Вирок від 11 березня 2026 р. у справі №468/2477/25 — Новобузький районний суд Миколаївської області

Справа № 468/2477/25

Провадж.№ 1-кп/481/11/2026

В И Р О К

іменем України

12.03.2026 року Новобузький районний суд Миколаївської області у складі головуючої судді ОСОБА_1 , з участю секретаря ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , обвинуваченого ОСОБА_4 , захисника ОСОБА_5 ( в режимі відео конференції) розглянувши у підготовчому судовому засіданні в м. Новий Буг, Миколаївської області, кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12025152140000310 від 23.10.2025 року за обвинуваченням:

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , українця, громадянина України, уродженця с. Новомар`ївка, Баштанського району, Миколаївської області, із загальною середньою освітою, перебуваючого у цивільному шлюбі, пенсіонера, раніше не судимого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 ,

у даному кримінальному провадженні обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.205-1 КК України,

Установив:

Судом встановлено та визнано доведеним, що у невстановленому місці та час, але не пізніше жовтня 2022 року, у особи, матеріали досудового розслідування щодо якої виділено в окреме провадження, виник злочинний умисел, спрямований на здійснення державної реєстрації ОСОБА_4 як фізичної особи - підприємця, з метою подальшого використання документації ФОП ОСОБА_4 у власних цілях.

З метою реалізації свого вищезазначеного прямого, заздалегідь обміркованого умислу, особа, матеріали досудового розслідування щодо якої виділено в окреме провадження, перебуваючи у м. Баштанка, Миколаївської області, звернувся до ОСОБА_4 та запропонував зареєструватись в якості фізичної особи - підприємця. В свою чергу, не маючи на мені здійснювати підприємницьку діяльність, ОСОБА_4 , діючи умисно, являючись вітчимом особи, матеріали досудового розслідування щодо якої виділено в окреме провадження, погодився на пропозицію особи, матеріали досудового розслідування щодо якої виділено в окреме провадження, надав дозвіл на використання своїх анкетних даних та доступ до них шляхом передачі особі, матеріали досудового розслідування щодо якої виділено в окреме провадження, власного мобільного телефону «Хіаоmі Redmi 9С NFC» із сім-картою оператора мобільного зв`язку «Київстар» НОМЕР_1 , із установленим застосунком Єдиного державного веб-порталу електронних послуг «ДІЯ» та паролем доступу до нього.

Особа, матеріали досудового розслідування щодо якої виділено в окреме провадження, перебуваючи 28.10.2022 у м. Баштанка Миколаївської області (більш точну адресу встановити у ході розслідування не представилось можливим), діючи за попередньою змовою з ОСОБА_4 , використовуючи власний ноутбук та наданий ОСОБА_4 мобільний телефон, здійснив від імені останнього, спільно з ним, авторизацію на вказаному веб-порталі, та усвідомлюючи, що ОСОБА_4 не має на меті набувати статусу фізичної особи-підприємця та здійснювати підприємницьку діяльність з метою отримання прибутку, перейшов до розділу «Автоматична реєстрація ФОП», де сформував заяву щодо державної реєстрації фізичної особи- підприємця № НОМЕР_2 .

До вказаної заяви особа, матеріали досудового розслідування щодо якої виділено в окреме провадження, вніс завідомо неправдиві відомості про наміри ОСОБА_4 займатись підприємницькою діяльністю, у тому числі відомості щодо класифікаторів видів економічної діяльності, за якими ОСОБА_4 нібито мав здійснювати підприємницьку діяльність, а саме: 47.52 роздрібна торгівля залізними виробами, будівельними матеріалами та санітарно-технічними виробами в спеціалізованих магазинах, 47.78 роздрібна торгівля іншими невживаними товарами в спеціалізованих магазинах, 47.76 роздрібна торгівля квітами, рослинами, насінням, добривами, домашніми тваринами та кормами для них у спеціалізованих магазинах, 47.19 інші види роздрібної торгівлі в неспеціалізованих магазинах, 46.11 діяльність посередників у торгівлі сільськогосподарською сировиною, живими тваринами, текстильною сировиною та напівфабрикатами, 47.99 інші види роздрібної торгівлі поза магазинами, 23.61 виготовлення виробів із бетону для будівництва, систему оподаткування, та підписавши зазначені відомості електронним цифровим підписом ОСОБА_6 , надіслав їх суб`єкту державної реєстрації.

На підставі поданих особою, матеріали досудового розслідування щодо якої виділено в окреме провадження, від імені ОСОБА_4 документів, 28.10.2022 державним реєстратором проведено державну реєстрацію фізичної особи - підприємця ОСОБА_4 та присвоєно номер запису в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців 2010350000000222816 від 28.10.2022.

Після реєстрації фізичної особи - підприємця ОСОБА_4 підприємницьку діяльність фактично не здійснював, реєстраційні документи фізичної особи - підприємця залишив у особи, матеріали досудового розслідування щодо якої виділено в окреме провадження, , який у свою чергу виготовив печатку ФОП ОСОБА_4 , яку разом із документами утримував у себе та здійснював використання суб`єкта господарської діяльності фізичної особи - підприємця ОСОБА_4 у власних цілях.

Таким чином, 28.10.2022, в результаті зазначених протиправних дій, особа, матеріали досудового розслідування щодо якої виділено в окреме провадження, діючи за попередньою змовою з ОСОБА_4 , усвідомлюючи протиправний характер своїх дій, бажаючи настання негативних наслідків, вчинила дії, що полягали у внесенні в документи, які відповідно до закону подаються для проведення державної реєстрації фізичної особи-підприємця ОСОБА_4 , завідомо неправдивих відомостей, а також умисному поданні для такої реєстрації документів, які містять завідомо неправдиві відомості.

Таким чином, ОСОБА_4 вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 205-1 КК України - внесення в документи, які відповідно до закону подаються для проведення державної реєстрації фізичної особи - підприємця, завідомо неправдивих відомостей, а також умисне подання для проведення такої реєстрації документів, які містять завідомо неправдиві відомості, вчинене за попередньою змовою групою осіб.

31.10.2025 року між прокурором відділу нагляду за додержанням законів органом Бюро економічної безпеки України Миколаївської обласної прокуратури ОСОБА_7 та обвинуваченим ( на той час підозрюваним) ОСОБА_4 у порядку передбаченому ст.ст. 468, 469 та 472 КПК України, укладено угоду про визнання винуватості.

Згідно з даною угодою прокурор ОСОБА_7 та обвинувачений ОСОБА_4 дійшли згоди щодо формулювання обвинувачення, всіх істотних для даного кримінального провадження обставин та правової кваліфікації дій підозрюваного. Обвинувачений ОСОБА_4 зобов`язався під час судового розгляду кримінального провадження у повному обсязі беззастережно визнати свою винуватість у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст.205-1 КК України. Також, сторонами угоди визначено узгоджене ними покарання, яке ОСОБА_4 повинен понести за вчинений злочин, а саме за ч. 2 ст. 205-1 КК України - у вигляді позбавлення волі строком на три (три) роки, з позбавленням права займатись підприємницькою діяльністю на строк 01 (один) рік. На підставі ст. 75 КК України ОСОБА_4 , звільнити від відбування призначеного покарання у вигляді позбавлення волі з випробуванням та покласти на нього обов`язки, передбачені ст. 76 КК України.

В угоді передбачено наслідки її укладення, затвердження та невиконання, які роз`яснені обвинуваченому ОСОБА_4 .

Розглядаючи питання про затвердження угоди про визнання винуватості, суд виходить з наступного.

Відповідно до п. 1 ч. 3 ст. 314 КПК України у підготовчому судовому засіданні суд має право затвердити угоду.

Відповідно до положень ст. 468 КПК України у кримінальному провадженні може бути укладена угода про визнання винуватості між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим.

Вимогами ст. 469 КПК України передбачено, що угода про визнання винуватості може бути укладена в провадженні щодо кримінальних проступків, злочинів невеликої чи середньої тяжкості, тяжких злочинів, внаслідок яких шкода завдана лише державним та суспільним інтересам.

Прокурор в судовому засіданні, вважаючи, що при укладенні даної угоди дотримані вимоги і правила КПК та КК України, просив цю угоду затвердити і призначити обвинуваченому узгоджену в угоді міру покарання та інші передбачені угодою заходи.

Обвинувачений в судовому засіданні також просив вказану угоду затвердити і призначити узгоджену в ній міру покарання, при цьому ОСОБА_4 беззастережно визнала себе винним у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст.205-1 КК України в обсязі обвинувачення, дав згоду на застосування узгодженого виду та розміру покарання, та розуміє, що наслідком укладання та затвердження даної угоди є обмеження його права на оскарження вироку.

Захисник в судовому засіданні також просив затвердити угоду, яка укладена добровільно ОСОБА_4 , останньому роз`яснені у сі наслідки затвердження такої угоди.

Суд, шляхом проведення опитування сторін кримінального провадження, переконався, що укладення угоди сторонами є добровільним, тобто не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз або наслідком обіцянок чи дій будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угоді. При цьому судом з`ясовано, що ОСОБА_4 повністю усвідомлює зміст укладеної з прокурором угоди про визнання винуватості, характер обвинувачення, щодо якого визнає себе винним, цілком розуміє свої права, визначені п. 1 ч. 4 ст. 474 КПК України, а також наслідки укладення, затвердження даної угоди, передбачені ч. 2 ст. 473 КПК України, та наслідки її не виконання, передбачені ст. 476 КПК України.

Зміст угоди про визнання винуватості відповідає вимогам ст. 472 КПК України.

Фактичні підстави для визнання винуватості судом перевірені шляхом дослідження доказів наданих стороною обвинувачення.

Обвинувачений погодився на призначення йому узгодженого покарання.

Злочин, у вчиненні якого обвинувачений ОСОБА_4 визнає себе винним, віднесений до категорії злочинів невеликої тяжкості, внаслідок якого шкода завдана лише суспільним інтересам, а отже угоду про визнання винуватості може бути укладено.

Враховуючи викладене, оскільки умови угоди про визнання винуватості між прокурором та обвинуваченим, її форма та зміст відповідають вимогам КПК та КК України, не суперечать інтересам суспільства, не порушують права, свободи чи інтереси сторін або інших осіб, суд дійшов висновку про наявність всіх правових підстав для затвердження даної угоди та призначення обвинуваченій узгодженого ними покарання.

Таким чином, суд вважає встановленим в судовому засіданні той факт, що своїми умисними діями, які виражені в внесенні в документи, які відповідно до закону подаються для проведення державної реєстрації фізичної особи-підприємця, завідомо неправдивих відомостей, а також умисне подання для проведення такої реєстрації документів, які містять завідомо неправдиві відомості, вчинене за попередньою змовою групою осіб, ОСОБА_4 вчинив злочин передбачений ч.2 ст.205-1 КК України та йому має бути призначене узгоджене сторонами покарання у виді позбавлення волі строком на три (три) роки, з позбавленням права займатись підприємницькою діяльністю на строк 1(один) рік.

На підставі ст.75 КК України ОСОБА_4 від відбування призначеного покарання звільнити з іспитовим строком 1 рік, поклавши обов`язки, повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання; періодично з`являтись для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.

Процесуальні витрати по справі відсутні.

Запобіжний захід відносно обвинуваченого не обирався.

Цивільний позов по справі не заявлявся.

Керуючись ст.ст.314, 373, 374, 475 КПК України, суд

Ухвалив :

Затвердити укладену 31.10.2025 року угоду про визнання винуватості між прокурором відділу нагляду за додержанням законів органами Бюро економічної безпеки України Миколаївської обласної прокуратури ОСОБА_7 та обвинуваченим ОСОБА_4 .

Визнати ОСОБА_4 винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 205-1 КК України та призначити йому покарання у виді позбавлення волі строком на 03 (три) роки, з позбавленням права займатися підприємницькою діяльністю на строк 01 (один) рік.

На підставі ст.75 КК України ОСОБА_4 від відбування призначеного основного покарання у виді позбавлення волі звільнити з іспитовим строком 01 ( один) рік.

Покласти на ОСОБА_4 обов`язки відповідно до ч. 1 ст. 76 КК України, періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання.

Вирок може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав, передбачених статтею 394 КПК України, до Миколаївського апеляційного суду через Новобузький районний суд Миколаївської області шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, а у разі її подання, якщо його не скасовано, після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору.

Суддя ОСОБА_1