Рішення від 16 лютого 2026 р. у справі №358/1116/25 — Богуславський районний суд Київської області

Справа № 358/1116/25 Провадження № 2/358/93/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 лютого 2026 року м. Богуслав

Богуславський районний суд Київської області у складі:

головуючого судді Лебединець Г.С.,

секретар судового засідання Ведмеденко І.В.,

за участю представника позивача – Калінської О.А., відповідача ОСОБА_1 , розглянув у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом Виконавчого комітету Богуславської міської ради Київської області до ОСОБА_1 про відібрання дітей у матері без позбавлення батьківських прав та стягнення аліментів на утримання дітей,-

В С Т А Н О В И В:

Представник позивача – Виконавчого комітету Богуславської міської ради Київської області у липня 2025 звернувся до Богуславського районного суду з позовом до ОСОБА_1 про відібрання дітей у матері без позбавлення батьківських прав та стягнення аліментів на утримання дітей в розмірі 1/3 частки від усіх видів заробітку (доходу) щомісяця, але не менше ніж 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

Позов обгрунтований наступним. Так, відповідач ОСОБА_1 має на утриманні 2-х дітей: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . Батько дітей в актовому записі про народження зазначений на підставі ч.1 ст.135 СК України, зі слів матері. 23.06.2025 службою у справах дітей та сім`ї виконавчого комітету Богуславської міської ради проведено спільний рейд із співробітниками центру надання соціальних послуг, поліції, представника ЦПМСД. Під час рейду за адресою: АДРЕСА_1 , було виявлено відповідача у справі разом із малолітніми дітьми 2020 та 2025 р.р. народження. Будинок, в якому перебували малолітні діти, знаходився у чагарниках, в ньому був присутній стійкий сморід від випорожнень, підлога захаращена порожніми пляшками з-під алкогольних напоїв, шибки у вікнах вибиті, підлога відсутня та відсутні продукти харчування. В будинку було темно і холодно. Крім відповідача в будинку перебували підозрілі чоловіки у стані схожому, як після вживання алкоголю або психотропних речовин. В ході розмови було виявлено, що відповідач ОСОБА_1 самовільно залишила КЗ «Київський обласний соціальний центр «Мати і дитина разом» м.Фастів, в якому перебувала з 30.05.2025 за направленням служби у справах дітей та сім`ї Київської облдержадміністрації у зв`язку зі складними життєвими обставинами, а саме – ухилення матері від виконання батьківських обов`язків та відсутності власного житла, придатного для проживання матері з дітьми. Повертатися до вказаного центру ОСОБА_1 категорично відмовилася. 23.06.2025 за місцем знаходження дітей, комісією було складено акти проведення оцінки рівня безпеки дітей ОСОБА_2 та ОСОБА_3 та виявлено небезпеку їх для життя та здоров`я. В подальшому було прийнято рішення про негайне відібрання малолітніх ОСОБА_2 та ОСОБА_3 у матері у зв`язку із загрозою для життя та здоров`я дітей та вони були взяті на первинний облік як такі, що залишилися без батьківського піклування. Згідно інформації КЗ «Київський обласний соціальний центр «Мати і дитина разом» м.Фастів від 25.06.2025, відповідач ОСОБА_1 перебувала разом із малолітніми дітьми в даному закладі з 30.05.2025 по 20.06.2025. На момент зарахування вона мала низький рівень батьківського потенціалу, недостатній рівень знань і вмінь по догляду за новонародженою дитиною та малолітнім сином ОСОБА_4 . Відповідач не має підтримки рідних і близьких. 23.06.2025 вона була відрахована із закладу за грубе порушення правил внутрішнього розпорядку, оскільки не повернулась до закладу 20.06.2025. Після того, як відповідач із дітьми залишила заклад, вона була виявлено 23.06.2025 в АДРЕСА_1 в будинку, що має антисанітарні умови та не придатний для проживання, перебування дітей.

16.07.2025 ухвалою суду відкрито провадження та призначено підготовче судове засідання.

11.08.2025 ухвалою суду підготовче провадження закрито, справу призначено до розгляду по суті в судовому засіданні.

В судовому засіданні представник позивача - ОСОБА_5 підтримала позов, з підстав у ньому зазначених та просила задовольнити, проти винесення заочного рішення не заперечувала.

В судовому засіданні відповідач заперечувала проти задоволення позову та просила відмовити у його задоволенні. Додатково пояснила, що в теперішній час вона мешкає в АДРЕСА_2 . В даному будинку мешкає ще ОСОБА_6 , який не є власником будинку. Останній не заперечує, щоб разом із ними мешкали її малолітні діти. Зазначила, що офіційно не працює, та перебуває на утриманні у ОСОБА_6 . В будинку створені умови для проживання дітей. Щодо залишення нею із дітьми КЗ «Київський обласний соціальний центр «Мати і дитина разом» м.Фастів зазначила, що їй було повідомлено, що в неї заберуть дітей, тому вона вимушено покинула даний центр із дітьми. В подальшому її із дітьми виявили соціальні працівники АДРЕСА_1 , за місцем мешкання ОСОБА_7 , куди вона приїхала для проживання.

Суд, вислухав доводи представника позивача, відповідача, показання свідків, дослідив письмові докази, приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Згідно частини статті 13 ЦПК України суд розглядає справу в межах заявлених вимог і на підставі доказів поданих учасниками справи.

Відповідно до вимог ст.81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до Принципу 6 Декларації прав дитини, прийнятої Генеральною Асамблеєю ООН 20 листопада 1959 року, проголошено, що дитина для повного і гармонійного розвитку її особистості потребує любові і розуміння. Вона повинна, коли це можливо, рости під опікою і відповідальністю своїх батьків і в усякому випадку в атмосфері любові і моральної та матеріальної забезпеченості, малолітня дитина не повинна, крім тих випадків, коли є виняткові обставини, бути розлучена зі своєю матір`ю. Дитина має право на здорове зростання і розвиток (принцип 4 Декларації прав дитини).

Ст. 9 Конвенції про права дитини від 20 листопада 1989 року дитина не повинна розлучатися з батьками всупереч їхньому бажанню, за винятком випадків, коли компетентні органи згідно з судовим рішенням, визначають відповідно до застосованого закону і процедур, що таке розлучення необхідне в якнайкращих інтересах дитини. Таке визначення може бути необхідним у тому чи іншому випадку, наприклад коли батьки жорстоко поводяться з дитиною або не піклуються про неї, або коли батьки проживають роздільно і необхідно прийняти рішення щодо місця проживання дитини.

Згідно ст. 18 Конвенції про права дитини, держави-учасниці докладають всіх можливих зусиль до того, щоб забезпечити визнання принципу загальної та однакової відповідальності обох батьків за виховання і розвиток дитини. Батьки, або у відповідних випадках законні опікуни, несуть основну відповідальність за виховання і розвиток дитини. Найкращі інтереси дитини є предметом їх основного піклування.

Дитині, для повного і гармонійного розвитку її особи необхідно зростати в сімейному оточенні, в атмосфері щастя, любові і розуміння також в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється забезпеченню інтересів дитини (ст. 3 Конвенції про права дитини).

Батьки або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини (ст. 27 Конвенції про права дитини).

Судом встановлено наступне.

Згідно свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 , виданого 09.06.2020 року Богуславським РВ ДРАЦС Центрального міжрегіонального управління юстиції МЮ (м.Київ), актовий запис № 82, батьками ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 зазначені: ОСОБА_8 та ОСОБА_1 . – а.с.8.

Згідно свідоцтва про народження серії НОМЕР_2 , виданого 22.05.2025 року Таращанським ВДРАЦС у Білоцерківському районі Київської області ММУ МЮ (м.Київ), актовий запис № 42, батьками ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 зазначені: ОСОБА_9 та ОСОБА_1 . – а.с.9.

Згідно Витягу з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про державну реєстрацію народження № 00026602962 від 09.06.2020, відомості про батька в актовому записі про народження ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , записані відповідно до ч.1 ст.135 СК України. – а.с.10.

Згідно Витягу з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про державну реєстрацію народження № 00051367494 від 22.05.2025, відомості про батька в актовому записі про народження ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , записані відповідно до ч.1 ст.135 СК України. – а.с.11.

Згідно Актів проведення оцінки рівня безпеки дітей – ОСОБА_2 та ОСОБА_3 від 23.06.2025, за місцем фактичного перебування дітей: АДРЕСА_1 , матір дітей – відповідач у справі ОСОБА_1 зазначила, що фінансово не спроможна забезпечувати всім необхідним дітей та на даний час в неї відсутнє житло, куди можна заселитися спільно із дітьми. Будинок, в якому виявлені діти в антисанітарному стані та не пристосований для проживання матері з дітьми. Під час бесіди із членами комісії ОСОБА_1 погодилася передати дітей для влаштування в сімейну форму тимчасово до вирішення нею питання щодо пошуку житла та створення в ньому умов для проживання дітей. -а.с.12-21.

Згідно Акту оцінки потреб сім`ї/особи та Висновку оцінки потреб сім`ї, складених 23.06.2025 фахівцем КУ «Центр надання соціальних послуг» ОСОБА_10 , відповідач ОСОБА_1 виявлена в АДРЕСА_1 із двома малолітніми дітьми 2020 та 2025 р.р.народження та співмешканцем ОСОБА_7 після її втечі із дітьми з соціального центру «Мати і дитина разом» м.Фастів. Умови для проживання в даному будинку малолітніх дітей немає у зв`язку із чим діти були вилучені у матері та влаштовані на тимчасове проживання. – а.с.22-25.

Негайне відібрання дітей оформлено розпорядженням Виконавчого комітету Богуславської міської ради № 100 від 23.06.2025 та рішенням Виконавчого комітету Богуславської міської ради №183/7 від 25.06.2025. – а.с.26-28.

Згідно наказу по службі у справах дітей Богуславської міської ради № 60 від 23.06.2025, ОСОБА_2 та ОСОБА_3 взяті на первинний облік дітей, які залишилися без батьківського піклування. – а.с.29.

Згідно наказів по службі у справах дітей Богуславської міської ради № 61 та № 62 від 23.06.2025 та актів від 23.06.2025 про передачу дитини, ОСОБА_2 та ОСОБА_3 тимчасово влаштовані до дитячого будинку сімейного типу ОСОБА_11 – а.с.30-33.

Згідно інформації КЗ «Київський обласний соціальний центр «Мати і дитина разом» від 25.06.2025 № 06/б-01-120, відповідно до клопотання служби у справах дітей та сім`ї Таращанської міської ради № 348/01-17 вх від 27.05.2025 та направлення ССДС Київської облдержадміністрації № 30 до Центру 30.05.2025 була зарахована ОСОБА_1 з двома малолітніми дітьми ОСОБА_2 та ОСОБА_3 у зв`язку зі складними життєвими обставинами, а саме – ухилення матері від виконання батьківських обов`язків та відсутність власного житла придатного для проживання. 23.06.2025 ОСОБА_1 була відрахована з закладу за грубе порушення правил внутрішнього розпорядку, а саме: вона із дітьми не повернулася до закладу 20.06.2025. – а.с.34, 35.

Протягом 2023-2024 р.р. із ОСОБА_1 проводились бесіди представником служби у справах дітей Богуславської міської ради, щодо створення належних умов для проживання старшої дитини. – а.с.40.

22.08.2025 відповідно до наказів міського голови м.Богуслав ОСОБА_12 за № 217/9 та № 216/9 малолітні ОСОБА_2 та ОСОБА_3 тимчасово влаштовані до сім`ї патронатного вихователя ОСОБА_13 – а.с.64, 65.

Згідно акту обстеження умов проживання від 03.02.2026 складеного за ухвалою суду, комісією у складі начальника відділу Служби у справах дітей та сім`ї Таращанської міської ради Смовж Л.В. та фахівців із соціальної роботи КЗ «Центр надання соціальних послуг» Таращанської міської ради, комісією проведено обстеження умов проживання ОСОБА_1 в АДРЕСА_2 . Комісією виявлено наступне. Так, для можливого повернення дітей підготовлена прохідна кімната, в якій є один диван. Розміщена лежанка, яка має сліди задимлення. Є дитячий візочок у зібраному стані, дитяче ліжко, трохи іграшок, деякі предмети дитячої гігієни та канцелярське приладдя. В будинку проживають ОСОБА_1 та ОСОБА_6 . Останній не перебуває у родинних стосунках із відповідачем. ОСОБА_6 не заперечує проти проживання відповідача у разі повернення їй дітей в даному будинку за вказаною адресою.

В судовому засіданні свідок ОСОБА_10 , який є провідним фахівцем Центру надання соціальних послуг, суду показав, що в червні 2025 був залучений до участі у комісії при проведенні спільного рейду із співробітниками органу опіки щодо дотримання прав дітей та в АДРЕСА_1 була виявлені відповідач із двома малолітніми дітьми. За наслідками проведення рейду було прийнято рішення про відібрання дітей від матері у зв`язку із виявленням високого рівня небезпеки для дітей в разі їх подальшого залишення із матір`ю. Так, відповідач комісії зазначала, що в неї немає житла, де можна було б проживати разом із дітьми, та вона не може забезпечити їх належними умовами для проживання. Будинок, в якому вони були виявлені, перебував в антисанітарному стані.

В судовому засіданні свідок ОСОБА_14 , яка є головним спеціалістом служби у справах дітей виконавчого комітету Богуславської міської ради, зазначила, що в червні 2025 була залучена до участі у комісії при проведенні рейду з питань дотримання прав дітей та в АДРЕСА_1 була виявлені відповідач із двома малолітніми дітьми. За наслідками проведення рейду було прийнято рішення про відібрання дітей від матері у зв`язку із виявленням високого рівня небезпеки для дітей в разі їх подальшого залишення із матір`ю. Так, відповідач зазначила, що власного житла не має, не працює. Будинок, в якому вони були виявлені, перебував в антисанітарному стані. Крім того було з`ясовано, що відповідач із дітьми з 30.05.2025 перебувала КЗ «Київський обласний соціальний центр «Мати і дитина разом». В даний центр їх направили за клопотанням служби у справах дітей та сім`ї Таращанської міської ради та ССДС Київської облдержадміністрації. В подальшому, а саме 23.06.2025 відповідач була відрахована з центру за грубе порушення правил внутрішнього розпорядку, оскільки не повернулася до закладу. Відповідач на час рейду не мала власного житла. До цієї події, а саме ще у 2024 році відповідач перебувала у полі зору служби у справах дітей, оскільки не мала постійного місця проживання та із малолітнім сином ОСОБА_4 мешкала в різних селах, у зв`язку із чим дитина була взята на облік як така, що перебуває у складних життєвих обставинах.

В судовому засіданні свідок ОСОБА_15 , яка інспектором СРПП ВП №2 м.Богуслав, зазначила, що в червні 2025 була залучена до участі у комісії при проведенні рейду з питань дотримання прав дітей та в АДРЕСА_1 була виявлені відповідач із двома малолітніми дітьми. За наслідками проведення рейду було прийнято рішення про відібрання дітей від матері у зв`язку із виявленням високого рівня небезпеки для дітей в разі їх подальшого залишення із матір`ю. Так, відповідач зазначила, що власного житла не має, не працює. Будинок, в якому вони були виявлені, перебував в антисанітарному стані. До цієї події відповідачу неодноразово надавалася допомога на утримання та влаштування дітей, проводилися бесіди із нею та роз`яснювалися її обов`язки по вихованню та утриманню дітей. Однак, до теперішнього часу, відповідач офіційно непрацевлаштована, власного житла не має, проживає за рахунок сторонніх осіб.

В судовому засіданні свідок ОСОБА_16 , яка є старостою села Ісайки, зазначила, що відповідач власного житла не має. Будинок в с.Ісайки, в якому мешкає її батько, юридично на нього не оформлений та в будинку відсутні умови для проживання. Нерухомість перебуває у занедбаному стані, не придатний для проживання та в ньому відсутнє електропостачання. Батько відповідача веде антисоціальний спосіб життя, зловживає алкогольними напоями.

В судовому засіданні свідок ОСОБА_17 , яка є матір`ю-вихователькою дитячого будинку сімейного типу ОСОБА_11 зазначила, що в червні 2025 до її дитячого будинку були влаштовані малолітні діти відповідача – ОСОБА_4 та ОСОБА_18 . Дітей було вилучено у матері, у зв`язку із виявленою загрозою для їх життя. В серпні 2025 діти були влаштовані в сім`ю патронатного вихователя. Відповідач навідувала дітей та висловлювала обіцянки, що виправиться. В центр в м.Фастів вона не хотіла повертатися.

В судовому засіданні свідок ОСОБА_13 , яка є патронатною вихователькою, що в серпні 2025 до їх родини були влаштовані малолітні діти відповідача – ОСОБА_4 та ОСОБА_18 . Дітей було вилучено у матері, у зв`язку із виявленою загрозою для їх життя. Відповідач зустрічається разом із дітьми 1 раз в місяць. Такі побачення тривають 30 хвилин та проходять за участю представників органу опіки та піклування. Під час побачень відповідач задає кілька питань старшому сину, однак в подальшому не виявляє до дітей батьківської турботи. Не перевдягає їх під час таких побачень. Спілкується з ними після спонукань з боку соціальних працівників.

В судовому засіданні свідок ОСОБА_19 , яка є начальником відділу «Служби у справах дітей та сім`ї» Таращанської міської ради суду показала, що з родина відповідача вперше попала в поле зору служби в травні 2025 після повідомленні лікарів м.Миронівка про те, що в лікарні народила дитину жінка з с.Лука. Відповідач в подальшому була виявлена в цьому селі в буд. АДРЕСА_2 . В будинку була виявлена антисанітарія та було накурено. Дітей із матір`ю було направлено до лікарні. В подальшому відповідача із дітьми неодноразово розшукували, направили в м.Фастів до центру Матері та дитини. В даному центрі вона мала можливість налагодити свій та дітей побут, визначитися із працевлаштуванням. Однак відповідач залишила даний центр із дітьми. За ухвалою суду 03.02.2026 комісією у складі начальника СДД та фахівців із соціальної роботи були обстежені умови проживання відповідача в АДРЕСА_2 . Обстеженням було виявлено наступне. Так, для можливого повернення дітей підготовлена прохідна кімната, в якій є один диван. Розміщена лежанка, яка має сліди задимлення. Є дитячий візочок у зібраному стані, дитяче ліжко, трохи іграшок, деякі предмети дитячої гігієни та канцелярське приладдя. В будинку проживають ОСОБА_1 та ОСОБА_6 . Останній не перебуває у родинних стосунках із відповідачем. ОСОБА_6 не заперечує проти проживання відповідача у разі повернення їй дітей в даному будинку за вказаною адресою. Будинок глиняний, старий, на околиці села, водопостачання та водовідведення відсутнє, мінімальний запис дров. Власником даного будинку є сестра ОСОБА_6 . Станом на дату обстеження можна констатувати, що відповідачем не були створені належні умови для повернення дітей.

Відповідно до пунктів 1,2 ст.3 Конвенції про права дитини в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини. Дитині забезпечується такий захист і піклування, які необхідні для її благополуччя, беручи до уваги права й обов`язки її батьків, опікунів чи інших осіб, які відповідають за неї за законом.

Дитині, здатній сформулювати власні погляди, при вирішення питань, які стосуються її життя, має бути забезпечено право вільно висловлювати ці погляди з усіх питань, що її стосуються, причому поглядам дитини приділяється належна увага згідно з її віком і зрілістю. (постанова КЦС ВС від 13.08.2025 № 369/8018/23).

Згідно ч.1,2 ст.171 СК України, дитина має право на те, щоб бути вислуханою батьками, іншими членами сім`ї, посадовими особами з питань, що стосуються її особисто, а також питань сім`ї.

Оскільки діти відповідача є малолітніми 2020 та 2025 р.р. народження думка дітей з об`єктивних причин не могла бути з`ясована судом.

Статтею 8 Закону України «Про охорону дитинства» передбачено, що кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку.

Відповідно до ст. 150 Сімейного кодексу України батьки зобов`язані піклуватися про здоров`я дитини, її фізичний, моральний та духовний розвиток; забезпечити здобуття дитиною повної загальної середньої освіти, готувати її до самостійного життя.

Згідно ч. 1 ст. 170 СК України суд може постановити рішення про відібрання дитини від батьків або одного з них, не позбавляючи їх батьківських прав, у випадках, передбачених пунктами 2-5 частини першої статті 164 цього Кодексу, а також в інших випадках, якщо залишення дитини у них є небезпечним для її життя, здоров`я і морального виховання.

Передбаченими пунктами 2-5 частини першої статті 164 СК України підставами для відібрання дитини від батьків є ухилення від виконання своїх обов`язків по вихованню дитини; жорстоке поводження з дитиною; хронічний алкоголізм або наркоманія; експлуатація дитини, примушення її до жебракування та бродяжництва.

У виняткових випадках, при безпосередній загрозі для життя або здоров`я дитини, орган опіки та піклування або прокурор мають право постановити рішення про негайне відібрання дитини від батьків ч. 2 ст. 170 СК України.

Відібрання дитини від батьків або одного з них без позбавлення їх батьківських прав є тимчасовим заходом на відміну від позбавлення цих осіб батьківських прав, яке має безстроковий характер. Тому якщо відпадуть причини, які перешкоджали належному вихованню дитини її батьками (наприклад, той з батьків, хто був психічно хворим, видужав, батьки перестали бути хронічними алкоголіками або наркоманами), суд за заявою батьків може постановити рішення про повернення їм дитини, при цьому суд керується інтересами дитини.

Відповідно до роз`яснень пунктів 16 і 18 Постанови Пленуму Верховного Суду України N 3 від 30 березня 2007 року "Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і позбавлення батьківських прав та поновлення батьківських прав" ухилення батьків від виконання своїх обов`язків має місце, коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, зокрема: не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання; не спілкуються з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення; не надають дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяють засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі; не виявляють інтересу до її внутрішнього світу. Суд має право вирішити питання про відібрання дитини від батьків без позбавлення їх батьківських прав та передати органу опіки та піклування (якщо цього потребують інтереси дитини), без визначення при цьому конкретного закладу.

З огляду на положення ч. 1 ст. 3 Конвенції про права дитини, ч. 7 ст. 7 СК України, при вирішенні будь-яких питань щодо дітей суд повинен виходити з найкращого забезпечення інтересів дітей.

При визначенні найкращих інтересів дитини у кожній конкретній справі необхідно враховувати два аспекти: по-перше, інтересам дитини найкраще відповідає збереження її зв`язків із сім`єю, крім випадків, коли сім`я є особливо непридатною або неблагополучною, по-друге, у якнайкращих інтересах дитини є забезпечення її розвитку у безпечному, спокійному та стійкому середовищі, що не є неблагонадійним.

Дитина може бути розлучена з матір`ю у виняткових випадках, така позиція викладена у рішенні Європейського Суду з прав людини від 18 грудня 2008 року № 39948/06 у справі «Савіни проти України».

Європейський суд з прав людини у своїй прецедентній практиці зазначив, що оцінка загальної пропорційності будь-якого вжитого заходу, що може спричинити розрив сімейних зв`язків, вимагатиме від судів ретельної оцінки низки факторів та залежно від обставин відповідної справи вони можуть відрізнятися. Проте необхідно пам`ятати, що основні інтереси дитини є надзвичайно важливими. При визначенні основних інтересів дитини у кожному конкретному випадку необхідно враховувати дві умови: по-перше, у як найкращих інтересах дитини буде збереження її зв`язків із сім`єю, крім випадків, коли сім`я виявляється особливо непридатною або явно неблагополучною; по-друге, у як найкращих інтересах дитини буде забезпечення її розвитку у безпечному, спокійному та стійкому середовищі, що не є неблагополучним (Мамчур проти України, № 10383/09, § 100, ЄСПЛ, від 16 липня 2015 року).

Згідно ст. ст. 12, 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Доказування не може ґрунтуватись на припущеннях.

Відповідно до ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Статтею 89 ЦПК України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Підставою відібрання дітей без позбавлення батьківських прав матері, є виникнення в сім`ї небезпечної для дітей обстановки: їх життя, здоров`я і морального виховання.

Відповідно до вимог ст.11 Закону України «Про охорону дитинства» сім`я є природним середовищем для фізичного, духовного, інтелектуального, культурного, соціального розвитку дитини, її матеріального забезпечення і несе відповідальність за створення належних умов для цього. Кожна дитина має право на проживання в сім`ї разом з батьками або в сім`ї одного з них та на піклування батьків.

Частина 2 ст.155 СК містить спеціальне застереження про те, що батьківські права не можуть здійснюватися всупереч інтересам дитини.

У даній справі підставою відібрання дітей без позбавлення відповідача батьківських прав є невиконання відповідачкою батьківських обов`язків щодо належного виховання, утримання та розвитку дітей, допущення відповідачем небезпечних для життя дітей умов, не створення нею належних елементарних умов для життя, здоров`я, морального виховання дітей, їх соціалізації у суспільстві.

Суд вважає, що у даному випадку відібрання дітей у відповідачки без позбавлення її батьківських прав сприятиме інтересам дітей, які потребують першочергового захисту.

Враховуючи вищенаведені вимоги закону та встановлені обставини справи, суд вважає, що позов слід задовольнити та відібрати дітей у відповідача без позбавлення її батьківських прав, оскільки з дослідженими доказами підтверджено, що незважаючи на систематичний контроль та профілактичну роботу працівників служби у справах дітей, фахівців центру надання соціальних послуг ОСОБА_1 продовжує ухилятися від виконання своїх обов`язків щодо виховання дітей, на зауваження та прохання змінити спосіб життя не реагує, житлові та побутові умови для проживання дітей не поліпшує.

Суд дійшов висновку про наявність передбачених п. 2 ч. 1 ст. 164 СК України підстав для відібрання дітей від матері без позбавлення її батьківських прав відповідно до ч. 1 ст. 170 СК України, а саме ухилення від виконання обов`язків щодо виховання дітей.

При цьому суд зауважує, що відібрання дитини у матері це санкція за невиконання батьківських обов`язків. Ця санкція є більш м`якою, порівняно з іншими, зокрема із позбавленням батьківських прав. Відібрання дитини не є крайнім і незворотним заходом.

Згідно з вимогами ч.3 ст.170 СК України, якщо відпадуть причини, які перешкоджали належному вихованню дитини її батьками, суд за заявою батьків може постановити рішення про повернення їм дитини.

Відповідач не позбавлена можливості змінити своє відношення та ставлення до виконання батьківських обов`язків та за наявності позитивних змін ініціювати питання повернення їй дитини.

Також суд дійшов висновку про доцільність попередити відповідача про необхідність змінити ставлення до виконання своїх батьківських обов`язків стосовно дитини.

При вирішенні питання про наявність підстав для стягнення з відповідача аліментів на утримання дітей суд враховує наступне.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 27 Конвенції про права дитини держава визнає право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Батьки або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.

Частиною 4 ст.12 Закону України «Про охорону дитинства» передбачено, що позбавлення батьківських прав або відібрання дитини в батьків без позбавлення їх цих прав не звільняє батьків від обов`язку утримувати дітей.

Стаття 180 СК України визначає, що батьки зобов`язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.

Частина 2 ст. 182 СК України визначає, що розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімально необхідний рівень матеріального забезпечення дитини відповідного віку встановлений на законодавчому рівні. Мінімальний гарантований розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

Згідно з ч. 2 ст. 193 СК України якщо батьки не беруть участі в утриманні дитини, влаштованої до державного або комунального закладу охорони здоров`я, навчального або іншого закладу, аліменти на дитину можуть бути стягнуті з них на загальних підставах.

Частина 4 ст. 170 СК України визначає, що при задоволенні позову про відібрання дитини від матері, батька без позбавлення їх батьківських прав суд вирішує питання про стягнення з них аліментів на дитину.

Відповідно до ст. 181 СК України, за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина. Спосіб стягнення аліментів, визначений рішенням суду, змінюється за рішенням суду за позовом одержувача аліментів.

При зверненні до суду заявлено вимогу про стягнення аліментів на утримання дітей у частці від доходу.

Відповідно до ст. 183 СК України, частка заробітку (доходу) матері, батька, яка буде стягуватися як аліменти на дитину, визначається судом. Якщо стягуються аліменти на двох і більше дітей, суд визначає єдину частку від заробітку (доходу) матері, батька на їх утримання, яка буде стягуватися до досягнення найстаршою дитиною повноліття. Якщо після досягнення повноліття найстаршою дитиною ніхто з батьків не звернувся до суду з позовом про визначення розміру аліментів на інших дітей, аліменти стягуються за вирахуванням тієї рівної частки, що припадала на дитину, яка досягла повноліття. Той із батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина, має право звернутися до суду із заявою про видачу судового наказу про стягнення аліментів у розмірі на одну дитину - однієї чверті, на двох дітей - однієї третини, на трьох і більше дітей - половини заробітку (доходу) платника аліментів, але не більше десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку на кожну дитину.

Враховуючи стан здоров`я та матеріальне становище дітей, обов`язок батьків утримувати дітей, суд робить висновок, що достатніми та фінансово можливими для відповідача для забезпечення належного рівня життя дітей будуть аліменти у розмірі 1/3 частки всіх видів заробітку (доходу) платника аліментів, але не більше десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку на кожну дитину щомісяця.

Враховуючи, що малолітні діти відповідача перебувають в дитячому будинку сімейного типу, з відповідача підлягають стягненню аліменти у вказаному розмірі на користь осіб чи установ, яким будуть передані діти, починаючи з 01.07.2025 і до досягнення найстаршою дитиною повноліття.

У разі наявності підстав, визначених ст. 192 СК України, розмір аліментів, визначений за рішенням суду, може бути зменшено за рішенням суду за позовом платника або одержувача аліментів у разі зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров`я когось із них та в інших випадках, передбачених законом.

Відповідно до ст.141 ЦПК України, з відповідача на користь держави підлягає стягненню судовий збір в сумі 1 211,20 грн.

Керуючись ст.ст.12, 19, 81, 141, 263-265, 280 - 289, 354 ЦПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги - задовольнити в повному обсязі.

Відібрати від матері ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , малолітніх дітей: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 – без позбавлення її батьківських прав.

Стягнути із ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_3 , аліменти на утримання дітей: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , на користь осіб чи установ, яким будуть передані діти, в розмірі 1/3 частки всіх видів її заробітку (доходу) щомісяця, але не менше 50% від встановленого законом прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи 01.07.2025 і до повноліття старшої дитини.

Після досягнення повноліття найстаршою дитиною, аліменти стягувати за вирахуванням тієї рівної частки, що припадала на дитину, яка досягла повноліття, якщо ніхто з отримувачів аліментів не звернеться до суду з позовом про визначення розміру аліментів на іншу дитину.

Стягнути із ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_3 , судовий збір на користь держави в особі Державної судової адміністрації України в розмірі 1211,20 грн.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення до Київського апеляційного суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного розгляду.

Повний текст рішення складений 24.02.2026 року.

Головуючий: суддя Г. С. Лебединець