Постанова від 10 березня 2026 р. у справі №607/26015/25 — Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

11.03.2026 Справа №607/26015/25 Провадження №3/607/437/2026

м. Тернопіль

Суддя Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області Воробель Н.П., розглянувши матеріали, що надійшли від Управління патрульної поліції в Тернопільській області Департаменту патрульної поліції, про притягнення до адміністративної відповідальності

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, який зареєстрований та проживає в АДРЕСА_1 , військовослужбовець, РНОКПП НОМЕР_1 ,

за ч. 1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі – КУпАП),

встановила:

10.12.2025 о 00:23 в м. Тернополі, вул. Січових Стрільців, 2, водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом Ford Galaxy, н.з. НОМЕР_2 , з явними ознаками алкогольного сп`яніння, а саме запах алкоголю з порожнини рота, різка зміна забарвлення шкірного покриву обличчя, виражене тремтіння пальців рук, поведінка, що не відповідає обстановці. Від проходження огляду на визначення стану алкогольного сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу із застосуванням технічного приладу газоаналізатора Alcotest 6810 ARBL-0894 (повірка дійсна до 19 листопада 2026 року) та проведення такого огляду в КНП «ТОМЦСНЗ» ТОР відмовився, чим порушив п. 2.5 Правил дорожнього руху (далі – ПДР).

10.03.2026 до суду надійшли письмові заперечення адвоката Вербицького О.Р., який діє в інтересах ОСОБА_1 , на протокол у справі про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №536300 від 10.12.2025, згідно з якими: протокол про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №536300 від 10.12.2025 містить недостовірні відомості як щодо особи ОСОБА_1 , так і щодо факту та обставин вчинення правопорушення, у зв`язку з чим не може вважатися належним доказом у справі. Зокрема, у протоколі безпідставно зазначено місце проживання ОСОБА_1 у АДРЕСА_2 , а також вказано, що місце роботи ним не повідомлено. Крім того, поліцейським зазначено, що особу встановлено на підставі посвідчення водія НОМЕР_3 , хоча такого документа ОСОБА_1 поліцейському не пред`являв та повідомляв, що не має водійського посвідчення та є військовослужбовцем. Вказує, що у протоколі неправдиво викладено обставини адміністративного правопорушення, а саме факт керування ОСОБА_1 транспортним засобом Ford Galaxy н.з. НОМЕР_2 у стані алкогольного сп`яніння та його відмову від проходження огляду. Натомість, як зазначає захисник, із відеозаписів з бодікамер та автомобільного відеореєстратора вбачається, що ОСОБА_1 заперечував факт керування транспортним засобом та повідомляв про готовність пройти медичний огляд у будь-якій медичній установі за умови надання доказів того, що саме він керував транспортним засобом. Крім того, під час поверхневої перевірки у ОСОБА_1 не було виявлено ані ключів, ані документів на зазначений транспортний засіб. При цьому, зі слів захисника, відеозаписи не містять підтвердження факту керування транспортним засобом саме ОСОБА_1 , а також не свідчать про пропозицію поліцейського пройти огляд на стан сп`яніння саме в КНП «ТОМЦСНЗ» ТОР. Також зазначає, що після ознайомлення ОСОБА_1 із постановою за ч. 4 ст. 126 КУпАП та відеозаписом, який, на думку поліцейських, підтверджує факт керування транспортним засобом, працівники поліції не запропонували йому пройти огляд на стан сп`яніння у медичному закладі, не ознайомлювали його із направленням на медичне обстеження, а одразу почали зачитувати протокол про адміністративне правопорушення. Стверджує, що під час події працівники поліції здійснювали психологічний тиск на ОСОБА_1 , не забезпечили можливості отримати правову допомогу, не відібрали пояснення у безпосереднього свідка події та тривалий час безпідставно оформлювали процесуальні документи. Крім того, звертає увагу на те, що направлення на медичний огляд було складено не на бланку встановленого зразка, що, на його думку, суперечить вимогам Інструкції від 09.11.2015 №1452/735. У зв`язку з наведеним захисник вважає, що матеріали справи не містять належних доказів того, що саме ОСОБА_1 керував транспортним засобом у стані алкогольного сп`яніння, а відтак відсутні підстави вважати його суб`єктом адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП.

Враховуючи викладене, захисник просить закрити стосовно ОСОБА_1 провадження у справі про адміністративне правопорушення за ч. 1 ст. 130 КУпАП, за відсутності події і складу адміністративного правопорушення.

У судове засідання ані ОСОБА_1 , ані його захисник Вербицький О.Р. не з`явилися, хоча про дату, час і місце розгляду справи були повідомлені належним чином, клопотання про відкладення розгляду справи від них не надходило. Враховуючи викладене, відповідно до ст. 268 КУпАП справу слід розглянути у відсутності ОСОБА_1 та його захисника.

Ознайомившись із письмовими запереченнями захисника, дослідивши матеріали справи, вважаю за необхідне зазначити таке:

згідно із п. 1.3 ПДР учасники дорожнього руху зобов`язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил.

Пунктом 1.9 ПДР встановлено, що особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.

Відповідно до п. 2.5 ПДР водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Частиною першою ст. 130 КУпАП передбачена відповідальність за: керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передачу керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп`яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Порядок проходження водіями огляду на такий стан врегульований Інструкцією про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженою Наказом Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства охорони здоров`я України 09.11.2015 № 1452/735 (далі – Інструкція).

Згідно з п.п. 2, 3 Розділу І Інструкції, огляду на стан сп`яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України (далі – поліцейський) є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп`яніння згідно з ознаками такого стану. Ознаками алкогольного сп`яніння є: запах алкоголю з порожнини рота; порушення координації рухів; порушення мови; виражене тремтіння пальців рук; різка зміна забарвлення шкірного покриву обличчя; поведінка, що не відповідає обстановці.

Огляд на стан сп`яніння проводиться: поліцейським на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів, дозволених до застосування МОЗ та Держспоживстандартом; лікарем закладу охорони здоров`я (у сільській місцевості за відсутності лікаря – фельдшером фельдшерсько-акушерського пункту, який пройшов спеціальну підготовку). У разі відмови водія транспортного засобу від проходження огляду на стан сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу або його незгоди з результатами огляду, проведеного поліцейським, такий огляд проводиться в найближчому закладі охорони здоров`я, якому надано право на його проведення відповідно до статті 266 Кодексу України про адміністративні правопорушення (п.п. 6, 7 Розділу І Інструкції).

Згідно з п. 9 Розділу ІІ Інструкції, з метою забезпечення достовірності результатів огляду водіїв транспортних засобів, які мають бути оглянуті в закладах охорони здоров`я, поліцейський забезпечує доставку цих осіб до найближчого закладу охорони здоров`я не пізніше ніж протягом двох годин з моменту виявлення підстав для його проведення.

Аналогічні положення містяться також у ст. 266 КУпАП, у якій визначена процедура виявлення у водіїв ознак алкогольного сп`яніння та проведення огляду водіїв на стан алкогольного сп`яніння.

Керуючись наведеними положеннями, вважаю, що вина ОСОБА_1 у вчиненому доводиться матеріалами, дослідженими у судовому засіданні, а саме даними, зафіксованими у:

- протоколі про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №536300 від 10.12.2025, у якому викладено обставини вчинення правопорушення;

- відеозаписі з реєстратора службового автомобіля, на якому зафіксовано рух автомобіля Ford Galaxy, н.з. НОМЕР_2 ,з водійської (лівої) сторони якого одразу після зупинки з`явився ОСОБА_1 . З правої сторони автомобіля – вийшов інший чоловік;

- відеозаписах з нагрудних камер працівників поліції, на яких зафіксовано: повідомлення причини зупинки транспортного засобу відповідно до п. 7 ст. 35 Закону України «Про Національну поліцію»; встановлення особи ОСОБА_1 та проведення його поверхневої перевірки відповідно до ст. 34 Закону України «Про Національну поліцію»; виявлення під час спілкування у нього ознак алкогольного сп`яніння, а саме: різкого запаху алкоголю з порожнини рота, зміни забарвлення шкірного покриву обличчя, тремтіння пальців рук та поведінки, що не відповідала обстановці; пропозицію працівників поліції пройти огляд на стан алкогольного сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу за допомогою газоаналізатора, а також ознайомлення його з повіркою законодавчо регульованого засобу вимірювальної техніки; відмову ОСОБА_1 від проходження огляду на місці та його прохання пройти огляд у медичному закладі (00:15:32 відеофрагменту «part_00000_export-5w2je»); неодноразову пропозицію працівників поліції проїхати з ними на проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння у медичному закладі; роз`яснення вимог п. 2.5 ПДР і відповідальності за відмову від проходження зазначеного огляду; відсутність чіткої відповіді з боку ОСОБА_1 , який усно оспорював пред`явлені працівниками поліції службові посвідчення та зазначав, що погодиться пройти огляд лише після пред`явлення доказів, що було розцінено працівником поліції як відмова від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння; повідомлення ОСОБА_1 про складення щодо нього протоколу про адміністративне правопорушення за ст. 130 КУпАП; роз`яснення йому прав, передбачених ст. 63 Конституції України та ст. 268 КУпАП (00:27:40 відеофрагменту «part_00000_export-5w2je»), а також оголошення змісту складеного протоколу;

- копії свідоцтва про повірку законодавчо регульованого засобу вимірювальної техніки «Аlcotest 6810» № ARBL-0894 № П 51 QM 2189 103 25, чинне до 19.11.2026;

- направленні на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, у КНП «ТОМЦСНЗ» ТОР від 10.12.2025;

- рапорті командира взводу №2 роти №4 батальйону УПП в Тернопільській області ДПП І. Созанського;

- копії постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕНА №6313442 від 10.12.2025, згідно з якою ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 4 ст. 126 КУпАП та накладено на нього адміністративне стягнення;

- довідці, виданій 10.12.2025 УПП в Тернопільській області ДПП, відповідно до якої ОСОБА_1 отримував посвідчення водія серії НОМЕР_3 , яке було вилучено 02.08.2025. Станом на 10.12.2025 ОСОБА_1 право керування транспортними засобами, у відповідності до Положення про порядок видачі посвідчень водія та допуску громадян до керування транспортними засобами, яке затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 08.05.1993 №340, не отримував.

Суд критично оцінює доводи захисника, викладені у письмових запереченнях, та вважає їх такими, що не спростовують встановлених у справі обставин, з огляду на таке.

Доводи захисника про те, що протокол про адміністративне правопорушення містить недостовірні відомості щодо особи ОСОБА_1 , зокрема щодо його місця проживання, місця роботи та способу встановлення особи, самі по собі не спростовують факту вчинення адміністративного правопорушення. Зазначені відомості не є визначальними для встановлення події правопорушення та не впливають на наявність чи відсутність у діях особи складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП. Крім того, із досліджених судом відеозаписів убачається, що на 00:28:43 відеофрагменту «part_00000_export-5w2je» працівник поліції пропонує ОСОБА_1 пройти до службового автомобіля для складання протоколу про адміністративне правопорушення у його присутності, однак останній залишився на місці події. Надалі, на 00:52:03 зазначеного відеофрагменту працівник поліції запитує ОСОБА_1 про місце його фактичного проживання, що є необхідним для заповнення відповідних граф процесуальних документів. У відповідь на це ОСОБА_1 повідомив, що працівникам поліції слід самостійно шукати таку інформацію. Окрім цього, матеріали справи містять довідку УПП в Тернопільській області ДПП, відповідно до якої ОСОБА_1 отримував посвідчення водія серії НОМЕР_3 , якого в подальшому було позбавлено права керування транспортними засобами. Таким чином, відомості про особу ОСОБА_1 були встановлені працівниками поліції на підставі наявних у відповідних інформаційних базах даних документів.

Твердження захисника про те, що ОСОБА_1 не керував транспортним засобом Ford Galaxy, н.з. НОМЕР_2 , спростовуються дослідженими судом доказами. Зокрема, із відеозапису з реєстратора транспортного засобу працівників поліції вбачається, що службовий автомобіль рухався позаду транспортного засобу Ford Galaxy, н.з. НОМЕР_2 , після чого був зупинений. Одразу після зупинки зазначеного транспортного засобу саме ОСОБА_1 з`явився з водійської (лівої) сторони автомобіля, тоді як з правої сторони вийшла інша особа. При цьому будь-яких третіх осіб поблизу транспортного засобу на момент його зупинки зафіксовано не було. Також із цього відеозапису вбачається, що працівники поліції зупинилися одразу після зупинки транспортного засобу Ford Galaxy, н.з. НОМЕР_2 . За таких обставин вони мали можливість безпосередньо встановити водія, який залишив водійське місце транспортного засобу. Крім того, під час спілкування з працівниками поліції ОСОБА_1 не повідомляв, хто саме, на його думку, керував транспортним засобом, хоча зазначав, що він перебував у згаданому автомобілі. Сукупність наведених обставин свідчить про те, що саме ОСОБА_1 керував транспортним засобом Ford Galaxy, н.з. НОМЕР_2 , на момент інкримінованої події.

Більше того, факт керування ОСОБА_1 зазначеним транспортним засобом підтверджується також копією постанови про накладення адміністративного стягнення у справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, серії ЕНА №6313442 від 10.12.2025, відповідно до якої ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 4 ст. 126 КУпАП. Зі змісту цієї постанови вбачається, що 10.12.2025 о 00:23 у м. Тернополі по вул. Січових Стрільців, 2, ОСОБА_1 керував транспортним засобом Ford Galaxy, н.з. НОМЕР_2 , не маючи права керування транспортними засобами, будучи позбавленим такого права постановою Тернопільського міськрайонного суду від 07.07.2024 строком на п`ять років, чим порушив п. 2.1.а ПДР.

При цьому зі змісту зазначеної постанови вбачається, що дата, час та місце події, а також особа водія і транспортний засіб, яким він керував, повністю збігаються з обставинами, викладеними у протоколі про адміністративне правопорушення за ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Відомостей про оскарження або скасування вказаної постанови стороною захисту під час розгляду справи суду не надано, а тому слід вважати, що вона не скасована та набрала законної сили.

Посилання захисника на те, що під час поверхневої перевірки у ОСОБА_1 не було виявлено ключів чи документів на транспортний засіб, не спростовує факту керування автомобілем, оскільки відсутність у особи при собі ключів або документів на транспортний засіб не виключає можливості керування ним безпосередньо перед зупинкою транспортного засобу працівниками поліції.

Щодо доводів захисника про те, що ОСОБА_1 не відмовлявся від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння, а лише висловлював готовність пройти такий огляд після пред`явлення доказів керування транспортним засобом, суд зазначає таке.

Як вбачається із відеозаписів з нагрудних камер працівників поліції, ОСОБА_1 неодноразово пропонувалося пройти огляд на стан алкогольного сп`яніння як на місці зупинки транспортного засобу за допомогою спеціального технічного засобу, так і у медичному закладі. При цьому йому було роз`яснено вимоги п. 2.5 ПДР та відповідальність, передбачену ч. 1 ст. 130 КУпАП, за відмову від проходження такого огляду. Водночас ОСОБА_1 відмовився пройти відповідний огляд на місці зупинки, не надав чіткої згоди на проходження огляду в медичному закладі, ставив додаткові умови щодо пред`явлення доказів його керування транспортним засобом та фактично ухилявся від проходження огляду, що обґрунтовано було розцінено працівниками поліції як відмову від його проходження. Як установлено судом, ОСОБА_1 було продемонстровано відеозапис, на якому зафіксовано обставини керування ним транспортним засобом. Зокрема, на 01:33:00 відеофрагменту «part_00000_export-5w2je» ОСОБА_1 підтверджує факт перегляду зазначеного відеозапису, відтворюючи відповідними жестами події, що відбувалися на відеозаписі з реєстратора службового автомобіля.

Суд зазначає, що відповідно до п. 2.5 ПДР водій зобов`язаний на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку огляд на стан сп`яніння. Законодавством не передбачено можливості ставити виконання такого обов`язку у залежність від пред`явлення поліцейським будь-яких доказів чи виконання інших умов. Отже, поведінка ОСОБА_1 , який не надав однозначної згоди на проходження огляду, правомірно була розцінена як відмова від проходження огляду.

Доводи захисника про те, що відеозаписи не містять підтвердження пропозиції працівників поліції пройти огляд на стан сп`яніння саме у КНП «ТОМЦСНЗ» ТОР, суд оцінює критично. Як вбачається з відеозаписів з нагрудних камер працівників поліції, ОСОБА_1 неодноразово пропонувалося проїхати до медичного закладу для проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння, однак чіткої згоди на проходження такого огляду він не надав. При цьому Інструкція від 09.11.2015 №1452/735 не зобов`язує працівника поліції під час спілкування з водієм називати конкретний заклад охорони здоров`я. Натомість зазначеною Інструкцією передбачено обов`язок поліцейського забезпечити доставку особи до найближчого закладу охорони здоров`я, якому надано право проводити такий огляд. Як установлено судом, таким закладом у м. Тернополі є КНП «ТОМЦСНЗ» ТОР, куди і було оформлено направлення для проходження ОСОБА_1 огляду на стан алкогольного сп`яніння. Отже, зазначені доводи сторони захисту не спростовують факту пропозиції працівниками поліції пройти огляд у встановленому законом порядку.

Посилання захисника на те, що направлення на медичний огляд було складено не на бланку встановленого зразка, суд відхиляє, оскільки під час дослідження матеріалів справи судом установлено, що наявне у справі направлення відповідає формі, наведеній у додатку 1 до Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції. Крім того, навіть у разі наявності, на думку захисника, окремих формальних недоліків оформлення такого документа, сама по собі ця обставина не спростовує факту відмови особи від проходження огляду на стан сп`яніння у встановленому законом порядку та не впливає на встановлення події адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Також суд до уваги не бере доводи захисника щодо психологічного тиску з боку працівників поліції та порушення права на правову допомогу, оскільки такі твердження не підтверджуються об`єктивними доказами та спростовуються дослідженими у судовому засіданні відеозаписами, з яких убачається, що працівники поліції діяли у межах наданих їм повноважень, роз`яснили ОСОБА_1 його права, передбачені ст. 63 Конституції України та ст. 268 КУпАП, а також повідомили йому про складення протоколу про адміністративне правопорушення.

Суд зазначає, що будь-які дії працівників поліції, які, на думку сторони захисту, є неправомірними, можуть бути оскаржені у встановленому законом порядку до відповідних органів або суду. Водночас оцінка правомірності таких дій не є предметом розгляду цієї справи, оскільки у межах цього провадження суд вирішує питання лише щодо наявності чи відсутності у діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Таким чином, оцінюючи наявні у справі докази у їх сукупності, суд доходить висновку, що вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, знайшла своє підтвердження під час судового розгляду. Факт керування транспортним засобом з явними ознаками алкогольного сп`яніння та відмова від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння у встановленому законом порядку підтверджуються дослідженими судом доказами, які є належними, допустимими та взаємопов`язаними між собою.

За вказаних обставин, приходжу до переконання про наявність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, тобто відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного сп`яніння, а тому його слід притягнути до адміністративної відповідальності та накласти на нього адміністративне стягнення.

При накладенні адміністративного стягнення, відповідно до ст. 33 КУпАП беру до уваги характер вчиненого правопорушення, особу порушника, ступінь його вини, майновий стан, відсутність обставин, що пом`якшують чи обтяжують відповідальність за вчинене правопорушення, а тому приходжу до переконання, що до ОСОБА_1 слід застосувати стягнення у вигляді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права керування транспортними засобами.

Також, враховуючи вимоги ст. 40-1 КУпАП, з ОСОБА_1 необхідно стягнути судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення.

Керуючись ст.ст. 7, 33, 40-1, 130 ч. 1, 221, 251, 280, 283, 284, 294 КУпАП, суддя

постановила:

ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, та накласти на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 (сімнадцять тисяч) гривень, який стягнути в дохід держави, з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік.

Штраф має бути сплачений порушником не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, крім випадків, передбачених статтями 300-1, 300-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення, а в разі оскарження такої постанови - не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.

У разі несплати правопорушником штрафу у строк, установлений частиною першою статті 307 цього Кодексу, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до органу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом.

У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з ОСОБА_1 стягується подвійний штраф в розмірі двох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 34 000,00 грн (тридцять чотири тисячі гривень 00 копійок) в дохід держави та витрати на облік зазначеного правопорушення, розмір яких визначається Кабінетом Міністрів України.

Постанова про накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу підлягає примусовому виконанню після закінчення строку, установленого частиною першою статті 307 Кодексу України про адміністративні правопорушення, шляхом звернення до виконання протягом трьох місяців з дня винесення. В разі оскарження постанови перебіг строку давності зупиняється до розгляду скарги. У разі відстрочки виконання постанови відповідно до статті 301 Кодексу України про адміністративні правопорушення перебіг строку давності зупиняється до закінчення строку відстрочки.

Стягнути з ОСОБА_1 в дохід держави судовий збір в розмірі 665,60 грн (шістсот шістдесят п`ять гривень 60 копійок).

Постанова судді у справах про адміністративне правопорушення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, за винятком постанов про застосування стягнення, передбаченого статтею 32 або 32-1 КУпАП, якщо апеляційної скарги не було подано.

У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після розгляду апеляційним судом.

Постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником, а також прокурором у випадках, передбачених частиною п`ятою статті 7 та частиною першою статті 287 КУпАП.

Апеляційна скарга може бути подана протягом десяти днів з дня винесення постанови до Тернопільського апеляційного суду через Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області.

Апеляційна скарга, подана після закінчення цього строку, повертається апеляційним судом особі, яка її подала, якщо вона не заявляє клопотання про поновлення цього строку, а також якщо у поновленні строку відмовлено.

CуддяН. П. Воробель