Постанова від 11 березня 2026 р. у справі №363/722/26 — Вишгородський районний суд Київської області

"12" березня 2026 р. Справа № 363/722/26

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 березня 2026 року м. Вишгород

Суддя Вишгородського районного суду Київської області Дьоміна О.П., розглянувши матеріали справи про адміністративне правопорушення, які надійшли з Вишгородського РУП ГУНП в Київській області про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянка України, проживає за адресою: АДРЕСА_1 , за ч. 4 ст. 130 КУпАП,-

ВСТАНОВИВ:

До суду надійшов адміністративний матеріал відносно ОСОБА_1 за ч. 4 ст. 130 КУпАП.

Так, зі змісту протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 за №559745 від 05.01.2026 року вбачається, що 05.01.2026 року о 19 год. 25 хв. водій ОСОБА_1 , керуючи автомобілем марки Ford Fiesta, д/н НОМЕР_1 , скоїла дорожньо-транспортну пригоду, після чого, до проведення огляду на стан сп`яніння в медичному закладі, вжила алкоголь, чим порушила п. 2.10(є) ПДР України та вчинила адміністративне правопорушення передбачене ч. 4 ст. 130 КУпАП України.

В судовому засіданні ОСОБА_1 з обставинами, викладеними в протоколі погодилася частково, посилалася на те, що вжила алкоголь ще до дорожньо-транспортних пригод, вона розгубилася, злякалася і тому повідомила працівникам поліції про те, що нібито вживала алкоголь вже після ДТП. Просила визнати її винною за ч. 1 ст. 130 КУпАП. Будь-яких клопотань суду не заявила.

Вислухавши ОСОБА_1 та дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступного:

Відповідно до ст. 1 КУпАП України, завданням КУпАП є охорона прав і свобод громадян, власності, конституційного ладу України, прав і законних інтересів підприємств, установ і організацій, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції, законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов`язків, відповідальності перед суспільством.

Статтею 7 КУпАП передбачено, що провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом.

Згідно зі ст. 245 КУпАП, завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

Відповідно до вимог ст. 9 КУпАП, адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Стаття 14 ЗУ «Про дорожній рух» зобов`язує учасників дорожнього руху знати і неухильно дотримувати вимог цього Закону, ПДР України та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху.

Відповідно до ст. 23 ЗУ «Про Національну поліцію» - поліція відповідно до покладених на неї завдань виявляє причини та умови, що сприяють вчиненню кримінальних та адміністративних правопорушень, вживає у межах своєї компетенції заходів для їх усунення; вживає заходів з метою виявлення кримінальних, адміністративних правопорушень; припиняє виявлені кримінальні та адміністративні правопорушення. До основних повноважень поліції входить регулювання дорожнього руху та здійснення контролю за дотриманням Правил дорожнього руху його учасниками та за правомірністю експлуатації транспортних засобів на вулично-дорожній мережі. У випадках, визначених законом, поліція здійснює провадження у справах про адміністративні правопорушення, приймає рішення про застосування адміністративних стягнень та забезпечує їх виконання.

Пунктом 1.3 ПДР України, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 року за №1306 зазначено, що учасники дорожнього руху зобов`язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил.

Так, відповідно до вимог п. 2.10 «є» ПДР України – у разі причетності до ДТП водій повинендо проведення медичного огляду не вживати без призначення медичного працівника алкоголю, наркотиків, а також лікарських препаратів, виготовлених на їх основі (крім тих, які входять до офіційно затвердженого складу аптечки).

Відповідальність за порушення зазначеної вимоги ПДР України передбачена ч. 4 ст. 130 КУпАП.

Так, зі змісту ч. 4 ст. 130 КУпАП слідує, що вживання особою, яка керувала транспортним засобом, після дорожньо-транспортної пригоди за її участю алкоголю, наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів, а також лікарських препаратів, виготовлених на їх основі (крім тих, що входять до офіційно затвердженого складу аптечки або призначені медичним працівником), або після того, як транспортний засіб був зупинений на вимогу поліцейського, до проведення уповноваженою особою медичного огляду з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, чи до прийняття рішення про звільнення від проведення такого огляду, що тягне за собою накладення штрафу на водіїв у розмірі двох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або адміністративний арешт на строк п`ятнадцять діб, з позбавленням права керування транспортними засобами на строк три роки і на інших осіб - накладення штрафу у розмірі двох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або адміністративний арешт на строк п`ятнадцять діб.

Відповідно до положень п. 2 розділу І Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої Наказом Міністерства внутрішніх справ України Міністерства охорони здоров`я України за №1452/735 від 09.11.2015 року, огляду на стан сп`яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп`яніння згідно з ознаками такого стану.

Ознаками алкогольного сп`яніння, згідно з п. 3 розділу І Інструкції, є: запах алкоголю з порожнини рота; порушення координації рухів; порушення мови; виражене тремтіння пальців рук; різка зміна забарвлення шкіряного покриву обличчя; поведінка, що не відповідає обстановці. Огляд на стан сп`яніння проводиться поліцейськими на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів, дозволених до застосування МОЗ та Держспоживстандартом або лікарем закладу охорони здоров`я (п. 6 розділу І Інструкції). У розумінні вимог п. 7 розділу І Інструкції, огляд у закладі охорони здоров`я проводиться лише у разі відмови водія транспортного засобу від проходження огляду на стан сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу або його незгоди з результатами огляду, проведеного поліцейськими.

Згідно з ч. 2 ст. 266 КУпАП, огляд особи, яка керувала транспортним засобом на стан алкогольного проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов`язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення.

Згідно з ч. 4 ст. 266 КУпАП, огляд осіб на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, здійснюється в закладах охорони здоров`я не пізніше двох годин з моменту встановлення підстав для його здійснення. Огляд у закладі охорони здоров`я та складення висновку за результатами огляду проводиться в присутності поліцейського. Кожний випадок огляду осіб на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, у закладі охорони здоров`я реєструється в порядку, визначеному спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади в галузі охорони здоров`я.

Суд звертає увагу на те, що згідно зі ст. 245 КУпАП, завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

При цьому відповідно до ст. 280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Також ст. 62 Конституції України зазначає, що вина особи, яка притягається до відповідальності, має бути доведена належним чином, а не ґрунтуватися на припущеннях.

Так, відповідно до ст. 251 КУпАП - доказами по справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються зокрема: протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами та інше.

Відповідно до ч. 1 ст. 256 КУпАП у протоколі про адміністративне правопорушення зазначаються: дата і місце його складення, посада, прізвище, ім`я, по батькові особи, яка склала протокол; відомості про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності (у разі її виявлення); місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення; нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення; прізвища, адреси свідків і потерпілих, прізвище викривача (за його письмовою згодою), якщо вони є; пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності; інші відомості, необхідні для вирішення справи. Якщо правопорушенням заподіяно матеріальну шкоду, про це також зазначається в протоколі.

Таким чином, зі змісту зазначених норм закону вбачається, що особа уповноважена на складання протоколу про адміністративне правопорушення, встановивши наявність усіх складових складу адміністративного правопорушення, зобов`язана скласти протокол, в якому в обов`язковому порядку має бути зазначені суть адміністративного правопорушення, тобто, дії особи, які відповідають диспозиції відповідної статті КУпАП та утворюють об`єктивну сторону складу правопорушення.

Так, зі змісту протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 за №559745 від 05.01.2026 року вбачається, що 05.01.2026 року о 19 год. 25 хв. водій ОСОБА_1 , керуючи автомобілем марки Ford Fiesta, д/н НОМЕР_1 , скоїла дорожньо-транспортну пригоду, після чого, до проведення огляду на стан сп`яніння в медичному закладі, вжила алкоголь, чим порушила п. 2.10(є) ПДР України.

Зазначеним протоколом про адміністративне правопорушення зафіксовано обставини вчинення правопорушення ОСОБА_1 , в ньому відображені необхідні й передбачені ст. 256 КУпАП відомості. Так, протокол оформлений компетентною уповноваженою особою в межах повноважень, наданих особі, яка його склала, в протоколі викладено місце, час вчинення і суть правопорушення, нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення.

Зміст зазначеного протоколу про адміністративне правопорушення, складеного відносно ОСОБА_1 за ч. 4 ст. 130 КУпАП вказує на факт роз`яснення її процесуальних прав, передбачених ст. 63 Конституції України та ст. 268 КУпАП, про що зроблена відмітка у протоколі.

Вказаний протокол підписано особою, яка його склала, та особою, яка притягається до адміністративної відповідальності — ОСОБА_1 . У відповідній графі протоколу ОСОБА_1 власноруч написала: «Поверталася додому», будь-яких інших заперечень, в тому числі і щодо того, що вжила алкоголь до вчинення ДТП, не зазначила. Таким чином, суд звертає увагу на те, що у вказаному протоколі про адміністративне правопорушення ОСОБА_1 не висловила заперечення щодо вживання нею алкоголю після вчинення дорожньо-транспортних пригод.

На підставі викладеного, суд доходить висновку, що вказаний протокол про адміністративне правопорушення відповідає вимогам, установленим ст. 256 КУпАП та Інструкції за №1376.

Відповідно до приписів ст. ст. 254, 255, 256 КУпАП - протокол про адміністративне правопорушення це офіційний документ, що засвідчує факти неправомірних дій і розцінюється, як основне джерело доказів.

В своїх судових рішеннях Європейський Суд з прав людини неодноразово вказував на те, що формулювання обвинувачення є важливою умовою справедливого та об`єктивного судового розгляду. Суд вважає, що зі змісту протоколу про адміністративне правопорушення вбачається, що ОСОБА_1 була належним чином повідомлена про зміст висунутого їй обвинувачення.

Крім того, факт вживання ОСОБА_1 , яка керувала транспортним засобом, після дорожньо-транспортної пригоди за її участю алкоголю, підтверджується доданими до протоколу та дослідженими судом письмовими доказами, а саме:

- направленням на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану сп`яніння від 05.01.2026 року;

- висновком щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції від 05.01.2026 року;

- схемами місця ДТП від 05.01.2026 року;

- поясненнями ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та ОСОБА_4 .

Згідно постанови Вишгородського районного суду Київської області від 04.02.2026 року, що набрала законної сили 17.02.2026 року, ОСОБА_1 визнано винною у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ст.ст. 124 та 122-4 КУпАП, обставини мали місце 05.01.2026 року.

Зі змісту ч. 1 ст. 251 КУпАП слідує, що доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються зокрема показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото - і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото - і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Також згідно з приписами п. 1 ч. 1 ст. 40 ЗУ "Про Національну поліцію" - поліція для забезпечення публічної безпеки і порядку може закріплювати на форменому одязі, службових транспортних засобах, монтувати/розміщувати по зовнішньому периметру доріг і будівель автоматичну фото- і відеотехніку, а також використовувати інформацію, отриману із автоматичної фото- і відеотехніки, що знаходиться в чужому володінні, з метою виявлення та фіксування правопорушення.

Факт вживання ОСОБА_1 , що керувала транспортним засобом, після дорожньо-транспортних пригод за її участю алкоголю 05.01.2026 року підтверджується також і матеріалами відеозапису, долученого до вказаного вище протоколу, з яких вбачається, що поліцейський після фіксації ДТП, проходження ОСОБА_1 огляду на стан сп`яніння в медичному закладі та складання відповідних протоколів за ст .ст. 124, 122-4, 130 ч. 4 КУпАП, повідомив ОСОБА_1 про складання щодо неї протоколу саме за ч. 4 ст. 130 КУпАП та відповідні наслідки, на що остання підтвердила факт вживання алкоголю після ДТП. У діях поліцейського не встановлено порушень зазначених вище нормативних документів у ході виявлення та фіксації зазначеного адміністративного правопорушення.

Таким чином на відеозапису, доданому до протоколу про адміністративне правопорушення за ч. 4 ст. 130 КУпАП, зафіксовані події щодо обставин, викладених у протоколі серії ЕПР1 за №559745 від 05.01.2026 року, за яких водій ОСОБА_1 вжила після ДТП за її участі алкоголь.

Оглянутий судом вказаний відеозапис свідчить про дотримання працівниками поліції Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції під час проведення її огляду та вимог ст. 266 КУпАП. Зазначений відеозапис є одним із об`єктивних доказів в справі про адміністративне правопорушення, на якому зафіксована подія правопорушення.

Цей відеозапис суд оцінює в сукупності з іншими дослідженими судом та наведеними в даній постанові доказами, і така сукупність належних та допустимих доказів свідчить про доведеність вини ОСОБА_1 у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 130 КУпАП.

Також суд враховує, що відповідно до положень ч. 2 ст. 266 КУпАП - огляд водія на стан алкогольного сп`яніння проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів; під час проведення огляду осіб, поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. У даному випадку огляд водія на стан сп`яніння в закладі охорони здоров`я відбувався із застосуванням технічних засобів відеозапису, що у розумінні положень ч. 2 ст. 266 КУпАП є самодостатнім способом дотримання процедури огляду водія на стан алкогольного сп`яніння.

Під час розгляду справи судом не встановлено будь-яких даних, які б давали підстави вважати, що працівники патрульної поліції були упереджені при фіксації вчиненого ОСОБА_1 правопорушення та при складанні щодо неї протоколу про адміністративне правопорушення за ч. 4 ст. 130 КУпАП, як і не встановлено під час розгляду справи в суді й будь-яких даних про застосування щодо неї незаконних методів примусу чи інших дій, які б могли призвести до порушення її прав та неправомірного складання протоколу.

Суд критично ставиться до пояснень ОСОБА_1 про те, що вона нібито не правильно зрозуміла запитання працівників поліції про час вживання нею алкоголю, розгубилася та злякалася, оскільки як зазначено в протоколі про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 за №559745 – ОСОБА_1 після дорожньо-транспортних пригод за її участю вжила алкогольні напої до проведення уповноваженою особою медичного огляду з метою встановлення стану алкогольного сп`яніння. При цьому будь-яких заперечень щодо викладених у протоколі обставин ОСОБА_1 не висловила, підтвердила, що вжила алкоголь вже після ДТП і саме ці пояснення, надані нею поліцейському, стали підставою для складення відносно неї протоколу про адміністративне правопорушення за ч. 4 ст. 130 КУпАП. Зазначене також підтверджується і матеріалами відеозапису, доданого до протоколу, де ОСОБА_1 підтвердила, що вжила алкоголь після ДТП. Крім того, з доданих до протоколу пояснень ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та ОСОБА_4 вбачається, що від водія відчувався різкий запах алкоголю, а відтак підстав стверджувати, що в даному випадку відсутній склад правопорушення за ч. 4 ст. 130 КУпАП у суду не має.

Таким чином судом повно, всебічно, об`єктивно й неупереджено досліджено письмові матеріали, надані уповноваженим правоохоронним органом (протокол про адміністративне правопорушення, направлення, акт, пояснення, схеми місця ДТП, постанова, лист тощо), які зібрані й задокументовані органом Національної поліції без участі суду.

Суд вважає, що зібрані у справі докази в їх сукупності відповідають критерію належності, допустимості та достатності для прийняття рішення про наявність у діях водія складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 130 КУпАП.

За порушення встановлених правил співіснування особа піддається примусу у вигляді накладення стягнення, користуючись яким, суспільство забезпечує погодженість особистих і суспільних інтересів, скеровує поведінку особи у необхідне, суспільно корисне русло. Отже, юридична відповідальність для особи застосовується невідворотно, якщо є позитивно виражені умови для настання такої відповідальності та немає негативно виражених умов для її усунення. Відповідальність є мірою людини. Людина постає вольовою особою завдяки розуму, а завдяки волі і свободи вона відповідає за свої вчинки. Так, юридична відповідальність передбачає для порушника настання обов`язків зазнавати несприятливих наслідків у вигляді особистого, майнового та іншого характеру, вид і міра яких передбачені санкціями правових норм. Суд звертає увагу на те, що вид і міра за вчинення діяння, передбаченого ст. 130 КУпАП втратило значення, як дрібного делікту, оскільки роками відповідальність за такі діяння посилюється та є резонансними в національній системі права через настання суспільно небезпечних наслідків, а відтак діяння за ст. 130 КУпАП є найбільш тяжким порушенням у сфері безпеки дорожнього руху.

У рішенні ЄСПЛ від 21.07.2011 року по справі «Коробов проти України» Європейський суд з прав людини вказав, що при оцінці доказів Суд, як правило, застосовує критерій доведення «поза розумним сумнівом». Проте, така доведеність може випливати зі співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумпцій факту.

За таких обставин, на підставі вищевикладених норм закону, суд вважає докази, що містяться в матеріалах справи, належними та допустимим і доводять винуватість ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, відповідальність за яке передбачена ч. 4 ст. 130 КУпАП.

При вирішенні питання про накладення адміністративного стягнення, суд, у відповідності до положень ст. 33 КУпАП, враховує характер вчиненого правопорушення, дані про особу правопорушника, ступінь вини, відсутність обставин, що пом`якшують чи обтяжують відповідальність та вважає за можливе призначити ОСОБА_1 адміністративне стягнення в межах санкції, встановленої ч. 4 ст. 130 КУпАП.

Відповідно до ст. 40-1 КУпАП у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення судовий збір сплачується особою, на яку накладено таке стягнення.

Керуючись ст. ст. 130, 279, 280, 283, 284, 285 КУпАП, суддя, -

ПОСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 130 КУпАП та накласти на неї адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі двох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 34 000 (тридцять чотири тисячі) гривень з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 3 (три) роки.

Стягнути зі ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , судовий збір у розмірі 665 (шістсот шістдесят п`ять) гривень 60 копійок на користь держави.

Постанова суду може бути оскаржена до Київського апеляційного суду через Вишгородський районний суд Київської області на протязі десяти днів.

Суддя О.П.Дьоміна.