Рішення від 10 березня 2026 р. у справі №459/4239/25 — Шептицький міський суд Львівської області

Суд: Шептицький міський суд Львівської області

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Цивільне

Категорія: споживчого кредиту

Дата: 10 березня 2026 р.

Справа: №459/4239/25

Суддя: Грабовський В. В.

Справа № 459/4239/25

Провадження № 2/459/1400/2025

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

11 березня 2026 року Шептицький міський суд Львівської області

в складі: головуючого – судді Грабовського В.В.,

з участю секретаря судових засідань Лель Г.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Шептицького за правилами спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Фінансова Компанія «Кредит-Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,

в с т а н о в и в :

У грудні 2025 року представник позивача звернувся до суду з позовом про стягнення з відповідача на користь ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» заборгованості за кредитним договором № 6435290 від 05.02.2023 у розмірі 20950,00 грн, а також понесені судові витрати. Позовні вимоги обґрунтовано тим, що 05.02.2023 між відповідачем та ТОВ «Мілоан» був укладений договір про споживчий кредит № 6435290, відповідно до умов якого відповідач отримав грошові кошти в розмірі 5000,00 грн зі сплатою процентів за користування кредитом та інших платежів та штрафних санкцій, що передбачені договором. ТОВ «Мілоан» умови кредитного договору виконало в повному обсязі, надавши відповідачеві кредит, відповідач умов кредитного договору не виконав. Сума заборгованості відповідача за договором становить 20950,00 грн, з яких: прострочена заборгованість за сумою кредиту 5000,00 грн; прострочена заборгованість за сумою відсотків 15000,00 грн; прострочена заборгованість за комісією 950,00 грн.

29.05.2023 року між TOB «Мілоан» та ТзОВ «ФК «Кредит-Капітал» укладено договір відступлення прав вимоги №97-МЛ, відповідно до умов якого ТзОВ «ФК «Кредит-Капітал» отримало право грошової вимоги до відповідача за кредитним договором №6435290 від 05.02.2023.

02.12.2025 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито спрощене позовне провадження з повідомленням сторін.

12.02.2026 на адресу суду надійшов відзив на позовну заяву, у якому представник відповідача просив у задоволенні позовних вимог відмовити. Зазначив, що позивач не має прав вимоги до відповідача (є неналежним позивачем) за кредитним договором № 6435290 від 05.02.2023 року, оскільки в акті приймання-передачі реєстру боржників відсутні відомості щодо договору про споживчий кредит № 6435290 від 05.02.2023, укладений з відповідачем ОСОБА_1 При цьому, матеріали справи не містять додатку № 1 до договору відступлення прав вимоги №97-МЛ від 29.05.2023 із зазначенням реєстру боржників кредитора, а лише вказано кількість боржників 2909, а тому, встановити до яких саме боржників перейшло право вимоги, є неможливим. Вказав, що умови договору про сплату позичальником на користь банку винагороди за надання фінансового інструменту, тобто за дії, які банк здійснює на власну користь є несправедливим, суперечить принципу добросовісності, є наслідком істотного дисбалансу договірних прав і обов`язків на погіршення становища споживача, за своєю природою є дискримінаційним та таким, що суперечить моральним засадам суспільства. Позивач порушує питання про стягнення з відповідача простроченої заборгованості за нарахованими процентами у розмірі, що майже у 5 разів перевищує розмір простроченої заборгованості за кредитом. Також просить відмовити у стягненні витрат на правничу допомогу

У відповіді на відзив представник позивача зазначив, що 05.02.2023 відповідачем та ТОВ «Мілоан» був укладений кредитний договір № 6435290 на суму 5 000 грн. Ініціювання укладення Кредитного договору №6435290 від 05.02.2023 року здійснено відповідачем шляхом заповнення Анкети-заяви на кредит. У паспорті споживчого кредиту №6435290 викладенні основні умови кредитування з урахуванням побажань споживача та інформація, щодо строку кредитування орієнтованої реальної річної процентної ставки та орієнтовної загальної вартості кредиту для споживача. Обов`язок позичальника сплатити проценти за надані йому грошові кошти (кредит) є істотною умовою кредитного договору відповідно до Цивільного кодексу України. Нарахування відсотків за користування кредитними коштами здійснювалось відповідно до умов кредитного договору, загальна сума заборгованості за відсотками: становить 15 000,00 грн, комісія за надання кредиту становить 950, 00 грн, яка є одноразовою винагородою, що сплачується позичальником за підготовку, організацію та надання кредитодавцем фінансової послуги (кредиту), та встановлена договором. Тобто комісія за надання кредиту не стосується додаткових та супутніх банківських послуг кредитодавця та/або кредитного посередника, які пов`язані з отриманням, обслуговуванням і поверненням кредиту чи надання інформації про стан кредитної заборгованості. 29.05.2023 року між ТзОВ «Мілоан» та позивачем, відповідно до чинного законодавства України, було укладено договір відступлення прав вимоги №97-МЛ, відповідно до умов якого позивач набув статусу нового кредитора та отримав право грошової вимоги по відношенню до осіб, які являлись боржниками ТзОВ «Мілоан», в тому числі і до відповідача за кредитним договором. Згідно п. 3.1 (d) Договору відступлення права вимоги вся інформація, яка міститься у реєстрі боржників (додаток №1 до договору відступлення права вимоги) добросовісно передана кредитором новому кредиторові та є повною достовірною, правдивою і співпадає з відомостями, які містяться у документації і у договорі та його додатках. З витягу із реєстру боржників до договору відступлення прав вимог №97-МЛ вбачається, що ТзОВ «Мілоан» передало, а ТзОВ ФК «Кредит-Капітал» прийняло право вимоги за кредитним договором № 6435290. Вказаний у матеріалах справи додаток до договору про відступлення прав вимоги є лише типовою формою (шаблоном) акту, що прямо зазначено в самому тексті договору та на самому акті переходу. Відсутність персональних даних відповідача безпосередньо у формі документа є логічною, оскільки додаток лише встановлює структуру та реквізити, за якими здійснюється передача, а не є вичерпним переліком тисяч боржників. Крім того, вимога відповідача щодо надання повного реєстру на 2909 осіб є безпідставною, оскільки позивач позбавлений правової можливості розголошувати конфіденційну інформацію (ПІБ, ІПН, суми боргів) щодо інших 2908 осіб, які не є сторонами цього спору.

23.02.2023 на адресу суду надійшли заперечення, у яких представник відповідача вказав, що відповідь на відзив, подана позивачем не спростовує доводів відповідача, не містить нових належних доказів, зводиться до повторення первинної позовної позиції та формальних процесуальних заперечень.

Сторони, будучи належним чином повідомленими про час та місце розгляду справи, ц судове засідання не з`явилися.

Відповідно до реч. 2 ч. 2 ст.247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Згідно з ч. 5 ст. 268 ЦПК України датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.

З’ясувавши обставини справи, суд дійшов висновку про задоволення позову з огляду на таке.

Установлено, що 05.02.2023 між відповідачем та ТОВ «Мілоан» укладено договір про споживчий кредит № 6435290, згідно з умовами якого відповідач отримав кредит у розмірі 5000,00 грн строком на 105 днів ( пільговий період – 15 днів, поточний період – 90 днів) дата остаточного погашення заборгованості – 21.05.2023), зі сплатою комісії за надання кредиту у розмірі 950,00 грн, процентів за користування кредитом протягом пільгового періоду:1500,00 грн, які нараховуються за ставкою 2,00 відсотків від фактичного залишку кредиту за кожен день строку користування протягом пільгового періоду, процентів за користування кредитом протягом поточного періоду: 13500,00 грн, які нараховуються протягом поточного періоду у розмірі 3.00 відсотків від фактичного залишку кредиту за кожен день користування кредитом протягом поточного періоду.

Відповідно до графіку платежів за договором про споживчий кредит № 6435290 від 05.02.2023 загальна вартість кредиту становить 20950,00 грн.

Вищенаведені умови кредитування викладені у паспорті споживчого кредиту №6435290 .

Згідно з довідкою ТОВ «Мілоан» від 10.09.2025, відповідач, з яким укладено договір № 6435290 від 05.02.2023, ідентифікований одноразовим ідентифікатором U25039

Відповідно до платіжного доручення № 92948863 від 05.02.2023 ТОВ «Мілоан» перераховано на рахунок відповідача 5000,00 грн.

Відповідно до відомостей ТОВ «Мілоан» про щоденні нарахування та погашення відповідача за кредитним договором № 6435290 відсотки за користування кредитом відповідачу нараховувалися у період з 06.02.2023 по 21.05.2023, останнім за вказаним кредитним договором не здійснено жодної оплати.

Згідно із випискою з особового рахунку за кредитним договором №6435290 від 05.02.2023 заборгованість відповідача становить 20950,00 грн, з яких: 5000,00 гн – прострочена заборгованість за сумою кредиту, 15000,00 – прострочена заборгованість за відсотками, 950,00 грн – прострочена заборгованість за комісією.

29.05.2023 року між TOB «Мілоан» та ТзОВ «ФК «Кредит-Капітал» укладено договір відступлення прав вимоги №97-МЛ, відповідно до умов якого відбулося відступлення права вимоги до боржників, вказаних у реєстрі боржників до договору.

Згідно з витягом з реєстру боржників до договору відступлення прав вимоги №97-МЛ від 29.05.2023, сума заборгованості відповідача за кредитним договором №6435290 від 05.02.2023 становить 20950 грн, з яких: залишок по тілу кредиту 5000,00 грн; залишок по відсотках 15000,00 грн; залишок по комісії 950,00 грн.

04.11.2025 на адресу відповідача позивачем скеровано претензію, у якій останнього було повідомлено про укладення договору про відступлення права вимоги за кредитним договором №6435290 від 05.02.2023 та про сплату заборгованості у розмірі 20950,00 грн.

Відповідно до п.6 ч.1 ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію» електронний підпис одноразовим ідентифікатором - дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору.

Як передбачено п. 1 ч. 1 ст.512 ЦК України, кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок, в тому числі, й передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

За положенням ст. 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно зі ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог – відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно ст. 546 ЦК України виконання зобов`язання може забезпечуватися неустойкою (штрафом, пенею), порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.

Відповідно до ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Судом встановлено, що 29.05.2023 року ТОВ «Мілоан» уклало з ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» договір факторингу №97-МЛ відповідно до якого, кредитор передає (відступає) новому кредиторові за плату, а новий кредитор приймає належні кредиторові права грошової вимоги боржників за кредитними договорами у реєстрі боржників, укладеними між кредитором і боржниками (п. 1.1.Договору).

Згідно п 2. договору факторингу № 97-МЛ від 29.05.2023 під правом вимоги розуміються право грошової вимоги кредитора до боржників, строк платежу за якими настав, а також права грошової вимоги, яке виникне в майбутньому, щодо погашення заборгованості, яка виникла та виникне на підставі укладених між кредитором та боржниками кредитних договорів та підтверджується документацією.

Тобто предметом договору факторингу № № 97-МЛ від 29.05.2023 є відступлення прав вимоги, зазначені у відповідних Реєстрах боржників.

Відповідно до Витягу з реєстру боржників до договору відступлення прав вимоги 97-Л від 29.05.2023ТОВ «ФК «Кредит Капітал» набуло права грошової вимоги до відповідача за договором № 6435290 від 05.02.2023.

Отже, відповідно до умов договору факторингу № № 97-МЛ від 29.05.2023 право вимоги до боржника в повному обсязі перейшло від ТОВ «Мілоан» до ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» 29.05.2023, тобто в день підписання реєстру боржників до договору відступлення прав вимоги 97-Л від 29.05.2023.

Враховуючи вищенаведене, твердження представника відповідача щодо недоведеності переходу права вимоги за кредитним договором від первісного кредитора до ТОВ «ФК «Кркдит-Капітал», не відповідають фактичним обставинам справи, а отже, не беруться судом до уваги.

З долученого позивачем розрахунку заборгованості за кредитним договором № 6435290 від 05.02.2023 у період з 06.02.2023 по 21.05.2023 (105 днів, з яких 15 днів пільговий період, та 90 днів поточний період користування кредитом після пільгового періоду – п.п. 1.3.1, 1.3.2 договору), суком встановлено, що сума заборгованості відповідача за відсотками становить 15000,00 грн. Такі відсотки нараховані відповідачу за користування кредитом відповідно до п.п. 1.5.2, 1.6, 2.3.1.2 договору про споживчий кредит №643590 від 05.02.2023, а отже в межах строку дії такого.

Тому, суд не бере до уваги посилання представника відповідача про нарахування останньому завищеного розміру відсотків за користування кредитними коштами, оскільки договором про споживчий кредит сторони погодили умови і строк нарахування процентів за користування кредитом. Також згідно із п. 6.3 своїм підписом позичальник засвідчив, зокрема, що він ознайомлений, погоджується з усіма визначеннями, умовами та змістом, повністю розуміє і зобов`язується неухильно дотримуватись умов кредитного договору та правил.

Щодо стягнення з відповідача на користь позивач комісії за надання кредиту, слід зазначити таке.

Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 1 Закону України "Про споживче кредитування" загальні витрати за споживчим кредитом - витрати споживача, включаючи проценти за користування кредитом, комісії та інші обов`язкові платежі за додаткові та супутні послуги кредитодавця та кредитного посередника (за наявності), для отримання, обслуговування і повернення кредиту.

Згідно із ч. 1 ст. 8 ст. 8 Закону України "Про споживче кредитування" до загальних витрат за споживчим кредитом включаються, зокрема, комісії кредитодавця, пов`язані з наданням кредиту.

Таким чином, Законом України "Про споживче кредитування" безпосередньо передбачено право кредитодавця встановлювати у кредитному договорі комісію за надання кредиту.

На виконання вимог, у тому числі пункту 4 частини першої статті 1 та частини другої статті 8 Закону України "Про споживче кредитування" Правління Національного банку України постановою від 11.02.2021 № 16 затвердило правила розрахунку небанківськими фінансовими установами України загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки за договором про споживчий кредит.

Відповідно до пункту 5 Правил Кредитодавець надає споживачу детальний перелік складових загальної вартості кредиту у вигляді графіка платежів (згідно зі строковістю, зазначеною у договорі про споживчий кредит, - за кількістю днів, щомісяця, щокварталу) у розрізі сум погашення основного боргу, сплати процентів за користування кредитом, вартості всіх додаткових та/або супутніх послуг кредитодавця, кредитного посередника (за наявності) та третіх осіб за кожним платіжним періодом за формою, наведеною в таблиці обчислення загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки за договором про споживчий кредит у додатку 2 до цих Правил.

Кредитодавець має право обчислювати загальні витрати за споживчим кредитом, базуючись на тому, що платежі за послуги кредитодавця залишатимуться незмінними та застосовуватимуться протягом строку дії договору про споживчий кредит, якщо договір про споживчий кредит містить умови, що дають змогу змінювати процентну ставку та/або інші платежі за послуги кредитодавця, уключені до загальних витрат за споживчим кредитом, і такі зміни неможуть бути визначені на момент обчислення загальної вартості кредиту та реальної річної процентної ставки (пункт 8 Правил).

З матеріалів справи вбачається, що у п. 1.5.1 кредитного договору та в Паспорті споживчого кредиту передбачено комісію за надання кредиту, такі були підписані відповідачем та ним не оспорюються, що свідчить про обізнаність останнього щодо включення комісії за надання кредиту до загальних витрат за споживчим кредитом та порядком сплати такої комісії.

Таким чином, позивачем правомірно встановлено комісію за надання кредиту, оскільки укладеним між позивачем та відповідачем кредитним договором передбачено її нарахування та включено суму нарахувань по комісії до графіку платежів.

За таких обставин, керуючись п. 4. ст. 611 (у частині обов`язку щодо відшкодування збитків), ч.ч. 1, 2 ст. 623 ЦК України, суд дійшов висновку про необхідність захисту майнового права позивача шляхом стягнення з відповідача спірної суми коштів, а отже, про задоволення позову.

Щодо стягнення з відповідача судових витрат у справі, слід зазначити таке.

Відповідно до ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Позивач поніс витрати зі сплати судового збору та витрат на професійну правову допомогу у сумі 2422,40 грн та 8000,00 грн відповідно.

Розмір таких витрат підтверджується; договором про надання правової (правничої) допомоги № 0107 від 01.07.2025;ордером на надання правничої допомоги серії ВС № 1408806; актом надання послуг №Д/7903 від 12.11.2025; детальним описом наданих послуг до Акту №Д/7903 від 12.11.2025.

Такі документи є належними та допустимими доказами, які підтверджують факт понесення позивачем витрат на професійну правничу допомогу.

Згідно з п.1 ч.2 ст. 137 ЦПК України розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою.

Відповідно до ч.4-6 ст. 137 ЦПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Чинним процесуальним законодавством не передбачено обов`язку сторони, яка заявляє клопотання про відшкодування витрат на правничу допомогу, доводити співмірності їх розміру.

Враховуючи задоволення позову, виходячи з принципу обґрунтованості та пропорційності розміру судових витрат до предмета спору, співмірності розміру судових витрат зі складністю справи та наданих адвокатом послуг, часом, витраченим адвокатом на надання відповідних послуг, обсягом наданих послуг, значенням справи для сторони, беручи до уваги заяву відповідача про зменшення розміру витрат на професійну правничу допомогу, яка є обґрунтованою, суд дійшов висновку про стягнення з відповідача на корить позивача витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 4000,00 грн.

Вимога про стягнення з відповідача на користь позивача 8000,00 грн. витрат на професійну правничу допомогу є завищеною, тому в цілому задоволенню не підлягає.

Наведене узгоджується із постановою Верховного Суду України у справі №826/2689/15 від 09.04.2019 року.

Крім того, з відповідача на користь позивача слід стягнути 2422,40 грн сплаченого судового збору.

Керуючись ст.ст. 2, 12, 13, 81, 141, 259, 263-265, 273, 279, 280-283, 354 ЦПК України, суд

в и р і ш и в:

Позов задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Фінансова Компанія «Кредит-Капітал» заборгованість за кредитним договором №6435290 від 05.02.2023 у розмірі 20950,00 грн.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Фінансова Компанія «Кредит-Капітал» 4000,00 грн витрат на професійну правничу допомогу та 2422,40 грн. судового збору.

На рішення може бути подана апеляційна скарга до Львівського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Позивач:Товариство з обмеженою відповідальністю Фінансова Компанія «Кредит-Капітал» (ЄДРПОУ 35234236, вул. Смаль-Стоцького, 1, корпус 28, м.Львів)

Відповідач: ОСОБА_1 (і.н. НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 )

Повне рішення складено 11.03.2026 року.

Суддя: В. В. Грабовський

Оригінал: reyestr.court.gov.ua