Постанова від 10 березня 2026 р. у справі №199/589/26 — Амур-Нижньодніпровський районний суд міста Дніпра

Справа № 199/589/26

(3/199/482/26)

П О С Т А Н О В А

іменем України

11 березня 2026 року м. Дніпро

Суддя Амур-Нижньодніпровського районного суду міста Дніпра Сенчишин Ф.М., за участі захисника Ігнатова Є.Є., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду матеріали, що надійшли від Управління патрульної поліції в Дніпропетровській області Департаменту патрульної поліції про притягнення до адміністративної відповідальності

ОСОБА_1 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , мешкає за адресою: АДРЕСА_1 , відомості про працевлаштування відсутні,

за ч. 1 ст. 130 КУпАП,

В С Т А Н О В И В:

10 січня 2026 року о 08 год. 57 хв. ОСОБА_2 в районі будинку № 63 по вул. Березанівській у м. Дніпро, керував транспортним засобом «FORD FOCUS», державний реєстраційний номер НОМЕР_2 , з ознаками наркотичного сп`яніння, а саме: виражене тремтіння пальців рук, поведінка, що не відповідає обстановці, та відмовився від проходження огляду на стан наркотичного сп`яніння у встановленому законом порядку, що зафіксовано на нагрудні камери працівників патрульної поліції.

ОСОБА_2 , належним чином та завчасно сповіщений про час та місце розгляду справи, до суду не з`явився. Захисник Ігнатов Є.Є. в судовому засіданні повідомив, що його підзахисний свою вину у вчиненні адміністративного правопорушення не визнає. Пояснив, що ОСОБА_2 є військовослужбовцем в процесі демобілізації, має численні поранення, травми, контузії, внаслідок чого є певні психологічні проблеми, прояви яких працівники поліції сприйняли за ознаки наркотичного сп`яніння. Окрім цього посилається на недопустимість як доказу відеозапису з нагрудних камер працівників патрульної поліції, оскільки він не безперервний. Зазначає, що керований ОСОБА_2 транспортний засіб було зупинено безпідставно. Наявне в матеріалах справи направлення не відповідає встановленій формі, оскільки в ньому наявний рядок, в якому вказується серія та номер протоколу про адміністративне правопорушення. Вважає ставлення працівників поліції упередженим, оскільки вони глузливо обговорювали факт наявності у ОСОБА_2 попередньої адміністративної справи за ст. 130 КУпАП. Також зазначає, що огляд ОСОБА_2 , який є діючим військовослужбовцем, на стан сп`яніння мали проводити співробітники ВСП, а не поліції. Просив справу розглянути за відсутності ОСОБА_2 .

На підставі ч. 1 ст. 268 КУпАП справу розглянуто за відсутності особи, як притягається до адміністративної відповідальності.

Дослідивши докази та оцінивши їх за внутрішнім переконанням в сукупності, керуючись законом і правосвідомістю, суд дійшов висновку, що факт вчинення ОСОБА_2 адміністративного правопорушення внаслідок винних дій останнього повністю підтверджується дослідженими в судовому засіданні доказами, що узгоджуються між собою та не викликають у суду сумнівів щодо їх достовірності та об`єктивності:

?протоколом про адміністративне правопорушення, який оформлений повноважною особою згідно вимог КУпАП;

?направленням на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції від 10 січня 2026 року, відповідно до якого ОСОБА_2 було направлено на огляд на стан наркотичного сп`яніння у зв`язку з виявленими ознаками наркотичного сп`яніння: виражене тремтіння пальців рук, поведінка, що не відповідає обстановці, від проходження огляду останній відмовився;

?переглянутим в судовому засіданні відеозаписом з нагрудних камер працівників патрульної поліції, на якому зафіксовано відмову ОСОБА_2 від проходження огляду на стан сп`яніння у встановленому законом порядку.

Надаючи оцінку доводам захисника щодо недопустимості в якості доказу дослідженого судом відеозапису з нагрудних камер працівників патрульної поліції, суд виходить з того, що такий відеозапис дійсно є фрагментованим. Разом з тим, на ньому з достатньої повнотою зафіксовано усі обставини, які підлягають доказуванню у справі і сторона захисту не посилається на те, які ж саме суттєві обставини не були зафіксовані на відеозапис, яким чином вони могли вплинути на результат розгляду справи і як це звузило прав ОСОБА_2 , або обмежило його в можливості їх реалізації. За наведених обставин відповідні доводи захисника судом відхиляються.

Щодо доводів захисника про наявність у ОСОБА_2 бойових травм, які замовили наявність зовнішніх проявів, які могли бути оцінені співробітниками поліції як ознаки сп`яніння, то згідно з п. 2 Порядку направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 1103 від 17 грудня 2008 року, Огляду підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського є підстави вважати, що вони перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції (далі - стан сп`яніння), згідно з ознаками такого стану, установленими МОЗ і МВС.

За п.п. 3, 4 Розділу І Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства охорони здоров`я України № 1452/735 від 09 листопада 2015 року, ознаками алкогольного сп`яніння є:

?запах алкоголю з порожнини рота;

?порушення координації рухів;

?порушення мови;

?виражене тремтіння пальців рук;

?різка зміна забарвлення шкірного покриву обличчя;

?поведінка, що не відповідає обстановці.

Ознаками наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, є:

?наявність однієї чи декількох ознак стану алкогольного сп`яніння (крім запаху алкоголю з порожнини рота);

?звужені чи дуже розширені зіниці, які не реагують на світло;

?сповільненість або навпаки підвищена жвавість чи рухливість ходи, мови;

?почервоніння обличчя або неприродна блідість.

З дослідженого судом відеозапису вбачається, що а ньому зафіксоване виражене тремтіння пальців рук ОСОБА_2 та поведінка, що не відповідає обстановці.

Сторона захисту фактично підтверджує наявність таких ознак у ОСОБА_2 , однак посилається на те, що такі зовнішні прояви є наслідком бойового поранення, а не вживання заборонених речовин.

За конкретних обставин справи доказування підлягає наявність у ОСОБА_2 ознак наркотичного сп`яніння, а не наявність чи відсутність самого стану сп`яніння. Працівники поліції не уповноважені на визначення причини наявності у особи ознак наркотичного сп`яніння і за наявності таких ознак зобов`язані спрямувати особу до закладу охорони здоров`я для проведення огляду.

Суд виходить з того, що ОСОБА_2 вважається таким, що ознайомлений зі змістом, як ст. 130, ст. 266 КУпАП, так і Порядком направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 1103 від 17 грудня 2008 року, оскільки відповідні нормативно-правові акти були офіційно оприлюднені. Стороною захисту не надані докази на підтвердження того, що ОСОБА_2 має будь-які вади психічного чи розумового розвитку, які б перешкодили останньому усвідомити значення своїх дій та керувати ними. Таким чином, ОСОБА_2 поза розумним сумнівом, діючи розсудливо, міг співставити свої дії в частині відмови від проходження огляду на стан наркотичного сп`яніння за наявності у нього ознак відповідного сп`яніння, з їх наслідками у виді складення протоколу про адміністративне правопорушення та подальшого накладення адміністративного стягнення.

Щодо безпідставності зупинки працівниками поліції ОСОБА_2 , то в рапорті працівник поліції посилаються на те, що ОСОБА_2 було зупинено на підставі п. 3 ч. 1 ст. 35 Закону України «Про національну поліції», за яким поліцейський може зупиняти транспортні засоби у разі якщо є інформація, що свідчить про причетність водія або пасажирів транспортного засобу до вчинення дорожньо-транспортної пригоди, кримінального чи адміністративного правопорушення, або якщо є інформація, що свідчить про те, що транспортний засіб чи вантаж можуть бути об`єктом чи знаряддям учинення дорожньо-транспортної пригоди, кримінального чи адміністративного правопорушення.

З матеріалів справи не вбачається, що у працівників поліції була наявна:

- інформація, яка б свідчила про причетність водія або пасажирів транспортного засобу до вчинення дорожньо-транспортної пригоди, кримінального чи адміністративного правопорушення;

- інформація, що свідчить про те, що транспортний засіб чи вантаж можуть бути об`єктом чи знаряддям учинення дорожньо-транспортної пригоди, кримінального чи адміністративного правопорушення;

і працівники поліції такі обставини не озвучували.

Разом з тим, за приписами п. 3 ч. 1 ст. 23 КУпАП поліція відповідно до покладених на неї завдань припиняє виявлені кримінальні та адміністративні правопорушення.

Незалежно від причини зупинки керованого ОСОБА_2 транспортного засобу, працівники патрульної поліції після виявлення у останнього ознак наркотичного сп`яніння були зобов`язані вжити заходи з припинення виявленого ними адміністративного правопорушення, яке становить підвищену суспільну небезпеку, і зазначена обставина на допустимість зібраних працівниками поліції доказів жодним чином не впливає, а може бути лише підставою для ініціювання притягнення до дисциплінарної відповідальності таких працівників поліції.

Щодо посилання захисника на не відповідність встановленій формі наявного в матеріалах справи направлення на проведення огляду, оскільки в ньому наявний рядок, в якому вказується серія та номер протоколу про адміністративне правопорушення, то такі доводи судом відхиляються, оскільки захисник не посилається на те, яким чином наявність відповідного рядку у бланку перешкодила ОСОБА_2 пройти огляд на стан сп`яніння або схилила його до ухвалення рішення про відмову від проходження такого огляду.

Щодо твердження захисника про упередження ставлення працівників поліції до ОСОБА_2 , то ознаки наркотичного сп`яніння у ОСОБА_2 , були наявні, така обставина була очевидною і не залежала від особистого ставлення працівників поліції від ОСОБА_2 . Подальші дії працівників поліції щодо висунення вимоги пройти огляд на стан сп`яніння та складення протоколу про адміністративне правопорушення за відмову від проходження такого огляду чітко регламентовані нормативно-правовими актами та не є предметом дискреції працівників поліції.

Щодо доводів захисника про відсутність у працівників поліції повноважень на проведення огляду ОСОБА_2 , на стан сп`яніння, то за вимогами ч. 2 ст. 266-1 КУпАП огляд військовозобов`язаних та резервістів під час проходження зборів, а також військовослужбовців Збройних Сил України на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, щодо яких є підстави вважати, що вони у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, виконують обов`язки військової служби або перебувають на території військових частин, проводиться посадовою особою, уповноваженою на те начальником органу управління Військової служби правопорядку у Збройних Силах України або командиром (начальником) військової частини (установи, організації, підприємства, закладу, підрозділу), іншого утвореного відповідно до законів України військового формування, а також правоохоронного органу спеціального призначення, з використанням спеціальних технічних засобів та тестів.

За наданими стороною захисту документами ОСОБА_2 , дійсно є військовослужбовцем Збройних Сил України. Разом з тим, обов`язковою умовою проведення огляду на стан сп`яніння військовослужбовців Збройних Сил України спеціальними суб`єктами (посадовою особою, уповноваженою на те начальником органу управління Військової служби правопорядку у Збройних Силах України або командиром (начальником) військової частини (установи, організації, підприємства, закладу, підрозділу), іншого утвореного відповідно до законів України військового формування, а також правоохоронного органу спеціального призначення) здійснюється лише у разі, якщо є підстави вважати, що такі військовослужбовці у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, виконують обов`язки військової служби або перебувають на території військових частин.

Стороною захисту не надавалися доками на підтвердження того, що ОСОБА_2 станом на 08:57 год. 10 січня 2026 року виконував обов`язки військової служби і відповідні доводи захисника судом відхиляються.

Суд кваліфікує дії ОСОБА_2 за ч. 1 ст. 130 КУпАП, оскільки він керував транспортним засобом з ознаками наркотичного сп`яніння та відмовився від проходження відповідно до встановленого законом порядку огляду на стан наркотичного сп`яніння.

Накладаючи на ОСОБА_2 адміністративне стягнення, суд враховує характер вчиненого правопорушення, особу порушника, стан його здоров`я, ступінь його вини, майновий стан, істотність наслідків вчиненого правопорушення. За перелічених фактичних обставин, суд дійшов переконання, що необхідним та достатнім для виховання ОСОБА_2 в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами, є адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 1000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 рік.

Доводи захисника щодо індивідуалізації покарання ОСОБА_2 судом відхиляються, оскільки вид та розмір стягнення за ч. 1 ст. 130 КУпАП чітко визначені законом і КУпАП не передбачає можливості не призначення особі обов`язкового додаткового стягнення.

Суд вважає за необхідне зауважити що сторона захисту просила об`єднати в одне провадження цю справу зі справою № 199/501/26 щодо ОСОБА_2 за ч. 1 ст. 130 КУпАП, яка перебуває в провадженні судді Воробйова В.Л.

Оскільки за приписами ч. 2 ст. 36 КУпАП якщо особа вчинила кілька адміністративних правопорушень, справи про які одночасно розглядаються одним і тим же органом (посадовою особою), стягнення накладається в межах санкції, встановленої за більш серйозне правопорушення з числа вчинених, а справи перебувають в провадженні різних посадових осіб, у задоволені клопотання було відмовлено.

На підставі ст. 40-1 КУпАП з ОСОБА_2 до доходу держави підлягає стягненню судовий збір.

Керуючись ст.ст. 33-35, 252, 283, 284 КУпАП, суд -

П О С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 визнати винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, та накласти на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 1000 (однієї тисячі) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000 (сімнадцять тисяч) гривень з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 1 (один) рік.

Стягнути з ОСОБА_2 до доходу держави судовий збір у розмірі 665 (шістсот шістдесят п`ять) гривень 60 (шістдесят) копійок.

Роз`яснити особі, яка притягається до адміністративної відповідальності, що за приписами ч. 1 ст. 307 КУпАП штраф має бути сплачений порушником не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, крім випадків, передбачених статтями 300-1, 300-2 КУпАП, а в разі оскарження такої постанови - не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.

Згідно ч.ч. 1, 2 ст. 308 КУпАП у разі несплати правопорушником штрафу у строк, установлений частиною першою статті 307 КУпАП, постанову про накладення штрафу надіслати для примусового виконання до органу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом. У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягнути:

-подвійний розмір штрафу, визначеного у відповідній статті КУпАП та зазначеного у постанові про стягнення штрафу;

-витрати на облік зазначеного правопорушення.

Скарга на постанову по справі про адміністративне правопорушення може бути подана до Дніпровського апеляційного суду через Амур-Нижньодніпровський районний суд міста Дніпра протягом 10 днів з дня винесення постанови.

Суддя:

11.03.2026