Суд: Одеський апеляційний суд
Інстанція: Апеляційна
Юрисдикція: Цивільне
Категорія: про позбавлення батьківських прав
Дата: 11 березня 2026 р.
Справа: №511/1813/23
Суддя: Вадовська Л. М.
Номер провадження: 22-ц/813/235/26
Справа № 511/1813/23
Головуючий у першій інстанції Гринчак С. І.
Доповідач Вадовська Л. М.
ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
12.03.2026 року м. Одеса
Одеський апеляційний суд у складі колегії суддів:
головуючого (судді-доповідача) - Вадовської Л.М.,
суддів - Погорєлової С.О., Сєвєрової Є.С.,
за участю секретаря - Венжик Л.С.,
переглянувши справу №511/1813/23 за позовом ОСОБА_1 (Тернавська) до ОСОБА_2 , за участю Служби у справах дітей, сім`ї та соціального захисту Петровірівської сільської ради Одеської області про позбавлення батьківських прав за апеляційною скаргою представника ОСОБА_3 в інтересах ОСОБА_4 ( ОСОБА_5 ) на рішення Роздільнянського районного суду Одеської області від 06 листопада 2023 року у складі судді Гринчак С.І., -
в с т а н о в и в :
Позивач ОСОБА_1 , звернувшись 27 червня 2023 року до суду з вищеназваним позовом, просила позбавити відповідача ОСОБА_2 батьківських прав відносно дочки ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ; стягнути судові витрати (а.с.1-5).
Ухвалою судді Роздільнянського районного суду Одеської області від 29 червня 2023 року відкрито провадження у справі (а.с.57).
Відповідач ОСОБА_2 відзив не подав, до суду не з`явився.
Служба у справах дітей Петровірівської сільської ради Березівського району Одеської області надала висновок про доцільність позбавлення ОСОБА_2 батьківських прав (а.с.45-47).
Рішенням Роздільнянського районного суду Одеської області від 06 листопада 2023 року, ухваленим в порядку заочного розгляду справи, у задоволенні позову відмовлено (а.с.78-81).
Висновок суду мотивовано недоведеністю вимог.
Ухвалою Одеського апеляційного суду від 21 грудня 2023 року відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою представника ОСОБА_3 в інтересах ОСОБА_4 (Прислупська) на рішення суду.
Ухвалою Одеського апеляційного суду від 20 вересня 2024 року справу прийнято до провадження іншим складом суду з підстав звільнення судді-доповідача.
В апеляційній скарзі представник ОСОБА_3 в інтересах ОСОБА_4 (Прислупська) просить рішення суду першої інстанції скасувати і ухвалити нове рішення про задоволення вимог (а.с.85-88).
За змістом вимог апеляційної скарги незаконність і необґрунтованість рішення полягає у неправильному застосуванні норм матеріального права, порушенні норм процесуального права. Шлюб розірвано судовим рішенням від 23 квітня 2020 року, після розірвання шлюбу дитина проживає з позивачем. Судовим наказом від 26 березня 2020 року відповідач зобов`язаний до сплати аліментів на утримання дитини, проте аліменти не сплачує, заборгованість за аліментами не погашає. Відповідач не приймає участі у вихованні дитини, не цікавиться дитиною. Відповідач зловживає алкогольними напоями, у стані сп`яніння вчиняв правопорушення.
В апеляційній скарзі не зазначено нові обставини, що підлягають встановленню, докази, які підлягають дослідженню чи оцінці.
Відзив на апеляційну скаргу не поданий.
ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_2 помер у віці 33 років (а.с.144).
13 грудня 2025 року в системі «Електронний суд» представник ОСОБА_3 в інтересах ОСОБА_4 (Прислупська) подав заяву про закриття провадження у справі на підставі пункту 7 частини 1 статті 255 ЦПК України у зв`язку зі смертю відповідача ОСОБА_2 .
Відповідно до положень пункту 7 частини 1 статті 255 ЦПК України суд закриває провадження у справі, якщо настала смерть фізичної особи, яка була однією із сторін у справі, якщо спірні правовідносини не допускають правонаступництва.
Згідно частини 1 статті 377 ЦПК України судове рішення першої інстанції, яким закінчено розгляд справи, підлягає скасуванню в апеляційному порядку повністю або частково з закриттям провадження у справі з підстав, передбачених статтею 255 цього Кодексу.
Відповідно до частини 3 статті 377 ЦПК України якщо судом першої інстанції ухвалено законне і обґрунтоване рішення, смерть фізичної особи сторони у спорі, що не допускає правонаступництва, після ухвалення такого рішення не може бути підставою для застосування вимог частини першої цієї статті.
Спірні правовідносини про позбавлення батьківських прав правонаступництва не допускають.
Переглянувши справу за наявними в ній доказами, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, дослідивши докази, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про залишення апеляційної скарги без задоволення, судового рішення без змін та, як наслідок, про відсутність підстав для закриття провадження у справі з підстав смерті відповідача після ухвалення судового рішення з огляду на наступне.
У сенсі положень статті 141 СК України мати, батько мають рівні права та обов`язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебувають вони у шлюбі між собою. Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов`язків щодо дитини.
Статтею 150 СК України визначено обов`язки батьків щодо виховання та розвитку дитини, за змістом яких батьки зобов`язані виховувати дитину в дусі поваги до прав та свобод інших людей, любові до своєї сім`ї та родини, свого народу, своєї Батьківщини. Батьки зобов`язані піклуватися про здоров`я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток. Батьки зобов`язані забезпечити здобуття дитиною повної загальної середньої світи, готувати її до самостійного життя тощо.
Відповідно до положень пункту 2 частини 1 статті 164 СК України мати, батько можуть бути позбавлені судом батьківських прав, якщо вона, він, зокрема, ухиляються від виконання своїх обов`язків по вихованню дитини.
ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , та ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , перебували у зареєстрованому шлюбі з 02 серпня 2016 року; шлюб розірвано рішенням Роздільнянського районного суду Одеської області від 23 квітня 2020 року у справі №511/499/20 за позовом ОСОБА_1 (а.с.11-12).
ОСОБА_2 та ОСОБА_1 (Тернавська) є батьками ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с.9).
Судовим наказом від 26 березня 2020 року судді Роздільнянського районного суду Одеської області в справі №511/501/20 стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 на утримання дочки ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , аліменти у розмірі частки всіх видів заробітку (доходу), щомісячно, починаючи з 19 березня 2020 року до повноліття дочки (а.с.13).
За аліментами на утримання дитини у ОСОБА_2 наявна заборгованість (а.с.19-21).
Рішенням Ширяївського районного суду Одеської області від 21 листопада 2022 року в справі №518/947/22, ухваленим в порядку заочного розгляду справи, стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 (Тернавська) за прострочення сплати аліментів на утримання дочки ОСОБА_6 , 2016 року народження, неустойку (пеню) за період з 01 лютого 2021 року по 19 серпня 2022 року в сумі 69496,45 грн. (а.с.15-17).
ОСОБА_1 (Тернавська) зареєстрована за адресою: с. Новоолександрівка Єланецького району Миколаївської області (а.с.7зв).
Згідно довідки Петровірівської сільської ради Березівського району Одеської області від 22 серпня 2022 року №737/02-19 ОСОБА_1 , 1996 року народження, та її донька ОСОБА_6 , 2016 року народження, є внутрішньо переміщеними особами, які тимчасово проживають за адресою: с. Петровірівка, Березівський район, Одеська область.
Служба у справах дітей Петровірівської сільської ради Одеської області надала висновок про доцільність позбавлення ОСОБА_2 батьківських прав (а.с.45-47).
ОСОБА_2 з 10 червня 2009 року зареєстрований за адресою: квартира АДРЕСА_1 (а.с.35-37).
Ухвалюючи рішення про відмову в позові, суд першої інстанції виходив з того, що позивач не надала доказів, достатніх для позбавлення відповідача батьківських прав, не підтвердила свідоме умисне ухилення відповідача від виконання батьківських обов`язків, не обґрунтувала в чому саме полягає захист прав дитини шляхом позбавлення прав батька відносно неї.
Судовий наказ про стягнення аліментів на утримання дитини звернутий до примусового виконання. Наявність заборгованості по аліментам не є підставою для позбавлення батька як платник аліментів батьківських прав, оскільки сама по собі не є доказом умисного ухилення від утримання дитини (за прострочення сплати аліментів сімейним законодавством передбачена відповідальність у вигляді пені).
Матеріали справи не містять доказів неналежної поведінки батька по відношенню до дитини.
Притягнення ОСОБА_2 до адміністративної відповідальності відноситься до періоду, коли сторони були розлучені та разом не проживали; застосована до відповідача відповідальність не була обумовлена ухиленням батька від виконання обов`язку по вихованню та утриманню дитини.
Висновок органу опіки та піклування щодо доцільності позбавлення батька батьківських прав відносно дочки є необґрунтованим та таким, що суперечить інтересам дитини. Висновок не ґрунтується на повному та об`єктивному з`ясуванні взаємовідносин між батьками дитини, між батьком та дитиною, інших обставин, що мають суттєве значення для висновку про невиконання (неналежного виконання) батьком своїх батьківських обов`язків.
Позбавлення батьківських прав є заходом відповідальності батьків за невиконання або неналежне виконання ними своїх батьківських обов`язків, який застосовується за наявності зазначених статтею 164 СК України підстав та здійснюється тільки у судовому порядку. Перш за все, позбавлення батьківських прав спрямоване на захист інтересів малолітніх та неповнолітніх дітей та є засобом стимулювання батьків щодо належного виконання своїх обов`язків. Позбавлення батьківських прав це засіб впливу на батьків, які само звільнилися від виконання законодавчо визначених обов`язків щодо дитини.
Ухилення від виконання своїх батьківських обов`язків по вихованню дітей є умисною протиправною поведінкою, яка характеризується психічним ставленням особи до своєї поведінки та її наслідків: усвідомлення особою суспільної небезпеки своєї поведінки; передбачення її суспільно небезпечних наслідків; бажання настання таких наслідків або свідоме припущення їх настання.
Інтереси дитини у вирішенні питання позбавлення батьківських прав є вищими за інтереси батьків, які відповідальні за дітей та зобов`язані всі питання перш за все вирішувати шляхом домовленостей. Непорозуміння між батьками не мають мати наслідком вплив на права та інтереси дітей.
Докази у справі у своїй сукупності не достатні для висновку про наявність обставин, які входять до предмета доказування, а саме обставин умисного свідомого ухилення батька від виконання своїх батьківських обов`язків по відношенню до дитини, відтак, передбачена пунктом 2 частини 1 статті 164 СК України підстава для позбавлення батьківських прав не підтверджена.
Правові підстави для ухвалення нового рішення про задоволення позову про позбавлення батьківських прав відсутні. За таких обставин, виходячи з положень частини 3 статті 377 ЦПК України смерть ОСОБА_2 після ухвалення рішення не має наслідком закриття провадження у справі.
Справа в провадженні суду апеляційної інстанції з грудня 2023 року; після зміни судді-доповідача призначалася до розгляду на 10 квітня 2025 року, 18 грудня 2025 року; відповідач помер ІНФОРМАЦІЯ_2 ; позивач, орган опіки та піклування про розгляд справи повідомлені; підстав для подальшого відкладення розгляду справи не встановлено.
Відповідно до положень частин 4, 5 статті 268 ЦПК України у разі неявки всіх учасників справи у судове засідання, яким завершується розгляд справи, суд підписує рішення без його проголошення; датою ухвалення рішення за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.
Датою ухвалення призначеного у судове засідання на 18 грудня 2025 року рішення судом апеляційної інстанції відповідно до положень частини 5 статті 268 ЦПК України є дата складення повного судового рішення.
Керуючись ст.ст.367, 368, п.1 ч.1 ст.374, ст.ст.375, 381, 382, 383, 384, 390 ЦПК України, суд –
п о с т а н о в и в :
Апеляційну скаргу представника Колоса Володимира Михайловича в інтересах ОСОБА_4 (Прислупська) залишити без задоволення.
Рішення Роздільнянського районного суду Одеської області від 06 листопада 2023 року в справі за позовом ОСОБА_1 (Тернавська) до ОСОБА_2 , за участю Служби у справах дітей, сім`ї та соціального захисту Петровірівської сільської ради Одеської області про позбавлення батьківських прав – залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її ухвалення.
Постанова може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Повну постанову складено 12 березня 2026 року.
Головуючий Л.М.Вадовська
Судді С.О.Погорєлова
Є.С.Сєвєрова
Оригінал: reyestr.court.gov.ua