Постанова від 10 березня 2026 р. у справі №539/120/26 — Заводський районний суд міста Кам’янського

справа № 539/120/26

провадження № 3/208/558/26

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 березня 2026 р. м. Кам`янське

Суддя Заводського районного суду м. Кам`янського Токарєв А.Г., за участю секретаря судового засідання Кучер І.В., розглянувши матеріали об`єднаної справи про адміністративні правопорушення відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянки України, проживаючої за адресою: АДРЕСА_1 , за скоєння адміністративних правопорушень, передбачених ст.124 ч.1 ст.139 КУпАП,

в с т а н о в и в:

Згідно протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 559447 від 05.01.2026 року, 05.01.2026 року а/д Київ – Харків – Довжанський МОЗ 191 км. водій ОСОБА_1 керуючи транспортним засобом «Lexus CT 200H» д.н.з. НОМЕР_1 , рухаючись зі сторони м. Київ в напрямку м. Полтава, не вибрала безпечної швидкості руху не врахувала дорожню обстановку, не впоралася з керуванням та скоїла наїзд на металевий відбійник. Внаслідок ДТП транспортний засіб та металевий відбійник отримали механічні пошкодження з матеріальними збитками, чим порушила п.12.1. ПДР України. Своїми діями ОСОБА_1 вчинила адміністративне правопорушення передбачене ст.124 КУпАП.

Згідно протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 559471 від 05.01.2026 року, 05.01.2026 року а/д Київ – Харків – Довжанський МОЗ 191 км. водій ОСОБА_1 керуючи транспортним засобом «Lexus CT 200H» д.н.з. НОМЕР_1 , порушила п.1.5 ПДР України, а саме діяла таким чином, що створила небезпеку та завдала матеріальної шкоди, внаслідок чого здійснила наїзд на дорожній відбійник, чим пошкодила 20 м. дорожньої споруди. Своїми діями ОСОБА_1 вчинила адміністративне правопорушення передбачене ч.1 ст.139 КУпАП.

В судове засідання ОСОБА_1 не з`явилася, будучи належним чином повідомлена про дату, час та місце розгляду. Про причини своєї неявки не повідомила.

Суд враховує, що правопорушення, передбачені ст.124, ч.1 ст.139 КУпАП не відносяться до категорії правопорушень, по яким присутність в судовому засіданні особи, яка притягається до адміністративної відповідальності є обов`язковою (ч.2 ст.268 КУпАП).

Від адвоката Сірика А.С., який діє в інтересах ОСОБА_1 , надійшли письмові заперечення на протоколи, в яких зазначено, що матеріали справи не містять належних та достатніх доказів порушення останньою п. 12.1 ПДР та вчинення правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП.

Захисник зазначає, що ДТП сталася внаслідок ожеледиці на дорожньому покритті, через що автомобіль занесло та відбулося зіткнення з відбійником, при цьому доказів перевищення або неправильно обраної швидкості руху матеріали справи не містять.

Також вказано, що працівниками поліції не витребувано інформацію у відповідної дорожньої служби щодо стану дорожнього покриття та оброблення дороги протиожеледними засобами.

Щодо протоколу за ч.1 ст.139 КУпАП захисник окремо зазначає що водій транспортного засобу не є суб`єктомцього правопорушення.

Крім того, зазначено, що пошкоджено лише власний транспортний засіб, у зв`язку з чим захисник просить закрити провадження у справі за відсутністю події та складу адміністративного правопорушення.

Вивчивши матеріали справи, судом встановлено наступне.

Відповідно до ст.9 КУпАП України адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Відповідно до статті 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.

Відповідно до ч.2 ст.7 КУпАП, провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.

Положеннями статті 251 КУпАП передбачено, що доказами у справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються, зокрема, протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, речовими доказами, іншими документами.

Згідно із статтею 252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Дослідивши матеріали справи, суддя вважає, що у діях ОСОБА_1 наявний склад адміністративних правопорушень, передбачених ст.124, ч.1 ст.139 КУпАП.

Вказане підтверджується дослідженими в судовому засіданні доказами:

- протоколами про адміністративні правопорушення серії ЕПР1 №559447 від 05.01.2026 року, серії ЕПР1 №559471 від 05.01.2026 року, які за змістом відповідають вимогам ст.256 КУпАП, складені уповноваженою особою та в порядку, передбаченому чинним законодавством України, дії посадової особи, що їх складала, особою, яка притягається до адміністративної відповідальності не оскаржувались;

- схемою ДТП, із зазначенням місця, часу, учасників події та її наслідків, в тому числі з зазначенням пошкоджень;

- письмовими поясненнями самої ОСОБА_1 , наданими під час складання протоколів, в яких вона підтверджує факт керування транспортним засобом Lexus CT200Н, д.н.з. НОМЕР_1 , на а/ш М-03 зі сторони Києва в бік Полтави під`їжджаючи до повороту втратила керування через ожеледицю, внаслідок чого здійснила некерований рух та зіткнулася з відбійником.

Відповідно до п.12.1 ПДР України під час вибору в установлених межах безпечної швидкості руху водій повинен ураховувати дорожню обстановку, а також особливості вантажу, що перевозиться, і стан транспортного засобу, щоб мати змогу постійно контролювати його рух та безпечно керувати ним.

Статтею 124 КУпАП передбачена відповідальність за порушення учасниками дорожнього руху правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів, вантажу, автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, дорожніх споруд чи іншого майна.

Пунктом 1.5 ПДР України дії або бездіяльність учасників дорожнього руху та інших осіб не повинні створювати небезпеку чи перешкоду для руху, загрожувати життю або здоров`ю громадян, завдавати матеріальних збитків.

Частиною 1 ст.139 КУпАП передбачена відповідальність за Пошкодження автомобільних доріг, вулиць, дорожніх споруд, залізничних переїздів, трамвайних колій, технічних засобів регулювання дорожнього руху, самовільне знімання, закриття чи встановлення технічних засобів регулювання дорожнього руху, створення перешкод для дорожнього руху, в тому числі забруднення дорожнього покриття, або невжиття необхідних заходів щодо їх усунення та попередження інших учасників руху про небезпеку, що виникла, або невжиття посадовими особами, відповідальними за технічний стан, обладнання, експлуатацію транспортних засобів, утримання автомобільних доріг та вулиць, громадянами - суб`єктами господарської діяльності заходів щодо заборони руху підвідомчих технологічних транспортних засобів, сільськогосподарської техніки і машин на гусеничному ходу автомобільними дорогами і вулицями, покриття яких може бути пошкоджене.

Оцінюючи наявні у справі докази у їх сукупності, суд приходить до висновку, що дорожньо-транспортна пригода стала наслідком недотримання водієм вимог п.12.1 Правил дорожнього руху України щодо вибору безпечної швидкості руху. Сам факт втрати керування транспортним засобом та здійснення наїзду на дорожню споруду свідчить про те, що обрана водієм швидкість руху не забезпечувала можливості постійного контролю за транспортним засобом з урахуванням дорожньої обстановки та стану проїзної частини. Таким чином, між порушенням вимог п.12.1 ПДР України та настанням дорожньо-транспортної пригоди існує прямий причинно-наслідковий зв`язок. Унаслідок дорожньо-транспортної пригоди було пошкоджено елемент дорожньої інфраструктури — металевий дорожній відбійник, який є дорожньою спорудою, що підтверджується схемою ДТП та іншими матеріалами справи. За таких обставин суд доходить висновку, що у діях ОСОБА_1 наявний склад адміністративних правопорушень, передбачених ст.124 КУпАП, як порушення учасником дорожнього руху правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження майна, а також ч.1 ст.139 КУпАП, як пошкодження дорожньої споруди.

Невизнання вини ОСОБА_1 суд розцінює як обраний стороною захисту спосіб реалізації права на захист, спрямований на уникнення адміністративної відповідальності.

Доводи адвоката Сірика А.С. щодо відсутності належних доказів спростовуються дослідженими матеріалами справи.

Посилання захисника на те, що водій рухалась з дозволеною швидкістю, а дорожньо-транспортна пригода сталася виключно внаслідок ожеледиці, суд оцінює критично, оскільки такими доводами фактично ототожнюється дозволена швидкість руху з безпечною швидкістю.

Водночас відповідно до п.12.1 Правил дорожнього руху України водій зобов`язаний керувати транспортним засобом із безпечною швидкістю, яка забезпечує можливість постійного контролю за його рухом з урахуванням дорожньої обстановки, стану проїзної частини, видимості та інших факторів. Тобто дотримання встановленого обмеження швидкості саме по собі не свідчить про дотримання вимог безпечної швидкості руху.

Отже, наявність ожеледиці на дорожньому покритті, на яку посилається захисник, навпаки свідчить про необхідність вибору водієм такої швидкості руху, яка б забезпечувала можливість безпечного керування транспортним засобом та уникнення втрати контролю над ним.

Посилання захисника на те, що працівниками поліції не витребувано інформацію у відповідної дорожньої служби щодо стану дорожнього покриття та оброблення дороги протиожеледними засобами, суд оцінює критично, оскільки кожна сторона має право подавати суду ті докази, які вважає необхідними для обґрунтування своєї позиції. Працівники поліції при складанні матеріалів справи не вважали за необхідне витребувати відповідну інформацію, однак і сторона захисту, маючи можливість звернутися із відповідними запитами до уповноважених органів та подати такі відомості суду, цього не зробила, а будь-яких доказів на підтвердження наведених доводів до суду не надала.

Суд не приймає до уваги позицію сторони захисту про те, що внаслідок дорожньо-транспортної пригоди було пошкоджено лише власний транспортний засіб, оскільки положення ст. 124 КУпАП не передбачають розмежування пошкодження власного чи чужого майна як підстави для відсутності складу адміністративного правопорушення. Крім того, з матеріалів справи вбачається, що внаслідок ДТП було пошкоджено також дорожній відбійник, який є іншим майном, що додатково спростовує доводи захисника та свідчить про наявність події і складу адміністративного правопорушення.

Доводи захисника про відсутність у водія статусу суб`єкта адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.139 КУпАП, ґрунтуються на неправильному тлумаченні змісту цієї норми. За змістом ст. 139 КУпАП суб`єкт адміністративного правопорушення не є єдиним та визначається залежно від конкретної дії, передбаченої диспозицією статті. Зокрема, поряд зі спеціальними суб`єктами - посадовими особами, відповідальними за технічний стан, обладнання та експлуатацію транспортних засобів, а також утримання автомобільних доріг і вулиць, - цією нормою передбачено і загального суб`єкта, яким може бути будь-яка фізична особа (учасник дорожнього руху), дії якої призвели до пошкодження автомобільних доріг, вулиць чи дорожніх споруд, створення перешкод для дорожнього руху або інших подібних наслідків. Отже, водій транспортного засобу, дії якого призвели до пошкодження дорожньої споруди, може бути суб`єктом правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 139 КУпАП, у зв`язку з чим доводи сторони захисту є безпідставними.

Відповідно до ч.2 ст.36 КУпАП якщо особа вчинила кілька адміністративних правопорушень, справи про які одночасно розглядаються одним і тим же органом (посадовою особою), стягнення накладається в межах санкції, встановленої за більш серйозне правопорушення з числа вчинених.

При накладені адміністративного стягнення на особу, що притягається до адміністративної відповідальності, суд враховує обставини визначені ст.33 КУпАП, вважає за необхідне накласти адміністративне стягнення у межах санкції статті 124 КУпАП, яке за своїм видом і розміром буде справедливим, відповідатиме характеру вчиненого правопорушення, особі порушниці та ступеню її вини, необхідним і достатнім для її виховання та запобігання вчиненню нових правопорушень як самою правопорушницею, так і іншими особами.

Судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення підлягає стягненню відповідно до положень ст.40-1 КУпАП.

Керуючись ст.ст. 7, 40-1, 124, 139, 251, 283, 284 КУпАП, суд –

постановив:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянки України, проживаючої за адресою: АДРЕСА_1 , визнати винною у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ст.124, ч.1 ст.139 КУпАП та накласти адміністративне стягнення з урахуванням ч.2 ст.36 КУпАП у вигляді штрафу у розмірі 850 (вісімсот п`ятдесят) гривень.

На підставі ч.1 ст. 307 КУпАП штраф має бути сплачений не пізніше як через п`ятнадцять днів з дня вручення правопорушнику постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження такої постанови - не пізніше як через п`ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.

На підставі ст. 308 КУпАП у разі несплати правопорушником штрафу у строк, установлений ч.1 ст. 307 КУпАП, постанова буде направлена до відділу державної виконавчої служби для примусового виконання.

У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення стягнути подвійний розмір штрафу, який становить 1700 (одна тисяча сімсот) грн. 00 коп.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянки України, проживаючої за адресою: АДРЕСА_1 , судовий збір на користь держави у розмірі 665 (шістсот шістдесят п`ять) грн. 60 коп.

Постанова може бути оскаржена протягом десяти днів з дня винесення постанови до Дніпровського апеляційного суду.

Суддя А.Г. Токарєв