Вирок від 11 березня 2026 р. у справі №947/10751/26 — Київський районний суд м. Одеси

Справа № 947/10751/26

Провадження № 1-кп/947/846/26

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12.03.2026 року

Київський районний суд міста Одеси у складі:

головуючого судді ОСОБА_1 ,

за участю секретаря ОСОБА_2 ,

провівши в місті Одесі у відкритому судовому засіданні судовий розгляд у кримінальному провадженні внесеному в Єдиний реєстр досудових розслідувань за №12026162480000299 від 24.02.2026 року відносно

ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м.Одеса, українця, громадянина України, з середньою освітою, неодруженого, офіційно не працевлаштованого, без зареєстрованого місця проживання, фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого,

обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.185 КК України,

сторони кримінального провадження: прокурор ОСОБА_4 ,

ВСТАНОВИВ:

24.02.2026 року о 13 годині 58 хвилин, перебуваючи у приміщенні магазину «Reserved», що належний ДП «ЛПП Україна» АТ «ЛПП», що розташований за адресою: м.Одеса, просп.Небесної Сотні, 2, у ОСОБА_3 виник злочинний умисел направлений на таємне викрадення майна, в якості предмета свого злочинного посягання визначив майно, що належить ДП «ЛПП Україна» АТ «ЛПП».

Реалізуючи свій злочинний умисел, направлений на таємне викрадення чужого майна, переслідуючи корисливий мотив, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно-небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, діючи умисно, в умовах воєнного стану, введеного у зв`язку з триваючою широкомасштабною збройною агресією російської федерації проти України Указом Президента України від 24 лютого 2022 року №64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженого Законом України від 24 лютого 2022 року №2102-ІХ (зі змінами), впевнившись в тому, що за його діями ніхто не спостерігає і не усвідомлює їх зміст, ОСОБА_3 , таємно викрав зі стелажів у торгівельній залі магазину «Reserved», що належний ДП «ЛПП Україна» АТ «ЛПП» майно, а саме: куртку чоловічу синього кольору з артикулом 454HR-95X-XL розміру XL вартістю 1 519 гривень 20 копійок, куртку чоловічу темно синього кольору з артикулом 440HZ-59X-L, розміру L, вартістю 1 919 гривень 20 копійок, теніску чоловічу чорного кольору з артикулом 254FP-99X-M, розміру М, вартістю 879 гривень 20 копійок, які сховав у приміщенні примірочних під свій одяг.

Після чого, ОСОБА_3 , не розрахувавшись за вищевказаний товар, пройшов торгівельну залу та лінію контролю магазину «Reserved», та з місця скоєння кримінального правопорушення зник, тим самим, спричинивши ДП «ЛПП Україна» АТ «ЛПП» майнову шкоду на загальну суму 4 317 гривень 60 копійок.

Дії ОСОБА_3 кваліфіковано за ч.4 ст.185 КК України, як таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинене в умовах воєнного стану.

В ході судового засідання обвинувачений ОСОБА_3 свою вину у скоєнні вказаного кримінального правопорушення визнав повністю та пояснив, що він дійсно вчинив інкримінований йому злочин при обставинах викладених в обвинувальному акті, і вони повністю відповідають фактичним обставинам скоєного ним злочину, фактичні обставини справи не оспорював та підтвердив вищеописані та встановлені судом обставини справи, а саме: дати, час, місця вчинення інкримінованого йому злочину, майно яким він заволодів.

Також, обвинувачений в судовому засіданні зазначив, що з матеріалами кримінального провадження він ознайомлений в повному обсязі, жодних зауважень до зібраних доказів він не має та вважає за непотрібним досліджувати всі докази, він розуміє протиправність свого поступку та розкаюється у вчиненому.

Крім пояснень обвинуваченого, судом було досліджено характеризуючий матеріал щодо ОСОБА_3 , яким підтверджено, що обвинувачений раніше не судимий, у лікарів нарколога та психіатра на обліку не перебуває.

Даючи юридичну оцінку дослідженим в судовому провадженні доказам, суд вважає їх допустимими, належними та достовірними.

Інші докази відповідно до ч.3 ст.349 КПК України при судовому розгляді не досліджувались, так як за згодою учасників судового провадження визнано недоцільним дослідження інших доказів, так як фактичні обставини ніким не оскаржуються та відсутні сумніви відносно позиції обвинуваченого та інших учасників судового провадження.

Відповідно до ч.1 ст.337 КПК України судовий розгляд проведено в межах висунутого обвинувачення відповідно до обвинувального акту.

Оцінивши всебічно, повно та неупереджено дослідженні докази, які визнані судом належними, допустимими та достовірними, суд приходить до висновку, про доведеність в судовому засіданні, що в діях ОСОБА_3 дійсно є склад кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.185 КК України за ознаками таємного викрадення чужого майна (крадіжки), вчиненому в умовах воєнного стану та обвинувачений дійсно винен в скоєнні інкримінованого йому кримінального правопорушення.

При призначенні покарання, суд зазначає, що відповідно до ч.2 ст.50 КК України, покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових злочинів як засудженими, так і іншими особами.

У відповідності до п.1 Постанови Пленуму Верховного суду України «Про практику призначення судами кримінального покарання» №7 від 24.10.2003 року призначаючи покарання, у кожному конкретному випадку суди мають дотримуватися вимог кримінального закону й зобов`язані враховувати ступінь тяжкості вчиненого злочину, дані про особу винного та обставини, що пом`якшують і обтяжують покарання.

Таке покарання має бути необхідним і достатнім для виправлення засудженого та попередження нових злочинів, а згідно п.3 зазначеного Пленуму Верховного суду України, визначаючи ступінь тяжкості вчиненого злочину, суди повинні виходити з особливостей конкретного злочину й обставин його вчинення (форма вини, мотив ,мета, спосіб, стадія вчинення кількість епізодів злочинної діяльності, характер і ступінь тяжкості наслідків, що настали, тощо.)

Відповідно до ст.66 КК України, обставинами, які пом`якшують покарання суд вважає щире каяття та активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення.

Обставин, які обтяжують покарання, відповідно до статті 67 КК України, суд не вбачає.

Враховуючи наявність декількох обставин, що пом`якшують покарання та істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, а саме те, що обвинувачений ОСОБА_3 в повному обсязі визнав свою провину, щиро кається у вчиненому та активно сприяв розкриттю злочину, а також його особу, те, що він раніше не судимий, відсутність обставин, що обтяжують покарання, та реалізуючи принцип законності, справедливості та індивідуалізації покарання, суд вважає можливим призначити обвинуваченому ОСОБА_3 покарання у виді позбавлення волі, встановлене санкцією ч.4 ст.185 КК України, та застосувати до основного покарання положення ст.75 КК України, тобто звільнити ОСОБА_3 від відбування покарання з випробуванням, оскільки саме таке покарання гарантуватиме безпеку для суспільства, яке необхідним і достатнім для його виправлення та попередження вчинення ним нових кримінальних правопорушень.

Крім того, призначення покарання обвинуваченому ОСОБА_3 з застосуванням вимог ст.75 КК України, буде відповідати принципу необхідності і достатності для виправлення обвинуваченого і є дотриманням судом принципів «рівних можливостей» та «справедливого судового розгляду», встановлених ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року та не суперечить практиці Європейського Суду з прав людини та нормам кримінального законодавства України.

Постановою слідчого від 25.02.2026 року речовими доказами у справі визнано: куртку чоловічу синього кольору з артикулом 454HR-95X-XL, куртку чоловічу темно синього кольору з артикулом 440HZ-59X-L, теніску чоловічу чорного кольору з артикулом 254FP-99X-M; кусачки, 3 кліпси.

Вирішуючи питання про речові докази, суд, виходячи з положень ст.100 КПК України вважає необхідним речові докази по справі: куртку чоловічу синього кольору з артикулом 454HR-95X-XL, куртку чоловічу темно синього кольору з артикулом 440HZ-59X-L, теніску чоловічу чорного кольору з артикулом 254FP-99X-M, 3 кліпси – повернути власнику; кусачки – знищити.

Заходи забезпечення у кримінальному провадженні не застосовувались.

Процесуальні витрати у кримінальному провадженні відсутні.

Запобіжний захід відносно обвинуваченого не обирався.

Цивільний позов у кримінальному провадженні не заявлено.

Керуючись ст.ст.337, 370, 371, 373-376 КПК України, суд

УХВАЛИВ:

Визнати ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , винним за ч.4 ст.185 КК України і на підставі цього закону призначити йому покарання у виді 5 (п`яти) років позбавлення волі.

На підставі ст.75 КК України звільнити ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , від відбування покарання у виді позбавлення волі з випробуванням з встановленням іспитового строку тривалістю 1 (один) рік.

На підставі п.1, п.2 ч.1 та п.2 ч.3 ст.76 КК України покласти на ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , обов`язки: періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації, повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи та навчання, не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.

Запобіжний захід до ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , не застосовувався.

Речовий доказ у справі, а саме: куртку чоловічу синього кольору з артикулом 454HR-95X-XL, куртку чоловічу темно синього кольору з артикулом 440HZ-59X-L, теніску чоловічу чорного кольору з артикулом 254FP-99X-M, 3 кліпси – повернути власнику; кусачки – знищити.

Вирок може бути оскаржений до Одеського апеляційного суду через Київський районний суд міста Одеси протягом 30 днів з моменту проголошення.

Суддя ОСОБА_1