Рішення від 11 березня 2026 р. у справі №210/7182/25 — Тернівський районний суд м. Кривого Рогу

Справа № 210/7182/25

2/215/1554/26

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 березня 2026 року Тернівський районний суд міста Кривого Рогу Дніпропетровської області

у складі: головуючого, судді - Демиденка Ю.Ю.

за участю: секретаря - Мироненко А.О.

розглянувши в порядку ч.2 ст.247 ЦПК України без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу в спрощеному позовному провадженні цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Дніпровські енергетичні послуги»; представник позивача: Колісник Лариса Петрівна до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за спожиту електричну енергію, інфляційних втрат, 3 % річних,-

ВСТАНОВИВ:

05.11.2025 ТОВ «Дніпровські енергетичні послуги» звернулось до суду з даною позовною заявою.

В обґрунтування своїх позовних вимог позивач вказує, що ТОВ «Дніпровські енергетичні послуги» у відповідності із Законом України «Про ринок електричної енергії» та Правилами роздрібного ринку електричної енергії, затверджених постановою НКРЕКП № 312 від 14 березня 2018 року (далі Правил, ПРРЕЕ) постачає електричну енергію споживачам та виконує функції постачальника універсальних послуг на териорії Дніпропетровської області. Відповідно до пункту 1.2.8. ПРРЕЕ постачальник універсальних послуг здійснює постачання електричної енергії на підставі договору про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг, який є публічним договором приєднання та зміст якого визначається постачальником універсальних послуг на основі Типового договору про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг (додаток 6 до цих Правил), та укладається в установленому цими Правилами порядку. Постачальник універсальної послуги не може відмовити побутовому споживачу, малому непобутовому споживачу або іншому споживачу, який відповідно до законодавства має право на отримання універсальних послуг, електроустановки якого розташовані на території діяльності постачальника універсальної послуги, в укладенні такого договору за умови наявності у споживача чинного договору про надання послуг з розподілу (передачі) електричної енергії. Договір про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг опубліковано в засобах масової інформації та на веб-сайті ТОВ «Дніпровські енергетичні послуги». Пунктом 13 Розділу XVII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про ринок електричної енергії» фактом приєднання споживача до умов договору постачання універсальних послуг (акцептування договору) є вчинення споживачем будь-яких дій, що засвідчують його бажання укласти договір, зокрема надання підписаної заяви про приєднання, оплата рахунка постачальника універсальної послуги та/або факт споживання електричної енергії.

Відповідно до п. 2.1.7 ПРРЕЕ у разі незгоди споживача приєднуватися до умов договору про надання послуг з розподілу/передачі електричної енергії споживач не має права використовувати електричну енергію із системи розподілу/передачі та має подати оператору системи письмову заяву про припинення розподілу/передачі електричної енергії.

Фактом приєднання споживача до умов договору споживача про надання послуг з розподілу/передачі електричної енергії (акцептування договору) є вчинення споживачем будь-яких дій, які свідчать про його бажання укласти договір споживача про надання послуг з розподілу/передачі електричної енергії, зокрема повернення (надання) підписаної заяви-приєднання, у тому числі у формі електронного документа, підписаного з використанням електронної ідентифікації, у разі укладення договору за допомогою інформаційно-комунікаційних систем та/або засобів електронної комунікації, сплата рахунка оператора системи, за відсутності заперечень оператора системи.

Відповідач ОСОБА_1 з 01.01.2019 є споживачем електроенергії в точці продажу електроенергії за адресою: АДРЕСА_1 і є власником даного помешкання. З 01.01.2019 року приєдналась до діючого договору про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг, оскільки продовжує споживати електричну енергію, яка постачається на об`єкт згідно умов договору (письмові звернення щодо відключення об`єкту і наміру розірвати публічний договір у позивача відсутні). На ОСОБА_1 відкрито особовий рахунок НОМЕР_1 . Відповідно до умов пункту 2.1. Договору, Постачальник продає електричну енергію Споживачу для забезпечення потреб електроустановок Споживача, а Споживач оплачує Постачальнику вартість спожитої (купленої) електричної енергії. Проте відповідач не виконував свої обов`язки споживача в частині своєчасної та повної оплати за спожиту ним електричну енергію за адресою: АДРЕСА_1 , у зв`язку з чим утворилась заборгованість за період з 01.01.2022 по 29.02.2024 на загальну суму 28438 грн.60 копійок, з яких відповідачем ОСОБА_1 сплачено 2000 гривень 10 копійок, тож сума заборгованості складає 26 438,50 гривень. За таких обставин позивач ТОВ «Дніпровські енергетичні послуги» просить стягнути з відповідача ОСОБА_1 суму заборгованості за спожиту електричну енергію 26 438,50 гривень, 3% річних у сумі 120,94 грн, інфляційних витрат в сумі 442,63 гривні та витрати по сплаті судового збору 3028 гривень.

Представник позивача Колісник Л.П. в судове засідання не з`явилась, подала до суду клопотання про розгляд справи за її відсутності за наявними матеріалами справи, проти заочного рішення не заперечує.

Відповідач в судове засідання не з`явився, відзив на позов не подав, повідомлений про дату, час і місце розгляду справи належним чином. Зокрема, відповідача було повідомлено про вказаний позов за місцем його реєстрації, шляхом направлення копії позовної заяви з додатками та копією ухвали суду, однак конверт з поштовою кореспонденцією повернувся до суду без вручення із зазначенням причини повернення адресат відмовився від отримання.

Факт неотримання відповідачем у справі кореспонденції, яка направлена судом з дотриманням вимог процесуального закону за належною адресою, суд вважає таким, що зумовлений не об`єктивними причинами, а є наслідком суб`єктивної поведінки відповідача. Правом на подачу відзиву на позовну заяву у встановлений законом строк відповідач не скористався, у звязку з чим ухвалою Тернівського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області від 12.03.2026 постановлено проводити заочний розгляд справи.

З клопотаннями про відкладення розгляду справи учасники справи не звертались.

Згідно з частиною восьмою статті 178 ЦПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений законом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Враховуючи, що в матеріалах справи достатньо даних про права та взаємовідносини сторін, суд вважає можливим вирішити справу на підставі наявних у ній матеріалів.

Дослідивши матеріали справи та оцінивши наявні у справі докази у їх сукупності за своїм внутрішнім переконанням, повно, всебічно та безпосередньо з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, суд дійшов наступних висновків.

За приписами статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Згідно зі статтями 12, 13 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін, при цьому суд розглядає цивільні справи не інакше як в межах заявлених вимог і на підставі наданих учасниками справи доказів.

Відповідно до статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених ст. 82 цього Кодексу, тобто тягар доказування лежить на сторонах цивільно-правового спору.

Згідно зі статтями 76-79 ЦПК України доказуванню підлягають обставини (факти), які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у учасників справи виникає спір.

Доказування у цивільній справі, як і судове рішення, не може ґрунтуватися на припущеннях.

Судом установлено, що даний спір виник між Товариства з обмеженою відповідальністю «Дніпровські енергетичні послуги» та відповідачем ОСОБА_1 з підстав споживання останнім електричної енергії, яку постачає позивач, та не сплати коштів за її використання.

Відносини з приводу постачання фізичним особам електричної енергії регулюються положеннями Цивільного кодексу України, Закону України «Про ринок електричної енергії», Правилами роздрібного ринку електричної енергії, затвердженими постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, № 312 від 14 березня 2018 року (далі - Правила роздрібного ринку електричної енергії).

Частиною першою статті 714 ЦК України визначено, що за договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов`язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов`язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання.

Відповідно до частини другої статті 714 ЦК України до договору постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, положення про договір поставки, якщо інше не встановлено законом або не випливає із суті відносин сторін.

Взаємовідносини, які виникають під час купівлі-продажу електричної енергії між електропостачальником та споживачем, а також їх взаємовідносини з іншими учасниками роздрібного ринку електричної енергії, регулюються Правилами роздрібного ринку електричної енергії, затвердженими постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, № 312 від 14 березня 2018 року.

На роздрібному ринку електричної енергії споживання та використання електричної енергії для потреб електроустановки споживача здійснюється за умови забезпечення розподілу/передачі та продажу (постачання) електричної енергії на підставі договорів про розподіл/передачу, постачання електричної енергії, надання послуг комерційного обліку, які укладаються відповідно до цих Правил, Кодексу системи передачі, Кодексу систем розподілу та Кодексу комерційного обліку (п. 1.2.1. Правил роздрібного ринку електричної енергії).

Відповідно до вимог частини третьої статті 58 Закону України «Про ринок електричної енергії» споживач зобов`язаний:

1) сплачувати за електричну енергію та надані йому послуги відповідно до укладених договорів;

2) надавати постачальникам послуг комерційного обліку, з якими він уклав договір, доступ до своїх електроустановок для здійснення монтажу, технічного обслуговування та зняття показників з приладів обліку споживання електричної енергії;

3) дотримуватися правил технічної експлуатації, правил безпеки під час експлуатації власних електроустановок, нормативно-правових актів, що регулюють функціонування ринку електричної енергії, та умов укладених договорів;

4) врегулювати у порядку, визначеному кодексом систем розподілу, відносини щодо технічного забезпечення розподілу електричної енергії з оператором системи розподілу.

Згідно зі статтею 77 Закону України «Про ринок електричної енергії» учасники ринку, які порушили нормативно-правові акти, що регулюють функціонування ринку електричної енергії, несуть відповідальність згідно із законом. Правопорушеннями на ринку електричної енергії є, зокрема: неукладення договорів відповідно до вимог цього Закону та інших нормативно-правових актів, що регулюють функціонування ринку електричної енергії.

Відповідно до п. 5.5.5. Правил роздрібного ринку електричної енергії споживач електричної енергії зобов`язаний, зокрема, користуватися електричною енергією виключно на підставі договору (договорів); сплачувати за електричну енергію та надані йому послуги відповідно до укладених договорів.

Договір споживача про надання послуг з розподілу/передачі електричної енергії за ініціативою споживача або оператора системи відповідно до визначених цими Правилами випадків, як правило, укладається шляхом приєднання споживача за заявою-приєднання до розробленого оператором системи розподілу договору на умовах складеного оператором системи розподілу паспорта точки розподілу/передачі (абзац третій пункту 2.1.5. глави 2.1 розділу II Правил роздрібного ринку електричної енергії).

Абзацом другим пункту 2.1.7. глави 2.1 розділу II Правил роздрібного ринку електричної енергії унормовано, що фактом приєднання споживача до умов договору споживача про надання послуг з розподілу/передачі електричної енергії (акцептування договору) є вчинення споживачем будь-яких дій, які свідчать про його бажання укласти договір споживача про надання послуг з розподілу/передачі електричної енергії, зокрема повернення (надання) підписаної заяви-приєднання, сплата рахунка оператора системи та/або документально підтверджене споживання електричної енергії.

Відповідно до пункту 7 постанови Національної комісії, що здійснює державне регулюванняу сферахенергетики такомунальних послуг№ 312 від 14 березня 2018 року «Про затвердження Правил роздрібного ринку електричної енергії» договір про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг укладається шляхом приєднання до умов договору про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг, опублікованого в засобах масової інформації та на веб-сайті постачальника, шляхом оплати рахунка, отриманого від постачальника універсальної послуги, або фактичного споживання будь-яких обсягів електричної енергії (за умови надання рахунка постачальником універсальної послуги), або підписання заяви-приєднання до умов договору про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг.

Відповідно до пункту 1.2.8. Правил постачальник універсальних послуг здійснює постачання електричної енергії на підставі договору про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг, який є публічним договором приєднання та зміст якого визначається постачальником універсальних послуг на основі Типового договору про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг (додаток 6 до цих Правил), та укладається в установленому цими Правилами порядку. Постачальник універсальної послуги не може відмовити побутовому споживачу, малому непобутовому споживачу або іншому споживачу, який відповідно до законодавства має право на отримання універсальних послуг, електроустановки якого розташовані на території діяльності постачальника універсальної послуги, в укладенні такого договору за умови наявності у споживача чинного договору про надання послуг з розподілу (передачі) електричної енергії.

Пунктом 2.1.2. Правил закріплено, що оператор системи зобов`язаний укласти договори про надання послуг з розподілу (передачі) електричної енергії з усіма споживачами, електроустановки яких приєднані до електричних мереж на території діяльності відповідного оператора системи.

Частиною другою статті 7 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» передбачено обов`язки індивідуального споживача, зокрема, укладати договори про надання житлово-комунальних послуг у порядку і випадках, визначених законом; оплачувати надані житлово-комунальні послуги за цінами/тарифами, встановленими відповідно до законодавства, у строки, встановлені відповідними договорами.

За правилом частини першої статті 12 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» надання житлово-комунальних послуг здійснюється виключно на договірних засадах.

Таким чином, наявність правовідносин між сторонами за договором постачання електричної енергії, а, отже, і виникнення цивільних прав та обов`язків, підтверджується діями сторін: постачальник надає послуги з електропостачання, надсилає споживачу платіжні документи (рахунки) на оплату спожитої енергії, а споживач отримує послуги та має здійснювати оплату виставлених рахунків.

Як встановлено судом, Товариство з обмеженою відповідальністю «Дніпровські енергетичні послуги» є постачальником універсальних послуг на території Дніпропетровської області згідно з абз. 3 п. 13 Розділу XVII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про ринок електричної енергії». Відповідно до постанови НКРЕКП від 14 червня 2018 року № 429 ТОВ Товариству з обмеженою відповідальністю «Дніпровські енергетичні послуги» видано ліцензію з постачання електричної енергії споживачам. Позивач Товариство з обмеженою відповідальністю «Дніпровські енергетичні послуги» постачає електричну енергію споживачам та виконує функції постачальника універсальних послуг на території Дніпропетровської області.

У пункті 2.1.7. Правил роздрібного ринку електричної енергії зазначено, що у разі незгоди споживача приєднуватися до умов договору про надання послуг з розподілу/передачі електричної енергії споживач не має права використовувати електричну енергію із системи розподілу/передачі та має подати оператору системи письмову заяву про припинення розподілу/передачі електричної енергії на його об`єкт.

Фактом приєднання споживача до умов договору споживача про надання послуг з розподілу/передачі електричної енергії (акцептування договору) є вчинення споживачем будь-яких дій, які свідчать про його бажання укласти договір споживача про надання послуг з розподілу/передачі електричної енергії, зокрема повернення (надання) підписаної заяви-приєднання, сплата рахунка оператора системи та/або документально підтверджене споживання електричної енергії.

Отже, Правилами роздрібного ринку електричної енергії визначено загальне правило, за яким договір про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг є публічним договором, до якого приєднується споживач.

Відповідно до частини першої статті 633 ЦК України публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов`язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв`язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо).

За змістом частини першої статті 634 ЦК України договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

При цьому, споживачі, які до 31 грудня 2018 року не подали позивачу заяву-приєднання до умов договору про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг вважаються такими, що уклали договір про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг шляхом оплати рахунка, отриманого від постачальника універсальної послуги, або фактичного споживання будь-яких обсягів електричної енергії.

Відповідно до п. 1.1. Договору про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг він є публічним договором приєднання, який встановлює порядок та умови постачання електричної енергії виключно побутовим та малим не побутовим споживачам постачальником універсальних послуг Товариства з обмеженою відповідальністю «Дніпровські енергетичні послуги» та укладається сторонами з урахуванням статей 633, 634, 641, 642 Цивільного кодексу України шляхом приєднання споживача до цього Договору, згідно із заявою-приєднання, яка є додатком 1 до цього Договору.

За цим Договором постачальник продає електричну енергію споживачу для забезпечення потреб електроустановок споживача, а споживач оплачує постачальнику вартість спожитої (купленої) електричної енергії та здійснює інші платежі згідно з умовами цього Договору (абз. 1 п. 2.1. Договору).

Згідно з п. 3.4. Договору датою початку постачання електричної енергії споживачу є дата, зазначена в заяві-приєднанні.

За змістом п. 13.1. Договору цей Договір укладається на строк, зазначений в комерційній пропозиції, яку обрав споживач, та набуває чинності з дати подання споживачем заяви-приєднання. Умови цього Договору починають виконуватись з дати початку постачання електричної енергії, зазначеної споживачем у заяві-приєднанні.

Відповідно до умов п. 3.2.14. Правил роздрібного ринку електричної енергії договір про постачання електричної енергії споживачу є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору, та вважається укладеним з дати відкриття особового рахунка за об`єктом споживача або внесення змін до такого особового рахунка, про що споживач інформується у передбаченому договором порядку.

З огляду на викладене, зважаючи на цивільно-правову природу договору про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг (публічний договір), виходячи із встановленої у статті 204 ЦК України презумпції правомірності правочину, враховуючи той факт, що відповідачі, які належним чином повідомлені про розгляд справи, не надали жодних заперечень на спростування доводів позивача, суд дійшов висновку про доведеність вимог позивача стосовно укладення із власником житлового будинку договору про постачання електричної енергії.

Той факт, що договір не підписано, не впливає на такий висновок суду, оскільки про прийняття умов договору свідчать конклюдентні дії відповідача, які полягають у споживанні наданої послуги та часткової її оплати.

Із розрахунку боргу особового рахунку № № НОМЕР_2 , вбачається, що він відкритий за адресою: АДРЕСА_1 . .

Згідно з розрахунком ТОВ «Дніпровські енергетичні послуги» встановлено, що за період з січня 2022 року по лютий 2025року за адресою: : АДРЕСА_1 , спожито електричну енергію в обсязі 15893 кВт/год. Зі змісту розрахунку з особового рахунку № № НОМЕР_2 слідує, що заборгованість за об`єктом споживання за вищевказаною адресою становить 26438,50 гривень (а.с.6).

Таким чином, судом встановлено, що позивачем за адресою: АДРЕСА_1 , надавались послуги з постачання електричної енергії, яка споживалась користувачем. Згідно з відомостями Реєстру Криворізької міської територіальної громади відповідач ОСОБА_1 зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 з 2005 року по теперішній час (а.с.25).

Згідно з вимогами статті 67 та частини другої статті 162 ЖК України плата за комунальні послуги (водопостачання, газ, теплова енергія та інші послуги) береться крім квартирної плати за затвердженими в установленому порядку тарифами.

За змістом статті 68 ЖК України квартирна плата та плата за комунальні послуги в будинках державного і громадського житлового фонду вносяться щомісяця в строки, встановлені Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до статті 525 ЦК України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

За визначеннями, наведеними у статті 1 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» житлово-комунальні послуги є результатом господарської діяльності, спрямованої на забезпечення умов проживання та/або перебування осіб у житлових і нежитлових приміщеннях, будинках і спорудах, комплексах будинків і споруд відповідно до нормативів, норм, стандартів, порядків і правил, що здійснюється на підставі відповідних договорів про надання житлово-комунальних послуг; такі послуги надаються індивідуальному споживачу - фізичній або юридичній особі, яка є власником (співвласником) нерухомого майна, або за згодою власника іншій особі, яка користується об`єктом нерухомого майна і отримує житлово-комунальну послугу для власних потреб та з якою або від імені якої укладено відповідний договір про надання житлово-комунальної послуги; виконавець комунальної послуги - суб`єкт господарювання, що надає комунальну послугу споживачу відповідно до умов договору

За змістом пункту 2 частини першої статті 5 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» комунальні послуги - послуги з постачання та розподілу природного газу, постачання та розподілу електричної енергії, постачання теплової енергії, постачання гарячої води, централізованого водопостачання, централізованого водовідведення, управління побутовими відходами.

Відповідно до частини першої статті 9 даного Закону України «Про житлово-комунальні послуги» споживач здійснює оплату за спожиті житлово-комунальні послуги щомісяця, якщо інший порядок та строки невизначені відповідним договором. Споживач не звільняється від оплати житлово-комунальних послуг, отриманих ним до укладення відповідного договору.

Відповідно до пункту 62 частини першої статті 1 Закону України «Про ринок електричної енергії» побутовий споживач індивідуальний побутовий споживач (фізична особа, яка використовує електричну енергію для забезпечення власних побутових потреб, що не включають професійну та/або господарську діяльність) або колективний побутовий споживач (юридична особа, створена шляхом об`єднання фізичних осіб - побутових споживачів, яка розраховується за електричну енергію за показами загального розрахункового засобу обліку в обсязі електричної енергії, спожитої для забезпечення власних побутових потреб таких фізичних осіб, що не включають професійну та/або господарську діяльність).

Таким чином, згідно із зазначеними нормами закону споживач зобов`язаний оплатити житлово-комунальні послуги, якщо він фактично користувалися ними. Відсутність письмово оформленого договору з позивачем не позбавляє відповідача обов`язку оплачувати надані йому послуги.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду України від 20 квітня 2016 року в справі № 6-2951цс15, з якою погодилася Велика Палата Верховного Суду у постанові від 20 вересня 2018 року в справі № 751/3840/15-ц.

Як встановлено судом, відповідач за час користування електричною енергією частково сплачував кошти за фактично спожиту її кількість за адресою: АДРЕСА_1 у розмірі 2000,10 гривень .

Суд констатує, що, приєднавшись до Договору, відповідач взяв на себе договірні зобов`язання, зокрема, здійснювати оплату вартості спожитої електричної енергії.

Відтак, згідно з п. 13 розділу XVII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про ринок електричної енергії» та згідно з п. 1.2.15. Правил роздрібного ринку електричної енергії, враховуючи факт споживання електричної енергії, між відповідачем ОСОБА_1 та ТОВ «Дніпровські енергетичні послуги» укладено Договір про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг за особовим рахунком № № НОМЕР_2 за адресою: АДРЕСА_1 .

Ціна (тариф) на електричну енергію має зазначатися постачальником у рахунках на оплату спожитої електричної енергії за цим Договором, у тому числі у разі її зміни (п. 5.7. Договору).

Розрахунковим періодом за цим Договором є календарний місяць (п. 5.8. Договору).

Відповідно до п. 6.2. Договору споживач зобов`язується, зокрема, забезпечувати своєчасну та повну оплату спожитої електричної енергії відповідно до умов цього Договору та пов`язаних з постачанням електричної енергії послуг згідно з умовами цього Договору.

Позивач свої зобов`язання за Договором виконує в повному обсязі та постачає (продає) відповідачу електричну енергію.

Відповідачем до суду не надано доказів та будь-яких претензій щодо неналежної якості наданих послуг, як і не доведено фактів невиконання позивачем обов`язку з надання вищевказаної послуги.

Під час розгляду справи не встановлено жодних обставин щодо визнання Договору про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг за особовим рахунком № № НОМЕР_2 недійсним, зміненим, оспореним чи розірваним.

Натомість, відповідач, всупереч п. 1 ч. 3 ст. 58 Закону України «Про ринок електричної енергії», п. 5.5.5. Правил роздрібного ринку електричної енергії, а також умовам укладеного між сторонами Договору, не здійснює оплату за використану електричну енергію у повному обсязі.

За період з 01.01.2022 року по 29.02.2024 року заборгованість за спожиту електричну енергію за особовим рахунком № НОМЕР_2 становить 26438,50 грн., що підтверджується наданим позивачем розрахунком боргу з особового рахунку (а.с.6).

Правильність розрахунку суми заборгованості з оплати електричної енергії не викликає у суду сумнівів та відповідачем не оспорюється. Будь-яких заперечень щодо правильності нарахованого розміру заборгованості за спожиту електроенергію, а також доказів, які це підтверджують, відповідачем суду не надано та не зазначено джерел їх здобуття.

Положеннями статей 526, 530 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Якщо у зобов`язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк. Якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час.

Крім того, оскільки правовідносин, які склалися між сторонами, є грошовим зобов`язанням, то на них поширюється дія ч. 2 ст. 625 ЦК України, як спеціального виду цивільно-правової відповідальності за прострочення виконання зобов`язання, якою передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Постановою КМУ № 206 від 05.03.2022 установлено заборону нараховувати та стягувати інфляційні, пеню та 3% річних до припинення чи скасування воєнного стану в Україні.

Однак Постановою КМУ № 1405 від 29.12.2023 було внесено зміни в Постанову КМУ № 206 від 05.03.2022 року, які встановлюють заборону нараховувати та стягувати інфляційні втрати та 3% річних до припинення чи скасування воєнного стану в Україні виключно в територіальних громадах, що розташовані на територіях, на яких ведуться бойові дії або тимчасово окупованих російською федерацією, однак м. Кривий Ріг до категорії вищезазначених територій не належать.

Позивачем надано розрахунок інфляційних втрат у сумі 442,63 грн. та 3% річних у сумі 120,94 грн. у зв`язку із простроченням відповідачем оплати за споживчу електричну енергію.

Як передбачено ч. 1 ст. 22 ЦК України, особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є: 1) втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); 2) доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

За таких обставин, оцінивши докази надані позивачем, суд приходить до висновку, що позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Дніпровські енергетичні послуги» підлягають задоволенню, оскільки встановлено, що позивач є надавачем послуг з постачання електроенергії, ним були надані відповідні послуги відповідачу, як споживачу таких послуг, наведені ним розрахунки розміру боргу здійснені за встановленими тарифами та не спростовані відповідачем.

Відповідно до частини першої статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

У зв`язку з повним задоволенням позову, з відповідача на користь позивача необхідно стягнути судовий збір у розмірі 3 028 грн 00 коп.

Враховуючи наведене та керуючись статтями 3-5, 7-13, 17, 43, 49, 76-81, 89, 133, 141, 259, 263-265, 273, 280, 354, 355 ЦПК України, суд, -

УХВАЛИВ

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Дніпровські енергетичні послуги» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за спожиту електричну енергію, інфляційних втрат, 3 % річних - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Дніпровські енергетичні послуги»:

суми заборгованості за спожиту електричну енергію в розмірі 26438,50 гривень за період з 01.01.2022 по 29.02.2024;

3% річних в сумі 120,94 гривні та інфляційні втрати у сумі 442,63 гривні.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Дніпровські енергетичні послуги» судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 3 028 (три тисячі двадцять вісім) гривень 00 копійок.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, яка подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Позивачем заочне рішення суду може бути оскаржено шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складено та підписано 12.03.2026 року.

Відповідачами заочне рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку у разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження – якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Учасники справи:

Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю «Дніпровські енергетичні послуги» код ЄДРПОУ 42082379, адреса: Дніпропетровська обл., м. Дніпро, вул. Січових Стрільців, 4Д

Відповідач – ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_3 , адреса: АДРЕСА_1

СУДДЯ: