Вирок від 11 березня 2026 р. у справі №484/863/26 — Первомайський міськрайонний суд Миколаївської області

Справа № 484/863/26

Провадження № 1-кп/484/252/26

Кримінальне провадження № 12026152110000094

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 березня 2026 року м. Первомайськ

Первомайський міськрайонний суд Миколаївської області у складі:

головуючого – судді ОСОБА_1

за участю секретаря судового засідання – ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальну справу за обвинуваченням ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Первомайська Миколаївської області, громадянина України, освіта середня, не одруженого, дітей не має, не працюючого, зареєстрованого по АДРЕСА_1 , фактично проживає по АДРЕСА_2 , раніше не судимого, військовослужбовця за мобілізацією на посаді старшого оператора 1 відділення взводу протитанкових ракетних комплексів 1 механізованого взводу 1 механізованого батальйону військової частини НОМЕР_1 у військовому званні «старший солдат», СЗЧ, УБД, паспорт НОМЕР_2 , виданий 12.05.2004 року Первомайським МВ УМВС України в Миколаївській області, РНОКПП НОМЕР_3 ,

у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст. 309 КК України;

за участю: прокурора – ОСОБА_4

обвинуваченого – ОСОБА_5

захисника – адвоката ОСОБА_6 , -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_5 , діючи всупереч Законам України «Про наркотичні засоби, психотропні речовини і прекурсори» та «Про заходи протидії незаконному обігу наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів та зловживанню ними», восени 2025 року (точної дати не встановлено), перебуваючи на території мікрорайону «Фрегат» в м. Первомайську Миколаївської області, виявив дикорослі рослини конопель. Усвідомлюючи протиправність своїх дій та бажаючи настання відповідних наслідків, з метою незаконного виготовлення та зберігання без мети збуту наркотичних засобів, ОСОБА_5 зірвав певну кількість рослин конопель і таким чином придбав їх.

У подальшому зірвані рослини ОСОБА_5 переніс до місця свого проживання, тобто до квартири АДРЕСА_3 , де висушив їх, обірвав верхівки та листя коноплі, виготовивши таким чином наркотичний засіб – канабіс та залишив його у приміщенні вказаної квартири, тобто зберігав без мети збуту для власного вживання.

Надалі, 07.01.2026 року, перед проведенням санкціонованого обшуку за місцем проживання ОСОБА_5 по АДРЕСА_2 , останній викинув через вікно вказаний вище наркотичний засіб – канабіс, обіг якого обмежено, загальною вагою 664,761 г, після чого в ході огляду місця події на прилеглій території під будинком АДРЕСА_4 за географічними координатами 48.0529893, 30.8825690 на ґрунтовій поверхні працівниками поліції було виявлено та вилучено вказаний вище наркотичний засіб.

Таким чином ОСОБА_5 незаконно придбав та зберігав без мети збуту наркотичний засіб – канабіс вагою 664,761 г, що віднесений до наркотичних речовин, які знаходяться в незаконному обігу згідно Переліку наркотичних засобів, психотропних речовині прекурсорів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №770 від 06.05.2000 року.

За таких обставин ОСОБА_5 вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч.2 ст. 309 КК України - незаконне придбання, зберігання наркотичних засобів без мети збуту, у великих розмірах.

Допитаний під час судового розгляду обвинувачений ОСОБА_5 повністю визнав себе винуватим у пред`явленому обвинуваченні, ніякі фактичні обставини справи не оспорював та пояснив, що дійсно періодично вживає коноплю шляхом куріння, щоб заспокоїти нерви. Восени 2025 року у кручі недалеко від місця свого проживання виявив рослини коноплі і зірвав їх, приніс додому, висушив, подрібнив і зберігав. Рослин було небагато, але вони були високі, майже його зросту. 07.01.2026 року зрозумів, що до нього прийшли з обшуком і викинув пакунок з коноплею у вікно. Однак працівники поліції провели огляд прилеглої до будинку території і виявили пакунок. Правомірність дій органу досудового розслідування він не оспорює. Бажає стати на шлях виправлення. У вчиненому розкаявся.

Ніхто з учасників процесу ніякі фактичні обставини справи не оспорював, тому судом за згодою всіх учасників провадження не досліджувались всі докази щодо цих обставин відповідно до ч.3 ст. 349 КПК України. При цьому суд роз`яснив учасникам судового провадження наслідки застосування ч.3 ст. 349 КК України, переконався у добровільності їх позицій, а також у тому, що обвинувачений вірно розуміє зміст обвинувачення та фактичні обставини, які визнає.

Крім того, вина ОСОБА_5 підтверджується письмовими доказами: ухвалою слідчого судді про надання дозволу на проведення обшуку за місцем проживання ОСОБА_5 , протоколом огляду місця події – ділянки під вікном квартири, в якій проживає ОСОБА_5 , де було знайдено викинутий ним пакет з висушеними рослинами коноплі, які були зібрані у два пакети, визнані речовими доказами і передані для дослідження експерту.

Згідно висновку експерта № СЕ-19/115-26/387-НЗПРАП від 13.01.2026 року надана на дослідження речовина рослинного походження у паперовому пакеті №1 є канабісом, який відноситься до наркотичних засобів, обіг яких обмежено, маса канабісу у перерахунку на висушену речовину становить 664,49 грами.

Згідно висновку експерта № СЕ-19/115-26/386-НЗПРАП від 12.01.2026 року надана на дослідження речовина рослинного походження у паперовому пакеті №2 є канабісом, який відноситься до наркотичних засобів, обіг яких обмежено, маса канабісу у перерахунку на висушену речовину становить 0,271 грами.

За встановлених обставин, оцінивши надані суду докази з точки зору їх належності, допустимості та взаємозв`язку, суд приходить до висновку про те, що вина ОСОБА_5 у вчиненні інкримінованого злочину в межах пред`явленого обвинувачення знайшла своє повне підтвердження під час судового розгляду. Його дії правильно кваліфіковані за ч.2 ст. 309 КК України як незаконне придбання, зберігання наркотичних засобів без мети збуту, у великих розмірах.

Обираючи вид та міру покарання ОСОБА_5 , суд враховує характер та ступінь суспільної небезпеки вчиненого ним кримінального правопорушення, яке відповідно до ст. 12 КК України є нетяжким злочином, а також данні про особу винного, який повністю визнав себе винним, щиро розкаявся у вчиненому, сприяв досудовому розслідуванню, має постійне місце проживання, за яким характеризується посередньо; раніше не судимий; приймав участь у бойових діях, але наразі самовільно залишив військову частину, не працює, легального доходу не має.

Обставинами, які відповідно до ст. 66 КК України пом`якшують покарання, суд визнає повне визнання своєї вини, щире каяття, сприяння досудовому розслідуванню, статус учасника бойових дій.

Обставин, які відповідно до ст. 67 КК України обтяжують покарання, судом не встановлено.

Враховуючи наведене, а саме данні про особу обвинуваченого, його вік, майновий та сімейний стан, обставини, що пом`якшують покарання, відсутність обставин, які його обтяжують, суд вважає, що виправлення ОСОБА_5 можливе без ізоляції від суспільства. Покарання йому слід призначити в межах санкції частини статті, за якою він обвинувачується – у виді позбавлення волі та на підставі ст. 75 КК України звільнити від призначеного покарання з випробуванням, поклавши на нього певні обов`язки, передбачені ст. 76 КК України.

Суд вважає, що в даному випадку недоцільно призначати ОСОБА_5 покарання у виді штрафу, оскільки він не отримує грошового забезпечення як військовослужбовець через самовільне залишення військової частини, а також він не працює, тобто не має легального доходу, з якого міг би сплатити штраф.

На думку суду іспитовий строк з покладенням певних обов`язків у даному випадку буде достатнім стримуючим фактором для того, щоб ОСОБА_5 міг виправитися і не вчиняти нових правопорушень.

На підставі ст. 100 КПК України речові докази в наданій справі слід знищити, попередньо скасувавши арешт, накладений на них ухвалою слідчого судді.

На підставі ст. 124 КПК України з обвинуваченого на рахунок держави слід стягнути судові витрати за проведення судово-хімічних експертиз.

Обвинуваченому раніше запобіжний захід не обирався і суд вважає недоцільним обирати його до набрання вироком законної сили, оскільки досі він сумлінно виконував процесуальні обов`язки і не засуджується до реального відбування покарання.

Керуючись ст. ст. 368, 370, 371, 373, 374 КПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

ОСОБА_5 визнати винуватим у вчиненні злочину, передбаченого ст. 309 ч.2 КК України та призначити йому покарання у виді позбавлення волі строком на 1 (один) рік.

На підставі ст. 75 КК України ОСОБА_5 звільнити від призначеного покарання з випробуванням з іспитовим строком на 1 (один) рік.

На підставі ст. 76 ч.1 п.п.1,2, ч.3 п.2 КК України зобов`язати ОСОБА_5 періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання; не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.

Речові докази у справі – наркотичну речовину канабіс вагою у висушеному стані 664,49 г у пакеті №1, наркотичну речовину канабіс вагою у висушеному стані 0,271 г у пакеті, №2, які зберігаються в камері зберігання речових доказів Первомайського РВП ГУНП в Миколаївській області згідно квитанцій, номер книги обліку речових доказів 448, порядкові номери – 79, 80 – знищити.

Скасувати арешт, накладений на вказані речові докази ухвалою слідчого судді Первомайського міськрайонного суду Миколаївської області ОСОБА_7 від 09.01.2026 року у справі № 484/66/26 провадження №1-кс/484/25/26.

Стягнути з ОСОБА_5 на користь держави витрати за проведення судово-хімічної експертизи № СЕ-19/115-26/386-НЗПРАП від 12.01.2026 року в сумі 1 782 грн. 80 коп. та № СЕ-19/115-26/387-НЗПРАП від 13.01.2026 року в сумі 1 782 грн. 80 коп., а всього в сумі 3 565 (три тисячі п`ятсот шістдесят п`ять) грн. 60 коп.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції. Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, вважається, що вирок не набрав законної сили.

Апеляційну скаргу може бути подано до Миколаївського апеляційного суду через Первомайський міськрайонний суд Миколаївської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

СУДДЯ: