Постанова від 10 березня 2026 р. у справі №766/17537/25 — Херсонський міський суд Херсонської області

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа №766/17537/25

Пров. №3/766/329/26

11.03.2026 року суддя Херсонського міського суду Херсонської області Рябцева М.С., за участю представника потерпілого: Нікітіна Р.В., розглянувши матеріали, які надійшли з Управління Патрульної Поліції в Херсонській області про притягнення до адміністративної відповідальності

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,

за ч. 1 ст. 173-2 КУпАП,

встановив:

23.11.2025 відносно ОСОБА_1 складено протокол про адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст.173-2 КУпАП, відповідно до якого, 23.11.2025 року приблизно о 15.30 год. за адресою: АДРЕСА_1 , він вчинив щодо своєї колишньої співмешканки ОСОБА_2 домашнє насильство фізичного та психологічного характеру, що виразилась у висловлюванні нецензурною лайкою, погрозою фізичної розправи, штовханини та хватанням за руки, чим могла бути завдана шкода фізичному та психологічному здоров`ю.

В судове засідання ОСОБА_1 не з`явився, про час та місце розгляду справи сповіщений в установленому законом порядку, шляхом направлення судової повістки за адресою, вказаною у протоколі про адміністративне правопорушення та шляхом направлення СМС-повідомлення за його заявою, а також шляхом отримання повістки безпосередньо в залі Херсонського міського суду Херсонської області, про що свідчить його розписка про отримання повістки. Заяв та клопотань на адресу суду не направляв.

Вимогами ч. 1 ст. 268 КУпАП передбачено, що справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Під час відсутності цієї особи справу може бути розглянуто лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.

Законодавством (КУпАП) встановлено строки здійснення провадження у справах про притягнення до адміністративної відповідальності з метою забезпечення учасникам процесу визначеності у часі, протягом якого суд розгляне справу. Передусім такі строки слугують інтересам особи, яка зазнає заходів впливу, оскільки наявність визначеного строку дає розуміння того, скільки триватиме такий вплив. Водночас протягом такого строку особу наділено процесуальними правами та обов`язками, що дає можливість, в тому числі з використанням адміністративного ресурсу (повноважень суду щодо витребування доказів, допиту свідків тощо), представити суду доводи на захист своєї правової позиції. Добросовісна участь особи у процесі вирішення справи щодо неї полягає в активній участі в її розгляді і недопущенні зловживань наданими правами.

Недотримання строків розгляду справ про адміністративні правопорушення порушує конституційне право на судовий захист, гарантований ст. 55 Конституції України, і негативно впливає на ефективність правосуддя та на авторитет судової влади.

Дотримання балансу між інтересами всіх сторін при розгляді справи покладено на суд, який, вирішуючи питання про права та обов`язки сторін, також зобов`язаний дотримуватися встановлених законодавством правил та строків розгляду справи.

Європейський суд з прав людини у рішенні «Пономарьов проти України» від 03.04.2008 зазначив, що сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.

Протокол про адміністративне правопорушення було складено у присутності ОСОБА_1 отже останньому було відомо про існування судового провадження відносно нього.

З огляду на викладене судом не встановлено поважних причин неявки ОСОБА_1 до суду, що відповідно до вимог ч. 1 ст. 268 КУпАП не є перешкодою для розгляду адміністративної справи, а тому вважає за можливе надати оцінку фактам, викладеним у протоколі про адміністративне правопорушення за відсутності останнього.

Представник потерпілої - адвокат Нікітін Р.В. просив визнати ОСОБА_1 винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 173-2 КУпАП, вказуючи, що потерпіла ОСОБА_2 дійсно приходила до ОСОБА_1 за місцем його проживання для вирішення спірного питання наявності боргу, в цей час між ними виник конфлікт з приводу неповернутих коштів, під час якого ОСОБА_1 висловлювався нецензурною лайкою, погрожував фізичною розправою, штовхав та хватав за руки потерпілу.

Дослідивши наявні в матеріалах справи докази, дійшов висновку, що провадження в справі підлягає закриттю з наступних підстав.

Згідно ст.245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.

Зі змісту ст.248 КУпАП вбачається, що розгляд справи про адміністративне правопорушення здійснюється на засадах рівності перед законом і органом (посадовою особою), який розглядає справу.

Відповідно до ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото - і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративне правопорушення, визначених ст. 255 цього Кодексу.

На підтвердження винуватості ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.173-2 КУпАП, до суду надано протокол про адміністративне правопорушення; копія рапорту; заява про прийняття заходів потерпілої щодо ОСОБА_1 ; письмові пояснення потерпілої ОСОБА_2 , в яких вона зазначає, що вона прийшла до дому до свого колишнього співмешканця ОСОБА_1 для врегулювання питання повернення ним грошового боргу в сумі 137 000 грн., в ході розмови виник конфлікт, під час якого ОСОБА_1 почав поводити себе агресивно, висловлюватись нецензурною лайкою, шарпав, кричав; письмові показання ОСОБА_1 , в яких він зазначив, що 23.11.2025 до нього додому прийшла його колишня співмешканка ОСОБА_2 , з якою в нього виник конфлікт з приводу грошових коштів, та не повернутих речей. Спір з приводу грошових коштів вирішується між ними в суді.

Зі змісту ч.1 ст.173-2 КУпАП вбачається, що відповідальність за вказаною нормою настає в разі вчинення домашнього насильства, тобто умисне вчинення будь-яких діянь (дій або бездіяльності) фізичного, психологічного чи економічного характеру, внаслідок чого була завдана шкода фізичному або психічному здоров`ю потерпілого.

Спеціальним Законом, який визначає відповідні поняття, що застосовано у ст. 173-2 КУпАП, є Закон України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» від 07.12.2017 №2229-VIII(далі Закон), відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 1 якого домашнє насильство діяння (дії або бездіяльність) фізичного, сексуального, психологічного або економічного насильства, що вчиняються в сім`ї чи в межах місця проживання або між родичами, або між колишнім чи теперішнім подружжям, або між іншими особами, які спільно проживають (проживали) однією сім`єю, але не перебувають (не перебували) у родинних відносинах чи у шлюбі між собою, незалежно від того, чи проживає (проживала) особа, яка вчинила домашнє насильство, у тому самому місці, що й постраждала особа, а також погрози вчинення таких діянь.

Психологічне насильство форма домашнього насильства, що включає словесні образи, погрози, у тому числі щодо третіх осіб, приниження, переслідування, залякування, інші діяння, спрямовані на обмеження волевиявлення особи, контроль у репродуктивній сфері, якщо такі дії або бездіяльність викликали у постраждалої особи побоювання за свою безпеку чи безпеку третіх осіб, спричинили емоційну невпевненість, нездатність захистити себе або завдали шкоди психічному здоров`ю особи (п. 14 ч. 1 ст. 1 Закону).

Фізичне насильство форма домашнього насильства, що включає ляпаси, стусани, штовхання, щипання, шмагання, кусання, а також незаконне позбавлення волі, нанесення побоїв, мордування, заподіяння тілесних ушкоджень різного ступеня тяжкості, залишення в небезпеці, ненадання допомоги особі, яка перебуває в небезпечному для життя стані, заподіяння смерті, вчинення інших правопорушень насильницького характеру (п. 17 ч. 1 ст. 1 Закону).

Державна політика у сфері запобігання та протидії домашньому насильству спрямована на забезпечення комплексного інтегрованого підходу до подолання домашнього насильства, надання всебічної допомоги постраждалим особам та утвердження ненасильницького характеру приватних стосунків (ч. 1 ст. 5 Закону).

Отже, дане правопорушення є правопорушенням з матеріальним складом, оскільки обов`язковою ознакою об`єктивної сторони правопорушення є саме завдання шкоди фізичному або психічному здоров`ю потерпілого.

Разом з тим, в протоколі про адміністративне правопорушення зазначено, що в результаті спричинених ОСОБА_1 дій лише могла бути завдана шкода фізичному та психологічному здоровю.

Відповідно до вимог статті 256 КУпАП у протоколі про адміністративне правопорушення, зазначаються, зокрема суть адміністративного правопорушення; нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення, а також інші відомості, необхідні для вирішення справи.

При цьому, суть адміністративного правопорушення повинна точно відповідати ознакам складу адміністративного правопорушення, зазначеним у статті КУпАП або нормах інших нормативно-правових актах, якими передбачена відповідальність за вчинення чітко визначених протиправних дій.

Сам по собі протокол про адміністративне правопорушення без підтвердження іншими належними та допустимими доказами не є достатнім та беззаперечним доказом на доведення вини особи у вчиненні правопорушення.

При цьому суд не має права самостійно редагувати фабулу правопорушення, відображену в протоколі, або відшукувати докази на користь обвинувачення, яка по суті, становить виклад обвинувачення у вчиненні певного правопоруешння, винуватість у вчиненнні якого певною особою має доводитися в суді.

Обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративне правопорушення, визначених ст. 255 цього Кодексу (ч. 2 ст. 251 КУпАП).

Як вбачається з письмових пояснень потерпілої ОСОБА_2 , та ОСОБА_1 спір між ними виник з приводу неповернутих грошових коштів, який наразі вирішується також в суді в цивільному порядку.

Конфліктна ситуація між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 за відсутності доказів на підтвердження завдання шкоди фізичному або психічному здоров`ю потерпілій ОСОБА_2 не свідчать, що його дії щодо потерпілої під час спільної сварки мають ознаки систематичності, та психологічного насилля.

Будь-яких інших доказів на підтвердження факту вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-2 КУпАП, за обставин викладених у протоколі, матеріали справи про адміністративне правопорушення не містять.

Дослідивши наведені вище документи, додані до складеного стосовно ОСОБА_1 протоколу, суд зазначає, що не знаходить підстав визнати їх належними та допустимими доказами, оскільки протокол про адміністративне правопорушення не містить всіх складових правопорушення, інкримінованого ОСОБА_1 обов`язкового елементу об`єктивної сторони - настання фізичної чи психологічної шкоди, яка була завдана потерпілому, а тому за своїм змістом не відповідає вимогам ст..256 КУпАП.

Відповідно до положення ч. 1 ст. 6 Європейської конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, а також на практику Європейського суду з прав людини у справах «Лучанінова проти України» (рішення від 09.06.2013 року, заява №36673/04), «Карелін проти Росії» (заява №926/08, рішення від 20.09.2016 року), беручи до уваги адміністративне стягнення, передбачене ч. 1 ст. 173-2 КУпАП, необхідно виходити з того, що як і у кримінальному провадженні, суд у цій справі має бути неупередженим і безстороннім. Відповідне формулювання слід вважати по суті викладенням обвинувачення у вчиненні адміністративного правопорушення, винуватість у скоєнні якого має бути доведено перед судом. Суд не має права самостійно відшукувати докази винуватості особи у вчиненні правопорушення, оскільки суд, діючи таким чином, порушує вимоги ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, перебираючи на себе функції прокурора та позбавляючись статусу незалежного органу правосуддя.

Статтею 62 Конституції України встановлено, що особа вважається невинуватою у вчиненні злочину і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком суду.

Ніхто не зобов`язаний доводити свою невинуватість у вчиненні злочину.

З наведеного випливає, що нести тягар доказування, що є складовою презумпції невинуватості та забезпечення доведеності вини в сенсі ст. 62 Конституції України, ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та практики Європейського суду з прав людини, є обов`язком органу (особи), яка склала протокол про адміністративне правопорушення, що в свою чергу звільняє особу від обов`язку доводити свою непричетність до вчинення порушення.

На підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП України провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за відсутністю складу адміністративного правопорушення.

Керуючись п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП, ст.ст. 251, 280, 284 КУпАП, -

п о с т а н о в и в:

Провадження у справі про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за ч.1 ст. 173-2 КУпАП, закрити у зв`язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.

Постанова може бути оскаржена протягом 10 днів з дня її винесення шляхом подачі апеляційної скарги до Херсонського апеляційного суду через Херсонський міський суд Херсонської області.

СуддяМ. С. Рябцева