Вирок від 11 березня 2026 р. у справі №192/500/26 — Солонянський районний суд Дніпропетровської області

Справа № 192/500/26

Провадження № 1-кп/192/169/26

В И Р О К

Іменем України

"12" березня 2026 р. Солонянський районний суд Дніпропетровської області у складі:

головуючого – судді ОСОБА_1 ,

за участю секретаря судового засідання – ОСОБА_2 ,

розглянувши у спрощеному провадженні без проведення судового розгляду за відсутності учасників судового провадження в залі суду в №12026047160000017, відомості про що внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 05 лютого 2026 року відносно

ОСОБА_3 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 в м. Ківерці Волинської області, зареєстрований та мешкає за адресою: АДРЕСА_1 , має повну середню освіту, не одружений, не працевлаштований, раніше не судимий,

обвинуваченого у вчиненні кримінальних правопорушень – кримінальних проступків, передбачених ч. 5 ст. 27 ч. 1 ст. 358, ч. 4 ст. 358 КК України,

В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_3 , маючи прямий кримінально-протиправний умисел, направлений на отримання права керування транспортними засобами, в порушення пункту 16 «Положення про порядок видачі посвідчень водія та допуску громадян до керування транспортними засобами», затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України № 340 від 08 травня 1993 року та затвердженого нею, посвідчення водія видається особі, яка пройшла медичний огляд у порядку, установленому МОЗ, а також підготовку або перепідготовку відповідно до встановлених планів і програм та склала теоретичний, практичний іспити у територіальному центрі МВС.

Оскільки, ОСОБА_3 не мав наміру пройти медичний огляд у порядку, установленому МОЗ, а також підготовку або перепідготовку відповідно до встановлених планів і програм та скласти теоретичний, практичний іспит у територіальному центрі МВС, у нього виник прямий кримінально-протиправний умисел направлений на пособництво у виготовлені підробленого водійського посвідчення, яке видається установою, яка має право видавати чи посвідчувати такі документи, і який надає права або звільняє від обов`язків, а саме посвідчення водія на право керування транспортних засобів категорії «В» з метою його подальшого використання у власних цілях.

Так, ОСОБА_3 на початку червня 2024 року, точну дату та час в ході досудового розслідування встановити не надалося можливим, перебуваючи за місцем свого мешкання за адресою: АДРЕСА_1 , за допомогою мережі «Інтернет» в мобільному додатку «Instagram», знайшов оголошення з приводу виготовлення посвідчень водія.

Реалізуючи свій кримінально-протиправний умисел, направлений на пособництво у виготовлені завідомо підробленого посвідчення водія, ОСОБА_3 скориставшись послугами невстановленої у ході досудового розслідування особи, в ході спілкування з якою, через повідомлення в мобільному додатку «Instagram», домовився про виготовлення, подальше придбання та оплату вартості підробленого посвідчення водія за 5 000 гривень 00 копійок, де за попередньою домовленістю, ОСОБА_3 , діючи умисно, протиправно, усвідомлюючи кримінально-протиправний характер своїх дій щодо пособництва у вчиненні підробленого посвідчення водія, передав в електронному вигляді через повідомлення в мобільному додатку «Instagram» свій фотознімок, фото паспорта з анкетними даними та зразок підпису з метою подальшого внесення їх до підробленого посвідчення водія, виступивши таким чином пособником в підробленні офіційного документа, який видається установою, яка має право видавати такі документи, і який надає права, з метою використання його іншою особою шляхом надання засобів вчинення цього кримінального правопорушення.

У подальшому, ОСОБА_3 приблизно в середині червня 2024 року, більш точної дати в ході проведення досудового розслідування встановити не виявилось можливим, перебуваючи в приміщенні відділення ТОВ «Нова Пошта» № 1, розташованого за адресою: Волинська область, м. Ківерці, вул. Шевченко, буд. 8, будучи пособником у підроблені офіційного документа, отримав від невстановленої у ході досудового розслідування особи поштове відправлення з посвідченням водія, із серією та номером НОМЕР_1 , виданий 15 червня 2024 року ТСЦ 1242 на ім?я « ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 », з метою його подальшого використання для підтвердження права керування транспортним засобом «В», у виготовленні якого ОСОБА_3 виступив безпосереднім пособником та яке залишив собі, отримавши з цього моменту можливість його подальшого використання під час керування транспортними засобами та продовжуючи реалізовувати свій протиправний умисел, направлений на використання завідомо підробленого документа.

Умисні дії ОСОБА_3 кваліфікуються за ч. 5 ст. 27 ч. 1 ст. 358 КК України, як пособництво в підробленні офіційного документа, який видається установою, яка має право видавати такий документ, і який надає права, з метою використання його іншою особою.

Продовжуючи свій кримінально-протиправний умисел, ОСОБА_3 , 05 лютого 2026 року, приблизно о 15 годині 26 хвилин, рухаючись на автомобілі «Мерседес Бенз», номерний знак НОМЕР_2 , по автомобільній дорозі Н-08 на 440 км через блок пост «Солонянський», розташований в с. Червонокам?яне Дніпровського району Дніпропетровської області, був зупинений працівниками сектору реагування патрульної поліції відділення поліції № 1 ДРУП № 1 ГУНП в Дніпропетровській області, які діяли відповідно до ч. 10 постанови Кабінету Міністрів України від 29.12.2021 № 1456 «Про затвердження Порядку перевірки документів в осіб, огляду речей, транспортних засобів, багажу та вантажів, службових приміщень і житла громадян під час забезпечення заходів правового режиму воєнного стану» та п. 1 ч. 1 ст. 35 Закону України «Про Національну поліцію» та на виконання законної вимоги надати документ на право керування транспортними засобами, продовжуючи реалізовувати свій прямий кримінально-протиправний умисел, направлений на використання підробленого офіційного документа, який видається установою, яка має право видавати такі документи, і який надає право керування транспортними засобами, з метою уникнення адміністративної відповідальності за керування транспортним засобом без посвідчення водія, в порушення «Положення про порядок видачі посвідчення водія та допуску громадян до керування транспортними засобами», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08 травня 1993 року № 340, надав інспектору сектору реагування патрульної поліції відділення поліції № 1 Дніпровського РУП № 1 ГУНП в Дніпропетровській області,завідомо підроблений документ, а саме - завідомо підроблене посвідчення водія категорії «В», із серією та номером НОМЕР_1 , виданий 15 червня 2024 року ТСЦ 1242 на ім`я « ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 », тим самим умисно та протиправно використав завідомо підроблений документ, бланк якого не відповідає за способами друку та спеціальними елементами захисту аналогічним бланкам посвідчень водія, що знаходяться в офіційному обігу на території України.

Умисні дії ОСОБА_3 кваліфікуються за ч. 4 ст. 358 КК України, як використання завідомо підробленого документа.

Винуватість ОСОБА_3 у вчиненні кримінальних проступків, передбачених ч. 5 ст. 27 ч. 1 ст. 358, ч. 4 ст. 358 КК України, встановлена судом поза розумним сумнівом з таких підстав.

27 лютого 2026 року з Правобережної окружної прокуратури міста Дніпра до Солонянського районного суду Дніпропетровської області надійшов обвинувальний акт відносно ОСОБА_3 , обвинуваченого у вчиненні кримінальних правопорушень – кримінальних проступків, передбачених ч. 5 ст. 27 ч. 1 ст. 358, ч. 4 ст. 358 КК України, затверджений прокурором Правобережної окружної прокуратури міста Дніпра ОСОБА_4 .

Обвинувальний акт надійшов до суду разом з реєстром досудового розслідування; розпискою обвинуваченого та захисника – адвоката ОСОБА_5 про отримання копії обвинувального акту та реєстру матеріалів досудового розслідування; заявою ОСОБА_3 щодо беззаперечного визнання своєї винуватості, згоди із встановленими під час дізнання обставинами, ознайомлення з обмеженням права на апеляційне оскарження та згоди на розгляд обвинувального акту у спрощеному провадженні без проведення судового розгляду в судовому засіданні, за його відсутності.

До обвинувального акту додані: письмова заява ОСОБА_3 , складена в присутності захисника - адвоката ОСОБА_5 щодо беззаперечного визнання своєї винуватості, згоди із встановленими дізнанням обставинами, ознайомлення з обмеженням права апеляційного оскарження згідно з ч. 2 ст. 302 КПК України та згоди з розглядом обвинувального акту в спрощеному провадженні; матеріали досудового розслідування.

У вказаній заяві захисником ОСОБА_5 підтверджено добровільність беззаперечного визнання винуватості підозрюваним, його згоду із встановленими в результаті дізнання обставинами і згоду на розгляд обвинувального акта за його відсутності.

Враховуючи зазначене, суд вважав можливим розглянути обвинувальний акт щодо ОСОБА_3 у вчиненні кримінальних проступків без проведення судового розгляду в судовому засіданні за відсутності учасників судового провадження, що узгоджується з приписами ч. 2 ст. 381 КПК України.

У відповідності до ч. 4 ст. 107 КПК України в разі, якщо відповідно до положень цього Кодексу судове провадження здійснюється судом за відсутності осіб, фіксування за допомогою технічних засобів кримінального провадження в суді не здійснюється.

Діючи відповідно до вимог ч. 2 ст. 17, ст. ст. 369 - 371, 374, ч. 3 ст. 381, ч. 2 ст. 382 КПК України суд перевірив обставини, які встановлені органом досудового розслідування та які не оспорюються учасниками судового провадження, а вивчивши обвинувальний акт, долучені до нього додатки та матеріали кримінального провадження, суд вважає доведеним те, що ОСОБА_3 вчинив кримінальні проступки, передбачені ч. 5 ст. 27 ч. 1 ст. 358, ч. 4 ст. 358 КК України, а саме: пособництво в підробленні іншого офіційного документа, який видається установою, яка має право видавати такі документи, і який надає права з метою використання його іншою особою та використання завідомо підробленого документа.

Отже, відповідно до вимог ст. 94 КПК України суд за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінив кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв`язку і прийшов до висновку про повну доведеність вини ОСОБА_3 у пред`явленому обвинуваченні.

Стороною обвинувачення в обвинувальному акті в якості обставини, яка пом`якшує покарання вказано щире каяття. Обставини, які обтяжують покарання стороною обвинувачення не встановлено.

Вивченням обставин справи, оцінкою особистості ОСОБА_3 судом встановлено, що обставиною, яка відповідно до ст. 66 КК України пом`якшує покарання останнього, є щире каяття, та відсутність обставин, які згідно зі ст. 67 КК України обтяжують його покарання.

При призначенні покарання обвинуваченому ОСОБА_3 згідно з вимогами ст.ст. 65-67 КК України та роз`яснень постанови Пленуму Верховного Суду України № 7 від 24.10.2003 року «Про практику призначення судами кримінального покарання», суд враховує ступінь тяжкості вчинених правопорушень, які згідно ст. 12 КК України є кримінальними проступками, особу обвинуваченого, який раніше не судимий, на обліку у лікарів нарколога та психіатра не перебуває, а також обставини, що пом`якшують і обтяжують покарання.

Відповідно до ч. 2 ст. 50 КК України, покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засудженого, а також запобігання вчиненню нових злочинів, як засудженими, так і іншими особами.

На підставі викладеного, суд враховуючи конкретні обставини вчинення кримінального правопорушення, особу винного, його ставлення до вчиненого вважає, що йому необхідно призначити покарання в межах санкції ч. 1 ст. 358 КК України у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 (сімнадцять тисяч) гривень 00 копійок, а за ч. 4 ст. 358 КК України – у вигляді штрафу в розмірі п’ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 850 (вісімсот п`ятдесят) гривень 00 копійок, що на думку суду є достатнім покаранням, оскільки інші більш суворіші види покарання є недоцільними з огляду на наявність обставини, яка пом`якшує покарання та визнання своєї винуватості обвинуваченим.

При призначені остаточного покарання суд вважає за необхідне застосувати до ОСОБА_3 положення ч. 1 ст. 70 КК України щодо призначення покарання за сукупністю кримінальних правопорушень та вважає, що таке покарання слід призначити шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим та призначити покарання у виді штрафу в розмірі 17 000 (сімнадцять тисяч) гривень 00 копійок.

При вирішенні долі речових доказів суд враховує положення ч. 9 ст. 100 КПК України, згідно якої питання про долю речових доказів і документів, які були надані суду, вирішується судом під час ухвалення судового рішення, яким закінчується кримінальне провадження.

Згідно постанов про приєднання предметів до кримінального провадження як речових доказів та визначення їх місця зберігання від 05 лютого 2026 року та від 10 лютого 2026 року бланк посвідчення водія з серійним номером НОМЕР_1 , виданий 15 червня 2024 року ТСЦ 1242 на ім`я « ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 », а також CD-R диск з відеозаписом із маркуванням по центру визнано речовими доказами та залишено на зберігання в матеріалах кримінального провадження.

Суд вважає, що такі речові докази слід залишити на зберігання в матеріалах кримінального провадження.

Відповідно до вимог ч. 2 ст. 124 КПК України, у разі ухвалення обвинувального вироку, суд стягує з обвинуваченого на користь держави документально підтверджені витрати на залучення експерта.

Згідно Довідки витрати на залучення експерта по кримінальному провадженню складають 3 119 гривень 90 копійок, які підлягають стягненню з обвинуваченого.

Запобіжний захід по даному кримінальному провадженню стосовно обвинуваченого не обирався.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 373, 374, 381-382 КПК України, суд

У Х В А Л И В:

Визнати ОСОБА_3 винуватим у пред`явленому обвинуваченні за ч. 1 ст. 358 КК України та призначити покарання у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 (сімнадцять тисяч) гривень 00 копійок.

Визнати ОСОБА_3 винуватим у пред`явленому обвинуваченні за ч. 4 ст. 358 КК України та призначити покарання у виді штрафу в розмірі п’ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 850 (вісімсот п`ятдесят) гривень 00 копійок.

На підставі ч.1 ст.70 КК України за сукупністю кримінальних правопорушень шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, призначити ОСОБА_3 остаточне покарання у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 (сімнадцять тисяч) гривень 00 копійок.

Речові докази по справі: бланк посвідчення водія серійним номером НОМЕР_1 , виданий 15 червня 2024 року ТСЦ 1242 на ім`я « ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 », а також CD-R диск з відеозаписом із маркуванням по центру – залишити на зберігання в матеріалах кримінального провадження.

Стягнути з ОСОБА_3 3 119 (три тисячі сто дев`ятнадцять) гривень 90 копійок документально підтверджених витрат на залучення експерта в дохід державного бюджету.

Заходи забезпечення кримінального провадження в даному кримінальному провадженні ОСОБА_3 , а саме – запобіжний захід до набрання вироком законної сили – не застосовувався.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого Кримінальним процесуальним кодексом України, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

На вирок може бути подана апеляційна скарга до Дніпровського апеляційного суду через Солонянський районний суд Дніпропетровської області протягом тридцяти днів з дня отримання копії вироку.

Відповідно до положень ч. 1 ст. 394 КПК України вирок суду першої інстанції, ухвалений за результатами спрощеного провадження в порядку, передбаченому ст. ст. 381 та 382 цього Кодексу не може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав розгляду провадження за відсутності учасників судового провадження, не дослідження доказів у судовому засіданні або з метою оспорити встановлені досудовим розслідуванням обставини.

Копію вироку за результатами розгляду обвинувального акту щодо вчинення кримінального проступку не пізніше дня, наступного за днем його ухвалення, надіслати учасникам судового провадження.

Суддя ОСОБА_1