Рішення від 11 березня 2026 р. у справі №482/2578/25 — Новоодеський районний суд Миколаївської області

12.03.2026

Справа № 482/2578/25

Номер провадження 2/482/106/2026

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

Іменем України

12 березня 2026 року місто Нова Одеса

Новоодеський районний суд Миколаївської області в складі головуючого судді Кічули В.М., за участю секретаря судового засідання Алєксєєнко В.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного провадження в залі суду в м. Нова Одеса цивільну справу за позовом Управління Державного агентства з розвитку меліорації, рибного господарства та продовольчих програм у Миколаївській області до ОСОБА_1 про відшкодування шкоди,-

встановив:

Управління Державного агентства з розвитку меліорації, рибного господарства та продовольчих програм у Миколаївській області звернулося до суду позовом до ОСОБА_1 про відшкодування шкоди, завданої внаслідок вчинення кримінального правопорушення, а саме 106250,00 грн., обґрунтовуючи свій позов тим, що вироком Новоодеського районного суду Миколаївської області від 29.07.2025 року у справі № 482/1572/25 ОСОБА_1 визнано винним у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 249 КК України, але ОСОБА_1 , в добровільному порядку, завдана рибним запасам України шкода не відшкодована.

Тому, посилаючись на викладене позивач просив суд про стягнення зазначеного розміру шкоди.

Представник позивача у судове засідання не з`явився.

Відповідач, будучи належним чином, у відповідності до п. 5 ч. 6 ст. 272 ЦПК України та згідно з ч. 11 ст. 128 ЦПК України через оголошення на офіційному веб-сайті судової влади України, повідомленим про дату, час і місце судового засідання, будь-яких заяв чи клопотань не подавав, правом надання відзиву не скористався.

Верховний Суд у постанові від 18 березня 2021 року у справі № 911/3142/19 сформував правовий висновок про те, що направлення листа рекомендованою кореспонденцією на дійсну адресу є достатнім для того, щоб вважати повідомлення належним, оскільки отримання зазначеного листа адресатом перебуває поза межами контролю відправника, а, в даному випадку суду (близька за змістом правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 25 квітня 2018 року у справі №800/547/17, постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 27 листопада 2019 року у справі № 913/879/17, від 21 травня 2020 року у справі № 10/249-10/19, від 15 червня 2020 року у справі № 24/260-23/52-б).

У відповідності з вимогами ст.ст. 223, 280 ЦПК України, на підставі ухвали суду, справу розглянуто в порядку заочного розгляду, оскільки у справі достатньо даних про права та взаємини сторін, відповідач належним чином повідомлений про дату, час та місце судового розгляду, у відповідності до ст. 128 ЦПК України, за місцем реєстрації місця проживання, та позивач проти такого вирішення справи заперечень не надав.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Вивчивши доводи позову, дослідивши матеріали справи, судом встановлено наступне.

Вироком Новоодеського районного суду Миколаївської області від 29.07.2025 року по справі № 482/1572/25, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнано винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 249 КК України та призначено йому покарання у виді одного року обмеження волі.

Зазначеним вироком суду встановлено, що 25.04.2025 року близько 05 год. 40 хв., знаходячись на річці Південний Буг в межах СТ «Соснове» с. Баловне, Миколаївського району, Миколаївської області за наступними координатами «Google Maps» 47.0192492, 31.8553201, ОСОБА_1 в порушення вимог підпункту 1 пункту 1розділу IV «Правил любительського і спортивного рибальства», затвердженого наказом Міністерства аграрної політики та продовольства України від 19.09.2022 року за № 700, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України від 16 листопада 2022 року за № 1412/38748, ст. 63 Закону України «Про тваринний світ», здійснював вилов водних біоресурсів за допомогою заборонених знарядь лову: сіток ліскових (капронових) у кількості три одиниці та виловив водні біоресурси, а саме: 37 особин карася сріблястого, 11 особин окуня звичайного, 1 особину судака звичайного, 4 особини тарані, 2 особини краснопірки.

Своїми протиправними діями ОСОБА_1 внаслідок незаконного вилову живих водних біоресурсів в акваторії р. Південний Буг заподіяв шкоду на загальну суму 106 250 грн. 00 коп., яка являється істотною через добування великої кількості риби та вилов риби в період нересту.

При цьому, з цього ж вироку суду, встановлено, що цивільний позов не заявлявся. Вирок набрав законної сили 29.08.2025 року, оскаржений не був.

Частиною 6 статті 82 ЦПК України встановлено, що вирок суду в кримінальному провадженні, ухвала про закриття кримінального провадження і звільнення особи від кримінальної відповідальності або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, які набрали законної сили, є обов`язковими для суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалений вирок, ухвала або постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою.

Відповідно до положень ст. 13 Конституції України, земля, її надра, атмосферне повітря, водні та інші природні ресурси, які знаходяться в межах території України, природні ресурси її континентального шельфу, виключної (морської) економічної зони є об`єктами права власності Українського народу. Від імені Українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених цією Конституцією.

За приписами ст. 3 Закону України «Про тваринний світ», об`єктами тваринного світу, на які поширюється дія цього Закону України, є у тому числі риби в усьому їх видовому і популяційному різноманітті та на всіх стадіях розвитку, які перебувають у стані природної волі, утримуються у напіввільних умовах чи в неволі.

Згідно з п. 4 ч. 2 ст. 10 Закону України «Про тваринний світ», громадяни відповідно до закону зобов`язані відшкодовувати шкоду, заподіяну ними тваринному світу внаслідок порушення вимог законодавства про охорону, використання і відтворення тваринного світу.

У статті 1 Закону України «Про рибне господарство, промислове рибальство та охорону водних біоресурсів» зазначено, що добування (вилов) це є вилучення водних біоресурсів із середовища їх перебування.

За змістом ст. 10 Закону України «Про рибне господарство, промислове рибальство та охорону водних біоресурсів», посадові особи органів рибоохорони здійснюють державний контроль та управління в галузі охорони, використання і відтворення водних біоресурсів та мають такі повноваження, як здійснювати державний контроль (нагляд) за дотриманням правил використання, порядку придбання та збуту об`єктів тваринного світу в частині водних біоресурсів; давати обов`язкові до виконання письмові вказівки (приписи) про усунення порушень у галузі охорони, використання і відтворення водних біоресурсів; перевіряти документи на право використання водних біоресурсів, зупиняти транспортні (у тому числі плавучі) засоби та проводити огляд речей, транспортних (у тому числі плавучих) засобів, знарядь рибальства, добутої продукції та інших предметів; здійснювати державний контроль (нагляд) за дотриманням правил використання, порядку придбання та збуту об`єктів тваринного світу в частині водних біоресурсів; визначати розмір збитків, завданих рибному господарству, за затвердженими таксами та методиками; складати протоколи та розглядати в установленому законом порядку справи про адміністративні правопорушення у галузі охорони, використання і відтворення водних біоресурсів; подавати позови про відшкодування шкоди, заподіяної суб`єктами господарювання та громадянами, внаслідок порушення законодавства в галузі охорони, використання і відтворення водних біоресурсів.

Відповідно до положень ст. 63 Закону України «Про тваринний світ», порушення законодавства в галузі охорони, використання і відтворення тваринного світу тягне за собою адміністративну, цивільно-правову чи кримінальну відповідальність відповідно до закону.

Відповідальність за порушення законодавства в галузі охорони, використання і відтворення тваринного світу несуть особи, винні, зокрема, в перевищенні лімітів і порушенні інших встановлених законодавством вимог використання об`єктів тваринного світу

Підприємства, установи, організації та громадяни зобов`язані відшкодовувати шкоду, заподіяну ними внаслідок порушення законодавства в галузі охорони, використання і відтворення тваринного світу. Розмір компенсації за незаконне добування, знищення або пошкодження видів тваринного світу, а також за знищення чи погіршення середовища їх існування встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Незаконно добуті (зібрані) об`єкти тваринного світу, виготовлена з них продукція, знаряддя правопорушень підлягають безоплатному вилученню в установленому законом порядку.

У разі вилучення незаконно добутих живих тварин повинні бути вжиті заходи щодо їх збереження, і за можливості - повернення у природне середовище.

Розмір шкоди, заподіяної незаконним виловом риби обчислюється на підставі постанови Кабінету Міністрів України «Про затвердження такс для обчислення розміру шкоди, завданої порушенням законодавства про рибне господарство внаслідок незаконного добування (вилову), знищення або пошкодження водних біоресурсів, а також незаконного знищення чи погіршення середовища існування водних біоресурсів» від 29.09.2023 року № 1042.

Згідно з ч. 4 ст. 68 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища», підприємства, установи, організації та громадяни зобов`язані відшкодовувати шкоду, заподіяну ними внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, в порядку та розмірах, встановлених законодавством України.

Відповідно до ч. 1 ст. 1166 ЦК України, майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Враховуючи встановлені судом обставини, суд прийшов до висновку про наявність правових підстав для задоволення позову, оскільки відповідач порушив вимоги законодавства про охорону тваринного світу та в результаті незаконного вилову риби заподіяв збитки тваринному світу.

З урахуванням того, що позивач звільнений від сплати судового збору, відповідно до положень ст. 141 ЦПК України з відповідача підлягає стягненню судовий збір на користь держави, у розмірі 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб (пп. 1 п. 1 ч. 2 ст. 4 ЗУ «Про судовий збір»), що в даному випадку складає 3028,00 грн.

Керуючись ст.ст. 4, 13, 81, 141, 263-265, 268 ЦПК України, суд

ухвалив:

Позов Управління Державного агентства з розвитку меліорації, рибного господарства та продовольчих програм у Миколаївській області звернулося до суду позовом до ОСОБА_1 про відшкодування шкоди – задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП не відомий, адреса: АДРЕСА_1 ) на користь Держави (Миколаїв.ГУК/тгсКостянтинівка/24062100; код отримувача (ЄРПОУ) 37992030 Казначейство України (ел.адм.подат.), номер рахунку (IBAN) UA688999980333139331000014466, код класифікації доходів бюджету 24062100) 106250,00 (сто шість тисяч двісті п`ятдесят) грн. майнової шкоди завданої внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП не відомий, адреса: АДРЕСА_1 ) на користь Держави 3028,00 (три тисячі двадцять вісім) грн. судового збору, який сплатити на рахунок UA508999980313101206000014468, отримувач Миколаїв ГУК/тг м. Нова Одеса/22030101, МФО 899998, код класифікації доходів бюджету 22030101.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Миколаївського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 ЦПК України.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Головуючий В.М. Кічула