Рішення від 11 березня 2026 р. у справі №303/10162/25 — Мукачівський міськрайонний суд Закарпатської області

Справа №303/10162/25

2/303/4052/25

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 березня 2026 року м. Мукачево

Мукачівський міськрайонний суд Закарпатської області в складі:

головуючої-судді Курах Л.В.

за участю секретаря судових засідань Гейруш Л.М.

розглянувши у підготовчому судовому засіданні в м. Мукачево матеріали цивільної справи за позовом ОСОБА_1 , інтереси якого представляє ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про зменшення розміру аліментів,-

в с т а н о в и в:

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_3 про зменшення розміру аліментів на утримання неповнолітньої дитини, в якій просив зменшити розмір аліментів, які стягуються на підставі рішенням Мукачівського міськрайонного суду Закарпатської області від 29.11.2022 року на користь ОСОБА_3 , на утримання сина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в розмірі 1/2 частини із всіх видів заробітку (доходу) щомісячно, але не менше 50% прожиткового мінімуму доходів громадян на дитину відповідного віку, з 1/2 частки на 1/4 частки із всіх видів його заробітку (доходу) щомісячно.

Свій позов мотивував тим, що 08 лютого 2023 року було відкрито виконавче провадження № 70952183, після чого позивач щомісячно сплачує аліменти. Зазначає, що працює майстром шляхової дільниці у АТ «Укрзалізниця» та отримує заробітну плату близько 30000,00 гривень при цьому половина заробітку щомісячно утримується на сплату аліментів. На даний час позивач проживає разом із бабусею ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , яка є пенсіонеркою та потребує матеріальної допомоги і лікування, у зв`язку з чим позивач несе додаткові витрати на її утримання.

У зв`язку із зазначеними обставинами позивач просить змінити розмір аліментів.

Ухвалою Мукачівського міськрайонного суду Закарпатської області суду від 19.01.2026 року по справі призначено підготовче судове засідання.

Позивач ОСОБА_1 в підготовче судове засідання не з`явився, представник позивача подала до суду заяву про розгляд справи без їхньої участі, позов підтримують, просить його задовольнити.

Відповідач ОСОБА_3 в судове засідання не з`явилася, подала до суду заяву, в якій просить справу розглянути у її відсутності, позов визнає, не заперечує щодо зменшення розміру аліментів.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень ЦПК України розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Відповідно до положень ч. ч. 3, 4 ст. 200 ЦПК України за результатами підготовчого провадження суд ухвалює рішення суду у випадку визнання позову відповідачем. Ухвалення в підготовчому засіданні судового рішення у разі відмови від позову, визнання позову, укладення мирової угоди проводиться в порядку, встановленому ст.ст. 206, 207 цього Кодексу.

Згідно з ст. 206 ЦПК України позивач може відмовитися від позову, а відповідач - визнати позов на будь якій стадії провадження у справі, зазначивши про це в заяві по суті справи або в окремій письмовій заяві. У разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову. Якщо визнання відповідачем позову суперечить закону або порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, суд постановляє ухвалу про відмову у прийнятті визнання відповідачем позову і продовжує судовий розгляд. Суд не приймає відмову позивача від позову, визнання позову відповідачем у справі, в якій особу представляє її законний представник, якщо його дії суперечать інтересам особи, яку він представляє.

Оскільки відповідач визнала позов і визнання позову не суперечить закону, не порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, тому суд за згодою сторін та враховуючи положення ч.ч. 3,4 ст. 200, ст. 206 ЦПК України, вважає за можливе розглянути справу у даному підготовчому судовому засіданні та ухвалити рішення у справі.

Судом встановлено, що 29.11.2022 року рішенням Мукачівського міськрайонного суду Закарпатської області з ОСОБА_1 стягнуто на користь ОСОБА_3 , аліменти на утримання неповнолітнього сина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , аліменти у розмірі 1\2 частки від заробітку (доходу) щомісячно, але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку до досягнення дитиною повноліття, починаючи з 20.10.2022 року (а.с.8-10).

Згідно довідки про доходи, вбачається, що ОСОБА_1 працює в АТ «Укразалізниця», заробітна плата з червня 2025 року по листопад 2025 року становить 126187,59 гривень.

Згідно довідки про зареєстрованих у житловому приміщені/будинку осіб №29620/0/99-25 від 12.12.2025 року, вбачається, що ОСОБА_1 зареєстрований з ОСОБА_5 за адресою: АДРЕСА_1 .

Оцінюючи вищевказані обставини в їх сукупності та взаємозв`язку, суд також враховує наступне.

У частині першій статті 3 Конвенції про права дитини визначено, що в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини.

Відповідно до частин першої та другої статті 27 Конвенції про права дитини держава визнає право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Батьки або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.

За змістом ч.ч. 2, 3 ст. 51 Конституції України батьки зобов`язані утримувати дітей до їх повноліття. Сім`я, дитинство, материнство і батьківство охороняються державою.

Частина перша ст. 8 Закону України «Про охорону дитинства» передбачає, що кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку.

Регулювання сімейних відносин має здійснюватися з максимально можливим урахуванням інтересів дитини (ч. 8 ст. 7 СК України).

Згідно зі ст.141 СК України мати, батько мають рівні права та обов`язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою. Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов`язків щодо дитини.

Відповідно до ст.ст. 150,180 СК України батьки зобов`язані піклуватися про здоров`я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток, забезпечити здобуття дитиною повної загальної освіти, матеріально утримувати дитину до повноліття.

Згідно з положеннями ст. 181 СК України способи виконання батьками обов`язку утримувати дитину визначаються за домовленістю між ними. За домовленістю між батьками дитини той із них, хто проживає окремо від дитини, може брати участь у її утриманні в грошовій і (або) натуральній формі. За рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина.

Частина 3 ст. 181 СК України визначає, що за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька і (або) у твердій грошовій сумі.

Статтею 182 СК України врегульовано, що при визначенні розміру аліментів суд ураховує: 1) стан здоров`я та матеріальне становище дитини; 2) стан здоров`я та матеріальне становище платника аліментів; 3) наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; 3-1) наявність на праві власності, володіння та/або користування у платника аліментів майна та майнових прав, у тому числі рухомого та нерухомого майна, грошових коштів, виключних прав на результати інтелектуальної діяльності, корпоративних права; 3-2) доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; 4) інші обставини,що мають істотне значення.

Розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний гарантований розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, аніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку. Мінімальний рекомендований розмір аліментів на одну дитину становить розмір прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку і може бути присуджений судом у разі достатності заробітку (доходу) платника аліментів.

Частиною 1 ст. 192 СК України встановлено, що розмір аліментів, визначений за рішенням суду або за домовленістю між батьками, може бути згодом зменшено або збільшено за рішенням суду за позовом платника або одержувача аліментів у разі зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров`я когось із них та в інших випадках, передбачених цим кодексом.

Згідно з п. 23 постанови Пленуму Верховного Суду України від 15 травня 2006 року №3 «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» розмір аліментів, визначений судовим рішенням або за домовленістю між батьками, суд може змінити за позовом платника або одержувача аліментів у зв`язку зі зміною матеріального чи сімейного стану, погіршення чи поліпшення здоров`я когось із них.

Враховуючи зміст статей 181,192 СК України, розмір аліментів, визначений рішенням суду, не вважається незмінним. Отже, у зв`язку зі значним покращенням матеріального становища платника аліментів один із батьків дитини може подати до суду заяву про збільшення розміру аліментів. Значне погіршення матеріального становища платника аліментів може бути підставою для його вимоги про зменшення розміру аліментів.

У постанові Верховного Суду України від 5 лютого 2014 року у справі № 6-143цс13 зроблено висновок, що розмір аліментів, визначений рішенням суду, не вважається незмінним. Отже, у зв`язку із значним покращенням матеріального становища платника аліментів матір дитини може подати до суду заяву про збільшення розміру аліментів. Значне погіршення матеріального становища батька може бути підставою для його вимоги про зменшення розміру аліментів.

Звертаючись до суду із позовом про зменшення розміру аліментів, ОСОБА_1 посилався на те, що на його утриманні ще перебуває бабуся.

Аналіз ст. 192 СК України дає підстави для висновку, що підставами зміни розміру аліментів є, як зміна матеріального, так і зміна сімейного стану як самостійна підстава для зменшення або збільшення розміру аліментів.

Відповідно до ч. 3 ст. 12, частин 1, 6 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, окрім випадків установлених Законом, а доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Виходячи з вимог ст.192 СК України зменшення раніше встановленого розміру аліментів можливе при погіршенні матеріального стану платника. Зазначена обставина також підлягає доказуванню і повинна бути доведена позивачем належними та допустимими доказами.

При визначенні розміру аліментів суд на підставі ч.1 ст.182 СК України враховує також стан здоров`я, матеріальне становище дитини, стан здоров`я, матеріальне становище платника аліментів, наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина, інші обставини, що мають істотне значення.

У 2025 році розмір прожиткового мінімуму для дитини віком від 6 до 18 років становить 3196 гривень.

Разом з тим, закон не містить вимоги визначення точного розміру аліментів суто як відповідного розміру прожиткового мінімуму на дитину, його половини чи іншої частини, відповідні розміри прожиткового мінімуму є не абсолютними величинами (базою) для визначення розміру аліментів, а можуть слугувати лише певним орієнтиром при вирішенні питання, яким суд не зв`язаний з огляду на фактичні обставини справи, динаміку дійсних витрат тощо.

Визначаючи розмір аліментів, що підлягає стягненню з відповідача, суд враховує фактичні обставин справи, які існують на час виникнення спірних правовідносин та вирішення спору судом, вимоги закону щодо обов`язку кожного з батьків приймати участь в утриманні дитини в однаковому розмірі, обставини, що зазначені в ст.182 СК України, ініціативну позицію відповідача щодо сплати аліментів, динаміки значення базового соціального стандарту та маючи на меті забезпечення достатнього та стабільного матеріального забезпечення дитини, суд вважає, що розмір аліментів, який було призначено рішенням Мукачівського міськрайонного суду Закарпатської області від 29.11.2022 необхідно зменшити до 1/4 частини від усіх видів заробітку (доходу) батька дитини і зазначений розмір аліментів протягом тривалого часу забезпечуватиме грошове утримання в розмірі, який відповідатиме інтересам дитини, покриватиме суттєву частину витрат на дитину. Такий розмір аліментів забезпечуватиме тривалу, реальну, ефективну участь платника аліментів у забезпеченні потреб дитини та зважаючи на фактичні обставини не порушуватиме правила щодо дотримання загалом паритету батьків у виконанні обов`язку з матеріального утримання дитини.

Також суд звертає увагу, що за наявності для того підстав, істотної зміни обставин тощо, сторони не позбавлені права ставити в подальшому питання про зміну розміру стягуваних аліментів, зміну способу стягнення, участь у додаткових витратах та інше, а також вирішувати питання про аліменти на дитину відповідно до положень ст. ст. 189, 190 СК України.

За таких обставин позов слід задовольнити і зменшити розмір аліментів, що стягується з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_3 на утримання сина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 до 1/4 частини з усіх видів заробітку (доходу) батька дитини, але не менш ніж 50% прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку, щомісячно і до досягнення дитиною повноліття.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат між сторонами суд враховує наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України встановлено, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Положеннями ч. 1 ст. 142 ЦПК України визначено, що у разі визнання позову відповідачем до початку розгляду справи по суті суд у відповідній ухвалі чи рішенні у порядку, встановленому законом, вирішує питання про повернення позивачу з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову, що кореспондується з ч. 3 ст. 7 Закону України «Про судовий збір».

Оскільки до початку розгляду справи по суті відповідач позов визнала, суд вважає за необхідне повернути позивачу з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову, що становить 605,60 грн. Іншу частину сплаченого позивачем судового збору слід стягнути з відповідача на його користь, що становить 605,60 грн.

Керуючись ст.ст. 81, 141, 258, 259, 263-265, 273, 354, 355 ЦПК України, Конвенцією про права дитини, ст. 51 Конституції України, ЗУ «Про охорону дитинства», ст. ст. 3, 7, 12, 141, 150, 180, 181, 182, 192 Сімейного Кодексу України, суд,-

у х в а л и в:

Позов задовольнити.

Зменшити розмір аліментів, які стягуються з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_3 на утримання дитини ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 рішенням Мукачівського міськрайонного суду Закарпатської області від 29.11.2022 року.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_3 аліменти на утримання дитини ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі 1/4 частини від усіх видів заробітку (доходу), але не менше ніж 50 відсотків від прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно і до досягнення дитиною повноліття.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 605,60 грн. судових витрат.

Повернути ОСОБА_1 з державного бюджету 50 відсотків судового збору в сумі 605,60 грн, сплаченого при подачі позову відповідно до квитанції № 2538-7921-5318-2612 від 24.12.2025 року.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження.

Позивач: ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ).

Представник позивача: Мушак Катерина Михайлівна ( АДРЕСА_2 ).

Відповідач: ОСОБА_3 ( ІНФОРМАЦІЯ_4 , місце реєстрації: АДРЕСА_3 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 ).

Головуюча Л.В.Курах