Постанова від 09 березня 2026 р. у справі №335/1730/26 — Вознесенівський районний суд міста Запоріжжя

1Справа № 335/1730/26 2-а/335/53/2026

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 березня 2026 року м. Запоріжжя

Вознесенівський районний суд міста Запоріжжя у складі головуючого судді Крамаренко І.А., розглянувши, у порядку спрощеного письмового провадження, адміністративну справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення, -

ВСТАНОВИВ:

17.02.2026 позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ІНФОРМАЦІЯ_1 про скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення №1002 від 12.05.2025, в якому зазначено наступне.

Постановою № 1002 від 12.05.2025 накладено на ОСОБА_1 адміністративне стягнення у вигляду штрафу в розмірі 17000 гривень. З оскаржуваної постанови вбачається, що йому була начебто направлена повістка № 2722980 від 28.02.2025 про необхідність прибуття о 14 год.00 хв. 13.03.2025 до ІНФОРМАЦІЯ_2 , за якою він не з`явився. Дану постанову вважає незаконною та такою, що підлягає скасуванню, оскільки не відображає дійсних обставин справи та винесена з порушенням вимог чинного законодавства, оскільки винесена без належного та повного з`ясування обставин справи, без врахування факту проходження ВЛК та подальшого зарахування до військової частини. Так, з 28.04.2025 щодо ОСОБА_1 проводилися мобілізаційні дії, він проходив необхідні обстеження, ВЛК, а з 15.05.2025 зарахований до ВЧ НОМЕР_1 , хоча фактично був мобілізований на час складання оскаржуваної постанови. Зазначає, що за ч.1 ст.210-1 КУпАП - суб`єктами є громадяни, які перебувають на військовому обліку; військовослужбовці не підпадають під дію КУпАП, що випливає зі ст. 15 КУпАП: до військовослужбовців застосовуються дисциплінарні статути, а не адміністративні стягнення; момент зарахування до військової частини — 15.05.2025. Після зарахування до військової частини він є військовослужбовцем, а отже не може бути суб`єктом відповідальності за ст. 210-1 КУпАП. Таким чином, вважає, що відповідач вийшов за межі своїх повноважень, притягнувши позивача за статтею, яка взагалі не може бути застосована до військовослужбовців.

Також зазначено, що оскаржувану постанову від 12.05.2025 не отримував та не був ознайомлений з її змістом. Про її існування дізнався лише 05.02.2026, після арешту коштів державним виконавцем, яким відкрито виконавче провадження. До цього часу, не мав реальної можливості оскаржити постанову, та ОСОБА_1 є військовослужбовцем, що також є поважною причиною.

У зв`язку з викладеним, просить суд:

1. Поновити строк на оскарження постанови № 1002 від 12.05.2025 відносно ОСОБА_1 за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 210-1 КУпАП.

2. Скасувати постанову у справі про адміністративне правопорушення №1002 від 12.05.2025, відносно ОСОБА_1 за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 210-1 КУпАП.

3. Провадження у справі про адміністративне правопорушення про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП – закрити на підставі п.1 ч.1 ст.247 КУпАП.

4. Стягнути на користь ОСОБА_1 сплачений судовий збір.

Відповідно до письмового відзиву на позовну заяву, поданого представником відповідача Куліченком Є.В., проти задоволення позову заперечує, та просить у задоволенні вимог позивача відмовити, посилаючись на наступне. ІНФОРМАЦІЯ_3 у своїй діяльності керується Конституцією та Законами України, актами Президента України, постановами Верховної Ради України, актами Кабінету Міністрів України, наказами та директивами Верховного Головнокомандувача Збройних Сил, Міноборони, Міністерства оборони, Головнокомандувача Збройних Сил, Генерального штабу Збройних Сил, іншими нормативно-правовими актами. Під час складання протоколу №1002 від 01.05.2025 про адміністративне правопорушення, громадянина ОСОБА_1 ознайомлено з правами та обов`язками особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, в тому числі зі змістом статті 268 Кодексу України про адміністративні правопорушення та статті 63 Конституції України. Будь-яких заяв та клопотань від громадянина ОСОБА_1 не надходило. Доказом підтвердження присутності громадянина ОСОБА_1 при складанні протоколу про адміністративне правопорушення №1002 від 01.05.2025 є той факт, що останній власноруч поставив свій підпис у самому протоколі. За результатами розгляду матеріалів справи №1002 від 01.05.2025 про адміністративне правопорушення за ознаками частини третьої статті 210-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення, винесена постанова №1002 від 12.05.2025 за справою про адміністративне правопорушення про притягнення громадянина ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , до адміністративної відповідальності і накладення на нього стягнення у вигляді штрафу у розмірі 17000 гривень. Відповідно до відомостей ІНФОРМАЦІЯ_5 позивач 13.03.2025 не прибув за повісткою до ІНФОРМАЦІЯ_5 , чим порушив вимоги абзацу першого частини першої статті 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», пункту 21 «Порядку проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період», затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 16.05.2024 №560, пункту 2 частини 1 Додатку 2 до Порядку Правил військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 30.12.2022 року №1487.

В абзаці першому частини першої статі 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» зазначено, що громадяни зобов`язані: з`являтися за викликом до територіального центру комплектування та соціальної підтримки у строк та місце, зазначені в повістці (військовозобов`язані, резервісти Служби безпеки України - за викликом Центрального управління або регіонального органу Служби безпеки України, військовозобов`язані, резервісти розвідувальних органів України - за викликом відповідного підрозділу розвідувальних органів України), для взяття на військовий облік військовозобов`язаних чи резервістів, визначення їх призначення на особливий період, направлення для проходження медичного огляду.

Доказів про виконання вищезазначених вимог позивач суду не надав, будь-які клопотання під час складання протоколу про адміністративне правопорушення не заявляв. Згідно даних Єдиного електронного реєстру військовозобов`язаних «Оберіг» громадянин ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , перебував на військовому обліку ІНФОРМАЦІЯ_5 з 12.11.2024. 15.05.2025 знятий з військового обліку, у зв`язку із призовом на військову службу під час мобілізації. На час винесення Постанови №1002 від 12.05.2025 не був військовослужбовцем. Отже, притягнення позивача до адміністративної відповідальності як порушника законодавства, є законним та обґрунтованим, так як позивач не прибув за повісткою до територіального центру комплектування та соціальної підтримки.

Ухвалою судді від 19.02.2026, відкрито провадження у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення. Розгляд справи проводити у порядку спрощеного позовного провадження із особливостями, встановленими ст.ст. 268–272, 286 КАС України. Судове засідання у справі провести 02 березня 2026 року, без повідомлення (виклику) сторін, у якому вирішити питання про поновлення строку на оскарження постанови. Витребувано з ІНФОРМАЦІЯ_1 матеріали справи про адміністративне правопорушення стосовно ОСОБА_1 за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП (постанова про адміністративне правопорушення №1002 від 12.05.2025).

Ухвалою судді від 02.03.2026 відкладено розгляд справи за адміністративним позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення. Провести судове засідання у справі 10 березня 2026 року без повідомлення (виклику) сторін. Витребувати (повторно) з ІНФОРМАЦІЯ_1 матеріали справи про адміністративне правопорушення стосовно ОСОБА_1 за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП (постанова про адміністративне правопорушення №1002 від 12.05.2025).

03.03.2026 до суду від представника відповідача надійшов відзив на позовну заяву з доданими матеріалами справи про адміністративне правопорушення стосовно ОСОБА_1 .

Щодо вирішення питання про поновлення строку на оскарження постанови, суд виходить з наступного.

Встановлено, що оскаржувана постанова винесена 12.05.2025, зазначений позов подано 17.02.2026, у зв`язку з чим, десятиденний строк звернення до суду, позивачем пропущений.

Однак, позивач просить суд визнати поважними причини пропуску строку та поновити строк на оскарження постанови, оскільки постанову №1002 від 12.05.2025 позивач ОСОБА_1 не отримував, а дізнався лише 05.02.2026 після арешту коштів державним виконавцем, яким відкрито виконавче провадження.

Відповідно до наданих відповідачем, на вимогу суду, матеріалів справи відносно ОСОБА_1 , не вбачається відомостей щодо дати отримання позивачем оскаржуваної постанови, як і не надано жодних інших доказів вручення та/або направлення та отримання ОСОБА_1 копії оскаржуваної постанови від 12.05.2025.

Відповідно до ч.1 ст.121 КАС України, суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.

Отже, вказані обставини, зазначені позивачем, суд вважає поважними причинами пропуску строку, що свідчить про необхідність поновити позивачу строк звернення до адміністративного суду.

З огляду на викладене, клопотання позивача про поновлення строку на оскарження постанови №1002 від 12.05.2025 - підлягає задоволенню, а строк звернення ОСОБА_1 до адміністративного суду поновленню.

Суд, всебічно та повно з`ясувавши всі обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши у сукупності усі докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, приходить до наступного.

Частинами 1, 2 ст. 2 КАС України передбачено, що завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень. У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно зі ст. 19 Конституції України органи державної влади та місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Порядок діяльності органів державної влади, їх посадових осіб, уповноважених складати протоколи про адміністративні правопорушення, розглядати справи про такі правопорушення та притягати винних осіб до адміністративної відповідальності за їх вчинення, регулюється Кодексом України про адміністративні правопорушення.

Так, згідно зі ст. 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.

Згідно зі ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до ст. 252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні усіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом та правосвідомістю.

Стаття 280 КУпАП вимагає від органу (посадової особи) при розгляді справи про адміністративне правопорушення з`ясувати чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують чи обтяжують відповідальність, чи заподіяно матеріальну шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Порядок притягнення осіб до адміністративної відповідальності встановлений Кодексом України про адміністративні правопорушення.

Згідно зі ст. 283 КУпАП, розглянувши справу про адміністративне правопорушення, орган (посадова особа) виносить постанову по справі, яка, зокрема, повинна містити опис обставин, установлених під час розгляду справи, прийняте у справі рішення.

Аналізуючи наведені положення законодавства, слід дійти висновку, що при розгляді справи про адміністративне правопорушення уповноважена особа має всебічно, повно і об`єктивно з`ясувати обставини справи, оцінити наявні докази. Притягнення особи до адміністративної відповідальності можливе лише за умови наявності юридичного складу адміністративного правопорушення, в т.ч. вини особи у його вчиненні, яка підтверджена належними та допустимими доказами.

При цьому, суд враховує, що особа вважається невинуватою до тих пір, поки її вина не буде доказана у встановленому законом порядку. Ніхто не зобов`язаний доводити свою невинуватість у вчиненні злочину. Обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь (ст. 62 Конституції України)

У зв`язку із застосуванням даного принципу саме відповідач, як особа, що виявила факт адміністративного правопорушення, повинен довести наявність події і складу адміністративного правопорушення та винуватість особи, тобто наявність законних підстав для притягнення позивача до адміністративної відповідальності.

Крім того, відповідно до вимог статей 9, 77 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. При цьому, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Судом встановлено, що 12.05.2025 начальником ІНФОРМАЦІЯ_6 , полковником ОСОБА_2 було розглянуто справу про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 та встановлено, що під час загальної мобілізації, громадянину ОСОБА_1 була направлена повістка А2722980 від 28 лютого 2025 року про необхідність прибуття о 14:00 год. 13 березня 2025 року до ІНФОРМАЦІЯ_1 , проте ОСОБА_1 не з`явився до ІНФОРМАЦІЯ_1 в назначені в повістці час та дату, доказів наявності поважних причин неприбуття за повісткою, не надав, чим порушив вимоги частини третьої статті 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію». Під час розгляду справи встановлено, що згідно перевірки статусу відстеження поштового відправлення 0610235341118 (трекінг «Укрпошта»), воно було відправлено 05.03.2025, 10.03.2025 встановлений статус «невдала спроба вручення», 13.03.2025 - «повернення відправнику (одержувач відсутній за вказаною адресою)».

Враховуючи, що вищезазначені дії (бездіяльність) скоєні в умовах особливого періоду, то громадянин ОСОБА_1 скоїв адміністративне правопорушення, передбачене частиною третьою статті 210-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі — КУпАП), та на нього накладено штраф у сумі 17 000,00 грн.

Про розгляд справи ОСОБА_1 був повідомлений завчасно, а саме 01.05.2025, що підтверджується його підписом в протоколі про адміністративне правопорушення №1002 від 01.05.2025.

При цьому, відповідно до вказаного протоколу №1002 від 01.05.2025, вбачається, що у графі пояснення і зауваження особи, яка притягається до адміністративної відповідальності зазначено «повістку не отримував», інших заперечень, пояснень не зазначено.

Разом з тим, відповідно до наданих суду копій матеріалів справи, убачається, що 01.05.2025 ОСОБА_1 був доставлений до територіального центру комплектування та соціальної підтримки (Довідка про доставлення (супроводження) громадянина); відповідно до копії повістки №2722980 від 28.02.2025, направленої на адресу ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) рекомендованим повідомленням через Укрпошту, зазначено, що ОСОБА_1 повинен з`явитися до ІНФОРМАЦІЯ_7 ( АДРЕСА_2 ) 13.03.2025 о 14.00 год, для уточнення даних. Вказана повістка була направлена на вказану адресу, але повернулася з відміткою «одержувач відсутній за вказаною адресою».

Як встановлено, під час складання протоколу №1002 від 01.05.2025 про адміністративне правопорушення, ОСОБА_1 ознайомлений під особистий підпис з правами та обов`язками особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, в тому числі зі змістом статті 268 Кодексу України про адміністративні правопорушення та статті 63 Конституції України.

Згідно даних Єдиного електронного реєстру військовозобов`язаних «Оберіг» громадянин ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , перебував на військовому обліку ІНФОРМАЦІЯ_5 з 12.11.2024. 15.05.2025 знятий з військового обліку, у зв`язку із призовом на військову службу під час мобілізації.

Водночас, встановлено, що такі обставини не заперечуються і стороною позивача.

Отже, виходячи з викладеного, на час винесення оскаржуваної постанови №1002 від 12.05.2025, ОСОБА_1 не був військовослужбовцем, а тому, у даному випадку ОСОБА_1 є суб`єктом до якого застосовуються положення ст.210-1 КУпАП.

Так, підставою для прийняття оспорюваного рішення стало неприбуття позивача ОСОБА_1 , як військовозобов`язаного, за повісткою про необхідність прибуття до ІНФОРМАЦІЯ_6 .

З таким рішення відповідача суд не погоджується, з огляду на наступне.

Закон України «Про військовий обов`язок і військову службу» здійснює правове регулювання відносин між державою і громадянами України у зв`язку з виконанням ними конституційного обов`язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, а також визначає загальні засади проходження в Україні військової служби.

Відповідно до вимог абзацу п`ятого частини десятої статті 1 Закону, громадяни України, які приписані до призовних дільниць або перебувають у запасі Збройних Сил України, Служби безпеки України, Служби зовнішньої розвідки України, чи проходять службу у військовому резерві, зобов`язані виконувати правила військового обліку, встановлені законодавством.

Частиною 1 статті 210-1 КУпАП передбачена адміністративна відповідальність за порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію.

Частиною 3 статті 210-1 КУпАП передбачена адміністративна відповідальність за повторне протягом року вчинення порушення, передбаченого частиною першою цієї статті, за яке особу вже було піддано адміністративному стягненню, а також вчинення такого порушення в особливий період

Диспозиція вказаної норми є бланкетною та відсилає до іншого законодавства, яке зокрема регулює порядок проведення правил військового обліку.

Пунктами 28-30-3 Порядку проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період, що затверджений Постановою КМУ №560 від 16.05.2024, визначено таке.

Виклик громадян до районних (міських) територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки чи їх відділів, відповідних підрозділів розвідувальних органів, Центрального управління або регіональних органів СБУ під час мобілізації здійснюється шляхом вручення (надсилання) повістки (додаток 1) (п.28).

У повістці зазначаються: прізвище, власне ім`я та по батькові (за наявності) і дата народження громадянина, якому адресована повістка; найменування районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки або його відділів чи відповідного підрозділу розвідувальних органів, Центрального управління або регіонального органу СБУ, що видав повістку; мета виклику до районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки або його відділів чи відповідних підрозділів розвідувальних органів, Центрального управління або регіональних органів СБУ; місце, день і час явки за викликом; найменування посади, власне ім`я та прізвище, підпис посадової особи, яка видала повістку, та дата її підписання - для повісток, оформлених на бланку. Такі повістки скріплюються гербовою печаткою; прізвище та власне ім`я керівника районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки або його відділу, дата накладення кваліфікованого електронного підпису - для повісток, сформованих за допомогою Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів; реєстраційний номер повістки; роз`яснення про наслідки неявки і про обов`язок повідомити про причини неявки. (п.29)

Повістка може формуватися за допомогою Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів або оформлюватися на бланку, який заповнюється представником районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки.

У разі формування повістки за допомогою Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів керівник районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки або його відділу накладає на повістку кваліфікований електронний підпис у день її формування.

У разі оформлення повістки на бланку керівник районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки або його відділу засвідчує її особистим підписом та скріплює гербовою печаткою.

Реєстраційний номер повістки фіксується в Єдиному державному реєстрі призовників, військовозобов`язаних та резервістів. (п.30).

Кожна повістка, сформована за допомогою Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів, містить унікальний електронний ідентифікатор у вигляді QR-коду (далі - QR-код).

Повістка була надіслана позивачу у відповідності вищезазначеним нормам законодавства, сформована за допомогою Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів та має відповідний QR-код.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 22 ЗУ «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» громадяни зобов`язані з`являтися за викликом до територіального центру комплектування та соціальної підтримки у строк та місце, зазначені в повістці (військовозобов`язані, резервісти Служби безпеки України - за викликом Центрального управління або регіонального органу Служби безпеки України, військовозобов`язані, резервісти розвідувальних органів України - за викликом відповідного підрозділу розвідувальних органів України), для взяття на військовий облік військовозобов`язаних чи резервістів, визначення їх призначення на особливий період, направлення для проходження медичного огляду.

У відповідності до п. 3 ст. 22 ЗУ «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» у разі отримання повістки про виклик до територіального центру комплектування та соціальної підтримки громадянин зобов`язаний з`явитися у зазначені у ній місце та строк.

У разі неприбуття громадянин зобов`язаний у найкоротший строк, але не пізніше трьох діб від визначених у повістці дати і часу прибуття до територіального центру комплектування та соціальної підтримки, повідомити про причини неявки шляхом безпосереднього звернення до зазначеного у повістці територіального центру комплектування та соціальної підтримки або в будь-який інший спосіб з подальшим його прибуттям у строк, що не перевищує сім календарних днів.

Відповідно до п. 21 Порядку Проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України № 560 від 16.05.2024 (далі - Порядку), за викликом районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки (Центрального управління або регіонального органу СБУ, відповідного підрозділу розвідувальних органів) резервісти та військовозобов`язані зобов`язані з`являтися у строк та місце, зазначені в повістці, для взяття на військовий облік, уточнення своїх персональних даних, даних військово-облікового документа з військово-обліковими даними Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних, резервістів (територіального центру комплектування та соціальної підтримки), проходження медичного огляду для визначення придатності до військової служби.

Згідно п. 24 Порядку, у разі неприбуття у строк, визначений у повістці, громадянин зобов`язаний у найкоротший строк, але не пізніше ніж протягом трьох днів від визначених у повістці дати і часу прибуття до територіального центру комплектування та соціальної підтримки (відповідного підрозділу розвідувальних органів, Центрального управління або регіональних органів СБУ), повідомити про причини неявки шляхом безпосереднього звернення до зазначеного у повістці територіального центру комплектування та соціальної підтримки (відповідного підрозділу розвідувальних органів, Центрального управління або регіональних органів СБУ) або в будь-який інший спосіб з подальшим його прибуттям у строк, що не перевищує сім календарних днів.

У відповідності до п. 41 Порядку, належним підтвердженням оповіщення резервіста або військовозобов`язаного про виклик до районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки або його відділу чи відповідного підрозділу розвідувальних органів, Центрального управління або регіональних органів СБУ є, у разі надсилання повістки засобами поштового зв`язку: день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати поштове відправлення чи день проставлення відмітки про відсутність особи за адресою місця проживання особи, повідомленою цією особою територіальному центру комплектування та соціальної підтримки під час уточнення своїх облікових даних; день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати поштове відправлення чи день проставлення відмітки про відсутність особи за адресою задекларованого/зареєстрованого місця проживання в установленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила територіальному центру комплектування та соціальної підтримки іншої адреси місця проживання.

Як вбачається з матеріалів справи, позивачу у встановленому законом порядку було направлено засобами поштового зв`язку повістку про необхідність з`явитись до ІНФОРМАЦІЯ_2 13.03.2025 о 14:00 год. для уточнення даних. Проте вказане поштове відправлення повернулось не врученим із відміткою АТ «Укрпошта» «адресат відсутній за вказаною адресою».

Проте, постановою КМУ №1147 від 08.10.2024 внесено зміни до Правил надання послуг поштового зв`язку.

Відтак, у п. 82 Правил надання послуг поштового зв`язку передбачено, зокрема, що «Рекомендовані листи з позначкою «Повістка ТЦК» під час доставки за зазначеною адресою вручаються особисто адресату (одержувачу). У разі відсутності адресата (одержувача) за зазначеною на рекомендованому листі адресою працівник об`єкта поштового зв`язку інформує адресата (одержувача) за наявним номером телефону та/або вкладає до абонентської поштової скриньки повідомлення про надходження рекомендованого листа з позначкою «Повістка ТЦК». «Якщо протягом трьох робочих днів після інформування відділенням поштового зв`язку адресат (одержувач) не з`явився для одержання рекомендованого листа з позначкою «Повістка ТЦК», працівник об`єкта поштового зв`язку робить позначку «адресат відсутній за зазначеною адресою», яка засвідчується його підписом з проставленням відбитка поштового пристрою, порядок використання якого встановлюється призначеним оператором поштового зв`язку, і не пізніше ніж протягом наступного робочого дня повертає такий лист до відправника».

З наданої суду копії поштового відправлення № 0610235341118 убачається, що у розділі «адресат» зазначені лише прізвище, ім`я, по батькові ОСОБА_1 та його адреса, однак не зазначений номер його телефону, за яким працівник пошти мав би повідомити про надходження листа з позначкою «Повістка ТЦК». Конверт поштового відправлення з рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення містять позначку повернення відправнику (Одержувач відсутній за вказаною адресою).

Згідно копії роздрукованих дій відстеження за треком № 0610235341118, убачається, що вказана повістка 10.03.2025 – «невдала спроба вручення». Однак, така дія як «невдала спроба вручення», не свідчить про вчинення дій, відповідно до вищезазначених Правил надання послуг поштового зв`язку.

Отже, для притягнення особи до адміністративної відповідальності за неявку до ТЦК необхідна сукупність обставин: 1) направлення повістки за адресою, повідомленою військовозобов`язаним під час оновлення даних чи адресою реєстрації військовозобов`язаного, та 2) відомості про спробу вручити таку повістку особі, що матиме наслідком або вручення повістки без подальшої явки, або не вручення з причин відмови отримати повістку, або з причин відсутності адресата за такою адресою.

Разом з тим, матеріали справи не містять доказів повідомлення позивача за наявним номером телефону та/або вкладення до абонентської поштової скриньки повідомлення про надходження рекомендованого листа з позначкою «Повістка ТЦК», а «невдалу спробу вручення» не можна вважати належним способом повідомлення у розумінні вказаних норм чинного законодавства.

На переконання суду, вказане є суттєвим порушенням порядку надсилання та вручення поштової кореспонденції в даній категорії відправлень, оскільки відсутність обізнаності особи про виникнення певного обов`язку не може свідчити про умисне невиконання такого обов`язку.

При цьому, не може залишитися поза увагою суду той факт, що ОСОБА_1 у протоколі №1002 про адміністративне правопорушення від 01.05.2025, власноруч зазначив, що «повістку не отримував». Вказаній обставині оцінку, при ухваленні рішення шляхом винесення оскаржуваної постанови від 12.05.2025, уповноваженою особою не надано.

Окрім того, повістка про виклик резервіста або військовозобов`язаного до районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки або його відділу чи відповідного підрозділу розвідувальних органів, Центрального управління або регіональних органів СБУ надсилається адресату протягом 48 годин після підпису повістки відповідним керівником. При цьому день явки за викликом резервіста або військовозобов`язаного з населеного пункту, що є адміністративним центром області, визначається протягом семи діб, а з інших населених пунктів - протягом десяти діб від дня надсилання повістки засобами поштового зв`язку рекомендованим поштовим відправленням з описом вкладення та повідомленням про вручення.

Частиною 2 ст. 58 Конституції України передбачено, що ніхто не може відповідати за діяння, які на час їх вчинення не визнавалися законом як правопорушення. У силу принципу презумпції невинуватості, що підлягає застосуванню у справах про адміністративні правопорушення, всі сумніви щодо події порушення та винності особи, що притягується до відповідальності, тлумачаться на її користь. Недоведені подія та вина особи мають бути прирівняні до доведеної невинуватості цієї особи.

Згідно зі ст. 62 Конституції України, ніхто не зобов`язаний доводити свою невинуватість у вчиненні злочину. Обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь. Обов`язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події та складу адміністративного правопорушення, в тому числі, встановлення вини особи у його вчиненні, яка підтверджена належними та допустимими доказами.

На обов`язок доведення саме відповідачем як суб`єктом владних повноважень правомірності винесення рішення про притягнення особи до адміністративної відповідальності, правомірності та законності прийнятої постанови вказує Верховний Суд у постановах від 24.04.2019 року (справа №537/4012/16-а), від 08.11.2018 року (справа № 201/12431/16-а), від 23.10.2018 року (справа № 743/1128/17), від 15.11.2018 (справа № 524/7184/16-а).

Враховуючи, що відповідач належними та допустимими доказами не підтвердив дотримання процедури повідомлення позивача про необхідність з`явитись до ІНФОРМАЦІЯ_8 та відповідно винесення спірної постанови, не довів наявність події та складу вказаного правопорушення в діях (або бездіяльності) позивача, суд прийшов до висновку, що постанова №1002 від 12.05.2025 у справі про адміністративне правопорушення підлягає скасуванню із закриттям провадження у справі про адміністративне правопорушення у зв`язку з відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.

Відтак, суд доходить висновку, що позов підлягає задоволенню.

Відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Керуючись ст.ст. 139, 241-246, 250, 286 КАС України, суд,-

УХВАЛИВ:

Визнати поважними причини пропуску строку звернення ОСОБА_1 до адміністративного суду та поновити пропущений строк.

Позов ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення - задовольнити.

Постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення №1002 від 12.05.2025, складену начальником ІНФОРМАЦІЯ_1 полковником ОСОБА_2 , відносно ОСОБА_1 за ч.3 ст. 210-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення у вигляді штрафу у розмірі 17 000,00 грн. – скасувати, справу про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за частиною 3 статті 210-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення – закрити.

Стягнути на користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань ІНФОРМАЦІЯ_1 витрати по сплаті судового збору у розмірі 665,60 (шістсот шістдесят п`ять гривень 60 коп.) грн.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку до Третього апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення суду складено 11 березня 2026 року.

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_9 (РНОКПП НОМЕР_2 , адреса: АДРЕСА_1 );

Відповідач: ІНФОРМАЦІЯ_3 (ЄДРПОУ НОМЕР_3 , адреса: АДРЕСА_2 ).

Суддя І.А. Крамаренко