Вирок від 09 березня 2026 р. у справі №464/9101/25 — Сихівський районний суд м. Львова

Справа № 464/9101/25

пр.№ 1-кп/464/297/26

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

10.03.2026 року Сихівський районний суд м. Львова у складі:

головуючого судді ОСОБА_1 ,

за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м.Львові обвинувальний акт у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12025142410000378 від 26.12.2025 року, про обвинувачення:

ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м.Бар Вінницької області, громадянина України, з професійно-технічною освітою, одруженого, непрацевлаштованого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимого,

у вчиненні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч.2 ст. 263 Кримінального кодексу України (далі - КК України),

з участю сторін кримінального провадження:

прокурора ОСОБА_4 ,

обвинуваченого ОСОБА_3 ,

у с т а н о в и в:

ОСОБА_3 при невстановлених досудовим розслідуванням обставинах, в невстановлений час, маючи умисел на незаконне носіння холодної зброї без передбаченого законом дозволу, придбав металевий кастет, що за своїм зовнішнім виглядом має ознаки холодної зброї.

Так, ОСОБА_3 діючи умисно та протиправно, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, знаючи про заборону вільного обігу холодної зброї, всупереч вимогам п.1 «Переліку видів майна, що не може перебувати у власності громадян, громадських об`єднань, міжнародних організацій та юридичних осіб інших держав на території України», затвердженого постановою Верховної Ради України від 17.06.1993 №2471-XII «Про право власності на окремі види майна», відповідно до якого до видів майна, що не може перебувати у власності громадян, громадських об`єднань, міжнародних організацій та юридичних осіб інших держав на території України, серед іншого, віднесено і зброю, п.п. 9, 11, 15 «Положення про дозвільну систему», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №576 від 12.10.1992, розділу II та III «Інструкції про порядок виготовлення, придбання, зберігання, обліку, перевезення та використання вогнепальної, пневматичної і холодної зброї, пристроїв вітчизняного виробництва для відстрілу патронів, споряджених гумовими чи аналогічними за своїми властивостями метальними снарядами несмертельної дії та патронів до них, а також боєприпасів до зброї, основних частин зброї та вибухових матеріалів», затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України №622 від 21.08.1998, достовірно знаючи про відсутність у нього, передбаченого законом, дозволу на переміщення холодної зброї, розуміючи, що вищезазначений предмет є холодною зброєю, а саме: холодною зброєю ударно-дробильної дії, кастетом, добровільно не здав його до правоохоронних органів та почав носити при собі до 25 грудня 2025 року.

Так, 25 грудня 2025 року о 15 год 23 хв ОСОБА_3 , перебуваючи поблизу будинку №17 на вул. Карла Мікльоша у м.Львові, на вимогу працівників патрульної поліції Управління патрульної поліції у Львівській області Департаменту патрульної поліції, відповідно до ст. 34 Закону України «Про Національну поліцію», під час поверхневої перевірки показав вміст кишень своїх штанів та з лівої кишені дістав предмет, зовні схожий на кастет.

В подальшому, під час проведення огляду місця події 25 грудня 2025 року у період з 16 год 02 хв по 16 год 10 хв за адресою: м. Львів, вул. Карла Мікльоша, 17, ОСОБА_3 у присутності двох понятих добровільно видав предмет, зовні схожий на кастет, який відповідно до висновку експерта є холодною зброєю ударно-дробильної дії - кастетом.

Допитаний у судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_3 свою вину у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення визнав повністю, та пояснив, що всі обставини, викладені у обвинувальному акті, відповідають дійсним обставинам справи. Додатково пояснив, що кастет придбав на ринку «Торпедо» для самозахисту, оскільки раніше його побили невідомі люди.

За згодою сторін, згідно з ч.3 ст.349 КПК України, судом було визнано недоцільним дослідження доказів, зібраних в ході досудового розслідування стосовно фактичних обставин справи, оскільки учасники судового розгляду правильно розуміють зміст цих обставин, немає сумнівів в добровільності їх позицій, а також фактичні обставини справи ніким не оспорюються. При цьому судом сторонам було роз`яснено, що в цьому випадку вони будуть позбавлені права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку. Тому суд обмежився допитом обвинуваченого та дослідженням матеріалів, що характеризують його особу.

Оцінивши показання обвинуваченого, які він надав вільно, без примусу та тиску, будучи ознайомленим із правилами ст. ст. 349, 394 КПК України, і які узгоджуються між собою та не суперечать обвинувальному акту, суд приходить до висновку, що ОСОБА_3 вчинив кримінальне правопорушення (злочин), передбачений ч.2 ст.263 КК України.

Дії ОСОБА_3 органом досудового розслідування вірно кваліфіковані за ч. 2 ст. 263 КК України, як носіння холодної зброї (кастету) без передбаченого законом дозволу.

Відповідно до ч.2 ст.65 КК України особі, яка вчинила кримінальне правопорушення, має бути призначене покарання, необхідне і достатнє для її виправлення та попередження нових кримінальних правопорушень.

Відповідно до ст.12 КК України, кримінальне правопорушення, передбачене ч.2 ст.263 КК України, є нетяжким злочином.

Обвинувачений ОСОБА_3 непрацевлаштований, раніше не судимий, на обліках в психоневрологічному та наркологічному диспансерах не перебуває.

Обставинами, що пом`якшують покарання обвинуваченого ОСОБА_3 , суд, відповідно до ст. 66 КК України, визнає його щире каяття та активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення.

Обставин, які відповідно до ст. 67 КК України, обтяжують покарання обвинуваченого ОСОБА_3 , судом не встановлено.

Відповідно до досудової доповіді провідного інспектора Шевченківського районного відділу філії Державної установи «Центр пробації» у Львівській області ОСОБА_5 від 27.02.2026, ризик вчинення повторного кримінального правопорушення обвинуваченим є середній, ризик небезпеки для суспільства обвинуваченого ОСОБА_3 середній. На думку органу пробації, виправлення цієї особи без позбавлення або обмеження волі на певний строк можливе без ізоляції від суспільства. На думку органу пробації, виконання покарання у громаді можливе за умови здійснення нагляду та застосування соціально-виховних заходів, що необхідні для виправлення та запобігання вчиненню повторних кримінальних правопорушень.

За положенням ч.2 ст. 50 КК України покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень як засудженими, так і іншими особами.

З огляду на викладене, враховуючи позицію прокурора, яка просила призначити покарання у виді штрафу, беручи до уваги принцип змагальності, суд приходить до висновку про те, що виправлення і перевиховання обвинуваченого можливе без ізоляції від суспільства, а тому йому слід призначити покарання за ч.2 ст. 263 КК України у виді штрафу.

Судові витрати, пов`язані з проведенням експертизи, в сумі 2 228 грн 50 коп підлягають стягненню з обвинуваченого на користь держави.

Питання про долю речових доказів слід вирішити у відповідності до ст.100 КПК України.

Арешт майна, накладений ухвалою слідчого судді Сихівського районного суду м.Львова від 26.12.2025, а саме на металевий кастет чорного кольору, підлягає скасуванню.

Запобіжний захід щодо обвинуваченого не обирався.

Керуючись ст. 368-371, 373-375 КПК України,

у х в а л и в:

ОСОБА_3 визнати винуватим у пред`явленому обвинуваченні за ч.2 ст. 263 КК України, та призначити йому покарання у виді штрафу у розмірі 1000 (однієї тисячі) неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 (сімнадцять) тисяч гривень.

Речові докази:

-металевий кастет чорного кольору, який зберігається у камері схову речових доказів Відділу поліції №2 ЛРУП №2 ГУ НП у Львівській області, - знищити;

-компакт-диски DVD-R, які зберігаються при матеріалах кримінального провадження, - залишити при таких.

Стягнути з ОСОБА_3 в дохід держави процесуальні витрати, пов`язані з проведенням експертизи, у розмірі 2 228 грн 50 коп.

Арешт майна, накладений ухвалою слідчого судді Сихівського районного суду м.Львова від 26.12.2025, а саме на металевий кастет чорного кольору, який поміщено у спецпакет «Експертна служба МВС» №3855964, - скасувати.

Вирок суду в частині встановлення обставин справи, дослідження яких було визнане недоцільним відповідно до положень ч.3 ст. 349 КПК України, оскарженню не підлягає, в іншій частині може бути оскаржений шляхом подачі апеляційної скарги до Львівського апеляційного суду через Сихівський районний суд м. Львова протягом 30-ти днів з дня його проголошення.

Вирок суду першої інстанції, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого Кримінальним процесуальним кодексом України, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції. Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, вважається, що вирок не набрав законної сили.

Відповідно до ч.6 ст.376 КПК України копію вироку після його проголошення негайно вручити обвинуваченому та прокурору.

Суддя ОСОБА_6