору). Відповідно до п. 1.5. Договору комісія за видачу позики складає 28% від суми позики, що становить 1 120 грн. і підлягає сплаті у строк передбачений Графіком платежів.

Договір позики № 61/145110572 від 09.03.2021 року підписано відповідачем власноручним підписом.

Перед укладенням кредитного договору № 61/145110572 від 09.03.2021 року відповідач ознайомився та підписав Паспорт споживчого кредиту, де зазначені всі ті істотні умови, що відображені у відповідному договорі, а саме: сума кредиту 4 000 грн, строк кредитування 365 днів, спосіб надання кредиту - готівкою.

28.12.2023 року між ТОВ «Партнер Фінанс» та ТОВ «Факторингова компанія «Укрглобал-Фінанс» укладено Договір факторингу №28122023 за яким до ТОВ «Факторингова компанія «Укрглобал-Фінанс» набуло право вимоги за кредитним договором № 61/145110572 від 09.03.2021 року в розмірі 33 200 грн, що підтверджується актом приймання передачі документації, реєстром боржників № 1 від 28.12.2023 року.

17.04.2025 року між ТОВ «Факторингова компанія «Укрглобал-Фінанс» та ТОВ «Фінансова компанія «Укрфінстандарт» укладено договір факторингу №17-04/ФК-25 за яким до ТОВ «Фінансова компанія «Укрфінстандарт» перейшло право вимоги за кредитним договором № 61/145110572 від 09.03.2021 року в розмірі 33 200 грн що підтверджується актом приймання передачі документації, реєстром боржників № 1 від 17.04.2025 року.

25.08.2025 року між ТОВ «Фінансова компанія «Укрфінстандарт» та ТОВ «ЮрКонсалт Груп Плюс» укладено Договір факторингу №25-08/ФК-25, у відповідності до умов якого ТОВ «Фінансова компанія «Укрфінстандарт» передає/відступає ТОВ «ЮрКонсалт Груп Плюс» за плату належні йому права вимоги, а ТОВ «ЮрКонсалт Груп Плюс» приймає належні ТОВ «Фінансова компанія «Укрфінстандарт»» права вимоги до боржників, вказаними у реєстрі боржників, що підтверджується платіжною інструкцією від 12.11.2025 року про оплату за договором факторингу, реєстром боржників

Відповідно до Реєстру боржників до договору факторингу №25-08/ФК-25 від 25.08.2025 року ТОВ «ЮрКонсалт Груп Плюс» набув права грошової вимоги до відповідача в сумі 33 200 грн.

Згідно з розрахунком заборгованості за кредитним договором № 61/145110572 від 09.03.2021 року ОСОБА_1 має заборгованість станом на 08.03.2022 року у розмірі 33 200 грн, з яких: 4 000 грн. – заборгованість за сумою позики, 28 080 грн. – заборгованість по нарахованим процентам, 1120 грн. – заборгованість за комісією.

Відповідно до ч.ч.1, 2 ст.202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Правочини можуть бути односторонніми та дво - чи багатосторонніми (договори).

За змістом ч.ч.1, 2 ст.207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків (ч.1 ст.626 ЦК України).

В силу ч.1 ст.628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Згідно з ч.1 ст.638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Згідно ч.1 ст.1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

В силу ч.1 ст.1048 цього ж Кодексу позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.

Статтею 525 ЦК України визначено, що одностороння відмова від виконання зобов`язань не допускається.

Згідно із ч.1 ст.598 ЦК України зобов`язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом.

Зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином (ст.599 ЦК України).

Порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання) (ст.610 ЦК України).

Згідно з ч.1 ст.612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом. Враховуючи факт підписання відповідачем ОСОБА_1 кредитного договору шляхом накладення особистого письмового підпису, суд вважає, що укладення кредитного договору №61/145110572 від 09.03.2021 року відбулось. Відповідачем кредитний договір не оспорювався.

Отже, досліджені судом докази свідчать про укладеність вищевказаного кредитного договору між відповідачем та відповідною фінансовою установою, невиконання позичальником своїх зобов`язань щодо повернення, отриманих в борг коштів та наявності в нього боргових зобов`язань.

За приписами п.1 ч.1 ст.512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Правочин щодо заміни кредитора у зобов`язанні вчиняється у такій самій формі, що і правочин, на підставі якого виникло зобов`язання, право вимоги за яким передається новому кредиторові (ч.1 ст.513 ЦК України).

До нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом (ст.514 ЦК України).

Отже, відступлення права вимоги є договірною передачею вимог первісного кредитора новому кредиторові та відбувається на підставі укладеного між ними правочину.

Частиною першою ст.1077 ЦК визначено, що за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

За змістом ч.1 ст.1078 ЦК України предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога).

Надані позивачем: договори факторингу №28122023 від 28.12.2023 року, №17-04/ФК-25 від 17.04.2025 року та №25-08/ФК-25 від 25.08.2025 року, а також платіжні документи та реєстри боржників свідчать про те, що ТОВ «ЮрКонсалт Груп Плюс» набуло у встановленому законом порядку право грошової вимоги до ОСОБА_1 за кредитним договором № 61/145110572 від 09.03.2021 року.

Отже, відповідач несе відповідальність за неналежне виконання зобов`язання за кредитним договором перед новим кредитором ТОВ «ЮрКонсалт Груп Плюс» у тому ж обсязі, що і перед первісним кредитором.

Частиною 1 статті 1050 ЦК України встановлено, що якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов`язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу.

Відповідно до положень ст.625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Відповідно до основних засад цивільного судочинства змагальності та диспозитивності (статті 12, 13 ЦПК України), обов`язків з доказування (частина перша статті 81 ЦПК України), саме відповідач має довести безпідставність позовних вимог і наданих позивачем доказів, а не суд, у якого відсутні такі повноваження поза межами перевірки доводів, які міг би надати відповідач.

Відповідач не заперечив факту отримання кредиту, користування кредитними коштами та заявлений позивачем борг по тілу кредиту, відсотках та комісією в загальній сумі 33 200 грн., не спростовував надані позивачем докази, жодних заперечень проти доводів позивача не надходило. Судом також не встановлено неправильність цього розрахунку, а отже, наявні підстави для стягнення суми боргу з відповідача.

Таким чином, з ОСОБА_1 на користь ТОВ «ЮрКонсалт Груп Плюс» слід стягнути 33 200 грн. заборгованості за кредитним договором № 61/145110572 від 09.03.2021 року, з яких: 4 000 грн. – заборгованість за сумою позики, 28 080 грн. – заборгованість по нарахованим процентам, 1 120 грн. – заборгованість за комісією.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд зважає на наступне.

Згідно з частинами першою, третьою статті 133 ЦПК України, судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.

Згідно з частинами першою-шостою статті 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Пунктами 1, 2, 3 частини другої статті 141 ЦПК України передбачено, що інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі задоволення позову на відповідача, у разі відмови в позові - на позивача, у разі часткового задоволення - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Відповідно до частини третьої статті 141 ЦПК України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися.

Частиною восьмою статті 141 ЦПК України передбачено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

При визначенні суми відшкодування витрат на професійну правничу допомогу суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності).

Отже, витрати на надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою чи тільки має бути сплачено (пункт 1 частини другої статті 137 та частина восьма статті 141 ЦПК України).

Аналогічна позиція висловлена Верховним Судом у складі Об`єднаної палати Касаційного господарського суду у постановах від 03.10.2019 року у справі №922/445/19, від 22.01.2021 року у справі №925/1137/19, Верховним Судом у постановах від 03.02.2021 року у справі №554/2586/16-ц, від 17.02.2021 року у справі №753/1203/18.

Як вбачається з матеріалів справи, 10.12.2025 року між ТОВ «ЮрКонсалт Груп Плюс» та адвокатом Горобей Русланою Геннадіївною укладено договір про надання правової допомоги №457141, крім того 12.12.2025 також укладено додаткову угоду до вищевказаного договору.

Відповідно до Акту про підтвердження надання правничої допомоги адвокатом №3182318576 від 12.12.2025 року позивачу надано правову допомогу у виді проведення консультації вартістю 2 250 грн., складання позовної заяви вартістю 3 000 грн. та формування доказів вартістю 750 грн.

Враховуючи, що відповідач у судове засідання не з`явився, заперечень щодо розміру витрат, понесених позивачем на професійну правничу допомогу до суду не надходили, а тому з ОСОБА_1 на користь ТОВ «ЮрКонсалт Груп Плюс» слід стягнути 6 000 грн. понесених витрат на професійну правничу допомогу.

Відповідно до ч.1 ст. 141 ЦПК України, з ОСОБА_1 на користь ТОВ «ЮрКонсалт Груп Плюс» підлягає стягненню судовий збір в розмірі 2 422 грн. 40 коп.

Керуючись ст.ст.12, 13, 81, 141, 280-282 ЦПК України, суд

у х в а л и в:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «ЮрКонсалт Груп Плюс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ЮрКонсалт Груп Плюс» заборгованість за кредитним договором №61/145110572 від 09.03.2021 року в розмірі 33 200 грн., з яких: 4 000 грн. – заборгованість за сумою позики, 28 080 грн. – заборгованість по нарахованим процентам, 1 120 грн. – заборгованість за комісією.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ЮрКонсалт Груп Плюс» 2 422 грн. 40 коп. судового збору та 6 000 грн. витрат на професійну правничу допомогу.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому ЦПК України.

Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було проголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «ЮрКонсалт Груп Плюс», місце знаходження: вул. Глибочицька,17-Б, офіс 503 м. Київ, 04052, код ЄДРПОУ 45714110.

Відповідач: ОСОБА_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 .

Текст рішення складено 12.03.2026 року.

Суддя: Л.В. Грицишина