Рішення від 15 лютого 2026 р. у справі №392/2123/25 — Маловисківський районний суд Кіровоградської області

Справа № 392/2123/25

Провадження № 2/392/497/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 лютого 2026 року м. Мала Виска

Маловисківський районний суд Кіровоградської області у складі головуючого - судді Бадердінової А.В., секретар судового засідання Покуц І.С., розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Мала Виска за правилами спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог ОСОБА_3 про стягнення аліментів на утримання повнолітньої дитини, яка продовжує навчання,-

ВСТАНОВИВ:

Позивач ОСОБА_1 звернулася до суду з даним позовом до відповідача ОСОБА_2 про стягнення аліментів на її утримання, як дитини, яка продовжує навчання у розмірі 1/4 частини від всіх видів заробітку (доходу), починаючи стягнення аліментів з дати подання позову до закінчення навчання чи до досягнення дитиною двадцяти трьох років, у зв`язку з тим, яка з цих обставин настане першою.

На обґрунтування позовних вимог зазначила, що шлюб між нею та відповідачем розірвано рішенням суду від 19.02.2024 року. Від шлюбу вони мають повнолітню дитину ОСОБА_3 , яка на даний час є студенткою денної форми навчання в Університеті ім. Костянтина Філосова в Нітрі, Словатччина, навчається на бюджетній основі, на денній формі навчання та не має змоги влаштуватися на роботу, щоб самостійно отримувати заробіток. Відповідач на утримання доньки матеріальної допомоги не надає, не зважаючи на те, що згідно з діючим законодавством зобов`язаний це робити та має змогу сплачувати аліменти, оскільки отримує пенсію та регресні виплати. Вона не в змозі самостійно утримувати їхню повнолітню доньку. Донька потребує кошти на проїзд до місця навчання, проживання, одяг, харчування підручники, тощо. Зазначила, що відповідач сплачує аліменти їхній спільній донці ОСОБА_4 у розмірі — 1/4 частини усіх видів його заробітку. Посилаючись на ст.198-201 СК України звернулася до суду з даним позовом.

Ухвалою судді від 23.10.2025 року позовну заяву залишено без руху з наданням позивачу строку для усунення недоліків позовної заяви.

03.11.2025 року на виконання ухвали суду позивач надала акт встановлення факту проживання.

Ухвалою Маловисківського районного суду Кіровоградської області від 03.11.2025 року відкрито провадження у справі та призначено судовий розгляд в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.

26.01.2026 року відповідач ОСОБА_2 подав відзив на позовну заяву, в якому просив задовольнити позовні вимоги частково та стягнути з нього аліменти на користь ОСОБА_1 на утримання повнолітньої доньки ОСОБА_3 у розмірі 1/8 частини всіх видів заробітку (доходу) щомісячно, починаючи з дати подання позову і до закінчення навчання, але не більше ніж до досягнення нею 23 років. На обґрунтування своєї позиції зазначив, що заявлена вимога позивача про стягнення аліментів у розмірі частки необґрунтована, несправедлива та така, що не підтверджується належними доказами та без урахування його матеріального становища та інших обставини, що мають істотне значення. Крім того, зазначив, що донька навчається в Університеті Костянтина Філосова на бюджетній основі, що свідчить про те, що витрати на саме навчання (оплата освітніх послуг) відсутні. Відсутність плати за навчання значно зменшує фінансовий тягар, порівняно з навчанням на платні основі. Також, позивач зазначає необхідність коштів на проїзд, проживання, одяг та харчування, проте до позову не додано жодного фінансового документа, які б підтверджували фактичний розмір цих витрат. Окрім того, зазначив. що він вже сплачує аліменти на утримання молодшої доньки ОСОБА_4 у розмірі частини всіх доходів, є пенсіонером та отримує регресні виплати, що свідчить про наявність проблем зі здоров`ям. Стягнення аліментів у розмірі частини ставитиме його у скрутне матеріальне становище та суттєво обмежить його право на гідне існування та можливість утримувати себе. Вважає, що позивач не надала доказів того, що вона бере участь у витратах на доньку, яку частину витрат вона покриває самостійно та не доведено, що неможливість дитини частково забезпечувати свої побутові потреби самостійно, оскільки згідно з законодавством Словацької Республіки, студенти денної форми навчання мають право на обмежену кількість годин підробітку. При ухваленні рішення просив врахувати, що ним було залишено у користування доньок та надалі з правом набуття у власність кожній з доньок нерухоме майно, а саме квартиру.

Позивач ОСОБА_1 подала заяву, в якій просила проводити розгляд справи у її відсутність, позовні вимоги підтримує в повному обсязі.

Відповідач ОСОБА_2 подав заяву, в якій просив розгляд справи проводити без його участі. При ухваленні рішення просив врахувати поданий відзив.

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору ОСОБА_3 подала заяву, в якій просила проводити розгляд справи без її участі, позовні вимоги підтримує в повному обсязі.

У зв`язку з неявкою в судове засідання сторін по справі, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося, відповідно до ч.2 ст. 247 ЦПК України.

За наведених вище обставин, суд дійшов висновку про розгляд справи за відсутності сторін на підставі наявних у суду матеріалів.

Дослідивши матеріали справи, з`ясувавши підстави та предмет позову, характер спірних правовідносин, прав та інтересів, за захистом яких звернувся позивач, виходячи з положень ст.12 та ст. 13 ЦПК України, за якими цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін, які мають рівні права щодо подання доказів та доведення перед судом їх переконливості, при цьому, суд розглядає цивільні справи в межах заявлених вимог та на підставі доказів поданих учасниками справи, суд вважає, що вимоги позивача обґрунтовані, ґрунтуються на вимогах закону, що регулює сімейні правовідносини, разом з тим є такими, що підлягають частковому задоволенню, виходячи з наступного.

Судом встановлено, що позивач ОСОБА_3 народилася ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується копією свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 виданого Смолінською селищною радою Маловисківського району Кіровоградської області, про що складено відповідний актовий запис № 59 від 24.10.2007 року.

Батьками дитини ОСОБА_3 в свідоцтві про народження зазначені: в графі батько " ОСОБА_2 " та в графі мати " ОСОБА_1 " (а.с.8).

Відповідно до копії паспорта громадянина України № НОМЕР_2 ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 досягнула повноліття (а.с.9).

Рішенням Маловисківського районного суду Кіровоградської обалсті від 19.02.2024 року розірвано шлюб між ОСОБА_2 та ОСОБА_5 , зареєстрований 02.06.2007 Смолінською селищною радою Маловисківського району Кіровоградської області, актовий запис №18 (а.с.6-7).

Згідно з відомостями Смолінської селищної ради за №575 від 14.10.2025 року, зареєстроване місце проживання ОСОБА_1 , ОСОБА_4 , ОСОБА_3 , значиться за адресою: АДРЕСА_1 (а.с.11).

Відповідно до акту встановлення факту проживання виданого 03.11.2025 року Смолінською селищною радою Новоукраїнського району Кіровоградської області, ОСОБА_3 на постійній основі проживає за адресою: АДРЕСА_1 . В даний час знаходиться на навчанні за кордоном і приїжджає додому на вихідні та канікули (а.с.22).

Відповідно до нотаріально завіреного перекладу довідки від 04.09.2025 року, ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , відповідно до закону 131/2002 Збірника законів про вищі навчальні заклади та про внесення змін і доповнень до деяких законів зі змінами, у 2025/2026 навчальному році є студенткою 1-го курсу в Університеті ім. Костянтина Філософа в Нітрі, за навчальною програмою «Центральноєвропейські дослідження» - денної форми навчання, бакалаврського 1-го ступеня, зі стандартною тривалістю навчання 3 роки (а.с.13).

Згідно з довідкою по справі №392/2123/25 про наявність у Маловисківському районному суді Кіровоградської області інших справ зі спору між тими самими сторонами в суді, наявна справа №392/607/20.

Судом встановлено, та із Автоматизованої системи документообігу суду (КП Д3) перевірено вказані відомості та встановлено, що є рішенням Маловисківського районного суду Кіровоградської області від 09.09.2020 року у справі 392/607/20, задоволено позов ОСОБА_1 та стягнуто аліменти із ОСОБА_2 на її користь на утримання доньки ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , в розмірі 1/4 частки всіх видів доходів (заробітку), але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку та не більше десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку, щомісячно, до досягнення дитиною повноліття.

Згідно копії пенсійного посвідчення № НОМЕР_3 від 27.04.2022 року – ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , є інвалідом 3 групи (трудове каліцтво).

Крім того, судом досліджено копію договору про поділ спільного майна подружжя ОСОБА_2 та ОСОБА_1 .

Вирішуючи даний позов суд застосовує такі норми права.

Згідно з частиною першою статті 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Відповідно до частини першої статті 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Згідно із статтею 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Згідно з частиною другою статті 27 Конвенції Організації Об`єднаних Націй про права дитини від 20 листопада 1989 року батьки або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.

Відповідно до статті 180 СК України батьки зобов`язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття, а у випадках, передбачених статями 198, 199 цього Кодексу, - і своїх повнолітніх дочку, сина.

Згідно зі статтею 198 СК України батьки зобов`язані утримувати своїх повнолітніх непрацездатних дочку, сина, які потребують матеріальної допомоги, якщо вони можуть таку матеріальну допомогу надавати.

Правовідносини щодо утримання батьками повнолітніх дочки, сина регулюються главою 16 СК України, яка зокрема передбачає обов`язок батьків утримувати повнолітніх дочку, сина, які продовжують навчання і у зв`язку з цим потребують матеріальної допомоги.

При визначенні розміру аліментів мають бути враховані вартість навчання, вартість підручників, проїзду до навчального закладу, проживання за місцем його знаходження.

Відповідно до статті 199 СК України якщо повнолітні дочка, син продовжують навчання і у зв`язку з цим потребують матеріальної допомоги, батьки зобов`язані утримувати їх до досягнення двадцяти трьох років за умови, що вони можуть надавати матеріальну допомогу. Право на утримання припиняється у разі припинення навчання.

Згідно зі статтею 200 СК України суд визначає розмір аліментів на повнолітніх дочку, сина у твердій грошовій сумі і (або) у частці від заробітку (доходу) платника аліментів з урахуванням обставин, зазначених у статті 182 цього Кодексу.

При визначенні розміру аліментів з одного з батьків суд бере до уваги можливість надання утримання другим з батьків, своїми дружиною, чоловіком та повнолітніми дочкою, сином.

Відповідно до частини першої статті 182 СК України при визначенні розміру аліментів суд враховує: 1) стан здоров`я та матеріальне становище дитини; 2) стан здоров`я та матеріальне становище платника аліментів; 3) наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; 3-1) наявність на праві власності, володіння та/або користування у платника аліментів майна та майнових прав, у тому числі рухомого та нерухомого майна, грошових коштів, виключних прав на результати інтелектуальної діяльності, корпоративних прав; 3-2) доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; 4) інші обставини, що мають істотне значення.

Стаття 201 СК України передбачає, що до правовідносин між батьками і дочкою, сином щодо надання їм утримання застосовуються норми статті 191 цього Кодексу, в якій зазначено, що аліменти присуджуються від дня пред`явлення позову.

Аналіз наведених правил дає підстави для висновку, що обов`язок батьків утримувати повнолітніх дочку, сина, які продовжують навчатися після досягнення повноліття (незалежно від форми навчання), виникає за обов`язкової сукупності таких юридичних фактів: 1) досягнення дочкою, сином віку, який перевищує 18, але є меншим 23 років; 2) продовження ними навчання; 3) існування потреби у зв`язку з цим у матеріальній допомозі; 4) наявність у батьків можливості надавати таку допомогу (батьки самі мають бути працездатними та мати такий заробіток, який дозволив би їм утримувати себе та свою повнолітню дитину).

Указане відповідає правовим висновкам Верховного Суду, викладеним у постановах: від 06 серпня 2018 року у справі № 748/2340/17 (провадження № 61-12495св18), від 22 листопада 2018 року у справі № 592/2798/16-ц (провадження № 61-19463св18), від 05 червня 2019 року у справі № 754/866/18 (провадження № 61-7125св18, від 29.01.2018 р., у справі № 622/373/16-ц, в постанові Верховного Суду України від 24 лютого 2016 року у справі № 6-1296цс15.

Крім того, у постанові від 16 лютого 2022 року у справі № 381/2423/20 (провадження № 61-17937св21) Верховний Суд виснував, що стягнення аліментів на дитину, яка продовжує навчання, є одним із способів захисту інтересів дитини, забезпечення одержання нею коштів, потрібних для її життєдіяльності, оскільки на період навчання вона не має самостійного заробітку та потребує матеріальної допомоги з боку батьків, які зобов`язані утримувати своїх повнолітніх дітей, які продовжують навчатися, до досягнення ними двадцяти трьох років. На відміну від правовідносин щодо участі батьків у додаткових витратах на дитину (стаття 185 СК України), правовідносини щодо обов`язку батьків утримувати повнолітніх дочку, сина на період навчання регулюються главою 16 СК України, яка зокрема, передбачає обов`язок батьків утримувати повнолітніх дочку, сина, які продовжують навчання і у зв`язку з цим потребують матеріальної допомоги, у спосіб сплати аліментів.

Верховний Суд у постанові від 17 квітня 2019 року у справі № 644/3610/16 (провадження № 61-12782св18) дійшов висновку про те, що Сімейним Кодексом України передбачено принцип рівності прав та обов`язків батьків, брати участь у матеріальних витратах зобов`язані обоє з батьків, незалежно від того, з ким із них проживає дитина. При визначенні розміру аліментів з одного з батьків суд бере до уваги можливість надання утримання другим із батьків, своїми дружиною, чоловіком та повнолітніми дочкою, сином. Також при визначенні розміру аліментів мають бути враховані вартість навчання, вартість підручників, проїзду до навчального закладу, проживання за місцем його знаходження.

Звертаючись до суду з позовом, позивач ОСОБА_1 посилається на те, що у зв`язку із навчанням донька потребує матеріальної допомоги відповідача, оскільки донька навчається на денній формі навчання та не має змоги влаштуватись на роботу, щоб самостійно отримувати заробіток та їй необхідні кошти на проїзд до місця навчання, на проживання, одяг, харчування, підручники.

Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили.

Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів) (ч.1-3 ст. 89 ЦПК України).

Процесуальне законодавство передбачає, що обставини цивільних справ з`ясовуються судом на засадах змагальності, в межах заявлених вимог і на підставі наданих сторонами доказів. Щодо обов`язку доказування і подання доказів, то кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень.

При встановленні потреби в утриманні повнолітньої дитини суд повинен враховувати всі джерела, що утворюють її дохід, обов`язок обох батьків з надання відповідної матеріальної допомоги та спроможність останніх її надавати.

При цьому, подаючи до суду позовну заяву, особа має довести наявність вищевказаних фактів, які надають право стягувати аліменти на повнолітню дочку, сина, що продовжують навчання.

Суд встановив, що донька сторін ОСОБА_3 досягла повноліття та навчається в Університеті ім. Костянтина Філосова в Нітрі, є студенткою першого курсу за навчальною програмою «Центральноєвропейські дослідження» - денної форми навчання, зі стандартною тривалістю навчання 3 роки, що відповідачем не заперечувалося.

Щодо обґрунтування та доведеності позивачем потреби у зв`язку з навчанням матеріальної допомоги, суд виходить з такого.

Позивач вказує, що донька потребує матеріальної допомоги для забезпечення соціально побутових потреб та потреб пов`язаних із навчанням (витрат на проїзд до місця навчання, проживання, одяг, харчування підручники, тощо). А відтак, суд приходить до переконання, що факт потреби ОСОБА_3 у матеріальній допомозі є безумовним.

При цьому, суд враховує, що позивач не надала належних та допустимих доказів витрат, які безпосередньо вона несе самостійно, тобто, які витрати покриває мати, а закон передбачає рівність участі батьків, у зв`язку з продовженням навчання (придбання навчального матеріалу, проїзду, проживання тощо), як і не надала суду доказів, щодо обсягу витрат, хоча б орієнтовний, завдяки якому суд зміг перевірити який розмір аліментів покривав би частину необхідних витрат, з врахуванням участі матері дитини.

Окрім того, позивач не довела суду належними та допустимими доказами, що відповідач має можливість сплачувати аліменти на утримання повнолітньої доньки у розмірі 1/4 частини усіх видів його заробітку (доходу) та такий розмір аліментів не становитиме надмірний тягар для відповідача, що у свою чергу є однією з гарантій реальності виконання судового рішення.

В свою чергу, відповідач ОСОБА_2 надав суду докази, що він є інвалідом ІІІ групи, що свідчить про наявність проблем зі здоров`ям, та сплачує аліменти на користь ОСОБА_1 на утримання доньки ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , в розмірі 1/4 частки всіх видів доходів (заробітку), але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку та не більше десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку, щомісячно, до досягнення дитиною повноліття (справа №392/607/20).

Щодо доводів відповідача ОСОБА_2 про те, що після розірвання шлюбу, для матеріального забезпечення дітей ним було залишено у їх користування та в послідуюче набуття у власність кожній з доньок нерухоме майно, квартири, суд не бере до уваги, оскільки відповідач надає договір про поділ спільного майна подружжя укладеного між ним ОСОБА_2 та ОСОБА_1 , а не договір передбачений ст.190 СК України про припинення права на аліменти для дитини у зв`язку з передачею права власності на нерухоме майно

Враховуючи вищевикладене, зазначені вимоги сімейного законодавства, при визначенні розміру аліментів на утримання повнолітньої дитини, яка продовжує навчання, суд враховує інтереси повнолітньої доньки, для благополуччя та повноцінного розвитку якої необхідним є її забезпечення коштами для розвитку, беручи до уваги, принцип рівності прав та обов`язків батьків брати участь у матеріальній допомозі та які зобов`язанні утримувати свою повнолітню дитину, яка продовжує навчання до досягнення нею двадцяти трьох років, беручи до уваги, що відповідач сплачує аліменти утримання неповнолітньої доньки ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 (аліменти) в розмірі 1/4 частки всіх видів доходів (заробітку), є інвалідом ІІІ-групи, суд доходить висновку, що з урахуванням вимог розумності та справедливості, обґрунтованим буде стягнення з відповідача на користь позивача ОСОБА_1 аліментів у розмірі 1/8 частки з усіх видів заробітку (доходу), щомісяця, починаючи стягнення з 20.10.2025 року, і до закінчення ОСОБА_3 навчання в Університеті ім. Костянтина Філосова в Нітрі, але не більше ніж до двадцяти трьох років, що відповідатиме за змістом висновкам викладених в постановах Верховного Суду від 06 жовтня 2021 року у справі № 310/1881/20 (провадження № 61-11448св21), від 27 лютого 2019 року у справі № 760/17457/16-ц (провадження № 61-34814св18) та від 04 грудня 2019 року у справі № 212/6120/18 (провадження № 61-16034св19).

Частиною 1 ст. 191 СК України, передбачено, аліменти на дитину присуджуються за рішенням суду від дня пред`явлення позову, а в разі подання заяви про видачу судового наказу - із дня подання такої заяви.

Право на утримання аліментів невід`ємно, пов`язане з навчанням, тому закінчення навчання припиняє право на утримання аліментів.

Згідно з п.1 ч. 1 ст. 430 ЦПК України рішення суду в частині стягнення аліментів підлягає негайному виконанню в частині суми платежу за один місяць.

Крім того, у відповідності до ст. 141 ЦПК України з відповідача підлягає стягненню на користь держави судовий збір в розмірі 1211,60 грн.

Керуючись ст.ст.180, 182, 191, 199, 200, СК України, ст.ст.12, 81, 141, 263-265 ЦПК України, суд, -

У Х В А Л И В:

Позов ОСОБА_1 - задовольнити частково.

Стягнути із ОСОБА_2 аліменти на користь ОСОБА_1 на утримання повнолітньої дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , яка продовжує навчання, в розмірі 1/8 частини всіх видів його заробітку (доходу) щомісячно, починаючи з 20.10.2025 року і до закінчення ОСОБА_3 навчання в Університеті ім. Костянтина Філосова в Нітрі, але не більше ніж до досягнення нею двадцяти трьох років.

Стягнути із ОСОБА_2 на користь держави судовий збір в розмірі 1211,60 грн.

Допустити негайне виконання рішення суду в частині стягнення аліментів у межах суми платежу за один місяць.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити рішення суду в апеляційному порядку повністю або частково.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Кропивницького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) судове рішення або якщо розгляд справи (вирішення питання) здійснювався без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Учасники справи:

- позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , РНОКПП НОМЕР_4 , зареєстроване місце проживання за адресою: АДРЕСА_1 ;

- відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , РНОКПП НОМЕР_3 , зареєстрований адресою: АДРЕСА_2 ;

- третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_5 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 .

Суддя Альона Володимирівна Бадердінова