Вирок від 11 березня 2026 р. у справі №505/2861/25 — Подільський міськрайонний суд Одеської області

ПОДІЛЬСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД

ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 505/2861/25

Провадження № 1-кп/505/525/2026

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 березня 2026 року місто Подільськ

Подільський міськрайонний суд Одеської області в складі:

головуючого судді ОСОБА_1 ,

за участю:

секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,

прокурора ОСОБА_3 ,

обвинуваченого ОСОБА_4 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні суду в м. Подільськ кримінальне провадження № 42025164110000043 відомості про яке 22.02.2025 внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань, про обвинувачення

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Ташкент, Республіки Узбекистан, громадянина України, з загальною середньою освітою, одруженого, зареєстрованого та фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , військовослужбовця військової служби за призовом під час мобілізації, який на момент вчинення кримінального правопорушення проходив військову службу на посаді старшого навідника 1 мінометного взводу мінометної батареї військової частини НОМЕР_1 , у військовому званні «старший солдат», раніше не судимого,

у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 190, ч. 4 ст. 409 КК України,

ВСТАНОВИВ:

1. Встановлені судом обставини кримінального правопорушення, з врахуванням визнання недоцільності дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються (ч. 3 ст. 349 КПК України)

Згідно із вимогами ст. 1 Закону України «Про правовий режим воєнного стану» воєнний стан - це особливий правовий режим, що вводиться в Україні або в окремих її місцевостях у разі збройної агресії чи загрози нападу, небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності та передбачає надання відповідним органам державної влади, військовому командуванню, військовим адміністраціям та органам місцевого самоврядування повноважень, необхідних для відвернення загрози, відсічі збройної агресії та забезпечення національної безпеки, усунення загрози небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності, а також тимчасове, зумовлене загрозою, обмеження конституційних прав і свобод людини і громадянина та прав і законних інтересів юридичних осіб із зазначенням строку дії цих обмежень.

З моменту видання Президентом України Указу «Про введення воєнного стану в Україні» № 64/2022 від 24.02.2022 на території України почав діяти воєнний стан, який триває дотепер.

Встановлено, що 15.03.2022 солдат ОСОБА_4 , на підставі Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» № 64/2022 від 24.02.2022, Указу Президента України «Про загальну мобілізацію» № 69/2022 від 24.02.2022, був призваний на військову службу за мобілізацією на період воєнного стану та призначений на посаду старшого навідника 1 мінометного взводу мінометної батареї військової частини НОМЕР_1 .

Згідно положень п. 4 ч. 1 ст. 24 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» початком проходження військової служби для громадян, призваних на військову службу під час мобілізації, є відправлення до військової частини з відповідного територіального центру комплектування та соціальної підтримки.

Відтак, з 15.03.2022, тобто з моменту відправлення солдата ОСОБА_4 з відповідного територіального центру комплектування та соціальної підтримки до військової частини, останній набув статусу військовослужбовця - особи, яка проходить військову службу та з цього ж дня розпочав виконання військового обов`язку - проходження військової служби на посаді старшого навідника 1 мінометного взводу мінометної батареї військової частини НОМЕР_1 .

Відповідно до ст. 65 Конституції України, ст. 17 Закону України «Про оборону України», ст. 1 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України є конституційним обов`язком громадян України, які проходять військову службу відповідно до законодавства.

У відповідності до вимог ст. 17, 65, 68 Конституції України, ст. 9, 11, 16, 127, 128 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, ст. 2, 4, 6 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, старший солдат ОСОБА_4 під час проходження військової служби, зобов`язаний свято і непорушно додержуватися Конституції України та законів України, Військової присяги, віддано служити Українському народові, сумлінно і чесно виконувати військовий обов`язок; беззастережно виконувати накази командирів; знати та виконувати свої обов`язки та додержуватися вимог статутів Збройних Сил України; виявляти повагу до командирів (начальників) і старших за військовим званням, сприяти їм у підтриманні порядку і дисципліни; виконувати службові обов`язки, що визначають обсяг виконання завдань, доручених йому за посадою; бути зразком високої культури, скромності й витримки, берегти військову честь, захищати свою й поважати гідність інших людей; поводитися з гідністю й честю, не допускати самому і стримувати інших від негідних вчинків та виконувати завдання, пов`язані із захистом Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України.

Разом з цим, військовослужбовець військової служби за призовом під час загальної мобілізації, старший солдат ОСОБА_4 , достовірно знаючи свої обов`язки, передбачені зазначеним вище законодавством, яке регламентує порядок виконання військового обов`язку і проходження військової служби, маючи можливість належно їх виконувати, свідомо допустив їх порушення, вчинивши військове кримінальне правопорушення за наступних обставин.

Так, у невстановлений час, але не пізніше 06.09.2024, старший солдат ОСОБА_4 , діючи умисно, з метою ухилення від подальшого проходження військової служби, вирішив скористатися довірою командування військової частини НОМЕР_1 , до нього як до дисциплінованого військовослужбовця, використав підроблені документи.

З метою реалізації свого злочинного умислу, спрямованого на ухилення від виконання обов`язків військової служби, ОСОБА_4 у невстановлений час і в невстановленому місці, але не пізніше 06.09.2024, у невстановлений спосіб отримав завідомо підроблені документи, оформлені на ім`я його дружини ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , а саме: довідку до акту огляду МСЕК серії 12 ААВ № 810495 від 13.08.2024, висновок лікарської консультативної комісії № 93 від 27.08.2024, консультативний висновок спеціаліста за формою № 028/о від 11.07.2024, виданий Медичним центром «ОМП МЕД», а також висновок про наявність порушення функцій організму, у зв`язку з якими особа є невиліковно хворою, не здатна до самостійного пересування та самообслуговування і потребує соціальної послуги з догляду на непрофесійній основі, датований 27.08.2024, виданий тим самим медичним центром. У подальшому ОСОБА_4 завірив копії зазначених документів у нотаріуса, надавши їм вигляду офіційних документів.

Надалі, усвідомлюючи протиправний характер своїх діянь, 06.09.2024 старший солдат ОСОБА_4 звернувся із рапортом на звільнення за сімейними обставинами до командира військової частини НОМЕР_1 , яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 (більш точна адреса не вказується, з метою забезпечення таємниці розташування військової частини), з проханням звільнити його з військової служби на підставі підпункту «г» п. 2 ч. 4 ст. 26 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» - у зв`язку із необхідністю догляду за дружиною з інвалідністю, та пред`явив нотаріально посвідчені копії завідомо підроблених документів, а саме довідки до акту огляду МСЕК серії 12 ААВ № 810495 від 13.08.2024, висновку лікарської консультативної комісії № 93 від 27.08.2024, консультативного висновку спеціаліста форми № 028/о від 11.07.2024 виданого Медичним центром «ОМП МЕД», висновку про наявність порушення функцій організму, через які невиліковно хворі особи не можуть самостійно пересуватися та самообслуговуватися і потребують соціальної послуги з догляду на непрофесійній основі від 27.08.2024 виданого Медичним центром «ОМП МЕД».

Використавши завідомо підроблені документи під час написання рапорту на звільнення, як підставу для звільнення з військової служби за сімейними обставинами, тим самим ввів в оману командування військової частини НОМЕР_1 щодо наявності законних підстав для звільнення, чим фактично ухилився від подальшого проходження військової служби.

Так, наказом командира військової частини НОМЕР_2 від 23.09.2024 року № 265-РС, старшого солдата ОСОБА_4 , старшого навідника 1 мінометного взводу мінометної батареї військової частини НОМЕР_1 , звільнено з військової служби у запас за підпунктом "г" через сімейні обставини або інші поважні причини, (якщо військовослужбовці не висловили бажання продовжувати військову службу), необхідність здійснювати постійний догляд за дружиною (чоловіком) з числа осіб з інвалідністю І чи ІІ групи, відповідно до пункту другого частини четвертої та пункту 3 частини дванадцятої статті 26 Закону України "Про військовий обов`язок і військову службу", виключено зі списків особового складу частини та направлено для зарахування на військовий облік до ІНФОРМАЦІЯ_3 .

Крім цього, ОСОБА_4 вирішив скористатись довірою командування військової частини НОМЕР_1 до нього, як до дисциплінованого військовослужбовця, ухилитись від виконання обов`язків військової служби шляхом ведення в оману на підставі п. «г», п. 2 ч. 4 ст. 26 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу», у зв`язку з необхідністю догляду за дружиною з інвалідністю та отримати належне йому грошове забезпечення та виплати, таким чином заподіяти майнову шкоду державі в особі військової частини НОМЕР_2 та розпорядитись грошовими коштами в подальшому на власний розсуд та особисті потреби.

Так, старшому солдату ОСОБА_4 , на підставі наказу командира військової частини НОМЕР_1 від 31.10.2024 № 314, службовими особами фінансово-економічної служби військової частини НОМЕР_1 , яким не було відомо про дійсні наміри ОСОБА_4 та про подані ним підробленого документа, відповідно до покладених на них функціональних обов`язків, визначених посадовими інструкціями, було нараховано та службовими особами фінансово-економічної служби військової частини НОМЕР_2 виплачено одноразову грошову допомогу у розмірі 100% місячного грошового забезпечення, відповідно до Порядку та умов виплати деяким категоріям військовослужбовців одноразової грошової допомоги у разі звільнення з військової служби, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.09.2014 № 460, у зв`язку з чим державі в особі військової частини НОМЕР_2 було завдано збитків на загальну суму 27 487 гривень 92 копійки, яка була нарахована та виплачена як одноразова грошова допомога при звільненні з військової служби.

1.1 Статті (частини статті) Закон України про кримінальну відповідальність, що передбачає відповідальність за кримінальне правопорушення, виною у вчиненні якого визнається обвинувачений

Суд доходить висновку про доведеність винуватості обвинуваченого ОСОБА_4 , у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених: ч. 4 ст. 409 КК України - ухилення військовослужбовця від несення обов`язків військової служби шляхом обману, в умовах воєнного стану, та вчинив кримінальне правопорушення, ч. 1 ст. 190 КК України - шахрайство, тобто заволодіння чужим майном шляхом обману.

2. Вирішення питання щодо проведення судового розгляду кримінального провадження у відсутності потерпілих осіб в порядку положень статті 325 КПК України

Представник потерпілої особи військової частини НОМЕР_2 старший лейтенант ОСОБА_6 , який належним чином повідомлені про дату, час та місце судового розгляду даного кримінального провадження, в судове засідання не з`явились, однак до суду подав клопотання про розгляд справи за його відсутності.

Зважаючи на таку заяву, із урахуванням думки учасників кримінального провадження та положень статті 325 КПК України, судом визнано за можливе провести розгляд даного кримінального провадження за відсутності представника потерпілої особи. Зазначене не перешкоджає з`ясуванню всіх обставин під час судового розгляду за відсутності представника потерпілої особи.

3. Докази на підтвердження встановлених судом обставин

Суд, з`ясувавши думку прокурора, обвинуваченого ОСОБА_4 щодо визначення обсягу доказів, що підлягають дослідженню та порядку їх дослідження, згідно ч. 3 ст. 349 КПК України, визнав недоцільним дослідження доказів стосовно тих фактичних обставин кримінального провадження, які ніким не оспорюються, з`ясувавши при цьому, чи правильно розуміє обвинувачений та інші учасники судового провадження зміст цих обставин, чи немає сумнівів у добровільності та істинності їх позиції, а також роз`яснив їм, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оспорювати ці фактичні обставини у апеляційному порядку.

3.1. Висловлена обвинуваченим ОСОБА_4 у судовому засіданні процесуальна позиція з приводу пред`явленого йому обвинувачення

Під час судового розгляду обвинувачений ОСОБА_4 свою вину у вчинених інкримінованих йому кримінальних правопорушень, які кваліфіковані за ч. 4 ст. 409 та ч. 1 ст. 190 КК України визнав повністю за викладених в обвинувальному акті обставин, зазначив що розкаюється з приводу скоєного та в судовому засіданні пояснив, що перебуваючи на службі у військовій частині НОМЕР_1 , вирішив перевестися до іншої військової частини. Проте, командування військової частини не погодила його переведення, та ним було прийнято рішення про зміну місця служби шляхом звільнення з подальшим продовженням служби. У зв`язку із чим він скористався пропозицією, яку виявив у мережі інтернет, щодо купівлі підроблених документів медичного характеру, які б були оформлені на ім`я його дружини, що дасть змогу йому звільнитися. Після отримання підроблених документів та подачі їх завіреної копії до військової частин НОМЕР_1 , командування було прийнято рішення про звільнення його з лав Збройних Сил України. В подальшому, дочекавшись вакантної посади, ним продовжено службу у військовій частині НОМЕР_3 .

Зазначив, що відшкодував у повному обсязі шкоду заподіяну військовій частині НОМЕР_1 .

У судових дебатах обвинувачений просив суд не призначати йому реальну міру покарання, погодився із позицією сторони обвинувачення про застосування стосовно нього звільнення від відбування покарання на підставі ст. 75 КК України, з покладенням обов`язків, передбачених ст. 76 КК України.

3.2. Досліджені та проаналізовані безпосередньо у судовому засіданні письмові докази у кримінальному провадженні, процесуальні рішення, документи та матеріали, які подані стороною обвинувачення та документи, що характеризують особу

Судом досліджено процесуальні рішення, документи та інші матеріали, що подані стороною обвинувачення, а саме:

- копію посвідчення ветерана УБД 420692 обвинуваченого ОСОБА_4 , який засвідчує його статус учасника бойових дій;

- довідку з УІАП ГУНП в Одеській області та ДІ МВС № 36-14072025/51006, відповідно до якої ОСОБА_4 раніше до кримінальної відповідальності не притягувався;

- довідку КП «Балтська багатопрофільна лікарня» від 15.07.2025 відповідно до якої ОСОБА_4 на обліку у лікаря психіатра та у лікаря нарколога не перебуває;

- витяг з наказу командира військової частини НОМЕР_3 від 08.07.2025 № 197 про призначення на посаду старшого матроса ОСОБА_4 та зарахування до списків військової частини НОМЕР_3 ;

- копію паспорта громадянина України ОСОБА_4 № НОМЕР_4 , дата видачі 20.04.2018, орган, що видав 5125;

- постанову слідчого від 08.08.2025 про визнання речовими доказами у кримінальному провадженні мобільного телефону Samsung Galaxy M52 5G, чорного кольору (IMEI1: НОМЕР_5 , IMEI2: НОМЕР_6 ) з SIM-карткою оператору «ВФ Україна» з номером: НОМЕР_7 , в чохлі рожевого кольору та SIM-карткою оператору «Київстар» з номером: НОМЕР_8 , та сейф-пакети № ICR НОМЕР_9 та № НОМЕР_10 та передачу речових доказів до камери схову Одеського районного управління поліції № 1 ГУНП в Одеській області;

- квитанцію № 001154 про передачу слідчим на зберігання речового доказу мобільного телефону Samsung Galaxy M52 5G, чорного кольору (IMEI1: НОМЕР_5 , IMEI2: НОМЕР_6 ) з SIM-карткою оператору «ВФ Україна» з номером: НОМЕР_7 , в чохлі рожевого кольору та SIM-карткою оператору «Київстар» з номером: НОМЕР_8 ;

- постанову слідчого від 18.08.2025 про визнання речовими доказами у кримінальному провадженні сейф-пакет НПУ № 5140983, в якому знаходиться: довідка до акту огляду МСЕК серії 12 ААВ № 810495 на ім?я ОСОБА_5 та первинний сейф-пакет № ICR0134688 та про передачу їх на зберігання до централізованої камери схову Одеського районного управління поліції № 1 ГУНП в Одеській області;

- квитанцію № 001152 про передачу слідчим на зберігання речового доказу - довідки до акту огляду МСЕК серії 12 ААВ № 810495 на ім?я ОСОБА_5 ;

- копії платіжних інструкцій від 29.07.2025 та 24.07.2025, банк платника АТ КБ «ПриватБанк», про перерахування обвинуваченим ОСОБА_4 грошових коштів в сумі 5321 грн та 22 167,68 грн на рахунок військової частини НОМЕР_2 ;

- стороною обвинувачення надано копію ухвали слідчого судді Київського міськрайонного суду Одеської області у справі № 947/14084/25, провадження № 1-кс/947/7258/25, відповідно до якої у кримінальному провадженні № 12025162480000479 від 12.04.2025, яке кваліфіковано за ч. 1 ст. 364 КК України, накладено арешт на:

довідку до акта огляду медико-соціальною експертною комісією серії 12 ААВ №810495 на ім`я ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 від 13.08.2024 р., витяг із наказу командира в/ч НОМЕР_1 від 31.10.2024 №314 на 1 аркуші, заключення лікарської консультативної комісії № 93 від 27.08. 2024 року на ім`я ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , висновок про наявність порушення функцій організму через які невиліковні хворі особи не можуть самостійно пересуватися та самообслуговуватися і потребують соціальної послуги з догляду на непрофесійній основі (форма № 080-4/о) на 1 аркуші, консультаційний висновок спеціаліста форми № 028/о на ім`я ОСОБА_5 від лікаря ОСОБА_7 (МЦ «ОМП МЕД») всього на 1 аркуші, ехокардіографію №53 від 11.07.2024 року на ім`я ОСОБА_5 від медичного центру «ОМП МЕД» на 1 аркуші, електрокардіографія №52 від 11.07.2024 року на ім`я ОСОБА_5 від медичного центру «ОМП МЕД» на 1 аркуші, мобільний телефон Samsung Galaxy M52 5G, чорного кольору (IMEI1: НОМЕР_5 , IMEI2: НОМЕР_6 ) з SIM-карткою оператору «ВФ Україна» з номером: НОМЕР_7 , в чохлі рожевого кольору та SIM-карткою оператору «Київстар» з номером: НОМЕР_8 , який належить ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , мобільний телефон марки Ulefone Power Armor 13, серійний номер: НОМЕР_11 , чорного кольору з SIM-карткою оператора «ВФ Україна» з номером: НОМЕР_12 і SIM-карткою оператора «Київстар» з номером: НОМЕР_13 , який належить ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , медичну картку амбулаторного хворого на ім`я ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Стороною обвинувачення інших документів на підтвердження обставин застосування заходів забезпечення кримінального провадження суду не надано.

4. Обставини, які пом`якшують або обтяжують покарання, мотиви призначення покарання

Вивченням особи обвинуваченого ОСОБА_4 , встановлено, що він є ІНФОРМАЦІЯ_1 , одруженим, зареєстрованим та фактично проживаючим за адресою: АДРЕСА_1 , військовослужбовцем старшим матросом за мобілізацією військової частини НОМЕР_3 , раніше не судимим.

Призначаючи покарання обвинуваченому ОСОБА_4 , суд, відповідно до вимог ст. 50, 65 - 67 КК України, враховує ступінь тяжкості вчинених кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 190, ч. 4 ст. 409 КК України, які є нетяжким та тяжким злочином.

До обставини, яка пом`якшує покарання, згідно із ч. 1 ст. 66 КК України, суд відносить щире каяття та активне сприяння розкриттю злочину, добровільне відшкодування збитків, поновлення проходження служби у Збройних Силах України.

Обставин, які обтяжують покарання відповідно до ч. 1 ст. 67 КК України, судом не встановлено.

З огляду на викладене, виходячи з принципів справедливості, співмірності та індивідуалізації та беручи до уваги, що покарання має бути адекватним (відповідним) характеру вчинених дій, їх небезпечності та даним про особу, суд у даному конкретному випадку, вважає за доцільне призначити обвинуваченому ОСОБА_4 покарання у межах санкцій, передбачених ч. 1 ст. 190 та ч. 4 ст. 409 КК України.

Визначивши покарання за кожне кримінальне правопорушення окремо, на підставі ч. 1 ст. 70 КПК України, за сукупністю кримінальних правопорушень, визначити остаточне покарання шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим.

Підстав для застосування положень статті 69 КК України, при призначенні покарання обвинуваченому у вказаному конкретному випадку суд не знаходить, у зв`язку з відсутністю передумов за яких, норми, передбачені даною статтею можуть бути застосовані, тобто у зв`язку з відсутністю кількох обставин, що пом`якшують покарання та істотно знижують ступінь тяжкості вчинених кримінальних правопорушень.

4.1. Рішення про порядок відбування обвинуваченим ОСОБА_4 призначеного покарання

Приймаючи рішення про порядок відбування обвинуваченим ОСОБА_4 призначеного покарання суд враховує те, що положення статті 75 КК України наділяють суд дискреційними повноваженнями при призначенні покарання у виді позбавлення волі на строк не більше п`яти років визначити, із урахуванням тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, відомостей про особу винного та інших обставин кримінального провадження, чи можливе виправлення засудженого без реального відбування покарання.

Відтак, з урахуванням ступеня тяжкості вчиненого обвинуваченим ОСОБА_4 кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 190 та ч. 4 ст. 409 КК України, обставин даного кримінального провадження, особи обвинуваченого, який беззаперечно в повному обсязі під час допиту в судовому засіданні визнав свою вину у вчиненому, а також зважаючи на позицію потерпілої особи, обставину відшкодування заподіяної шкоди кримінальними правопорушеннями на стадії досудового розслідування, суд вважає можливим на підставі ст. 75 КК України звільнити обвинуваченого ОСОБА_4 від відбування покарання з випробуванням з встановленням іспитового строку та з метою забезпечення належної поведінки обвинуваченого у період його дії, покласти на нього передбачені п. 2 ч. 1, п. 2 ч. 3 ст. 76 КК України обов`язки, які на думку суду будуть необхідні і достатні для її виправлення та попередження вчинення ним нових кримінальних правопорушень.

З метою додержання принципу співмірності та індивідуалізації покарання у даному випадку, на думку суду, можливо досягти мети заходу примусу без ізоляції обвинуваченого від суспільства, але в умовах здійснення контролю за його поведінкою впродовж іспитового строку, який буде достатнім для того, щоб останній довів своє виправлення, а покладення на нього обов`язків, передбачених ст. 76 КК України, дозволить здійснювати контроль за поведінкою обвинуваченого.

На думку суду, таке покарання та звільнення від його відбування з випробуванням буде необхідним і достатнім для виправлення обвинуваченого, попередження вчинення нових кримінальних правопорушень та відповідатиме принципам гуманності, справедливості, не потягне за собою порушення засад виваженості, що включає наявність розумного балансу між захищуваними інтересами суспільства та правами особи, яка притягається до кримінальної відповідальності, забезпечує співрозмірність діяння та кари, відповідає таким принципам Європейської конвенції захисту прав людини і основоположних свобод як пропорційність обмеження прав людини, легітимна мета та невідворотність покарання.

5. Мотиви ухвалення інших рішень щодо питань, які вирішуються судом при ухваленні вироку, та положення закону, якими керувався суд

5.1. Мотиви прийняття рішення щодо застосованих заходів забезпечення кримінального провадження

Відповідно до ст. 369, 374 КПК України у разі визнання особи винуватою, у мотивувальній та резолютивній частинах вироку зазначається рішення щодо заходів забезпечення, в тому числі запобіжних заходів до набрання вироком законної сили, та мотиви його ухвалення.

Разом з тим, у цьому кримінальному провадженні стороною обвинувачення, зважаючи на надані суду матеріали кримінального провадження, доведено обставину визнання речовими доказами наступних речей та документів:

- мобільного телефону Samsung Galaxy M52 5G, чорного кольору (IMEI1: НОМЕР_5 , IMEI2: НОМЕР_6 ) з SIM-карткою оператору «ВФ Україна» з номером: НОМЕР_7 , в чохлі рожевого кольору та SIM-карткою оператору «Київстар» з номером: НОМЕР_8 ;

- акту огляду МСЕК серії 12 ААВ № 810495 на ім?я ОСОБА_5 та первинний сейф-пакет № ICR0134688 та про передачу їх на зберігання до централізованої камери схову Одеського районного управління поліції № 1 ГУНП в Одеській області.

Разом з тим, відповідно до копії ухвали слідчого судді Київського міськрайонного суду Одеської області у справі № 947/14084/25, провадження № 1-кс/947/7258/25, відповідно до якої у кримінальному провадженні № 12025162480000479 від 12.04.2025, яке кваліфіковано за ч. 1 ст. 364 КК України, накладено, зокрема арешт на: мобільного телефону Samsung Galaxy M52 5G, та : довідка до акту огляду МСЕК серії 12 ААВ № 810495 на ім?я ОСОБА_5 .

Суд, вирішуючи питання щодо подальшої долі речових доказів та скасування арешту майна, накладеного ухвалою слідчого судді Київського міськрайонного суду Одеської області у справі № 947/14084/25, провадження № 1-кс/947/7258/25, дійшов висновку про відсутність правових підстав для скасування вказаного заходу забезпечення кримінального провадження під час ухвалення даного вироку, з огляду на наступне.

Судом встановлено, що арешт на мобільний телефон Samsung Galaxy M52 5G та довідку до акта огляду МСЕК серії 12 ААВ № 810495 на ім`я ОСОБА_5 , був накладений слідчим суддею у межах іншого кримінального провадження № 12025162480000479 від 12.04.2025 року, правова кваліфікація якого за ч. 1 ст. 364 КК України не є предметом судового розгляду у даній справі.

Враховуючи те, що стороною обвинувачення суду не надано доказів про передачу вказаних речових доказів з одного кримінального провадження до іншого, як і не надано відомостей про об`єднання матеріалів цих розслідувань чи виділення, суд позбавлений процесуальної можливості втручатися в питання законності та тривалості заходів забезпечення, вжитих у іншому кримінальному провадженні № 12025162480000479 від 12.04.2025, яке кваліфіковано за ч. 1 ст. 364 КК України.

Окрім того, суд вважає, що прийняття рішення про скасування арешту майна в межах цієї справи може зашкодити завданням кримінального провадження № 12025162480000479 та перешкодити встановленню істини під час досудового розслідування злочину, передбаченого ч. 1 ст. 364 КК України.

Таким чином, питання про скасування арешту, накладеного ухвалою слідчого судді в іншій справі, має вирішуватися в порядку ст. 174 КПК України у межах саме того провадження, де такий арешт було ініційовано.

Запобіжний захід стосовно обвинуваченого ОСОБА_4 не обирався.

5.2. Вирішення питання про долю речових доказів у кримінальному провадженні

Вирішуючи питання про долю речових доказів і документів у даному кримінальному провадженні, суд керується п. 5 ч. 9 ст. 100 КПК України, гроші, цінності та інше майно, що були предметом кримінального правопорушення або іншого суспільно небезпечного діяння, конфіскуються, крім тих, які повертаються власнику (законному володільцю).

Суд дійшов висновку, що стороною обвинувачення у судовому засіданні належними та допустимими письмовими доказами (відповідними постановами слідчого та квитанціями про прийняття на зберігання) доведено обставину визнання речовими доказами саме у даному кримінальному провадженні наступних об`єктів:

- мобільного телефону Samsung Galaxy M52 5G, чорного кольору (IMEI1: НОМЕР_5 , IMEI2: НОМЕР_6 ) з SIM-картками;

- довідки до акту огляду МСЕК серії 12 ААВ № 810495 на ім?я ОСОБА_5 .

Щодо інших предметів та документів, які згадуються в матеріалах справи або були вилучені під час досудового розслідування, прокурором не надано суду процесуальних рішень про їх визнання речовими доказами у межах даного кримінального провадження № 42025164110000043, а тому суд не вправі приймати щодо них рішення в порядку ст. 100 КПК України у при ухваленні цього вироку.

Окрім того, суд враховує, що згідно з дослідженою ухвалою слідчого судді Київського міськрайонного суду Одеської області від 12.04.2025 року, на вищевказаний телефон та довідку МСЕК накладено арешт у межах іншого кримінального провадження № 12025162480000479 із правовою кваліфікацією за ч. 1 ст. 364 КК України.

За таких обставин, оскільки вказане майно визнано речовим доказом у цій справі, але водночас перебуває під обтяженням (арештом) в іншому незавершеному кримінальному провадженні, воно не може бути повернуто власнику до моменту вирішення питання про скасування такого арешту у встановленому законом порядку. Відтак, зазначені речові докази слід залишити за місцем їх фактичного зберігання до вирішення питання про долю вказаного майна у кримінальному провадженні № 12025162480000479.

6. Вирішення інших питань

Судом встановлено, що у цьому кримінальному провадженні цивільні позови не пред`являлися, процесуальні витрати відсутні.

Керуючись наведеним, а також ст. 100, 370, 371, 373, 374 КПК України, ст. 50, 61, 63, 65 - 67, 190, 409 КК України, суд

УХВАЛИВ:

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винуватим у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 190 та ч. 4 ст. 409 КК України, та призначити йому за даними кримінальними правопорушеннями покарання:

- за ч. 1 ст. 190 КК України - у виді штрафу у розмірі двох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 34 000 (тридцять чотири тисячі) гривень 00 копійок;

- за ч. 4 ст. 409 КК України - у виді позбавлення волі на строк 5 (п`ять) років.

На підставі ч. 1 ст. 70 КК України, шляхом поглинення менш суворого покарання, призначеного даним вироком за кримінальне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 190 КК України, більш суворим, призначеним даним вироком за кримінальне правопорушення, передбачене ч. 4 ст. 409 КК України, призначити ОСОБА_4 покарання у виді позбавлення волі на строк 5 (п`ять) років.

На підставі ст. 75 КК України, звільнити ОСОБА_4 від відбування покарання з випробуванням з встановленням іспитового строку на 2 (два) роки.

Згідно п. 2 ч. 1, п. 2 ч. 3 ст. 76 КК України покласти на ОСОБА_4 наступні обов`язки:

- повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну свого місця проживання, роботи або навчання;

- не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.

Вирок може бути оскаржений до Одеського апеляційного суду через Подільський міськрайонний суд Одеської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо її не подано. У разі її подання вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку. Копія вироку негайно після його проголошення вручається обвинуваченому та прокурору.

Копія вироку не пізніше наступного дня після ухвалення надсилається учаснику судового провадження, який не був присутнім у судовому засіданні.

Суддя

Подільського міськрайонного суду

Одеської області ОСОБА_8