Постанова від 10 березня 2026 р. у справі №203/1717/26 — Центральний районний суд міста Дніпра

Справа № 203/1717/26

Провадження № 3/0203/403/2026

П О С Т А Н О В А

іменем України

11.03.2026 року суддя Центрального районного суду міста Дніпра Смольняков О.О., розглянувши матеріали, що надійшли від Управління патрульної поліції у Дніпропетровській області про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , гр. України, який мешкає за адресою: АДРЕСА_1 , за ст. 122-4 КУпАП,

встановив:

29 січня 2026 року, о 16:00:00, перебуваючи за адресою: м. Дніпро, вул. Менахем Мендл Шнеєрсона, буд.5, водій ОСОБА_1 , керуючи автомобілем Hundai Accent, д.н.з. НОМЕР_1 , була учасником дорожньо-транспортної пригоди з місця якої пішла, до поліції не повідомила та була встановлена працівникам поліції під час проведення розшукових заходів, чим порушила п.2.10 а ПДР України.

ОСОБА_1 у судовому свою провину в інкримінованому їй адміністративному правопорушенні не визнала. Суду пояснила, що 29 січня 2026 року, близько 16 год. 00 хв., припаркувавши свій автомобіль біля дому, пішла, не відчувши, що її авто зазнало будь-якого контакту або зіткнення з іншим транспортним засобом. Лише на ранок, 30 січня 2026 року, приблизно о 08 год. 30 хв., коли ОСОБА_1 вийшла з дому, то побачила біля свого авто сусідку – ОСОБА_2 , яка стверджувала, що належне їй авто було пошкоджено саме з вини ОСОБА_1 і що вона ( ОСОБА_2 ) бачила сам момент зіткнення їх автомобілів ще ввечері, коли ОСОБА_1 паркувалася біля під`їзду. На запитання ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , чому остання у той же момент, ще 29 січня 2026 року, не зреагувала належним чином на факт ДТП, коли з її слів, вона спостерігала його безпосередньо на момент події, ОСОБА_1 чіткої відповіді від ОСОБА_2 не отримала. Натомість, ОСОБА_1 , хоча і не вбачала механічних пошкоджень у транспортних засобів і на ранок після ДТП, погодилася викликати поліцію, однак попрохала ОСОБА_2 зачекати її з лікарні, куди поспішала до лікаря, через перебування у стані вагітності та занепокоєння своїм станом здоров`я та самопочуттям. На підтвердження даного факту ОСОБА_1 надала суду медичне направлення на термінове обстеження – а саме УЗД, що було заплановано на 09 год. 00 хв. 30 січня 2026 року. Також, ОСОБА_1 суду пояснила, що через занепокоєння ситуацією, що склалася, вона зателефонувала до поліції, щоб повідомити про обставини, та про те, що не мала умислу покидати місце ДТП задля уникнення відповідальності, а лише терміново поїхала до лікарні, зважаючи на те, що перебуває у стані вагітності та потребувала термінового медичного огляду, після якого вона готова була з`ясувати обставини та у разі її вини у даному ДТП понести відповідальність відповідно до чинного законодавства. На підтвердження останнього факту ОСОБА_1 надала суду скріншот з журналу дзвінків, відповідно до якого остання здійснила дзвінок до поліції на номер «102», о 10 год. 04 хв. 30 січня 2026 року (тривалість телефонної розмови складала 5 хв). Окрім того, на підтвердження того, що у ОСОБА_1 не було наміру покидати місце ДТП з метою уникнення відповідальності, остання зазначила, що свою провину у справі за ст.124 КУпАП, що стосувалася саме даної події, вона визнала у суді, куди прибула за першим же викликом для дачі пояснень по суті.

Вислухавши ОСОБА_1 у судовому засіданні, дослідивши протокол про адміністративне правопорушення серія ЕПР1 №584665 від 06.02.2026 року, матеріали справи, суд приходить до наступних висновків.

Статтею 9 КУпАП встановлено, що адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Положення ст.280 КУпАП, передбачають, що орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративної відповідальності, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до ст.251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками. При цьому орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Об`єктивна сторона правопорушення, передбаченого ст. 122-4 КУпАП, полягає у залишенні місця дорожньо-транспортної пригоди особами, до якої вони причетні (формальний склад).

Суб`єктивна сторона правопорушення, передбаченого ст. 122-4 КУпАП, характеризується наявністю вини у формі умислу. Тобто залишення місця пригоди умисною дією, за якої особа має усвідомлювати свою причетність до пригоди, однак не бажає нести за неї відповідальність.

За змістом ст. 10 КУпАП адміністративне правопорушення визнається вчиненим умисно, коли особа, яка його вчинила, усвідомлювала протиправний характер своєї дії чи бездіяльності, передбачала її шкідливі наслідки і бажала їх або свідомо допускала настання цих наслідків.

Виходячи зі змісту диспозиції ст. 122-4 КУпАП, для кваліфікації дій правопорушника за даною статтею, необхідною умовою є наявність факту дорожньо-транспортної пригоди, усвідомлення особою, що притягується до адміністративної відповідальності, причетності до неї та умисел вказаної особи на залишення дорожньо-транспортної пригоди.

Згідно зі ст. 3 Конституції України, людина, її життя і здоров`я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються найвищою соціальною цінністю. Держава зобов`язана утверджувати та забезпечувати ці права, що є головною спрямованістю її діяльності.

Оскільки ОСОБА_1 мала обґрунтовані причини занепокоєння станом свого здоров`я та перебігом вагітності, у суду наявні підстави вважати, що в її діях відсутній прямий умисел на залишення місця транспортної пригоди задля навмисного уникнення відповідальності за вчинене адміністративне правопорушення, а відтак в її діях відсутня суб`єктивна сторона правопорушення, яка має утворювати його склад у сукупності з іншими обставинами.

Оскільки склад правопорушення - це наявність об`єктивних та суб`єктивних ознак, за наявності яких діяння вважається адміністративним правопорушенням, то відсутність хоча б однієї з ознак означає відсутність складу правопорушення загалом.

Отже, вина водія у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 122-4 КУпАП, не доведена достатніми доказами поза розумним сумнівом.

За змістом ст.252 КУпАП та загальних норм Європейської конвенції з прав людини та основоположних свобод, вина особи у вчиненні адміністративного правопорушення має бути доведена належними доказами, а будь-які сумніви і протиріччя повинні трактуватися на користь особи, яка притягується до адміністративної відповідальності.

Відповідно до ст.62 Конституції України обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачяться на її користь.

Відповідно до п.1 ст.247 КУпАП провадження по справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочате, а розпочате підлягає закриттю за відсутності складу адміністративного правопорушення.

На підставі викладеного та керуючись ч.1 ст.247, 283, 284 КУпАП,

постановив:

Справу про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 , за ст.122-4 КУпАП - закрити за відсутністю в її діях складу правопорушення.

Постанова може бути оскаржена до Дніпровського апеляційного суду через Центральний районний суд міста Дніпра протягом десяти днів з дня її винесення.

Суддя О.О. Смольняков