Вирок від 05 березня 2026 р. у справі №650/1289/26 — Великоолександрівський районний суд Херсонської області

Справа № 650/1289/26

провадження № 1-кп/650/482/26

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

06 березня 2026 року Великоолександрівський районний суд Херсонської області,

у складі головуючого ОСОБА_1 ,

за участі секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,

розглянувши у спрощеному провадженні без проведення судового розгляду в судовому засіданні за відсутності учасників судового провадження в селищі Велика Олександрівка кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12026232090000023 від 12.02.2026 року, за обвинуваченням ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Новодмитрівка Великоолександрівського району Херсонської області, українця, громадянина України, з середньою освітою, не одруженого, не працюючого, неповнолітніх дітей або інших осіб на утриманні не маючого, депутатом будь-якого рівня не є, проживаючого без реєстрації за адресою: АДРЕСА_1 , раніше судимого:

- 06.04.2016 Великоолександрівським районним судом Херсонської області за ч. 3 ст. 185 КК України до покарання у вигляді позбавлення волі строком на 3 роки, на підставі ст. 75 КК України звільнений від покарання з іспитовим строком 2 роки;

- 27.01.2017 Великоолександрівським районним судом Херсонської області іспитовий строк замінено на 3 роки позбавлення волі, звільнений 27.01.2020 на підставі відбування строку покарання, судимість за що в установленому законом порядку не знята та не погашена.,

у вчиненні кримінальних проступків, передбачених частиною першою статті 125 КК України,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_3 11 лютого 2026 року близько 17:00 годині, перебуваючи за місцем свого проживання за адресою: АДРЕСА_1 , усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, на ґрунті раптово виниклого конфлікту зі знайомим ОСОБА_4 , якого запросив до себе в гості, з особистих мотивів, з метою заподіяння останньому тілесних ушкоджень, діючи умисно, кулаком правої руки наніс один удар в область лівої щоки ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , в результаті чого заподіяв потерпілому тілесне ушкодження у вигляді синця обличчя (ліва вилицева двілянка), яке згідно судово-медичної експертизи, відноситься до категорії легких тілесних ушкоджень.

Зазначені дії обвинуваченого ОСОБА_3 органом досудового розслідування кваліфіковано за частиною першою статті 125 КК України, як умисне легке тілесне ушкодження.

Крім того, ОСОБА_3 13 лютого 2026 року близько 18:00 годині, перебуваючи на території подвір`я власного домоволодіння за адресою: АДРЕСА_1 , усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, на ґрунті раптово виниклого конфлікту зі знайомим ОСОБА_4 , якого запросив до себе в гості, з особистих мотивів, з метою заподіяння останньому тілесних ушкоджень, діючи умисно, кулаком правої руки наніс один удар в область лівого плеча ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , в результаті чого заподіяв потерпілому тілесне ушкодження у вигляді синця лівого плеча, яке згідно судово-медичної експертизи, відноситься до категорії легких тілесних ушкоджень.

Зазначені дії обвинуваченого ОСОБА_3 органом досудового розслідування кваліфіковано за частиною першою статті 125 КК України, як умисне легке тілесне ушкодження.

Прокурор звернувся до суду із клопотанням про розгляд зазначеного обвинувального акта у спрощеному порядку без проведення судового розгляду в судовому засіданні, оскільки під час досудового розслідування встановлено, що підозрюваний беззаперечно визнав свою винуватість, не оспорює встановлені досудовим розслідуванням обставини і згоден з розглядом обвинувального акта за його відсутності, а потерпілий не заперечив проти такого розгляду.

До обвинувального акта додано письмову заяву обвинуваченого, яка складена в присутності захисника ОСОБА_5 в якій обвинувачений зазначив, що: свою винуватість у вчиненні кримінальних проступків, передбачених частиною першою статті 125 КК України, він беззаперечно визнає; йому роз`яснено зміст встановлених досудовим розслідуванням обставин, вони йому зрозумілі, він згоден із встановленими досудовим розслідуванням обставинами; йому роз`яснено та він зрозумів, що у разі надання згоди на розгляд обвинувального акта у спрощеному порядку він буде позбавлений права оскаржувати вирок в апеляційному порядку з підстав розгляду провадження за відсутності учасників судового провадження, недослідження доказів у судовому засіданні або з метою оспорити встановлені досудовим розслідуванням обставини; він згоден на розгляд обвинувального акта у спрощеному провадженні.

У вказаній заяві захисником підтверджено добровільність беззаперечного визнання винуватості обвинуваченим, його згоду із встановленими в результаті досудового розслідування обставинами і згоду на розгляд обвинувального акта за його відсутності.

До обвинувального акта також додано письмову заяву потерпілого ОСОБА_4 , в якій він зазначив, що: йому роз`яснено зміст встановлених досудовим розслідуванням обставин, вони йому зрозумілі, він згодний із встановленими досудовим розслідуванням обставинами; йому роз`яснено та він зрозумів, що у разі надання згоди на розгляд обвинувального акта у спрощеному порядку він буде позбавлений права оскаржувати вирок в апеляційному порядку з підстав розгляду провадження за відсутності учасників судового провадження, недослідження доказів у судовому засіданні або з метою оспорити встановлені досудовим розслідуванням обставини; він згодний на розгляд обвинувального акта у спрощеному провадженні.

Положеннями частин другої та третьої статті 381 КПК України передбачено, що суд розглядає обвинувальний акт щодо вчинення кримінального проступку без проведення судового розгляду в судовому засіданні за відсутності учасників судового провадження, якщо обвинувачений не оспорює встановлені під час дізнання обставини і згоден з розглядом обвинувального акта. Спрощене провадження щодо кримінальних проступків здійснюється згідно із загальними правилами судового провадження, передбаченими КПК України, з урахуванням положень параграфа 1 Глави 30.

Із вказаних обставин, а також матеріалів кримінального провадження суд встановив, що прокурор впевнився у добровільності згоди обвинуваченого та потерпілого на розгляд обвинувального акта у спрощеному провадженні та у суду відповідний факт не викликає сумніву.

З матеріалів кримінального провадження, зокрема, протоколу допиту обвинуваченого ОСОБА_3 та протоколу проведення слідчого експерименту, встановлено, що вони засвідчують беззаперечне визнання останнім своєї винуватості.

З огляду на вказані обставини учасники кримінального провадження не викликалися, докази у судовому засіданні не досліджувалися.

Вивчивши обвинувальний акт та додані до нього матеріали кримінального провадження, суд дійшов висновку, що вина обвинуваченого ОСОБА_3 у вчиненні кримінальних проступків, передбачених частиною першою статті 125 КК України є об`єктивно доведеною поза розумним сумнівом.

Дії обвинуваченого ОСОБА_3 за двома епізодами слід кваліфікувати за частиною першою статті 125 КК України, як умисне легке тілесне ушкодження.

Вирішуючи питання про призначення обвинуваченому покарання, суд керується вимогами статей 65-67 КК України, роз`ясненнями, що містяться у постанові Пленуму Верховного Суду України № 7 від 24 жовтня 2003 року «Про практику призначення судами кримінального покарання», та враховує позицію Європейського суду з прав людини, відповідно до якої покарання, як втручання держави в приватне життя особи, повинно спрямовуватись на досягнення справедливого балансу між загальними інтересами суспільства та потребою захисту основоположних прав особи, воно має бути законним, тобто несвавільним, пропорційним, тобто не становити надмірного тягаря для особи, виходить з принципів законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання.

При визначенні виду та міри покарання обвинуваченому, суд враховує характер та ступінь суспільної небезпеки вчинених ним кримінальних правопорушень, які належать до кримінальних проступків, особу обвинуваченого, який за місцем проживання характеризується посередньо, раніше притягувався до кримінальної відповідальності, на утриманні не має неповнолітніх дітей, не працює, на обліку у лікаря нарколога та у лікаря психіатра не перебуває, не є депутатом, на обліку в ДУ «Центр пробації» не перебуває.

До обставин, що пом`якшують покарання обвинуваченого ОСОБА_3 , суд відносить щире каяття, активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення.

Обставин, що обтяжують покарання обвинуваченого ОСОБА_3 суд не встановив.

Враховуючи вищевикладені обставини, суд вважає, що виправлення обвинуваченого та попередження вчинення ним нових кримінальних правопорушень можливо досягти шляхом призначення йому покарання у виді 200 годин громадських робіт, тобто максимально суворого покарання з тих, які передбачені санкцією частини першої статті 125 КК України, та які можуть бути йому призначені.

При цьому, суд враховує, що санкція частини першої статті 125 КК України передбачає можливість призначення більш м`якого покарання у виді штрафу. Водночас у даному випадку суд призначення такого покарання недоцільним.

Так, обвинувачений раніше притягувався до кримінальної відповідальності. Вироком Великоолександрівського районного суду Херсонської області від 06 квітня 2016 року його було засуджено за ч. 3 ст. 185 КК України до покарання у виді позбавлення волі із застосуванням ст. 75 КК України та встановленням іспитового строку. Однак обвинувачений не дотримався покладених на нього обов`язків та обмежень, у зв`язку з чим ухвалою суду від 27 січня 2017 року іспитовий строк було скасовано та його направлено для відбування покарання у виді позбавлення волі. Судимість за вказаний вирок у встановленому законом порядку не знята та не погашена.

Зазначені обставини свідчать про те, що попередні заходи кримінально-правового впливу не призвели до належного виправлення обвинуваченого та не утримали його від вчинення нових протиправних дій. Незважаючи на притягнення до кримінальної відповідальності та фактичне відбування покарання у виді позбавлення волі, обвинувачений знову вчинив кримінальні правопорушення, що свідчить про недостатність виключно майнового впливу для досягнення мети покарання.

З огляду на це призначення покарання у виді штрафу, яке має виключно майновий характер, не забезпечить належного виправного та превентивного впливу на обвинуваченого.

Крім того, суд враховує, що покарання у виді виправних робіт відповідно до вимог кримінального законодавства відбувається за місцем роботи засудженого. Разом з тим обвинувачений офіційного місця роботи не має, що фактично унеможливлює застосування до нього такого виду покарання.

Натомість покарання у виді громадських робіт передбачає залучення засудженого до виконання суспільно корисних робіт у вільний від основної діяльності час, що має виховний характер, сприяє формуванню у особи поваги до праці, суспільних інтересів та правопорядку. Такий вид покарання, на переконання суду, у даному випадку є більш ефективним для досягнення мети покарання, визначеної статтею 50 КК України, а саме виправлення обвинуваченого та запобігання вчиненню ним нових кримінальних правопорушень.

З урахуванням наведеного суд вважає за необхідне призначити обвинуваченому покарання у виді громадських робіт.

Запобіжний захід по даному кримінальному провадженню не застосовувався.

Цивільний позов у кримінальному провадженні не заявлений, судові витрати та речові докази відсутні.

Керуючись статтями 369-371, 373, 374, 376, 381-382 КПК України, Великоолександрівський районний суд Херсонської області

УХВАЛИВ:

ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винним у вчиненні кримінального проступку, передбаченого частиною першою статті 125 КК України та призначити йому покарання у виді двохсот годин громадських робіт.

Відповідно до частини четвертої статті 382 КПК України копію вироку суду не пізніше дня, наступного за днем його ухвалення, надіслати всім учасникам судового провадження.

Вирок суду набирає законної сили після закінчення строку на апеляційне оскарження.

Вирок суду може бути оскаржений до Херсонського апеляційного суду через Великоолександрівський районний суд Херсонської області протягом тридцяти днів з дня отримання його копії, з урахуванням особливостей, передбачених частиною першою статті 394 КПК України.

Роз`яснити учасникам судового провадження, що вирок суду, ухвалений за результатами спрощеного провадження в порядку, передбаченому статтями 381 і 382 КПК України, не може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав розгляду провадження за відсутності учасників судового провадження, не дослідження доказів у судовому засіданні або з метою оспорити встановлені досудовим розслідуванням обставини.

Суддя: _______________ ОСОБА_1