Рішення від 11 березня 2026 р. у справі №187/54/26 — Петриківський районний суд Дніпропетровської області

ПЕТРИКІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 187/54/26

2/0187/20/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"12" березня 2026 р. селище Петриківка

Петриківський районний суд Дніпропетровської області у складі головуючого судді Іщенко І.М., за участю секретаря судового засідання Єрмолаєвої О.В., прокурора Слобожанської окружної прокуратури Дніпропетровської області Усатого О.П., розглянувши цивільну справу за позовом керівника Слобожанської окружної прокуратури Дніпропетровської області Кондратова В.Г. в інтересах держави в особі: Національної служби здоров`я України, Кам`янської міської ради до ОСОБА_1 , третя особа: Комунальне некомерційне підприємство Кам`янської міської ради «Міська лікарня швидкої медичної допомоги» про відшкодування шкоди, завданої кримінальним правопорушенням (стягнення витрат на лікування особи, яка потерпіла від злочину),

В С Т А Н О В И В

09.01.2026 року до суду звернувся керівник Слобожанської окружної прокуратури Дніпропетровської області Кондратов В.Г. в інтересах держави в особі: Національної служби здоров`я України, Кам`янська міська рада з позовом до ОСОБА_1 , третя особа: КНП Кам`янської міської ради «Міська лікарня швидкої медичної допомоги» про відшкодування шкоди, завданої кримінальним правопорушенням (стягнення витрат на лікування особи, яка потерпіла від злочину), посилаючись на те, що ухвалою Петриківського районного суду від 11.01.2023 року у справі № 187/1507/22 (кримінальне провадження № 12022041520000326) ОСОБА_1 звільнено від кримінальної відповідальності на підставі ст. 46 КК України у зв`язку з примиренням винного з потерпілим, а кримінальне провадження закрито.

Судом встановлено, що 12 листопада 2022 року, близько 12-10 год., водій ОСОБА_1 , керуючи технічно справним автомобілем «Dacia Logan», р/н НОМЕР_1 , який згідно свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_2 від 20.05.2010 року належить останньому, в світлий час доби, по сухому покритті проїзної частини дороги, яка має по одній смузі для руху в кожному напрямку, здійснював рух в правій смузі для руху проїзної частини дороги вул. Центральної в смт Курилівка Дніпровського району Дніпропетровської області у напрямку смт Миколаївка.

Під час руху по своїй смузі для руху прямої ділянки автомобільної дороги по вул. Центральній в смт Курилівка Дніпровського району Дніпропетровської області, слідуючи зі швидкістю 40 км/год, яка не перевищує дозволену швидкість руху у населеному пункті, водій ОСОБА_1 допустивши злочинну недбалість та не виконавши покладені на нього обов`язки як на водія, грубо порушуючи Правила дорожнього руху України, не діючи таким чином, щоб не наражати на небезпеку життя і здоров`я громадян, будучи неуважним до дорожньої обстановки та її змінам, не маючи жодних перешкод технічного і фізичного характеру для забезпечення безпечного руху, при відсутності зовнішніх факторів, які б змушували його порушувати ті або інші вимоги Правил дорожнього руху України, маючи об`єктивну можливість виявити попереду біля правого краю проїзної частини дороги пішохода ОСОБА_2 , яка рухалась з боку м. Кам`янське в напрямку смт Миколаївка, перебуваючи в стані алкогольного сп`яніння та маючи хитку ходу, тим самим створивши йому небезпеку для руху, не вжив своєчасно заходів для зменшення швидкості аж до зупинки зазначеного транспортного засобу, внаслідок чого о 12 годині 10 хвилин 12 листопада 2022 напроти домоволодіння № 515 по вул. Центральній в смт Курилівка Дніпровського району Дніпропетровської області, правою передньою частиною автомобіля «Dacia Logan», р/н НОМЕР_1 , допустив наїзд на пішохода ОСОБА_2 .

Своїми діями ОСОБА_1 грубо порушив вимоги п. 12.3. Правил дорожнього руху України, де зазначено: «У разі виникнення небезпеки для руху або перешкоди, яку водій об`єктивно спроможний виявити, він повинен негайно вжити заходів для зменшення швидкості аж до зупинки транспортного засобу або безпечного для інших учасників руху об`їзду перешкоди».

Порушення водієм ОСОБА_1 вимог п. 12.3. Правил дорожнього руху України знаходиться у причинно-наслідковому зв`язку з настанням даної дорожньо-транспортної пригоди - наїздом на пішохода.

Невиконання водієм ОСОБА_1 п. 12.3. Правил дорожнього руху України призвело до настання даної дорожньо-транспортної пригоди, в результаті якої пішоходу ОСОБА_2 спричинено тілесні ушкодження у вигляді закритих багато уламкових внутрішньо суглобових переломів нижньої третини обох кісток лівої гомілки зі зміщенням уламків.

Дані ушкодження виникли від дії тупого предмету (предметів) і могли

утворитись в умовах дорожньо-транспортної події, що підтверджується характером та локалізацією виявлених ушкоджень.

За своїм характером виявлені тілесні ушкодження відносяться до середнього ступня тяжкості, що зумовлює тривалий розлад здоров`я, строком понад три тижні (більш як 21 день) на підставі пункту 2.2.2 «Правил судово- медичного визначення ступеню тяжкості тілесних ушкоджень», затверджених наказом МОЗ України від 17.01.1995 року, № 6 - термін зрощення кісткової тканини понад 21 добу.

Внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, яка сталась з вини водія ОСОБА_1 потерпіла ОСОБА_2 перебувала на стаціонарному лікуванні у комунальному некомерційному підприємстві Кам`янської міської ради «Міська лікарня швидкої медичної допомоги» в період з 12.11.2022 по 16.12.2022.

Згідно листа КНП Кам`янської міської ради «Міська лікарня швидкої медичної допомоги витрати на лікування ОСОБА_2 за вищевказаний період складають 17675,19 грн, з них: 16088,94 грн, як відшкодування Національної служби здоров`я України та 1586,25 грн, як кошти місцевого бюджету.

Як вбачається з ухвали суду від 11.01.2023 у даному кримінальному провадженні цивільний позов про стягнення витрат, спрямованих на лікування потерпілого від злочину ніким заявлено не було.

Приймаючи до уваги те, що КНП КМР «МЛШМД» та НСЗУ понесені витрати на лікування потерпілої ОСОБА_2 внаслідок вчиненого ОСОБА_1 кримінального правопорушення на загальну суму 17675,19 грн, якого ухвалою Петриківського районного суду від 11.01.2023 у справі №187/1507/22 (кримінальне проваджень № 12022041520000326) звільнено від кримінальної відповідальності на підставі ст. 46 КК України, вказані витрати підлягають відшкодуванню (стягненню) з винної особи - ОСОБА_1 .

Ухвалою судді Петриківського районного суду Дніпропетровської області від 13.01.2026 року відкрито провадження у справі та призначено до підготовчого судового розгляду за правилами загального позовного провадження (а.с. 25-26).

Ухвалою Петриківського районного суду Дніпропетровської області від 04.02.2026 року справу призначено до судового розгляду по суті (а.с. 47-48).

Представник позивача - прокурор Слобожанської окружної прокуратури Дніпропетровської області Усатий О.П. підтримав позовні вимоги керівника Слобожанської окружної прокуратури Дніпропетровської області Кондратова В.Г., заявлені в інтересах держави в особі: Національної служби здоров`я України, в повному обсязі, просивши їх задовольнити.

Представник позивача Національної служби здоров`я України Тарасенко М.С. надала до суду клопотання про розгляд справи у її відсутності, позовні вимоги підтримала, просила їх задовольнити (а.с. 36).

Представником Кам`янської міської ради Дніпропетровської області

Московською О.Г. надано до суду заяву про розгляд справи у їх відсутності, просила ухвалити рішення у відповідності до чинного законодавства (а.с. 39-40).

Відповідач ОСОБА_1 у підготовчому судовому засіданні позов визнав, про що надав відповідну заяву (а.с. 46).

Від представника третьої особи КНП Кам`янської міської ради «Міська лікарня швидкої медичної допомоги» Дяченко В.Г. надійшла заява 10.02.2026 року про підтримання позовних вимог в повному обсязі і розгляд справи у його відсутність (а.с. 51).

Заслухавши прокурора, дослідивши подані документи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив такі фактичні обставини та відповідні їм правовідносини.

Норми права, які підлягають застосуванню при вирішенні спору.

Згідно зі ст. 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Статтею 13 ЦПК України встановлено, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданих відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

З огляду на викладене, суд розглянув справу в межах позовних вимог та за наявними в ній доказами, які надані сторонами.

Відповідно до частин першої та другої статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватись на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Згідно з частиною 1 статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків встановлених цим Кодексом.

Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами, висновками експертів, показаннями свідків.

Сторони та інші учасники справи подають документи у справі безпосередньо до суду. Позивач, особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб, повинні подати докази разом з поданням позовної заяви (ч. ч. 1, 2 ст. 83 ЦПК України).

Відповідно до ст. 131-1 Конституції України в Україні діє прокуратура, яка здійснює представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.

Згідно з ч. 3 ст. 23 Закону України «Про прокуратуру» прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.

Частиною 3 та ч. 4 ст. 56 ЦПК України закріплено право прокурора у визначених законом випадках звертатися до суду з позовною заявою.

Наведені обставини є підставою для представництва інтересів держави в суді прокурором.

Відповідно до частин 4-6 статті 82 ЦПК України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом. Обставини, встановлені стосовно певної особи рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, проте можуть бути у загальному порядку спростовані особою, яка не брала участі у справі, в якій такі обставини були встановлені. Вирок суду в кримінальному провадженні, ухвала про закриття кримінального провадження і звільнення особи від кримінальної відповідальності або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, які набрали законної сили, є обов`язковими для суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалений вирок, ухвала або постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою.

Спір виник з правовідносин, щодо відшкодування шкоди, заподіяної злочином.

Як передбачено у ч. 1 ст. 128 КПК, особа, якій кримінальним правопорушенням або іншим суспільно небезпечним діянням завдано майнової та/або моральної шкоди, має право під час кримінального провадження до початку судового розгляду пред`явити цивільний позов до підозрюваного, обвинуваченого або фізичної чи юридичної особи, яка за законом несе цивільну відповідальність за шкоду, завдану діями підозрюваного, обвинуваченого або неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння.

Відповідно до ч. 7 ст. 128 КПК України особа, яка не пред`явила цивільний позов в кримінальному провадженні, має право пред`явити його в порядку цивільного судочинства.

Згідно норм ст. 1166 Цивільного кодексу України майнова шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Згідно з положеннями ч. ч. 1, 3 ст. 1206 ЦК України особа, яка вчинила кримінальне правопорушення, зобов`язана відшкодувати витрати закладові охорони здоров`я на лікування потерпілого від цього кримінального правопорушення, крім випадку завдання шкоди при перевищенні меж необхідної оборони або у стані сильного душевного хвилювання, що виникло раптово внаслідок насильства або тяжкої образи з боку потерпілого. Якщо лікування проводилося закладом охорони здоров`я, що є у державній власності, у власності Автономної Республіки Крим або територіальної громади, спільній власності територіальних громад, кошти на відшкодування витрат на лікування зараховуються до відповідного бюджету, за рахунок якого таке лікування фінансувалося. Якщо лікування проводилося закладом охорони здоров`я, який за відповідні надані медичні послуги отримує кошти згідно з договором про медичне обслуговування населення за програмою медичних гарантій, такі кошти зараховуються до Державного бюджету України.

Згідно зі ст. 18 «Основ законодавства про охорону здоров`я», фінансове забезпечення охорони здоров`я може здійснюватися за рахунок коштів Державного бюджету України та місцевих бюджетів, коштів юридичних та фізичних осіб, а також з інших джерел, не заборонених законом.

Кошти Державного бюджету України та місцевих бюджетів, призначені на охорону здоров`я, використовуються, зокрема, для забезпечення медичної допомоги населенню, фінансування державних цільових і місцевих програм охорони здоров`я та фундаментальних наукових досліджень у цій сфері.

Фінансове забезпечення державних та комунальних закладів охорони здоров`я - бюджетних установ здійснюється відповідно до бюджетного законодавства.

Згідно зі ст. 49 Конституції України, охорона здоров`я забезпечується державним фінансуванням відповідних соціально-економічних, медико-санітарних і оздоровчо- профілактичних програм.

Відповідно до Закону України «Про державні фінансові гарантії медичного обслуговування населення», Положення про Національну службу здоров`я України, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 27.12.2017 № 1101 (далі - Положення), Національна служба здоров`я України є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра охорони здоров`я, який реалізує державну політику у сфері державних фінансових гарантій медичного обслуговування населення.

Пунктом 5 частини 1 статті 7 Закону України «Про державні фінансові гарантії медичного обслуговування населення», однією з основних функції НСЗУ, як уповноваженого органу передбачено укладення договорів про медичне обслуговування населення за програмою медичних гарантій.

НСЗУ відповідно до покладених на неї завдань, зокрема: укладає, змінює та припиняє договори про медичне обслуговування населення; здійснює заходи, що забезпечують цільове та ефективне використання коштів за програмою медичних гарантій; здійснює оплату згідно з тарифом за надані пацієнтам медичні послуги (включаючи медичні вироби) та лікарські засоби за договорами про медичне обслуговування населення за програмою медичних гарантій.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 2 Закону України «Про державні фінансові гарантії медичного обслуговування населення» програма державних гарантій медичного обслуговування населення (програма медичних гарантій) - програма, що визначає перелік та обсяг медичних послуг (включаючи медичні вироби) та лікарських засобів, повну оплату надання яких пацієнтам держава гарантує за рахунок коштів Державного бюджету України згідно з тарифом, для профілактики, діагностики, лікування та реабілітації у зв`язку з хворобами, травмами, отруєннями і патологічними станами, а також у зв`язку з вагітністю та пологами.

Постановою Кабінету Міністрів України від 24 грудня 2019 р. № 1086 затверджено Порядок використання коштів, передбачених у державному бюджеті на реалізацію програми державних гарантій медичного обслуговування населення», який визначає механізм використання коштів, передбачених у державному бюджеті за програмою «Реалізація програми державних гарантій медичного обслуговування населення».

За змістом Порядку обчислення розміру фактичних витрат закладу охорони здоров`я на стаціонарне лікування потерпілого від злочинного діяння та зарахування стягнення з винних осіб коштів до відповідного бюджету і їх використання, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16 липня 1993 року № 545, сума коштів, яка підлягає відшкодуванню, визначається закладом охорони здоров`я, в якому перебував на лікуванні потерпілий, виходячи з кількості ліжко-днів, проведених ним в стаціонарі та вартості витрат на його лікування в день. Кількість ліжко-днів визначається на підставі медичної картки стаціонарного хворого (форма 003(у) або інших документів, які підтверджують дати госпіталізації та виписки хворого із стаціонару лікувального закладу.

Визначення суми витрат на лікування потерпілого за один ліжко-день провадиться виходячи з фактичної кількості ліжко-днів і загальної суми фактичних витрат за місяць (в якому проводилось лікування) на утримання лікувального закладу, за винятком витрат на капітальні вкладення, капітальний ремонт і придбання інвентарю та обладнання.

Визначена сума коштів на лікування потерпілого стягується судом з обвинуваченого або фізичної чи юридичної особи, яка за законом несе цивільну відповідальність за шкоду, завдану діяннями обвинуваченого або неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння, при ухваленні вироку за позовом закладу охорони здоров`я або прокурора.

У разі коли при ухваленні вироку сума коштів, витрачених на стаціонарне лікування потерпілого, ще не була визначена і рішення про їх відшкодування не було прийнято, стягнення провадиться в порядку цивільного судочинства за позовом вказаних юридичних осіб. У такому ж порядку відшкодовуються витрати на стаціонарне лікування особи, яка постраждала від злочину, в разі закриття кримінального провадження за нереабілітуючими обставинами.

Стягнені в установленому порядку кошти залежно від джерела фінансування закладу охорони здоров`я, у якому перебував на стаціонарному лікуванні потерпілий, зараховуються до відповідного державного бюджету (Республіки Крим, місцевого чи регіонального самоврядування), або на користь юридичної особи (відомства), якій належить заклад охорони здоров`я.

Відповідно до п. 6 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 7 липня 1995 року № 11 «Про відшкодування витрат на стаціонарне лікування особи, яка потерпіла від злочину, та судових витрат» звернуто увагу судів на те, що відшкодування витрат на стаціонарне лікування потерпілого від злочину можливе лише тоді, коли є причинний зв`язок між злочинними діями чи бездіяльністю винної особи та перебуванням потерпілого на такому лікуванні.

За загальним правилом для прийняття судом рішення про відшкодування шкоди необхідно довести такі факти: неправомірність поведінки особи. Неправомірною поведінкою можна вважати будь-яку поведінку, внаслідок якої завдано шкоду, якщо завдавач шкоди не був уповноважений на такі дії; наявність шкоди; причинний зв`язок між протиправною поведінкою та шкодою; вина завдавача шкоди.

Фактичні обставини справи, встановлені судом та мотиви, з яких виходить суд при ухваленні рішення.

Судом встановлено, що ухвалою Петриківського районного суду від 11.01.2023 року у справі № 187/1507/22 (кримінальне проваджень №12022041520000326) ОСОБА_1 звільнено від кримінальної відповідальності на підставі ст. 46 КК України у зв`язку з примиренням винного з потерпілою ОСОБА_2 , а кримінальне провадження закрито (а.с. 17), яка набрала законної сили 19.01.2023 року.

В рамках вищевказаної кримінальної справи встановлено, що 12 листопада 2022 року, близько 12-10 год., водій ОСОБА_1 , керуючи технічно справним автомобілем «Dacia Logan», р/н НОМЕР_1 , який згідно свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_2 від 20.05.2010 року належить останньому, в світлий час доби, по сухому покритті проїзної частини дороги, яка має по одній смузі для руху в кожному напрямку, здійснював рух в правій смузі для руху проїзної частини дороги вул. Центральної в смт Курилівка Дніпровського району Дніпропетровської області у напрямку смт Миколаївка.

Під час руху по своїй смузі для руху прямої ділянки автомобільної дороги по вул. Центральній в смт Курилівка Дніпровського району Дніпропетровської області, слідуючи зі швидкістю 40 км/год, яка не перевищує дозволену швидкість руху у населеному пункті, водій ОСОБА_1 допустивши злочинну недбалість та не виконавши покладені на нього обов`язки як на водія, грубо порушуючи Правила дорожнього руху України, не діючи таким чином, щоб не наражати на небезпеку життя і здоров`я громадян, будучи неуважним до дорожньої обстановки та її змінам, не маючи жодних перешкод технічного і фізичного характеру для забезпечення безпечного руху, при відсутності зовнішніх факторів, які б змушували його порушувати ті або інші вимоги Правил дорожнього руху України, маючи об`єктивну можливість виявити попереду біля правого краю проїзної частини дороги пішохода ОСОБА_2 , яка рухалась з боку м. Кам`янське в напрямку смт Миколаївка, перебуваючи в стані алкогольного сп`яніння та маючи хитку ходу, тим самим створивши йому небезпеку для руху, не вжив своєчасно заходів для зменшення швидкості аж до зупинки зазначеного транспортного засобу, внаслідок чого о 12 годині 10 хвилин 12 листопада 2022 напроти домоволодіння № 515 по вул. Центральній в смт Курилівка Дніпровського району Дніпропетровської області, правою передньою частиною автомобіля «Dacia Logan», р/н НОМЕР_1 , допустив наїзд на пішохода ОСОБА_2 .

Своїми діями ОСОБА_1 грубо порушив вимоги п. 12.3. Правил дорожнього руху України, де зазначено: «У разі виникнення небезпеки для руху або перешкоди, яку водій об`єктивно спроможний виявити, він повинен негайно вжити заходів для зменшення швидкості аж до зупинки транспортного засобу або безпечного для інших учасників руху об`їзду перешкоди».

Порушення водієм ОСОБА_1 вимог п. 12.3. Правил дорожнього руху України знаходиться у причинно-наслідковому зв`язку з настанням даної дорожньо-транспортної пригоди - наїздом на пішохода ОСОБА_2 , що спричинило тілесні ушкодження у вигляді закритих багато уламкових внутрішньо суглобових переломів нижньої третини обох кісток лівої гомілки зі зміщенням уламків.

Дані ушкодження виникли від дії тупого предмету (предметів) і могли

утворитись в умовах дорожньо-транспортної події, що підтверджується характером та локалізацією виявлених ушкоджень.

За своїм характером виявлені тілесні ушкодження відносяться до середнього ступня тяжкості, що зумовлює тривалий розлад здоров`я, строком понад три тижні (більш як 21 день) на підставі пункту 2.2.2 «Правил судово- медичного визначення ступеню тяжкості тілесних ушкоджень», затверджених наказом МОЗ України від 17.01.1995 року, № 6 - термін зрощення кісткової тканини понад 21 добу.

З приводу заподіяних тілесних ушкоджень ОСОБА_2 перебувала на стаціонарному лікуванні у відділенні Комунального некомерційного підприємства Кам`янської міської ради «Міська лікарня швидкої медичної допомоги» в період з 12.11.2022 року по 16.12.2022 року, витрати вказаного закладу охорони здоров`я на лікування потерпілої склали 17675,19 грн, що підтверджується відповіддю закладу на запит Кам`янської окружної прокуратури та довідкою калькуляцією (а.с. 20).

Відповідно до інформації КНП КМР «МЛШМД» від 19.12.2025 року кошти на лікування ОСОБА_2 за вищевказаний період складають 17675,19 грн, з них: 16088,94 грн, як відшкодування Національної служби здоров`я України та 1586,25 грн, як кошти місцевого бюджету (а.с. 19).

Листами від 12.12.2025 року окружною прокуратурою повідомлено Кам`янську міську раду про виявлені порушення інтересів Кам`янської територіальної громади щодо витрат місцевих коштів, необхідність їх відшкодування та тим самим надано можливість відреагувати на порушення інтересів держави (а.с. 18-19).

Відповідно до отриманої інформації від Кам`янської міської ради від повідомлено про те що Кам`янська міська рада та її виконавчі органи із цивільним позовом до суду про стягнення з ОСОБА_1 витрат на лікування потерпілої ОСОБА_2 з моменту закінчення її лікування не зверталися, у добровільному порядку ОСОБА_1 не було відшкодовано витрати на лікування потерпілої понесених закладом охорони здоров`я, у зв`язку з чим витрати лікарні підлягають відшкодуванню за рахунок винної особи, а саме з відповідача ОСОБА_1 необхідно стягнути на користь держави в особі Національної служби здоров`я України кошти, витрачені на лікування потерпілої в сумі 16088,94 грн, які зарахувати до Державного бюджету України, та стягнути кошти на користь Кам`янської міської ради, витрачені на лікування потерпілої в сумі 1586,25 грн.

З наданих суду копії листів керівника Слобожанської окружної прокуратури вбачається звернення прокурора до органу місцевого самоврядування, до комунальної власності якого віднесено КНП КМР «Міська лікарня швидкої медичної допомоги» та до НСЗУ з приводу інформації щодо здійснення претензійної роботи з відшкодування витрат на лікування, на які надано відповіді про відсутність такої.

Відтак судом встановлено, що Національною службою здоров`я України, Кам`янською міською радою з моменту закінчення лікування потерпілої ОСОБА_2 , а саме з 16.12.2022 року по теперішній час жодних заходів до відшкодування витрат, понесених на лікування потерпілої від кримінального правопорушення, вчиненого ОСОБА_1 , не вжито.

Цивільний позов про відшкодування витрат на лікування потерпілої в межах даного кримінального провадження не заявлявся.

Лікування потерпілої здійснювалося за кошти Державного бюджету, отримані закладом від НСЗУ за договором про медичне обслуговування населення за програмою медичних гарантій, та за кошти місцевого бюджету, відповідно, контролювати питання ефективності їх використання та повернення є органи, що є розпорядниками вказаних коштів. Таким чином, на даний час вказана сума не відшкодована, та кошти до місцевого бюджету не стягнуті.

Таким чином, враховуючи вищевикладене, оцінивши наявні докази в їх сукупності, суд приходить до висновку, що в судовому засіданні встановлено причино-наслідковий зв`язок між діями ОСОБА_1 та підставами перебування потерпілої ОСОБА_2 в лікарні, підтверджено факт перебуванням потерпілої у закладі охорони здоров`я на стаціонарному лікуванні та понесення державою, органом місцевого самоврядування витрат, пов`язаних зі стаціонарним лікуванням, їх розмір та склад, а тому обов`язок з відшкодування таких витрат, в силу ч. 1 ст. 1206 ЦК України слід покласти на відповідачку. У зв`язку з викладеним, позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі.

При цьому, відповідачкою не надано суду доказів відшкодування таких витрат нею, чи іншою особою, їх не співмірності та невірності обрахунку.

Розподіл судових витрат між сторонами.

Відповідно до положень ч. 1, 2 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи те, що позивач звільнений від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях у справах про відшкодування матеріальних збитків, завданих внаслідок вчинення кримінального правопорушення, відповідно до п. 6 ст. 5 Закону України «Про судовий збір», з відповідача ОСОБА_1 слід стягнути судовий збір в розмірі 1331,20 грн на користь держави.

Керуючись ст. 2, 4, 13, 13, 81, 82, 89, 141, 259, 263-265, 268, 274 ЦПК України, суд,

У Х В А Л И В

Позовну заяву керівника Слобожанської окружної прокуратури Дніпропетровської області Кондратова В.Г. в інтересах держави в особі: Національної служби здоров`я України, Кам`янської міської ради до ОСОБА_1 , третя особа: Комунальне некомерційне підприємство Кам`янської міської ради «Міська лікарня швидкої медичної допомоги» про відшкодування шкоди, завданої кримінальним правопорушенням (стягнення витрат на лікування особи, яка потерпіла від злочину), задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , (паспорт НОМЕР_3 , РНОКПП НОМЕР_4 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 ) на користь держави в особі: Національної служби здоров`я України кошти, витрачені на стаціонарне лікування потерпілого від кримінального правопорушення ОСОБА_2 в сумі 16088,94 грн (шістнадцять тисяч вісімдесят вісім грн 94 клп.), які зарахувати до Державного бюджету України на р/р UА978999980313080115000026011, отримувач ГУК у м. Києві/Шевченківський району/24060300, код отримувача (ЄДРПОУ) 37993783, банк отримувача: Казначейство України.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , (паспорт НОМЕР_3 , РНОКПП НОМЕР_4 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 ) на користь держави в особі Кам`янської міської ради, витрачені на стаціонарне лікування потерпілого від кримінального правопорушення ОСОБА_2 в сумі 1586,25 грн (одна тисяча п`ятсот вісімдесят шість грн 25 коп.), які зарахувати до місцевого бюджету на р/ р UA138999980314000544000004573, отримувач ГУК у Дніпропетровській області/м. Кам`янське/24060300, код отримувача (ЄДРПОУ) 37988155, банк отримувача: Казначейство України.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , (паспорт НОМЕР_3 , РНОКПП НОМЕР_4 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 ) судовий збір у сумі 1331,20 грн (одна тисяча триста тридцять одна грн 20 коп.) на користь держави.

Рішення може бути оскаржене до Дніпровського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Сторони , які не були присутніми в день оголошення судового рішення можуть оскаржити його до Дніпровського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня отримання копії судового рішення.

Суддя І.М. Іщенко