Рішення від 11 березня 2026 р. у справі №129/2284/25 — Гайсинський районний суд Вінницької області

Справа № 129/2284/25

Провадження по справі № 2/129/324/2026

З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"12" березня 2026 р. Гайсинський районний суд Вінницької області

у складі: головуючої судді О.В.Бондар,

з участю секретаря Швець Т.С.

позивача ОСОБА_1

її представника ОСОБА_2

заочно розглянув у відкритому судовому засіданні в залі суду у місті Гайсині в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про визнання спадкоємцем, зміну черговості спадкування за законом,-

установив:

25.06.2025 позивач звернулася до суду з цим позовом, в якому просила визнати її спадкоємцем за законом після смерті ОСОБА_4 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 в м.Тульчин Вінницької області, змінити черговість спадкування за законом спадкового майна померлого ОСОБА_4 , визнати за ОСОБА_1 право на спадкування майна ОСОБА_4 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 в м.Тульчин Вінницької області, разом із спадкоємицею за законом першої черги його дочкою ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

В обґрунтування позовних вимог вказала, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер ОСОБА_4 , з яким вона проживала як чоловік і жінка без реєстрації шлюбу з 22.11.2019 р. по день його смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 , що встановлено рішенням Тульчинського районного суду Вінницької області від 14.03.2023 р., яким ухвалено встановити факт проживання однією сім`єю як чоловік і жінка без укладення шлюбу ОСОБА_1 та ОСОБА_4 , визнано майно автомобіль «ДЕУ Ланос» д.н.з НОМЕР_1 спільною сумісною власністю, а також право власності на частку цього майна за ОСОБА_1 , ОСОБА_4 11.08.2022 раптово захворів і через сім днів помер в лікарні в м.Тульчин, за час важкої хвороби ОСОБА_4 та перебування його у відділенні анестезіології з ліжками для інтенсивної терапії з 11.08.2022 р. по 17.08.2022 р. у важкому стані ОСОБА_1 його щоденно навідувала, сприяла в забезпеченні медикаментозними препаратами з аптечних закладів, піклувалася та доглядала ОСОБА_4 , через соціальні мережі знайшла контакт його дочки ОСОБА_3 , яка з батьком довгий час не спілкувалася, щоб повідомити про хворобу її батька, після його смерті поховання, обрядові обіди, облаштування могили та встановлення пам`ятника було зроблено за кошти ОСОБА_1 .. Після смерті ОСОБА_4 позивачка звернулася до нотаріуса про зміну черговості для подальшого оформлення спадкового майна після смерті спадкодавця в державній нотаріальній конторі, однак нотаріусом було роз`яснено право на звернення з такими вимогами до суду.

Позивач та її представник у судовому засіданні вимоги позову підтримали, позивач надала для огляду оригінали документів, доданих нею до позовної заяви, просила суд задовільнити її позов.

ОСОБА_3 в судове засідання не з`явилася, відзиву, клопотань щодо визнання чи заперечення позовних вимог та про проведення судового засідання у її відсутність не заявляла,належним чином двічі повідомлялася про час і місце розгляду справи за її зареєстрованим місцем проживання згідно інформації з Адресно-довідкового відділу УДМС України у Вінницькій області від 26.06.2025. Відповідно до пункту 3 частини сьомої статті 128 ЦПК України днем вручення судової повістки є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати судову повістку чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду. Зазначене узгоджується із правовою позицією Верховного Суду від 10 травня 2023 року у справі № 755/17944/18, провадження 61-185св23.

Позивач не заперечує проти ухвалення заочного рішення, що дає підстави суду провести заочний розгляд справи в порядку ст. 280 ЦПК України.

З урахуванням позицій сторін та досліджених доказів суд визнає за необхідне позов задовольнити повністю з таких міркувань.

Доведено, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , та ОСОБА_4 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживали до часу відкриття спадщини однією сім`єю як чоловік і жінка без укладення шлюбу, мали взаємні права і обов`язки, між ними склалися відносини, притаманні сім`ї, що встановлено рішенням Тульчинського районного суду Вінницької області від 14.03.2023, яким встановлено факт проживання однією сім`єю як чоловік і жінка без укладення шлюбу ОСОБА_1 та ОСОБА_4 , визнано майно автомобіль «ДЕУ Ланос» д.н.з НОМЕР_1 спільною сумісною власністю, а також право власності на частку цього майна за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 ОСОБА_4 раптово захворів і через сім днів помер в лікарні, за час важкої хвороби ОСОБА_4 та перебування його у відділенні анестезіології з ліжками для інтенсивної терапії з 11.08.2022 р. по 17.08.2022 р. у важкому стані, ОСОБА_1 його щоденно навідувала, сприяла в забезпеченні медикаментозними препаратами у відповідності до наданих чеків з аптечних закладів, які не входять до Національної переліку лікарських засобів, піклувалася та доглядала ОСОБА_4 , через соціальні мережі знайшла контакт його дочки ОСОБА_3 , яка з батьком довгий час не спілкувалася, повідомила про хворобу її батька, після його смерті поховання, обрядові обіди, облаштування могили та встановлення пам`ятника було зроблено за кошти ОСОБА_1 , ОСОБА_4 похований на кладовищі в с.Журавлівка Тульчинської міської ради, де проживає мати позивачки, тобто на її батьківщині. Після смерті ОСОБА_4 у передбачений законом строк ОСОБА_1 звернулася до нотаріуса про зміну черговості для подальшого оформлення спадкового майна після смерті спадкодавця в державній нотаріальній конторі, однак нотаріусом було роз`яснено право на звернення з такими вимогами до суду.

Зазначені правовідносини регулюються:

Відповідно до статті 263 ЦПК України, судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Згідно зі статтями 12,13 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін, при цьому суд розглядає цивільні справи не інакше як в межах заявлених вимог і на підставі наданих учасниками справи доказів.

Відповідно дост. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків встановлених ст. 82 цього Кодексу, тобто тягар доказування лежить на сторонах цивільно-правового спору.

Згідно зі статтями 76-79 ЦПК України, доказуванню підлягають обставини (факти), які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у учасників справи, виникає спір.

Доказування по цивільній справі, як і судове рішення не може ґрунтуватися на припущеннях.

Європейський суд справ людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (Серявін та інші проти України, № 4909/04, § 58, ЄСПЛ, від 10 лютого 2010 року).

Відповідно до положень статті 1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

Спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

Згідно зі статтею 1218 ЦК України до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

За змістом статті 1223 ЦК України право на спадкування мають особи, визначені у заповіті.

У разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі неохоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені у статтях 1261-1265 цього Кодексу.

Згідно зі ст.1261 ЦК України у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки.

Відповідно до ст. 1262 ЦК України у другу чергу право на спадкування за законом мають рідні брати та сестри спадкодавця, його баба та дід як з боку батька, так і з боку матері.

Статтею 1266 ЦК України визначено, що внуки, правнуки спадкодавця спадкують ту частку спадщини, яка належала б за законом їхнім матері, батькові, бабі, дідові, якби вони були живими на час відкриття спадщини.

Стаття 1259 ЦК України регулює черговість спадкування за законом, зокрема: спадкоємці за законом одержують право на спадкування почергово. Кожна наступна черга спадкоємців за законом одержує право на спадкування у разі відсутності спадкоємців попередньої черги, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини або відмови від її прийняття, крім випадків, встановлених статтею 1259 цього Кодексу.

Черговість одержання спадкоємцями за законом права на спадкування може бути змінена нотаріально посвідченим договором заінтересованих спадкоємців, укладеним після відкриття спадщини. Цей договір не може порушити прав спадкоємця, який не бере у ньому участі, а також спадкоємця, який має право на обов`язкову частку у спадщині (частина перша статті 1259 ЦК України).

Фізична особа, яка є спадкоємцем за законом наступних черг, може за рішенням суду одержати право на спадкування разом із спадкоємцями тієї черги, яка має право на спадкування, за умови, що вона протягом тривалого часу опікувалася, матеріально забезпечувала, надавала іншу допомогу спадкодавцеві, який через похилий вік, тяжку хворобу або каліцтво був у безпорадному стані (частина друга статті 1259 ЦК України).

Отже, черговість одержання права на спадкування може бути змінена шляхом договору між спадкоємцями, які прийняли спадщину (частина перша статті 1259 ЦК України), або на підставі рішення суду (частина друга статті 1259 ЦК України).

Судовий порядок зміни черговості застосовується на підставі задоволення позову спадкоємця наступних черг до спадкоємців тієї черги, які безпосередньо закликаються до спадкування. Право на пред`явлення позову про зміну черговості спадкування мають лише спадкоємці за законом.

Підставами для задоволення такого позову є сукупність наступних юридичних фактів, встановлених у судовому порядку: 1) здійснення опіки над спадкодавцем, тобто надання йому нематеріальних послуг (спілкування, поради та консультації, поздоровлення зі святами); 2) матеріальне забезпечення спадкодавця; 3) надання будь-якої іншої допомоги спадкодавцеві, тобто такої допомоги, яка має матеріалізоване вираження, - прибирання приміщення, приготування їжі, ремонт квартири; 4) тривалий час здійснення дій, визначених у пунктах 1-3; 5) безпорадний стан спадкодавця, тобто такий стан, під час якого особа неспроможна самостійно забезпечувати свої потреби, викликаний похилим віком, тяжкою хворобою або каліцтвом. Під безпорадним слід розуміти стан особи, зумовлений похилим віком, тяжкою хворобою або каліцтвом, коли вона не може самостійно забезпечити умови свого життя, потребує стороннього догляду, допомоги та піклування.

У зазначеній категорії справ підлягає встановленню судом також факт належності сторін до спадкоємців за законом різних черг.

Зміна черговості спадкування лише надає право спадкоємцю наступної черги на спадкування разом із спадкоємцями тієї черги, яка має право на спадкування, а не визнає його спадкоємцем цієї черги. Отримавши право на спадкування разом із спадкоємцями іншої черги, такий спадкоємець вважається спадкоємцем тієї черги, до якої він належить відповідно до статей 1261-1265 ЦК України.

Враховуючи положення статей 1261-1266 ЦК України, ОСОБА_1 має право на спадкування у першій черзі, як і рідна дочка померлого ОСОБА_3 , яка є спадкоємицею першої черги.

Оскільки, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , та ОСОБА_4 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживали до часу відкриття спадщини однією сім`єю як чоловік і жінка без укладення шлюбу, мали взаємні права і обов`язки, між ними склалися відносини, притаманні сім`ї, що встановлено рішенням Тульчинського районного суду Вінницької області від 14.03.2023, яким встановлено факт проживання однією сім`єю як чоловік і жінка без укладення шлюбу ОСОБА_1 та ОСОБА_4 , визнано майно автомобіль «ДЕУ Ланос» д.н.з НОМЕР_1 спільною сумісною власністю, а також право власності на частку цього майна за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 ОСОБА_4 раптово захворів і через сім днів помер в лікарні, за час важкої хвороби ОСОБА_4 та перебування його у відділенні анестезіології з ліжками для інтенсивної терапії з 11.08.2022 р. по 17.08.2022 р. у важкому стані, ОСОБА_1 його щоденно навідувала, сприяла в забезпеченні медикаментозними препаратами у відповідності до наданих чеків з аптечних закладів, які не входять до Національної переліку лікарських засобів, піклувалася та доглядала ОСОБА_4 , через соціальні мережі знайшла контакт його дочки ОСОБА_3 , яка з батьком довгий час не спілкувалася, щоб повідомити про хворобу її батька, після його смерті поховання, обрядові обіди, облаштування могили та встановлення пам`ятника було зроблено за кошти ОСОБА_1 , то суд визнає за необхідне позов задовільнити, визнати за ОСОБА_1 право на спадкування майна спадкодавця ОСОБА_4 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 , разом із спадкоємицею за законом першої черги, змінивши таким чином черговість спадкування.

Керуючись ст. ст. 4,7, 12, 13, 43, 258-259,263-265, 268, 280-282, 354 ЦПК України,-

ухвалив:

Позовну заяву задовільнити повністю.

Визнати ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , (РНОКПП НОМЕР_2 ), жительку АДРЕСА_1 , спадкоємицею за законом після смерті ОСОБА_4 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 в м.Тульчин Вінницької області. Змінити черговість спадкування за законом спадкового майна померлого ОСОБА_4 , визнати за ОСОБА_1 право на спадкування за законом як спадкоємицею першої черги майна спадкодавця ОСОБА_4 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 в м.Тульчин Вінницької області, разом із спадкоємицею першої черги за законом ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , дочкою спадкодавця.

Рішення може бути оскаржене протягом тридцяти днів до Вінницького апеляційного суду.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його оголошення.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом зазначених строків не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Суддя: