Постанова від 10 березня 2026 р. у справі №363/1546/26 — Вишгородський районний суд Київської області

"11" березня 2026 р. Справа № 363/1546/26

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 березня 2026 року м. Вишгород

Суддя Вишгородського районного суду Київської області Котлярова І.Ю., розглянувши матеріали, які надійшли з Вишгородського РУП ГУНП в Київській області про притягнення до адміністративної відповідальності

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 , громадянки України, яка проживає за адресою: АДРЕСА_1 , за ч. 1 ст. 173-2 КУпАП,-

ВСТАНОВИВ:

27.02.2026 року близько 15 год. 00 хв. ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_1 , вчинила домашнє насильство психологічного характеру по відношенню до своєї матері ОСОБА_2 , а саме: словесно ображала нецензурною лайкою, погрожувала фізичною розправою, чим завдала шкоди її психологічному здоров`ю. Вказаними діями ОСОБА_1 вчинила адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 173-2 КУпАП.

ОСОБА_1 у судове засідання не з`явилася, про місце, дату та час судового засідання була повідомлена належним чином.

Відповідно до положень ст. 268 КУпАП, адміністративне правопорушення за ч. 1 ст.173-2 КУпАП не відноситься до правопорушень, по яким є обов`язковою присутність в судовому засіданні особи, яка притягається до адміністративної відповідальності.

Суддя, дослідивши матеріали справи, приходить наступних висновків.

Статтею 7 КУпАП передбачено, що провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом.

Відповідно до вимог ст. 9 КУпАП, адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Так, відповідно до ст. ст. 245, 251, 252, 280, 283 КУпАП- доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються зокрема протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, свідків, а також іншими документами. При цьому орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

На підтвердження винуватості ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-2 КУпАП органом поліції, до матеріалів справи додано:

- протокол про адміністративне правопорушення серії ВАД №967842 від 27.02.2026 року, відповідно до якого ОСОБА_1 вчинила домашнє насильство відносно свої матері ОСОБА_2 , чим завдала шкоди її психологічному здоров`ю. Від пояснень та підпису протоколу, особа, яка притягається до адміністративної відповідальності відмовилася, копію протоколу долучено до матеріалів справи;

- протокол прийняття заяви про кримінальне правопорушення та іншу подію від 27.02.2026 року, з якого вбачається, що ОСОБА_2 надала заяву, що 27.02.2026 року близько 15 год. 00 хв. її донька ОСОБА_1 вчинила відносно неї домашнє насильство психологічного характеру, а саме: ображала нецензурною лайкою, погрожувала фізичною розправою;

- письмові пояснення ОСОБА_2 , з яких вбачається, що остання 27.02.2026 року звернулася за допомогою до інших осіб, щоб ті викликали поліцію, оскільки її донька ОСОБА_1 , перебуваючи в стані алкогольного сп`яніння вчинила відносно неї домашнє насильство;

- письмові пояснення ОСОБА_1 , відповідно до яких остання від надання пояснень відмовилася відповідно до ст. 63 КУ;

- рапорт поліцейського СПДН Вишгородського РУП ГУНП в Київській області, з якого вбачається, що перебуваючи на добовому чергуванні, надійшло повідомлення про те, що донька вчиняє домашнє насильство відносно матері. Приїхавши на місце події, було виявлено заявницю ОСОБА_2 , яка повідомила, що її донька вчиняє відносно неї домашнє насильство психологічного характеру;

- копії документів, що посвідчують осіб ОСОБА_2 та ОСОБА_1 ;

- відеозапис із нагрудної камери працівника поліції.

Дослідивши протокол про адміністративне правопорушення, а також долучені до нього матеріали, а зокрема, відеозапис з нагрудної камери працівника поліції, суддя приходить до переконання, що в діях ОСОБА_1 відсутній склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-2 КУпАП виходячи з наступного.

Відповідно до ч. 1 ст. 173-2 КУпАП вчинення домашнього насильства, тобто умисне вчинення будь-яких діянь (дій або бездіяльності) фізичного, психологічного чи економічного характеру (застосування насильства, що не спричинило тілесних ушкоджень, погрози, образи чи переслідування, позбавлення житла, їжі, одягу, іншого майна або коштів, на які потерпілий має передбачене законом право, тощо), внаслідок чого була завдана шкода фізичному або психічному здоров`ю потерпілого, тягне за собою накладення штрафу від двадцяти до сорока неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або громадські роботи на строк від тридцяти до сорока годин, або адміністративний арешт на строк до десяти діб.

Об`єктивна сторона даного правопорушення полягає в умисному вчиненні будь-яких дій фізичного, психологічного чи економічного характеру (застосування фізичного насильства, що не завдало фізичного болю і не спричинило тілесних ушкоджень, погрози, образи чи переслідування, позбавлення житла, їжі, одягу, іншого майна або коштів, на які потерпілий має передбачене законом право, тощо), внаслідок чого була завдана шкода фізичному або психологічному здоров`ю потерпілого.

Відповідно до ст. 1 ЗУ "Про запобігання та протидію домашньому насильству", домашнє насильство - діяння (дії або бездіяльність) фізичного, сексуального, психологічного або економічного насильства, що вчиняються в сім`ї чи в межах місця проживання або між родичами, або між колишнім чи теперішнім подружжям, або між іншими особами, які спільно проживають (проживали) однією сім`єю, але не перебувають (не перебували) у родинних відносинах чи у шлюбі між собою, незалежно від того, чи проживає (проживала) особа, яка вчинила домашнє насильство, у тому самому місці, що й постраждала особа, а також погрози вчинення таких діянь.

Психологічне насильство - форма домашнього насильства, що включає словесні образи, погрози, у тому числі щодо третіх осіб, приниження, переслідування, залякування, інші діяння, спрямовані на обмеження волевиявлення особи, контроль у репродуктивній сфері, якщо такі дії або бездіяльність викликали у постраждалої особи побоювання за свою безпеку чи безпеку третіх осіб, спричинили емоційну невпевненість, нездатність захистити себе або завдали шкоди психічному здоров`ю особи.

При цьому домашнє насильство важливо відрізняти від конфліктних стосунків. Так, людина, що чинить домашнє насильство, маючи значну перевагу у своїх можливостях, діє умисно, з наміром заподіяти шкоду потерпілому, порушивши його права і свободи. Тоді, як ситуація, в якій кожна зі сторін намагається зайняти позицію, несумісну з інтересами іншої сторони, зіткнення протилежних інтересів і поглядів, напруження і крайнє загострення суперечностей, що може призвести до активних дій – це конфлікт. Таким чином, самі по собі, зокрема, нецензурні висловлювання під час сварки, не формують собою домашнє насильство та утворюють склад адміністративного правопорушення лише у тому випадку, коли такі дії спрямовані на обмеження волевиявлення особи, якщо такі дії викликали у постраждалої особи побоювання за свою безпеку чи безпеку третіх осіб, спричинили емоційну невпевненість, нездатність захистити себе або завдали шкоди психічному здоров`ю особи. Сам по собі лише факт конфліктної ситуації не може свідчити про психологічне насильство в сім`ї у розумінні вимог ст. 173-2 ч. 1 КУпАП та ЗУ «Про запобігання та протидію домашньому насильству».

Слід зазначити, що саме по собі вживання нецензурної лайки на адресу осіб, автоматично не утворює собою складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст.173-2 КУпАП, позаяк, ці дії неминуче мають потягнути за собою наслідки, а саме: завдання чи можливість завдання шкоди фізичному або психічному здоров`ю потерпілого. З матеріалів справи не простежується факт того, що конфліктна ситуація викликала у постраждалої особи ОСОБА_2 побоювання за свою безпеку чи безпеку третіх осіб, спричинила емоційну невпевненість, нездатність захистити себе або завдала шкоди її психічному здоров`ю, тощо.

Натомість, як вбачається з долученого до матерів справи відеозапису, ОСОБА_2 повідомила працівникам поліції, що її донька протягом тривалого часу піклується про неї, забезпечує всім необхідним для проживання та фактично є єдиною особою, яка її утримує. Крім того, ОСОБА_2 висловлювала вагання щодо подання заяви про вчинення відносно неї домашнього насильства. Отже, вказана подія, ймовірно, була наслідком одноразового побутового конфлікту між сторонами.

З огляду на наведене, сам лише факт наявності між учасниками справи конфліктної ситуації не може свідчити про вчинення психологічного насильства в розумінні вимог ст. 173-2 КУпАП та ст. 1 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству».

Відповідно до ст. 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, безпеки на автомобільному транспорті та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

У відповідності до ст. 252 КУпАП оцінка доказів здійснюється за внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному та об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Відповідно до ст. 62 Конституції України, обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

Відповідно п. 1 ст. 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю у випадку відсутності складу адміністративного правопорушення.

В даному випадку суд приходить до висновку, що в діях ОСОБА_1 відсутній склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-2 КУпАП, а відтак провадження у справі підлягає закриттю.

Оскільки, суд дійшов висновку про необхідність закриття провадження по справі, судовий збір на підставі ст. 40-1 КУпАП стягненню не підлягає.

Керуючись ст. ст. 1, 9, 40-1, 173-2 ч. 2, 245, 251, 252, 247, 280 КУпАП, суддя, -

ПОСТАНОВИВ:

Провадження у справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 за ч. 1 ст. 173-2 КУпАП – закрити у зв`язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення.

Постанова суду може бути оскаржена до Київського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги через Вишгородський районний суд Київської області протягом 10 днів з дня її винесення.

Суддя І.Ю. Котлярова