Вирок від 11 березня 2026 р. у справі №521/2013/26 — Хаджибейський районний суд міста Одеси

521/2013/26

1-кп/521/1365/26

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

12 березня 2026 року м. Одеса

Хаджибейський районний суд міста Одеси у складі головуючого судді ОСОБА_1 , при секретарі ОСОБА_2 , за участю прокурора ОСОБА_3 , обвинуваченого ОСОБА_4 , захисника обвинуваченого – адвоката ОСОБА_5 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м.Одеси кримінальне провадження, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12025162470001707 від 05.12.2025 року за обвинуваченням

ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м.Баку Республіки Азербайджан, громадянина Азербайджана, із середньо-технічною освітою, одружений, працюючого ФОП « ОСОБА_7 », маючого на утриманні 2 неповнолітніх дітей ІНФОРМАЦІЯ_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 та фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , маючого посвідку на постійне місце проживання в Україні, раніше не судимого,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.383 КК України,

В С Т А Н О В И В:

30.11.2025 року у ОСОБА_6 виник умисел, направлений на надання завідомо неправдивого повідомлення до органу досудового розслідування про вчинення відносно нього тяжкого злочину, а саме крадіжки, із створенням штучних доказів обвинувачення, діючи з корисливих мотивів, та з метою приховування відсутності грошових коштів у сумі 595 000 гривень, двох шуб: одна з них норкова, друга – шиншилова та ювелірних виробів від дружини ОСОБА_8 , достовірно знаючи, що факт злочину не має місця та розуміючи, що чинить протиправно, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер свого діяння, передбачаючи його суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, вчинив кримінальне правопорушення за наступних обставин.

Так, 30.11.2025 приблизно о 14.00 год. ОСОБА_9 , перебуваючи за місцем свого проживання, за адресою: АДРЕСА_1 , дістав грошові кошти в сумі 595 000 гривень, які перебували в сейфі, ввівши пін-код, та поклав їх в поліетиленовий пакет. Далі із шафи, а саме в шухляді, що розташована у спальній кімнаті даної квартири, взяв золоті прикраси, а саме: перлинне намисто, сережки кліпси із камінням, з металу жовтого кольору, браслет з плетінням бісмарк, з металу жовтого кольору, та поклав їх в кишеню. В цій же спальній кімнаті ОСОБА_9 взяв у шафі дві шуби, одна з них норкова, друга – шиншилова, які поклав до пакету.

З метою приховування вказаного факту та виправдання зникнення грошових коштів у сумі 595 000 гривень, двох шуб та ювелірних виробів перед дружиною ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , вирішив навести безлад у спальній кімнаті та в вітальні, щоб штучно створити докази пограбування квартири. Надалі, вийшовши з приміщення квартири, не зачинивши вхідні двері на замок, направився до гаражу, який розташований на АДРЕСА_3 , та залишив там дві шуби та ювелірні вироби, а грошовими коштами оплатив кредити, відкриті на його ім`я та ім`я його дружини ОСОБА_8 , які відкриті у різних банках.

В подальшому, того ж дня, а саме 30.11.2025 о 18 годин 05 хвилин ОСОБА_9 , прийшов до квартири, що за адресою: АДРЕСА_1 , та здійснив повідомлення “102” щодо квартирної крадіжки, яке було зареєстровано в інформаційно-телекомунікаційній системі «Інформаційний портал Національної поліції України Відділ поліції № 1 ОРУП № 1 ГУНП в Одеській області» за № 39551 від 30.11.2025.

Надалі, 30 листопада 2025 року ОСОБА_9 , знаходячись в приміщенні вищевказаної квартири, будучи попередженим про кримінальну відповідальність за вчинення злочину передбаченого ст.383 КК України «Завідомо неправдиве повідомлення про вчинення злочину», завідомо знаючи, що відносно нього не вчинялось жодного злочину, умисно завідомо неправдиво повідомив слідчо-оперативну групу про вчинення відносно нього тяжкого злочину, а саме крадіжки, поєднаної з проникненням у житло, вчиненої в умовах воєнного стану, відповідальність за який передбачена ч.4 ст.185 КК України, а саме про те, що в період часу з 15 годин 30 хвилин по 18 годин 00 хвилин 30.11.2025 за адресою: АДРЕСА_1 , невстановлена особа здійснила квартирну крадіжку, де було викрадено грошові кошти в розмірі 595 000 гривень, норкова шуба чорного кольору, шиншилова шуба, золоті прикраси – сережки золоті із вставленим камінням різного кольору, перлинне намисто, браслет з плетінням бісмарк.

З метою перевірки та встановлення вказаних обставин внесені відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12025162470001688 від 01.12.2025 за ч.4 ст.185 КК України та проведено комплекс оперативно-розшукових заходів, в ході яких встановлено, що злочину щодо крадіжки майна з квартири розташованої за адресою: АДРЕСА_1 , вчинено не було, а ОСОБА_9 , з корисливих мотивів, а саме з метою приховання відсутності грошових коштів, золотих виробів та шуб, надав завідомо неправдиве повідомлення органу досудового розслідування про вчинення кримінального правопорушення, та штучно створив докази обвинувачення, щодо вчинення злочину.

Кримінальна відповідальність за вчинене кримінальне правопорушення передбачена ч.2 ст.383 КК України, а саме за завідомо неправдиве повідомлення органу досудового розслідування про вчинення кримінального правопорушення, поєднаному із штучним створенням доказів обвинувачення, вчиненому з корисливих мотивів.

В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_10 свою вину в інкримінованому йому кримінальному правопорушенні, передбаченого ч.2 ст.383 КК України, визнав повністю, обставини, викладені в обвинувальному акті підтвердив та пояснив, що він дійсно за вказаних обставин та у зазначений час та місці, здійснив завідомо неправдиве повідомлення до органу досудового розслідування про вчинення відносно нього тяжкого злочину, а саме крадіжки, із створенням штучних доказів обвинувачення, діючи з корисливих мотивів та з метою приховування відсутності грошових коштів у сумі 595 000 гривень, двох шуб: одна з них норкова, друга – шиншилова та ювелірних виробів від дружини ОСОБА_8 . Вчинив такі дії, оскільки йому необхідно було погасити кредити , але у сім`ї були складні фінансові питанні, тому з метою, щоб жінка не сварилась, вирішив інсценувати крадіжку та викликав поліцію за телефоном 102. Поліція прийняла від нього заяву про злочин - крадіжку, яку він підписав. Розуміє, що за неправдиву заяву про злочин передбачена кримінальна відповідальність. Раніш працював в органах міліції в Азербайджані, має базову освіту - закінчив школіу міліції та на загальних засадах права розуміється. У вчиненому щиро розкаюється, для себе зробив певні висновки.

Відповідно до ч.3 ст.349 КПК України суд, враховуючи позицію обвинуваченого щодо вчиненого злочину, за згодою учасників судового розгляду, визнав недоцільним дослідження доказів стосовно тих фактичних обставин справи які учасники кримінального провадження вважають, що вони підтверджені доказами, які знаходяться у матеріалах провадження та не потребують дослідження під час судового розгляду, тому суд зберігаючи об`єктивність та неупередженість, так само визнає фактичні обставини провадження доведеними та за згодою учасників судового провадження вважає доцільним обмежитись дослідженням доказів, а саме допитом обвинуваченого, потерпілого, дослідженням даних, які характеризують його особу та обставин, що мають значення для визначення міри покарання та стосовно речових доказів.

При цьому судом з`ясовано, чи правильно учасники судового розгляду розуміють зміст цих обставин, чи добровільною та істинною є їх позиція, а також їм роз`яснено, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оспорювати ці фактичні обставини в апеляційному порядку.

Крім того, такий порядок судового розгляду повністю узгоджується з вимогами п.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод та практики Європейського Суду з прав людини щодо їх застосування, згідно яких суд повинен забезпечити належну реалізацію права на справедливий суд під час розгляду кримінальних проваджень шляхом спрощеного і скороченого розгляду.

Допитавши обвинуваченого, вивчивши матеріали кримінального провадження, стосовно характеристики особи обвинуваченого, суд приходить до висновку, що події кримінального правопорушення мали місце, вина обвинуваченого доведена повністю, його дії вірно кваліфіковані за ч.2 ст.383 КК України, як завідомо неправдиве повідомлення органу досудового розслідування про вчинення кримінального правопорушення, поєднаному із штучним створенням доказів обвинувачення, вчиненому з корисливих мотивів.

Вирішуючи питання про призначення покарання, суд відповідно до вимог ст.65 КК України враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу винного та обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання.

У відповідності до вимог ст.50 КК України при призначенні міри покарання обвинуваченому, суд вважає за необхідне призначити такий захід примусу, який би був відповідною мірою кари за скоєне, сприяв виправленню засудженого та запобігав вчиненню інших кримінальних правопорушень.

При цьому, суд враховує позицію Європейського суду з прав людини, що кримінальне покарання переслідує, як прийнято вважати, подвійну мету покарання і стримування від вчинення нових злочинів.

Згідно зі ст.65 КК України особі, яка вчинила кримінальне правопорушення , має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових кримінальних правопорушень. Більш суворий вид покарання з числа передбачених за вчинене кримінальне правопорушення призначається лише у разі, якщо менш суворий вид покарання буде недостатній для виправлення особи та попередження вчинення нею нових кримінальних правопорушень. Виходячи із принципів справедливості, співмірності та індивідуалізації - покарання має бути адекватним (відповідним) характеру вчинених дій, їх небезпечності та даним про особу.

Відповідно до ст.12 КК України правопорушення, інкриміноване обвинуваченому, відноситься до категорії нетяжкого злочину.

Призначаючи покарання ОСОБА_11 суд, відповідно до ст.66 КК України, враховує обставини, що пом`якшують покарання обвинуваченого, який щиро розкаявся у вчиненому, визнав вину повністю.

Відповідно до ст.67 КК України обставини, які обтяжують покарання ОСОБА_11 , судом не встановлено.

Щодо особи обвинуваченого, то ОСОБА_10 є громадянином Республіки Азербайджан, раніше не судимий, на обліку у лікаря-психіатра та лікаря-нарколога не перебуває, одружений, має на утриманні неповнолітніх дітей 2009 та 2016 років народження, є фізичною особою-підприємцем, має посвідку на постійне місце проживання в Україні.

Судом враховується відсутність тяжких наслідків у даному кримінальному провадженні, повне визнання вини обвинуваченим та щире його каяття, наявність обставини, що пом`якшує покарання та відсутність обставини, що обтяжує покарання, вік обвинуваченого, його соціальне положення, особу обвинуваченого, позиції сторони обвинувачення, захисту, суд вважає за необхідне призначити обвинуваченому покарання у межах санкцій ч.2 ст.383 КК України у виді позбавлення волі строком 2 (два) роки.

При цьому також враховуючи особу обвинуваченого, його поведінку після вчинення злочину, а саме те, що він зрозумів та усвідомив протиправність своєї поведінки, обставини справи, вік обвинуваченого, та те, що він вперше притягується до кримінальної відповідальності, обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання обвинуваченого, суд приходить до висновку про можливість звільнити обвинуваченого від відбування покарання з випробуванням на підставі ст.75 КК України з покладенням на нього обов`язків, передбачених ст.76 КК України, оскільки саме таке покарання буде необхідним та достатнім для її виправлення, досягнення інших цілей покарання, буде відповідати тяжкості правопорушення, не буде становити «особистий надмірний тягар для особи» та відповідатиме справедливому балансу між загальними інтересами суспільства і вимогами захисту основоположних прав особи.

Долю речових доказів суд вирішує відповідно до вимог ст.100 КПК України.

В кримінальному провадженні цивільний позов не заявлявся, судові витрати відсутні.

Керуючись ст. ст.100, 373,374 КПК України, суд-

У Х В А Л И В:

ОСОБА_6 визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.383 КК України та призначити йому покарання у виді 2 (двох) років позбавлення волі.

На підставі ст.75 КК України звільнити ОСОБА_6 від відбування призначеного покарання з випробуванням, якщо він протягом 1 (одного) року іспитового строку не вчинить нове кримінальне правопорушення та виконає покладені на нього згідно п.п.1,2 ч.1, п.2 ч.3 ст.76 КК України обов`язки:

-періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;

-повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи, навчання;

-не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.

Обов`язок нагляду за засудженим ОСОБА_6 покласти на уповноважений орган з питань пробації за місцем проживання, роботи або навчання засудженого.

Строк відбування покарання ОСОБА_12 рахувати з 12.03.2026 року.

Речові докази після набрання вироком законної сили:

- перлинне намисто, сережки кліпси із камінням з металу жовтого кольору, браслет з плетінням бісмарк з металу жовтого кольору, шубу чорно-сірого кольору, шубу чорного кольору – повернути власнику ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , скасувавши арешт майна, накладений ухвалою слідчого судді Хаджибейського районного суду м.Одеси від 10.12.2025 року;

- компакт диск DVD-R, 4,7 GB, «MyMedia», який містить текстові документи - залишити зберігатися у матеріалах кримінального провадження;

- витяг з ЄРДР №12025162470001688 від 01.12.2025 на 1-му арк; рапорт старшого інспектора ЧЧ ВП №1 ОРУП №1 ГУНП в Одеській області від 30.11.2025 на 1-му арк.; протокол прийняття заяви про вчинене кримінальне правопорушення (або таке, що готується) від 30.11.2025 на 2-х арк.; пам`ятка про процесуальні права та обов`язки потерпілого від 01.12.2025 на 1-му акр.; протокол допиту потерпілого ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 від 01.12.2025 на 3-х арк.; протокол допиту свідка ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_4 від 04.12.2025 на 4 арк.; висновок експерта №СЕ-19/116-25/30285-ТР від 11.12.2025 на 8-ми арк.; висновок експерта №СЕ-19/116-25/29955-ТР від 10.12.2025 на 7-ми арк.; протокол додаткового допиту потерпілого ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 від 05.12.2025 на 3-х арк.; постанова про закриття кримінального провадження від 26.12.2025 на 4-х арк.- залишити зберігатися у матеріалах кримінального провадження.

Вирок суду в частині встановлення обставин справи, дослідження яких було визнано недоцільним відповідно до положень ч.3 ст.349 КПК України, оскарженню не підлягає, в іншій частині може бути оскаржений шляхом подачі апеляційної скарги до Одеського апеляційного суду через Хаджибейський районний суд м.Одеси протягом 30-ти днів з дня його проголошення.

Вирок суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційних скарг, якщо такі скарги не було подано.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.

Копії вироку негайно після його проголошення вручаються обвинуваченому та прокурору.

Суддя ОСОБА_1