Вирок від 08 березня 2026 р. у справі №467/84/26 — Арбузинський районний суд Миколаївської області

Справа № 467/84/26

1-кп/467/83/26

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09.03.2026 року Арбузинський районний суд Миколаївської області в складі:

головуючого судді ОСОБА_1

за участю секретаря судового засідання - ОСОБА_2

прокурора ОСОБА_3

обвинуваченого ОСОБА_4

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в с-щі Арбузинка кримінальне провадження № 12026152110000074, що внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань 20 січня 2026 року, по обвинуваченню

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця смт. Доманівка Миколаївської області, громадянина України, з середньо освітою, працюючого головою фермерського господарства «Слава», одруженого, який не має на утриманні малолітніх дітей, зареєстрований і фактично проживає за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 309 КК України,

ВСТАНОВИВ:

Формулювання обвинувачення, яке визнане судом доведеним

Суд визнав доведеним, що протягом невстановленого періоду часу, але не пізніше 06 грудня 2025 року, на території лісового господарства, що розташоване по АДРЕСА_2 та перебуває користуванні ОСОБА_4 , останній, не маючи мети збуду наркотичних засобів, але переслідуючи мету їх незаконного придбання, виготовлення та зберігання, керуючись мотивами забезпечення себе наркотичними засобами для власного вживання, одноосібно посіяв та виростив рослини роду коноплі у кількості, яка не була точно встановлена в ході дізнання.

Діючи в межах раніше виниклого умислу, направленого на незаконне придбання, виготовлення та зберігання наркотичних засобів, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно-небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, незаконно, тобто, всупереч положенням Закону України «Про наркотичні засоби, психотропні речовини і прекурсори» та Закону України «Про заходи протидії незаконному обігу наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів та зловживанню ними», у невстановлений в ході дізнання день та час, ОСОБА_4 зірвав вирощені ним рослини роду коноплі, висушив та частково подрібнив їх, тим самим придбавши і виготовивши наркотичний засіб - канабіс, обіг якого обмежено, який в подальшому зберігав без мети збуту протягом невстановленого часу, але не пізніше 06 грудня 2025 року, у квартирі АДРЕСА_3 – масою 23, 3695 г, на території лісового господарства, розташованого по АДРЕСА_2 , - масою 138,6228 г та у гаражному приміщенні, розташованому напроти будинку АДРЕСА_4 , - масою 51,313 г.

Таких висновків суд дійшов, провівши судовий розгляд в межах висунутого обвинувачення, у тому числі й за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні усіх обставин кримінальної справи, керуючись законом, ураховуючи положення ст. 84 КПК України і оцінюючи кожний доказ з точки зору його належності і допустимості, а сукупність зібраних доказів - з точки зору їх достатності та взаємозв`язку.

Встановлені судом обставини у межах цієї справи і докази на їх підтвердження

Допитаний у порядку ст. 351 КПК України обвинувачений ОСОБА_4 свою вину у вчиненні інкримінованого йому діяння визнав повністю і дав суду показання стосовно часу, місця і способу вчиненого правопорушення, у т.ч. й мети та мотивів його дій.

Зокрема, вказав, що має потребу у вживанні знеболюючих засобів, у т.ч. й засобів, які допомагають знімати втому через тривалу роботу трактористом.

З цією метою в мережі Інтернет він замовив насіння коноплі з низьким вмістом тетрагідраканабінолу для його посіву та вирощування, а так само й подальшого виготовлення та власного вживання, оскільки такого роду канабіс не надає ефекту ейфорії, натомість знімає фізичне та нервове напруження.

Отримавши замовлене насіння у кількості п`яти штук, яке вартувало 500,00 грн., він у травні місяці 2025 року висадив його у обрізані полімерні каністри, попередньо написавши у них штучний грунт, та вирощував його приблизно протягом 120 днів на території колишнього лісничого господарства, що розташоване по АДРЕСА_2 .

Після дозрівання рослин, він зірвав їх, відібрав суцвіття та коріння, яке висушив за допомогою дегідратора, а в подальшому подрібнив і помістив до скляних банок з метою недопущення потрапляння вологи та цвілі.

Виготовлений канабіс вживав в медичних цілях, не маючи мети збуту, однак, достеменно розуміючи, що його дії є протиправними.

Стосовно виявленого та вилученого в ході обшуку екстракту канабісу, обвинувачений вказав, що має алюмінієву люльку, яку йому подарував приятель.

Під час обшуку вона знаходилась на балконі квартири за місцем його проживання і містила у собі нашарування екстракту канабісу, який утворюється в процесі куріння сухої речовини. Проте, безпосередньо екстракт він не використовував для вживання, а періодично очищував люльку від його нашарування, оскільки використовував її й для паління тютюну.

Обвинувачений просив суд повернути йому люльку, а також відстрочити сплату витрат на проведення експертизи, так як їх сплата у повному обсязі у цей час призведе до його скрутного матеріального становища через значну потребу у спрямуванні коштів для проведення польових робіт.

За наслідками допиту обвинуваченого було встановлено, що він дав цілком послідовні і логічні показання, які за своїм змістом повністю збігаються із викладеними у обвинувальному акті фактичними обставинами інкримінованого йому правопорушення, у т.ч. щодо часу, місця, способу і спрямованості умислу, а тому вони не викликають сумнівів у суду щодо правильності розуміння ним суті висунутого звинувачення та істинності його позиції щодо визнавальних показань.

Відповідно, показання обвинуваченого, враховуючи, що вони отримані у встановлений законом спосіб і сприймались судом безпосередньо, слід визнати допустимими, і, водночас, належними, оскільки, вони самі по собі і в сукупності з іншими доказами прямо підтверджують існування обставин, що підлягають доказуванню у цьому провадженні, а так само й інші обставини, які мають для нього значення, зокрема, щодо часу, місця, способу учиненого правопорушення і наслідків, що настали.

У свою чергу, прокурор, підтримуючи висунуте ОСОБА_4 обвинувачення, посилався на ряд висновків експертів, які за своїм змістом відповідають вимогам ст. 102 КПК України і у яких докладно описано проведені експертами дослідження та зроблені за їх результатами висновки.

Так, із висновку № СЕ-19/115-25/20103-НЗПРАП від 09 грудня 2025 року вбачається, що надана на дослідження у полімерному пакеті речовина рослинного походження, яка поміщена до паперового конверту №1, є канабісом, який відноситься до наркотичних засобів, обіг яких обмежено, масою у перерахунку на висушену речовину 17,214 г.

Відповідно до висновку експерта № СЕ-19/115-25/20091-НЗПРАП від 10 грудня 2025 року надана на дослідження в паперовому конверті «Пакет № 2» речовина рослинного походження є наркотичним засобом, обіг якого обмежено – канабісом, масою канабісу у перерахунку на висушену речовину 6,1555г.

Висновок експерта № СЕ-19/115/20101-НЗПРАП від 09 грудня 2025 року вказує на те, що надана на дослідження у паперовому конверті № 1 речовина рослинного походження є канабісом, який відноситься до наркотичних засобів, обіг яких обмежено, масою у перерахунку на висушену речовину 51,313г.

Згідно ж висновку експерта № СЕ-19/115-25/20089-НЗПРАП від 09 грудня 2025 року надана на дослідження в паперовому конверті «№ 1» речовина рослинного походження є наркотичним засобом, обіг якого обмежено – канабісом, масою у перерахунку на висушену речовину 138,6228г.

Досліджені докази оцінюються судом як такі, що отримані, у цілому, із застосуванням належної правової процедури, так як вони виходять із належних процесуальних джерел, зібрані уповноваженими суб`єктами і у належному процесуальному порядку.

Істотного порушення основоположних прав особи, яка піддається кримінальному переслідуванню, гарантованих Конституцією та законами України, у тому числі й міжнародними договорами, під час досудового розслідування, що могло б зумовити недопустимість того чи іншого доказу, судом не встановлено.

Кваліфікації дій обвинуваченого

Кваліфікуючи дії обвинуваченого, суд враховує, що кримінальна відповідальність за ч. 1 ст. 309 КК України настає у разі незаконного виробництва, виготовлення, придбання, зберігання, перевезення чи пересилання наркотичних засобів, психотропних речовин або їх аналогів без мети збуту.

Предметом правопорушення є наркотичні засоби, психотропні речовини або їх аналоги.

При цьому, наркотичні засоби це - речовини природні чи синтетичні, препарати, рослини, включені до Переліку наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів (ст. 1 Закону України «Про наркотичні засоби, психотропні речовини і прекурсори»).

У свою чергу, канабіс відноситься до наркотичних засобів та рослин, передбачених Списком № 1 Таблиці № 2 Переліку наркотичних засобів та рослин, обіг яких обмежено.

Прядок придбання, реалізації наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів фізичними особами передбачено положеннями ст. 27 Закону України «Про наркотичні засоби, психотропні речовини і прекурсори» (№ 60/95-ВР) та здійснюється за електронним рецептом лікаря, виписаним за правилами виписування рецептів на лікарські засоби.

Під незаконним придбанням, серед іншого, розуміється збирання залишків наркотиковмісних рослин, а також збирання таких дикорослих рослин чи їх частин на пустирях, тобто з порушенням порядку передбаченого Законом № 60/95-ВР.

Незаконне виготовлення наркотичних засобів - це усі дії, включаючи рафінування, підвищення в препараті концентрації наркотичних засобів, психотропних речовин, чи переробку наркотичних засобів і психотропних речовин, у результаті яких на основі наркотичних засобів, психотропних речовин, прекурсорів наркотичних засобів і психотропних речовин одержуються готові до використання та (або) вживання форми наркотичних засобів, психотропних речовин, або лікарські засоби, що їх містять, чи інші наркотичні засоби, психотропні речовини.

Під зберіганням наркотичних засобів потрібно розуміти будь-які умисні дії, пов`язані з фактичним незаконним перебуванням наркотичних засобів у володінні винної особи (вона може тримати їх при собі, у будь-якому приміщенні, сховищі або в іншому місці).

Відповідальність настає незалежно від тривалості зберігання.

Незаконним є придбання, зберігання і виготовлення наркотичних засобів всупереч положенням Закону № 60/95-ВР, який визначає правові та організаційні засади державної політики щодо обігу в Україні наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів, встановлює порядок державного контролю, повноваження органів виконавчої влади, права та обов`язки фізичних і юридичних осіб у сфері обігу наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів.

Правопорушення вважається закінченим з моменту вчинення будь-якої із зазначених дій.

Суб`єктивна сторона характеризується прямим умислом та відсутністю мети збуту наркотичних засобів чи речовин. Отже, метою зазначених дій може бути будь-яка мета, за винятком мети збуту (наприклад, споживання наркотичних засобів чи речовин). Саме відсутність мети збуту є обставиною, за якою розмежовуються злочини, передбачені статтями 307 та 309 КК України.

Щодо посилання обвинуваченого ОСОБА_4 на те, що вирощені ним рослини коноплі є коноплями для медичних цілей, суд зазначає, що порядок провадження діяльності з виробництва, виготовлення, зберігання, придбання наркотичних засобів, включених до таблиць II і III Переліку наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів, затверджених постановою Кабінету Міністрів України № 770, регулюється нормами Закону № 60/95-ВР та здійснюється юридичними особами за наявності у них ліцензії на здійснення відповідних видів діяльності.

А тому, дії обвинуваченого ОСОБА_4 за відсутності у нього відповідної ліцензії щодо вирощування рослин коноплі та подальшого виготовлення та зберігання наркотичних засобів з вказаних рослин не відповідають вимогам Закону № 60/95-ВР.

При цьому, учинене ОСОБА_4 діяння не може бути кваліфіковане за ст. 44 КУпАП, так як розмір виявленого і вилученого у нього канабісу перевищує 5 г. що є невеликим розміром згідно Таблиці 1 «Невеликі, великі та особливо великі розміри

наркотичних засобів, що знаходяться у незаконному обігу», яка затверджена наказом МОЗ України від 01.08.2000 р. №188 ( у редакції наказу МОЗ України від 29.07.2010 р. №634).

Внаслідок чого, здійснюючи правову оцінку поведінки ОСОБА_4 шляхом встановлення кримінально-правових (юридично-значущих) ознак і визначення кримінально-правової норми, що підлягає застосуванню, а так само і встановлення відповідності ознак вчиненого діяння конкретному складу злочину, передбаченому КК України, суд кваліфікує його дії за ч. 1 ст. 309 КК України, як незаконне придбання, виготовлення та зберігання наркотичних засобів без мети збуту.

Підстав для виходу за межі висунутого обвинувачення чи його зміни у відповідності до ч. 3 ст. 337 КПК України, суд не вбачає, оскільки в ході судового розгляду обставин, які б перешкоджали ухваленню справедливого судового рішення та захисту прав людини і її основоположних свобод не встановлено.

Однак, суд вважає необхідним виключити із обвинувачення твердження про виготовлення і зберігання ОСОБА_4 екстракту канабісу масою 0, 2291 г, виходячи із змісту обвинувального акту, із якого фактично слідує, що цей вид наркотичного засобу було виготовлено шляхом сушіння та подріблення рослин коноплі, позаяк, про його виготовлення у будь – який інший спосіб у обвинувальному акті не йдеться.

Проте, екстракт канабісу це - засіб, який отримують з будь-яких видів і сортів конопель або канабісу шляхом виділення (екстракції) різними способами і який містить тетрагідроканабінол.

Але обвинувальний акт не містить у собі інформації ані про спосіб виготовлення екстракту, ані про спосіб його зберігання, у т.ч. й предмет, на якому його було виявлено і вилучено.

І незважаючи на наявність у справі висновку експерта № СЕ-19/115-25/20090-НЗПРАП від 10 грудня 2025 року, згідно якого експерт досліджував вилучений у ОСОБА_4 металевий предмет із наскрізними отворами, на внутрішніх поверхнях якого виявлено нашарування екстракту канабісу, який відноситься до наркотичних засобів, обіг яких обмежено, а так само і визнання обвинуваченим цих обставин, суд не може самостійно доповнити обвинувачення відповідними обставинами, оскільки уповноважений розглянути справу лише в межах висунутого обвинувачення відповідно до обвинувального акта (ч. 1 ст. 337 КПК України).

Бо дотримання меж судового розгляду має значення й для реалізації права на справедливий судовий розгляд. Таке право охоплює, зокрема, і захист особи від незаконного та необґрунтованого обвинувачення й засудження. Тож межі судового розгляду – це рамки кримінальної процесуальної діяльності суду та учасників судового провадження, зумовлені здійснюваними ними основними кримінальними процесуальними функціями, дією засад забезпечення права на захист та презумпції невинуватості, окреслені висунутим обвинуваченням і особами, яким воно висунуте, та зафіксовані у процесуальних рішеннях.

У пункті 13 ч. 1 ст. 3 КПК України законодавець виклав загальне, незалежно від стадій кримінального провадження, поняття обвинувачення, яким є твердження про вчинення певною особою діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність, висунуте в порядку, встановленому цим Кодексом.

Тоді як функцію висунення та підтримання обвинувачення в кримінальному провадженні здійснює виключно прокурор, який затверджує обвинувальний акт, складений слідчим або дізнавачем, або складає його самостійно, тим самим офіційно висуваючи обвинувачення особі.

Відповідно, суд не може самостійно, навіть і за наявності у нього відповідних доказів, ствердити обвинувачення у частині виготовлення і зберігання ОСОБА_5 екстракту канабісу.

А в противному випадку суд втратить роль арбітра і перебере на себе функції сторони обвинувачення.

Разом із цим, виключення твердження про виготовлення і зберігання екстракту канабісу не змінить кваліфікації дій обвинуваченого і не спростує факту незаконного придбання, виготовлення та зберігання ним наркотичних засобів у межах, які сторона обвинувачення довела перед судом.

Обставини, які пом`якшують та/або обтяжують покарання обвинуваченого

Згідно висновків Великої Палати Верховного суду, які містяться у постанові від 27 листопада 2019 року (кримінальне провадження 629/847/15-к) щире каяття - це певний психічний стан винної особи, коли вона засуджує свою поведінку, прагне усунути заподіяну шкоду та приймає рішення більше не вчиняти злочинів, що об`єктивно підтверджується визнанням особою своєї вини, розкриттям всіх відомих їй обставин вчиненого діяння, вчиненням інших дій, спрямованих на сприяння розкриттю злочину.

Каяття передбачає, окрім визнання особою факту вчинення злочину, ще й дійсне, відверте, а не уявне визнання своєї провини у вчиненому злочині, відверту негативну оцінку своєї злочинної поведінки, визнання тих обставин, які ставляться в провину, щирий жаль з приводу цього та осуд своєї поведінки. Факт щирого каяття особи у вчиненні злочину повинен знайти своє відображення в матеріалах кримінального провадження.

Однак, обставина, що пом`якшує покарання ОСОБА_4 , зазначена в обвинувальному акті, не знайшла свого підтвердження в судовому засіданні, оскільки поведінка ОСОБА_4 , крім визнання ним своєї вини, не свідчила про наявність у нього щирого каяття.

За такого, суд не встановив обставин, що пом`якшують чи обтяжують покарання (ст.ст. 66, 67 КК України).

Покарання

Вирішуючи питання про обрання міри (виду і розміру) покарання, суд відповідно до ст. 65 КК України враховує ступінь тяжкості вчиненого ним кримінального правопорушення (проступку), особу винного та обставини, що пом`якшують і обтяжують покарання, а також те, що згідно ст. 50 КК України, покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень як засудженими, так і іншими особами.

Тож в аспекті ступеня тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, суд ураховує класифікацію злочинів за ст. 12 КК України, зокрема, те, що вчинене кримінальне правопорушення відноситься до кримінальних проступків (ч. 2 ст. 12 КК України), особливості й обставини його вчинення у даному, конкретному випадку, тобто форму вини, мотив і мету, спосіб, стадію вчинення, характер, у т.ч. властивості, якості та кількість предмету правопорушення, правовий режим поводження із ним, у т.ч. й відсутність наслідків протиправних дій обвинуваченого для третіх осіб та/або держави, а також його відношення до учинених ним діянь, його поведінку під час та після вчинення злочину, а також те, що він свою вину у вчиненні інкримінованого правопорушення визнав, давав показання, не перешкоджав слідству у розслідуванні проступку, у.т.ч. невстановленість обставин, що пом`якшують чи обтяжують покарання.

У той час як обвинувачений раніше не судимий, на обліку у лікаря психіатра та лікаря-нарколога не перебуває, скарг від жителів селища на нього не надходило, має зареєстроване у встановленому порядку місце проживання, місце роботи, тобто, прийнятний соціальний статус та репутацію у місці постійного проживання, і що згідно військово-облікових даних РТЦК та СП військову службу в Збройних Силах України не проходив, визнаний придатним до військової служби, підлягає призову на військову службу під час мобілізації, є порушником військового обліку з 14 вересня 2025 року.

Тож, за цих обставин суд погоджується із стороною обвинувачення щодо міри покарання і за умови відсутності підстав для застосування положень ст.ст. 69, 69-1 КК України вважає за необхідне призначити ОСОБА_4 покарання у межах санкцій за ч. 1 ст.309 КК України у виді пробаційного нагляду.

При цьому, суд враховує, що відповідно до ст. 59-1 КК покарання у виді пробаційного нагляду полягає в обмеженні прав і свобод засудженого, визначених законом і встановлених вироком суду, із застосуванням наглядових та соціально-виховних заходів без ізоляції від суспільства і в обов`язковому порядку на засудженого покладаються обов`язки, передбачені ч. 2 ст. 59-1 КК.

Дане покарання, на переконання суду, відповідатиме його меті, гуманності, справедливості і не потягне за собою порушення засад виваженості, що включає наявність розумного балансу між охоронюваними інтересами суспільства та правами особи, яка притягується до кримінальної відповідальності через призму того, що втручання держави в приватне життя особи повинно спрямовуватись на досягнення справедливого балансу між загальними інтересами суспільства та потребою захисту основоположних прав особи, - воно має бути законним (несвавільним), пропорційним (не становити надмірного тягаря для особи).

Інші питання, які має вирішити суд при ухваленні вироку

Суд не встановив, що в межах цього кримінального провадження мало місце обмеження чиїхось прав внаслідок застосування заходів забезпечення кримінального провадження.

Цивільний позов ніким не заявлений.

Арешт, накладений на речові докази у цьому провадженні на підставі ухвали слідчого судді, належить скасувати згідно ч. 4 ст. 174 КПК України, одночасно вирішивши долю речових доказів згідно ст. 100 цього ж Кодексу.

На підставі ч.1 ст. 100 КПК України ОСОБА_4 належить повернути металевий предмет з наскрізними отворами, що був вилучений в ході обшуку, так як суд виключив із висунутого йому обвинувачення виготовлення та зберігання екстракту канабісу.

У справі наявні витрати на залучення експерта на загальну суму 9 805,40 грн., які на підставі ч. 2 ст. 124 КПК України підлягають стягненню із обвинуваченого на користь держави та які згідно ч.1 ст. 119 цього ж Кодексу, з урахуванням майнового стану обвинуваченого та з метою забезпечення належного виконання вироку у цій частині слід відстрочити на три місяці, тобто, до 09 червня 2026 року.

Підстави для обрання запобіжного заходу до набрання вироком законної сили - відсутні.

Інші заходи забезпечення кримінального провадження не застосовувались.

З цих мотивів, керуючись ст.ст. 100, 119, 124, 369-371, 373,374 КПК України, суд,

УХВАЛИВ:

ОСОБА_4 визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення (проступку), передбаченого ч. 1 ст. 309 КК України, і призначити йому покарання у виді пробаційного нагляду строком на 1 (один) рік 06 (шість) місяців.

В силу ч. 1 ст. 59-1 КК України покласти на ОСОБА_4 такі обов`язки:

1) періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;

2) повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну свого місця проживання, роботи або навчання;

3) не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.

В силу ч.1 ст. 49-2 КВК України строк покарання обчислювати з дня постановки ОСОБА_4 на облік уповноваженим органом з питань пробації.

Стягнути із ОСОБА_4 на користь держави витрати за проведення експертизи у розмірі 9 805 (дев`ять тисяч вісімсот п`ять) грн. 40 коп.

Відстрочити ОСОБА_4 сплату процесуальних витрат на користь держави за проведення експертизи у кримінальному провадженні в розмірі 9 805 (дев`ять тисяч вісімсот п`ять) грн. 40 коп. на 3 (три) місяці, тобто до 09 червня 2026 року.

Скасувати арешт накладений ухвалою слідчого судді від 09 грудня 2025 року на поліетиленовий пакет із сухою речовиною зеленого кольору, яка зовні схожа на канабіс, яку упаковано до паперового пакету НПУ № 1; подрібнену речовину в сухому стані, яка зовні схожа на канабіс, яку упаковано до паперового пакету НПУ № 2; металевий предмет, який зовні схожий на саморобний пристрій для вживання наркотичних речовин, із слідами куріння, який упаковано до паперового пакету НПУ № 3

Речові докази у справі:

1)поліетиленовий пакет із сухою речовиною зеленого кольору, яка зовні схожа на канабіс (паперовий пакет №1); подріблена речовина в сухому стані (паперовий пакет №2); речовину рослинного походження зеленого кольору в сухому стані, яку було упаковано до паперового пакета НПУ №1; канабіс масою 16,873 г (пакет №1); канабіс масою 138,6228 г (пакет №1); канабіс масою 0,2043 г (паперовий пакет №3); канабіс масою 6,1555 г (паперовий пакет №2); канабіс масою 50,989 г (паперовий пакет №1) – знищити.

2)флеш – накопичувач, який упаковано до паперового пакету №4 та опечатано печаткою №1 Первомайського РВП ГУНП в Миколаївської області; флеш – накопичувач з відеозаписом обшуку, який поміщено до паперового пакета №1 з печаткою №1 Первомайського РВП ГУНП в Миколаївській області – залишити в матеріалах кримінального провадження №12026152110000074 від 20 січня 2026 року.

3)металевий предмет, зовні схожий на саморобний пристрій для вживання наркотичних речовин, зі слідами куріння, який упаковано в паперовий пакет №3 – повернути ОСОБА_4 .

Вирок набирає законної сили після строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Копію судового рішення негайно після його проголошення вручити обвинуваченому, прокурору, іншим учасникам судового провадження та не пізніше наступного дня після ухвалення надіслати учаснику судового провадження, який не був присутнім в судовому засіданні.

Суддя ОСОБА_6