Постанова від 11 березня 2026 р. у справі №467/257/26 — Арбузинський районний суд Миколаївської області

Справа № 467/257/26

Пролвадження № 3/467/89/26

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12.03.2026 року с-ще Арбузинка

Арбузинський районний суд Миколаївської області у складі:

головуючого – судді Догарєвої І.О.,

за участю секретаря судового засідання – Скорнякової С.В.,

прокурора – Донаканян А.Д.,

особи, яка притягується до адміністративної відповідальності – ОСОБА_1 ,

розглянувши матеріали справи, які надійшли від Управління стратегічних розслідувань в Миколаївській області Департаменту стратегічних розслідувань Національної поліції України про притягнення до адміністративної відповідальності за ч.1 ст. 172-6 КУпАП

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянки України, яка народилась в с.Благодатне Арбузинського району Миколаївської області, спеціаліст 1 категорії відділу бухгалтерського обліку та звітності Благодатненської сільської ради, зареєстроване місце проживання та фактично проживає за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не притягувалася до адміністративної відповідальності, -

ВСТАНОВИВ:

26.02.2026 року до суду на розгляд від Управління стратегічних розслідувань в Миколаївській області Департаменту стратегічних розслідувань Національної поліції України надійшли протокол № 89 про адміністративне правопорушення, пов`язане з корупцією від 30.01.2026 року (справа № 467/257/26, провадження № 3/467/89/26) про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.1 ст. 172-6 КУпАП та протокол № 90 про адміністративне правопорушення, пов`язане з корупцією від 30.01.2026 року (справа № 467/258/26, провадження № 3/467/90/26) про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.1 ст. 172-6 КУпАП, які розподілені одному судді і призначені до розгляду на 12.03.2026 року.

Відповідно до ч.2 ст. 36 КУпАП, якщо особа вчинила кілька адміністративних правопорушень, справи про які одночасно розглядаються одним і тим же органом, стягнення накладається в межах санкції, встановленої за більш серйозне правопорушення з числа вчинених.

На виконання вимог ч.2 ст. 36 КУпАП суд вважає за необхідне об`єднати вищевказані справи про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ч.1 ст. 172-6 КУпАП в одну справу та присвоїти номер справи № 467/257/26, провадження №3/467/89/26.

Так, ОСОБА_1 , будучи спеціалістом 1 категорії відділу бухгалтерського обліку та звітності Благодатненської сільської ради та будучи суб`єктом відповідальності за корупційні правопорушення, відповідно до п.п. «в» п. 1 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про запобігання корупції» (далі - Закон) порушила вимоги ч. 1 ст. 45 Закону, а саме щодо несвоєчасного подання без поважних на те причин, декларації типу «щорічна» за 2021 рік, та скоїла адміністративне правопорушення, відповідальність за яке передбачено ч. 1 ст. 172 КУпАП.

Крім того, ОСОБА_1 , будучи спеціалістом 1 категорії відділу бухгалтерського обліку та звітності Благодатненської сільської ради та будучи суб`єктом відповідальності за корупційні правопорушення, відповідно до п.п. «в» п. 1 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про запобігання корупції» (далі - Закон) порушила вимоги ч. 1 ст. 45 Закону, а саме щодо несвоєчасного подання без поважних на те причин, декларації типу «щорічна» за 2022 рік, та скоїла адміністративне правопорушення, відповідальність за яке передбачено ч. 1 ст. 172 КУпАП.

ОСОБА_1 свою провину у вчинених правопорушеннях визнала повністю, ніякі фактичні обставини справ не оспорювала.

Прокурор в судовому засіданні зазначила, що в діях ОСОБА_1 є склад правопорушень, передбачених ч.1 ст. 172-6 КУпАП, про що свідчать докази, наявні в матеріалах справи, а тому просила визнати її винною у вчиненні зазначених правопорушень та призначити їй стягнення у виді штрафу у розмірі п`ятдесяти п`яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Вирішуючи справу на підставі наявних доказів, суд дійшов до висновку про те, що вина ОСОБА_1 за всіма епізодами знайшла своє повне підтвердження під час розгляду справи.

Судом встановлено, що відповідно відповідно до розпорядження № 138- р/к від 21.10.2019 року ОСОБА_1 призначено на посаду спеціаліста відділу фінансів бухгалтерського обліку та звітності Благодатненської сільської ради та в подальшому відповідно до розпорядження № 245-р/к від 30.11.2023 переведено на посаду спеціаліста 1 категорії відділу бухгалтерського обліку та звітності Благодатненської сільської ради.

Відповідно до вказаного розпорядження ОСОБА_1 присвоїли 15 ранг посадової особи місцевого самоврядування віднесений до 7 категорії посад. Згідно зі ст. 2 Закону України «Про службу в органах місцевого самоврядування» посадовою особою місцевого самоврядування є особа, яка працює в органах місцевого самоврядування, має відповідні посадові повноваження щодо здійснення організаційно-розпорядчих та консультативно- € дорадчих функцій і отримує заробітну плату за рахунок місцевого бюджету.

Таким чином, згідно п.п. «В» п. 1 ч. 1 ст. 3 вказаного Закону ОСОБА_1 будучи призначеною на посаду спеціаліста 1категорії відділу бухгалтерського обліку та звітності Благодатненської сільської ради є посадовою особою місцевого самоврядування, а отже відповідно до Закону України «Про запобігання корупції» є суб`єктом, на якого поширюється дія Закону.

Згідно із ст. 68 Конституції України кожен зобов`язаний неухильно додержуватися Конституції України та законів України, не посягати на права і свободи, честь гідність інших людей. Незнання законів не звільняє від юридичної відповідальності.

Згідно ч. 1 ст. 45 Закону України «Про запобігання корупції» особи, зазначені у пункті 1, підпунктах "а", "в"-" " пункту 2 частини першої статті 3 цього Закону, зобов`язані щорічно до 1 квітня подавати шляхом заповнення на офіційному веб-сайті Національного агентства декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування (далі - декларація), за минулий рік за формою, що визначається Національним агентством.

Указом Президента України від 24.02.2022 року у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації на території України введено воєнний стан який діє до теперішнього часу.

У зв`язку з чим НАЗК відповідно до роз`яснень від 07.03.2022 «Щодо застосування окремих положень Закону України «Про запобігання корупції» стосовно заходів фінансового контролю в умовах воєнного стану (подання декларації, повідомлення про суттєві зміни в майновому стані, повідомлення про відкриття валютного рахунка в установі банку-нерезидента, проведення перевірок)», які розроблені з урахуванням положень Закону України від 03.03.2022 № 2115-ІХ «Про захист інтересів суб`єктів подання звітності та інших документів у період дії воєнного стану або стану війни» відтерміновано обов`язок подання декларації.

Так, Законом України «Про внесення змін до деяких законів України про визначення порядку подання декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, в умовах воєнного стану» №3384-IX який набрав чинності 12.10.2023 року - відновлено обов`язок Декларування.

Відповідно до роз`яснення НАЗК «Щодо застосування окремих положень Закону України «Про запобігання корупції» стосовно заходів фінансового контролю (подання декларації, повідомлення про суттєві зміни в майновому стані, повідомлення про відкриття валютного рахунку)» від 13.11.2023 №4 визначено, що щорічну декларацію за 2021 рік потрібно подати до - 31.01.2024 року.

Так, прикінцевими положеннями Закону України «Про запобігання корупції» встановлено, що особи, які у 2022-2023 роках не подали декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, відповідно до ст. 45 цього Закону, і кінцевий

строк для подання яких настав до дня набрання чинності Законом України «Про внесення змін до деяких законів України про визначення порядку подання декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, в умовах воєнного стану», подають такі декларації не пізніше 31.01.2024.

У відповідності до ч. 2 ст. 8 КУпАП Закони, які пом`якшують або скасовують відповідальність за адміністративні правопорушення, мають зворотну силу, тобто поширюються і на правопорушення, вчинені до видання цих законів. Закони, які встановлюють або посилюють відповідальність за адміністративні правопорушення, зворотної сили не мають.

Згідно з ст. 58 Конституції України «закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом`якшують або скасовують відповідальність особи. Ніхто не може відповідати за діяння, які на час їх вчинення не визнавалися законом як правопорушення ОСОБА_2 зобов`язана була подати декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, «щорічна» за 2021 рік до 31.01.2024 року.

Оглядом публічної сторінки Єдиного державного реєстру декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування встановлено, що ОСОБА_1 декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, «щорічна» за 2021 рік подала лише 11.09.2025, чим допустила порушення встановленого строку подання електронної декларації, що підтверджується витягом з веб-сайту Єдиного державного реєстру декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування.

Відповідно до інформації наданої Благодатненською сільською радою ОСОБА_1 ознайомлювали з вимогами Закону України «Про запобігання корупції» під особистий підпис.

При цьому відповідно постанови великої палати Верховного суду від 24.01.2021 у справі № 800/30/17(990/1/1328/18) суд встановив, що вжиття конструкції «повинна була дізнатися» слід тлумачити як неможливість незнання, припущення про високу вірогідність дізнатися, а не обов`язок особи дізнатися про порушення своїх прав. Незнання про порушення через байдужість до своїх прав або небажання дізнатися не є поважною причиною пропуску строків.

Поважними можуть бути визнані лише ті обставини, які були об`єктивно непереборними, тобто не залежали від волевиявлення особи, пов`язані з дійсно істотними обставинами, перешкодами чи труднощами. Такі обставини мають бути підтверджені відповідними та належними доказами.

Відповідно до абз. 9 підп. 1 п. 2 листа Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 22.05.2017 № 223-943/ 0/4-17 «Щодо притягнення до адміністративної відповідальності за окремі правопорушення, пов`язані з корупцією» під поважними причинами несвоєчасного подання декларації слід розуміти неможливість особи подати вчасно декларацію у зв`язку з хворобою, перебуванням особи на лікуванні, внаслідок стихійного лиха (повені, пожежі, землетрусу), технічних збоїв офіційного веб-сайту Національного агентства з питань запобігання корупції, витребуванням відомостей, необхідних для внесення в декларацію, перебуванням (триманням) під вартою.

На підставі викладеної Вищим спеціалізованим судом України з розгляду цивільних і кримінальних справ у листі від 22.05.2017 року за № 223-943/0/4-17 позиції слід зазначити, що невжиття заходів суб`єктом декларування щодо своєчасності отримання електронного ключа, відомостей про склад сім`ї, їх доходи та інших необхідних даних для заповнення декларації, не може визнаватися реабілітуючою обставиною та поважною причиною для несвоєчасного подання декларації.

Так, з моменту відновлення етапу декларування 12.10.2023 до кінцевого терміну подачі декларації типу «щорічна» за 2021 рік, 2022 рік - 31.01.2024, законодавцем надано достатньо часу для збору всіх необхідних даних та подачі декларації в установлений Законом термін.

На підставі вищевикладеного ОСОБА_1 не мала поважних причин подати електронну декларацію з порушенням визначених законодавством строків.

Відповідно листа Національного агентства з питань запобігання корупції, де вказані дати некоректної роботи Єдиного державного реєстру декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування в якому чітко вказано, через збій у роботі програмного забезпечення інформаційно- комунікаційної системи «Єдиний державний реєстр декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування» (далі - Реєстр), помилки у роботі Реєстру спостерігались у період з 23.10.2023 по 14.11.2023, 23.12.2023 та частково в інші дні які зазначені в листі.

За результатами огляду публічної сторінки Єдиного державного реєстру декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування встановлено, що ОСОБА_1 декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування за 2021 та 2022 роки подала лише 11.09.2025, чим допустила порушення встановленого строку подання щорічної декларації.

В дні необхідності подання ОСОБА_1 декларацій Реєстр працював в належному режимі.

Згідно скрін-шотів подачі декларації суб`єкта декларування ОСОБА_1 подала декларації за 2021- 2022 роки - 11.09.2025 року.

Таким чином, у судовому засіданні встановлено, що ОСОБА_1 не мала поважних причин несвоєчасного подання декларацій.

Відповідно до ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Положеннями статей 251 та 252 КУпАП визначено, що доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному та об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом та правосвідомістю.

Згідно зі ст. 245 КУпАП завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи з дотриманням процесуальної форми її розгляду.

За змістом ст.1 Закону корупційне правопорушення - діяння, що містить ознаки корупції, вчинене особою, зазначеною у частині першій статті 3 цього Закону, за яке законом встановлено кримінальну, дисциплінарну та/або цивільно-правову відповідальність.

Корупція - використання особою, зазначеною у частині першій статті 3 цього Закону, наданих їй службових повноважень чи пов`язаних з ними можливостей з метою одержання неправомірної вигоди або прийняття такої вигоди чи прийняття обіцянки/пропозиції такої вигоди для себе чи інших осіб або відповідно обіцянка/пропозиція чи надання неправомірної вигоди особі, зазначеній у частині першій статті 3 цього Закону, або на її вимогу іншим фізичним чи юридичним особам з метою схилити цю особу до протиправного використання наданих їй службових повноважень чи пов`язаних з ними можливостей.

Аналіз вказаних норм закону свідчить про те, що суб`єктивна сторона корупційного правопорушення характеризується наявністю вини у формі прямого чи непрямого умислу.

Частина 1 статті 172-6 Кодексу України про адміністративні правопорушення передбачає адміністративну відповідальність за порушення вимог фінансового контролю, що виразилося в несвоєчасному поданні без поважних причин декларації особою, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування.

На підставі викладеного, суд вважає повністю доведеною провину ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення, передбаченого ч.1 ст.172-6 Кодексу України про адміністративні правопорушення - несвоєчасне подання без поважних причин декларації особи, уповноваженої на

виконання функцій держави або місцевого самоврядування, що підтверджується протоколами №89, №90 від 30 січня 2026 року, матеріалами справи – рапортами працівників поліції, інформацією з сайту подачі декларацій.

Враховуючи, що ОСОБА_1 вчинила кілька адміністративних правопорушень, згідно зі ст. 36 КпАП України, стягнення накладається в межах санкції, встановленої за більш серйозне правопорушення з числа вчинених.

Відповідно ст.ст. 23, 33 КУпАП при призначенні покарання суд враховує характер вчиненого правопорушення, відомості про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності.

Обставин, що пом`якшують і обтяжують відповідальність за адміністративне правопорушення судом не встановлено.

Враховуючи особу ОСОБА_1 , суд приходить до висновку про застосування щодо неї стягнення у виді штрафу у розмірі, передбаченому санкцією частини першої статті 172-6 КпАП України.

Крім того, відповідно до статті 40-1 КУпАП з ОСОБА_1 на користь держави підлягає стягненню судовий збір.

Керуючись ст.ст. 33, 283, п.1 ч.1 ст. 284 КУпАП, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Об`єднати в одне провадження справи про адміністративні правопорушення № 467/257/26 провадження № 3/467/89/26, №467/258/26 провадження №3/467/90/26про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.1 ст. 172-6 КУпАП, присвоївши справі реєстраційний номер №467/257/26, провадження №3/467/89/26.

ОСОБА_1 визнати винуватою у вчиненні правопорушень, передбачених ч.1 ст.172-6 Кодексу України про адміністративні правопорушення і призначити їй стягнення у вигляді штрафу на користь держави у розмірі п`ятдесяти п`яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 935 (дев`ятсот тридцять п`ять) грн.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір в розмірі 665 (шістсот шістдесят п`ять) грн. 60 коп.

Постанову може бути оскаржено до Миколаївського апеляційного суду протягом десяти днів з дня її винесення.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.

Строк пред`явлення постанови до виконання - три місяці.

Згідно з ч. 1 ст. 307 КУпАП штраф має бути сплачений порушником не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження такої постанови - не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.

Відповідно до ст. 308 КУпАП у разі несплати правопорушником штрафу у строк, установлений ч. 1 ст. 307 КУпАП, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до органу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом.

У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується подвійний розмір штрафу, визначеного у відповідній статті цього Кодексу та зазначеного у постанові про стягнення штрафу.

Суддя І.О.Догарєва