Рішення від 19 січня 2026 р. у справі №176/3283/25 — Жовтоводський міський суд Дніпропетровської області

Суд: Жовтоводський міський суд Дніпропетровської області

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Цивільне

Категорія: про стягнення аліментів

Дата: 19 січня 2026 р.

Справа: №176/3283/25

Суддя: Павловська І. А.

справа №176/3283/25

провадження №2/176/179/26

РІШЕННЯ

Іменем України

20 січня 2026 р. Жовтоводський міський суд Дніпропетровської області

у складі: головуючої – судді Павловської І.А.,

за участі секретаря Ніколенко М.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Жовті Води, в порядку спрощеного позовного провадження, цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання повнолітньої дитини, яка продовжує навчання,-

ВСТАНОВИВ:

Позивач ОСОБА_1 звернувся до Жовтоводського міського суду Дніпропетровської області з позовом, де просив стягнути на свою користь з відповідача ОСОБА_2 аліменти на утримання повнолітнього сина ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в розмірі 1/4 заробітку (доходу) відповідача, щомісячно до 30 червня 2026 року.

Свої вимоги позивач обґрунтовує тим, що ІНФОРМАЦІЯ_2 він народився у м. Жовті Води Дніпропетровської області.

Відповідач по справі ОСОБА_2 є його батьком.

Досягнувши повноліття ОСОБА_1 продовжує навчання та на теперішній час є студентом 4-го курсу денної форми навчання коммунального закладу «Жовтоводський фаховий педагогічний колледж Дніпропетровської обласної ради». Навчається на бюджетній основі за спеціальністю початкова освіта з 01 вересня 2022 року по теперішній час.

Проживає з дідусем ОСОБА_3 та бабусею ОСОБА_4 . Мати ОСОБА_5 проживає окремо.

На даний час прецевлаштуватися на роботу не має можливості, так як навчається на денній формі навчання.

Незважаючи на наявність можливості надавати допомогу, відповідач належної матеріальної допомоги у добровільному порядку позивачу не надає та останній фактично перебуває на утриманні діда та баби. Однак отриманих коштів позивачу не вистачає, оскільки він не може в повній мірі забезпечити себе повноцінним харчуванням та лікуванням, купувати одяг, взуття та інше.

З огляду на те, що та допомога, яку надають йому дід та баба є недостатньою, у той же час він потребує коштів для забезпечення мінімальних життєвих потреб та продовження навчання, позивач просить задовольнити позовні вимоги.

Ухвалою Жовтоводського міського суду Дніпропетровської області від 26 серпня 2025 року відкрито провадження у справі та призначено розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін.

22 вересня 2025 року на адресу суду від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, де позовні вимоги не визнає в повному обсязі.

Відповідач зазначає, що на даний час не має можливості сплачувати аліменти на утримання повнолітньої дитиниу розмірі 1/4 частки від свого доходу, який становить в середньому 25400,00 грн. на місяць, оскільки останніми роками він хворіє, але на лікарняному не перебуває, оскільки за одинь день лікарняного з його заробітної плати відраховуються грошові кошти у сумі 500,00 грн.

Окрім того, вказує, що щомісячно він несе витрати на оплату житлово-комунальних послуг за місцем його проживання. Проживає разом з дружиною ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , яка перебуває у відпустці по догляду за дитиною до трьох років та отримає грошове забезпечення у розмірі 800,00 грн., з синами ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_4 та ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , яким потрібно купувати продукти харчування, ліки, одяг.

Наголошує, що грошових коштів на родину йому не вистачає і він змушений використовувати кредитні кошти.

Окрім того, ОСОБА_2 вказує, що він має батьків пенсійного віку, яким потрібна фінансова допомога, оскільки останні отримують відносно малу пенсію. При цьому, після перенесеного інсульта, батько відповідача потребує щорічного стаціонарного лікування на яке потрібно витрачати кошти. Тому, відповідач змушений надавати частину грошових коштів зі своєї заробітної плати на лікування батька.

Також, відповідач вказує, що наприкінці 2024 року він перевіз до своєї родини бабусю дружини ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , яка через свій похилий вік втратила змогу самостійно пересуватися. При цьому, зазначив, що через мізерну пенсію бабусі, доводиться додатково витрачати на неї кошти із сімейного бюджету на ліки, їжу та інші речі.

На підставі викладеного просив у задоволенні позову відмовити у повному обсязі.

Окрім того, дружина відповідача - ОСОБА_6 надала письмові пояснення, де підтвердила обставини наведені ОСОБА_2 у відзиі на позовну заяву.

Позивач та відповідач у судове засідання не з`явились, про день, час і місце розгляду справи повідомлялись у встановленому законом порядку. В матеріалах справи містяться заяви сторін про розгляд справи без їх участі.

Суд, повно, всебічно та об`єктивно дослідивши матеріали справи, оцінивши зібрані по справі докази у їх сукупності, приходить до наступного висновку.

Згідно свідоцтва про народження ОСОБА_1 , останній народився ІНФОРМАЦІЯ_2 , його батьками є ОСОБА_2 та ОСОБА_5 .

Із довідки Комунального закладу «Жовтоводський фаховий педагогічний колледж Дніпропетровської обласної ради» Дніпропетровської обласної ради» №01-42/143 від 17.07.2025 вбачається, що ОСОБА_1 , після досягення повноліття, продовжує навчання та на теперішній час є студентом 4-го курсу денної форми навчання Комунального закладу «Жовтоводський фаховий педагогічний колледж Дніпропетровської обласної ради» Дніпропетровської обласної ради». Навчається на бюджетній основі за спеціальністю 013 Початкова освіта з 01 вересня 2022 року по теперішній час. Термін навчання 01 вересня 2022 року по 30 червня 2026 року.

У зв`язку з цим повнолітня донька, що продовжує навчання, потребує матеріальної допомоги від батьків на своє утримання.

У той же час, за словами позивача, на теперішній час його матеріальним забезпеченням займається виключно дідусь ОСОБА_3 та бабуся ОСОБА_4 .

Окрім того, як вбачається з матеріалів справи відповідач ОСОБА_2 перебуває в шлюбі з ОСОБА_10 та має двох неповнолітніх дітей.

Відповідно до ч. 1 ст. 199 СК України, якщо повнолітні дочка, син продовжують навчання і у зв`язку з цим потребують матеріальної допомоги, батьки зобов`язані утримувати їх до досягнення двадцяти трьох років за умови, що вони можуть надавати матеріальну допомогу. Право на утримання припиняється у разі припинення навчання. Право на звернення до суду з позовом про стягнення аліментів має той з батьків, з ким проживає дочка або син, а також самі дочка або син, які продовжують навчання.

Відповідно до ч. 3 ст. 199 СК України, право на звернення до суду з позовом про стягнення аліментів має той з батьків, з ким проживає дочка, син, а також самі дочка, син, які продовжують навчання.

Стягнення аліментів на утримання дитини, яка продовжує навчання, є одним із способів захисту інтересів дитини, забезпечення одержання нею коштів, необхідних для її життєдіяльності, оскільки на період навчання вона не має самостійного заробітку та потребує матеріальної допомоги з боку батьків, які зобов`язані утримувати своїх повнолітніх дітей, що продовжують навчання, до досягнення ними двадцяти трьох років.

Правовідносини щодо обов`язку батьків утримувати повнолітніх дочку, сина на період навчання регулюються главою 16 СК України, яка зокрема, передбачає обов`язок батьків утримувати повнолітніх дочку, сина, які продовжують навчання, і у зв`язку з цим потребують матеріальної допомоги, у спосіб сплати аліментів (статті 199, 200, 201цього Кодексу).

За таких обставин, обов`язок батьків утримувати повнолітніх дочку, сина, які продовжують навчання після досягнення повноліття (незалежного від форми навчання), виникає за обов`язкової сукупності таких юридичних фактів: досягнення дочкою, сином віку, який перевищує 18 років, але є меншим 23 років; продовження ними навчання; потреба у зв`язку з цим у матеріальній допомозі; наявність у батьків можливості надавати таку допомогу.

Згідно зі статтею 200 СК України, суд визначає розмір аліментів на повнолітніх дочку, сина у твердій грошовій сумі і (або) у частці від заробітку (доходу) платника аліментів із урахуванням обставин, зазначених у статті 182 цього Кодексу. При визначенні розміру аліментів із одного з батьків суд бере до уваги можливість надання утримання другим із батьків, своїми дружиною, чоловіком та повнолітніми дочкою, сином.

Відповідно до ст. 182 СК України, при визначенні розміру аліментів суд враховує: стан здоров`я та матеріальне становище дитини; стан здоров`я та матеріальне становище платника аліментів; наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; наявність на праві власності, володіння та/або користування у платника аліментів майна та майнових прав, у тому числі рухомого та нерухомого майна, грошових коштів, виключних прав на результати інтелектуальної діяльності, корпоративних прав; доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; інші обставини, що мають істотне значення.

В п. 20 Постанови Пленуму Верховного Суду України №3 від 15 травня 2006 року «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства,материнства та стягнення аліментів» зазначено, що обов`язок батьків утримувати повнолітніх дочку, сина, які продовжують навчатися після досягнення повноліття (незалежно від форми навчання), виникає за обов`язкової сукупності таких юридичних фактів:1) досягнення дочкою, сином віку, який перевищує 18, але є меншим 23 років; 2) продовження ними навчання; 3) потреба у зв`язку з цим у матеріальній допомозі; 4) наявність у батьків можливості надавати таку допомогу.

Відповідно до п. 17 Постанови Пленуму Верховного суду України «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів», вирішуючи питання щодо розміру аліментів, суд повинен ураховувати: стан здоров`я, матеріальне становище дитини і платника аліментів; наявність в останнього інших неповнолітніх дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, повнолітніх дочки, сина; інші обставини, що мають істотне значення.

Отже, обов`язковою умовою стягнення аліментів на утримання повнолітньої дитини є навчання, право на утримання припиняється у разі припинення навчання.

Обов`язок утримувати дитину є рівною мірою обов`язком як матері, так і батька, при чому обов`язком особистим, індивідуальним, який не залежить від віку батьків.

Аналізуючи зібрані докази, враховуючи наявність у відповідача на утриманні двох неповнолітніх дітей, суд вважає за необхідне позов задовольнити частково, стягнувши з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 , аліменти на його утримання, у розмірі 1/6 частини з усіх видів заробітку (доходу) відповідача та стягувати у такому розмірі щомісяця до закінчення навчання позивачем, але не більше ніж до досягнення ним 23 років, за умови продовження навчання, почавши стягнення з 21 серпня 2025 року.

З відповідача на користь держави підлягає стягненню судовий збір в розмірі 1211,20 грн.

На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 12, 13, 81, 141, 247, 263-265 ЦПК України, ст.ст. 182, 199-200 Сімейного кодексу України, суд,-

УХВАЛИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання повнолітньої дитини, яка продовжує навчання задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_3 , аліменти на його утримання у розмірі 1/6 частини з усіх видів заробітку (доходу) відповідача та стягувати у такому розмірі щомісяця до закінчення навчання позивачем, але не більше ніж до досягнення ним 23 років, за умови продовження навчання, почавши стягнення з 21 серпня 2025 року.

У задоволенні позовних вимог в іншій частині відмовити.

Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , на користь держави судовий збір у розмірі 1211 (одна тисяча двісті одинадцять) гривень 20 копійок.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

На рішення суду може бути подана апеляційна скарга протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 ЦПК України.

Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду.

Суддя Жовтоводського міського суду

Дніпропетровської області Інна ПАВЛОВСЬКА

Оригінал: reyestr.court.gov.ua