Рішення від 05 березня 2026 р. у справі №486/2001/25 — Південноукраїнський міський суд Миколаївської області

Справа № 486/2001/25

Провадження № 2-о/486/13/2026

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 березня 2026 року м. Південноукраїнськ

Південноукраїнський міський суд Миколаївської області у складі:

головуючого судді Волощук О.О.,

присяжних Боляк Л.В., Кисленко А.Ф.,

за участю секретаря судового засідання Гайдук А.С.,

заявника ОСОБА_1 , представника заявника Палій Л.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку окремого провадження в залі суду цивільну справу за заявою ОСОБА_1 , заінтересовані особи: Міністерство оборони України, Міністерство внутрішніх справ України, Військова частина НОМЕР_1 , Головне управління Національної гвардії України, про оголошення особи померлою,

ВСТАНОВИВ:

У жовтні 2025 року ОСОБА_1 звернулася до суду з заявою про оголошення особи померлою, заінтересовані особи: Міністерство оборони України, Військова частина НОМЕР_1 .

Заяву обґрунтовує тим, що їїсин, ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проходив військову службу на посаді кулеметника 3-го взводу оперативного призначення роти оперативного призначення (на бойових машинах піхоти) НОМЕР_2 батальйону оперативного призначення в/ НОМЕР_3 Національної гвардії України по мобілізації з 24.05.2022 року. Під час виконання бойового завдання неподалік населеного пункту Михайлівка Покровського району Донецької області, внаслідок штурмових дій противника, її син зник безвісти 26.08.2024 року. Згідно витягу з Єдиного реєстру осіб, зниклих безвісти за особливих обставин від 13.09.2024 року ОСОБА_2 набув статусу особи, зниклої безвісти за особливих обставин 09.09.2024 року. Заявник, як мати, вкінці серпня 2024 року отримала сповіщення №626 від 27.08.2024 року про зникнення свого сина під час виконання бойового завдання поблизу населеного пункту Михайлівка Донецької області 26.08.2024 року. 30.08.2024 року вона звернулася у правоохоронні органи — відділення поліції №3 (м. Південноукраїнськ) Вознесенського РУП ГУНП в Миколаївській області, з заявою про розшук її сина, за її зверненням було порушено розшукову справу (номер кримінального провадження 12024152120000386) та відібрано букальний епітелій для молекулярно-генетичного дослідження. По факту зникнення на підставі наказу командира в/43029 НГУ від 26.08.2024 року №3383 та наказу командира в/ НОМЕР_4 НГУ від 19.02.2025 року №1020 було проведено службове розслідування.

Вказаним службовим розслідування встановлено, що син заявниці ОСОБА_2 , за бойовим розпорядженням командира НОМЕР_5 бригади оперативного призначення від 25.08.2024 року №3071 дск, був залучений до виконання бойових завдань у районі Гірник, Селидове, Мирноград, Покровськ в операційній зоні ОТУ «Донецьк» для здійснення відсічі збройної агресії рф проти України. Під час бойового завдання 26.08.2024 року зранку противник почав штурмові дії, після відбиття штурму, її син та ст.сержант ОСОБА_3 почали відходити для укоплектування боєприпасами та ворог знову почав вогонь. Ховаючись від вогню, її син та ст.солдат ОСОБА_4 сховались в укритті (ангар), по якому теж було відкрито вогонь.

Зважаючи на тривалий термін пошуку сина заявниці (дорозвідка дронами не виявила трупів) та відсутність інформації щодо нього про перебування в полоні, заявник має чітку впевненість у загибелі її сина. Наказом командира в/43029 НГУ від 11.06.2025 року №3661 Про підсумки службового розслідування, встановлено відсутність інформації про перебування у полоні солдата ОСОБА_2 , а також інформації про добровільну здачу його в полон. Відповідно до Переліку територій на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих російською федерацією, згідно до затвердженого наказом Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України від 22.12.2022 №309 (зі змінами), с. Гірник Покровського району Донецької області до 05.09.2024 року мало статус території на якій велися активні бойові дії. Оголошення її сина померлим поставить крапку її пошукам та марним очікуванням, як матері. Зазначає, що не має більше сил чекати його повернення, розуміючи, що ОСОБА_5 вже немає серед живих. Тому вирішила звернутися до суду з даною заявою. Необхідність оголошення особи померлою в судовому порядку пов?язана з неможливістю у позасудовому порядку встановити (підтвердити) факт загибелі (смерті) військового. При цьому є важливим, що особа загинула саме внаслідок збройної агресії російської федерації. Викладені в акті службового розслідування факти дають підстави вважати, що мали місце обставини, які загрожували смертю фізичній особі та дають підставу припускати загибель військовослужбовця у зв?язку з військовою агресією російської федерації проти України.

Ухвалою Південноукраїнського міського суду Миколаївської області від 10.11.2025 року відкрито провадження у справі та призначено до розгляду в порядку окремого провадження.

08.12.2025 від представника заінтересованої особи: Міністерство оборони України, надійшли пояснення, в яких він зазначив, що у цій справі заявник посилається та на підтвердження надала до суду копії документів, які підтверджують зникнення безвісті військовослужбовця НГУ ОСОБА_2 , а саме: сповіщення про зникнення безвісті, яким повідомлений заявник, про те, що ОСОБА_2 , зник безвісті 26.08.2024 в наслідок бойових дій в м.Михайлівка, Донецької області, копію службового розслідування та витяг з єдиного реєстру осіб, зниклих безвісті за особливих обставин, в яких зазначено про зникнення безвісті ОСОБА_2 . На думку Міноборони, під час розгляду цієї справи слід враховувати правові позиції Верховного Суду щодо застосування норм права відносно зазначеної категорії справ, а тому на думку представника Міноборони подана заява є передчасною і відсутні підстави для її задоволення. Обґрунтовує свою позицію нормами ЦКУ, відповідно до яких фізична особа може бути оголошена судом померлою, якщо у місці її постійного проживання немає відомостей про місце її перебування протягом трьох років, а якщо вона пропала безвісти за обставин, що загрожували їй смертю або дають підставу припускати її загибель від певного нещасного випадку, - протягом шести місяців, а за можливості вважати фізичну особу загиблою від певного нещасного випадку або інших обставин внаслідок надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру - протягом одного місяця після завершення роботи спеціальної комісії, утвореної внаслідок надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру. Громадянин може бути оголошений в судовому порядку померлим у разі встановлення обставин, на підставі яких суд робить вірогідне припущення про смерть громадянина. Вважає, що відсутність безумовних доказів або суперечність у доказах на підтвердження обставин, що надаються заявником та/або заінтересованими особами, унеможливлює оголошення особи померлою. З урахуванням правових висновків Великої Палати Верховного Суду щодо застосування норм права, зазначає, що тіло зниклого безвісті ОСОБА_2 , 1981 року народження, за місцем події не знайдено, відомості щодо закриття кримінального провадження відсутні. Заявником до суду не надано висновок Уповноваженого про наявність обставин, що свідчать про смерть ОСОБА_2 , 1981 року народження. Також зазначено, що з матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_2 проходив службу у підрозділах Національної гвардії України, яка в свою чергу підпорядковується Міністерству внутрішніх справ України і не входить до складу Збройних Сил України та Міністерства оборони України. Міноборони не буде приймати рішення про виплату ОГД ОСОБА_1 , у зв`язку з тим, що ОСОБА_2 службу у Збройних Силах України не проходив. Рішення по справі може вплинути на права та обов`язки військової частини НОМЕР_1 , так як зниклий безвісті ОСОБА_2 проходив в ній службу та перебував на всіх видах забезпечення.

Ухвалою суду від 16.01.2026 року задоволено клопотання заявника та залучено в якості заінтересованої особи Міністерство внутрішніх справ України.

Ухвалою суду від 11.02.2026 року клопотання представника заінтересованої особи Міністерство внутрішніх справ України задоволено частково, залучено в якості заінтересованої особи Головне управління Національної гвардії України.

Представник заінтересованої особи Військової частини НОМЕР_1 , в судове засідання не з`явився, проте надав до суду заяву про розгляд справи без його участі.

Представники заінтересованих осіб: Міністерства оборони України, Міністерства внутрішніх справ України, Головного управління Національної гвардії України, в судове засідання не з`явилися, належним чином повідомлені про дату, час та місце судового розгляду.

В судовому засіданні представник заявника зазначила, що ОСОБА_2 проходив військову службу у військовій частині Національної гвардії та 26.08.2024 року зник безвісти про що заявником було отримане відповідне сповіщення. З акту службового розслідування вбачається, що ОСОБА_2 був направлений на виконання бойового завдання, описуються обставини, що вказують на його загибель в умовах активних бойових дій. Ними витримані всі строки зі зверненням до суду, крім того, зазначає, що зникнення сталося саме в зоні активних бойових дій. Додала ремарку до прохальної частини заяви, просять визнати ОСОБА_2 померлим з ІНФОРМАЦІЯ_2 . У зв`язку з вище викладеним, просить заяву задовольнити.

Заявниця в судовому засіданні пояснила, що хоче поставити крапку і визначитися, бо відчуває загибель сина, ще до отримання офіційного сповіщення знала, що його немає серед живих. Підтримує свого представника, просить задовольнити заяву.

Суд, розглянувши заяву в межах заявлених вимог, вивчивши та дослідивши докази у цивільній справі, приходить до наступного висновку.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 є матір`ю ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_6 , виданим 13.09.1981 року Ульяновським райвідділом ЗАГС Кіровоградської області /а.с.16/, та свідоцтвом про укладення шлюбу серії НОМЕР_7 , виданим 18.03.1986 року Виконкомом Костянтинівської ради Миколаївської області, згідно з яким ОСОБА_6 уклала шлюб зі ОСОБА_7 /а.с.17/.

ОСОБА_2 проходив військову службу на посаді кулеметника 3-го взводу оперативного призначення роти оперативного призначення (на бойових машинах піхоти) НОМЕР_2 батальйону оперативного призначення в/ НОМЕР_3 Національної гвардії України по мобілізації з 24.05.2022 року, що підтверджується військовим квитком серії НОМЕР_8 /а.с.6-9/, посвідченням серії НОМЕР_9 /а.с.10/ та іншими доказами в сукупності.

Згідно з витягом з Єдиного реєстру осіб, зниклих безвісти за особливих обставин №20240913-1078 від 13.09.2024 року, ОСОБА_2 09.09.2024 року набув статусу особи, зниклої безвісти за особливих обставин /а.с.15/.

Відповідно до сповіщення сім`ї №626 від 27.08.2024 року, ОСОБА_1 надійшло повідомлення від ІНФОРМАЦІЯ_3 про те, що ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , кулеметника 3-го взводу оперативного призначення роти оперативного призначення (на бойових машинах піхоти) НОМЕР_2 батальйону оперативного призначення в/ч НОМЕР_1 Національної гвардії України, призваний на військову службу за мобілізацією 24.05.2022 року ІНФОРМАЦІЯ_4 , зник безвісти 26.08.2024 року під час виконання бойових завдань поблизу н.п.Михайлівка, Покровського району, Донецької області, внаслідок штурмових дій противником перестав виходити на зв`язок. Пошукові заходи успіхів не мали. На даний час місце знаходження невідоме /а.с.19/.

На підставі вище зазначеного сповіщення сім`ї №626 від 27.08.2024 року, ОСОБА_1 звернулася з заявою до поліції, у зв`язку з чим було заведено справу №12024152120000386 кримінального провадження /а.с.20/ та відібрано букальний епітелій для молекулярно-генетичного дослідження /а.с.21/.

Відповідно до витягу з наказу командира військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України (по стройовій частині) №248 від 21.08.2024 року (місто Запоріжжя) солдата ОСОБА_2 (по мобілізації), який прибув для проходження військової служби із військової частини НОМЕР_10 ( АДРЕСА_1 ), зараховано у розпорядження командира військової частини НОМЕР_1 , з 21.08.2024 року /а.с.127/.

Згідно з витягом з наказу командира військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України (по стройовій частині) №253 від 26.08.2024 року (місто Запоріжжя), кулеметник 3-го взводу оперативного призначення роти оперативного призначення (на бойових машинах піхоти) НОМЕР_2 батальйону оперативного призначення солдат ОСОБА_2 зник безвісті 26.08.2024 року /а.с.126/.

За фактом зникнення безвісті кулеметника 3-го взводу оперативного призначення роти оперативного призначення (на бойових машинах піхоти) НОМЕР_2 батальйону оперативного призначення солдата ОСОБА_2 , на підставі наказу командира військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України ( АДРЕСА_2 ) №3383 від 26.08.2024 року /а.с.117/ проведено службове розслідування, відповідно до висновку якого вході розслідування встановлено, що 26.08.2024 року командир 3-го батальйону оперативного призначення майор ОСОБА_8 рапортом доповів про те, що 26.08.2024 року о 06:55-11:05 в районі півн. сх. околиці н.п. Миколаївка, Донецької області під час штурмових дій противника на спостережний пост « ІНФОРМАЦІЯ_5 » зник безвісти кулеметник 3-го взводу оперативного призначення (на бойових машинах піхоти) НОМЕР_2 батальйону оперативного призначення солдат ОСОБА_2 . Солдат ОСОБА_2 на зв`язок не виходить, фактів загибелі та протиправних дій не встановлено. Пошукові дії тривають. Під час виконання завдання солдат ОСОБА_2 був екіпірований у засоби індивідуального захисту (шолом кевларовий, бронежилет, протигаз).

Згідно бойового розпорядження командира НОМЕР_11 бригади оперативного призначення від 25.08.2024 року №3071дск кулеметник 3-го взводу оперативного призначення роти оперативного призначення (на бойових машинах піхоти) НОМЕР_2 батальйону оперативного призначення солдат ОСОБА_2 був залучений до виконання бойових завдань у районі Гірник, Селидове, Мирноград, Покровськ в операційній зоні ОТУ « ІНФОРМАЦІЯ_6 » для здійснення відсічі збройної агресії російської федерації проти України.

З пояснень заступника командира бойової машини провідника-оператора роти оперативного призначення (на бойових машинах піхоти) НОМЕР_2 батальйону оперативного призначення старшого сержанта ОСОБА_3 стало відмово, що 26.08.2024 року старший сержант ОСОБА_4 , старший сержант ОСОБА_3 та солдат ОСОБА_2 були відряджені до 2-го батальйону оперативного призначення військової частини НОМЕР_1 та перебували на СП «Болгар». 26.08.2024 року зранку противник почав штурмові дії на СП «Болгар». Після відбиття штурму з?ясувалося, що закінчились боєприпаси. Бійці почали відходити, щоб доукомплектуватися боєприпасами. При відході по ним противник почав вести вогонь, гвардійці змінили курс напрямку та побігли в укриття. Коли підбігали до укриття по ним знову почали вогонь. Старший сержант ОСОБА_3 бачив, що старший солдат ОСОБА_4 та солдат ОСОБА_2 зайшли в ангар, після чого втратив бійців з поля зору. Через важке поранення не зміг перевірити, де саме бійці та вирушив до місця евакуації, де його забрали. На місці евакуації старшому сержанту ОСОБА_3 надали допомогу та евакуювали, подальша доля гвардійців йому невідома.

З пояснень начальника секції S-1 (персонал) штабу ББС лейтенанта ОСОБА_9 стало відомо, що 26.08.2024 року перебуваючи на КСП 2-го батальйону оперативного призначення по засобах радіозв?язку було передано інформацію про штурм СП «болгар». Після чого було направлено засоби аеророзвідки, щоб перевірити обстановку на СП «Болгар». Внаслідок чого було виявлено старшого сержанта ОСОБА_3 , який рухався в бік позиції «Ланцюг». Подальші пошукові заходи солдата ОСОБА_2 результату не дали та місцезнаходження його невідоме.

Відповідно до витягу з журналу бойових дій НОМЕР_12 батальйону оперативного призначення НОМЕР_11 бригади оперативного призначення Національної гвардії України від 01.07.2024 року обліковий номер 279дск запис за 26.08.2024 року. 26.08.2024 року о 6:55-11:05 в районі пн. Окол н.п. Михайлівка під час штурмових дій противника на СП «Болгар»: солдат ОСОБА_2 , в/сл по мобілізації, кулеметник 3 воп роп (на БМП) НОМЕР_13 боп в/ч НОМЕР_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 зник безвісти. Старший солдат ОСОБА_4 , в/сл по мобілізації, старший механік-водій 1 воп роп (на БМП) 3 бол в/ч НОМЕР_1 , ІНФОРМАЦІЯ_7 зник безвісти (Додаток 7).

В ході проведення службового розслідування було встановлено, що військовослужбовцями та посадовими особами підрозділу вживалися заходи щодо встановлення місцезнаходження солдата ОСОБА_2 , в тому числі за допомогою БпЛА розвідки. Причинами, які не дозволили встановити місцезнаходження військовослужбовця є стрімке просування противника та окупація місцевості на якій відбувалося виконання бойового завдання, щільний артилерійський обстріл місцевості ймовірного зникнення солдата ОСОБА_2 та масове застосування противником FPV дронів по пошуковим групам. В ході проведення службового розслідування будь-яких фактичних даних, що свідчили б про те, що солдат ОСОБА_2 перебуває в полоні отримано не було. В ході проведення службового розслідування не було встановлено фактів або відомостей, які б свідчили про добровільну здачу в полон солдата ОСОБА_2 або відмову діяти зброєю під час бою. На час проведення службового розслідування достовірної інформації про місце перебування солдата ОСОБА_2 отримано не було, зв?язок з ним втрачено, а тому є підстави у зв?язку зі збройним конфліктом, воєнними діями, вважати даного військовослужбовця зниклим безвісти за особливих обставин.

26.08.2024 року за №3/29/2/2-12782 по факту зникнення безвісти солдата ОСОБА_2 повідомлено керівника Запорізької спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Східного регіону. Так, службовим розслідуванням встановлено, що кулеметник 3-го взводу оперативного призначення роти оперативного призначення (на бойових машинах піхоти) НОМЕР_2 батальйону оперативного призначення солдат ОСОБА_2 у зв?язку зі збройним конфліктом, воєнними діями зник безвісти за особливих обставин. Пропонується вважати підтвердженим факт зникнення безвісти кулеметника 3-го взводу оперативного призначення роти оперативного призначення (на бойових машинах піхоти) НОМЕР_2 батальйону оперативного призначення солдата ОСОБА_2 ; вважати завершеним службове розслідування за фактом зникнення безвісти кулеметника 3-го взводу оперативного призначення роти оперативного призначення (на бойових машинах піхоти) НОМЕР_2 батальйону оперативного призначення солдата ОСОБА_2 ; вважати кулеметника 3-го взводу оперативного призначення роти оперативного призначення (на бойових машинах піхоти) НОМЕР_2 батальйону оперативного призначення солдата ОСОБА_2 таким, що зник безвісти за особливих обставин; вважати відсутньою вину посадових осіб військової частини НОМЕР_1 щодо дій (бездіяльності), що призвели до зникнення безвісти кулеметника 3-го взводу оперативного призначення роти оперативного призначення (на бойових машинах піхоти) НОМЕР_2 батальйону оперативного призначення солдата ОСОБА_2 ; вважати відсутньою інформацію щодо будь-яких фактичних даних, які б свідчили про те, що солдат ОСОБА_2 перебуває в полоні; вважати відсутньою інформацію щодо будь-яких фактів або відомостей, які б свідчили про добровільну здачу в полон молодшого солдат ОСОБА_2 або відмову діяти зброєю під час бою /а.с.110-116, 128-130/.

Згідно пояснень заступника командира бойової машини піхоти – навідника-оператор РОП (на БМП) НОМЕР_13 БОП вч НОМЕР_1 НГУ ОСОБА_3 від 07.02.2025 року, 26.08.2024 року старший солдат ОСОБА_4 , старший сержант ОСОБА_3 та солдат ОСОБА_2 були прикомандировані до 2-го батальйону оперативного призначення військової частини НОМЕР_1 та перебували на СП «Болгар». 26.08.2024 року зранку противник почав штурмові дії на їхнє СП. Вони відбили штурм, у них закінчились боєприпаси. Вони почали відходити, щоб доукомплектуватися бк. Коли вони почали відходити, по ним почав вести вогонь противник, вони змінили курс напрямку, і побігли до укриття. Коли підбігали до укриття, по ним знову почали вогонь. ОСОБА_3 отримав сильно поранення в руку, надав собі медичну допомогу і продовжили рух до ангарів в укриття. По ним знову відкрили вогонь, і вони розбіглися. ОСОБА_3 побачив, як вони (старший солдат ОСОБА_10 та солдат ОСОБА_2 ) зайшли в ангар, після чого втратив їх з огляду. Через важке поранення він не зміг перевірити, де саме вони, і пішов до місця евакуації, де його забрали. На місці евакуації ОСОБА_3 зустрівся з іншою групою, яка надала йому допомогу та евакуювала. Подальше долю хлопців він не знає /а.с.121-122/.

Згідно пояснень начальника секції S-1 (персонал) штабу ББС вч НОМЕР_1 НГУ лейтенанта ОСОБА_9 від 25.05.2025 року, 26.08.2024 року, перебуваючи на КСП 2-го батальйону оперативного призначення по засобах радіозв?язку було передано інформацію про штурм СП «Болгар». Після чого було направлено засоби аеророзвідки, щоб перевірити обстановку на СП «Болгар». Внаслідок чого було виявлено старшого сержанта ОСОБА_3 , який рухався в бік позиції «Ланцюг». Подальші пошукові заходи солдата ОСОБА_2 результату не дали та місцезнаходження його невідоме /а.с.123-124/.

Відповідно до витягу з журналу бойових дій 2-го батальйону оперативного призначення НОМЕР_14 бригади оперативного призначення Національної гвардії України,

26.08.2024 року о 6.55-11.05 в районі пн. окол н.п. Михайлівка під час штурмових дій противника на СП « ІНФОРМАЦІЯ_5 »: солдат ОСОБА_2 , в/сл по мобілізації, кулеметник 3 воп роп (на БМП) НОМЕР_13 боп в/ч НОМЕР_1 ; ІНФОРМАЦІЯ_1 зник безвісти /а.с.125/.

Статтею 15 ЦК України визначено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист цивільного інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного судочинства. Способи захисту цивільних прав та інтересів визначені частиною другою статті 16 ЦК України.

Згідно зі статтями 3, 4 ЦПК України захисту підлягають порушене, невизнане або оспорюване право особи чи інтерес, а також державний чи суспільний інтерес.

Відповідно до частини першої статті 293 ЦПК України окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.

Згідно з пунктом 3 частини другої статті 293 ЦПК України суд розглядає в порядку окремого провадження справи про визнання фізичної особи безвісно відсутньою чи оголошення її померлою.

Відповідно до частини першої статті 306 ЦПК України у заяві про визнання фізичної особи безвісно відсутньою або оголошення її померлою повинно бути зазначено: для якої мети необхідно заявникові визнати фізичну особу безвісно відсутньою або оголосити її померлою; обставини, що підтверджують безвісну відсутність фізичної особи, або обставини, що загрожували смертю фізичній особі, яка пропала безвісти, або обставини, що дають підставу припускати її загибель від певного нещасного випадку.

Частиною першою статті 46 ЦК України встановлено, що фізична особа може бути оголошена судом померлою, якщо у місці її постійного проживання немає відомостей про місце її перебування протягом трьох років, а якщо вона пропала безвісти за обставин, що загрожували їй смертю або дають підставу припускати її загибель від певного нещасного випадку, - протягом шести місяців, а за можливості вважати фізичну особу загиблою від певного нещасного випадку або інших обставин внаслідок надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру - протягом одного місяця після завершення роботи спеціальної комісії, утвореної внаслідок надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру.

Відповідно до частини другої статті 46 ЦК України фізична особа, яка пропала безвісти у зв`язку з воєнними діями, збройним конфліктом, може бути оголошена судом померлою після спливу двох років після закінчення воєнних дій. З урахуванням конкретних обставин справи суд може оголосити фізичну особу померлою і до спливу цього строку, але не раніше спливу шести місяців.

Згідно з частиною третьою статті 46 ЦК України фізична особа оголошується померлою від дня набрання законної сили рішенням суду про це. Фізична особа, яка пропала безвісти за обставин, що загрожували їй смертю або дають підстави припустити її загибель від певного нещасного випадку або у зв`язку з воєнними діями, збройним конфліктом, може бути оголошена померлою від дня її вірогідної смерті.

Статтею 47 ЦК України визначено, що правові наслідки оголошення фізичної особи померлою прирівнюються до правових наслідків, які настають у разі смерті.

Особливістю цієї категорії справ є те, що висновок суду про оголошення громадянина померлим ґрунтується на юридичному припущенні смерті особи.

Смерть - це припинення життєдіяльності організму. Зі смертю припиняється цивільна правоздатність фізичної особи.

Оголошення громадянина померлим має нам меті усунення невизначеності, яка склалася у правовідносинах за участю особи, яка тривалий час є відсутньою за місцем свого постійного проживання і місце перебування якої невідоме.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 11 грудня 2024 року у справі №755/11021/22 наголосила, що в частині другій статті 46 ЦК України йдеться про воєнні дії, збройний конфлікт, а не про воєнний стан. Не можна тлумачити цей припис як такий, що його можливо застосувати стосовно оголошення особи померлою винятково після скасування воєнного стану на всій території України.

З урахуванням конкретних обставин справи суд може оголосити фізичну особу померлою не раніше спливу шести місяців від дня закінчення активних бойових дій на місці ймовірної загибелі фізичної особи або від дня настання події, за якої відбулася загибель фізичної особи, якщо така подія хоча і є наслідком воєнних дій, проте сталася не на території ведення активних дій.

Велика Палата Верховного Суду у вказаній постанові також зазначила, що для з`ясування змісту припису речення другого частини другої статті 46 ЦК України з урахуванням конкретних обставин справи суд може оголосити фізичну особу померлою і до спливу цього строку, але не раніше спливу шести місяців, використовує телеологічний (цільовий) спосіб тлумачення норми права. Телеологічний (цільовий) спосіб тлумачення норм права зосереджується на цілі та призначенні законодавчого припису, враховуючи права й законні інтереси суб`єктів і суспільні інтереси.

Мета досліджуваної правової норми полягає у забезпеченні балансу між правовою визначеністю та захистом прав зниклої особи. З одного боку, закон хоче запобігти поспішному оголошенню особи померлою, оскільки це може спричинити значні правові наслідки, як-от відкриття спадщини. З іншого - потреба у відновленні правової визначеності стає особливо актуальною у випадках зникнення в умовах активних бойових дій, коли значно зростає ризик загибелі.

Правова мета встановлення спеціальних строків полягає в тому, що визначені частиною другою статті 46 ЦК України два роки від дня закінчення воєнних дій, збройного конфлікту або шість місяців потрібні для розшуку особи та вжиття заходів для її повернення із зони воєнних дій, збройного конфлікту або з інших держав і територій. Дворічний або шестимісячний строки обумовлені тим, що в багатьох випадках під час воєнних дій, збройних конфліктів загибель або зникнення осіб відбувається в умовах невизначеності, на територіях, де тривають активні бойові дії, або в тимчасово окупованих регіонах, що ускладнює вирішення питання розшуку фізичної особи. І навіть за наявності цих строків очевидність щодо зникнення безвісти або загибелі особи може залишатися невідомою. Однак саме для розв`язання таких проблем і застосовуються юридичні фікції.

Речення друге частини другої статті 46 ЦК України не конкретизує обставини, за яких суд може застосувати скорочений шестимісячний строк замість дворічного, зазначеного у реченні першому цієї частини. Водночас суд може послатися на шестимісячний строк у разі наявності істотних підстав для припущення, що фізична особа загинула внаслідок воєнних дій, збройного конфлікту, і без обґрунтованих підстав очікувати, що з часом обставини зміняться або з`являться нові дані щодо місцезнаходження цієї особи.

Отже, визначені статтею 46 ЦК України строки спрямовані суто на те, щоб запобігти ситуації, в якій передчасно буде визнано померлою особу, яка зникла в умовах невизначеності на територіях, де тривають активні бойові дії.

Крім того, Велика Палата Верховного Суду роз`яснила, що закон доповнив частину другу статті 46 ЦК України реченням другим задля врегулювання ситуацій, коли у суду є достатні істотні підстави вважати, що на основі доказів у конкретній справі фізична особа - з надзвичайно великою вірогідністю - є дійсно померлою (загиблою), і що впродовж двох років, зазначених у частині першій цієї статті, про особу не буде додаткових відомостей як про живу.

Таким чином, при вирішенні такої категорії справ у розпорядженні суду мають бути належні та допустимі докази для встановлення обставин, на підставі яких можливо зробити вірогідне припущення про смерть громадянина. Відсутність безумовних доказів або наявність суперечностей у доказах, поданих заявником та/або заінтересованими особами на підтвердження відповідних обставин, унеможливлює оголошення особи померлою. Отже, предметом доказування у справі є безпосередньо обставини, на підставі яких можливо зробити вірогідне припущення про загибель особи, яку заявник просить оголосити померлою (постанови Верховного Суду від 08 лютого 2024 року у справі № 148/1207/22, від 04 червня 2025 року у справі № 591/11696/23, від 18 грудня 2025 року у справі №357/16463/24, від 24 грудня 2025 року у справі № 205/16123/24).

У постановах від 26 квітня 2023 року у справі № 337/3725/22, від 29 березня 2023 року у справі № 753/8033/22 Верховний Суд дійшов висновків, що підставою для встановлення факту смерті є підтверджені доказами обставини, які свідчать про смерть громадянина в певний час і за певних обставин. Доказами, що підтверджують факт смерті особи в умовах воєнного стану або на тимчасово окупованій території України, можуть бути, зокрема: письмові докази; речові докази, у тому числі звуко- і відеозаписи; висновки експертів; копії лікарського свідоцтва/довідки про смерть; показання свідків, що можуть підтвердити ті обставини, на які посилається заявник; довідки з військкомату (територіального центру комплектування та соціальної підтримки) або від командира військової частини (у разі загибелі військовослужбовців); заяви до правоохоронних органів про зникнення особи, в тому числі за обставин, що загрожували їй смертю.

Вочевидь вказаний перелік доказів не є вичерпним і може бути конкретизований у кожній справі залежно від встановлених у ній обставин (постанова Верховного Суду від 25 жовтня 2023 року у справі № 607/1612/23 (провадження № 61-6323св23)).

Результат аналізу наведеного дає підстави для висновку, що застосування судом, зокрема, шестимісячного строку, який обчислюється з моменту зникнення фізичної особи безвісти, можливе тільки за умови наявності істотних підстав для припущення її загибелі внаслідок воєнних дій або збройного конфлікту, тобто за умови доведеності предмета доказування у справі про оголошення особи померлою.

Аналогічних висновків дійшов Верховний Суд у постанові від 24 грудня 2025 року у справі № 205/16123/24 (провадження № 61-6220св25)).

Частиною третьою статті 12 ЦПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи (частина перша статті 76 ЦПК України).

Відповідно до частини першої статті 77 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.

Надані заявницею на підтвердження обставин імовірної загибелі ОСОБА_2 докази не дають підстав з надзвичайно великою вірогідністю припускати його смерть у певний час і за певних обставин, тому суд дійшов висновку, що відсутні підстав для оголошення його померлим до спливу строків, вказаних у частині другій статті 46 ЦК України.

Виходячи з викладеного, дослідивши матеріали справи, враховуючи, що наявні матеріали заяви не містять безспірних доказів, які б дозволили оголосити ОСОБА_2 померлим, суд дійшов висновку, що оскільки за наданими до заяви документами ОСОБА_2 зник безвісти в районі проведення бойових дій, які припинені 25.03.2024 року та дана територія окупована з 24.10.2024 року, згідно з Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією, затвердженим Наказом Міністерства розвитку громад та територій України №376 від 28.02.2025 року, вказана заява про оголошення його померлим не підлягає задоволенню.

Заявниця у заяві посилається на те, що днем вірогідної смерті ОСОБА_2 встановлено 09.09.2024 року, посилаючись на результати службового розслідування призначеного наказом командира військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України ( АДРЕСА_2 ) №3383 від 26.08.2024 року, проте вказаний висновок не містить викладення жодних обставин, які б вказували на вірогідну смерть ОСОБА_2 в зазначену дату, а передбачає лише зазначення втрати зв`язку з солдатом ОСОБА_2 , що обмовлює можливість вважати ОСОБА_2 таким, що зник безвісти.

З огляду на вище викладене, обставини справи не дають підстав суду для висновку про можливість оголошення ОСОБА_2 померлим до спливу строків вказаних у ч. 2 ст. 46 ЦК України.

За таких обставин в задоволенні заяви ОСОБА_1 про оголошення ОСОБА_2 померлим необхідно відмовити.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 81, 264, 265, 293, 308 ЦПК України, суд,

УХВАЛИВ:

В задоволенні заяви ОСОБА_1 , заінтересовані особи: Міністерство оборони України, Міністерство внутрішніх справ України, Військова частина НОМЕР_1 , Головне управління Національної гвардії України, про оголошення особи померлою відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

На рішення суду може бути подана апеляційна скарга до Миколаївського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя О.О. Волощук

Присяжні: Л.В. Боляк

А.Ф. Кисленко