Суд: Лановецький районний суд Тернопільської області
Інстанція: Перша
Юрисдикція: Адмінправопорушення
Категорія: Дрібне викрадення чужого майна
Дата: 10 березня 2026 р.
Справа: №602/1234/25
Суддя: Наумчук В. А.
Справа № 602/1234/25
Провадження № 3/602/32/2026
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
"11" березня 2026 р. м. Ланівці
Суддя Лановецького районного суду Тернопільської області Наумчук В.А., розглянувши матеріали, які надійшли від відділення поліції № 1 Кременецького районного відділу поліції ГУНП в Тернопільській області у справі про адміністративне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 51 КУпАП, щодо ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , мешканця АДРЕСА_1 , непрацевлаштованого -
в с т а н о в и в:
У протоколі про адміністративне правопорушення серії ВАД № 746504 від 12.12.2025 зазначено, що 10.12.2025 близько 18 год 00 хв ОСОБА_1 , перебуваючи за адресою: с.Ванжулів, вул. Небесної Сотні, буд. 1, Кременецького району Тернопільської області, таємно викрав чотири трилітрових банки сала, чим вчинив правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 51 КУпАП.
Також у протоколі стверджується, що правопорушенням заподіяно матеріальну шкоду потерпілому ОСОБА_2 у розмірі близько 1300,00 гривень.
Матеріали надійшли до суду 24.12.2025.
У судове засідання, призначене на 07.01.2026 особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, не з`явилася, у зв`язку з чим постановою судді від 07.01.2026 ОСОБА_1 було піддано приводу у судове засідання, призначене на 21.01.2026.
Судове засідання, призначене на 21.01.2026 не відбулося у зв`язку з перебуванням головуючого судді у нарадчій кімнаті. Призначене судове засідання на 25.02.2026.
25 лютого 2026 року у судовому засіданні оголошувалась перерва до 11.03.2026 через неявку у судове засідання потерпілого.
У судовому засіданні ОСОБА_1 свою вину у вчиненні адміністративного правопорушення не визнав. Додатково пояснив, що не крав у ОСОБА_2 сала, оскільки цього не потребує. Він неофіційно надає людям послуги із забою свиней, за що отримує як плату за свої послуги м`ясо та сало, тому у нього вдома достатньо свого сала. Жодної потреби у цьому продукті у нього немає. Письмові пояснення від 12.12.2025, додані до протоколу, у яких він ніби то визнав вину у вчиненні цієї дрібної крадіжки, були написані поліцейським і він підписав їх не прочитавши тому, що на час їх складання був у нетверезому стані.
У судовому засіданні потерпілий ОСОБА_2 пояснив, що 10.12.2025 він був у відділенні банку у м. Ланівці, коли йому зателефонувала дружина і повідомила, що вона виявила відсутність у льосі чотирьох трилітрових банок сала. Приїхавши додому, він пішов до свого сусіда ОСОБА_1 , який на його звинувачення заперечив свою причетність до крадіжки. Незважаючи на це, він після спілкування з сусідом зателефонував у поліцію та повідомив, що підозрює ОСОБА_1 у викраденні чотирьох трилітрових банок сала. Про те, хто саме викрав сало з льоху ні він, ні дружина, ні інші свідки, наскільки йому відомо, не бачили. Свою підозру ґрунтує на припущенні, що окрім ОСОБА_1 ніхто цього зробити більше не міг, а також орієнтуючись на негативну репутацію особи ОСОБА_1 серед односельчан. Вартість викраденого майна він оцінив орієнтовно, порадившись із поліцейськими при складанні протоколу, відштовхуючись від відомої йому ціни на тару (трилітрову банку), а також ціни на сало (тієї кількості, яке може вміститися в таку банку). 12 грудня 2025 року, коли до нього приїхали поліцейські з приводу його повідомлення про крадіжку, він разом з поліцейськими зайшов до ОСОБА_1 у будинок, у якому він бачив дві відкриті банки сала. Однак, стверджувати категорично про те, чи це саме те сало, яке зберігалося у нього в льосі, чи ні, він не може.
На підтвердження факту вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення за ч. 2 ст. 51 КУпАП, до протоколу додано: копію рапорта помічника чергового відділення поліції від 12.12.2025 (а.с. 3); копію протоколу прийняття заяви ОСОБА_2 про кримінальне правопорушення та іншу подію від 12.12.2025 (а.с. 4-6); письмове пояснення ОСОБА_2 від 12.12.2025 (а.с. 7); письмове пояснення ОСОБА_3 від 12.12.2025 (а.с. 8); письмове пояснення ОСОБА_4 від 12.12.2025 (а.с. 9); письмове пояснення ОСОБА_1 від 12.12.2025 (а.с. 10).
Суд дослідивши протокол про адміністративне правопорушення, додані до нього докази, заслухавши у судовому засіданні пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, та потерпілого, дійшов вказаних нижче висновків.
Статтею 7 КУпАП встановлено, що ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.
Згідно зі статтею 8 КУпАП особа, яка вчинила адміністративне правопорушення, підлягає відповідальності на підставі закону, що діє під час і за місцем вчинення правопорушення.
За змістом ст. 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.
Відповідно до ст. 280 КУпАП при розгляді справи про адміністративне правопорушення, суд повинен належним чином з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи, встановлюється у визначеному законом порядку на основі доказів у справі про адміністративне правопорушення, зокрема, протоколу про адміністративне правопорушення, пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, тощо (ст. 251 КУпАП).
Відповідно до ст. 256 КУпАП встановлені вимоги щодо змісту протоколу про адміністративне правопорушення, як документа, що засвідчує факт неправомірних дій та є одним з основних джерел доказів. Зокрема, у протоколі зазначаються: місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення; інші відомості, необхідні для вирішення справи.
При цьому, суть адміністративного правопорушення повинна точно відповідати ознакам складу адміністративного правопорушення, зазначеним у статті КУпАП або нормах інших нормативно-правових актів, якими передбачена відповідальність за вчинення чітко визначених протиправних дій.
ОСОБА_1 ставиться у провину вчинення 10.12.2025 адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 51 КУпАП.
Частиною 2 статті 51 КУпАП передбачена адміністративна відповідальність за дрібне викрадення чужого майна шляхом крадіжки, шахрайства, привласнення чи розтрати, якщо вартість такого майна на момент вчинення правопорушення становить від 0,5 до двох неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
З урахуванням положень пп. 169.1.1 п. 169.1 ст. 169, п. 5 Підрозділу 1 Розділу ХХ Податкового кодексу України та ст. 7 Закону України «Про Державний бюджет на 2025 рік» об`єктивна сторона адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 51 КУпАП, виражається у вчиненні дрібного викрадення чужого майна шляхом крадіжки, вчинена у 2025 році, якщо вартість викраденого майна в грошовому виразі становить від 757 грн до 3028 грн.
У протоколі про адміністративне правопорушення серії ВАД № 746504 від 12.12.2025 стверджується, що ОСОБА_1 таємно викрав чотири трилітрові банки сала. При цьому у формулюванні суті правопорушення не зазначено про вартість такого викраденого майна. Сума завданої потерпілому шкоди у розмірі 1300,00 грн зазначена лише у графі протоколу «Правопорушенням завдано матеріальну шкоду».
У зв`язку з цим, суддя зауважує, що вартість викраденого майна на момент вчинення правопорушення має вказуватися у протоколі, складеному за відповідною частиною статті 51 КУпАП, саме у формулюванні суті адміністративного правопорушення та підтверджуватися відповідними доказами.
Разом з тим, вартість викраденого майна у цій справі ґрунтується виключно на суб`єктивній оцінці потерпілого.
Щодо твердження поліцейського про викрадення ОСОБА_5 чотирьох трилітрових банок сала у ОСОБА_2 10.12.2025, то воно спирається, головним чином, на письмове пояснення від 12.12.2025, записане поліцейським зі слів особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, про визнання вини, а також на припущеннях потерпілого.
При цьому, таке твердження не підкріплене ні показаннями свідків, ні жодними іншими наявними у матеріалах справи доказами.
У зв`язку з цим, суд не бере до уваги письмове пояснення ОСОБА_5 від 12.12.2025, оскільки воно суперечить усним поясненням, наданим особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, які суддя безпосередньо сприймав у судовому засіданні, та не підтверджується сукупністю доказів, які зібрано у цій справі.
Що стосується письмових пояснень ОСОБА_3 та ОСОБА_4 від 12.12.2025, то їхній зміст зводиться до того, що вони дізналися про викрадення їхнім сусідом ОСОБА_1 10.12.2025 продуктів харчування у іншого сусіда ОСОБА_2 від працівників поліції 12.12.2025.
Відповідно до конституційних положень в Україні визнається і діє принцип верховенства права (стаття 8 Конституції України). Обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь (стаття 62 Конституції України).
У своєму рішенні від 22.12.2010 № 23-рп/2010 (справа № 1-34/2010) Конституційний Суд України дійшов висновку, що адміністративна відповідальність в Україні та процедура притягнення до адміністративної відповідальності ґрунтуються на конституційних принципах та правових презумпціях, які зумовлені визнанням і дією принципу верховенства права в Україні, у т.ч. презумпцією невинуватості.
Згідно з усталеною практикою ЄСПЛ, яку в силу положень ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди зобов`язані застосовувати при розгляді справ як джерело права, провадження у справах про адміністративне правопорушення, з огляду на суворість передбачених санкціями відповідних статей стягнень (в цьому випадку - у виді штрафу і адміністративного арешту), їх каральну і профілактичну мету, у розумінні Конвенції вважається «кримінальним» з усіма гарантіями, передбаченими для кримінального процесу (див. рішення у справах: Енгель та інші проти Нідерландів (Engel and others v. the Netherlands) від 8 червня 1976 року, «Езтюрк проти Німеччини» (Ozturk v. Germany) від 21 лютого 1984 року, заява № 8544/79; «Шмауцер проти Австрії» (Schmautzer v.Austria) від 23 жовтня 1995 року, заява №15523/89; «Маліга проти Франції» (Malige v. France) від 23 вересня 1998 року, заява № 27812/95; «Гурепка проти України» (Gurepka v. Ukraine) від 6 вересня 2005 року, заява № 61406/00).
Також практика ЄСПЛ вказує на необхідність під час встановлення обґрунтованості будь-якого висунутого проти особи кримінального обвинувачення оцінювати докази керуючись критерієм доведення «поза розумним сумнівом». Таке доведення має випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпцій, достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою, тобто таких, що не залишать місце розумним сумнівам (див., наприклад, рішення ЄСПЛ у справі "Коробов проти України" № 39598/03 від 21 липня 2011 року; від 18 січня 1978 року у справі «Ірландія проти Сполученого Королівства» (Ireland v.the UnitedKingdom), п. 161, Series A заява № 25).
Таким чином, у силу принципу презумпції невинуватості, що діє і при розгляді справ про адміністративні правопорушення, всі сумніви у винності особи, яка притягається до відповідальності, тлумачиться на її користь, а недоведена вина прирівнюється до доведеної невинуватості.
Отже, оцінивши наявні у матеріалах справи докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю, суддя дійшов висновку про те, що вина ОСОБА_5 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 51 КУпАП, не доведена, а обставини, зазначені у протоколі, не знайшли свого підтвердження "поза розумним сумнівом".
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за відсутності події і складу адміністративного правопорушення.
З огляду на наведене вище, суддя дійшов висновку про закриття провадження у справі про адміністративне правопорушення на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247КУпАП у зв`язку з відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.
Керуючись ст. 7, 247 п.1, 252, 279, 280, 284-285, 287, 294 КУпАП, суддя, -
п о с т а н о в и в :
Провадження по справі про адміністративне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 51 КУпАП відносно ОСОБА_1 - закрити за відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.
Постанова може бути оскаржена до Тернопільського апеляційного суду через Лановецький районний суд особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником протягом десяти днів з дня винесення постанови.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.
Суддя: В. А. Наумчук
Оригінал: reyestr.court.gov.ua