Рішення від 10 березня 2026 р. у справі №496/1760/26 — Біляївський районний суд Одеської області

Суд: Біляївський районний суд Одеської області

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Цивільне

Категорія: факту смерті, з них: на тимчасово окупованій території України

Дата: 10 березня 2026 р.

Справа: №496/1760/26

Суддя: Горяєв І. М.

Справа № 496/1760/26

Провадження № 2-о/496/119/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 березня 2026 року м. Біляївка

Біляївський районний суд Одеської області у складі:

головуючого - судді Горяєва І.М.,

за участю секретаря – Касьяненко А.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Біляївка цивільну справу за заявою ОСОБА_1 , заінтересована особа: Пересипський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у м. Одесі про встановлення факту смерті особи на тимчасово окупованій території, -

В С Т А Н О В И В :

Заявник звернувся до суду з вказаною заявою про встановлення факту смерті особи на тимчасово окупованій території України.

Свої вимоги мотивував тим, що він є онуком ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 в Луганській області, Лутугинський район, с.Розкішне. Отримати свідоцтво про смерть у відділі державної реєсрацї актів цивільного стану неможливо, оскільки факт смерті відбувся на тимчасово окупованій території України, на якій неможливо отримати медичний документ, що може бути прийнято відділом державної реєстрації актів цивільного стану. У зв`язку із чим, заявник звернувся до суду з вказаною заявою.

До судового засідання заявник не з`явився, але надав до суду заяву, відповідно до якої просить судове засідання провести без його участі, на заяві наполягає та просить задовольнити.

Представник Пересипського відділ державної реєстрації актів цивільного стану у м. Одесі до судового засідання не з`явився, про причини не явки суд не повідомив.

Їх неявка в розумінні ст. 317 ЦПК України не перешкоджає розгляду справи.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши надані докази, суд вважає, що заява підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ч. 1 статті 317 ЦПК України заява про встановлення факту смерті особи на тимчасово окупованій території України, визначеній Верховною Радою України, може бути подана родичами померлого або їхніми представниками до суду за межами такої території України.

Судом встановлено, що заявник ОСОБА_1 , є онуком ОСОБА_2 , що підтверджується копіями свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 від 28.03.1967 та серії НОМЕР_2 від 02.02.1985 року, свідоцтвом про укладення шлюбу серії НОМЕР_3 .

Заявник звернувся до Пересипського відділу державної реєстрації актів цивільного стану у м. Одесі із заявою щодо видачі свідоцтва про смерть відносно ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , отримав відмову №1028/22.25-116 від 24.02.2026 року.

Заявником, як доказ в обґрунтування своїх вимог, надано до суду копію свідоцтва про смерть серії НОМЕР_4 від 26.02.2025 року (оригінал тексту ОСОБА_2 , умерла ІНФОРМАЦІЯ_3 , место смерти российская федерация, луганская народная республика, Лутугинский район, с.Роскошное), лікарське свідоцтво про смерть від 19.02.2025 року, копію відповіді Сватівської районної державної адміністрації Управління соціального захисту населення №10-22/116 від 19.02.2026 року, відповідно до якої вбачається, що в інформаційному блоці фактичного місця проживання значиться 92211, Луганська область, Білокуракинський район, смт. Лозно-Олександрівка з 24.10.2018.

Оскільки, видане свідоцтво про смерть серії НОМЕР_4 від 26.02.2025 року не засвідчує у встановленому порядку факту смерті громадянки ОСОБА_2 , це створює перешкоди та робить неможливим оформлення в органі державної реєстрації актів цивільного стану актового запису про смерть останньої.

Відповідно до ч. 3 ст. 9 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» будь-який акт (рішення, документ), виданий органами та/або особами, передбаченими частиною другою цієї статті, є недійсним і не створює правових наслідків.

Статтею 1 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» передбачає, що тимчасово окупована територія України є не від`ємною частиною території України, на яку поширюється дія Конституції та законів України.

Згідно п. 8 ч. 1 ст. 315 ЦПК України встановлено, що суд розглядає справи про встановлення факту смерті особи в певний час у разі неможливості реєстрації органом державної реєстрації актів цивільного стану факту смерті.

На підставі ч.ч. 1, 2 ст. 317 ЦПК України, заява про встановлення факту смерті особи на території, на якій введено воєнний чи надзвичайний стан, або на тимчасово окупованій території України, визначеній такою відповідно до законодавства, може бути подана членами сім`ї померлого, їхніми представниками або іншими заінтересованими особами (якщо встановлення факту смерті особи впливає на їхні права, обов`язки чи законні інтереси) до будь-якого місцевого суду України, що здійснює правосуддя, незалежно від місця проживання (перебування) заявника. Справи про встановлення факту народження або смерті особи на території, на якій введено воєнний чи надзвичайний стан, або на тимчасово окупованій території України, визначеній такою відповідно до законодавства, розглядаються невідкладно з дня надходження відповідної заяви до суду.

З 24.02.2022 року на території України запроваджено та діє воєнний стан через збройну агресію російської федерації проти України.

Вирішуючи дану справу, суд бере до уваги Інформаційний лист Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ «Про окремі питання застосування Закону України від 04 лютого 2016 року № 990-VІІІ «Про внесення змін до Цивільного процесуального кодексу України щодо встановлення факту народження або смерті особи на тимчасово окупованій території України», в якому містяться роз`яснення стосовно того, що документи, видані органами та установами (зокрема, лікарняними закладами), що знаходяться на тимчасово окупованій території України, визначеній Верховною Радою України, як виняток можуть братись до уваги судом та оцінюватись разом з іншими доказами в їх сукупності та взаємозв`язку під час розгляду справ про встановлення факту смерті на території тимчасово окупованої території.

Державна реєстрація смерті проводиться відповідно до Закону України «Про державну реєстрацію актів цивільного стану», який регламентує порядок проведення такої реєстрації. Відповідно до ст. 17 Закону, державна реєстрація смерті проводиться органом державної реєстрації актів цивільного стану на підставі: документа встановленої форми про смерть (форма №106/о), виданого закладом охорони здоров`я або судово-медичною установою; рішення суду про встановлення факту смерті особи в певний час або про оголошення її померлою.

Статтею 9 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» визначено, що будь-які органи, їх посадові та службові особи на тимчасово окупованій території та їх діяльність вважаються незаконними, якщо ці органи або особи створені, обрані чи призначені у порядку, не передбаченому законом. Будь-який акт (рішення, документ), виданий вищенаведеними органами, особами, є недійсним і не створює правових наслідків.

Відповідно до ст. 17 Закону України «Про реєстрацію актів цивільного стану» (за внесеними змінами від 09.09.2011 року), підставою для проведення державної реєстрації смерті є документ встановленої форми про смерть, виданого закладом охорони здоров`я або судово-медичною установою; рішення суду про встановлення факту смерті особи в певний час або про оголошення її померлою. Заява про державну реєстрацію смерті подається не пізніше трьох днів з дня настання смерті або виявлення трупа, а в разі якщо неможливо одержати документ закладу охорони здоров`я або судово-медичної установи, - не пізніше п`яти днів. Державна реєстрація смерті за заявою, поданою у строки, визначені частиною другою цієї статті, та до закінчення одного року з дня настання смерті, проводиться за останнім місцем проживання померлого, за місцем настання смерті чи виявлення трупа або за місцем поховання.

Державна реєстрація смерті проводиться за місцем проживання заявника у разі: якщо заява надійшла після закінчення одного року з дня настання смерті; встановлення у судовому порядку факту смерті; звернення для реєстрації смерті особи, оголошеної судом померлою. У разі настання смерті в дорозі (у поїзді, на судні, в літаку тощо) державна реєстрація смерті може бути проведена в найближчому органі державної реєстрації актів цивільного стану. Державна реєстрація смерті проводиться за заявою родичів померлого, представників органу опіки та піклування, працівників житлово-експлуатаційних організацій, адміністрації закладу охорони здоров`я, де настала смерть, та інших осіб. Про державну реєстрацію смерті іноземця відділ державної реєстрації актів цивільного стану повідомляє Міністерство закордонних справ України.

Встановлення даного факту необхідне заявнику з метою оформлення в органі державної реєстрації актів цивільного стану актового запису про смерть ОСОБА_2 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_4 .

Згідно ч. 4 ст. 317 ЦПК України суд допускає негайне виконання рішення про встановлення факту смерті особи на тимчасово окупованій території України, визначеній Верховною Радою України.

З урахуванням викладеного, суд вважає, що заява ОСОБА_1 законна, обґрунтована, знайшла своє підтвердження у судовому засіданні та підлягає задоволенню.

Керуючись ст.ст. 9, 10, 12, 13, 258-259, 264, 265, 268, 315-319, 352, 354, 355 ЦПК України, суд -

У Х В А Л И В:

Заяву ОСОБА_1 - задовольнити.

Встановити факт смерті ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , громадянки України, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 в Луганській області, Лутугинський район, с.Розкішне.

Рішення суду підлягає негайному виконанню.

Рішення може бути оскаржено шляхом подання апеляційної скарги до Одеського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Оскарження рішення не зупиняє його виконання.

Суддя І.М. Горяєв

Оригінал: reyestr.court.gov.ua