Вирок від 10 березня 2026 р. у справі №452/684/26 — Самбірський міськрайонний суд Львівської області

Справа № 452/684/26

Провадження № 1-кп/452/271/2026

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

11 березня 2026 року м.Самбір

Самбірський міськрайонний суд Львівської області

у складі: головуючого судді ОСОБА_1 ,

секретаря ОСОБА_2 ,

із участю: прокурора ОСОБА_3 ,

потерпілої ОСОБА_4 ,

представника потерпілої адвоката ОСОБА_5 ,

обвинуваченого ОСОБА_6 ,

захисника-адвоката ОСОБА_7 ,

розглянувши у закритому судовому засіданні у залі суду в місті Самборі Львівської області кримінальне провадження про обвинувачення:

ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Борислав Дрогобицького району Львівської області, жителя АДРЕСА_1 ; не працюючого, українця, громадянина України; із вищою освітою, раніше не судимого, -

-у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 152 КК України, -

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_6 2 січня 2026 року о 17.40год, зайшовши до житлової квартири АДРЕСА_2 , в якій проживала ОСОБА_4 , маючи злочинний умисел та усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер своїх дій спрямованих на задоволення статевої пристрасті, посягаючи на статеву свободу останньої, не отримавши її добровільної згоди, перебуваючи у приміщенні коридору, наніс потерпілій один удар кулаком правої руки в ділянку губи, після чого повалив на підлогу та, притиснувши своєю лівою рукою її голову, погрожував фізичною розправою та в цей час почав знімати із себе штани, однак потерпіла скориставшись тим, вивільнилася і піднявшись з підлоги, почала втікати в сторону вхідних дверей квартири. В цей час ОСОБА_6 , наздогнавши ОСОБА_4 , наніс їй один удар долонею руки в ділянку обличчя, після чого погрожуючи фізичною розправою примусив пройти у спальну кімнату, де погрожуючи фізичним насильством, змусив останню роздягнутися; після цього зняв із себе одяг та, використовуючи свої статеві геніталії, вчинив дії сексуального характеру з останньою шляхом вагінального та орального проникнення в її тіло без її згоди. Продовжуючи свій злочинний умисел, спрямований на умисне вчинення дій сексуального характеру відносно ОСОБА_4 , пов`язаних із вагінальним та оральним проникненням в тіло останньої з використанням своїх геніталій, у приміщенні цієї спальної кімнати у квартирі за вказаною адресою із застосуванням фізичної сили, повторно задоволив свою статеву пристрасть шляхом здійснення вагінального статевого акту з потерпілою, із використанням своїх геніталій проти її волі.

У наступному ОСОБА_6 за вищенаведених обставин повторно задоволив свою статеву пристрасть шляхом здійснення вагінального статевого акту із потерпілою проти її волі з використанням своїх геніталій. Унаслідок вищевказаних дій ОСОБА_6 також заподіяв потерпілій ОСОБА_4 тілесне ушкодження у вигляді забою м`яких тканин верхньої губи.

Судом проаналізовано показання обвинуваченого, позиції прокурора та потерпілої, представника-адвоката і захисника-адвоката, представлені докази досудового розслідування в сукупності та, суд прийшов до висновку про винуватість ОСОБА_6 у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 152 КК України, оскільки він вчинив дії сексуального характеру, пов`язані з вагінальним та оральним проникненням в тіло іншої особи з використання геніталій без добровільної згоди потерпілої особи; кваліфікація дій за вказаною нормою Кримінального Закону є вірною і обвинувачений повинен за це понести кримінальну відповідальність.

На підтвердження встановлених судом обставин винність особи вбачається із допитаного безпосередньо у судовому засіданні обвинуваченого ОСОБА_6 , який свою вину в скоєнні кримінального правопорушення визнав повністю, у вчиненому розкаювався та показав про обставини вчиненого злочину. Таким чином ОСОБА_6 суду показав, що 2 січня 2026 року о 17.40год. зайшов у квартиру АДРЕСА_2 до ОСОБА_8 та раптово вирішив вступити з нею у статеві відносини, а перед тим вдарив щоб застрашити; до того часу орієнтовно у жовтні 2025р. був у неї в тій квартирі, оскільки вона проживала із ще однією дівчиною та вони покликали його ремонтувати котел опалення, а він у той час робив ремонт сусідньої квартири АДРЕСА_3 . У статеві відносини із потерпілою вступав два чи три рази і всупереч її волі, скільки часу це продовжувалось не пригадує, але потім покинув квартиру через вікно; тепер свої дії критикує і не може пояснити чому так сталось, просить вибачень у потерпілої. На запитання представника-адвоката уточнив, що вдарив потерпілу один раз по обличчі, а коли вона намагалась утекти, то можливо ще раз ударив, погрожував фізичною розправою щоб вона не чинила опір; вийшов з квартири другого поверху через вікно опираючись по сателітарних антенах, бо у двері ніби стукав хлопець тієї дівчини. Водночас на уточнюючі запитання захисника-адвоката суду повідомив, що не все детально пам`ятає можливо через отримані під час військової служби на війні чотири контузії, а стосовно ставлення до вчиненого ствердив, що сильно жаліє про той випадок, висловив каяття; а також поінформував, що взамін відбуття покарання готовий знову в законний спосіб взяти участь у бойових діях на фронті.

Потерпіла ОСОБА_4 у судовому засіданні пояснила, що 2 січня 2026 року до квартири тоді за місцем її проживання зайшов обвинувачений та несподівано повалив її на підлогу, почав знімати із себе одяг; надалі погрожуючи фізичним насильством примусив перейти до спальної кімнати, де здійснив з нею статевий акт без її згоди, потім ще продовжив такі дії; як наслідок тепер просила призначити обвинуваченому суворе покарання за вчинене.

Крім визнання вини обвинуваченим, його винність в інкримінованому кримінальному правопорушенні доведена сукупністю зібраних доказів у ході досудового розслідування, дослідження яких відповідно до вимог ч. 3 ст. 349 КПК України суд за погодженням із учасниками кримінального провадження визнав недоцільним. Водночас судом з`ясовано чи правильно розуміють сторони кримінального провадження зміст цих обставин, чи немає сумнівів у добровільності їх позиції, а також роз`яснено, що у такому разі вони будуть позбавлені права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку.

Вивченням особи обвинуваченого встановлено, що він раніше не притягався до кримінальної відповідальності; за місцем проживання характеризується позитивно, на обліку в наркологічному та психіатричному кабінетах не перебуває.

У відповідності до вимоги ч. 2 ст. 65 КК України особі, яка вчинила злочин, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів, а згідно із ч. 2 ст. 50 КК України покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засудженого.

Тому, призначаючи покарання обвинуваченому ОСОБА_6 , суд враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення; обставини та наслідки вчиненого, а також судом враховано особу винного, котрий раніше не судимий, його вік, сімейне становище, участь у бойових діях; позицію потерпілої, котра просила обрати суворе покарання; обставин, що пом`якшують чи обтяжують покарання судом не встановлено.

Розглядаючи кримінальне провадження в межах установленого звинувачення обвинуваченому ОСОБА_6 , із урахуванням наведеного і загальних засад призначення покарання, аналізуючи матеріали досудового розслідування в сукупності із поясненнями обвинуваченого; із урахуванням особи ОСОБА_6 , його сімейного стану, характеристики, поведінки до і після вчинення злочину, - суд дійшов висновку, що йому слід призначити покарання у виді позбавлення волі, - що є тотожним позиціям інших учасників справи, необхідним і достатнім для його виправлення та попередження вчиненню ним нових злочинів для реалізації принципу законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання.

При призначенні покарання обвинуваченому судом ураховано окрім загальних засад такого, і роз`яснення постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику призначення судами кримінального покарання»; визначене далі судом покарання обвинуваченому перебуває у справедливому співвідношенні з тяжкістю та обставинами скоєного і особою винного; при цьому суд справедливість розглядає як властивість права, виражену, зокрема, в рівному юридичному масштабі поведінки й у пропорційності юридичної відповідальності вчиненому порушенню, в той час, як покарання завжди призначається як відповідний захід примусу держави за вчинений злочин, виконує виправну функцію і водночас запобігає вчиненню нових злочинів як самим засудженим, так іншими особами; зокрема, індивідуалізація покарання ґрунтується на прогностичній діяльності суду, з урахуванням того, що оптимальним орієнтиром такої діяльності є визначення покарання в тому обсязі, який був би достатнім для досягнення найближчої мети покарання - виправлення засудженого (постанова ВС від 10 червня 2020 року в справі №161/7253/18), - що має місце в даній ситуації при застосуванні наведеного судом покарання щодо обвинуваченого ОСОБА_6 , визнаного винним у вчиненні злочину.

Цивільного позову в установленому порядку не заявлено; витрати на залучення експерта відсутні; питання речових доказів долучених до кримінального провадження №12026141290000001 згідно постанови про визнання речовим доказом від 03.01.2026 року слід вирішити відповідно до ст. 100 КПК України; запобіжний захід до часу набрання вироком законної сили залишити тримання особи під вартою.

Керуючись ст. ст. 370, 373 - 374 КПК України, суд

У Х В А Л И В:

ОСОБА_6 визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 152 КК України і призначити йому покарання у виді позбавлення волі на строк 4(чотири) роки.

Початок строку відбування покарання ОСОБА_6 рахувати із 03.01.2026 року.

Накладені арешти ухвалами слідчого судді Самбірського міськрайонного суду Львівської області від 6 січня 2026 року, - скасувати.

Речові докази після набрання вироком законної сили, а саме:

- олімпійку синього кольору та штани синьо-сірого кольору, які поміщено у паперову коробку; сумку камуфляжного кольору - повернути обвинуваченому ОСОБА_6 ;

- скляну пляшку ємкістю 200грам із залишками рідини невідомо походження; скляну пляшку ємкістю 100грам із залишками рідини невідомо походження; два недопалки сигарети «Комплімент» у паперовому конверті; скляну пляшку ємкістю 250грам із залишками рідини невідомого походження з етикеткою «BOLGRAD40%об.» у паперовій коробці; накладний ніготь білого кольору в паперовому конверті; недопалок сигарети «Комплімент» та запальничку рожевого кольору із маркуванням «SMILE» у паперовій коробці – знищити.

- покривало світло-рожевого кольору, покривало синьо-сірого кольору, наволочку зеленого кольору із слідами РБК у паперовій коробці; мобільний телефон марки «Redmi» чорного кольору із чохлом чорного кольору у спецпакеті PSP1115640; футболку темно-сірого кольору із слідами РБК, бюстгальтер білого кольору із слідами РБК, наволочку із подушки зеленого кольору із слідами РБК, наволочку із подушки білого кольору із слідами РБК, труси червоного кольору зі слідами біологічного походження на внутрішній стороні, штани світло-рожевого кольору із слідами РБК, - що все поміщено у паперову коробку, – повернути потерпілій ОСОБА_4 .

Запобіжний захід до набрання вироком законної сили стосовно ОСОБА_6 залишити тримання під вартою.

На вирок суду може бути подана апеляційна скарга до Львівського апеляційного суду протягом тридцяти днів із дня його проголошення. У відповідності до ч. 2 ст. 394 КПК України вирок не може бути оскарженим в апеляційному порядку з підстав заперечення обставин, які ніким не оспорювались під час судового розгляду і дослідження яких було визнано судом недоцільним відповідно до положень ч. 3 ст. 349 цього кодексу.

Копію вироку негайно вручити обвинуваченому та прокурору; надіслати потерпілій.

Суддя