Рішення від 11 березня 2026 р. у справі №441/2604/25 — Городоцький районний суд Львівської області

441/2604/25 2/441/283/2026

Р І Ш Е Н Н Я

І м е н е м У к р а ї н и

(заочне)

12.03.2026 Городоцький районний суд Львівської області в складі:

головуючого - Ференц О.І.,

за участю секретаря судових засідань - Пеленської Х.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Городок Львівської області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини

В С Т А Н О В И В:

08.12.2025 року позивач звернулася до суду із позовом, покликаючись на те, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла ОСОБА_3 , якій належало чотири земельні ділянки для ведення товарного сільськогосподарського виробництва. Спадщину після її смерті прийняв її чоловік - ОСОБА_4 , так як був зареєстрований та проживав з дружиною на час її смерті. ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_4 помер, склавши за життя заповіт, яким усе своє майно заповів їй. Коли вона в серпні 2025 році дізналася про заповіт, одразу звернулася до нотаріуса із заявою про прийняття спадщини за заповітом, проте їй було відмовлено у прийнятті заяви через пропуск строку для прийняття спадщини. Причиною пропуску цього строку є необізнаність про наявність заповіту в її користь, близькою родичкою ОСОБА_4 вона не є. В процесі підготовки позову до суду їй стало відомо, що спадщину за законом після смерті ОСОБА_4 прийняв його син – ОСОБА_2 .

Просила суд постановити рішення, яким визначити їй додатковий строк в три місяці для подачі нотаріусу заяви про прийняття спадщини за заповітом після смерті ОСОБА_4 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Представниця позивача в судове засідання не з`явилася, 12.03.2026 від неї надійшла письмова заява про розгляд справи у її відсутності та відсутності позивача, позовні вимоги підтримує, проти постановлення заочного рішення у справі не заперечує.

Відповідач в судове засідання не з`явився, належним чином повідомлявся про час та місце розгляду справи, відзиву на позов не подав, про причини своєї неявки суд не повідомив.

У зв`язку з неявкою в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, розгляд справи здійснюється у їх відсутності, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Проаналізувавши підстави позовної заяви, оглянувши та оцінивши матеріали справи, дослідивши зібрані у справі докази, суд вважає, що позов слід задоволити з наступних підстав.

Судом встановлено, що ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , є дочкою ОСОБА_6 та ОСОБА_7 (а.с.8). В свою чергу ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , була дочкою ОСОБА_3 ( ОСОБА_9 ) та ОСОБА_4 (а.с.18, 19). Відтак ОСОБА_1 є онукою ОСОБА_4 та ОСОБА_3 .

Матір позивача – ОСОБА_7 , померла ІНФОРМАЦІЯ_5 (а.с.12).

ОСОБА_3 згідно Державного акту на право власності на земельну ділянку серії ЯД № 509813 від 27.12.2012 передано у власність земельну ділянку площею 0.1466 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва на території Татаринівської сільської ради Городоцького району Львівської області (а.с.20), згідно Державного акту на право власності на земельну ділянку серії ЯД № 522534 від 27.12.2012 передано у власність земельну ділянку площею 0.1886 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва на території Татаринівської сільської ради Городоцького району Львівської області (а.с.21), згідно Державного акту на право власності на земельну ділянку серії ЯД № 522720 від 27.12.2012 передано у власність земельну ділянку площею 0.1099 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва на території Татаринівської сільської ради Городоцького району Львівської області (а.с.22) та згідно Державного акту на право власності на земельну ділянку серії ЯД № 509628 від 27.12.2012 передано у власність земельну ділянку площею 0.9492 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва на території Татаринівської сільської ради Городоцького району Львівської області (а.с.23).

ОСОБА_3 померла ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с.10). Згідно матеріалів спадкової справи № 47/2018 спадщину після смерті ОСОБА_3 прийняв її чоловік – ОСОБА_4 (а.с.17, 46-55).

ОСОБА_4 помер ІНФОРМАЦІЯ_2 (а.с.11), склавши за свого життя заповіт, посвідчений головою Татаринівської сільської ради Городоцького району Львівської області Купчак І.П. та зареєстрований в реєстрі за № 15, яким усе своє майно заповів ОСОБА_1 (а.с.13, 15). Згідно матеріалів спадкової справи № 284/2019, заведеної після смерті ОСОБА_4 , спадщину прийняв його син – ОСОБА_2 (а.с.16, 32-55).

ОСОБА_1 не звернулася у строк, встановлений ст.1270 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), із заявою про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_4 , оскільки їй не було відомо про складений в її користь заповіт. Листом № 423/01-16 від 16.09.2025 року державним нотаріусом Городоцької державної нотаріальної контори Шаравара В.В. відмовлено ОСОБА_1 у прийнятті заяви про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_4 через пропуск визначеного ст.1270 ЦК України строку (а.с.14).

Згідно ч.1 ст.1268 ЦК України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її. Частина 1 ст.1269 ЦК України встановлює, що спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини. Для прийняття спадщини частиною 1 ст.1270 ЦК України встановлено строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.

Статтею 1272 ЦК України встановлено, що якщо спадкоємець протягом строку, встановленого ст.1270 цього Кодексу, не подав заяву про прийняття спадщини, він вважається таким, що не прийняв її. За письмовою згодою спадкоємців, які прийняли спадщину, спадкоємець, який пропустив строк для прийняття спадщини, може подати заяву про прийняття спадщини нотаріусу за місцем відкриття спадщини. За позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.

Як зазначено у п.24 Постанови Пленуму ВСУ № 7 від 30.05.2008р. "Про судову практику у справах про спадкування", вирішуючи питання про визначення особі додаткового строку, суд досліджує поважність причини пропуску строку для прийняття спадщини. При цьому необхідно виходити з того, що поважними є причини, пов`язані з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.

Законодавство не встановлює конкретний перелік поважних причин пропуску строку на подання заяви про прийняття спадщини та такі причини оцінюються судом на власний розсуд, в кожному конкретному випадку та з урахуванням усіх обставин справи.

Тобто суд, розглядаючи такі позови, встановлює сам наявність причин, що унеможливили своєчасне звернення із заявою про прийняття спадщини та оцінює їх з точки зору поважності. Поважними причинами пропуску строку визнаються, зокрема: 1) тривала хвороба спадкоємців; 2) велика відстань між місцем постійного проживання спадкоємців і місцем знаходження спадкового майна; 3) складні умови праці, які, зокрема, пов`язані з тривалими відрядженнями, в тому числі закордонними; 4) перебування спадкоємців на строковій службі у Збройних Сил України; 5) необізнаність спадкоємців про наявність заповіту тощо. Така правова позиція викладена Верховним Судом у постанові від 26 червня 2019 року, справа № 565/1145/17.

Як вбачається із матеріалів справи, спадщина після смерті ОСОБА_4 відкрилася ІНФОРМАЦІЯ_2 . Таким чином строк для прийняття спадщини, встановлений ст.1270 ЦК України, після смерті ОСОБА_4 закінчився 27.02.2020. ОСОБА_1 не знала про наявність заповіту, укладеного ОСОБА_4 в її користь.

Дослідивши надані позивачкою докази, виходячи із встановлених обставин, суд приходить до висновку про наявність об`єктивних, непереборних, істотних труднощів для подання позивачем заяви про прийняття спадщини у межах передбаченого законодавством шестимісячного строку, зокрема те, що вона не є спадкоємцем жодної із черг спадкування за законом майна ОСОБА_4 , не проживала спільно зі спадкодавцем, не мала спільного побуту, не знала про заповіт на своє ім`я і дізналася про нього лише в серпні 2025 року вже після спливу передбаченого законом строку для прийняття спадщини, що свідчить про поважність причини пропуску такого строку.

Такі висновки узгоджуються з позицією, неодноразово викладеною у постановах Верховного Суду та Верховного Суду України, практика у справах цієї категорії є сталою та незмінною (постанова Верховного Суду від 22.12.2021 по справі № 703/4978/19, провадження № 61-13783св21).

Відповідно до ст.63 Закону України «Про нотаріат» нотаріус, який одержав від спадкоємців повідомлення про відкриття спадщини, зобов`язаний повідомити про це тих спадкоємців, місце проживання або роботи яких йому відоме. Нотаріус може також зробити виклик спадкоємців шляхом публічного оголошення або повідомлення про це у пресі.

Згідно з пунктами 2.2, 2.3 та 3.2 глави 10 розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого Міністерством юстиції України від 22 лютого 2012 року № 296/5, при заведенні спадкової справи нотаріус за даними Спадкового реєстру перевіряє наявність заведеної спадкової справи, спадкового договору, заповіту. У разі наявності заповіту нотаріусу подається його оригінал чи дублікат. Повна інформація про заповіт, який було посвідчено іншим нотаріусом, витребовується нотаріусом шляхом направлення запиту. Для того, щоб не допустити пропуску шестимісячного строку для прийняття спадщини, нотаріус роз`яснює спадкоємцям право подачі заяви про прийняття спадщини чи про відмову від її прийняття.

Необхідність вчинення нотаріусом дії для повідомлення спадкоємця про відкриття спадщини, здійснення виклику спадкоємця за заповітом, у тому числі шляхом публічного оголошення або повідомлення про це у пресі узгоджується із правовим висновком Верховного Суду України, викладеним у постанові від 06 вересня 2017 у справі № 6-49цс/17, у постанові Верховного Суду від 15 квітня 2021 у справі № 591/1271/18, у постанові Верховного Суду від 26 червня 2019 року у справі № 565/1145/17.

Однак в матеріалах спадкової справи, заведеної після смерті ОСОБА_4 , відсутня інформація про сповіщення спадкоємця за заповітом – ОСОБА_1 , про відкриття спадщини, хоча відомості про наявність такого заповіту внесені в Спадковий реєстр (а.с.15).

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що ОСОБА_1 своєчасно не прийняла спадщину з поважних причин, а тому їй слід визначити додатковий строк для звернення до нотаріальної контори з заявою про прийняття спадщини, яка відкрилась після смерті ОСОБА_4 .

На підставі викладеного, керуючись ст. 1268-1270, 1272 ЦК України, п.24 Постанови Пленуму ВСУ № 7 від 30.05.2008р. "Про судову практику у справах про спадкування", ст. 10, 265, 268, 280-282 ЦПК України, суд -

У Х В А Л И В:

Позов задоволити.

Визначити ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_1 , додатковий строк в 3 (три) місяці для подання заяви про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_4 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 в с. Татаринів Львівського району Львівської області.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано відповідачем протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Городоцького районного суду Львівської області. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд – якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку до Львівського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Головуючий Ференц О.І.