Постанова від 10 березня 2026 р. у справі №398/640/26 — Олександрійський міськрайонний суд Кіровоградської області

Справа №: 398/640/26

провадження №: 3/398/289/26

ПОСТАНОВА

Іменем України

"11" березня 2026 р. суддя Олександрійського міськрайонного суду Кіровоградської області Орловський В.В., розглянувши справу про адміністративне правопорушення стосовно

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянки України, зареєстрованої за адресою АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , паспорт громадянина України НОМЕР_2 , виданий 06.06.1995 року Олександрійським РВ УМВС України в Кіровоградській області,

за ч. 1 ст. 155-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення,

встановив:

29 січня 2026 року об 11 год 11 хв АЗС у м. Олександрія, просп. Соборний, буд. 147А, при перевірці здійсненій на АЗС за адресою: АДРЕСА_2 , що належить ФОП ОСОБА_1 (ПН НОМЕР_1 ), встановлено, що ФОП ОСОБА_1 вчинила правопорушення порядку проведення розрахунків, а саме: реалізація підакцизних товарів без кодів УКТЗЕД, чим порушено п. 11 ст. 3 Закону України від 06.07.1995 р. № 265/95-ВР (зі змінами та доповненнями) “Про застосування РРО у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг”.

У судовому засіданні ОСОБА_1 факт реалізації товарів без зазначення коду не заперечувала, пояснила, що це сталося внаслідок збою через часті відключення електроенергії, адже через постійні вимкнення імовірно збилися налаштування касових апаратів. Одночасно вона заявила, що за цим же фактом органом ДПС на неї як на фізичну особу-підприємця вже накладено штраф у розмірі 5100 грн, та надала суду відповідні докази.

Дослідивши матеріали справи, суддя дійшов таких висновків.

Частиною 1 ст. 155-1 КУпАП передбачена відповідальність за порушення встановленого законом порядку проведення розрахунків у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг.

Відповідно до п. 11 ст. 3 Закону України “Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг” № 265/95-ВР від 06 липня 1995 року (із змінами та доповненнями), суб`єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням електронних платіжних засобів, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також операції з приймання готівки для виконання платіжної операції зобов`язані проводити розрахункові операції через реєстратори розрахункових операцій та/або через програмні реєстратори розрахункових операцій для підакцизних товарів з використанням режиму програмування із зазначенням коду товарної підкатегорії згідно з УКТ ЗЕД, найменування товарів, цін товарів та обліку їх кількості, а також із зазначенням цифрового значення штрихового коду марки акцизного податку (серія та номер) при роздрібній торгівлі алкогольними напоями.

Вина ОСОБА_1 у вчиненні зазначеного правопорушення підтверджується сукупністю досліджених судом доказів, а саме:

Протоколом про адміністративне правопорушення № 002664 від 29.01.2026 року, в якому викладені обставини правопорушення та містить підпис особи, яка притягається до адміністративної відповідальності із зазначенням, що недолік виправить;

копією Акта фактичної перевірки від 02.02.2026 року, реєстраційний № 1231/11/28/РРО/1737303462, дата реєстрації Акта в ДПС 02.02.2026 р., відповідно до якого початок перевірки 29.01.2026 р., проведено перевірку господарської одиниці , код типу ГО10, тип ГО Автозаправочна станція (АЗС), розташована за адресою: Україна, Кіровоградська обл., м. Олександрія, просп. Соборний, буд. 147А, платник податків ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , податкова адреса платника податків: АДРЕСА_3 , зареєстровано в органі ДПС ГУ ДПС у Кіровоградській області. В ході перевірки встановлено не забезпечено режиму попереднього програмування коду товарної підкатегорії згідно УКТЗЕД при продажі пального. Дані наведено в додатку. Перевіркою повноти оприбуткування товарних запасів та правильності оформлення трудових відносин порушень не встановлено;

копією Акту проведення контрольної розрахункової операції за місцем реалізації товарів (надання послуг) від 29.01.2026 року, відповідно до якого перед початком фактичної перевірки АЗС за адресою: АДРЕСА_2 , що належить ФОП ОСОБА_1 (ПН НОМЕР_1 ) о 11 год 11 хв 29.01.2026+ року проведено контрольну розрахункову операцію, в ході якої особою, що здійснює розрахункові операції, оператором АЗС ОСОБА_2 готівкою отримано 290 грн за бензин А-95, видано розрахунковий документ, фіскальний чек № 4253 на суму 290 грн.;

копією Опису готівкових коштів, що знаходяться на місці проведення розрахунків станом на 11 год 50 хв 29 січня 2026 року;

копією фіскального чеку від 29.01.2026 р. на суму 290 грн. за бензин А-95 Євро5-Е5;

копією Х-звіту за 29.01.2026 р. по ФОП ОСОБА_1 АЗС ( АДРЕСА_2 );

копією Акту зняття залишків на АЗС, АДРЕСА_2 , ФОП ОСОБА_1 .

Сукупність зазначених доказів є достатньою для доведення вчинення ОСОБА_1 правопорушення, передбаченого ч. 1 ст.155-1 КУпАП, адже вона провела розрахункову операцію через реєстратор розрахункових операцій для підакцизних товарів без використання режиму програмування із зазначенням коду товарної підкатегорії згідно з УКТ ЗЕД, тобто порушила встановлений законом порядок проведення розрахунків у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг.

Разом з тим, під час судового розгляду ОСОБА_1 надала суду копію Податкового повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Кіровоградській області від 23.02.2026 року №00020690704. Зі змісту вказаного документа вбачається, що податковим органом за порушення п. 11 ст. 3 Закону України “Про застосування РРО у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг” до ФОП ОСОБА_1 на підставі п.7 ст.17 зазначеного Закону застосовано суму фінансових санкцій у розмірі 5100 грн.

Суд встановив, що вказане Податкове повідомлення-рішення винесене на підставі того самого Акта фактичної перевірки від 02.02.2026 року № 1231/11/28/РРО/ НОМЕР_1 , який став підставою для складання протоколу про адміністративне правопорушення № 002664 щодо ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 155-1 КУпАП. Розрахунок штрафних санкцій за податковим повідомленням-рішенням безпосередньо стосується фактів реалізації пального без кодів УКТЗЕД, зафіксованих під час перевірки 29.01.2026 року.

Отже, аналіз фактичних обставин справи та наданих доказів вказує на тотожність діяння. Тому у цій справі має бути з`ясовано правомірність притягнення ОСОБА_1 до відповідальності за порушення одних і тих самих вимог законодавства за один і той самий вчинок: як до адміністративної на підставі ч. 1 ст. 155-1 КУпАП, так і до фінансової відповідальності на підставі п.7 ст.17 Закону України “Про застосування РРО у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг”.

Відповідно до ст. 61 Конституції України ніхто не може бути двічі притягнений до юридичної відповідальності одного виду за одне й те саме правопорушення.

Цією конституційною нормою встановлено заборону саме «подвійного», а не «повторного» притягнення до відповідальності.

Об`єднана палата Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду у постанові від 22.12.2020 у справі № 260/1743/19 сформулювала правовий висновок щодо застосування принципу «non bis in idem» (“не двічі за одне й те ж”) у подібних правовідносинах. Об`єднана палата Верховного Суду сформувала правовий висновок відповідно до якого: штрафи передбачені статтею 265 Кодексу законів про працю України є заходами фінансової відповідальності, підстав відносити їх до заходів адміністративної відповідальності немає; фізична особа - підприємець, яка використовує найману працю, не може бути одночасно притягнута до відповідальності за частиною другою статті 265 Кодексу законів про працю України та частиною третьою статті 41 Кодексу України про адміністративне правопорушення в частині допуску працівника до роботи без оформлення трудового договору у зв`язку з порушенням принципу «non bis in idem» як складового елементу принципу верховенства права.

Аналізуючи обгрунтування Верховним судом зазначеного висновку, суд зазначає про подібність правовідносин, що були предметом розгляду Верховним судом і правовідносин цієї справи. Тому сформульований Верховним судом підхід до тлумачення принципу «non bis in idem» є застосовним і у справі стосовно ОСОБА_1 . В умовах одночасного застосування до фізичної особи-підприємця фінансових санкцій за спеціальним законом та Кодексом України про адміністративні правопорушення, має місце подвійне застосування щодо однієї і тієї ж особи двох штрафних каральних заходів. Розмежування статусу фізичної особи та фізичної особи-підприємця не зумовлює можливостей відходу від цих висновків, оскільки каральна мета відповідальності реалізується щодо єдиного суб`єкта права – фізичної особи, яка з метою законного здійснення господарської діяльності отримує додатковий правовий статус. Отже, фізична особа-підприємець не може бути одночасно притягнута до відповідальності у формі фінансових санкцій за спеціальним законом та за Кодексом України про адміністративні правопорушення за одне й те саме діяння.

В контексті обставин цієї справи притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності у вигляді штрафу за ч. 1 ст. 155-1 КУпАП, за умови, що за це саме діяння (встановлене тим самим актом перевірки) до неї вже застосовано фінансову санкцію у розмірі 5100 грн податковим органом, є порушенням ст. 61 Конституції України та принципу «non bis in idem» як складового елементу принципу верховенства права.

Згідно з п. 8 ч. 1 ст. 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю у разі наявності по тому самому факту щодо особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, постанови компетентного органу (посадової особи) про накладення адміністративного стягнення.

На підставі викладеного, оскільки особу вже притягнуто до відповідальності за вказане діяння компетентним органом, провадження по справі підлягає закриттю.

Керуючись ст. 61 Конституції України, ст. ст. 247, 283, 284 Кодексу України про адміністративні правопорушення, суд

постановив:

Провадження у справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 155-1 КУпАП — закрити на підставі п. 8 ч. 1 ст. 247 КУпАП у зв`язку з наявністю по тому самому факту постанови компетентного органу про накладення стягнення.

Постанова може бути оскаржена протягом 10 днів з дня її винесення до Кропивницького апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги через Олександрійський міськрайонний суд Кіровоградської області.

Постанова набирає чинності після закінчення строків подання апеляційної скарги або розгляду справи апеляційним судом, якщо постанову не скасовано.

Суддя В.В. Орловський