Вирок від 09 березня 2026 р. у справі №182/6304/21 — Нікопольський міськрайонний суд Дніпропетровської області

НІКОПОЛЬСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 182/6304/21

Провадження № 1-кп/0182/552/2026

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10.03.2026 року м. Нікополь

Нікопольський міськрайонний суд Дніпропетровської області у складі

головуючого –судді: ОСОБА_1

при секретарі: ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Нікополі в режимі відеоконференції кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12021041340000506 від 09.07.2021 року, стосовно:

ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Нікополь, Дніпропетровської області, є особою без громадянства, з середньою освітою, непрацюючого, неодруженого, особою з інвалідністю не являється, який фактично мешкав за адресою: АДРЕСА_1 , раніше судимого,

26.03.2009 року Нікопольським міськрайонним судом за ч.1 ст. 70, ч.2 ст. 190, ч.2 ст. 186 КК України до 5 років позбавлення волі. На підставі ст. 75,76 КК України від відбуття покарання звільнений з іспитовим строком 3 роки,

25.08.2010 року Нікопольським міськрайонним судом за ч.1 ст. 71, ч.1 ст. 187 КК України до 5 років 1 місяця позбавлення волі. Звільнений 20.11.2013 року по відбуттю строку покарання,

11.06.2019 року Нікопольським міськрайонним судом за ч.2 ст. 185, ч.3 ст. 185, ч.1 ст. 70 КК України до 4 років позбавлення волі. На підставі ст. 75, п.1 ч.1 ст. 76 КК України від відбуття покарання звільнений з іспитовим строком на 2 роки;

07.03.2024 року Нікопольським міськрайонний судом дніпропетровської області за ч.3, ст..15, ч.3 ст.185, ч.1 ст. 71 КК України до 4 років 10 днів позбавлення волі. Ухвалою Дніпровського апеляційного суду від 04.07.2024 року вирок залишено без змін. Постановою Верховного Суду колегії суддів Третьої судової палати Касаційного кримінального суду від 06.02.2025 року, вирок Нікопольського міськрайонного суду від 07.03.2024 року та ухвалу дніпровського апеляційного суду від 04.07.2024 року змінено. У зв`язку з декриміналізацією діяння, дії обвинуваченого перекваліфіковано з ч.3 ст.15, ч.3 ст. 185 КК України на ч.1 ст. 162 Кк України та з урахуванням ч.1 ст. 71 КК України призначено покарання вигляді позбавлення волі на строк 2 роки;

24.09.2024 року Солом`янським районним судом м. Києва за ч.3 ст. 15 ч.3 т. 185 Кк України до 2 років обмеження волі. на підставі ст. 71, 72 КК України за сукупністю вироків, до покарання призначеного за даним вироком частково приєднано покарання за вироком Нікопольського міськрайонного суду від 07.03.2024 року та остаточно призначено покарання у виді позбавлення волі строком на 4 роки 6 місяців;

05.02.2026 року Нікопольським міськрайонним судом за ч. 4 ст. 186 КК України до 7 років позбавлення волі. На підставі ч.4 ст. 70 КК України за сукупністю кримінальних правопорушень, шляхом поглинення менш суворого покарання за вироком Солом`янського районного суду м. Києва від 24.09.204 року більш суворим покарання, остаточно призначено покарання у вигляді позбавлення волі строком на 7 років (на даний час відбуває покарання),

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженця с. Чкалове, Нікопольського району, Дніпропетровської області, українця, громадянина України, з середньою освітою, непрацюючого, неодруженого, на утриманні нікого не має, особою з інвалідністю не являється, який зареєстрований та фактично мешкає за адресою: АДРЕСА_2 , відповідно до ст. 89 КК України раніше не судимого,

обвинувачених у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 186 КК України,

з участю сторін судового провадження

прокурора ОСОБА_5 ,

захисника ОСОБА_6 в режимі відеоконференції,

обвинувачених ОСОБА_3 в режимі відео конференції,

ОСОБА_4 ,

Формулювання обвинувачення, визнаного судом доведеним

09.07.2021 року приблизно об 11.25 год. ОСОБА_3 разом з ОСОБА_4 та особою, матеріали кримінального провадження відносно якої виділені в окреме провадження, проходили повз будинок, розташований за адресою: АДРЕСА_3 де в них виник спільний, злочинний умисел, направлений на таємне викрадення чужого майна, що знаходилося в приміщенні вказаного будинку.

У той же час та в тому ж місці, реалізуючи свій спільний злочинний умисел, ОСОБА_3 разом з ОСОБА_4 та особою, матеріали кримінального провадження стосовно якої, виділені в окреме провадження, з метою таємного викрадення чужого майна, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер свого діяння, передбачаючи його суспільно небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, скориставшись тим, що за їх діями ніхто не спостерігає, проникли на територію домоволодіння за адресою: АДРЕСА_3 .

Де, ОСОБА_3 , підійшов до вікна будинку та шляхом розбиття молотком для відбиття м`яса, який був при ньому, відчинив його і проник до приміщення будинку за адресою: АДРЕСА_3 . Після цього, особа, матеріали кримінального провадження стосовно якої, виділені в окреме провадження, реалізовуючи спільний злочинний умисел, прослідував за ним через розбите вікно, а ОСОБА_7 залишився на території вищевказаного домоволодіння біля розбитого вікна слідкувати за навколишньою обстановкою.

Перебуваючи у приміщенні будинку, ОСОБА_3 разом з особою, матеріали кримінального провадження стосовно якого виділені в окреме провадження, виявили телевізор фірми «LG» модель «42LD420» та телевізор фірми «BRAVIS» модель «LED-32H70W» і усвідомлюючи суспільно небезпечний характер свого діяння, передбачаючи його суспільно небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, переконавшись, що за їх діями ніхто не спостерігає, таємно, умисно, повторно, з корисливих мотивів взяли до рук вищезазначені телевізори, один з яких - телевізор фірми «BRAVIS» модель «LED-32H70W» ОСОБА_3 передав ОСОБА_4 . Телевізор фірми «LG» модель «42LD420» забрав особа, матеріали кримінального провадження стосовно якої виділені в окреме провадження.

Покидаючи місце вчинення злочину, ОСОБА_3 разом з ОСОБА_4 та особою, матеріали кримінального провадження стосовно якої виділені в окреме провадження, були помічені ОСОБА_8 та ОСОБА_9 , які мешкають у сусідніх будинках , виявили їх злочинні дії і вимагали припинити вчиняти кримінальне правопорушення.

Розуміючи, що їх злочинні дії помічені іншими особами, але проігнорувавши вимоги ОСОБА_8 та ОСОБА_9 , продовжуючи реалізовувати свій спільний злочинний умисел, направлений на заволодіння чужим майном, ОСОБА_3 разом з ОСОБА_4 та особою, матеріали кримінального провадження стосовно якої виділені в окреме провадження, відкрито утримуючи при собі викрадене майно, залишили місце вчинення злочину. Внаслідок чого завдали матеріальну шкоду потерпілій ОСОБА_10 , на загальну суму 6893 грн. 54 коп., згідно висновку судово-товарознавчої експертизи №226 від 09.07.2021 року.

Викраденим майном розпорядилися на власний розсуд.

Умисні дії ОСОБА_3 кваліфіковано за ч. 3 ст. 186 КК України – відкрите викрадення чужого майна (грабіж), вчинене повторно, за попередньою змовою групою осіб, поєднане з проникненням у житло.

Умисні дії ОСОБА_4 кваліфіковано за ч. 3 ст. 186 КК України – відкрите викрадення чужого майна (грабіж), вчинене за попередньою змовою групою осіб, поєднане з проникненням у житло.

Позиція обвинувачених

В судовому засіданні обвинувачені ОСОБА_11 і ОСОБА_4 визнали свою провину.

ОСОБА_3 відмовився від дачі показів відповідно до вимог ст. 63 Конституції України, але не спростовував покази, надані

ОСОБА_12 судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_4 повідомив, що в будинку звідки викрали телевізори проживала дівчина на ім`я ОСОБА_13 . З нею знайомий ОСОБА_14 , а він особисто лише кілька разів спільно вживав з нею спиртні напої. Юля обіцяла допомогти ОСОБА_15 , це та особа, матеріали кримінального провадження відносно якого виділені в окреме провадження, а саме обіцяла оформити на своє прізвище кредит. Вова також приятель ОСОБА_3 , Він передав ОСОБА_16 відомості про себе, а вона повідомила, що кредит оформити не вийшло. А коли вони поїхали в банк «Альфа», то дізналися, що на ОСОБА_17 вже оформлений кредит. Юля по телефону зізналася, що це зробила вона і забрала кошти собі. Тому саме вона повідомила, що в будинку є два телевізори, які можна забрати і здати в ломбард. Так, вони втрьох поїхали на таксі на п. Чкаловській в м. Нікополі. Точну адресу знав ОСОБА_18 . Він і ОСОБА_19 увійшли через хвіртку у двір, де була собака, але вона їх не чіпала. В той день, він особисто був у стані сильного алкогольного сп`яніння і не бачив як саме ОСОБА_14 розбивав вікно. У будинок він особисто не проникав. ОСОБА_14 подав ОСОБА_20 якісь дві теки з документами і телевізори. Один телевізор, який менший за розміром, ніс він, а другий ОСОБА_19 . Коли телевізори несли по вулиці, то сусіди почали кричати на них, і лише тоді, він зрозумів, що вони вчиняють злочин. Їх затримав дільничний в районі АТБ того ж дня і повернув до двору, де вже була поліція і охорона, бабка ОСОБА_16 , яка кричала. Особисто він ніякої вигоди не отримав і не може пояснити чому взагалі пішов у двір. В скоєному розкаюється і просить не позбавляти його свободи.

Позиція потерпілих

Потерпіла ОСОБА_10 повідомила, що в машині бачила затриманого ОСОБА_3 . Дійсно її син – ОСОБА_21 одружений на жінці, яка має доньку ОСОБА_22 від попереднього шлюбу. В будинку по АДРЕСА_3 ОСОБА_13 проживала тимчасово, коли виїхав її син з родиною. Коли вона приїхала до домоволодіння, то вікно було вибите, в приміщенні будинку – безлад, відсутні два телевізори, які в той же вечір повернули співробітники поліції. Їй повідомили сусіди, які по камері відеоспотереження помітили крадіїв. Про обставини самої крадіжки і про відносини ОСОБА_16 з обвинуваченими їй нічого невідомо. Юля виїхала з міста Нікополя і проживає на даний час у Німеччині, де народила дитину. Цивільний позов не заявлений, оскільки шкода завдана діями обвинувачених відшкодована шляхом повернення викрадених телевізорів. Претензій до обвинувачених вона не має. Під час призначення покарання обвинуваченим покладалася на розсуд суду.

Покази свідків.

Свідок ОСОБА_9 повідомила, що вона проживає по сусідству з родиною ОСОБА_23 . Точної дати не пам`ятає, але вона вийшла на вулицю, бо помітила у сусідів, де ніхто на той час не проживав в будинку, трьох чоловіків. Добре пам`ятає чорнявого (вказала на ОСОБА_3 ), який був самим грубим. Зі свого двору помітила, як чоловіки передавали через вікно документи і телевізори. Тому і вибігла на вулицю. Зрозуміла, що сусідів грабують і викликала поліцію. Бачила, що викрадали плазмовий телевізор білого кольору, системник, монітор і була якась коробка. Один з крадіїв мав більш світле волосся, а третій був зовсім молодого віку. Після затримання, їх одразу ж і привезли до двору, вона впізнавала кожного і під протокол потім по фото у слідчого.

Свідок ОСОБА_24 повідомив, що біля гаражу сусіднього будинку, влітку 2021 року, ремонтував автомобіль. Він знає родину ОСОБА_25 , який тоді проживав в Польщі. Повз нього пройшло двоє чоловіків і він помітив у них білий плазмовий телевізор, який належить ОСОБА_26 , бо він бачив його раніше у будинку останнього. Він одразу ж зателефонував дільничному і повідомив, що можливо ці чоловіки вчинили крадіжку. Чоловіки бачили його і не соромилися. Крадіїв затримали і опитували одразу ж усіх сусідів. Потім вже побачив, під час огляду співробітниками поліції, що по ліву сторону від входу у кімнаті вибите вікно, яке видно з вулиці.

Досліджені в судовому засіданні докази.

Винуватість обвинувачених ОСОБА_3 та ОСОБА_4 підтверджується письмовими доказами, законність, належність та достовірність яких учасники судового провадження не оспорювали, які досліджені судом безпосередньо за клопотання сторони обвинувачення, а саме:

- протоколом прийняття заяви від 09.07.2021 року, згідно якої ОСОБА_10 звернулась до поліції за фактом того, що 09.07.2021 року приблизно об 11.35 год. невідомі особи, проникли до буд. АДРЕСА_3 , звідки викрили її майно (а.п.11).

- протоколом огляду місця події від 09.07.2021 року, згідно якого: 09.07.2021 року в період часу з 13.20 до 14.00 год. оглянуто місце вчинення злочину, яким є домоволодіння АДРЕСА_3 . Під час огляду було виявлено розбите метало пластикове скло, яке знаходиться в стороні входу до будинку, далі під час огляду будинку було виявлено відсутність двох телевізорів на які вказала потерпіла ОСОБА_10 . Під час огляду було вилучено сліди папілярних ліній з вікна та кухонна сокира (а.п.13-19 з фото таблицею);

- висновком експерта №СЕ-19/104-21/22355-Д від 15.07.2021 року, згідно якого дев`ять слідів пальців рук розмірами 22х17 мм, 26х19 мм, 33х19 мм, 29х18 мм, 20х15 мм, 25х19 мм, 42х22 мм, 21х6 мм та 30х20 мм, від копійовані на дев`ять відрізків липкої стрічки, вилучені 09.07.2021 під час огляду місця події за адресою: АДРЕСА_3 , придатні для ідентифікації за ними особи (осіб). Сліди пальця руки розмірами 30х20 мм залишений великим пальцем правої руки особи, дактилоскопічна карта якої заповнена на ім`я ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_3 . Вісім слідів пальців рук розмірами 22х17 мм, 26х19 мм, 33х19 мм, 29х18 мм, 20х15 мм, 25х19 мм, 42х22 мм та 21х6 мм залишені не ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_3 , не ОСОБА_27 , ІНФОРМАЦІЯ_4 та не ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_5 , а іншою особою (особами) (а.п.26-42);

- протоколом огляду предметів від 09.07.2021 року, згідно якого 09.07.2021 року було оглянуто два телевізори «BRAVIS» , білого кольору та «LG», чорного кольору, які для огляду та вилучення надали ОСОБА_4 та ОСОБА_27 . Під час огляду було виявлено та виучено 5 слідів папілярних ліній з телевізора «LG» та 3 сліди папілярних ліній з телевізора «BRAVIS» (а.п.43,44 з фототаблицею);

- висновком судово-товарознавчої експертизи №226 від 09.07.2021 року, згідно якого ринкова вартість телевізора фірми «LG» модель «42LD420» котрий був придбаний в 2010 році, в новому стані, станом на 09.07.2021 року, складає 3500,00 грн. Ринкова вартість телевізора фірми «BRAVIS» модель «LED-32H70W» котрий був придбаний в 2013 році, в новому стані, станом на 09.07.2021 року, складає 3393,54 грн. (а.п.51-55);

- протоколом пред`явлення особи для впізнання від 11.07.2021 року за участю свідка ОСОБА_9 , згідно якого вона вказала на особу під №3, а саме на ОСОБА_3 , як на особу, який подавав телевізор іншій особі (а.п.57-59);

- протоколом пред`явлення особи для впізнання від 11.07.2021 року за участю свідка ОСОБА_9 , згідно якого вона вказала на особу під №2, а саме на ОСОБА_27 , як на особу, який був з телевізором чорного кольору (а.п.60-62);

- протоколом пред`явлення особи для впізнання від 11.07.2021 року за участю свідка ОСОБА_9 , згідно якого вона вказала на особу під №1, а саме на ОСОБА_4 , як на особу, який тримав телевізор білого кольору (а.п.63-65);

- протоколом пред`явлення особи для впізнання від 12.07.2021 року за участю свідка ОСОБА_28 , згідно якого він вказав на особу під №1, а саме на ОСОБА_3 , як на особу, який був з пакетом та ще двома чоловіками (а.п.67-69);

- протоколом пред`явлення особи для впізнання від 12.07.2021 року за участю свідка ОСОБА_28 , згідно якого він вказав на особу під №2, а саме на ОСОБА_4 , як на особу, який ніс телевізор білого кольору (а.п.70-72);

- протоколом пред`явлення особи для впізнання від 12.07.2021 року за участю свідка ОСОБА_28 , згідно якого він вказав на особу під №3, а саме на ОСОБА_27 , як на особу, який тримав телевізор чорного кольору (а.п.73-75);

Оцінка доказів судом

Таким чином, аналізуючи всі зібрані у справі докази в їх сукупності, суд вважає, що винуватість обвинувачених ОСОБА_3 та ОСОБА_4 повністю доведена сукупністю належних, допустимих та достовірних доказів, безпосередньо досліджених судом у судовому засіданні, які були отримані у рамках діючого законодавства без істотного порушення прав та свобод людини, гарантованих Конституцією та законами України, міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України. Досліджені докази є взаємозв`язаними між собою і суд вважає їх достатніми для визнання обвинувачених винними у вчиненні кримінального правопорушення, за яким вони обвинувачуються.

Стандарт доведення винуватості поза розумним сумнівом в контексті рішень ЄСПЛ означає, що сукупність обставин справи, встановлена під час судового розгляду, виключає будь-яке інше розуміння пояснення події, яка є предметом судового розгляду, крім того, що інкримінований злочин був вчинений і обвинувачений є винним у вчиненні цього злочину. Поза розумним сумнівом має бути доведений кожний з елементів, які є важливими для правової кваліфікації діяння, як тих, що утворюють об`єктивну сторону діяння, так і тих, що визначають його суб`єктивну сторону.

Підстав, у відповідності до ч. 3 ст. 337 КПК України, для виходу за межі висунутого обвинувачення, чи його зміни, суд не вбачає, оскільки в ході судового розгляду обставин, які б перешкоджали ухваленню справедливого судового рішення та захисту прав людини та її основоположних свобод не встановлено.

Суд вважає, що дії обвинуваченого ОСОБА_3 мають правильну правову кваліфікацію за ч. 3 ст. 186 КК України - відкрите викрадення чужого майна (грабіж), вчинене повторно, за попередньою змовою групою осіб, поєднане з проникнення у житло.

Дії обвинуваченого ОСОБА_4 мають правильну правову кваліфікацію за ч. 3 ст. 186 КК України - відкрите викрадення чужого майна (грабіж), вчинене за попередньою змовою групою осіб, поєднане з проникнення у житло.

Вина ОСОБА_3 та ОСОБА_4 у скоєному доведена у повному обсязі. Вони діяли спільно, умисно, допомагаючи один одному у досягненні своєї злочинної мети. До того ж, усвідомлюючи, що їх дії викриті сусідами, вони утримуючи при собі викрадене, відкрито залишили місце злочину і були затримані завдяки вчасному реагуванню співробітників поліції на повідомлення свідків у справі.

Призначення покарання

При визначенні виду та міри покарання суд враховує вимоги ст. 50 КК України, відповідно до якої покарання є заходом примусу, що застосовується від імені держави за вироком суду до особи, визнаною винною у вчиненні кримінального правопорушення, і полягає в передбаченому законом обмеженні прав і свобод засудженого, має на меті не тільки кару, а й виправлення засудженого, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень як засудженим, так і іншими особами. Особі, яка вчинила кримінальне правопорушення, має бути призначене покарання необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових кримінальних правопорушень.

Відповідно до вимог ст. 65 КК України суд призначає покарання у межах, установлених у санкції статті КК, відповідно до положень Загальної частини Кодексу, ураховуючи ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу винного та обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання.

Призначаючи покарання обвинуваченим ОСОБА_3 , ОСОБА_4 суд ураховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, яке відповідно до ст. 12 КК України є тяжкими злочином зокрема злочином, передбаченим ч. 3 ст. 186 КК України.

Також суд враховує обставини справи та особу кожного з винних.

Так, ОСОБА_3 раніше неодноразово притягувався до кримінальної відповідальності за вчинення корисливих, умисних кримінальних правопорушень, але це не призвело до позитивних змін у його особистості та не створило у нього готовності до самокерованої право-слухняної поведінки в суспільстві, він не зробив належних висновків для себе, на шлях виправлення не став і вчинив новий умисний, корисливий злочин. Є працездатною особою, однак офіційно не працевлаштований, перебуває на обліку в центрі обліку бездомних осіб як особа, яка не має постійного місця проживання, не одружений, будь яких утриманців не має. За місцем тимчасового проживання, характеризується задовільно. У лікаря психіатра та лікаря нарколога на обліку не перебуває.

ОСОБА_4 фактично вперше притягається до кримінальної відповідальності. Він офіційно не працевлаштований. Має постійне місце проживання, за яким зареєстрований та фактично проживає, на утриманні нікого не має, на обліку і лікаря нарколога та психіатра не перебуває, хоча зловживає алкогольними напоями.

Обставинами, що пом`якшують покарання обвинувачених, суд вважає визнання вини (ч. 2 ст. 66 КК України), яке не можна визнати щирим каяттям, оскільки протиправні дії обвинувачених були викриті внаслідок оперативно-розшукової роботи співробітниками поліції, а викрадене майно повернуто потерпілій. Відшкодування шкоди, а саме вилучення викраденого майна та передачу його потерпілій ОСОБА_10 пом`якшуючою обставиною суд також не визнає, оскільки воно фактично відбулося без участі обвинувачених, завдяки діям співробітників поліції.

Обставини, які обтяжують покарання обвинувачених ОСОБА_3 та ОСОБА_4 відповідно до ст. 67 КК України відсутні.

З урахуванням викладеного, суд вважає за необхідне призначити обвинуваченим покарання в межах санкції статті, за якою кваліфіковано їх дії, у виді позбавлення волі.

Виходячи з приписів кримінального закону, правила призначення покарання, передбачені ч. 4 ст. 70 КК України, застосовуються в разі, якщо після постановлення вироку у справі буде встановлено, що особа винна ще й в іншому кримінальному правопорушенні, вчиненому нею до постановлення попереднього вироку. У такому випадку суд може при призначенні покарання за другим вироком як поглинути покарання за першим вироком, так і скласти покарання повністю або частково, однак таким чином, щоб обраний захід примусу не перевищував максимального покарання, встановленого статтею (частиною статті), за якою особу засуджено, і водночас не був меншим строку покарання, визначеного за перший злочин. При цьому суд зобов`язаний в остаточне, призначене за сукупністю злочинів, покарання зарахувати покарання, відбуте повністю або частково за попереднім вироком, за правилами, передбаченими в ст. 72 цього Кодексу.

Як убачається з матеріалів кримінального провадження вироком Нікопольського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 05 лютого 2026 року ОСОБА_3 засуджено за ч. 4 ст. 186, ч. 4 ст. 70 КК України до 7 років позбавлення волі.

У даному кримінальному провадженні ОСОБА_3 вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 186 КК України до постановлення вироку Нікопольським міськрайонним судом Дніпропетровської області 05 лютого 2026 року.

З огляду на викладене, ОСОБА_3 слід призначити покарання за правилами ч. 4 ст. 70 КК України за сукупністю кримінальних правопорушень шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, яке відповідатиме загальним засадам призначення покарання, принципам законності, справедливості та індивідуалізації покарання.

З урахуванням тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, встановлених даних про особу винного, конкретних обставин справи, свідомого порушення обвинуваченим закону, зважаючи на невідворотність покарання, суд вважає неможливим виправлення обвинуваченого ОСОБА_3 без реального відбування покарання, а тому підстав для застосування ст. 69, 75 КК України, стосовно обвинуваченого ОСОБА_3 суд не вбачає.

Однак, суд вважає за можливе призначити обвинуваченому ОСОБА_4 покарання з застосуванням положень ст.ст. 75 КК України, тобто з випробуванням, з покладенням на нього обов`язків, передбачених ст. 76 КК України.

Приходячи до такого висновку, суд враховує свої дискреційні повноваження (судового розсуду) у кримінальному судочинстві, які охоплюють повноваження суду (права та обов`язки), надані йому державою, обирати між альтернативами, кожна з яких є законною, та інтелектуально-вольову владну діяльність суду з вирішення у визначених законом випадках спірних правових питань, виходячи із цілей та принципів права, загальних засад судочинства, конкретних обставин справи, даних про особу винного, справедливості й достатності обраного покарання тощо. Дискреційні повноваження суду визнаються і Європейським судом з прав людини (зокрема справа «Довженко проти України»), який у своїх рішеннях зазначає лише про необхідність визначення законності, обсягу, способів і меж застосування свободи оцінювання представниками судових органів, виходячи із відповідності таких повноважень суду принципу верховенства права.

Вирішення цивільного позову

Цивільний позов у кримінальному провадженні не заявлений.

Вирішення питання про запобіжний захід

Стосовно обвинуваченого ОСОБА_3 у зазначеному кримінальному провадженні було обрано запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту в період з 10.07.2021 року до 10.09.2021 року, який продовжений не був. На даний час ОСОБА_3 відбуває покарання за вироком Нікопольського міськрайонного суду від 05.02.2026 року і на підставі ухвали суду тимчасово перебуває у Дніпровській УВП № 4. Тому, суд вважає за необхідне зарахувати обвинуваченому ОСОБА_3 у строк відбуття покарання, відбутий повністю строк покарання за о попереднім вироком, зарахований судом, відповідно до вимог ч.5 ст.72 КК України.

Стосовно обвинуваченого ОСОБА_4 запобіжний захід не обирався.

Вирішення питання про долю речових доказів

Суд вирішує долю речових доказів відповідно до положень ст. 100 КПК України.

Вирішення питання про процесуальні витрати

Також суд вважає необхідним стягнути порівну з обвинувачених процесуальні витрати на залучення експертів для проведення судової товарознавчої експертизи №226 від 09.07.2020, яка згідно довідки щодо її вартості проведення, складає 200 грн. та судової трасологічної експертизи №СЕ-19/104-21/22355-Д від 15.07.2021 року, яка згідно довідки щодо її вартості проведення, складає 1716,20 грн., оскільки відповідно до ч. 2 ст. 124 КПК України у разі винесення обвинувального вироку суд стягує порівну з обвинувачених на користь держави документально підтверджені витрати на залучення експерта.

На підставі наведеного, керуючись ст. 370, 371, 374 КПК України, -

У Х В А Л И В:

ОСОБА_3 визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 186 КК України та призначити йому покарання у вигляді позбавлення волі на строк чотири (4) роки.

На підставі ч. 4 ст. 70 КК України за сукупністю кримінальних правопорушень, шляхом поглинення менш суворого покарання, призначеного за цим вироком більш суворим покаранням за вироком Нікопольського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 05 лютого 2026 року, призначити ОСОБА_3 покарання у виді позбавлення волі на строк 7 (сім) років.

Строк покарання рахувати з моменту проголошення вироку.

Зарахувати в строк відбування покарання ОСОБА_3 строк застосування запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту з 10.07.2021 р. до 10.09.2021 р., з розрахунку три дні цілодобового домашнього арешту відповідають одному дню позбавленню волі.

Зарахувати повністю у строк відбуття покарання ОСОБА_3 строк покарання, відбутого за вироком Нікопольського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 05.02.2026 року до дня проголошення цього вироку.

ОСОБА_4 визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 186 КК України та призначити йому покарання у вигляді позбавлення волі на строк чотири (4) роки.

На підставі ст.75 КК України звільнити обвинуваченого ОСОБА_4 від відбуття покарання з випробуванням строком на три (3) роки. Відповідно до вимог п.п. 1,2 ч. 1, п.2 ч.3 ст. 76 КК України покласти на обвинуваченого ОСОБА_4 наступні обов`язки: повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи; періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; не виїжджати за межі України, без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.

Запобіжний захід стосовно обвинувачених ОСОБА_3 і ОСОБА_4 на даний час у зазначеному кримінальному провадженні не обрано. Інші заходи забезпечення кримінального провадження не застосовувались.

Цивільний позов у кримінальному проваджені не заявлений.

Стягнути порівну з обвинувачених ОСОБА_3 та ОСОБА_4 на користь держави у відшкодування процесуальних витрат на залучення експерта у сумі 1916,20 (одна тисяча дев`ятсот шістнадцять гривень 20 копійок) гривень, (по 958,10 гривень) з кожного.

Речові докази: кухонний молоток, який зберігається в камері схову речових доказів Нікопольського РУП ГУНП в Дніпропетровській області – знищити;

- 9 слідів папілярних ліній, які знаходяться в матеріалах кримінального провадження №12021041340000506 – зашити в матеріалах кримінального провадження;

- телевізор фірми «BRAVIS» модель «LED-32H70W», телевізор фірми «LG» модель «42LD420», які передані на зберігання потерпілій ОСОБА_10 – залишити в її користуванні.

На вирок може бути подана апеляційна скарга до Дніпровського апеляційного суду протягом тридцяти днів з моменту його проголошення з подачею апеляції через Нікопольський міськрайонний суд.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Копію вироку негайно після його проголошення направити начальнику ДУВП (4) для вручення обвинуваченому ОСОБА_3 та вручити обвинуваченому ОСОБА_4 і прокурору.

Учасники судового провадження мають право отримати копію вироку у суді.

Головуючий суддя: ОСОБА_1