Постанова від 09 березня 2026 р. у справі №369/22068/25 — Києво-Святошинський районний суд Київської області

Справа № 369/22068/25

Провадження № 3/369/2566/26

П О С Т А Н О В А

Іменем України

10.03.2026 року м. Київ

Суддя Києво-Святошинського районного суду Київської області Куценко М.О., розглянувши матеріали справи за протоколом про адміністративне правопорушення відносно:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , громадянина України, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,

за ч. 1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення,

Права, передбачені ст. 268 КУпАП особі у судовому засіданні роз`яснені.

ВСТАНОВИВ:

01.11.2025 о 09:55 год. по вул. Шевченка поблизу будинку 136 в с. Юрівка, Фастівського р-ну, Київської обл., водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом Kia державний номерний знак НОМЕР_2 , з ознаками алкогольного сп`яніння а саме: запах алкоголю з ротової порожнини, тремтіння пальців рук, різка зміна забарвлення шкірного покриву обличчя. Від проходження медичного огляду на визначення стану сп`яніння у встановленому законодавством порядку відмовився, чим порушив вимоги п. 2.5 ПДР України.

Своїми діями ОСОБА_1 , скоїв адміністративне правопорушення передбачене, ч. 1 ст. 130 КУпАП– відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

ОСОБА_1 в судове засідання з`явився, вину у вчиненні адміністративного правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП не визнав, пояснив що 01.11.2025 їхали разом з напарником ОСОБА_2 на автомобілі Kia державний номерний знак НОМЕР_2 в с. Музичі виконувати роботу по монтажу, серед траси в автомобілі закінчилось пальне та вони зупинились на узбіччі, ОСОБА_2 взяв ємність та пішов до АЗС, а ОСОБА_1 залишився біля транспортного засобу та чекав на нього. Репетій в момент руху був за кермом (водієм) зазначеного транспортного засобу. В цей час до нього під`їхали працівники поліції попросили документи та оглянули багажник. Після чого запитали ОСОБА_1 чи вживав він алкогольні напої, оскільки у останнього було почервоніле обличчя. ОСОБА_1 відповів, що не вживав, проте поліцейські попросили дихнути, він подихав. Вважає, що працівники поліції до нього безпідставно чіплялися, так як дихнувши три рази в бік поліцейського йому запропонували пройти огляд на стан алкогольного сп`яніння на місці або в медичному закладі, на що ОСОБА_3 відмовився, пояснюючи свою відмову тим, що вбачав неправомірні дії з боку поліцейських. Додав, що працівники поліції вимкнули на деякий час відеокамеру та увімкнули її знову, щоб зафіксувати відмову від проходження огляду на стан сп`яніння. Самого факту керування транспортним засобом не заперечує, однак зазначає що працівники поліції до нього під`їхали не в момент руху, а коли він вже зупинився з причин закінчення пального в авто.

Захисник - адвокат Діхтієвський Андрій Петрович просив закрити провадження у справі у зв`язку з відсутнстю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення. Вважає, що адміністративні матеріали відносно його підзахисного за ч. 1 ст. 130 КУпАП складені з порушенням норм законодавства та не містять належних доказів. Свої обґрунтування виклав у письмовому клопотанні, яке в судовому засіданні підтримав. Крім того, вказав на відсутність безперервного відеозапису та вбачає, що при вимкненні нагрудних камер працівники поліції проводили бесіду з його підзахисним, після якої камери знову увімкнули і ОСОБА_1 був змушений відмовитись від проходження освідування, саме через дії поліцейських, які залишились поза відеозйомкою. Також захисник звертає увагу суду, що працівниками поліції не було роз`яснено ОСОБА_1 його права та обов`язки, враховуючи юридичну необізнаність свого підзахисного він не міг знати про наслідки відмови від проходження огляду на стан сп`яніння. Додав, що після складання адміністративних матеріалів ОСОБА_1 зателефонував йому, отримав консультацію та після поради адвоката протягом двох годин самостійно звернувся до закладу охорони здоров`я з метою виявлення стану алкогольного сп`яніння, про що долучив довідку, за висновком якої ОСОБА_1 не перебував в стані алкогольного сп`яніння.

Вислухавши пояснення, дослідивши, вивчивши та проаналізувавши наявні в матеріалах справи докази, суд приходить до наступних висновків.

Відповідно до ст. 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

Згідно зі ст. 7 КУпАП провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.

Згідно ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, вина (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Відповідно до ст. 280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Пунктом 2.5 ПДР України передбачено, що водій повинен на вимогу працівника поліції пройти в установленому порядку медичний огляд для визначення стану алкогольного сп`яніння, впливу наркотичних чи токсичних речовин.

Так, порядок проходження огляду осіб з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції закріплено у ст. 266 КУпАП, Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої Наказом МВС України, Міністерства охорони здоров`я України 09.11.2015 N 1452/735 (далі - Інструкція).

Відповідно до ч. 2 розділу І Інструкції, огляду на стан сп`яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп`яніння згідно з ознаками такого стану.

Із аналізу наведених норм законодавства слід зробити висновок, що відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан сп`яніння є окремим (самостійним) складом адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 130 КУпАП.

Не дивлячись на невизнання вини у скоєнні інкримінованого адміністративного правопорушення, винуватість ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, підтверджується наступними доказами:

- даними протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №500072 від 01.11.2025 року (а.с.1);

- актом огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів (а.с.2);

- направленням на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції від 01.11.2025 року (а.с.3);

- розпискою (а.с.4);

- диском з відеозаписом обставин долученим до протоколу (а.с.5).

Так відповідно до переглянутого відеозапису, який містить файл тривалістю 4хв. 22сек, вбачається, що працівники поліції зупинились біля автомобіля Kia, який стояв на узбіччі та звернулись до ОСОБА_1 з питанням «Куди рухаєтесь?», на що останній відповідає: « В Музичі», після чого поліцейський пропонує ОСОБА_1 пройти огляд на стан алкогольного сп`яніння у встановленому законом порядку, у зв`язку з виявленими ознаками такого, на що останній відмовляється. Працівник поліції вдруге пропонує пройти огляд на стан сп`яніння на місці або в медичному закладі, на що ОСОБА_1 знову відмовляється. Працівник поліції повідомив про те, що відносно нього буде складено протокол за ч. 1 ст. 130 КУпАП за відмову від проходження огляду на стан сп`яніння, про що ОСОБА_1 не заперечував. При цьому поліцейський ставить запитання «Чи зрозуміло», ОСОБА_1 відповідає «Так».

Зі змісту протоколу про адміністративне правопорушення вбачається, що він був складений не за перебування у стані алкогольного сп`яніння, а саме за відмову від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння у встановленому законодавством порядку, що є окремим складом адміністративного правопорушення передбаченого диспозицією ч. 1 ст. 130 КУпАП.

У відповідності до запису відмова ОСОБА_1 має добровільний характер.

При цьому суд зазначає, що відмова від проходження огляду на стан сп`яніння має чітко визначені правові наслідки, передбачені статтею 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення. Незнання закону не звільняє від юридичної відповідальності – це універсальний правовий принцип, який означає, що особа, яка порушила закон, не може уникнути покарання, посилаючись на своє незнання законодавства. Цей принцип закріплений у статті 68 Конституції України, яка зобов`язує кожного додержуватися законів, а незнання їх не звільняє від відповідальності.

На наявному в матеріалах справи відеозаписі, міститься файл тривалістю лише 4хв 22сек, проте наданий фрагмент відеозапису містить об`єктивно зафіксовані обставини адміністративного правопорушення у об`ємі, достатньому для вирішення питання про наявність складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст.130 КУпАП, та винуватості ОСОБА_1 у його вчиненні. Так, з матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_1 , перед спілкуванням з працівниками поліції, керував транспортним засобом. Зазначений факт підтверджується також ОСОБА_1 в судовому засіданні. Водієві запропоновано пройти огляд на стан алкогольного сп`яніння на місці де він зупинився на своєму транспортному засобу за обставин встановлених вище або у закладі охорони здоров`я на що останній відмовився. Відмова водія від проходження такого огляду утворює склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Факт керування автомобілем Kia д.н.з. НОМЕР_2 ОСОБА_1 не заперечується.

Дослідивши відеозапис, судом встановлено, що в дату, час та місце, зазначені в протоколі, ОСОБА_1 чітко відмовляється від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння, а тому суд приходить до висновку про те, що наданий відеозапис є належним та допустимим доказом вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП.

Суд критично оцінює пояснення захисника ОСОБА_1 – адвоката Діхтієвського А.П., щодо юридичної необізнаності підзахисного оскільки не знання того, що відмова від проходження огляду на стан сп`яніння тягне адміністративну відповідальність за ст. 130 КУпАП, не звільняють ОСОБА_1 від такої відповідальності, так як він як водій має знати свої обов`язки в тому числі і обов`язок пройти огляд на стан сп`яніння, а також має знати, яка відповідальність передбачена за не виконання того чи іншого обов`язку.

Судом не може бути оцінено надану довідку, як належний доказ невинуватості ОСОБА_1 у скоєнні інкримінованого правопорушення, оскільки даний документ складено поза межами процедури огляду на стан сп`яніння, яка визначена нормами КУпАП та Інструкцією. Крім того, відносно останнього складено протокол саме за відмову від проходження огляду на стан сп`яніння у встановленому законом порядку, а не за керування транспортним засобом в стані сп`яніння.

Крім того, доводи та обґрунтування наведені в поясненнях захисника Діхтієвського А.П. не спростовують обставин зазначених в протоколі про адміністративне правопорушення, які підтверджуються дослідженими в судовому засіданні доказами та не можуть бути підставою для закриття провадження у справі та звільнення ОСОБА_1 від відповідальності за скоєне адміністративне правопорушення передбачене ч.1 ст. 130 КУпАП.

Оцінивши докази в їх сукупності, приходжу до переконання, що ОСОБА_1 скоїв правопорушення, що передбачене диспозицією ч. 1 ст. 130 КУпАП України, оскільки вищезазначені факти його вини є переконливими, достатніми, в повному обсязі відповідають фактичним обставинам справи та знайшли своє підтвердження в доказах, які містяться в матеріалах справи.

Підстав для застосування строків накладення адміністративного стягнення визначених ч. 2 ст. 38 КУпАП та закриття провадження у справі визначених ст. 247 КУпАП судом не встановлено.

Таким чином, оцінюючи у сукупності викладені докази приходжу до висновку про доведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Враховуючи характер вчиненого правопорушення, особу винного, ступінь вини, майновий стан, обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, вважаю за необхідне застосувати до ОСОБА_1 адміністративне стягнення, передбачене санкцією ч.1 ст. 130 КУпАП, у виді штрафу з позбавленням права керування транспортними засобами.

Крім того, згідно зі ст. 40-1 КУпАП судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення.

Керуючись ст.ст. 40-1, 130, 245, 251, 280, 283, 284 Кодексу України про адміністративні правопорушення, суддя -

ПОСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , громадянина України, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , визнати винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, притягнути до адміністративної відповідальності та призначити стягнення у вигляді штрафу у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 17000 (сімнадцять тисяч) гривень з позбавленням права керування транспортними засобами строком на один рік .

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на користь держави судовий збір у розмірі 665,60 грн.

Постанова може бути оскаржена до Київського апеляційного суду через Києво-Святошинський районний суд Київської області протягом десяти днів з дня винесення постанови.

Строк пред`явлення до виконання три місяці з дня винесення постанови.

Штраф має бути сплачений порушником не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження постанови не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.

Штраф вноситься порушником в установу банку України, документ, що підтверджує його сплату, або його копія не пізніше трьох робочих днів після закінчення строку, вказаного вище, надсилається порушником до Києво-Святошинського районного суду Київської області.

У разі примусового виконання постанови з правопорушника стягується подвійний розмір штрафу у сумі 34000 (тридцять чотири тисячі) грн.

Суддя Михайло КУЦЕНКО